У понеділок, 22 січня, ДБР затримало Романа Гринкевича, якого підозрюють в постачанні для української армії неякісного одягу. Чоловіка затримали під час спроби незаконного перетину кордону.
Але в суспільстві затримання Гринкевича жваво обговорюють ще й тому, що співробітники ДБР говорили російською, пише 24 канал.
В ролику, яке поширили в самому Державному бюро розслідувань, добре чути, як від Гринкевича-молодшого російською мовою вимагають, щоб він представився на камеру і назвав дату народження.
Відео затримання Гринкевича:
На цю подію відреагувала Ірина Фаріон. Мовознавиця в притаманній їй різкій манері звинуватила журналістів у тому, що ті зосередилися на Гринкевичах і не висвітлюють інших причетних до корупції. Утім, зрештою переключилася на мову співробітників ДБР.
“Задовбали з тими Гринкевичами! Вони спритні пішаки, а виконавці і творці корупції в Мінобороні. Де прізвища замовників? (…) А ще! Якого чорта затримувач Гринкевича мовить мовою ворога? То його московити затримали? Чи для поліції закон неписаний, як для матюкальника Жоріна?”, – емоційно написала вона.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь також відреагував на інцидент.
Він закликав представників правоохоронних органів дотримуватися положень закону про державну мову.
“На застосування недержавної мови представниками правоохоронних органів критикою спалахнули соцмережі. Громадяни гостро реагують на порушення своїх мовних прав та звертаються до мене з проханням втрутитися в ситуацію. При виконанні службових обов’язків представники правоохоронних органів зобов’язані послуговуватись державною мовою. Сподіваюсь, що надалі таких інцидентів не буде”, – наголосив уповноважений.
Він нагадав, що вимога спілкуватися українською на службі зумовлена законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. А ДБР є правоохоронним органом.
У коментарі “Громадському” він сказав, що сподівається на офіційний коментар Бюро, а поки збирає додаткові матеріали.
З 1 січня 2024 року набрали чинності окремі положення статті 40 Закону України «Про медіа», які передбачають збільшення обсягу програм державною мовою на телебаченні та радіо. Про це нагадав уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Так, відповідно до положень частин 1-4 статті 40 закону, мінімальна частка української мови програм на радіо, а також у телевізійних медіа загальнонаціональної та регіональної категорій збільшується з 75% до 90%, а в телевізійних медіа місцевої категорії — з 60% до 80%:
Програми державною мовою, у тому числі фільми, у загальному тижневому обсязі мовлення телеканалів загальнонаціональної та регіональної категорій між 7:00 та 18:00 і між 18:00 та 22:00 мають становити не менше як 90%, а для телеканалів місцевої категорії — бодай 80% від загальної тривалості програм (або їхніх частин).
Радіомовники зобов’язані вести етери державною мовою не менш як 90% тижневого обсягу ведення програм. Це стосується зокрема і новинно-аналітичних блоків, розважальних програм (ведучими, дикторами радіопрограм).
Тижневий обсяг програм новин державною мовою телемовника або радіомовника, який є ліцензіатом або реєстрантом, має становити не менше як 90% загальної тривалості всіх програм новин, поширених у кожному проміжку 7:00-18:00 та 18:00-22:00.
«Такі нововведення — вагомий крок у захисті українськомовного інформаційного простору та прав громадян на отримання інформації державною мовою», — вважає Кремінь.
І додає, що, за підрахунками, частка передач державною мовою в етерах телеканалів і радіостанцій, зокрема і тих, що мовлять на місцевому рівні, суттєво зросте.
Червоноградський міський суд Львівщини виніс вирок Валентину Побокову, який вистрілив зі стартового пістолета у голову чоловіка, який зробив йому зауваження щодо російської мови. Нападнику призначили три роки ув’язнення, пише Zaxid.net.
Як вказано у вироку суду, який винесли у листопаді 2023 року, випадок трапився у вересні 2021 року у приміщенні кафе у Червонограді. На той час 34-річний уродженець Ялти Валентин Побоков перебував у нетверезому стані та погрожував іншому відвідувачу кафе стартовим пістолетом. Обвинувачений двічі вистрелив у напрямку чоловіка. На місце викликали поліцію, яка порушила щодо Валентина Побокова кримінальну справу за фактом хуліганства.
