100 англійських фраз для вживання закордоном

100 англійських фраз для виживання за кордоном.

1. Hello / good bye – Привіт / до побачення
2. Good morning! / Good afternoon! / Good evening! – Доброго ранку! / День / Вечір
3. Please і thank you – Будь ласка / спасибі
4. Sorry – Вибачте
5. I do not understand. – Не розумію

6. Please speak more slowly. – Говоріть будь ласка повільніше.
7. Could you repeat that? – Не могли б ви повторити?
8. What is your name? – Як вас звати?
9. My name is. . . . Мене звати…
10. Nice to meet you! – Радий знайомству

11. How are you doing? Як справи?
12. Can you help me? – Не могли б ви мені допомогти?
13. Let’s go to … – Давай підемо (сходами) в …
14. I’m looking for … – Я шукаю …
15. Where is. . . the bathroom, restaurant, museum, hotel, beach, embassy? – Де знаходиться туалет, ресторан, музей, готель, пляж, посольство?

16. How do I get to ..? – Як мені дістатися до …?
17. How do you say this? – Як називається цей предмет? (із зазначенням на предмет)
18. How much is this? – Скільки це коштує?
19. Can I ask you a question? – Можу я задати питання?
20. I am from. . . . – Я з…

21. Can you help me practice English? – Могли б ви допомогти мені практикувати англійську?
22. Could you write it down on paper? – Ви могли б написати це на папері?
23. What does this word mean? – Що означає це слово?
24. I am hungry. – Я зголоднів.
25. I am thirsty. – Мене мучить спрага.

26. I am cold. – Я замерз.
27. I am feeling sick. – Я погано себе почуваю.
28. How do you use this word? – Як використовується це слово?
29. Did I say it correctly? – Я правильно це сказав?
30. What time is it? – Котра година?

31. This food is amazing! – Ця їжа – чудова!
32. I need to go now. – Мені пора.
33. Today, yesterday and tomorrow – Сьогодні, вчора, завтра.
34. Can you give me an example? – Могли б ви мені дати приклад?
35. Please wait a moment. – Почекайте секундочку.

36. Excuse me! – Вибачте (для залучення уваги)
37. I’m sorry to bother you – Пробачте, що турбую вас
38. Does anybody here speak Ukrainian? -Хто-небудь говорить тут українською?
39. I do not speak English very well – Я не дуже добре розмовляю англійською.
40. I speak English a little bit – Я трохи говорю по-англійськи

41. I need an interpreter. – Мені потрібен перекладач.
42. Where can I buy …? – Де я можу купити …?
43. That’s (too) expensive. – Це занадто дорого
44. I’ll take one / it / this. – Я беру ось це
45. I like this. – Мені сподобалося ось це

46. ​​I do not like that – Мені це не подобається
47. Can I pay by credit-card? – Можу я оплатити пластиковою карткою?
48. Can I exchange this? – Можу я обміняти це
49. That’s all, thanks – Це все, спасибі
50. Excuse me, where can I get a taxi? – Пробачте, де тут є таксі?

51. This address, please – За цією адресою, будь ласка!
52. Drive me to the airport / hotel / city center – Відвезіть мене в аеропорт / готель / центр міста
53.When does the bus to Boston leave? – Коли йде автобус на Бостон?
54. Stop here, please. – Зупиніть тут, будь ласка.
55. I’d like a ticket to …- Я б хотів квиток до …

56. When does the check-in begin? – Коли починається реєстрація?
57. Where can i return my ticket? – Де я можу здати свій квиток?
58. Here are my passport and custom declaration – Ось мій паспорт і митна декларація
59. Here is my luggage – Ось мій багаж
60. It is a business trip – Це ділова поїздка

61. It is a turistic visit – Це туристична поїздка
62. I travel with a group – Я їду в складі тургрупи
63. I want to book a room. Я хочу забронювати номер.
64. I want a room with bed and breakfast. Я хочу номер типу «нічліг і сніданок».
65. Non-smoking, please. – Для некурящих, будь ласка.

