ФК “Карпати” замінили капітана через спілкування російською мовою

Захисник львівських “Карпат” Денис Мірошніченко втратив капітанську пов’язку після інциденту на навчально-тренувальних зборах команди в Туреччині. Про це повідомляє офіційний Instagram футбольного клубу.

Перед товариським матчем проти шведського “ГАІС” Мірошніченко, який на той момент був капітаном “зелено-білих”, звернувся до партнерів російською мовою. Цей момент потрапив у пряму трансляцію поєдинку та швидко поширився в мережі, викликавши резонанс.

Після інциденту “Карпати” оприлюднили офіційну заяву, в якій повідомили, що команда обере нового капітана.

“У зв’язку з діями капітана Дениса Мірошніченка, що мали місце перед контрольним матчем проти шведського ГАІС, команда обере нового капітана”, – йшлося в повідомленні клубу.

Згодом за підсумками командного голосування капітанську пов’язку передали іншому гравцеві. Сам Мірошніченко публічно ситуацію не коментував.

“За підсумками командного голосування новим капітаном “зелено-білих” було обрано центрального захисника Владислава Бабогла”, – повідомили в клубі.

«Мені не зовсім зрозуміла ця ситуація»: легендарний тренер Мирон Маркевич відреагував на мовний скандал в Карпатах

«Мені не зовсім зрозуміла ця ситуація, дивна. Він [Мірошніченко – прим.] що, хіба української не знає? От якби дійсно не володів мовою, то це одне, а так… Мірошніченко вже стільки років у Карпатах грає», – зазначив колишній наставник збірної України.

Також спеціаліст погодився з рішенням керівництва львівського клубу позбавити Дениса капітанської пов’язки.

«Так, бо ж, повторюсь, він володіє українською, вміє нею розмовляти. Тим паче він же гравець Карпат. Та й, зрештою, навіть не в тому справа, що команди зі Львова. Просто нині мовне питання болюче, скажімо так», – заявив Маркевич.

В Україні збирають підписи за заборону російськомовних версій сайтів

В Україні пропонують законодавчо заборонити створення та функціонування російськомовних версій сайтів. Відповідну петицію оприлюднили на сайті Офісу президента, пише Твоє Місто.

Вона вже зібрала понад 21 тис. підписів, до завершення збору залишилося вісім днів.

Автор петиції Олександр Леоненко пропонує внести зміни до статті 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Зокрема, він наполягає на виключенні можливості існування російськомовних версій інтернет-представництв, зокрема сайтів та сторінок у соцмережах.

«Російськомовна версія українських сайтів – це колоніальний рудимент і загроза інформаційній безпеці України. Російська мова є інструментом культурної та інформаційної експансії країни-агресора. Наявність російськомовних версій сайтів сприяє збереженню та поширенню російського інформаційного впливу», – йдеться в тексті петиції.

Леоненко пропонує встановити відповідальність за порушення цієї заборони — від штрафів до тимчасового блокування вебресурсу до моменту усунення недоліків.

Після завершення збору підписів документ передадуть на опрацювання відповідним державним органам.

Підписати петицію можна тут.

“Треба жити!”: оприлюднили текст Радіодиктанту 2025

Результати радіодиктанту оголосять, коли комісія опрацює всі листи.

Треба жити!

Жити треба цікаво: читати книжки, ходити в театр, дресирувать пса Патрона…

Треба жити! Не впівсили, не трошки, не завтра, не після. По-справжньому! Зараз! Треба гладити котів, збирати гриби, везти цуценят із фронту на “інтерсіті”, робити ремонт і приносити щастя тим, кого любимо. Треба купувати сукні з лелітками і донатити на військо, вишукувати РЕБи і генератори, а ще — нишпорити вечорами в міжʼярʼї ботсаду, бо на перший урок треба принести каштанів.

