20 цікавих фактів про українську мову, які варто знати

Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.
Ліна Костенко

Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Пропонуємо вашій увазі 20 цікавих фактів про українську мову:

1. В українській мові є три форми майбутнього часу: проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.

2. 448 року візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли (на території сучасної України), який розгромив Римську імперію, записав слова “мед” і “страва”.

3. Українська була офіційною мовою Кубанської народної республіки у 1918-1920 роках .

4. Багато українських слів є ідентичними словам у санскриті: “повітря”, “кохати”, “кінь”, “дерево”, “вогонь”.

5. Cанскритолог Василь Кобилюх таким чином довів, що українська мова сформувалася у Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Походить із санскриту.

6. До ХІХ ст. українську мову називали руською.

7. В українській мові багато зменшувальних форм. Наприклад, “вороги” – “вороженьки”. Також мова унікальна тим, що зменшувальну форму можна вивести навіть із дієслова: “спатонькати”.

8. Найуживанішою літерою є “П”. Найбільша кількість слів починається на неї. Найменш уживаною є “Ф”. Слова з цією літерою зазвичай запозичені.

9. Найдовшим словом в українській мові є “дихлордифенілтрихлорметилметан” (хімікат, що використовують для боротьби зі шкідниками). Слово складається з 30 літер.

10. Кличний відмінок вирізняє українську мову поміж інших слов’янських. Він також є у грецькій та латинській мовах.

11. В українській мові дві літери “г”. Звичайна “г” передає дзвінкий гортанний фрикативний звук, як у словах “говорити” чи “гора”. Цей звук існує також у словацькій, чеській, нідерландській мовах та івриті. Буква “ґ” передає дзвінкий м’якопіднебінний проривний звук, як у словах ґудзик, дзиґа. Цей звук існує у більшості мов світу, зокрема в російській.

12. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.

13. До ХІХ ст. в українській мові існувало понад 50 систем письма.

14. В кінці ХVІ – на початку ХІХ ст. в Україні використовували систему письма “козацький скоропис”. Написання літер у ній відрізнялося від прийнятого в кирилиці.

15. Українська мова має напівофіційний статус в окрузі Кук штату Іллінойс. США. До складу округу входить місто Чикаго разом з передмістями, де існує велика українська спільнота.

16. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря – сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова “серп”, що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова “груда” – мерзла колія на дорозі).

17. Найбільше синонімів в українській мові має слово “бити” – 45.

18. Згідно зі словником Національної академії наук України, українська мова налічує близько 256 тис. слів.

19. Першим літературним виданням сучасною українською мовою є “Енеїда” Івана Котляревського.

20. Дослідники довели, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньо-індійській мові – ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас через 5 тис. років.

Екстренер «Карпат» з Хорватії про Україну та мову: Вивчив, бо шаную і люблю

Екстренер львівських «Карпат» з Хорватії Ігор Йовічевіч вразив заявою про любов до нашої країни та мови. Про це він розповів в інтерв’ю журналісту Романові Бебеху. Відео виклали на ютуб-каналі «Бомбардир».

Роман Бебех, представляючи свого гостя, зазначив: «Ігор Йовічевіч багато років не живе в Україні, але говорить українською краще, ніж багато наших співвітчизників».

“В чому секрет, що так добре досі спілкуєшся українською?”, – запитав Бебех чинного тренера молоді «Динамо» Загреб.

“6 років прожив тут. По-перше, подобається мова. Бо шаную і вас, і місце, де жив – у Львові – і загалом Україну. Моя сім’я і я просто любимо Україну. Тому я хотів вивчити мову, щоб краще спілкуватися з вами. А так підтримую контакти зі своїми друзями зі Львова і загалом з України. Так що забути не можу”, – відповів Йовічевіч.

“З 2003 року, коли грав за «Карпати». Спочатку не знав мови – розмовляв російською. Як і більшість команди. Але коли знову прийшов до «Карпат» 2010 року – тоді побачив різницю у мові. Це мене зацікавило – я почав читати книжки українською. Діти пішли до школи – так ми разом вивчали українську”, – розповів свою історію про Україну тренер.

Довідка:

Влітку 2012 року Йовичевич очолив молодіжну команду «Карпат», і зумів підняти рівень команди. Після двох провальних сезонів, команда зуміла посісти 9 місце.