У суді раніше судимий Валентин Побоков не визнав правову кваліфікацію його вчинку, адже переконаний, що не порушував громадський порядок. Обвинувачений розповів, що він з знайомим прийшли у кафе, щоб випити. За словами Валентина Побокова, інший відвідувач кафе в образливій формі почав обурюватись тим, що він говорив російською мовою. Тоді Валентин Побоков дістав стартовий пістолет, націлився на чоловіка та вимагав вибачення. Нападник не пам’ятає, чи він натискав на курок.
Потерпілий у суді розповів, що Валентин Побоков із своїм знайомим прийшли у кафе, коли воно уже завершувало роботу, чоловіки грубо розмовляли з офіціантками російською та вимагали прийняти у них замовлення. Чоловік зробив їм зауваження, на що Валентин Побоков запропонував вийти, дістав пістолет та двічі вистрелив. Один постріл Валентин Побоков зробив біля голови потерпілого та потім вдарив його рукояткою пістолета по голові. Чоловік прийшов до тями, коли на місце уже приїхала поліція. Потерпілого доставили у лікарню з раною вуха та забійними ранами голови.
Після постріли офіціантка кафе бачила, як у потерпілого потекла кров біля вуха, жінка не знала, чи це справжній пістолет. Допитаний у суді експерт стверджує, що заподіяти тілесні ушкодження цим пістолетом неможливо, бо він видає лише звук.
Справу розглянула суддя Юлія Дем’яновська, яка дослідила усі матеріали справи та визнала Валентина Побокова винним у хуліганстві та призначила йому три роки ув’язнення. На вирок суду ще може бути подана апеляція.
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про застосування англійської мови в Україні, який зобов’язує володіти англійською мовою певних держслужбовців, а також працівників екстреної допомоги та низки інших сфер.
22 листопада Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт про статус англійської мови! (№9432), за це проголосували 278 нардепів.
Законопроєкт передбачає офіційне закріплення статусу англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні, визначення категорії посад, кандидати на зайняття яких зобовʼязані володіти англійською мовою, унормування особливостей застосування англійської мови в роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підрозділів екстреної допомоги населенню, під час перетину державного кордону, у сферах освіти, транспорту, охорони здоровʼя.
“Норма про показ англомовних фільмів у кінотеатрах мовою оригіналу з субтитруванням українською була виключена рішенням комітету. Так що хто виступав за збереження дубляжу – rest easy”.
Згідно з текстом документа, закон у випадку остаточного ухвалення зобов’яже володіти англійською мовою тих, хто претендує на посади.
Державної служби категорії “А”;
Державної служби категорії “Б” і “В”, перелік яких встановлюється Кабінетом міністрів;
Голів місцевих держадміністрацій та їхніх заступників;
Військовослужбовців офіцерського складу, які служать за контрактом (перелік встановлює КМУ);
Поліцейських середнього та вищого складу НПУ, начальників в інших правоохоронних органах і службах цивільного захисту (перелік встановлює уряд);
Прокурорів;
Працівників митних та податкових органів (перелік встановлює КМУ);
Керівників суб’єктів господарювання державного сектора економіки (перелік визначає Кабмін).
Також вимога володіти англійською мовою може висуватися в органах місцевого самоврядування, якщо посада передбачає міжнародну співпрацю (за винятком виборних посад).
Іспит з англійської для чиновників буде безкоштовним. Його можна буде складати не частіше 1 разу на 4 місяці, але необмежену кількість разів.
Екстрена допомога надається англійською іноземцям і особам без громадянства, якщо вони не володіють українською. Виклики також мають прийматися і англійською мовою (або іншою мовою, прийнятною для сторін).
Митний і паспортний контроль на кордоні також здійснюється англійською для іноземців.
В освіті на всіх рівнях вивчення і використання англійської мови також є обов’язковим.
Для військовослужбовців діятиме стандарт НАТО STANAG 6001 щодо володіння іноземною мовою на рівні, достатньому для іншомовного спілкування у професійних галузях.
Втім, під час воєнного стану та мобілізації на військовослужбовців та правоохоронців вимога володіти англійською мовою не розповсюджується.