Треба любити свій дім, навіть якщо він тимчасовий і далеко від справжнього дому — того, що в серці. Треба здавати кров, і, може, з нею ще в чиємусь серці поселиться любов до слів: “допіру”, “пітятко” чи “кияхи”.

Треба цілуватися, коли випадає нагода, і казати те, що на думці. Немає часу на півтони. Матеріальне — крихке, життя тікає крізь пальці. Справжнім виявилось тільки те, за що не можна схопитись руками: спогади, сміх і любов.

Ще треба плакати, коли можеться. За все те, що ніколи не мало з нами статися. За те, що ми не тільки знаємо, як пишеться “далекобійний дрон” або “балістична ракета”, а й розрізняємо їх на слух.

Росіяни хочуть, щоб ми стали схожими на них: скніли у вічній гризоті. А ми будемо жити цікаво — всупереч історії і заради тих, хто після нас говоритиме нашою мовою.

Сапка, шкілєти та фіртка: у грі Minecraft додали галицьку мову

У легендарній грі Minecraft існує чимало локалізацій: майже для кожної повноцінної мови світу, а також багато адаптованих діалектів. Так, нещодавно у грі з’явилася й галицька локалізація, яка бере за основу уніфіковану та дещо спрощену систему різних місцевих говірок, пише tribuna.com.

Перш за все увагу привернули нові назви інструментів: рискаль (лопата), дзюбак (кайло), сапка (мотика), топір (сокира).

Блоки також отримали багато незвичних найменувань: круглєк (кругляк), глуболупак (глибосланець), вобсидян (обсидіан) та ревучий вобсидян (плакучий обсидіан), старолїтні кавалки (древні залишки), дзелїзна руда (залізна руда) та ще дуже багато цікавого.

Як от основа виживання – дерево. Добувши дубове ковбицє (колоду) з нього можна змайструвати пліт (паркан), ляду (люк) та фіртку (хвіртку):

Вночі варто остерігатися вороженалаштованих істот, як то мерцєв (зомбі), шкілєтів (скелетів) та сушнєв (висушнів):

Тоді ж як із селянами тут конфліктують батєри (розбійники), мольфари (заклиначі) з янтипками (бісиками), бицайла (спустошувачі) та махабунди (поборники).

Воду та ляву (лаву) можна набрати у путнє (відро), а також переносити у них різноманітних рибин, як от… пстругів (тріску).

І це лише крапля у морі. Встановити Галицьку мову можна безпосередньо у грі, зайшовши у відповідну вкладку в налаштуваннях: вона буде приблизно в середині списку.

78-річна львів’янка вкотре написала текст Радіодиктанту без жодної помилки

У прямому ефірі Українського радіо 4 грудня оголосили імена тих, хто найкраще написав цьогорічний Радіодиктант національної єдності. Про це повідомило Суспільне. Христина Гоянюк зі Львова щороку впродовж 24 років бере участь у написанні диктанту та понад десять разів ставала переможницею.

Без жодної помилки текст написала Христина Гоянюк зі Львова. Вона багаторазова переможниця, яка щороку впродовж 24 років бере участь у написанні та не пропустила жодного Радіодиктанту. І понад десять разів ставала переможницею

З однією помилкою — переможців немає, а всього двох помилок припустилися кілька учасників:

  • Тімічева Наталя;
  • Бондар Андрій (учитель української мови та інформатики Крушинської гімназії Глевахівської селищної ради Київської області);
  • Перещ Юлія (з Остерського ліцею №1 Остерської міської ради Чернігівської обл.);
  • Крячко Дарина;
  • Рубежанська Наталія.

Виконавча продюсерка Українського Радіо, координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько зазначила, що часто до листів з текстами люди додавали слова подяки, захоплення як самим текстом, так і читцем.

“Багато листів отримали із небезпечних зон, зокрема: Покровська, Сум, смт Черкаського (Донецька обл.), Костянтинівки (Донецька обл.), Лиману (Луганська обл.), Херсону, Слов’янська, Луганська, Дружківки (Донецька обл.), Краматорська”, — додає вона.

