На позачерговому засіданні Громадської Ради при управлінні транспорту вкотре поговорили про проблему пільгових перевезень у Львові.
Керівники фірм-перевізників, які взяли участь в нараді, одноголосно заявили, що ситуація у місті є критичною. Держава не відшкодовує перевезення пільговиків, а Львів самотужки із такими витратами впоратися не може.
«У разі, якщо не обмежити пільговий проїзд, перевізники не гарантують, що зможуть працювати цієї зими», – кажуть у Громадській раді.
«Місто виділило 20 млн для компенсації перевізникам на рік, однак потрібна сума в десять разів більша»,
– сказала директорка департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Ірина Маруняк.
За словами Ірини Маруняк, виконком розгляне рішення, згідно з якими пенсіонери оплачуватимуть половину вартості проїзду як в автобусах, так і в електротранспорті. Чиновниця нагадала, що на території Львівської області пенсіонери сплачують половину вартості проїзду в автобусах. Цей наказ діє з червня, і ніхто ще його не скасував.
За словами голови інженерної комісії ЛМР Остапа Доскіча комісія вирішила – рекомендувати виконкому розглянути це питання та невідкладно прийняти необхідне рішення для забезпечення безперебійної роботи громадського транспорту. Пропонують підтримати і встановити для пенсіонерів 50% пільгу на проїзд, а не 100% як є досі.
Інші категорії можуть і далі їздити безкоштовно.
Директор «Львівелектротрансу» Михайло Сидорович розповів, що таке рішення позитивно вплине на економічний стан підприємства, бо зараз пільговики становлять понад 60% пасажирів у трамваях і тролейбусах.
Львові лише 1-а стоматполіклініка пройшла реформу, перейшовши у статус комунального некомерційного підприємства.
З кінця червня оплата послуг там відбувається через касу, проте діти та малозабезпечені категорії населення і досі можуть лікувати зуби безкоштовно – для цього виділяють кошти з міського бюджету Львова. Сьогодні, 3 жовтня, під час брифінгу у поліклініці лікарі розповіли, як зросла їхня зарплата, скільки працівників скоротили і що у майбутньому у медустанові планують змінити. Про це повідомляє кореспондент ІА ZIK.
«За два місяці роботи у новому форматі ми повністю перебудували стоматологію. Тепер усі пацієнти, яким надаємо платні послуги, йдуть через касу. Принцип «гроші йдуть за пацієнтом» у нас втілений на практиці», – повідомив головний лікар КНП «Стоматологічна поліклініка №1» Петро Питльований. – Можна сказати, що вперше ми на шляху до чесної роботи стоматолога-пацієнта. Використання грошей міста стало прозорим».
Відтак, зараз у поліклініці за видалення зуба потрібно заплатити 130-190 грн, за пломбу – 200-400 грн.
Зараз у поліклініці працює 239 осіб, з них 117 стоматологів. Лікарі отримують максимум 10 тис. грн зарплати, санітарки і медсестри – 4-4,5 тис. грн.
Головний лікар повідомив, що внаслідок реформи з поліклініки звільнили небагато людей. З лікарів пішов лише той, хто працював у приватних клініках, з молодшого медперсоналу – ті прибиральниці «які не прибирають, а вишивають». Голова профспілки стоматологічної поліклініки Ольга Пораскова уточнила, що на момент перетворення було 330 працівників. Скоротили 59 осіб, з них – 20 лікарів.
На питання щодо якості витратних матеріалів, якими лікують пацієнтів, Петро Питльований заявив: «Ви де-небудь бачили неякісний медикамент? Він є або наш, або іноземний аналог. Але все – ліцензовані речі. Ми все купуємо через ProZorro. І ніяких неякісних матеріалів».
Він додав, у майбутньому у поліклініці планують звільнити лікарів від паперової роботи, встановивши потужний сервер для бази даних.
«Пацієнт отримуватиме магнітну картку, з якої приходитиме до лікаря. У кабінеті стоятиме комп’ютер із програмою бази даних», – повідомив Петро Питльований.
Міський голова Львова Андрій Садовий пообіцяв, що місто і надалі фінансово підтримуватиме медустанову.