66. Here you are. Ось візьміть.
67. Keep the change – Здачі не потрібно
68. Could I have the bill? – Можна попросити рахунок?
69. The сhange is not correct – Ви здачу невірно порахували
70 Could you break this 100 (hundred) dollar bill? – Не могли б Ви розміняти 100-доларову купюру?

71. What size is this sweater? Якого розміру цей светр?
72. I want to try it on. – Я хочу це приміряти.
73. I need … – Мені потрібно …
74. I want to book a table. Я хочу забронювати столик.
75. I’d like … – Я хотів би …

76. I do not eat meat. – Я не їм мясо
77. I agree. – Я згоден (згодна).
78. With pleasure. – Із задоволенням.
79. I see. – Зрозуміло.
80. I am busy. – Я зайнятий (зайнята).

81. No, thank you. – Ні дякую.
82. I am sorry, but I can not. – Вибачте, але я не можу.
83. Thank you so much! – Велике спасибі!
84. You are welcome! – Будь ласка (у відповідь на спасибі).
85. Best wishes! – Всього доброго!

86. Congratulations! – Вітаю (-ємо)! Кенгретьюлейшнз!
87. Happy birthday! – З Днем народження!
88. I wish you all the best! – Я бажаю тобі всього найкращого!
89. Have a good time! – Бажаю тобі гарно провести час!
90. Have a good holiday! – Бажаю добре відпочити!

91. Have a good trip! – Щасливої ​​дороги!
92. Take care! Бережи себе!
93. Good luck! – Успіхів!
94. See you (later)! – Побачимося пізніше!
95. See you soon! – Побачимося скоро!

96. I need help. Мені потрібна допомога.
97. I’m lost. – Я загубився.
98.I have an emergency. Please call for help. – Це терміновий випадок. Покличте на допомогу!
99. Call the police! – Викличте поліцію!
100. Call for a doctor. – Викличте лікаря

10 милозвучних слів, якi мoжyть вимoвити лишe yкрaїнцi

Укрaїнськa мoвa нaдзвичaйнo бaгaтa нa милoзвyчнi слoвa. Mи вирiшили згaдaти кiлькa кyмeдних слoвeчoк, якi зрoблять вaшy мoвy цiкaвiшoю i мeлoдiйнiшoю. Дaвaйтe пoкaжeмo yсe бaгaтствo нaшoї мoви!

Непереливки – так кажуть про людину, яка потрапила в халепу, коли їй важко чи скрутно.

Телепень – нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій.

Теревенити – говорити дурниці, нісенітниці.

Філіжанка – те саме, що чашка, горня.

Пуцьвірінок – безпере пташеня, також цим словом часто називають маленьку дитину.

Вештатися – ходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити де-небудь.

Пасіювати – гніватися.

Духмяний – який має сильний, приємний запах; ароматний, запашний, пахучий.

Кмітливий – здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий.

Обценьки – ручне металеве знаряддя у вигляді щипців з загнутими всередину і загостреними кінцями для витягування цвяхів.

Джерело: COMA

Як правильно відповідати на російські байки про “штучність” української мови

Колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун розвіює черговий міф, але цього разу не медичний.

Чи чули ви колись байки про те, що українську мову нібито вигадали штучно? Людям при здоровому глузді може здатися, що навіть говорити серйозно про відверті нісенітниці немає потреби. Однак, російська пропаганда та здоровий глузд — це два паралельних всесвіти. І у всесвіті, який створюють пропагандисти, доволі часто підіймають питання “штучності” української мови, – пише Супрун у своєму Фейсбуці.