Юлія Шелудько також розповіла, що найстаршому учаснику цьогорічного Радіодиктанту 99 років, а двом наймолодшим — по 7.

Загалом на перевірку надійшло понад 10 тисяч текстів, більшість з них електронною поштою (із понад 30 країн), але є і паперові листи.

Радіодиктант національної єдності започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році. Головна мета — об’єднати всіх українців як в Україні, так і за її межами, а не перевірити знання.

Нагадаємо, у 2024 році Радіодиктант відбувся 25 жовтня, до Дня української писемності та мови. Текст “Магія голосу”, присвячений до 100-річчя Українського радіо, написала письменниця Оксана Забужко, а читав його поет та військовий Павло Вишебаба.

Землю заказника біля Львова залишили приватній компанії

Господарський суд Львівської області відмовив прокуратурі, яка представляла інтереси Львівської ОДА, у вимозі скасувати рішення про передачу ділянки у заказнику поруч з Брюховичами. Про це «Твоєму місту» стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

У своєму позові прокуратура посилалась на виявлені порушення вимог природоохоронного, земельного та лісового законодавств, а саме позбавленні права державної власності особливо цінних земель і земель лісового фонду. Йдеться про природно-заповідний фонд «Гряда» площею 1149 га на базі Брюховицького лісництва, який створили ще у 1984 році. Наразі ця земля перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр».

Історія вилученої ділянки, за яку і судиться прокуратура, розпочалась у 2004 році, коли на сесії Брюховицької селищної ради за поданням «Львівлісу» прийняли рішення вилучити із користування державного лісогосподарського об’єднання землю площею 4,7626 га (у кварталах 36, 37, 39) на вул. Лікарській, 25 та віднесли її до земель рекреаційного призначення.

Саме на цій ділянці раніше був дитячий піонерський табір «Ластівка». У 2008 році її вилучили з користування держпідприємства «Львівприлад» за поданням самого ж ДП і віднесли до земель селища громадської та житлової забудови.

У 2013 році ТзОВ «Брюховецький гай» викупило будівлі колишнього дитячого табору у Фонду держмайна. Після цього звернулося до Брюховицької селищної ради з проханням дозволити розробку проєкту землеустрою для цієї ділянки. У 2014 році селищна рада дала згоду, а в 2016 році затвердила проєкт і здала землю в оренду «Брюховецькому гаю» до 2031 року для обслуговування нежитлових приміщень.

Проте у 2017 році та ж селищна рада вирішила продати цю ділянку для реконструкції нежитлових приміщень з будівництвом будівель реабілітаційного центру та створення садово-паркового комплексу «Брюховецький гай». Саме більша частина цієї землі на вул. Лікарській, за версією прокуратури, належить до заказника місцевого значення «Гряда». Окрім того, правоохоронці вказують, що станом на 2004 рік ділянка не перебувала у комунальній власності, відтак не могла бути вилучена за рішенням органу місцевого самоврядування, адже це є порушенням закону.

Водночас суд встановив, що прокуратура не подала належних та допустимих доказів встановлення зовнішніх меж Лісового заказника місцевого значення «Гряда» на період виникнення спірних правовідносин. Також ділянка не була належно сформована як природоохоронна, а тому перейшла у комунальну власність.

Суд вирішив, що прокуратура не має права вимагати скасування рішень Брюховицької сільради, оскільки не є стороною, яка може вимагати усунення перешкод у користуванні ділянкою. Тому позов відхилили. Окрім того, з прокуратури стягнули 154 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу та 25 тис. грн витрат на проведення експертизи.

Наразі це рішення все ще можна оскаржити в апеляційному порядку.