«Важливо, щоб ви мали рівень сервісу не гірший, а кращий, ніж має приватна стоматологія. Місто готове інвестувати кошти у вас і допомагати, бо власником цього закладу є громада Львова», – заявив міський голова.
У понеділок, 25 вересня, впливова британська фінансова газета Financial Times опублікувала розлогий матеріал про те, чому Львів тепер більше подобається інвесторам, аніж Київ. У статті «Іноземні інвестори змістили фокус уваги на Західну Україну» Financial Times також пояснює, чому Львівщина має позитивний імідж для іноземних інвесторів навіть попри військовий конфлікт на сході країни. ZAXID.NET переклав найцікавіші уривки цієї статті.
Стоячи на балконі свого офісу та оглядаючи ренесансну площу Ринок, під вересневим сонцем міський голова Львова Андрій Садовий має кілька причин для оптимізму і кілька для хвилювання. […]
«Усі наші тендери відкриті для західних компаній, які створюють робочі місця і грають за європейськими правилами. Принципи та стандарти, які розроблені у Львові, повинні бути застосовані і до решти України», – каже Садовий.
Дотримання цих міжнародних норм і є ключем до відновлення різноманіття регіональної економіки. Поточний річний темп зростання країни [ВВП] 2,5% може сягнути 5%, якщо за корупцію візьмуться серйозно, аби покращити бізнес-середовище та збільшити прямі іноземні інвестиції, вважає Тімоті Еш, стратег з розвитку нових ринків в BlueBay Asset Management.[…]
Поки Україна бореться за міжнародних інвесторів, західна частина країни може насолоджуватися відродженням
Щоправда, статистика зібрана fDi Intelligence, сервісом збору даних, який аналізує транскордонні інвестиційні потоки, показує, що мер Львова має рацію, коли мова йде тільки про регіональні тенденції [Львівщини]. Поки Україна бореться, щоб привабити рівні міжнародного інвестування, з якими співпрацювали до захоплення Криму Росією у березні 2014 року та пізніше після відділення індустріального Донбасу бойовиками та військовими, яких підтримує Росія, західна частина країни може насолоджуватися чистим відродженням.
За три роки, у період від січня 2011 року до січня 2014 року, під час президентства Віктора Януковича, іноземні інвестори вклали 9,6 млрд євро у 259 проектів, створивши 35 тис. робочих місць. Столиця була головним бенефіціаром, налічуючи 34% і 7 тис. робочих місць, порівняно з тим, що у Львові було менше 7% проектів і 1054 нових робочих місця.
Зростання довіри до курсу європейської інтеграції продовжувалося до кінця листопада 2013 року, моменту, коли Янукович відмовився від підписання угоди про асоціацію з ЄС на користь більш тісних економічних зв’язків з Москвою.
З лютого 2014 року до липня 2017 року, іноземні інвестори вклали 3,3 млрд євро у 136 проектів.
Від січня 2011 року до січня 2014 року іноземні інвестори вклали 9,6 млрд євро в Україну, а з 2014 року до липня 2017 року 3,3 млрд євро
Водночас, у цей час, доречно показати зміну регіональної картини вливань, де Львів акумулював 20 проектів і 2800 робочих місць, а Київ 54 проекти та 3448 робочих місць.
Порівняння стає іще більш разючим, якщо глянути, як витрати розділилися по областях. У постреволюційний період Київська область отримала 687 млн євро іноземних вкладів, що майже дорівнює інвестиціям Львова (658 млн євро) і Одеси (596 млн євро).[…]
Данило Білак, директор Офісу залучення та підтримки інвестицій, розповідає, що регіон [Львівщина] привабив 500 млн євро інвестицій з 20 країн Західної Європи, США та Японії, які дали робочі місця для 40 тисяч людей.
«Майже кожна машина, зроблена у Німеччині, має частинку з України»,- каже Білак, оскільки постачальники деталей Sumitomo, Fujikura і Leoni мають виробничі підприємства в країні.
Економічне середовище Львова сприятливе для інвесторів, вірить Данило Білак.
