У мережі обговорюють ситуацію, що сталася з ветераном у колівінгу «Вільний» (Vilnyy) у Львові. Військового виселили через публікацію пісні російського гурту в Telegram-каналі. У «Вільному» кажуть, що хлопець був обізнаний із правилами спільноти, а тепер через цю історію отримують погрози, інформує Громадське.
Ситуації надали розголосу користувачка в Instagram Анастасія під ніком _sdermann_ та її чоловік — харківський журналіст, а нині військовий Андрій Несміян. Згодом з’явилася реакція самого «Вільного».
Колівінг — це модель спільного проживання кількох людей зі спорідненим світоглядом, ідеями та життєвими принципами. Мережа колівінгів «Вільний», що заснована після Революції гідності, за своєю філософією базується на «засадах сили та духу Майдану», зазначається на сайті проєкту.
Потрапити до колівінгу «Вільний» не так просто, як до хостела або гуртожитку — спершу треба пройти щонайменше дві співбесіди — з HR та «сотником». Останній — відповідає за комфорт, чистоту та дотримання правил проживання. Проживання в колівінгу — не безплатне.
Днями з «Вільним» трапилася історія, яка викликала обговорення в мережі та змусила організаторів спільноти відреагувати.
Анастасія та Андрій розповіли, що з «Вільного» виселили ветерана Матвія, який отримав інвалідність на війні, за те, що він опублікував у власному Telegram-каналі на 70 людей пісню «Чума» російського рок-гурту «Дайте танк (!)». Цей гурт раніше виступав проти війни росії в Україні.
Андрій зазначив, що перед тим спільнота колівінгу репостила в Instagram дописи про те, що суспільству потрібно пристосовуватися до ветеранів, а потім виселила військового через одну пісню. У цьому він вбачає лицемірство.
Зрештою, на ситуацію відреагували на сторінці «Вільного», опублікувавши свою позицію. Спільнота зазначила, що погодила публікацію з ветераном Матвієм.
У дописі «Вільний» підтверджує, що Матвій справді проживав у їхньому львівському колівінгу протягом 20 днів, поки не знайшов інше місце для проживання.
Кажуть, що хлопець «заметчився» зі спільнотою на співбесіді, а на запитання про російський контент відповів, що слухає лише одного виконавця, який не сплачує податки в російський бюджет.
«За кілька днів після заїзду спільнота побачила у Telegram-каналі Матвія різну російську музику та YouTube і попросила пояснень. Матвій відповів, що не хоче виправдовуватися. Тому 10 лютого вони домовилися розійтися», — розповіли у «Вільному».
Утім, після цього Матвій приходив на зустрічі спільноти й «без проблем» проводив час із коліверами, а з’їхав 1 березня, через 20 днів, коли знайшов інше житло, додали у «Вільному».
У спільноті пояснили, що перед тим, як заїхати в колівінг, людина погоджується з її цінностями та правилами. Так, наприклад, для деяких коліверів неприпустимо толерування російського контенту, тож це оговорюється при заселенні. Тому «Вільний» вважає, що вчинив згідно з правилами своєї спільноти. Також на сторінці поскаржилися, що через історію отримують загрози в особисті повідомлення.
Журналісти звернулися до «Вільного» з проханням надати контакти Матвія.
14 березня, у кінотеатрах стартував прокат фільму, знятого за книгою Андрія Кузьменка “Я, “Побєда” і Берлін”. Фільм почали знімати у 2020 році, а через повномасштабне вторгнення прем’єру, заплановану на 2022 рік, відклали. Прем’єрний показ відбувся й у Львові.
Суспільне поспілкувалося із виконавцем головної ролі Іваном Бліндаром і першими глядачами.
Дружина Кузьми Світлана надала фотографії, щоби відтворити одяг і реквізит. Події фільму відбуваються у 90-х роках. Вона розповідала історії про Андрія виконавцеві головної ролі Іванові Бліндару.
“Мій кумир дитинства й не тільки дитинства. Якби важкувато було вкласти весь процес творення образу в місяць і тиждень, але маємо то, що маємо. Рісьорч був проведений дуже великий, я зробив собі поїздку в Новояворівськ 10 липня. Прочитав, що в Новояворівську день міста”, — розповідає Іван Бліндар.
Також актор відвідав могилу Андрія Кузьменка на Брюховецькому кладовищі: “Помолився, простір послухав, думав, може якісь настанови почую, попросив благословення та й поїхав в Новояворівськ”.
В кадрі Іван одягнений у сорочку, відтворену з фото Кузьми. Речі та фотографії надала дружина Світлана. Актор також переслухав улюблені гурти співака. Іван каже, що на знімальному майданчику відчувалась присутність та допомога Кузьми.
Пісні гурту “Скрябін”, які звучать у фільмі, переспівали українські артисти.
“У свій час Андрій придумав псевдонім мені, Іван Наві. Він для мене особлива був людина, він дав старт моєму проєкту”, — каже співак Іван Наві.