Навіщо будувати трамвайну колію на Миколайчука, якщо у нас може впасти міст на Ковча, – Ігор Зінкевич

Львівська міськрада сфокусувалась на реконструкції вулиці Миколайчука і обіцяє протягнути туди трамвайну колію, натомість аварійний міст в Рясне, на який роками не можуть знайти кошти, може впасти будь-якої миті, пише Еспресо.Захід

Міст над залізничною колією на перехресті вулиць Т. Шевченка – о. Омеляна Ковча, який з’єднує мікрорайон Рясне з рештою міста і через який їде увесь транспорт, який прямує з міста до пункту пропуску Краківець, є одним з найнебезпечніших у Львові. Цей міст ще у 2008 році офіційно визнали аварійним та непридатним до експлуатації, однак місто так і не спромоглось збудувати новий шляхопровід.

“Ми щороку обстежуємо міст на Ковча. Його стан не покращується – ситуація критична. Я намагаюсь усіма силами доносити до мера, що це – першочергове питання. Для мене видатки на будівництво нового мосту на Ковча – це пріоритетні видати. Але, схоже, пріоритетом для всіх він стане, коли старий міст впаде. Це відрубає пів мікрорайону від решти міста. З Рясного в центр можна буде добратись хіба що через Брюховичі”, – каже депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич.

До слова, у бюджеті Львова проєкт будівництва нового шляхопроводу на Шевченка – Ковча регулярно з’являється з 2017 року. У 2020 році Львівавтодор навіть провів тендер на визначення підрядника. Його виграла компанія “Онур конструкціон інтернешнл”, яка запропонувала виконати роботи за 39,3 млн грн. Однак роботи так і не почали – “Онур” виявив помилки в проєкті. Зокрема, там було закладено замало металу, аби новий міст міг витримувати навантаження. Відтак проєктанту повернули проєкт на доопрацювання. До слова, сам проєкт місту обійшовся в майже у 1,5 млн грн.

Проєктант переробив проєкт своїм коштом, але вартість будівництва через збільшення кількості металу та зростання цін збільшилась майже у двічі, на 30 млн грн. У 2023 технічна експертиза оцінила будівництво нового моста біля аварійного на вул. Ковча у Львові уже у 114 млн грн.

Львівська міська рада цього року вирішила взяти кредит на будівництво шляхопроводу 46,2 млн грн млн грн. Але цю позику чомусь об’єднали з позикою на добудову сміттєпереробного заводу та ще двома дрібнішими проєктами. 12 вересня сесія Львівської міської ради погодила отримання 840 млн грн кредиту в “Ощадбанку”, з яких 718 млн мали піти на добудову сміттєпереробного заводу на Пластовій та 46,2 млн грн на міст на Ковча. Однак уже за кілька днів стало відомо про проблеми з польським підрядником, який будує сміттєпереробний завод, а пізніше суд взагалі зупинив будівництво. Відтак погоджений кредит місто так і не вибрало.

“Неприємна ситуація з цим кредитом. У мерії пояснюють, що у місті є велика потреба як у сміттєпереробному, так і у мості на Ковча. Коли залучаєш інвестиційні кошти, їх “вибити”, якщо об’єднати проєкти. Принаймні так пояснювали у мерії, – каже Ігор Зінкевич. – Я вважаю, якби у нас було два окремі кредити, то був і контроль за фінансами кращий, і розуміння пріоритетності та хто за що відповідає. Тим більше, що за реалізацію цих проєктів відповідають різні комунальні підприємства. Тому мені логіка об’єднання цих проєктів до кінця не зрозуміла. Так, нам потрібні кредитні кошти на цей проєкт, але якщо не виходить з кредитом, треба починати роботи за власні кошти”.

Депутат вважає, що для початку робіт не потрібно мати повністю всю суму відразу. Крім того, у місті є менш пріоритетні проєкти, на які скеровують кошти, тож їх можна було б скерувати на будівництво цього шляхопроводу.

