Категорія: Економіка

Опубліковано

Кабмін затвердив нові зарплати та бонуси для військових

В Україні змінили правила грошового забезпечення військових та спецпризначенців. Максимальні виплати на передовій сягатимуть 460 тисяч гривень на місяць. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на постанову Кабінету міністрів № 768.

Уряд запустив дворічний експериментальний проект, який передбачає застосування виплат з 1 червня 2026 року. Розмір виплат залежатиме від місця служби та характеру завдань:

  • Безпосередня участь у бойових діях – до 100 тисяч гривень додаткової винагороди щомісяця.
  • Перша лінія (до взводного опорного пункту) – 170 тисяч гривень.
  • Друга лінія (до ротного опорного пункту) – 70 тисяч гривень.
  • Пункти управління бойовими підрозділами – 50 тисяч гривень.
  • Тилові посади інструкторів – від 15 до 30 тисяч гривень, інші посади в тилу – 10 тисяч.

Бонуси за штурми та полонених

Постанова також вводить разові та добові бойові виплати за успішні операції. За штурм або відновлення власних позицій бійцям доплачуватимуть 20 тисяч гривень на добу, а за захоплення ворожих – 40 тисяч.

За взяття російського військового в полон передбачено 100 тисяч гривень, які розподілять між усіма учасниками операції. Знищення окупанта у стрілецькому чи рукопашному бою принесе 15 тисяч гривень за умови наявності відеофіксації.

При цьому сумарно один військовий не може отримати понад 460 тисяч гривень на місяць.

Опубліковано

Польська компанія купила 80% виробника води “Карпатська джерельна”

Польська група Maspex закрила угоду з купівлі 80% української групи компаній «Карпатські мінеральні води» (КМВ), яка виробляє мінеральну воду «Карпатська Джерельна», соковмісні напої «Соковинка» та снеки Gonzo. Власник КМВ, бізнесмен Сергій Устенко зберіг 20% компанії, передає Zaxid.net.

Польська Maspex отримала контроль над одним із найбільших українських виробників води та напоїв, повідомив «Forbes Україна». «80% належить партнерам, 20% залишається у мене», –розповів директор та власник «Карпатських мінеральних вод» Сергій Устенко та додав, угоду закрили 1 червня.

Топменеджмент КМВ залишається без змін, польська сторона отримає контроль через наглядові механізми, але оперативне управління залишиться за чинною командою, наголосив Устенко.

Для Maspex це перше велике придбання виробничого активу в Україні. До цього група була присутня в роздрібних мережах України переважно в категоріях соків, напоїв, продуктів швидкого приготування та алкоголю.

Придбання контрольної частки у КМВ відповідає стратегії розвитку в регіоні, йдеться у письмовому коментарі CEO групи Maspex Кшиштофа Павінського. Перемовини між сторонами тривали близько року, каже Устенко. Суму угоди сторони не розкривають. Можливий діапазон угоди у 30-50 млн доларів, розповів екс-президент холдингу IDS Group (виробник мінеральної води «Моршинська» і «Миргородська»), львівський бізнесмен Микола Кміть.

«Мінеральні води – це дуже перспективна категорія з точки зору подальшого зростання, тому активи у ній коштують дорого. Тим більше, якщо йдеться про одного з лідерів ринку», – розповів керівний директор LV Capital Михайло Гранчак.

Угода створює можливості швидше запускати нові категорії, зазначив Устенко. Якщо наприклад, соковмісні напої з портфеля Maspex покажуть хороший попит, їх можуть почати виробляти в Україні, зокрема на новому заводі компанії у Львівській області, відкриття якого заплановане на серпень 2026-го, додав Устенко.

Польська група може спробувати просувати в Україні власний продуктовий портфель через дистрибуцію «Карпатських мінеральних вод», наголосив Гранчак. У сегменті води група Maspex представлена в Польщі брендами Alcalia та Kubuś Waterrr, на міжнародних ринках – брендами Velingrad у Болгарії та RioBucovina в Румунії.

Польська Maspex – одна з найбільших харчових груп Центральної та Східної Європи. Виторг Grupa Maspex SP. Z O.O. у 2025-му – 15,5 млрд злотих, йдеться в пресрелізі компанії. У рейтингу Forbes Polska «100 найбагатших поляків 2025» співвласники Maspex – Кшиштоф Павінський, Здзіслав Стуґлік, Славомір Русінек, Юзеф Щурс та спадкоємці Єжи Касперчика – розділили 45-49 місця. Статки кожного з них Forbes оцінив у 2,03 млрд злотих.