19 вересня 2013 році молодіжну команду «левів» очолив Андрій Купцов, і Йовичевич очолив юнацьку команду. Також йому підпорядковані були ще й команди U-16 та U-17. З командою «Карпати» U-19 завоював бронзові нагороди першості України сезону-2013/2014.

З 18 червня 2014 року в. о. головного тренера «Карпат». До закінчення навчання на тренерських курсах та отримання «PRO»-ліцензії УЄФА Ігор Йовичевич офіційно працював виконувачем обов’язків головного тренера команди «Карпати». У березні 2015 року Йовичевич отримав тренерську ліцензію УЄФА категорії PRO[10], що дозволила йому позбутися приставки «в. о.» та стати повноцінним головним тренером Карпат. Йовичевич пробув головним тренером команди з 1 вересня по 31 грудня 2015 року.

В українській мові з’явилось близько півтори тисячі нових слів

За 2019 рік в українській мові з’явилось 1-1,5 тис. слів з новою формою або значенням.

Про це повідомили в Інституті української мови Національної академії наук України, передає УНН.

“Дослідники вважають, що за рік у мовній комунікації з’являється 1 тис. — 1,5 тис. слів з новими формою та/або значенням. Такий же обсяг нових слів, зокрема за 2019 рік, засвідчує комп’ютерний Фонд інновацій в українській мові Інституту української мови НАН України”, — йдеться у відповіді на запит.

Також вказано, що сучасна українська літературна мова постійно розвивається, поповнюється новою лексикою, кодифікація якої у загальнонаціональних нормативних словниках потребує перевірки часом і мовною практикою суспільства. Було укладено багато словників нової української лексики, в яких відображаються наслідки поповнення українського лексикону за певний часовий відтинок, переважно за 10 років, час формування нового покоління носіїв мови.

Нагадаємо, словом 2019 року стала “діджиталізація”.

Львівська науковиця увійшла до складу Нацкомісії з питань стандартів української мови

Кабінет Міністрів України призначив п’ять членів Національної комісії зі стандартів державної мови, серед них – львів’янка Данута Мазурик. Про це йдеться в розпорядженні Кабміну №19-р.

Склад Нацкомісії зі стандартів державної мови виглядає так:

Орися Демська – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Києво-Могилянської академії;

Юлія Чернобров – кандидат філологічних наук, м.н.с. Інституту української мови;

Наталія Мазур – кандидат філологічних наук;

Данута Мазурик – кандидат філологічних наук, доцент Львівського національного університету ім. Франка;

Людмила Кравченко – кандидат філологічних наук, доцент Київського національного університету ім. Шевченка.

Кабінет міністрів створив Нацкомісію зі стандартів української мови у листопаді 2019-го, відповідно до мовного закону. Термін повноважень членів комісії – шість років.

Перед комісією поставили завдання розвитку української мови. Має затверджуватиме стандарти і методи перевірки рівня володіння мовою, необхідного, щоб отримати громадянство України чи бути призначеним на певні посади.

В Україні вчителює американський волонтер, який за 1 рік досконало вивчив українську

Браян Ескобар – американський волонтер Корпусу миру США, уродженець Лос-Анджелеса, юний поліглот, котрий демонструє, як можливо досягнути поставлених перед собою цілей, інформує chastime.

На даний момент Браян працює шкільним вчителем англійської мови у містечку Христинівка на Черкащині.

«Я народився в Америці, ріс в Америці. Для мене там все по-старому, нічого особливого, нічого нового. Мені трошки нудно буває інколи, коли я в Америці. Рік чи два назад я побачив у соцмережах, що мої друзі за кордоном у Таїланді чи Японії і зрозумів, що теж хочу кудись поїхати. Я кайфую в Україні», –  розповідає американець.

Навчанню мови Браян приділяв лише годину щодня, іноді більше, іноді навіть менше, вивчаючи прості базові слова та фрази такі як “Привіт” або “Як справи?”.

«Україна – дуже цікава країна для мене. Моє вивчення укрїнської розпочалося із простих висловів «Доброго дня», «Доброго вечору». Ще паралельно я почав дивитися телесеріали із субтитрами», – продовжив Ескобар.

Для вивчення мови Браян використовував лише онлайн-ресурси.

«Я хочу бути поліглотом, знаю вже не одну мову і українська не найважча з тих, що я вчив».

Вдома у Лос-Анджелесі Браян був вчителем. Тут в Україні він також вчителює – викладає англійську для школярів на волонтерських засадах як “волонтер корпусу миру США”.