Знецінення мови — улюблений інструмент у гібридній війні росіян. Тільки погляньте скільки теорій вони розробили в цьому напрямку 

  • З останніх інцидентів — Путін заявив, що довгий час росіяни та українці розмовляли однією мовою. А перші відмінності виникли в 16 столітті в результаті полонізації території, яка входила до складу Речі Посполитої.
  • Пропагандистський сайт Russia Today розповсюдив статтю у відповідь на слова ексміністра закордонних справ Павла Клімкіна, в якій він назвав Україну «спадкоємицею Київської Русі», а появу Росії та Білорусі пояснив відділенням від Київської Русі. Один із “експертів” пропагандистів назвав літературну українську мову створену СССР та доволі “штучною”. Про це писав Stopfake.
  • Також є міф про те, що українську вигадав Іван Котляревський заради забавки, коли писав “Енеїду”. Нібито вона складається з південноросійських говірок шляхом спотворення загальнослов’янської фонетики.
  • Є навіть ціле відео про те, як нібито створювали українську мову, і воно зібрало майже 350 тисяч переглядів. Російський “інтелектуал” розповідає, що українська мова складається з південноруських діалектів, які відрізнялися від російської літературної норми. Він наводить кілька українських слів, що мають іншомовне походження і вважає, що це вказує на штучність української. Хто саме “конструював” українську він не говорить. А ще ігнорує той факт, що слова іншомовного походження присутні і в будь-якій іншій мові також.

Можна просто ігнорувати це і жити далі. Однак, масштаби російської пропаганди такі великі, що якщо ми просто закриватимемо очі, то одного дня ризикуємо прокинутися в повністю фейковому світі, де вже ніхто не зможе відрізнити правду від брехні.

Ми дотримуємося думки, що завжди краще не мовчати та наводити правдиві аргументи. Підготували спростування про те, чому це все брехня — беріть на озброєння, якщо доведеться вступити в полеміку з цього приводу. А це може бути досить скоро, в контексті атак на українську мову, які останнім часом посилилися в нашій країні. https://bit.ly/31lReSy

1. Закиди українській мові щодо штучності виникали ще десятки років тому, а Путін — не перший російський диктатор, який переймається питаннями мовознавства. У 1950 році в газеті “Правда” вийшла стаття Сталіна під назвою «Марксизм та проблеми мовознавства». Обидва авторитарних лідери використовували лінгвістичні питання в угоду політичних мотивів. Об’єднує їх і те, що їхні погляди не відповідають дійсності.

Перший документ, який спростовує твердження Путіна про те, що росіяни та українці говорили однією мовою до 16 сторіччя — 2-х томний словник староукраїнської мови 14-15 століття, який видали за час совєтів. Тобто за 200 років до 16 століття в українській мові вже вистачало властивих лише їй ознак для того, щоби скласти такий словник. https://bit.ly/2EPpK0e

У 14 столітті українські землі тільки увійшли до складу Польського королівства та Великого князівства Литовського. Тому про жодну полонізацію руської чи давньоруської мови також не можна стверджувати. Значний обсяг специфічних рис української мови сформувався до входження в орбіту польської корони. Власне і саме поняття “давньоруської мови” скоріше є ідеологічним конструктом, а не фактом, підтвердженим наукою.

Для совєцької, а згодом російської пропаганди було вигідно казати, що давню Русь населяв один народ, який розмовляв однією мовою. Це підсилює їхній міф про “братні” народи, які колись були розділені, але совєцька влада всіх об’єднала. Насправді ж досі немає достатньо фактів, які б вказували, якою мовою говорили в Київській Русі.

Писемні документи, які дійшли до нашого часу писались не побутовою, а церковно-слов’янською мовою — саме штучною мовою, якою люди фактично не розмовляли. Однак, системний лінгвістичний аналіз матеріалів, куди все ж потрапили слова з побутової мови (наприклад, помилки писарів, які не дуже розумілися на церковнослов’янській, берестяні грамоти або ж графіті на стінах Софії Київської) доводить, що на території Київської русі побутували різні діалекти. https://bit.ly/2PlAeGr

Українська, білоруська, російська скоріш за все формувались не відокремленням від однієї мови, а шляхом абсорбування різних діалектів в межах певних мовних масивів. У випадку української мови південного мовного масиву Русі. https://bit.ly/3fsJoLZ

Висновок: крім брехні Путіна, очевидно одне: процес утворення мови — це складне і заплутане явище, вивченням якого мають займатися професійні лінгвісти, а не диктатори.

