Польща продовжила заборону на в’їзд іноземців ще на 10 днів. Кордони будуть закриті для іноземних громадян до 13 травня.
В’їзд в республіку дозволений тільки громадянам, а також іноземцям, які мають карту поляка, право постійного або тимчасового проживання на території Польщі, мають дозвіл на роботу, а також водіям вантажівок, які перевозять товари транзитом чи перевозять пасажирів. Кожен з приїжджих зобов’язаний пройти карантин протягом 14 днів після прибуття в країну.
«Прикордонний контроль на внутрішньому кордоні продовжено до 13 травня цього року. Кордон з Німеччиною, Чехією, Словаччиною та Литвою можна перетинати лише у визначених місцях. Контроль триватиме в морських портах та аеропортах. Обмеження щодо в’їзду іноземців до Польщі також зберігаються», – йдеться в повідомленні прикордонної служби.
Перетнути українсько-польський можна тільки у двох пунктах пропуску – Ягодин-Дорогуськ та Краківець-Корчова.
Перші обмеження на перетин кордону ввели в середині березня, після чого польська влада неодноразово продовжували цей захід.
Зазначимо, 4 травня в Польщі введуть другий етап «розморожування» економіки. З цього дня запрацюють готелі і торгові центри. Відкриття кордонів може стати одним з останніх етапів послаблень, однак вони не стосуються українсько-польського кордону, а лише внутрішніх кордонів з країнами ЄС.
З 29 квітня Польща почала видавати робочі візи заробітчанам з України. Їх надсилають поштою.
Про це інформує польське видання Money.pl посилаючись на власні джерела, наближені до посольства Польщі в Україні.
“Вдалося розробити механізм, який дозволяє працівникам з України абсолютно безпечним способом отримати роботу в Польщі. У цій справі дійшли згоди консульські служби Польщі в Україні, а також кілька міністерств: закордонних справ, внутрішніх справ і адміністрації, сільського господарства і розвитку села”, – повідомило джерело.
Видання зазначає, що це є відповіддю на “багаторазові заклики польських працедавців та працівників з України”. Обидві сторони просили про можливість працевлаштування громадян України на сезонних роботах.
Перші робочі візи видали українцям 29 квітня. З 30 квітня можна буде подавати документи на отримання польських робочих віз за посередництвом електронної системи e-консульство.
Про це він написав у своєму Facebook в п’ятницю 24 січня.
«Сьогодні польська митниця на годину затримала на кордоні через наявність у багажі цієї книги. Цитата: “Зaборонено ввезення згідно з законом Європейського Союзу”. Що, звісно, неправда. Дякую юристові Івану Гоменюку за допомогу. Все добре. Їдемо з книжками до Відня», – йдеться в повідомленні Вахтанга Кіпіані.
Нагадаємо, у березні 2018 року набули чинності зміни, які Сейм Польщі вніс до закону про Інститут національної пам’яті, заборонивши пропаганду «бандерівських нaціоналістів».
Закон передбачає покарання за заперечення злoчинів українських нaціоналістів. Порушників оновленого закону кaратимуть грошовими штрафами або ув’язненням до трьох років.
У тексті закону пояснюється, що йдеться про «злочини бандерівських нaціоналістів та членів формувань, які колаборували з Трeтім Рeйхом, вчинені в 1925-1950 роках, які полягали на застосуванні нaсилля, тeрору або інших форм пoрушення прав людини щодо осіб чи груп людей».
Крім цього, в законі зазначено, що злочинним вважається участь «бандерівських нaціоналістів» у знищeнні єврeйського населення та гeноциду громадян міжвоєнної Польщі на території Волині та «Східної Малопольщі» тобто Галичини.
Ізраїль виступив категорично проти нових поправок до закону про Інститут національної пам’яті. США також засудили рішення президента Польщі підписати скaндальний закон.
У Польщі в місті Люблін постане пам’ятник українському греко-католицькому священникові Омеляну Ковчу, який зaгинyв в 1944 році у концентраційному таборі Майданек. Про це повідомляє Польське радіо.
Рада польського міста Любліна на початку 2018 року одноголосно постановила спорудити пам’ятник українцеві Омеляну Ковчу – колишньому настоятелеві храму УГКЦ у Перемишлянах, райцентрі на Львівщині. Зазначається, що відкриття планується провести 28 травня 2020 року.