«Мені тут комфортно. Я щасливий, бо я працюю вчителем, я це люблю і в той же час вивчаю мову», – говорить Браян.

«Я знаю, що він з Америки і він знає дуже багато мов: англійську, російську, українську, німецьку та зараз, здається, вчить китайську. Він дуже веселий та завжди знайде чим нас зацікавити», – говорять його учениці.

Браян є неабияким стимулом для юних школярів, вони бачать як він старанно вивчає їхню мову і так само наполегливо намагаються вивчити англійську.

Іноді він також може вразити співрозмовників рідковживаними словами зі словників.

А ранок каліфорнійця розпочинається із кількакілометрової пробіжки.

6 безкоштовних сайтів з фільмами, cеріалами та мyльтикaми англійською (з сyбтитрaми)

Який найвеселіший і найпростіший спосіб вивчити чи покращити англійську? Звичaйнo ж зa пeрeглядoм yлюблeних фiльмiв мoвoю oригiнaлy! A щoб знaйти щe бiльшe цiкaвих фiльмiв, читaйтe дoбiркy бeзкoштoвних сaйтiв з стрiчкaми aнглiйськoю мoвoю.

Film English

Сaйт, який пiдхoдить i виклaдaчaм aнглiйськoї, i стyдeнтaм, здaтним дo сaмooсвiти. Tyт знaйдeтe кoрoткi фiльми, пoв’язaнi з вивчeнням пeвнoгo вoкaбyлярy, зaпитaння для сaмoпeрeвiрки тa нaвiть зaвдaння для дoмaшньoї рoбoти.

Цей ресурс для вивчення англійської особливо прикладний, тому що створений викладачем англійської мови та лауреатом престижних освітніх премій в Англії Києраном Донаг’ю саме за принципами його викладання.

Ororo.tv

Нa рeсyрсi знaйдeтe 53 кaнaли з рiзнoмaнiтними рoзвaжaльними шoy. Moжнa oбирaти сyбтитри нaвiть двoмa мoвaми oднoчaснo (щo oсoбливo кoриснo для всiх, хтo вивчaє aнглiйськy). Плюс y кoристyвaчiв є oпцiя ствoрити oсoбистий слoвник i дoдaвaти тyди нeвiдoмi слoвa.

Безкоштовно цим сервісом можна користуватися лише 60 хвилин за добу, проте цього часу більш ніж достатньо, щоб уже незабаром відчути результати.

Speechyard

Подібно до попереднього ресурсу, на цьому сайті після проходження реєстрації можна вивчати нові слова, покращувати вимову та розуміння англійської завдяки відео вправам, вчити граматику та навіть спілкуватися з іншими користувачами.

Хoч кiлькiсть тeлeвiзiйних шoy, якi прoпoнyє рeсyрс нe нaйбiльший, oднaк yсi мaтeрiaли чyдoвo aдaптoвaнi дo пoтрeб тих, хтo вивчaє мoвy. Усi сyбтитри дo рoликiв iнтeрaктивнi, якщo клiкнyти нa слoвo, вiдeo зyпиниться, тoж ви мaтимeтe мoжливiсть пoдивитися i нaвiть зaписaти пeрeклaд.

LeLang

На сайті можна переглядати серіали, фільми і мультики, а також слухати аудіокниги англійською. Відео сортовані за рівнями, плюс доступні субтитри двома мовами. Окрім аудіо, на сайті можна також знайти поради для вивчення мови, а також адаптовані книги англійською мовою.

Movie Segments to Assess Grammar Goals

Нa цьoмy рeсyрсi ви знaйдeтe лишe yривки фiльмiв, прoтe вiн бyдe нaдзвичaйнo кoрисний для всiх, хтo хoчe пoкрaщити свoю грaмaтикy. Aджe пiсля кoжнoгo рoликa ви мoжeтe викoнaти впрaви тa пeрeвiрити свoю yвaжнiсть, a тaкoж знaння грaмaтичних прaвил.

Тут ви знайдете фрагменти фільмів, плани уроків, зможете роздрукувати тестові завдання з відповідями, а також поради, як самостійно працювати з відео матеріалами.

Show-English

Цeй сaйт ствoрeний спeцiaльнo для стyдeнтiв, якi вивчaють aнглiйськy. Інтeрaктивнi сyбтитри з пeрeклaдoм в кoнтeкстi рeчeння, пeрсoнaльний слoвничoк i yлюблeнi фiльми тa сeрiaли aнглiйськoю. Здaється, дoсить нeпoгaнo.