Вимога знати англійську для держслужбовців категорії “А”, голів місцевих держадміністрації та їхніх заступників набуде чинності через 2 роки після припинення/скасування воєнного стану, а для решти чиновників – через 4 роки після завершення воєнного стану. Це окреслено перехідними положеннями.
Дніпровський державний медичний університет (ДДМУ) потрапив у скандал через мовну позицію однієї зі співробітників. На практичному занятті викладачка нібито вимагала від студентки спілкуватися російською мовою, а коли дівчина відмовилася, то не схотіла приймати її відповідь, пише Oboz.
Про кричущий випадок, який трапився у вищому навчальному закладі 10 листопада, розповів підприємець Андрій Табінський у Facebook. Він наголосив: якби не почув цю історію з перших уст, сам би не повірив, що таке можливо в Україні, де десятий рік іде війна з російським агресором.
За його словами, йдеться про пару “Пропедевтика внутрішніх хвороб”, яку викладала Новоженіна Людмила Іванівна. Саме вона заборонила студентці третього курсу Магдалині Пельчар відповідати українською мовою. Зокрема, “вимагала, щоб дівчина на її практичних заняттях говорила винятково російською”.
Автор допису продовжив: студентка відповіла, що цієї мови не знає і нею розмовляти не буде, на що викладачка “відреагувала із сарказмом” – мовляв, у такому випадку їй потрібно йти “навчатися до Кембриджа або Львова“, бо у себе на практичних заняттях вона хоче чути російську. Після цього жінка взагалі “відмовилася приймати відповідь дівчини”.
“Понад 30 років Незалежності, майже 10 років із часу збройної агресії московії, понад півтора року повномасштабної війни з сотнями тисяч жертв серед українців… І сьогодні далі вигулькують такі новоженіни, які у центрі України – нахабно, відкрито й в присутності інших студентів – забороняють говорити державною мовою”, – висловив подив Табінський.
Він назвав дії викладачки абсолютною дискримінацією за мовною ознакою, порушенням мовного законодавства і прав людини, що в час війни є ще й відвертою роботою на ворога.
Табінський поцікавився, як керівництво Дніпровського медуніверситету відреагує на таку поведінку своєї співробітниці. Також додав, що відверта дискримінаційна та антиукраїнська діяльність представниці науково-педагогічного складу вишу має отримати негайну реакцію профільних відомств і правоохоронців.
Історія викликала неабияке обурення й у користувачів Facebook, набравши тисячі репостів, аби про неї могло дізнатися якомога більше людей.
Українська мовознавиця та колишня народна депутатка Ірина Фаріон заявила, що не може назвати українцями російськомовних українських військових, зокрема бійців бригади «Азов». Це викликало обурення серед українських військовослужбовців. Про це вона заявила у програмі «Рандеву з Яніною Соколовою».
Журналістка Соколова зазначила, що деякі військовослужбовці бригади «Азов» та 3 окремої штурмової бригади спілкуються російською мовою, зокрема в бою. На це Фаріон заявила, що «категорично не приймає» цього.
«Я не можу назвати їх українцями, якщо вони не говорять українською мовою — то нехай себе назвуть “рускими”. Чому вони такі очманілі? […] Вони такі великі патріоти. Покажи свій патріотизм — вивчи мову Тараса Григоровича Шевченка», — наголосила мовознавиця.
Вона заявила, що має питання до таких військових щодо того, що їм «заважає» дотримуватися українського закону, який передбачає, що мовою Збройних сил та інших військових формувань є державна.
Реакція у соцмережах
Чимало військових та громадських діячів обурилися через заяву мовознавиці. Зокрема, заступник командира 3 окремої штурмової бригади Максим Жорін заявив, що правоохоронці мають звернути увагу на діяльність Фаріон. Журналіст, історик та військовослужбовець Вахтанг Кіпіані також обурився заявою мовознавці: він переконаний, що Фаріон не нестиме відповідальності за свої слова, адже «знецінювати і зневажати військовослужбовців — це не боляче».
Водночас народний депутат Єгор Чєрнєв сказав, що своїми словами Фаріон «поставила знак рівності» між окупантами й тими, хто жертвує своїм життям, боронячи Україну.
«На моє переконання, ця особа вже тривалий час цілеспрямовано та системно працює на розкол суспільства й розпалювання ворожнечі між українцями», — заявив Чєрнєв.