Над пам’ятником працювали спільно скульптор Олександр Дяченко та архітекторка Марта Дяченко. Відомо, що поставлять монумент поблизу входу до Меморіального комплексу-музею «Майданек».
На скульптурі польською, українською та на івриті буде вигравіюваний фрагмент листа отця Ковча, написаного з Майданека до своєї сім’ї.
“Ми тут усі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священик серед них. Навіть не можу собі уявити, як тут буде без мене. Тут я бачу Бога, який є однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей. Можливо, наші церкви різні, але один і той же Великий і Всемогутній Бог веде нас усіх. Коли я відправляю богослужіння, усі моляться. (…) Вони вмирають по-різному, а я допомагаю їм перейти цей малий міст до вічності”.
Під час німецької окупації Західної України, намагаючись врятувати євреїв, хрестив їх і видавав їм метрики про хрещення, незважаючи на заборону цього окупаційною владою. Загалом їм було видано більше 600 свідоцтв про хрещення.
Також звернувся з листом до Гітлера, в якому засуджував масові репреcії євреїв і вимагав дозволу відвідувати їх у гетто.
За ці дії навесні 1943 року Омелян Ковч був заарештований гестапо за надання допомоги євреям і ув’язнений у концтаборі «Майданек», де таємно служив душпастирем для співв’язнів, сповідав їх, відправляв богослужіння.
Його називали «парохом Майданека». У листах своїм рідним Омелян Ковч просив, щоб не намагалися його звільнити.
25 березня 1944 р. – за кілька місяців до визволення концтабору був газований та спaлений у крематорії концтабору.
За Незалежної України вже, 9 вересня 1999 року Єврейська рада України надала Омеляну Ковчу звання «Праведник України».
Беатифікація відбулася 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Божественної літургії у візантійському обряді за участю папи Івана Павла ІІ.
24 квітня 2009 блаженний Омелян Ковч був проголошений покровителем пастирів УГКЦ.
27 квітня 2009 з Майданека в Одесу був доставлений прах, що залишився від безлічі спалених людей. Через те, що неможливо було знайти справжні мощі блаженного Омеляна Ковча, керівництво УГКЦ ухвалило рішення вважати цей прах блаженного мученика мощами.
Омеляну Ковчу присвячено документальний фільм «Парох Майданека».
10 грудня Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов заявив, що зарплати в Україні здатні за сім років наздогнати Польські.
“Україна серйозно відстає від Польщі, проте! Динаміка реальної (тобто, з врахуванням зростання цін) середньої зарплати (по всіх галузях) в нас випереджає динаміку зростання середьної реальної зарплати в Польщі у декілька разів. Наздоганяти ще довго, але зробити це можливо.
Наприклад, якщо наші зарплати будуть зростати в реальному вимірі на 20% швидше ніж в Польщі, то нам потрібно 7 років щоб наздогнати зарплати сусідів.
Ось простий розрахунок – сьогодні зарплата в Польщі приблизно в 3,5 рази більша. Якщо ми наздоганяємо зарплату в Польщі на 20% в рік, то за 7 років ми збільшимо свою зарплату у відносному вимірі до зарплати в Польщі в 3,58 разів. Тобто, зрівняємо зарплати”, – заявив міністр.
У польсьокому селищі Викроти етнічні мешканці опинились у меншості перед громадянами України, повідомляє портал Wirtualna Polska, пише PolskieRadio.
“Викроти – це невеликий населений пункт у Нижньосілезькому воєводстві на заході Польщі неподалік кордону з Німеччиною. Поляки там уже у меншості. Нині там переважають громадяни України, яких дедалі більше прибуває до Польщі.” – про це у листі до порталу пише пан Анджей, який звернув увагу на обличчя Нижньої Сілезії, що змінюється.
Чоловік стверджує, що поблизу Вроцлава є декілька світових фірм, набір працівників яких створюють клопоти.
У листі чоловік написав, що навколишні населені пункти перетворюються на великі гуртожитки з усіма недоліками цієї ситуації. Одноквартирні будинки перетворюються на готелі.
Він вважає, що ця ситуація веде до соціальних змін, оскільки деякі жителі вирішують покидати свої домівки та орендувати їх приїжджим.