У її портфелі понад 70 брендів, серед яких соки Tymbark, холодні чаї Nestea, алкогольні напої Zubrowka, Soplica, а також макаронні вироби, продукти швидкого приготування, консерви та фармацевтичні препарати. Група має 18 заводів у Польщі та інших країнах.

Влітку 2025 року група компаній «Карпатські мінеральні води» почала будувати новий завод поблизу села Хмелева на Золочівщині. Це буде вже другий об’єкт компанії у Львівської області. На першому заводі – у селі Струтин Золочівського району – виробництво запустили близько 30 років тому.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав «Карпатські мінеральні води» кредит на 11 млн євро для фінансування будівництва заводу у Хмелевій. Загальна вартість проєкту становить 24 млн євро (близько 1,16 млрд грн).

Група КМВ виготовляє мінеральну воду «Карпатська Джерельна», а також солодкі води «Фруктова джерельна» і «Соковинка», дитячу воду «Джерельце», а також енергетичний напій Dragon та снеки снеки Gonzo.

ТзОВ «Торговий дім «Карпатські Мінеральні Води» у 2025-му отримав 2,2 млрд грн виторгу, на 13% більше, ніж роком раніше, за даними YouControl. Виторг ще однієї компанії групи, ТзОВ «Карпатські мінеральні води», зріс більш ніж удвічі – до 523,45 млн грн.

Опубліковано

Мережа супермаркетів Novus вперше зайде на ринок Львова

Ритейлери “Сільпо” Володимира Костельмана та Novus Раймондаса Туменаса займуть торговельні площі мережі “Арсен” у Львові. Про це пише Forbes. Компанія “Євротек” закриває всі магазини мережі “Арсен” до 31 травня.

“Ми підтверджуємо передачу частини наших локацій у довгострокову оренду національним ритейлерам”, – повідомили у пресслужбі компанії.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) 14 травня дозволив мережі “Сільпо” отримати контроль над частиною активів компанії, а другим ритейлером, який займе ці площі, стане Novus. Для компанії це буде перший вихід на ринок Львова та області.

Мережа “Арсен” на момент рішення про закриття розвивала 6 точок у Львові та по 1 – в Івано-Франківську й Рівному.

В пресслужбі “Євротек” розповіли, що “Сільпо” орендуватиме 4торгові площі у Львові та одну – в Рівному. Мережа Novus – 2 у Львові та одну в Івано-Франківську.

“Одна з ключових умов домовленостей з “Сільпо” та Novus – максимальне сприяння працевлаштуванню працівників наших магазинів”, – зазначили у пресслужбі “Євротек”.

Угоди з партнерами передбачають виключно довгострокову оренду торгових приміщень, додають у компанії. Проте суму угоди не розкривають.

Окрім “Арсену”, компанія закриває й менші формати – “Фреш”, “Союз” і “Квартал”. Проте наразі не розкривають кому саме перейдуть локації.

“Ведемо активні перемовини з низкою провідних операторів: нерухомість цих форматів планово передається в довгострокову оренду іншим ритейлерам”, – зазначають у компанії.

У Львові лідерство за кількістю магазинів наразі ділять локальні оператори. Мережа “Близенько” налічувала 159 магазинів, “Сімі” та “Сім23” – 74, “Рукавичка” та “Під Боком” – 62.

Національні гравці досі їм поступались. Зокрема, АТБ контролював 36 локацій, Fozzy Group (“Сільпо” і “Thrash!Траш!”) – 22. Водночас за сумарною торговою площею “Сільпо” та “Thrash!Траш!” були лідерами – 32 300 кв. м, за даними GT Partners. Натомість “Арсен” мав 10 500 кв. м.

Як розповів CEO IDNT Микола Чумак, для “Сільпо” цей крок – частина активної експансії. Водночас для Novus угода стане можливістю закріпитися в новому регіоні.

За оцінками Чумака, викликами для мережі стане масштабування та логістика. У перших магазинах у Львові мережа тестуватиме формат і асортимент, адаптуючи їх до локальної специфіки, додав він.