Він вважає, що її дії становлять загрозу національній безпеці України. Тож як заступник голови Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки він закликав Службу безпеки України здійснити перевірку висловлювань колишньої народної депутатки.
Русифікація – це певний вид культурної експансії росії, від якої дуже сильно постраждала Україна, а з наслідками бореться досі, пише Еспресо.Захід
Ціллю такої політики спочатку царської росії, згодом срср, а тепер росії була і є асиміляція українців (та інших народів) та зміцнення російської національно-політичної переваги над ними.
Звичайно, під удар передусім потрапляла мова. Здавалося, все почалося з малого – зміна закінчень прізвищ на російський лад: не Петренко, а Петров. Бо умовному Петренку важко було б знайти роботу чи підійматися кар’єрними сходинками через своє “меншовартісне” прізвище. Це також стосується вулиць, назв міст, перекручування українських слів і зміна їхніх значень, імен. У цьому матеріалі йтиметься саме про імена, а конкретно – про чоловічі.
Як пише філологиня Ольга Васильєва, в українських іменах немає суфікса -ік, він є в російських. Тому українською правильно казати й писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник.
“На Полтавщині столітня бабуся називала свого внука (мого чоловіка) Толиком і Толькóм, але ніколи — Толіком. Так її навчили батьки, бо сто років тому українці не говорили російською. Натомість “Толіки” та “Віталіки” — це суржикізми й наслідок pycифiкaції”, – розповідає вона.
Щоб не потрапити у пастку русифікації, тримайте список правильних скорочень імен українською:
не Ваня, а Ванько, Іванко або Івась;
не Міша, а Мишко, Михайлик або Михась;
не Юра, а Юрко, Юрчик або Юрась;
не Діма, а Митько, Дмитрик або Дмитрусь;
не Петя, а Петько, Петрик або Петрусь;
не Паша, а Павлик або Павлусь;
не Андрєй чи Андрюша, а Андрійко або Андрусь;
не Гордєй чи Гордюша, а Гордійко або Гордусь;
не Костя чи Костік, а Костик, Кость або Костусь;
не Саша, а Сашко, Санько, Олелько або Лесь, Лесик;
не Альоша, а Олекса, Олешко або Лесь, Лесик;
не Льоня, а Ленько або Лесь, Лесик;
не Олєжа, а Олежко, Олько або Лесь, Лесик;
не Гріша, а Гришко, Гриць або Гринько;
не Нікіта, а Микитка або Микитко;
не Коля, а Миколка або Колько;
не Сьома, а Семко, Сенько або Семенко;
не Стьопа, а Стець, Степко або Степанко;
не Женя, а Геник, Генусь, Генько або Євгенко;
не Гєна, а Генко, Геник, Генусь або Геннадь;
не Жора, а Горко або Гошко;
не Гера, а Германко або Герко;
не Рома, а Романко, Ромась або Ромко;
не Дєня, а Дениско або Денько;
не Тьома, а Артемко або Темко;
не Тіма чи Тімоша, а Тимко;
не Вася, а Василько, Васьо або Васько;
не Марік, а Марик або Марко;
не Даня чи Данік, а Даник, Данько або Данилко;
не Бодя, а Богдась, Богданик, Даник, Данько або Богданко;
не Боря, а Борик, Борко або Бориско;
не Слава чи Славік, а Славик або Славко;
не Владя чи Владік, а Владик або Владко;
не Толя чи Толік, а Толик або Только;
не Віталя чи Віталік, а Вітик або Вітась;
не Вітя, а Вітик або Вітько;
не Федя, а Федусь або Федько;
не Вова, а Володик або Володько;
не Сєрьожа, а Сергійко;
не Кірюша, а Кирилко;
не Ігорьоша, а Ігорко;
не Глєбушка, а Глібко;
не Іллюша, а Ілько;
не Льова, а Левко;
не Сєва, а Севко.
Як додає філологиня, українська мова тяжіє до відкритого складу (закінчення на голосний, а не приголосний звук). Звідси й максимально природними є чоловічі форми імен, що закінчуються на -ко. Уявіть собі, вони зафіксовані ще у графіті Софії Київської кінця Xl століття: Степко, Михалько, Марко. Тобто їм понад 1000 років.