Власник агентства з працевлаштування «Future» Кшиштоф Аконом у розмові з Wirtualna Polska сказав, що поблизу «економічних зон» у Нижній Сілезії створюються маленькі готелі для українців. Однак навіть ці об’єкти вже переповнені.
«У трикімнатній квартирі, наприклад, може жити 9 громадян України. Якщо кожен заплатить по 500 злотих (117 євро), то маємо від цього 4,5 тисяч злотих (понад 1 тис. євро). Дедалі частіше ці суми складає 750 злотих (176 євро), тоді ми маємо майже 7 тисяч злотих. Цього достатньо для кредиту, аби побудувати будинок», – зазначив Аконом.
Одна із жительок села Викроти нагадала, що коли українці почали прибувати два роки тому, то у населеному пункті був тільки один пансіонат. Згодом інші жителі почали копіювати цю ідею. Нині у Викротах є 20 таких невеликих готелів.
Частина жителів скаржиться на цю ситуацію, але інші вказують, що завдяки масовій імміграції їхнє село почало розвиватися.
«Нещодавно було 3 крамниці, а нині їх вже є 7», – сказала жителька у Викротах.
Варто зазначити, що різкого збільшення числа українців немає в офіційній статистиці.
Нині у Викротах зареєстровано приблизно 1700 осіб, у тому числі … 11 українців.
Варшава й надалі залишається одним з найпопулярніших напрямків українців у Польщі. За неофіційними підрахунками на теренах польської столиці може перебувати навіть кількасот тисяч громадян України, котрі там проживають і працюють – написала одна з депутатів міської ради Варшави й зазначила, що такі особи повинні мати можливість отримувати інформацію про діяльність мерії. Про це повідомляє сайт Наша Польща.
Нобхідністю інформувати українців рідною мовою перейнялася Ренета Невітецька (Reneta Niewitecka) з Громадянської Платформи. Вона нагадала, що офіційна сторінка мерії вже перекладається англійською.
«Не вистарчає української версії сайту, адже найбільше іноземців серед мешканців Варшави походять власне з України» – зазначила депутат.
З відповіддю не забарився мер Варшави Рафал Тшасковські (Rafał Trzaskowski).
«Під час роботи над змінами інтернет-сторінки, серед іншого, розглядається можливість подання українською мовою інформації, яка буде корисна громадянам України, котрі перебувають на теренах Варшави не з туристичною метою» – наголосив мер міста, однак не уточнив коли таке рішення буде запроваджене в життя.
Водночас переклад сторінки англійською мовою мер пояснив рішенням міських обранців, які в такий спосіб хотіли заохотити туристів і потенційних інвесторів.
Переклад офіційної сторінки українською стало б черговим кроком на зустріч українцям. Як ми повідомляли раніше, управління міського транспорту позитивно відреагувало на звернення бурмістра району Воля і запровадило в білетоматах цілого міста українську мову. Бурмістр Кшиштоф Стржалковській звернувся з такою пропозицією ще наприкінці минулого року, аргументувавши це тим, що у Варшаві мешкають десятки тисяч українців, які в столиці Польщі навчаються, працюють і сплачують податки.
Польща ініціюватиме ряд нових пропозицій з боку ЄС для країн Східного партнерства для підвищення статусу цього проекту.
На цьому в інтерв’ю PAP наголосив заступник глави МЗС Польщі зі східних питань Марцін Пшидач, пише Укрінформ.
“З одного боку йдеться про зближення правових систем країн-партнерів до європейських систем, про моніторинг їх поступу у втіленні європейського доробку. Друга пропозиція Польщі – це ставка на галузеву співпрацю”, – заявив Пшидач.
Він додав: якщо країни СП не можуть повністю адаптуватися до європейських стандартів, то це може бути зроблено, принаймні в окремих секторах.
Прикладом таких дій він назвав, зокрема, скасовування оплати за дзвінки в роумінгу, що відчули б на собі прості люди, зокрема українці, які проживають в Польщі. Іншим прикладом він назвав інвестиції в інфраструктурні проекти, що фізично зблизило б країни Партнерства до ЄС.
Пшидач зазначив, що можна було б також встановити ротаційне головування в рамках Східного партнерства, що збільшило б рівень відповідальності цих країн за подальший розвиток цієї ініціативи. Крім того, йдеться про дозвіл участі країн Партнерства в окремих форумах ЄС.