2. Міф про те, що українська мова штучно створена в СССР спирається на Український правопис 1928 року за підписом Народного комісара освіти Миколи Скрипника (документ можна подивитись тут https://bit.ly/2DgDTD2). Зазвичай цей правопис називають Харківським, або Скрипниківкою. В документі робота названа саме впорядкуванням правопису, а не його створенням. Дивно, що “експерти” та “науковці”, які посилаються на цей документ, щоб заперечити самодостатність української мови, нічого не знають про українську літературу, яка існувала за сто років до виходу Харківського правопису. Це
Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Леся Українка, Іван Франко, Ольга Кобилянська та багато інших. Тому закиди про те, що в совєти створили українську бо в кожній республіці мала бути література відверта дурня. Українська література була до совєтів, при совєтах і прекрасно себе почуває без совєтів.

3. Чи міг Іван Котляревський вигадати українську мову “по приколу”, щоб висміяти неграмотне спілкування неосвічених людей, як стверджує наступний міф? Здається, комусь в Кремлі треба читати більше української класики. По-перше, Котляревський написав “Енеїду” мовою свого народу. Так розмовляли звичайні люди на окупованих Російською імперією землях у 18 столітті. По-друге, окрім “Енеїди”, Котляревський також написав чудову п’єсу “Наталка Полтавка” у 1819 році. Вона не є сатирою, це цілком серйозний твір, який також написаний прекрасною українською мовою.

4. Міф про те, що українську “штучно створили”, щоби розділити “братній” має такий самий рівень аргументації, як і теорії змови щодо пласкої землі.

Взагалі практика штучного створення мов існує — це називається лінгвопроєктування. Воно ділиться на два види: апріорне (створення мови з нуля і таке практикували до 18-19 століття) і апостеріорне — створення мови за допомогою елементів мов, що вже існують. Найбільш відомими є апостеріорні мови, наприклад такі: волапюк, есперанто, ідо. Ці штучні мови належать до такої галузі мовознавства як інтерлінгвістика. Її основною проблематикою є вивчення міжнародних мов-посередників (https://bit.ly/2ESLFDT). Тобто зазвичай штучні мови створюються для полегшення міжнародного спілкування. Такі мови мають прості правила граматики та обмежений лексичний запас для спрощення їх вивчення. Навряд чи українську можна назвати простою у вивченні чи «створеною» з метою міжнародного спілкування.

Розпізнати подібний вкид щодо української мови зовсім не складно. Для цього не потрібно вивчати мовознавство, достатньо звернути увагу на логічні помилки та розбіжності в “теоріях” “знавців” походження української мови. Наприклад, одні “створюють” українську в кінці 17 сторіччя, інші в період 20 сторіччя, ще одні присуджують їй виникнення у 16 столітті.

Також версії різняться у тому хто та навіщо “створив” мову. В одному випадку це Котляревський, який написав Енеїду задля забави, а її “недолуга” мова прижилась. В інших випадках це або вплив польської лексики, або створення в СРСР.

Такі розбіжності вказують не на науковий характер дискусії в питанні виникнення української мови. А на політичний підтекст, де українська стає інструментом маніпуляцій. Переважна більшість брехні про мову походить з Росії, яка веде війну з Україною. Згадуйте про це щоразу, коли натрапляєте на подібний контент. Бо це означає, що вас вчергове хочуть зневірити у власній самобутності, незалежності та свободі. Які, зокрема, нам забезпечує сильна позиція української мови в державі.

Львів’яни вийшли на захист української мови: протестували проти закону Бужанського

Сьогодні, 16 липня, у центрі Львова перед пам’ятником Т. Шевченку зібрались сотні львів’ян, щоб висловити свій протест проти скандального законопроекту Максима Бужанського, яким хочуть скасувати норму про 80% навчання у школах українською мовою.

