Категорія: Економіка

Опубліковано

Фасад театру Заньковецької відновлюватимуть за кошти від розміщення реклами на цьому театрі

У Львові розпочнуть реставрацію фасаду Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Будівля 1836 – 1842 років спорудження, відома як колишній театр Скарбека, є пам’яткою архітектури національного значення та перебуває у державній власності.

Щоб розпочати відновлення фасаду закладу, Львівська міська рада спільно з адміністрацією театру напрацювала тимчасовий механізм. Першим етапом стане встановлення риштувань за кошти місцевого підприємця.

На фасаді театру на вісім місяців розмістять рекламні банери мобільного оператора «Київстар». Усі отримані від реклами кошти – 1,8 млн грн, скерують на реставраційні роботи.

«Театр є державним, коштів на його відновлення завжди не вистачало, а фасад потребує негайного ремонту. Він перебуває в аварійному стані і з кожним роком його стан погіршується. Хоча будівля не є у власності міста, вона розташована у самому центрі Львова.

Усі вільні кошти з міського бюджету ми спрямовуємо на підтримку ЗСУ та важливі для міста програми, натомість будівлю потрібно рятувати вже сьогодні. Тому ухвалили тимчасовий механізм, який дозволяє зберегти пам’ятку за участі приватного бізнесу. Відтак усі кошти від реклами без винятку підуть на реставрацію цього фасаду», — пояснює керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко.

«Для Київстар важливо підтримувати ініціативи, що зберігають культурну спадщину України. Ми раді, що завдяки нашій співпраці театр ім. М. Заньковецької може розпочати відновлення фасаду й зробити перший крок до його повної реставрації. Це приклад того, як бізнес може долучатися до збереження національних пам’яток та розвитку міста», — говорить Юлія Завалішина, в. о. директора з корпоративних комунікацій, директор з регуляторного забезпечення Київстар.

Після завершення цього терміну міська рада розглядатиме можливість дозволів на розміщення реклами іншим підприємствам. Усі надходження так само будуть скеровані театру для продовження реставрації фасаду до повного завершення робіт.

Всього на ремонт фасаду (ліва сторона від Оперного театру) потрібно орієнтовно 8 мільйонів гривень.

Довідка. Будівля театру імені Марії Заньковецької у Львові зведена у 1836 – 1842 роках як міський театр Скарбека. Урочисте відкриття відбулося 28 березня 1842 року. У 2022 році споруда відзначила 180-річчя. Сьогодні це пам’ятка архітектури національного значення, яка перебуває у державній власності.

Опубліковано

У Львові відреставрують історичну церкву на Клепарівській за 19 млн грн

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності оголосив тендер на реставрацію пам’ятки місцевого значення — церкви Покрови Пресвятої Богородиці, що розташована на території університету. Вартість робіт становить 19 мільйонів гривень. Відповідна інформація оприлюднена в системі публічних закупівель Prozorro.

Переможця тендеру планують визначити 29 жовтня, а завершення реставрації заплановане до 30 листопада 2027 року, інформує Твоє Місто.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці — частина комплексу колишнього Будинку військових інвалідів, зведеного у 1860 році. Споруда є пам’яткою архітектури місцевого значення та першою у Львові будівлею, виконаною у стилі неовізантизму.

Автором проєкту був данський архітектор Теофіл фон Гансен, який працював в Афінах і досліджував візантійську архітектуру. Храм вирізняється характерним двоколірним муруванням із вишневої та жовтої цегли, аркатурними поясами, куполом, а також біфорними й квадріфорними вікнами.

Після 1939 року каплицю перетворили на склад, і тоді розпочалося нищення її оздоблення: було зруйновано скульптури Ц. Годебського, забілено розписи й демонтовано хрести.

Відновлення святині розпочалося у 1993 році силами курсантів та працівників університету. Вони відновили хрести, ліпнину, встановили новий іконостас. Згодом каплицю передали Православній церкві України, і 11 жовтня 1998 року її освятили як церкву Покрови Пресвятої Богородиці.

Нині храм зберігає свій історичний вигляд — нетиньковані двоколірні стіни, декоративне оздоблення вікон і впізнавані архітектурні елементи неовізантійського стилю.

Опубліковано

На Сихові розпочали будівництво арени для занять з зимових видів спорту

На базі школи №84, що на вулиці Зубрівська, 30, збудують тимчасову льодову арену. Директор офісу спорту Львівської міської ради Антон Нікулін оприлюднив візуалізацію проєкту. Роботи вже розпочали.