Нагадаємо: Східне партнерство ініційоване у 2009 році Польщею та Швецією і має на меті зближення шести пострадянських країн (України, Грузії, Молдови, Азербайджану, Білорусі та Вірменії) до ЄС.
29 березня 2019 року Президент України Петро Порошенко повідомив, що на переговорах на міні-саміті Україна-ЄС за участі всього керівництва Європейського Союзу було домовлено про підтримку секторальної інтеграції України з Європейським Союзом, а саме в енергетичному та цифровому секторі. Зокрема, це стосується скасування роумінгу в ЄС для громадян України та запровадження електронного урядування, проектів розвитку малого та середнього бізнесу, банківського кредитування, екологічної співпраці і багато іншого.
Артист мімічного ансамблю Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С.Крушельницької отримав високу державну нагороду «Заслужений діяч культури Польщі». Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі Львівської опери.
Сергій Григоренко – львівський піаніст , випускник Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. Крім того, що гастролює в Україні та за кордоном, зокрема в Польщі, він працює артистом мімічного ансамблю Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. Його можна побачити на сцені театру в операх і балетах – у різних ролях без слів.
«Ця нагорода для мене є черговою сходинкою у професії. Я дуже вдячний, що моє мистецтво помічають, значить не дарма я роблю свою справу і рухаюсь у правильному напрямку», – сказав у коментарі Львівському порталу Сергій Григоренко.
Він розповів, що майже щороку дає концерти у Польщі. Більше того, музика Фридерика Шопена є невід’ємною частиною його репертуару під час концертів в Україні.
«Я навчався у професора Львівської консерваторії Марії Тарновецької, яка була за походженням полькою. Із перших курсів вона мене привчала до польського мистецтва, зокрема, до музичного доробку Кароля Шимановського і Фридерика Шопена. Згодом в рамках стипендіальної програми «Gaude Polonia» міністра культури Польщі стажувався в музичній академії ім. Ф. Шопена у Варшаві під керівництвом проф. Казимира Гержода (2006р.). Після цього майже кожний рік виступаю у Варшаві та інших містах Польщі, представляючи сольні програми, камерні, з оркестром. Я першим серед українців мав можливість заграти у Варшаві під пам’ятником Шопена. У них є традиція щонеділі проводити відкриті концерти, де збираються піаністи з усього світу і мають можливість послухати музику Шопена на природі. Цього року я також відвідаю цей фестиваль і закриватиму його 30 вересня. Також я неодноразово виступав зі сольними концертами в будинку Шимановського в Закопаному…Вкінці липня там проводитиметься фестиваль Дні музики Кароля Шимановського, у рамках якого проведуть концерт пам’яті Марії Тарновецької, тому я також там виступатиму. Що стосується України, коли був Рік Шопена, я виграв грант польського інститут в Києві і мав тури по українських філармоніях. Перший був зі сольними концертами, а другий тур – зі скрипалем Остапом Маньком. Загалом, музика Шопена є невід’ємною частиною мого репертуару», – зазначив Сергій Григоренко.
Довідка
Піаніст Сергій Григоренко народився у Львові. У 2005 році з відзнакою закінчив Львівську Національну Музичну Академію ім. М. Лисенка в класі заслуженого діяча мистецтв Республіки Польща, професора Марії Тарнавецької. З 2003 по 2005 рр. був стипендіатом Верховної Ради України. Протягом 2005 по 2008 рр.- навчався в аспірантурі у цій же академії, в класі проф. Марії Тарнавецької.
Є переможцем та лауреатом всеукраїгнських та міжнародних конкурсів: Всеукраїнський конкурс ім. Г. Нейгауза (Кіровоград 2000 р. III нагорода);II Міжнародний конкурс ім. М. Лисенка (Київ 2002 рік диплом);Міжнародний конкурс молодих виконавців «Мистецтво XXI ст.» (Київ 2003 – I премія);II Міжнародний конкурс ім. Е.Гілельса (Одеса 2003р. III премія, бронзова медаль); Міжнародний конкурс камерної музики «Мистецтво XXI ст.» (Київ 2004 р. І премія), 2006р. Лауреат І-го фестивалю-конкурсу музики Фридерика Шопена (Львів, медаль та запрошення на концерт до Женеви) Сергій Григоренко також брав участь в багатьох міжнародних та всеукраїнських фестивалях і музичних акціях.