Популярні імена сьогодення
За даними Мін’юсту, в першому півріччі 2023 року найпопулярнішими чоловічими іменами є:
Скандальний нардеп Максим Бужанський від “Слуги народу” відмовився переходити на українську мову в ефірі новин. Інцидент стався під час телемарафону 31 травня.
Його запросили дати коментар, чому він єдиний проголосував проти запровадження 8 травня Днем перемоги над нацизмом.
Однак до обговорення так і не дійшли. Спершу нардеп проігнорував вітання “Слава Україні”, за кілька митей промовив “Так, слава Україні..”. Після чого почав свою промову російською.
На зауваження журналіста Сергія Смальчука заявив, що говоритиме, як хоче, та доводив, що у законі про державну мову не згадується про зобов’язання депутатів говорити виключно українською.
“Відповідно до 10 статті Конституції, державна мова – українська, а держава гарантує свободу й розвиток інших мов”, – сказав Бужанський.
Дискусія зайшла в глухий кут, коли нардеп почав аргументувати тим, що його розуміють і так, до того ж більшість українців теж говорять російською. Зі слів Бужанського, серед них левова частка – українські військові.
Однак, за даними опитування, кількість людей, які використовують українську в побуті за останні 4 роки, зросла на 8%. Українською в побуті говорять близько 58% українців.
Після кількох реплік депутат вийшов з ефіру.
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь зазначив, що не здивований такою поведінкою нардепа, однак звернення щодо цього інциденту наразі не надходило.
44,5% опитаних громадян України після початку повномасштабної війни відмовилися від прослуховування російської музики. 6,6% опитаних слухають такий контент у тому ж обсязі, що й до вторгнення.
Про це свідчать дані опитування, проведеного дослідницькою компанією Gradus Research.
20% респондентів стверджують, що не слухали російських виконавців ще до 24 лютого 2022-го. Близько чверті респондентів (22%) російську музику ще слухають, але значно менше, ніж раніше. 1% слухає російське більше, ніж до війни, а 0,4% почали споживати російський музичний контент після 24 лютого. 6% не визначилися або відмовилися відповідати.
Повномасштабна війна також вплинула і на перехід опитаних на українську мову у побуті.
До 24 лютого 2022-го більшість респондентів у побуті зазвичай розмовляли російською мовою (56%), а українською користувалися 43% респондентів. Наразі картина протилежна: більшість у повсякденному житті спілкується українською – 61%.
Найбільший приріст частки україномовного населення спостерігається у південному регіоні (+23%) та у Києві (+23%), а також у східному (+19%) регіоні України.
Найбільш активно переходить на українську в побуті молодь та старша вікова група (55-60 років).
У рамках проєкту “Градус суспільства під час війни” Gradus Research провів вісім хвиль дослідження настроїв українців під час війни: І хвиля – 28 лютого-1 березня 2022 , ІІ хвиля – 8 березня 2022, ІІІ хвиля – 28 березня 2022, IV хвиля – 20 квітня 2022, V хвиля – 23 травня 2022, VI хвиля – 28-30 липня 2022, VII хвиля – 27-30 грудня 2022, VIII хвиля – 24-25 квітня 2023. У восьмій хвилі анкету у спеціальному мобільному додатку заповнили 1000 респондентів. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст розміром понад 50 тис. жителів у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіону.
Нагадаємо, у Львові вручили повістки з викликом до територіального центру комплектування військ водієві та пасажирам автомобіля “Range Rover”, які 7 травня гучно слухали російську музику та напали на перехожого, що зняв це на відео.
16 квітня православні та греко-католики відзначають Воскресіння Христове. Римо-католики ж Великдень у 2023 році святкували 9 квітня.
Проте навіть говорячи про таке велике свято – Великдень, – українці вживають суржикові слова. Як не повторювати чужі помилки, розповість 24 Канал.
Великдень вважають одним із найважливіших свят у році. В Україні почали святкувати Воскресіння Христове ще наприкінці першого тисячоліття – відколи запровадили християнство. Свято означало перемогу життя над смертю. Щорічно дата Великодня випадає в інший день.
Тож з нагоди світлого свята у двадцять третій добірці розкажемо вам, як правильно говорити українською про Великдень.