Проєкт передбачає створення сучасного тренувального майданчика для занять хокеєм, фігурним катанням та парахокеєм. Ініціативу реалізують за позабюджетні кошти.

Арена матиме розміри 61 на 48 метрів — це повноцінний майданчик із роздягальнями, душовими, мінімальними трибунами та безбар’єрним доступом для людей з інвалідністю. Накриватиме арену тимчасова покрівля, яка захищатиме лід від опадів і допомагатиме підтримувати температуру.

“У Львові історично не було культури зимових видів спорту — навіть за радянських часів ми не мали жодної льодової арени. Тепер маємо ветеранську хокейну команду, за ініціативи Романа Гапачило, яка змушена тренуватися на комерційних ковзанках або їздити до Новояворівська. Це великі витрати, тому ми вирішили реалізувати власний проєкт у Львові”, – зазначив директор офісу спорту ЛМР Антон Нікулін.

До слова, “гаківка” — це спільна назва для командних спортивних ігор із ключкою, мета яких закинути м’яч або шайбу в ворота протилежної команди.

Опубліковано

Бюджет міста може поповнитись на майже 50 млн грн від стягнень із забудовників

Сьогодні у львівських судах відбувається 8 судових засідань щодо стягнення з забудовників безпідставно збережених коштів на суму понад 47,7 млн гривень

Чому це важливо? Мовиться про суму у понад 47,7 млн гривень, які, у разі позитивного рішення судів усіх інстанцій, перейдуть до міського бюджету.

Про які кошти йдеться? Це сума пайової участі, які компанії-забудовниці повинні були сплатити за будівництво обʼєкту до введення його в експлуатацію, адже законодавство зобовʼязувало їх брати участь у розвитку міської інженерії, транспортної та соціальної інфраструктури.

Деталізуючи, йдеться про стягнення:

  • 6 млн 934 тис. 542 безпідставно збережених гривень з ТзОВ Акіта Україна (ЖК на вул. Замарстинівській, 134а; розгляд на стадії апеляції)
  • 3 млн 654 тис. 833 безпідставно збережених гривень з ТзОВ “Еліт Дім” та ТзОВ “Партнерська інвестиційна компанія” (ЖК на перетині вул. Кастелівка – вул. Академіка Сахарова; розгляд на стадії 1 інстанції)
  • 2 млн 187 тис. 563 безпідставно збережених гривень з ПАТ “Львівський інструментальний завод” (ЖК на Замарстинівській, 170; розгляд на стадії 1 інстанції);
  • 2 млн 69 тис. 960 безпідставно збережених гривень з ПАТ “Львівський інструментальний завод” (ЖК на Замарстинівській, 170; розгляд на стадії 1 інстанції);
  • 11 млн 653 тис. 294 безпідставно збережених гривень з ПАТ “Львівська інвестиційна компанія” (ЖК на Малоголосківській; розгляд на стадії апеляції).
  • 2 млн 206 тис. 168 безпідставно збережених гривень з ТзОВ “Захід-капітал-буд” та ПП “Модель” (ЖК на Щирецькій, 36; розгляд на стадії 1 інстанції).
  • 5 млн 588 тис. 131 безпідставно збережених гривень з ТзОВ “Замарстинів 40” (ЖК на Замарстинівській, 40; розгляд на стадії 1 інстанції).
  • 13 млн 434 тис. 367 безпідставно збережених гривень з ТзОВ “Житлобудінвест ЛВ” (ЖК на Залізничній, 7; розгляд на стадії 1 інстанції).

У кожній зі справ можливе оскарження, а тому у нас та прокурорів буде ще багато роботи, однак ми інформуватимемо про кожну з них.

Опубліковано

У Львові запрацював завод з виробництва сендвіч-панелей

На території муніципального індустріального парку “Формація” у Львові 26 вересня відкрився завод з виробництва сендвіч-панелей компанії USP Panels. Його потужність становить 200 тис. квадратних метрів панелей на місяць. Про це повідомляє кореспондент Delo.ua з місця подій.

Загальна площа заводу – 7200 кв. м. В будівлі запроєктовані площі виробництва сендвіч-панелей, складування сировини та готової продукції. Побудовано також твердопаливну котельню для опалення приміщення та офісну частину для майбутніх працівників заводу і гостей.

фото: delo.ua

На заводі заведена електрична потужність для можливості забезпечення процесу виробництва. У межах відкриття заводу відбувся символічний запуск виробництва першої панелі.

У заході взяли участь заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Віталій Кіндратів, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, мер Львова Андрій Садовий та засновник Alterra Group Дмитро Ковальчук.