Мітингувальники тримали прапори України та плакати із написами, зокрема, «Одна єдина мова України», «Мова буде жити», «Закон №2362 – рашистський», «Макс Бужанський – пес радянський», «Ганьба!» та інші. Про це повідомляє Львівський Портал.

Також під час акції звучали вірші про українську мову та патріотичні пісні.

Фото 4studio.com.ua
Фото 4studio.com.ua
Фото 4studio.com.ua
Фото 4studio.com.ua
Фото 4studio.com.ua

На львівській Ратуші також вивісили банер на захист мови.

«Ми вкотре показали, що наша сила в єдності. Нардепи побоялись виносити одіозний законопроект на голосування. Але на майбутнє Львів застерігає: #НеЧіпайтеМову!», — підписав фото мер Львова Андрій Садовий.

У свою чергу депутати ЛОДА зробили колективну заяву щодо неприпустимості прийняття антиукраїнського законопроєкту Максима Бужанського №2362

“Ми, депутати Львівської обласної ради, глибоко занепокоєні тим, що в Україні відбувається антиукраїнська провокація та спроба наступу на мову”, – йдеться в заяві.

Зазначимо, законопроект №2362 «Слуги народу» Максима Бужанського передбачає скасування частини закону про мову, яка вимагає перехід учнів 5-11 класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020 року. Тепер цей процес хочуть відкласти до 2023 року.

Зазначимо, комітет Верховної Ради законопроект Бужанського відхилив. У комітеті Ради зазначили, що законопроєкт Бужанського “має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків)”.

Верховна Рада розгляне законопроєкт Бужанського про мову

Заступник голови фракції “Слуга народу” Олександр Корнієнко попросив внести до порядку денного законопроект щодо навчання українською мовою у закладах освіти.

Про це повідомляє Українська Правда.

“У нашої фракції є прохання. Законопроєкт 2362 щодо переходу російськомовних шкіл на українську мову, його обов’язково включити в порядок денний цього тижня.

Він зараз трошки нижче посунувся на наступний тиждень, тобто на вересень, а у вересні це уже має відбуватися. Тут логіка чисто така по часу. 2362 просимо посунути на цей тиждень”, – заявив Корнієнко.

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков доручив врахувати законопроект, наприклад, на четвер до порядку денного роботи парламенту.

Йдеться про законопроект № 2362 нардепа “Слуги народу” Максима Бужанського.

Зазначимо, комітет Верховної Ради законопроект Бужанського відхилив. У комітеті Ради зазначили, що законопроєкт Бужанського “має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків)”.

Також у комітеті додали, якщо закон Бужанського приймуть до 15 липня 2020 року, то він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Нардепи “ЄС” Андрій Парубій та Володимир В’ятрович закликають українців мобілізуватися біля стін парламенту 16 липня, тому що цим законопроектом пропонується скасувати обов’язкове вивчення 80% предметів у школах українською мовою.

https://www.facebook.com/andriy.parubiy/posts/3249686318430862

В’ятрович зазначив, що в разі прийняття закону, перехід учнів 5-11 класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020 буде скасовано.

https://www.facebook.com/volodymyr.viatrovych/posts/10217549810236602

Зокрема, Бужанський пропонує відмовитися від цієї норми, а натомість хоче щоби “перелік навчальних предметів, що вивчаються державною мовою, визначався освітньою програмою закладу освіти з урахуванням особливостей мовного середовища”.

В Україні з’являться безкоштовні курси української мови

В Україні планують масово впровадити безкоштовні курси української мови.

Про це в інтерв’ю «Радіо Свобода» повідомив новий мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

В офісі Уповноваженого із захисту державної мови планують створити курси з вивчення української мови за рахунок держбюджету.

За словами чиновника, зацікавленість повинні проявити навчальні заклади та органи місцевої влади.