«Садовий створив позитивне середовище у Львові, особливо у сфері послуг. Це дуже привабливе місто, зараз воно має свій бренд пива, шоколаду та кави, культуру кафе, які дещо нагадують Краків», – вважає Білак.[…]
Щоправда, область вже починає і страждати від свого успіху. Генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко розповідає, що багато кваліфікованих співробітників переїжджають до Польщі, відколи Україна отримала безвізовий режим з ЄС у червні.
«Це дуже велика проблема для нас, оскільки там більша заробітна плата. Ми були змушені підняти зарплату на 50%, відколи був оголошений безвіз», – жаліється Шевченко.
Мери та адміністрації Західної України гуртуються проти того, як вони вважають, що центральна влада не хоче продовжити план децентралізації, щоб надати їм фінансову незалежність від Києва. Протистояння загострилося після вказівки Києва до українських полігонів не приймати сміття зі Львова.[…]
«Проти мене відкриті 6 кримінальних справ, – усміхаючись каже Андрій Садовий. – Але якщо ти політик в Україні, то варто очікувати арешту у будь-яку мить».
У Поморянському замку проведуть відновлювально-реставраційні роботи. Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації 13 вересня уклав договір з колективним підприємством “Центр комплекс” Львівської обласної асоціації інвалідів на виконання першочергових аварійно-відновлювальних робіт та реставрації замку-палацу в смт. Поморяни (Золочівський район). Сума договору становить 8,2 млн грн. Про це сталовідомоз сайту Prozorro, повідомляє НашіГроші.Львів.
Згідно з технічним завданням, переможець очистить будівлю від дерев та кущів, укріпить фундамент, змурує зруйновані стіни, встановить тимчасові кріплення для віконних прорізів та залатає дах. Наразі замок знаходиться в аварійному та напівзруйнованому стані, збережено лише два двоповерхові корпуси та кругла кутова вежа.
Торік Поморянський замок укріпили дерев’янами підпорами
Крім цієї фірми участь у торгах брали: ПП «Думна», ПП «Промтехімпекс» та ТОВ «Вест білдінг груп». Первинна (9,8 млн грн) та остаточна (8,2 млн грн) пропозиції КП «Центр комплекс» була найдешевшими. Ціна робіт є майже на 21% нижчою, ніж очікувана вартість. Згідно з розрахунковою ціною, витрати фірми на зарплату працівникам складуть 1,4 млн грн (17% від суми), а прибуток — 130 тис. грн (1,5%).
Колективне підприємство «Центр комплекс» належить Львівській обласній асоціації інвалідів Всеукраїнській організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України».
ПП «Думна» зареєстроване у Львові, а його одноосібним власником є Михайло Васильців. Зараз кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Вест білдінг груп» є Наталя Тимрук-Середа, проте раніше фірма належала Світлані Гринкевич, Василині Пулик та Олені Сапізі, остання — дочка начальника Національної академії сухопутних військ Павла Ткачука.
Приватне підприємство «Промтехімпекс» належить Дмитру Романенку. Це друга участь компанії у публічних закупівлях. Раніше фірма отримала підряд на майже 200 тис. грн на ремонт котлів від «Львівської залізниці».
Дорогу до Поморян поремонтували
ДОВІДКА:
Поморянський замок – неприступна фортеця короля Яна Собєського
Це – пам’ятка історії та архітектури в селищі Поморяни Золочівського району. Дотепер збереглись два двоповерхові корпуси і кругла кутова вежа. У південному корпусі облаштована відкрита галерея. Свого часу замок належав руській родині Кердеїв. Опісля, наприкінці XIV ст., маєток перейшов до Зигмунта (Сігізмунда) Сененського і був у руках цього роду до 1619-1620 рр., коли ці землі купив Якуб Собєський – батько майбутнього короля Польщі.
Колись Поморянський замок був улюбленим місцем перебування короля Яна Собєського, який витратив на його відбудову 25000 злотих, за допомогою інженера-спеціаліста (можливо, Шарля Бенуа) підніс його з руїн. Після цього замок витримав усі татарські напади та облоги.