Мінімум коштів – максимум вражень. Туризм до Польщі асоціюється з Краковом, Варшавою, Ченстоховом та Вроцлавом, але є альтернатива і всього на віддалі до 200 км від Львова. Мова йде про замки Прикарпатського воєводства, які можна відвідати лише за одні вихідні.
1. Красичинський замок
Впевненим лідером нашого топу є замок у Красичині, який розташований на віддалі 10 кілометрів від Перемишля. Замок належить до найвишуканіших ренесансних ансамблів на теренах сучасної Польщі. У XVI столітті дерев’яні стіни замку було замінено муром з бійницями, а по кутах поставлено чотири вежі. Кожна з них має своє ім’я і не є схожою на інші: Божа з куполом, Папська з аттиком у вигляді папської тіари, Королівська з шістьма маленькими вежами, як символ королівської корони і Шляхетська з оглядовою терасою. Вони символізують одвічний порядок у світі, чотири сходини в ієрархії влади: Бога, церкву, монархію і шляхту. Є ще одна, найвища квадратна башта – Годинникова, яка споруджена над давньою брамою.
Замок оточує дуже гарний парк, в якому розташований великий став. На території парку нараховується 40 видів птахів і 200 видів рослин.
2. Ланьцутський замок
Замок Любомирських у Ланьцуті – один з найцінніших палацово-паркових ансамблів у Польщі й один з найбільш відвідуваних. Ланьцут – відоме місто для українців, які мандрують углиб Польщі автострадою А4. Лежить за 80 км від українського кордону і за 18 км на схід за Жешувом. Його звели у XVII столітті. Любомирський, будучи краківським воєводою, мав можливості й переробив оборонну фортецю у Ланьцуті на типовий “pallazzo in fortezza”. Тоді ж був створений і ландшафтний парк. Нове життя замок отримав будучи власністю роду Потоцьких. Кажуть, гроші на його ремонт і облаштування Роман Потоцький виграв у покер.
За інформацією Національного туристичного порталу Польщі, на початку XX століття замок вважався п’ятим у світі за житловою площею. А ще тут є одна з найбільших бібліотек Польщі, понад 22 тис. томів.
19 мільйонів злотих і два роки потратили на відновлення Замку – це був найбільший ремонт від часів Другої світової війни. Закінчили ремонт у вересні 2016 р.
Перемишль в українців в першу чергу асоціюється із закупами, але з цим містом варто познайомитись поближче, приділивши кілька годин оглядинам центру. Родзинкою архітектурного ансамблю старого міста є замок Казимира. Він належав до найдавніших у Галицькому князівстві. Спочатку замок Перемишля був обведений дерев’яним частоколом та земляними валами. А зведення мурованого готичного замку приписують королю Казимиру ІІІ.
Замок розташований на горі, посеред парку. Сьогодні він виконує функцію культурного центру і є місцезнаходженням театрального товариства “Fredreum”.
4. Ряшівський замок
Ряшівський замок
Ряшів – це головне місто Підкарпатського воєводства. А окрасою цього міста є замок, побудований у 1902 – 1906 роках на місці стародавньої фортеці Любомирських. На початку ХХ століття тривав ремонт замку. Виявилося, що замкові мури в набагато гіршому стані, ніж це можна було собі уявити. Прийшлося розбирати їх і будувати наново. Нові ж оборонні елементи відрізнялися від первинних і виглядом, і матеріалом.
Від давнього замку залишилася лише частина мурів бастіонів і нижні поверхи башти. У свідомості більшості мешканців міста замок є не оборонною спорудою, а установою правосуддя. Сьогодні в ньому розташоване приміщення суду.
5. Замок у Лісько
Мурований замок, побудований в кінці XVI століття. За свою історію він пережив пожежу, його руйнували шведи, росіяни та німці. Його власниками були такі відомі польські роди як Кміти, Стадницькі, Оссолінські та Красицькі. Кожен з них перебудовував замок відповідно до своїх уподобань. Одна з головних реконструкція твердині розпочалась на початку ХІХ століття і тривала 38 років. Об’єкт повністю втратив свій первісний вигляд, натомість отримав форму резиденції класицизму-нео-ренесансу в італійському стилі.
Сьогодні у приміщенні замку функціонує будинок відпочинку, який називається «Замок».