«Законом передбачене відкриття безкоштовних курсів із вивчення української мови. Йдеться про масовість запровадження таких курсів. Я думаю, що тут якраз ініціатива могла б лежати як на навчальних закладах, так і на органах місцевого самоврядування», — каже Тарас Кремінь.

За його словами, такі заклади мають бути зацікавлені в тому, щоб створити необхідні сприятливі умови для своїх громадян.

“Йдеться про масовість запровадження таких курсів. Я думаю, що тут якраз ініціатива могла б лежати як на навчальних закладах, так і на органах місцевого самоврядування”, – зазначив він.

Кремінь також зазначив, що на сьогодні безкоштовні курси української мови в країні існують на рівні волонтерства.

“Але з волонтерства ми починали створювати ЗСУ в 2014 році фактично з нуля. А сьогодні ми маємо фактично одну з найсильніших армій у Європі. 2014 рік ми починали, в тому числі, з безкоштовних курсів на Майдані з вивчення української мови”, – додав чиновник.

Нагадаємо, Кабінет міністрів 8 липня призначив Тараса Креміня на посаду уповноваженого із захисту державної мови.

«Протистояти ідеології “русского міра” можна лише, розмовляючи українською» — австрійський професор

Концепція “русского міра” є глибоко націоналістичною ідеологією найгіршого штибу, найкращою відповіддю на неї було б спілкуватися українською мовою.

Цю думку висловив професор Інституту славістики Віденського університету та президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер в інтерв’ю Укрінформу.

“Ми всі знаємо про концепцію “русского міра”. Це глибоко націоналістична ідеологія найгіршого штибу, на підставі якої Росія веде вiйнy з Україною. Коли кажуть, що там, де російськомовні, там – Росія чи “русскій мір”, правильною відповіддю на все це було б спілкуватися саме українською мовою”, – сказав Мозер.

Міхаель Мозер переконаний, що здоровий патріотизм є важливим як для України, так і для будь-якої іншої країни. “А бути патріотом – означає перейматися тим, щоб твоя держава розвивалася якнайкраще, поширення української мови також є важливим чинником”, – додав він.

Професор зазначає, що твердження російської пропаганди про утиски російської мови в Україні є “брехнею”.

“Нам розповідали, що у Львові нібито б’ють людей за російську мову. Насправді, не лише били, а й yбили людину. Ось тільки за українську мову…Перебуваючи в Україні, я був не лише в Києві, який, до речі й на щастя, нарешті дуже українізується, Львові, Ужгороді чи Рівному, а й також у Донецьку, ще перед війною, у Харкові й Одесі. І не раз переконувався, що насправді в Україні пригнічують не російськомовних, а україномовних громадян”, – заявив він.

Будучи істориком слов’янських мов і займаючись передусім дослідженням української та російської мов, Мозер вказує на те, що сучасна Українська держава займає історично україномовну територію, а “мовний кордон між російською та українською фактично повсюди знаходиться поза кордонами України”.

“І те, що багато людей розмовляють російською у великих містах, ще нічого не означає – етнографічна ситуація визначається не на підставі великих міст. Потрібно дивитися на села. А, як відомо, українська поширена і в селах на сході України. Тож коли мені хтось каже, що той регіон – російськомовний, то я розумію, що ця людина нічого не знає про Україну”, – зазначив австрійський професор-україніст.

Кабмін призначив Тараса Кременя мовним омбудсменом

Кабінет міністрів призначив мовним омбудсменом Тараса Креміня.

Відповідне рішення уряд прийняв 8 липня, повідомив народний депутат від «Слуги народу» представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан.

«Сьогодні шляхом рейтингового голосування на посаду Уповноваженого із захисту державної мови уряд призначив Кременя Тараса Дмитровича», – пише нардеп.

Тарас Кремінь народився 10 червня 1978 року в Миколаївській області. За фахом він учитель української мови та літератури, англійської мови і зарубіжної літератури. Навчався в аспірантурі й докторантурі. Кандидат філологічних наук, доцент.