“Для чого будувати трамвайну колію на Миколайчука, коли може впасти міст на Ковча і відрубає пів мікрорайону, – каже Ігор Зінкевич. – Нам потрібен новий міст, аби можна було починати роботу над старим. Можна починати початкові роботи, підписувати договори з компаніями. Можливо, підрядник виконати частину робіт в борг. Але проблема у нашому місті – поки мер не скаже, ніхто нічого не робить. Якби міський голова сказав, робіть з цим мостом хоч щось, кошти б знайшлись”.

Депутат каже, що наполягатиме на тому, аби у бюджеті Львова на 2025 рік обов’язково заклали стрічку – будівництво шляхопроводу на Шевченка – Ковча.

“Я її робив про дружбу”. У Львові готують прем’єру трагікомедії режисера-військового

У львівському театрі Лесі Українки провели генеральну репетицію трагікомедії “Мій друг, чорний ельф”, режисер якої — військовослужбовець Денис Фєдєшов. Більшість репетицій з акторами проводили по відеозв’язку, тому що Денис був на фронті. Прем’єра вистави — 22 та 23 листопада.

Більше про постановку Суспільному розповів режисер та актори вистави.

“Мій друг, чорний ельф” — це вистава про двох друзів — Андрія та Ореста, які з часом змінилися та продовжують дружити. Актор Андрій Кравчук каже, що в квітні 2024 цього року відбувся кастинг та згодом почалися репетиції.

“Для мене ключовими були — це ностальгія, на яку місцями не варто підсідати, тому що вона буває небезпечною, особливо, якщо вона погані наративи несе. Але іноді для того, щоб перемкнути свою увагу, особливо для військовослужбовців, які приїжджають і хочуть відпочити, то з ними варто гарно провести час”, — говорить актор Андрій Кравчук.

Василь Колісник понад десять років працює актором. Чоловік каже, що персонаж Остап, якого він грає, має дві особистості.

“Є персонаж реальний, а є той, що в тексті, з яким я безпосередньо знайомий більше, ніж з реальним, тому в мене є певна така дистанція до цього всього. І цей персонаж, як в мене в селі казали — “бахур”. Це людина, яка любить почудити, бо це дає гру, дає забавку”, — розповідає Василь Колісник.

Денис Федєшов був режисером у Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі ім.Т.Г Шевченка. У квітні 2022 року пішов добровольцем та доєднався до 15 окремої бригади артилерійської розвідки “Чорний ліс”. Під час служби чоловік поставив цю трагікомедію.

“Я її робив про дружбу, про цю, яку ми тягнемо з самого дитинства. Я перед відпусткою своєю попередньою в квітні написав пані Олі Пушаковській, директорці цього театру, з пропозицією зробити читку, щоб трошки повернути себе в цивільне життя”, — розповів Денис Федєшов.

Прем’єра вистави відбудеться 22 та 23 листопада у театрі Лесі Українки на малій сцені.

Власник !FEST заявив про падіння ринку послуг та гостинності у Львові

Юрій Назарук, один із засновників відомої ресторанної мережі !FEST, опублікував у своєму Facebook допис про критичну ситуацію, в якій опинився сектор послуг та гостинності у Львові.

Він зазначив, що понад 50 ресторанів у ближньому центрі Львова вже закриваються та виставлені на продаж. На його думку, ця цифра може суттєво зрости після зимового періоду.

Назарук підкреслив кілька ключових проблем, які призводять до такого стану: брак працівників, скорочення кількості клієнтів, економічні труднощі, а також обмеження, зокрема комендантська година.

“Найважливіше — це менше грошей. Кров ніби густішає, і все сповільнюється”, — зазначив він.

Засновник холдингу також висловив занепокоєння, що нинішня ситуація може стати не менш загрозливою для бізнесу, ніж сама війна.

Він зауважив, що підтримка бізнесу з боку держави часто зводиться до формальних ініціатив, які не дають реальних результатів.

“Але ж то тільки в бізнеса так. Бо у всіх, хто його перевіряє і пильнує – все добре. Можна створити ще одну раду підтримки бізнесу, а можна просто нарешті дати спокій”, – написав бзнесмен.