фото: delo.ua
фото: delo.ua

“Формація”: розташування, інфраструктура, резиденти

Індустріальний парк розташований за 8 км до центру Львова, за 70 км до кордону з Польщею і за 1,5 км до кільцевої дороги.

За даними девелоперської компанії Alterra Group, що організувала відкриття нового заводу USP Panels і розвиває цей індустріальний парк, усі парки мережі працюють за моделлю Quadruple Helix. Вона передбачає співпрацю чотирьох секторів взаємодії: освіти, держави, бізнесу й суспільства для розвитку інновацій.

У “Формації” передбачені простори для малого й великого бізнесу, апарт-готель, коворкінг, лабораторія прототипування, заклади сервісу і укриття.

Індустріальний парк вже має перших резидентів, серед яких виробник пожежної та спецтехніки “Пожмашина”, ювелірна компанія Family Gold Masters, бренд оригінальних шкарпеток Dodo Socks й інші.

Перша черга охоплює 17 тис. кв. м виробничих площ. Вона була введена в експлуатацію у вересні 2025 року. До кінця року планується запустити ще 11 тис. кв. м. Завершення всіх етапів будівництва очікується до 2028 року.

Заплановано, що “Формація” об’єднає понад 50 підприємств різних типів і дозволить створити близько 3500 робочих місць.

Що відомо про USP Panels. Компанія USP Panels – український виробник сендвіч-панелей з виробництвом, доставкою та монтажем. Вона пропонує панелі з різним внутрішнім наповнювачем (пінополіуретан, мінеральна вата, пінополістирол тощо). Є стінові та покрівельні панелі.

Згідно з інформацією на сайті компанії, її заводи мають сучасне автоматизоване обладнання, займаються також складським зберіганням сировини й готової продукції, мають 15 монтажних бригад і готують панелі різної товщини.

ТОВ “ЮСП Панель” зареєстровано у 2006 році у Тернополі. За даними YouControl, кінцевим бенефіціаром є Андрій Поріцький. У 2024 році в компанії було зареєстровано 60 працівників. Дохід ріс протягом останніх пяти років і торік сягнув майже 590 млн грн. Водночас чистий прибуток у 2023-му становив 18,6 млн грн, а у 2024-му впав до 6,5 млн грн.

Опубліковано

Біля «Арени Львів» збудують новий спорткомплекс

Неподалік «Арени Львів» побудують новий спортивний центр для занять тенісом, бадмінтоном та іншими ракетковими видами спорту. Відповідні містобудівні умови та обмеження представили на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради у четвер, 25 вересня.

Будівництво вестиме ГО, яка належить членам партії «Варта» та депутатам Львівської міської ради, інформує Zaxid.net.

Йдеться про забудову ділянки площею 1,2 га на вул. Стрийській, 195б, що з 2020 року перебуває у користуванні ГО «НСЛ-Спорт». Зараз ця ділянка не забудована, однак на ній планують збудувати кілька сучасних кортів, а також будівлі для обслуговування відвідувачів та паркінг.


Зазначимо, що у 2020 році Львівська міська рада передала цю комунальну ділянку в оренду на 10 років ГО «Народна самооборона Львівщини» для будівництва спортивних обʼєктів. Серед засновників ГО члени партії «Варта» – львівський підприємець Артем Хмиз, депутати міської ради Валерій Веремчук, Юрій Мартинюк і Орест Печенко, а також очільник партії Сергій Рянкель.

Зараз же ділянка перебуває в користуванні дочірньої ГО «НСЛ-Спорт». На неї ж записана нерухомість на вул. Стрийській, 195б. Серед засновників організації, крім Артема Хмиза, Валерія Веремчука, Ореста Печенка та Юрія Мартинюка, вказані ще голова бюджетної комісії та депутатка міської ради від «Варти» Наталія Шелестак та бізнес-партнерка Галина Євстахевич.

Опубліковано

Які зарплати платять ресторани своїм працівникам у Львові

Попри незначне підняття рівня зарплат працівникам ресторанної галузі Львова – в середньому всього на 10% – місту таки вдалося досягти позитивної динаміки у зростанні прозорості в оплаті праці. Лише за три місяці до міського бюджету додатково надійшло близько 1,5 мільйони гривень.

Такі результати повторного аналізу роботи ресторанів у місті, які презентувала сьогодні на засіданні виконавчого комітету директорка департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Інна Свистун. На засідання також запросили представників ресторанного бізнесу, податкової та бюро економічної безпеки.