З 2018 року професор Миколаївського національного аграрного університету та Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

У 2000–2018 роках він був доцентом кафедри української літератури, заступник декана факультету філології та журналістики, професор Миколаївського національного університету імені В. Сухомлинського.

У 2014–2019 роках Кремінь був народним депутатом від «Народного фронту».

Тарас Кремінь як мовний омбудсман планує запустити програму опанування державної мови (сприяти її розповсюдженню, реалізації творчих ініціатив, започаткувати безкоштовні курси з вивчення української мови); співпрацювати з закладами освіти і науки; підготувати пропозиції щодо забезпечення ефективної реалізації державної політики в сфері мови; розглядати скарги щодо дотримання умов закону про мову; співпрацювати з органами влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями.

Окрім Тараса Кременя, на посаду мовного омбудсмена претендували ще двоє кандидатів: Світлана Бронікова і львівський активіст Святослав Літинський.

Другою мовою в Україні має бути англійська, а не російська – секретар РНБО

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що російська мова не може бути другою державною в Україні.

Про це Данілов розповів в інтерв’ю «Українській правді».

Він також додав, що для нього питання мови – «принципове».

«Є речі, наприклад, питання мови – це дуже важливе, принципове питання для держави. Ніякої другої, російської, у нас бути не може – не тому, що її не треба вивчати, її не треба знати. Якщо ми кажемо про Україну – то має бути тільки державна українська мова», – каже Данілов.

«Чи має бути друга мова в Україні? Звичайно, має бути. Але це має бути англійська мова, яка має вивчатися, починаючи з дитячого садочка. Усі громадяни України, якщо ми хочемо бути в цивілізованому світі, мають знати, використовувати англійську мову. Це є обов’язкова річ», – додає він.

Нагадаємо, 3 жовтня 2019 року Президент Володимир Зеленський призначив Олексія Данілова секретарем Ради національної безпеки й оборони України. Відповідний указ № 733/2019 опубліковано на сайті глави держави.

Остап Дроздов покинув студію проросійського телеканалу після влаштованої мовної провокації

Відомий львівський журналіст Остап Дроздов під час запису програми «Без протоколу» на маловідомому телеканалі КРТ покинув студію через провокаційні запитання стосовно націоналізму та мовного характеру від ведучого Дмитра Васильця.

Ведучий телеканалу КРТ Дмитро Василець, якого в листопаді 2015 року СБУ затримала за підозрою у сприянні діяльності телеканалу “Новороссия ТВ” влаштував мовну провокацію проти Остапа Дроздова.

В ефірі телеканалу КРТ Остап Дроздов попросив, щоб журналіст спілкувався з ним українською мовою.

«Я українець, який живе в Україні, де працює концепт єдиної державної мови. І на моє прохання послуговуватись державною мовою цієї країни, я розраховував на позитивну відповідь».

При цьому Василець намагався все ж поговорити російською мовою з Дроздовом. А також запропонував піти на «компроміс», щоб Остап говорив російською, а ведучий буде українською.

Після чотирихвилинної словесної перепалки ефір припинили. Василець звинуватив Дроздова у “сикливій” позиції, пояснюючи це тим, що більшість українців розмовляє російською мовою.

Після чого, сказав, що «якийсь рагуль не буде вказувати, якою мовою йому розмовляти». Відтак, Дроздов відповів, що «якийсь москаль не буде вказувати, що мені робити».

https://youtu.be/G5gB9YQ8euo

Зазначимо, Дмитро Василець в листопаді 2015 року був затриманий СБУ за підозрою у сприянні діяльності телеканалу «Новороссия ТВ». Василець разом із своїм соратником Євгеном Тімоніним до 2015 року був членом громадської ради при Мінінформполітики України. В СБУ навіть розглядали версію, що вони могли навмисно проникнути у громадську раду за вказівкою з Росії.

Раніше він був автором проєкту «Правильное ТВ», що транслював російські пропагандистські сюжети. Також разом із Євгеном Тімоніним працював журналістом проросійського «17 каналу».