Що ми святкуємо
Пасха – Паска – Великдень – Воскресіння Христове;
У більшості словників української мови за Воскресінням Христовим закріплена назва “Великдень”, тобто “Великий день”. “Воскресіння Христове” – більш церковний варіант; цю назву також використовують у урочистому стилі та в художніх творах.
Мовознавець Олександр Авраменко вказує, що у словнику української мови Бориса Грінченка немає слова “ПасХа” на позначення Великодня. Той же Авраменко каже, що “Пасха” означає “Пейсах”, “Песах” – а це іудейське свято. Але, як зазначає літератор та кандидат філологічних наук Роман Дубровський, в інших словниках слово “Пасха” таки є. Що важливо, прописане слово “Пасха” на позначення Великодня і в Академічному тлумачному словнику української мови.
До слова, в окремих регіонах України Великдень ще називають “Паскою”. Поширений цей варіант у розмовній мові. Все ж “паскою” українці звикли називати великодній хліб. Тому для означення свята краще вживати вищезгадані назви.
Походження і значення “Пасхи”
Поняття “Пасха” має глибоке дохристиянське коріння, кажуть мовознавці. На території України Пасха, або Великдень зберігає елементи дохристиянських вірувань, зокрема крашанки (писанки) – символ життя, весни, сонця, – які у християнстві є символом спокути гріха людини.
В культурі єврейського народу назва свята Пасхи походить від “песах”, етимологія якого – з дієслова “пасах”. Воно означає “виконання ритуального танцю навколо жертви, яку приносять Богу”.
У Старому Заповіті є відомості про іудейську Пасху, підкреслюється її історично-месіанське значення. Християнство сприймає Пасху – як Воскресіння Христове, надавши їй нового змісту: адаптувавши до центральної постаті свого віровчення – Ісуса Христа.
Християнська Пасха символізує утвердження перемоги добра над злом, життя над смертю, вічних цінностей над тимчасовими, перехідними, тлінними.
Тож якщо ви Великдень назвете “Паскою”, фатальної помилки не зробите – це свято має кілька назв. Тільки суржиком не грішіть.
празнік – свято – празник;
Також у жодному разі не називайте свято “празніком”. Можете хіба що “празнИком”.
Що ми освячуємо
куліч – паска;
Будьте дуже уважні й при виборі назви для святкового хліба. Ми вже згадували, що українці печуть “паску” – і в жодному разі не “куліч”. Останнього взагалі немає в українській мові. Натомість це слово активно поширене у мові російській.
яїчко, яєчко – писанка, крашанка;
Також не забувайте, що розмальовані з нагоди свята курячі яйця називаємо “крашанками” та “писанками”, а не “яєчками” і “яїчками”. Щоб не виникло конфузу під час розмови, пам’ятайте: “яєчка” – це чоловічі статеві залози.
корзина – кошик;
колбаска – колбаса – ковбаса;
творог – сир;
уксус – оцет;
Коли у церкву підете зі святковою “корзиною”, то пам’ятайте, що йдете з кошиком. Також несете святити ковбасу, а не “колбасу”, сир, а не “творог” і подекуди оцет, а не “уксус”.
хлопоти – турботи;
на вкус – на смак;
четверг – четвер;
При цьому маєте святкові приємні турботи, а не “хлопоти”, бо перевіряли, чи добра ваша паска на смак, а не “на вкус”. І Чистим є “четвер”, а не “четверг”.
Не забувайте також правильно наголошувати “святкові” слова;
ВелИкодня, а не ВеликОдня;
крашанкАми, писанкАми;
а слово “свято” у множині – як свЯта, так і святА.
Пам’ятайте і те, що зараз – Страсний тиждень. Пристрасним може бути поцілунок.
У добірці “Скоро вже буде Паска”: як правильно говорити українською про Вербну неділю” обіцяли вам розповісти і про невинні помилки маленького Матвійка з популярного відео “Скоро вже буде паска”.
заказуйте м’яска і сердельки;
Пам’ятайте, що на Великдень можна “замовляти” “сардельки” і “м’яско”. “Заказувати” – означає “забороняти”. Також майте на увазі, що слово “м’ясо”, чи його форма “м’яско” у множині не вживається.