«Якщо дивитися на оголошення на work.ua – то середня зарплата в цій галузі 26,5 тисяч гривень. Офіційно ж – від понад 7 до понад 14 тисяч гривень. Бачимо, що є великий розрив між офіційною і фактичною зарплатою. Ми розуміємо, що зараз ситуація складна, бізнесу важко, і ми вдячні за цей крок назустріч, але звертаємо увагу, що все ж таки на сьогодні офіційна зарплата працівників є далекою від тої, яку пропонують», – наголошує Інна Свистун.

1. Найбільша мережа закладів «Фест», яка має близько 30 закладів у Львові, має зріст працівників з 1198 до 1261. Офіційна зарплата там зросла з 13 861 до 14 526 грн.
2. Піца «Челентано» на Ринку – середня зарплата зросла з 11 980 до 12 425 грн. Офіційно там є 11 працівників.
3. Ресторан «Атляс» – зросла з 11 867 до 12 832 грн (27 офіційних працівників)
4. «Кумпель Крафт» на Ринку – з 11 423 до 12 301 грн (7 офіційних працівників)
5. «Кастелярі» на Митній – з 9 072 до 9 595 грн (7 офіційних працівників)
6. «Королівська пивоварня» – знизилась 11 393 до 11 361 грн (108 офіційних працівників)
7. Ресторан Бачевських – зросла з 11 101 до 12 834 грн (34 офіційних працівників)
8. Світ кави – з 10 357 до 10 556 грн (22 офіційних працівників)
9. Віденьска кав’ярня – 10 247 до 10 908 грн (26 офіційних працівників)
11. П’яте підземелля – з 10 150 до 10 360 грн (2 офіційних працівників)
11. Churrasco на Валовій – з 9 564 до 14 039 грн (7 офіційних працівників)
12. Churrasco на Галицькій – з 8 450 до 8 600 грн (9 офіційних працівників)
13. Лемберг Бест Балканський дворик – з 9 511 до 9 789 грн (9 офіційних працівників)
14. Монс Піус і Параджанов – з 9 245 до 10 352 грн (21 офіційних працівників)
15. Цукерня (ФОП) – з 9 199 до 10 168 грн (24 офіційних працівників)
16. Бабо Гарденс – з 9 141 до 10 627 грн (23 офіційних працівників)
17. Французькі канікули – 8 819 до 8 825 грн  (4 офіційних працівників)
18. SHOco – з 8 707 до 9 932 грн (211 офіційних працівників)
19. Албіс Компані (Вероніка, Під золотою зіркою, Чорний кіт, Amadeus) – з 8 567 до 8673 грн (69 офіційних працівників)
20. Винотека Львів – з 8 407 до 11 431 грн (11 офіційних працівників)
21. Креденс Кафе – з 8 456 до 9 090 грн (33 офіційних працівників)
22. Кілінські – з 8 375 до 8436 грн (11 офіційних працівників)
23. Teddy – з 8 336 до 8 553 грн (5 офіційних працівників)
24. Спліт Львів – з 8 088 до 8 944 грн (18 офіційних працівників)
25. Park Art of Rest – з 8 072 до 9 155 грн (21 офіційних працівників)
26. Клауд Панорама – з 8000 до 8 700 грн (6 офіційних працівників)
27. Старгород – з 6 131 до 7 377 грн (12 офіційних працівників)
28. Гопак – 5 927 до 9152 грн (10 офіційних працівників)
29. Тітонька Софі – з 3 238 до 7 879 грн (12 офіційних працівників)

Які зарплати вказують заклади на сайті work.ua

  • Кілінські – 35 000 – 40 000 грн при офіційній 8 436 грн
  • Гопак вказує 30 000 – 50 000 грн при офіційній 9 152 грн
  • Спліт вказує 25 000 – 35 000 при офіційній 8 944 грн
  • Французькі канікули вказують 19 000 – 22 000 при офіційній зарплаті 8 825 грн

Важливо: З 1 жовтня 2025 року набирає чинності вимога до компаній, які мають ліцензію на торгівлю пальним, алкоголем, тютюном тощо забезпечити середню щомісячну зарплату працівників на рівні не нижче двох мінімальних зарплат ( 16 000 грн).

Якщо ця вимога не виконується 3 місяці поспіль – ліцензію можуть скасувати.

Опубліковано

УКУ в 2024 році заробив 494,8 млн грн, посівши друге місце в Україні

Український католицький університет посів друге місце у рейтингу приватних вишів України за доходами. У 2024 році він заробив 494,8 млн грн. Рейтинг опублікувала бізнес-аналітична платформа YouControl у четвер, 25 вересня у рамках дослідження приватної освіти в Україні передає Zaxid.net.