Згодом ще неодноразово змінював власників. Сьогодні ж, після багатьох перебудов і довгого періоду занепаду, замок втратив свій первісний вигляд і перебуває в аварійному стані. Збереглися лише два двоповерхові крила, східне із круглою вежею та південне з галереєю.
Збудують новий 9 гуртожиток, на будівництво якого львівські депутати попросили 110 мільйонів. Також реставрують санаторій на Пасічній 62, в який тепер зможуть поселятись студенти. За 8.5 мільйонів гривень облаштують фасад і відремонтують будинок зсередини. Ремонт повинні закінчити до 2018-го року.
Депутати надіслали звернення до віце-прем’єр-міністра України, щоби уряд передбачив ці кошти для будівництва гуртожитку у державному бюджеті.
Проект будівництва гуртожитка вже є, проте дозволу на будівництво, поки університет не отримає грошей, міська рада надати не може.
Чим здивують нові гуртожитки?
У відреставрованому санаторії зможуть жити студенти з усіх факультетів, в приміщенні буде їдальня, а першокурсників селитимуть тільки до першокурсників, щоб легше було робити ремонт.
А в новому 9 гуртожитку будуть лише двомісні кімнати з санвузлом на один півблок, тоді як зараз студенти живуть четверо в кімнаті, а іноді й шестеро.
Як зазначив директор студентського містечка Мирон Микитин, туди зможуть заходити студенти з усіх гуртожитків ЛНУ ім. Івана Франка.
Хто житиме в нових апартаментах?
Туди поселятимуть студентів факультету з найбільшою кількістю першокурсників. Цьогоріч найбільше студентів вступили на факультети журналістики, міжнародних відносин, іноземних мов та економіки.
Коли поселення?
Коли студенти зможуть жити в оновленому гуртожитку, в університеті ще не вирішили. Скоріш за все, їх поселятимуть з наступного навчального року.
15 вересня закінчився термін подачі проектів, які фінансуватимуться за кошти громадського бюджету Львова. Цьогоріч на громадський бюджет львів’яни подали більше проектів, ніж у 2016 році. Зокрема вони подали більше 260 проектів на загальну суму понад 200 млн грн. До кінця жовтня виконавчі органи міської ради розглядатимуть усі подані, після чого протягом двох тижнів (з 1 до 15 листопада) львів’яни зможуть проголосувати за своїх фаворитів, а проекти, що наберуть найбільше голосів, будуть втілені за кошти громадського бюджету.
Однією з цьогорічних новацій громадського бюджету стало те, що крім тих, хто живе, працює або навчається у Львові, свої проекти змогли подати мешканці Рудного, Винник та Брюхович.
Кожна людина голосувала за один малий проект (сума якого ставить до 500 тис. грн) та за один великий проект (до 3 млн грн). Зробити це можна було на сайті громадського бюджету за допомогою Bank ID, або у міських ЦНАПах. На реалізацію ідей львів’ян у бюджеті передбачено 20 млн грн (12 млн грн на малі проекти і 8 млн грн на великі).
Як і торік львів’яни хочуть покращити або створити нові громадські простори, дитячі майданчики, облаштувати території шкіл та садків, де навчаютьяся їхні діти. ZAXID.NET переглянув усі подані проекти та відібрав 15 найцікавіших, що можуть вплинути на розвиток різних районів Львова.
Під небом Сихова: життя на даху кінотеатру імені Довженка
За 3 млн грн у кінотеатрі імені Довженка хочуть відремонтувати дах, встановити сонячні панелі та облаштувати новий громадський простір з вуличними меблями та озелененням на даху будівлі.
Теперішній стан даху кінотеатру
«Метою проекту є створити багатофункціональний освітньо-культурний простір на даху КОЦ ім. О. Довженка для сихівчан та гостей усіх вікових категорій. Зокрема віремонтувати дах (перекриття, утеплення, ремонт водостічної системи, що одночасно дозволить зберегти саме приміщення в належному стані), облаштувати зелені, відпочинкові та наукові зони», – зазначено у описі проекту.