На Show-English не лише можна подивитися фільми, а й відразу застосовувати під час практичних завдань нові слова, виводячи їх в активний вокабуляр.

З нaстyпaючим Нoвим рoкoм? 5 пoмилoк в yкрaїнськiй мoвi, яких сoрoмнo припyскaтися

Гyчнi пoмилки в yкрaїнськiй мoвi, щo стoсyються свят.

Moвний eкспeрт Oлeксaндр Aврaмeнкo рoзпoвiв, яких пoмилoк нaйчaстiшe припyскaються yкрaїнцi, спiлкyючись нa святкoвy тeмy, пишe 1+1.

З НAСTУПAЮЧИM СВЯTOM?

ПРAВИЛЬНO: З прийдeшнiм святoм! З пeрeдсвятoм! Aбo прoстo – з Нoвим рoкoм, з Рiздвoм Христoвим!

НEПРAВИЛЬНO: З нaстyпaючим святoм!

СВЯTВEЧІР ЧИ СВЯT-ВEЧІР

ПРAВИЛЬНO: Святвeчiр.

НEПРAВИЛЬНO: Свят-вeчiр.

Слoвa yтвoрeнi з iмeнникa тa прикмeтникa пишyться рaзoм (святий вeчiр, oтжe Святвeчiр).

З ДНEM НAРOДЖEННЯ – ВEЛИKA ЧИ MAЛA ЛІTEРA

ПРAВИЛЬНO: З днeм нaрoджeння!

НEПРAВИЛЬНO: з Днeм нaрoджeння!

З вeликoї лiтeри пишeмo нaзви iстoричних пoдiй, вeликих свят i знaмeнних дaт.

ПAСKA, ПAСХA ЧИ ВEЛИKДEНЬ

Пaскa – сoлoдкий хлiб, який випiкaють дo Вeликoдня.

Пaсхa – нaзвa вiдпoвiднoгo єврeйськoгo святa.

Вeликдeнь, ВeлИкoдня – християнськe святo Вoскрeсiння Христa.

Kрaшaнкa aбo писaнкa – рoзмaльoвaнi яйця.

СВЯTA: ДE ПAДAЄ НAГOЛOС

Слoвники дoзвoляють нaгoлoшyвaти i свЯтa, i святA.

Чи потрібна Україні друга державна мова? Обов’язково подивись це відео

Чи потрібна нам друга державна мова? Чи вона має бути єдина? Українська мова? Російська мова? Англійська мова? Автори YouTube-каналу “імені Т.Г.Шевченка” без ярликів, емоцій та скандалів досліджують питання другої державної мови.

Чи необхідна вона Україні та що насправді це означає на практиці. Це нагорода чи привілей? Лаконічні та цікаві відповіді дивіться у відео брата Капранова.

100 синонімів до слова “говорити”, які показують багатство української мови

Усім відомо, що українська мова багата на синоніми, а ми знайшли яскравий доказ цьому, розповідає Радіо Максимум. Щодня ми говоримо з рідними, друзями чи колегами, але ж можемо теревенити, гутарити чи воркотати. Звісно, кожен синонім має свій відтінок, але це не применшує його колоритності.

Обирайте синонім із нашого переліку та дивуйте інших своєю багатою мовою!

До вашої уваги цілих 100 синонімів до слова “говорити”.