Опубліковано

Реконструкція вул. Мазепи: з 18 травня перекриють ділянку між вул. Миколайчука та вул. Орлика

На початку травня у Львові розпочався ремонт важливої магістральної вулиці Шевченківського району — вул. І. Мазепи, на відрізку від вул. Миколайчука до вул. Орлика. Досі тут тривали підготовчі роботи, які проводили без обмеження руху транспорту. Та вже з понеділка, 18 травня, роботи розпочнуть на проїзній частині, які триватимуть орієнтовно до кінця року.

Натомість самі перехрестя будуть проїзними.

На цій ділянці демонуємо старе покриття дороги, перенесемо опори контактної мережі, збільшимо кількість смуг для руху транспорту, облаштуємо велодоріжки, а також паркомісця та озеленення», — пояснив Олег Забарило, директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР.

Так, на час перекриття вул. Мазепи, на відрізку від вул. Миколайчука до вул. Орлика, громадський транспорт курсуватиме зі змінами. Зокрема:

  • автобуси № 46 та № 55а оминатимуть закриту ділянку по вул. Орлика та вул. Віри, Надії, Любові в обох напрямках без заїзду до лікарні святого Пантелеймона.
  • автобуси № 17 та № 84 у напрямку вул. Щурата курсуватимуть по вул. Орлика, у зворотному напрямку — по вул. Віри, Надії, Любові та вул. Орлика без заїзду до лікарні святого Пантелеймона.
  • автобуси № 12, № 34 та № 51 курсуватимуть по вул. Мазепи — вул. Орлика — вул. Миколайчука з виїздом на вул. Мазепи в районі зупинки «Плугова».
  • автобуси № 7, № 31, № 41 та 56а курсуватимуть по вул. Інструментальній, вул. Хвильового та вул. Миколайчука з виїздом на вул. Мазепи в районі зупинки «Плугова».

Водночас вказані маршрути не здійснюватимуть заїзд на зупинку «Орлика» на вулиці Мазепи.

ВАЖЛИВО: на період проведення ремонтних робіт на вул. Хвильового буде облаштовано тимчасові зупинки громадського транспорту.

На час робіт тролейбуси №33 не курсуватимуть.

Приватний легковий транспорт зможе об’їхати ремонтовану ділянку вул. Мазепи по:

  • вул. Орлика — вул. Миколайчука;
  • вул. Тичини — вул. Хвильового.

А вантажний транспорт по:

  • просп. Чорновола — вул. Липинського — вул. Б. Хмельницького.

Нагадаємо, під час ремонту вул. Мазепи — від ТЦ «Спартак» до вул. Грінченка — планують розширити проїзну частину, облаштувати дві виділені смуги та острівні зупинки для громадського транспорту, зручну інфраструктуру для пішоходів та велосипедистів, місця для паркування, зони озеленення. Роботи відбуваються за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку.

Опубліковано

Біля Львова побудують новий завод із виробництва зріджених газів

АТ “Львівський хімічний завод” планує будівництво виробничого комплексу для випуску зріджених газів з атмосферного повітря річною потужністю понад 20 тис. тонн. Об’єкт розташовуватиметься на двох земельних ділянках загальною площею 4 га між селами Бартатів та Воля Бартатівська Городоцької громади Львівської області. Як пише Delo.ua, про це йдеться в оголошенні про планову діяльність підприємства.

Виробничий комплекс працюватиме за методом кріогенної ректифікації, переробляючи 14584 м³/год атмосферного повітря. Проєктна річна потужність підприємства становить: 16425 тонн рідкого кисню, 2920 тонн рідкого азоту та 730 тонн рідкого аргону.

Виробнича потужність повітророздільної установки складе 1911 кВт, а охолодження агрегатів відбуватиметься за допомогою замкненої системи з 10769,7 кг гліколю. Інфраструктура майданчика включатиме цех наповнення балонів газами та сумішами, ремонтно-механічну майстерню, дільницю підготовки балонів та дільницю ремонту автотехніки.

Також передбачено встановлення дизель-генератора DJ 350 BD потужністю 350 кВА, паливороздавальної колонки з продуктивністю 0,67 л/с та резервуара для дизпалива об’ємом 14,94 м³ із річною витратою 500000 літрів. Для персоналу та техніки буде облаштована стоянка на 100 місць.