Як пропонують використовувати простір на даху кінотеатру
За кошти громадського бюджету у кінотеатрі імені Довженка також хочуть встановити контейнери для сортування відходів та сонячні панелі.
«Наш Сільмаш» – перший громадський спортивний простір
На занедбаній ділянці поряд зі стадіоном «Сільмаш» хочуть облаштувати зони для активного відпочинку. У такий спосіб мешканці намагаються захистити спортивну територію від житлової забудови.
За 2,8 млн грн тут хочуть зробити кілька спортивних зон, зокрема відновити футбольне поле, зробити баскетбольний майданчик з гумовим покриттям, встановити вуличні тренажери та облаштувати два дитячі майданчики, один з яких буде пристосований для дітей з інвалідністю.
Greenko: персональний помічник із сортування та збору вторинної сировини
Львів’яни розробили мобільний додаток, який допоможе мешканцям Львова сортувати відходи. У цьому додатку львів’яни можуть обрати тип сировини, яку вони збирають, вказати свою адресу та час. У вказаний час до людини приїде кур’єр та забере зібрану сировину. Вартість реалізації проекту майже 3 млн грн.
Спосіб оформлення заявки для виклику кур’єра за допомогою додатку
«Під час першого виклику кур’єр надасть вам безкоштовні картонні eкo-контейнери на кожен тип сировини, який ви сортуєте. Кожного тижня наш greenko-кур’єр у вказаний вами час, буде приїжджати, щоб забрати відсортовані відходи, а вам нараховуватимуться бонуси на персональний рахунок. Усі бонуси в майбутньому можна використовувати для отримання подарунків», – зазначено у описі проекту.
Громадський простір на Дорошенка, 45 (зупинка «Русалка Дністрова»)
За зупинкою «Русалка Дністрова», що на вул. Дорошенка, 45, хочуть облаштувати громадський простір з вуличними меблями, озелененням та велостоянкою. Вартість реалізації цього проекту становить 106 тис. грн.
«Проект полягає у створенні зручного і екологічно чистого громадського простору біля трамв. зуп. «Русалка Дністрова». Тут львів’яни зможуть відпочити, погортати книжку або погуляти з дітьми. Створення подібних острівців дозволяє розвантажувати «ближній центр» міста і розвивати райони. Проект є послідовним продовженням створення муралу на Дорошенка,45», – йдеться у описі проекту.
Міні-басейн у парку «Високий замок»
ГО «Замкові моржі» ініціює облаштування міні-басейну поблизу джерела у парку «Високий замок». Окрім басейну, там хочуть також висадити дерева та кущі, встановити освітлення та велостоянку.
На реалізацію цього проекту хочуть витратити 407 тис. грн, з яких близько 100 тис. грн хочуть витратити на укріплення фундаменту, ще 100 тис. грн. на дизайнерські рішення з облаштування цієї території.
На громадський проект подали ще один проект, що стосується розвитку парку «Високий замок». Йдеться про відновлення спортивного майданчика для дітей за майже 500 тис. грн.
Розбудова пригодницького містечка для дітей у Парку культури
«Пласт» спільно з ГО «Парк Культури» облаштовує у Парку культури безкоштовне пригодницьке містечко для дітей. Вони подали на громадський бюджет проект 2-ї черги облаштування цієї території, що передбачає будівництво амфітеатру, драбин та лазанок у вигляді павутини. Вартість реалізації проекту становить 500 тис. грн.
«Актуальність проекту зумовлена відсутністю альтернативних ігрових просторів для дітей та молоді віком від 6 до 14 років в паркових зонах, низьким рівнем використання практик іноземного досвіду в облаштуванні ігрових майданчиків. На території Львова є лише поодинокі приклади реалізації проектів ігрових просторів із нетиповим (креативним) обладнанням», – йдеться у описі проекту.
У Парку культури також хочуть облаштувати тренувально-вигульний майданчик для собак. Тут хочуть встановити лінії перешкод, станцію для прибирання та лавки. Вартість реалізації проекту становить 348 тис. грн.