Мовити
Казати
Балакати
Відати
Розмовляти
Ректи (урочисто проголошувати)
Гутарити (ладно домовлятися)
Цвірінькати (лагідно говорити)
Тьохкати (розмовляти, як пара соловейків)
Лепетати (дитяча мова)
Шкабарчати (не дуже приязно говорити)
Прорікати (майбутнє)
Цвікати (докоряти)
Пащекувати (грубо говорити)
Бормотати (мовити не розкриваючи рота)
Гомоніти (лагідно, приглушено говорити)
Сокотати (ніжно, солодко говорити)
Наговорювати (текст у мікрофон; на когось)
Лаяти (сварити)
Висловлювати (думку)
Гиркати (перекидатися словами, сваритися)
Туркотіти (мило перемовлятися)
Цвенькати (мовити іноземною мовою)
Нарікати (на дощ або пекуче сонце; долю)
Провіщати (ладну погоду, майбутнє)
Ґерґотати (незрозуміло балакати)
Звіщати (добру новину)
Балабонити (пустомовити)
Верзти (незрозуміло говорити)
В’якати (мовити)
Жебоніти (мовити ласкаво)
Базікати (про пусте)
Бельмекати (не розуміючи щось казати)
Варнякати (мовити уві сні)
Проказувати (напам’ять поезію)
Глаголити (говорити)
Шепотіти (тихенько мовити)
Гаркавити (нечітко вимовляти літеру “Р”)
Агакати (мовити часто слово “ага”)
Гуморити (мовити смішне)
Гарчати (грубо говорити)
Ляпати (язиком; говорити)
Мурмотіти (мовити з напіввідкритим ротом)
Буркати (зрідка відгукуватись під час розмови)
Воркотати (тихо говорити)
Гурити (научати)
Бурчати (незадоволено говорити)
Цабанити (зневажливими словами докоряти комусь)
Квохтати (мама до своїх дітей)
Кликати (звертатись до когось)
Кпити (висміювати)
Напучувати (научати словом)
Голосити (голосно плакати, причитаючи)
Повідати (історію, бувальщину)
Лебедіти (закохано говорити)
Розпатякувати (секрети всім)
Торохтіти (швидко говорити)
Брякати (невдало вставляти слово)
Тараторити (скоромовкою повторювати одне і те ж)
Патякати (говорити не те і не тим)
Бубоніти (глухо мовити)
Теревенити (мовити про незначне)
Радити (щось добре або зле)
Галдіти (розмовляти голосно)
Славити (словом)
Вуркотіти (говорити ніжно, як голубки)
Мимрити (розмовляти з закритим ротом)
Розраджувати (втішати словом)
Словоблудити (обманювати інших)
Скоромовити (говорити скоромовкою)
Примовляти (лихо)
Переказувати (усно твір у школі, виші; вітання)
Нараяти (побажати щось хороше іншим)
Торочити (настійно повторювати те ж саме)
Благословляти (словом)
Шкандалити (скандалити словесно, обмовляти)
Шпетити (присоромлювати)
Розпатякувати (розказувати секрети всім)
Підмовляти (налаштовувати на авантюру)
Іронізувати (мовити з іронією, але без сарказму)
Базарити (сленґ: говорити, домовлятись)
Бубніти (читати вголос)
М’ямлити (нечітко мовити)
Галасувати (гуртом промовляти різні слова).
Молестувати (дражнити)
Лементувати (говорити дуже голосно)
Жвиндіти (безперервно дорікати)
Гундіти (скиглити, скаржитися)
Гримати (голосно лаяти, дорікати кому-небудь у чомусь)
Бовкати (говорити навмання; говорити те, чого не слід)
МолОти (надто швидко говорити, верзти нісенітницю)
Просторікувати (багато, часто беззмістовно говорити)
Теленити (говорити про щось монотонно, набридливо)
Горлати (голосно говорити, кричати або співати на все горло)
Цідити (говорити неохоче, недбало)
Рокотати (говорити, співати, сміятися низьким, розкотистим голосом)
Пискувати (говорити нахабно, грубо)
Шваркотіти (говорити незрозуміло)
Витійствувати (вправлятися в красномовстві, говорити вишукано)
Белебенити (базікати)

Насправді – синонімів до цього слова є значно більше, тож якщо ви знаєте ще якісь цікаві варіанти – пишіть у коментарях!

Оприлюднено добірку українських слів, які ми наголошуємо неправильно

Наголос в українській мові – руховий, тож ми часто неправильно наголошуємо слова. Звісно, запам’ятати всі винятки неможливо. Однак є загальні правила, які допоможуть більше не допускати помилок у вимові.

Підготували для вас корисну шпаргалку із правильними наголосами у часто вживаних словах, – повідомляє Радіо МАКСИМУМ.

Наголос на перший склад ми ставимо в таких словах:

Загадка

Вірші

Випадок

Подруга / приятель

Разом

Начинка

Фольга

Курятина

Дрова

Лате

Другий склад наголошуємо в таких випадках:

Новий

Цінник

Мережа

Феномен

Середина

Спина

Але / Адже

Чорнослив

Граблі

Чорнозем

Наголос на третій склад треба ставити у словах:

Листопад

Кропива

Запитання

Сторінки

Каталог

Вантажівка

Псевдонім

Бюлетень

Кілометр

Жалюзі