Реалізація проєкту передбачає створення нових робочих місць та податкові надходження до бюджету Городоцької територіальної громади. Функціонування комплексу забезпечить постачання технічних газів для промислових підприємств та високочистого кисню для медичних закладів.

АТ “Львівський хімічний завод” — це провідна українська компанія, що спеціалізується на виробництві, наповненні та реалізації технічних, харчових, медичних газів і газових сумішей. Розташований у Львові, завод є важливим постачальником промислових газів (кисень, азот, аргон, вуглекислота) для різних галузей економіки.

Завод має власні потужності для виробництва та технічну базу для обслуговування балонів (акредитована лабораторія), а також забезпечує комплексні рішення для підприємств, включаючи доставку продукції спеціалізованим транспортом.

Згідно із даними Youcontrol, кінцевими бенефіціарними власниками є Анатолій і Крістіна Бобришови.

Раніше Анатолій Бобришов був активним діячем проросійських організацій в Україні, а також основним фінансистом газети «Русский вестник», яку видавав Російський культурний центр у Львові і де публікувалися виразно антиукраїнські статті та статті з вимогами реабілітації диктатора Сталіна. У 2014 році в інтерв’ю Анатолій Бобришов озвучував традиційні для великої кількості росіян шовіністичні тези про «єдиний народ» і «одну сім’ю», до якої мають входити українці, росіяни і білоруси.

Після повномасштабного вторгнення власник «Львівського хімічного заводу» став непублічним. Натомість 2024 року подав позов про захист честі проти львівського телеканалу НТА, журналісти якого зробили сюжет щодо проросійської діяльності Бобришова. Він вимагав спростування інформації, яку вважав неправдивою. Проте суд першої інстанції та апеляційний відмовили йому у задоволенні вимог.

Анатолій Бобришов народився на Кубані і переїхав до Львова після служби в армії. У 1987 році став гендиректором Львівського хімічного заводу, де працює і досі.

Опубліковано

На Львівщині виставили на аукціон нафтогазову площу: ціна лота понад мільярд

Державна служба геології та надр оголосила аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами Лисовицької площі на заході України. Початкова вартість лоту становить 1,1 млрд грн, повідомила пресслужба Держгеонадр.

Лисовицька площа розташована в межах Стрийського району Львівської області та Калуського району Івано-Франківської області за 12,4 км на південний захід від Стрия та на північній околиці Болехова.

Площа ділянки надр – 80,11 кв. км. Вид корисної копалини: газ природний, нафта, газ, розчинений у нафті, конденсат.

Дозвіл на користування надається на 20 років і передбачає геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою і подальшим видобуванням.

Торги заплановано на 29 липня 2026 року та відбудуться на платформі Прозорро.Продажі у режимі реального часу. Для участі в аукціоні потрібно сплатити гарантійний внесок понад 221 млн грн. Крок підвищення ціни становить 500 тисяч гривень.

У 1995-1996 роках Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція виконала деталізаційні сейсморозвідувальні роботи по Лисовицькій площі.

Станом на 1 січня 2026 року обліковано перспективні ресурси нафти у кількості 55,6 млн тонн загальних ресурсів та 5,2 млн тонн видобувних ресурсів.

У межах контуру Лисовицької площі розташовані об’єкти природо-заповідного фонду, зокрема лісовий заказник місцевого значення “Моршинське узлісся”, ландшафтний заказник місцевого значення “Моршинський”, заповідне урочище “Вязина Болехівська” тощо.

Ділянка надр частково розташована в межах Stryi river valley (UA0000326) Смарагдової мережі України.

За даними галузевого видання Nadra.Info, торги Лисовицькою площею ініціювало створене в лютому 2025 року у Києві ТОВ “Флексор Інвест” (керівник та засновник – Богдан Кравченко).

Опубліковано

На Львівській пивоварні Carlsberg відкрив нову виробничу лінію за 610 млн гривень

У Львові презентували новий інвестиційний проєкт компанії Carlsberg Ukraine — сучасну баночну лінію на базі «Львівської пивоварні».

Участь у події взяли, зокрема Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Данія в Україні, а також топменеджмент Carlsberg Group і Carlsberg Ukraine.