Карпатські водоспади на Сихові
На вул. Зубрівській, 30, на території СЗШ №84 хочуть утеплити стіни басейну та прикрасити фасад муралом з зображенням карпатських пейзажів. У описі проекту зазначено, що карпатська тематика має спонукати людей відвідувати цікаві місця на Заході України. Вартість проекту становить 453 тис. грн.
Стіна, на якій хочуть намалювати мурал
«Проект передбачає утеплення стін басейну, шляхом перетворення занедбаних зовнішніх фасадів у креативну фото-зону для громадськості. Якісні, професійні кольорові малюнки оживлюють одноманітні простори типової забудови у житлових масивах і тому такі зображення на великих поверхнях дуже добре сприймаються. Проект пов’язано одночасно і з енергозбереженням, і з розвитком креативних ініціатив», – йдеться у описі проекту.
Тренувально-вигульний майданчик для собак навпроти ЛКП «Лев»
На вул. Промисловій, напроти ЛКП «Лев», хочуть облаштувати майданчик для вигулу та тренування собак, який вирішить проблему вигулу собак, які тимчасово утримуються на підприємстві. Тут хочуть встановити комплекти з 8 перешкод для собак, станцію для прибирання та лавки з ємкостями для води. Вартість реалізації цього проекту становить 314 тис. грн.
«Вулиця Промислова, на якій розташоване ЛКП «Лев» – це вулиця з інтенсивним рухом у промисловому районі Львова. Саме тому громадська ініціатива Dog-Friendly City пропонує облаштувати належним чином оснащений майданчик для вигулу і тренування собак, що перебувають на підприємстві, адже кожного дня мінімум двічі на день працівники ЛКП «Лев» вигулюють понад 40 собак. Також з ними працює кінолог. Основна мета – належна соціалізація собак, що були безпритульними, та їх прилаштування у родини (адопція)», – йдеться у описі проекту.
Пляж біля озера на вул. Замарстинівська – Заозерна
У Шевченківському районі Львова, на ділянці між вулицями Замарстинівська – Заозерна місцеві мешканці хочуть очистити озеро та облаштувати пляж з дерев’яною набережною та мостом. На реалізацію проекту планують витратити 2,7 млн грн.
«Озеро має дуже великий потенціал як рекреаційної зони, воно знаходиться на території міста, повз нього проходить вело магістраль до Брюхович. Тому даний проект дасть можливість відновити озеро а також прилеглу територію на вулиці Замарстинівській і Заозерна, а також створити нове місце для відпочинку і розваг. Проект передбачає повне очищення озера і прилеглої території, створення пляжу, місць відпочинку, дитячий і спортивний майданчик», – йдеться у описі проекту.
Реконструкція Скнилівського парку
За 3 млн грн у Скнилівському парку хочуть облаштувати зони для пікніків, встановити альтанки, мангали, лавочки та вуличне освітлення.
Зокрема проектом передбачено встановлення п’яти альтанок, 10 столів з лавками та п’яти мангалів з каменю.Також у Скнилівському парку хочуть облаштувати дитячий майданчик, елементи якого будуть виготовлені з дерева.
Проект реконструкції та відновлення парку Горіховий гай
У Франківському районі мешканці ініціюють реконструкцію парку Горіховий гай. За 2,2 млн грн тут пропонують провести санітарну очистку кущів та дерев, встановити лавки та урни для сміття, покращити систему збору дощової води та ін.
«Горіховий гай – велика зелена територія міста, яка має великий невикористаний потенціал для мешканців всього міста. Сьогодні територія парку в кращому випадку використовується точково для пікніків з алкоголем, а в своїй більшості залишається непрохідними хащами», – йдеться у описі проекту.
Рудно-парк. Візитка селища та гордість Залізничного району Львова
У центрі Рудного хочуть облаштувати парк з сучасними вуличними меблями, освітленням та інфраструктурою. За кошти громадського бюджету тут хочуть також облаштувати кілька різних зон, зокрема скейт-майданчик, дитячий майданчик, місце з вуличними тренажерами та ін.