Як свідчать дані дослідження, попри російсько-українську війну, доходи УКУ продовжують зростати. Так, у 2024 році вони збільшились на 20% у порівнянні із 2023. А у порівнянні із 2021 роком доходи університету фактично подвоїлися.

Також серед львівських вишів в ТОП-15 портапив скандально відомий Львівський університет бізнесу і права, який спершу підозрювали у масштабній схемі для ухилянтів, але СБУ закрила справу. Університет Сопільників у 2024 році заробив 127,5 млн. грн. У порівнянні із 2023 роком його доходи збільшилися на 80%. У вересні приватний університет родини Сопільників виселили з комунального будинку у Львові. Нещодавно Львівський університет бізнесу і права через суд повернув собі ліцензію.

Першим рейтинг ТОП-15 університетів за дохідністю посів МАУП. У 2024 році він отримав 653,2 млн грн, що на 13% більше за їх показник у 2023 році.

ТОП-15 приватних вишів за дохідністю у 2024 році. Інфографіка YouControl.Market
Опубліковано

В Гребенові будують новий 64-метровий міст через річку Опір

На автошляху Т-14-24 Сколе – Славське у селі Гребенів триває будівництво нового мостового переходу через річку Опір. Ця дорога має ключове значення для транспортного сполучення, туризму та економічного розвитку гірських громад Львівщини.

Будівельники вже завершили монтаж буронабивних паль, насадок, колон, ригелів та підферменників. Наразі розпочато встановлення балок.

Наступним етапом робіт буде влаштування накладної плити, опалубки, перехідних плит, а також тротуарів з обох боків і бордюрного каменю.

Довжина нової споруди сягатиме 64 метри. Також будуть облаштовані підходи до мосту для його з’єднання з основною дорогою.

Старий міст, збудований ще в 1961 році, перебував в аварійному стані після єдиного за всі роки капітального ремонту. Щоб не перекривати рух транспорту, було вирішено побудувати нову споруду поруч зі старою.

Загалом на дорозі «Сколе-Славсько» відновлюють 5 аварійних мостів.

Ремонт на мостах проводять поетапно, з перекриттям лише однієї половини мосту, так щоб рух автомобілів залишався безперервним. На нових проїздах та підходах до мостів влаштовують нижній шар асфальтобетонного покриття, після чого почнуть розбирати другу половину проїзду.

Аварійні мости Карпатського регіону планували відновлювати ще до війни в межах інфраструктурного проєкту “Мале Карпатське коло”. Він мав об’єднати туристичні центри: Славське, Рожанку, Сколе та Плай і передбачав облаштування доріг велодоріжками, освітленням та оглядовими майданчиками.

З початком війни проєкт заморозили й зараз — відновили.

Опубліковано

У Львівській громаді відремонтують дорогу, що дозволить транзитному транспорту оминати місто

У Волі Гомулецькій відремонтують частину вул. Озерної – від межі з Брюховичами до церкви. Ділянка довжиною 2,3 км, що не має твердого покриття, буде заасфальтована. Також у межах села облаштують тротуари, що значно покращить комфорт для місцевих мешканців. Оновлена вулиця стане і зручним транзитним маршрутом, інформує ЛМР.

«Ця ділянка перебуває на балансі громади. Вона не має твердого покриття і перебуває в неналежному стані. Водночас є важливою, оскільки дозволить зменшити транспортне навантаження на Львів, зокрема на вулиці Мазепи, Грінченка та Хмельницького. Так, транзитний транспорт зможе курсувати через Брюховичі, вул. Озерну у Волі-Гомулецькій та Гряду, щоб виїхати на трасу Львів-Жовква. Таким чином, ми розвантажуємо міську транспортну систему, скорочуємо шлях для водіїв і пришвидшуємо їхній виїзд на трасу», – розповіли у Шевченківській районній адміністрації.

Ремонтні роботи планують розпочати цього року, об’єкт буде перехідним. До співфінансування долучаються іноземні партнери: за сприяння уряду Німеччини тамтешні організації виділили на проєкт 9,8 млн грн. Очікувана вартість робіт становить 57,7 млн грн, а остаточна сума буде визначена після проведення тендеру, який уже оголошено.

«Цього року ми плануємо облаштувати дорожню основу, насамперед використовуючи кошти міжнародних інвесторів. У міському бюджеті на ремонт вулиці на цей рік також передбачено 5 млн грн», – додали в Шевченківській райадміністрації.