«Сьогодні дуже символічна дата, бо 5 травня є днем визволення Данії від нацистської окупації. І дуже символічно, що цього дня ми запускаємо проєкт, який підтримує стійкість України у час її боротьби за незалежність. Carlsberg підтримує Україну і продовжує інвестувати та розвиватися. Загалом від початку повномасштабного вторгнення Carlsberg Group інвестувала в Україну 4,4 млрд грн, а також планує зберігати обсяги інвестицій на рівні 1–1,5 млрд грн щороку впродовж наступних років. Водночас загальний щорічний розмір сплачених податків компанії до бюджетів України перевищує 3 млрд грн», — зазначив у вітальному слові СEO Carlsberg Group Якоб Ааруп-Андерсен.

Під час заходу відбувся символічний запуск нової виробничої лінії. Інвестиційний проєкт вартістю 610 млн грн реалізовували протягом півтора року. Він дозволить підвищити енергоефективність та екологічність виробництва, а також збільшити потужності підприємства на 38%.

На підприємстві наголошують, що діяльність Carlsberg Ukraine є прикладом соціально відповідального бізнесу: компанія реалізує гуманітарні ініціативи та долучається до відбудови і реабілітації постраждалих від війни. Зокрема, є партнером реабілітаційного центру UNBROKEN у Львові, інвестуючи у протезування, сучасне медичне обладнання, підготовку фахівців і програми психологічного відновлення для військових та їхніх родин. Центр UNBROKEN данська делегація планує відвідати й сьогодні.

Також у Львові Carlsberg Ukraine бере участь у проєктах відновлення будинків, пошкоджених внаслідок російських атак.

«Данія продовжує підтримувати Україну всіма можливими способами. Зокрема, Миколаївщину, відбудову якої ми взяли на себе. Минулого тижня Львів відвідала делегація з аграрних компаній, яка шукала нові можливості для інвестицій в Україну. Багато людей приїжджають до України, шукають можливостей для інвестицій. І це свідчення того, що Україна розвивається, є стійкою і продовжуватиме свій розвиток», — зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Данія в Україні Томас Лунд-Соренсен.

Опубліковано

У Львові розпочинають реконструкцію вулиці Гетьмана Мазепи

У Львові розпочинають реконструкцію важливої магістральної вулиці Шевченківського району — вул. Мазепи. Як наголошують у мерії, це один із ключових інфраструктурних проєктів міста, що має покращити доступність до навколишніх медичних закладів, зокрема реабілітаційного центру UNBROKEN.

Після реконструкції на всій протяжності вулиці буде 4 смуги для руху транспорту — по 2 смуги у кожному напрямку з окремими смугами для громадського транспорту, будуть острівні зупинки, велодоріжки та велосмуги, а також паркомісця та озеленення.

Зараз на вул. Мазепи курсує 12 автобусних маршрутів і тролейбус №33. Відтак щодня загальна кількість рухомого складу громадського транспорту, що курсує цією вулицею, — близько 150 одиниць. Тому пріоритет для громадського транспорту тут є дуже важливим.

Як повідомив Микола Власюк, директор ЛКП «Львівавтодор», реконструкція вул. Мазепи відбуватиметься на всій протяжності вулиці — від ТЦ «Спартак» до вул. Грінченка — це протяжність 1,94 км. Однак, щоб мінімізувати незручності для пішоходів і водіїв, роботи розділили на три етапи:

  • І етап — від перехрестя з вул. Миколайчука до вул. Орлика,
  • ІІ етап — від вул. Орлика до ТЦ «Спартак»,
  • ІІІ етап — від вул. Миколайчука до вул. Грінченка.

Одночасно з третім етапом планують розпочати реконструкцію вул. Грінченка також.

«Розпочинаємо роботи на першій ділянці — від вул. Миколайчука до вул. Орлика, і, власне, розпочинаємо з робіт на хідниках і газонах. Тому зараз рух транспорту перекривати не будемо, але це дасть можливість розпочинати роботи з формування осі дороги, перевірки місця розташування інженерних мереж та ін.

Оскільки вулицю розширюємо з 2 до 4 смуг, багато робіт буде проводитися за межами теперішньої проїзної частини. Також будемо працювати на ділянках між перехрестями, щоб під’їзди для медичних та інших закладів були проїзними», — пояснює директор ЛКП «Львівавтодор» Микола Власюк.