Проте, попри всі труднощі, Назарук закликав вірити в підприємництво та зберігати оптимізм напередодні Різдва.

До слова, у жовтні 2023 року на територію львівського ресторанного холдингу прийшло Бюро економічної безпеки. Детективи БЕБ звинуватили холдинг в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. За інформацією правоохоронців, близько 2 000 співробітників закладів, що входять до холдингу, отримують заробітну плату двома частинами: одна – офіційна, мінімальна зі сплатою всіх обов’язкових платежів, а інша – неофіційна.

«!Фест» відреагував на обшуки та оприлюднив власну заяву, в якій йдеться про те, що 17 жовтня люди в камуфляжі оточили територію !FESTrepublic, увірвались в центральний офіс, заблокували всі виїзди/виходи та зупинили роботу компанії. Вони зазначили, що справа проти них відкрита уже декілька місяців і правоохоронці проводили слідчі дії в закладах та офісі уже давно. Проте «!Фест» дізнався про це лише зараз.

І наголосили, що детективи БЕБ начебто «викрили схему, яку вони вважають незаконною, проте за якою працює вся ресторанна галузь країни».

В лютому 2024 року з ресторанного холдингу «!Fest» у бюджет стягнули 13,4 млн гривень.

Мережа !FEST є однією з найбільших на заході України та включає такі популярні заклади, як П’яна вишня, Реберня, Львівська майстерня шоколаду та Львівські пляцки. Більшість із них працюють за франчайзинговою моделлю, а засновниками є Андрій Худо, Юрій Назарук і Дмитро Герасімов.

Доступний простір для спорту, прогулянок та паркування людей з інвалідністю облаштують у парку

У парку «Знесіння» планують відремонтувати спортивний майданчик для людей з інвалідністю, облаштувати інклюзивну доріжку та місце для паркування. Також зроблять підпірні стінки.

У регіональному ландшафтному парку «Знесіння» планують капітальний ремонт майданчика для занять спортом людей з інвалідністю з влаштуванням покращеного покриття під’їзних доріжок та місць паркування автомобілів для маломобільних з боку вул. Опришківської та вул. Довбуша.

За даними департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад, ідея щодо облаштування доступної інфраструктури в парку виникла ще минулого року. Спочатку планували робити лише майданчик і доріжку, потім вирішили облаштувати також паркувальний майданчик перед парком «Знесіння». А згодом доповнили проєкт підпірними стінками, які також є необхідними в цьому місці.

«Насправді вирішили об’єднати це все в комплексний проєкт і разом з цим зробити вхід у Домівку врятованих тварин. Адже природа та контакт з тваринами покращують реабілітацію поранених та сприяють їх відновленню. Відтак люди зможуть приїхати до парку, прогулятись доступною територією, позайматись на майданчику та відпочити», – розповідає Тарас Кубай, директор департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради.

В межах проєкту планується з’єднати парк “Високий замок” через вул. Кривоноса з Регіональним ландшафтним парком “Знесіння”. Інклюзивна доріжка вестиме довкола Гори Лева, охоплюватиме спортивний майданчик для реабілітації і закінчуватиметься перед входом до Домівки врятованих тварин. Також тут буде облаштована парковка з місцями для людей з інвалідністю.

Інклюзивний спортивний майданчик облаштують на місці колись тренувального майданчика для людей на кріслах колісних, який існував там понад тридцять років тому. Там буде місце для гри в теніс, шахматні столи, спеціальні тренажери та лавки для відпочинку.

За результатами тендеру запропонована вартість проєкту складає 13 млн грн. Наразі завершуються тендерні процедури. Роботи планують закінчити в середині 2025 року.

Зазначимо, парк “Знесіння” щомісяця відвідують декілька тисяч людей. Серед них мешканці з усього міста та туристи. Окрім цього тут діють релігійні громади, екологічні громадські організації, а також тут проводять навчання.