«Наразі Рудненський парк знаходиться у недоглянутому та незадовільному стані: багато чагарників, відсутнє освітлення, лавочки, доріжки. Для молоді відсутнє місце для проведення вільного часу та майданчик для заняттям спорту. Важливе місце займає безпека життя та здоров’я мешканців. Зокрема, діти, які навчаються в другій зміні, повертаючись додому доводиться проходити через темний парк», – йдеться у описі проекту.
На реалізацію цього проекту у 2018 році передбачено витратити 2,6 млн грн. Окрім благоустрою та облаштування дитячих майданчиків, тут передбачено також встановити систему відеоспостереження.
Облаштування веломайстерень вздовж велодоріжок
За 498 тис. грн у Галицькому районі Львова хочуть облаштувативелоінфраструктуру вздовж велодоріжок. Зокрема, у 20 місцях передбачено встановити веломайстерні, парковки, лавки та смітники.
Прогнозовані місця, де будуть веломайстерні
Встановлення відкритої сцени в парку Богдана Хмельницького у Брюховичах
Мешканці Брюхович ініціюють облаштування відкритої вуличної сцени у парку імені Богдана Хмельницького. Вартість будівництва вуличної сцени з каменю становить 314 тис. грн.
«Встановлення вуличної сцени в парку ім. Б. Хмельницького дасть змогу мещканцям проводити концерти та театральні вечори, що позитивно вплине на розвиток культури нашого селища. Важливо, що хоча місце встановлення сцени пропонується в самому центрі селища, в околиці 250м немає житлових будинків, що позитивно вплине на можливість проведення гучних заходів», – йдеться у описі проекту.
Актовий зал у народному домі Збоїщ
У Міському народному домі Збоїщ місцеві мешканці хочуть облаштуватисучасний актовий зал. За 500 тис. грн тут хочуть провести капітальний ремонт приміщення, звести сцену та придбати крісла.
У січні-червні цього року експорт товарів підприємствами Львівської області становив 723,9 млн доларів США. Порівняно з січнем-червнем минулого року експорт зріс на 22%, або на 130,7 млн доларів. Про це повідомляє прес-служба ЛОДА.
Найбільші обсяги експортованої продукції припали на Польщу (26,3% від загальнообласного експорту), Німеччину (12,5%), Чехію (6,9%) та Данію (6,6%). Експорт товарів у країни Європейського Союзу становив 547,9 млн доларів, або 75,7% від загального експорту області, та збільшився порівняно з січнем-червнем 2016 року на 20,8%.
Серед товарів, які Львівщина експортувала у січні-червні 2017 року, переважали електротехнічне обладнання та їх частини (26,3% від обсягу експорту області), меблі (11,9%), деревина і вироби з неї (9,7%), жири та олії (6,9%), зернові культури (5,5%), цукор і кондитерські вироби з цукру (5,1%).
Зростання експорту зумовлене збільшенням порівняно з січнем-червнем 2016 року поставок цукру і кондитерських виробів з цукру у 17,2 раза, жирів та олій – на 52,2%, меблів – на 38,6%, електротехнічного обладнання – на 23%.
Для порівняння, у січні-липні 2013 року експорт товарів з Львівської області становив 705,7 млн дол. США, імпорт в область – 1448,8 млн дол. Порівняно зі січнем-липнем попереднього 2012 року експорт скоротився на 10,4%, або на 81,7 млн дол., імпорт – на 22,2%, або на 413,4 млн дол.
На реалізацію цього 
«Актуальність проекту зумовлена відсутністю альтернативних ігрових просторів для дітей та молоді віком від 6 до 14 років в паркових зонах, низьким рівнем використання практик іноземного досвіду в облаштуванні ігрових майданчиків. На території Львова є лише поодинокі приклади реалізації проектів ігрових просторів із нетиповим (креативним) обладнанням», – йдеться у описі 
«Наразі Рудненський парк знаходиться у недоглянутому та незадовільному стані: багато чагарників, відсутнє освітлення, лавочки, доріжки. Для молоді відсутнє місце для проведення вільного часу та майданчик для заняттям спорту. Важливе місце займає безпека життя та здоров’я мешканців. Зокрема, діти, які навчаються в другій зміні, повертаючись додому доводиться проходити через темний парк», – йдеться у описі 