Роботи з реконструкції вул. Мазепи проводиться за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку. Зокрема, ЄІБ виділяє на ці роботи 10,7 млн євро. У цей проєкт також включена реконструкція вул. Грінченка. А завершити роботи на цих двох вулицях, відповідно до контракту, мають за 18 місяців.

За інформацією посадовців, орієнтовно через кілька тижнів ремонтні роботи розпочнуть вже на проїзній частині вул. Мазепи на ділянці від вул. Миколайчука до вул. Орлика. Відтак проїзд транспорту цією ділянкою буде перекрито.

Про дату перекриття, зміни у русі громадського транспорту та вулиці для об’їзду буде повідомлено додатково.

Опубліковано

«Київстар» планує придбати на Львівщині шість СЕС потужністю 103,9 МВт

Найбільший мобільний оператор України «Київстар» готує другу угоду в сегменті відновлюваної енергетики. За даними Forbes Ukraine, Антимонопольний комітет отримав від компанії заявки на набуття контролю над шістьма виробниками відновлюваної енергії у Львівській області. Йдеться про пакет активів, пов’язаний із девелопером Іваном Торським та родиною Трофименків, співвласниками мережі кінотеатрів Multiplex.

Це ті самі активи, до яких ще у 2021 році придивлялася французька Total Eren. У порядку денному АМКУ від 1 липня 2021 року фігурували заявки Total Eren на придбання понад 50% у ТОВ «Енерджі спейс», «Терновиця Солар Плюс», «Санлайт Дженерейшн», «Терновиця Солар», «Енергопостач-Плюс» і «Лайтфул».

З відкритих даних випливає, що сукупна встановлена потужність цього пакета становила близько 103,9 МВт, що робить його одним із найбільших готових кластерів сонячної генерації, які можуть перейти до стратегічного корпоративного покупця.

Для «Київстару» це продовження вже запущеної стратегії входу в енергетику. 16 грудня 2025 року компанія офіційно оголосила про придбання 100% корпоративних прав ТОВ «САНВІН 11», власника діючої СЕС потужністю 12,947 МВт, за 347,57 млн грн. У компанії тоді зазначали, що станція може генерувати обсяг електроенергії, еквівалентний приблизно 4% річного споживання «Київстару», а сама угода мала знизити операційні ризики та частково захеджувати волатильність цін на електроенергію. У презентації результатів за FY2025 група також прямо назвала купівлю SUNVIN 11 хеджем проти зростання енергетичних витрат.

Масштаб потенційної львівської угоди виглядає вже значно більшим. За оцінкою співрозмовника Forbes Ukraine, старіші станції такого типу могли б коштувати близько $400 000 за 1 МВт з огляду на знос обладнання, що дає орієнтир близько $41,6 млн, або приблизно 1,7 млрд грн за весь пакет, якщо потужність збереглася на рівні 103,9 МВт. Це не підтверджена сторонами ціна, але саме такий діапазон зараз дає ринку первинне уявлення про масштаб можливої трансакції.

На думку експертів, «Київстар» може використовувати електроенергію цих СЕС для живлення власної інфраструктури. Зокрема, йдеться про дата-центри у Львівській області. Згодом оператор може перевести частину генерації на прямі контракти для власних потреб. Це дозволить зменшити витрати на передачу електроенергії через мережі загального користування.
https://zaxid.net/news/

У корпоративній логіці «Київстару» така угода виглядає послідовною. Компанія обслуговувала близько 22,5 млн мобільних абонентів і понад 1,2 млн абонентів фіксованого зв’язку станом на 30 вересня 2025 року, а разом із VEON задекларувала $1 млрд інвестицій у розвиток телеком- та цифрової інфраструктури в Україні у 2023–2027 роках. На цьому тлі інтерес до великого пакета СЕС можна розглядати як спробу зафіксувати довгостроковий інфраструктурний хедж від енергетичних ризиків, а не просто як фінансову ставку на «зелений» сегмент.

Ринковий фон також сприяє таким рішенням. За оцінкою Solar Energy Association of Ukraine, у 2025 році в Україні було введено близько 1,5 ГВт нових сонячних потужностей, а сукупна потужність ринку перевищила 8,5 ГВт. Найшвидше зростали commercial & industrial та utility-scale сегменти, особливо в комбінації з BESS, на тлі попиту бізнесу на автономність і захист від дефіциту електроенергії. Крім того, у лютому 2026 року парламент оновив правила ринку ВДЕ, продовживши модель «зелених» аукціонів до 2034 року та посиливши акцент на проєктах PV+storage.

Водночас саме старі промислові СЕС, збудовані в 2017–2019 роках, входять у фазу переоцінки. У матеріалі Forbes наголошується, що чинний для них механізм підтримки добігає кінця наприкінці 2029 року, а денні ціни на ринку залишаються під тиском через високу концентрацію сонячної генерації. Саме тому великі корпоративні покупці на кшталт «Київстару» можуть бачити в таких активах не стільки інструмент доходності, скільки спосіб дешевше закріпити доступ до власної електроенергії. Серед можливих сценаріїв співрозмовники Forbes називали й подальший перехід частини станцій на прямі контракти з власними об’єктами компанії, зокрема у Львівській області.

Якщо угода буде закрита, вона стане важливим сигналом одразу для двох ринків. Для енергетики — що пакетні M&A-угоди з готовими СЕС знову стають ліквідними навіть після цінового перезавантаження сектору. Для телеком- та digital infrastructure — що великі оператори в Україні починають купувати генерацію не лише як резерв на випадок блекаутів, а як довгостроковий елемент операційної моделі. І той факт, що цей самий пакет свого часу вивчала Total Eren, а тепер на нього націлився «Київстар», підкреслює: якісні діючі RES-активи у західних областях залишаються об’єктом інтересу як міжнародного, так і внутрішнього стратегічного капіталу.

Опубліковано

Французький банк Crédit Agricole придбав 100% акцій банку «Львів»

Українська «дочка» французької групи Credit Agricole підписала угоду про придбання до 100% акцій банку «Львів», яким володіють ісландець Магреір Петурсон та низка європейських фондів. Про це 11 березня повідомив «Креді Агріколь Україна».

Завершення угоди залежить від виконання низки умов, зокрема отримання дозволів від Національного банку України та Антимонопольного комітету України. Очікується, що процес придбання буде завершено до середини 2026 року.

Угода має посилити позиції банку на заході України та розширити його присутність у сегменті малого і середнього підприємництва, а також у фінансуванні аграрного сектору, повідомили в «Креді Агріколь Україна».

Банк «Львів» має головний офіс у Львів і зосереджується переважно на роботі з підприємцями та регіональним бізнесом. Поглинання, як очікується, дозволить «Креді Агріколь Україна» зміцнити свої позиції на регіональному банківському ринку та розширити клієнтську базу.

У фінустанові зазначили, що угода відповідає довгостроковій стратегії банку про підтримку української економіки та участі у відновленні країни. «Креді Агріколь Україна» працює в Україні понад 30 років.
Українська «дочка» Credit Agricole також повідомила, що угода відповідає інвестиційним критеріям рентабельності, а її вплив на капітальний показник CET1 групи буде незначним.

Банк «Львів» працює на ринку з 1990 року. У 2006-му установу, яка на той момент займала 130-те місце зі 150 існуючих банків за активами, придбав ісландський шаховий гроссмейстер та інвестор Магреір Петурсон. Тоді власний капітал «Львова» становив близько 60 млн грн, за даними НБУ, або еквівалент приблизно $12 млн.

Зараз ResponsAbility Participations належить 41% акцій Банку «Львів», Петурсону – 28%, DGGF – 20,5%, NEFCO – 10,3%. Решта розподілена між фізособами-міноритаріями.

Станом на лютий 2026 року Банк «Львів» мав 22 відділення, за даними НБУ, більшість знаходиться у Львові та області. Кредитний портфель у понад 11 млрд грн є 18-м серед усіх 60 банків за обсягом й на 99% складається із кредитів бізнесу. За 2025-й банк отримав 325,1 млн грн чистого прибутку.

Про інтерес до «Львова» банку Креді Агріколь, одного з найбільших банків у країні за активами, розповідали четверо співрозмовників Forbes на фінансовому ринку, двоє з яких є близькими до сторін можливої угоди. Ускладнити угоду для Креді Агріколь може визнання Нацбанком небездоганною репутації усіх міжнародних банків, які зберігають будь-яку активність на російському ринку, зазначав один зі співрозмовників, дотичний до консультацій.