Світлана Кузьменко розповідає, що у 2007 році книга “Я, “Побєда” і Берлін” посіла друге місце на книжковому ярмарку: “В студії в нас висить, напевно про це ніхто і не знає, що у 2007 році на книжковій ярмарці ця книжка мала друге місце. Ще написано “Лучшая українская кніга”. Отакий був 2007 рік і коли Андрій приніс, то така табличка, я йому кажу: “І що, ти там десь інтерв’ю мав?”, а він каже: “Та кому то треба” і кинув її так, каже, то нікому не потрібно”.
Фільм, за її словами, не біографічний: “Андрій не грав на гітарі й Віталік Бардієвський не возив в манекенах наркоту. Іван зіграв Андрія такого, як я знаю, ви шукаєте в ньому свого Андрія. Ми дуже багато спілкувалися, такого, як я його знаю, тому не критикуйте, що це не той Кузьма”.
“Для мене це є жива пам’ять про мого сина, про Андрійка. То, що від маленьких до дорослих переспівують пісні й роблять багато вечорів пам’яті, воно просто говорить за те, що Андрійко залишив глибокий слід в серцях людей і що він не дурно прожив то своє коротке життя. Шкода звичайно, бо якби довше жив, міг би ще багато добра зробити”, — каже батько співака Віктор Кузьменко.
Фільм почали знімати у 2020 році, в день народження Андрія Кузьменка. Прем’єру планували на березень 2022 року, але відкладали через повномасштабне вторгнення РФ. За словами продюсера Олексія Терентьєва, весь прибуток із фільму передадуть у фонд Андрія Кузьменка.
Пацієнти реабілітаційного центру НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN), які втратили зір, діляться порадами, як ефективніше комунікувати з незрячими людьми. А ерготерапевти центру підказують, як зробити простір людей з вадами зору не лише безпечним, а й комфортним.
«Поранених захисників та цивільних, які втратили зір, з кожним днем війни стає більше. Уламки ракет та мін уражають компоненти зору, які неможливо відновити. Тому таким пацієнтам доводиться вчитися жити з тростиною. А суспільству – правильно комунікувати з ними», – кажуть у центрі НЕЗЛАМНІ у Львові.
10 порад для комунікації з незрячими:
Коли ви звертаєтесь до незрячого/незрячої, спочатку назвіть своє ім’я, а тоді торкніться його/її руки або плеча.
Запитайте у незрячого/незрячої, чи потрібна допомога. Якщо ні, то не нав’язуйте її.
Коли ви хочете допомогти у супроводі, станьте попереду та запропонуйте взятися за ваш лікоть або плече.
Коли ви супроводжуєте незрячого/незрячу, вживайте слова «праворуч, ліворуч, попереду». Враховуйте усі перешкоди на вашому шляху.
Завчасно попереджайте про вузькі проходи, низькі двері чи гілки дерев.
Речі, документи, записку, гроші необхідно подавати незрячому/незрячій в руки. За винятком тих випадків, коли він/вона скаже, куди потрібно це класти.
Делікатно поінформуйте, якщо у нього/неї порвана куртка, брудний одяг, розв’язані шнурівки.
Розкажіть незрячому/незрячій про зміни на звичних маршрутах, якими він/вона пересувається: ремонтні роботи на дорогах, аварійні ситуації тощо.
Зберігайте особисті справи незрячого/незрячої в таємниці: відвідування банку, лікаря та особистих повідомлень.
Не розміщуйте предметів та не стійте на тактильній плитці: рифлена є попереджувальним знаком для незрячого/незрячої, а повздовжня – задає напрям руху.
Співачка Христина Соловій та ведуча Маша Єфросиніна посварилися у публічному просторі. Сталося це під час інтерв’ю, яке Єфросиніна брала у Соловій. Так, артистка зауважила, що українці є дуже толерантними до тих, “хто колись помилився” і сказала до Маші: “Навіть з тобою”.
Це ведучу зачепило, вона перепитала: “Толерантні? Зі мною?”. Своєю чергою Соловій пригадала, як журналістка Емма Антонюк “наїхала” на Єфросиніну через українську мову. Йдеться про “мовний скандал”, коли Єфросиніна на початку повномасштабної війни казала, що не буде вести проєкт “Дорослі дівчата” українською:
“Ми даємо шанс своїм людям стати на бік українства і відчути себе українцем. Немає значення, який у тебе паспорт”, – зауважила Соловій.
“Ти вважаєш, що ми робимо це толерантно?” – запитала Єфросиніна.
– Дивись. Ми даємо час і це толерантно. Те, що ми кенсилемо всіх, – це погано.
– Так а де толерантність? Якби було толерантно, можливо тоді не було б культури кенселингу в такій агресивній страшній формі.
– Всі мають відповідати за те, що вони будували мости культурні між Росією і Україною. Що вони намагалися сидіти на двох стільцях і розмивали кордони. У них на руках, на серці, і на душі завжди буде кров. Я так вважаю. Хочеш мені заперечити? Я готова тебе вислухати.
– Ти говориш зараз оціночно про цілий період, цілу епоху формування країни, всередині якої був запит на мистецтво, музику, культуру… вся ця конструкція будувалася на запит аудиторії.
Врешті Маша Єфросиніна зазначила, що Соловій через те, що принципово не співала російською, “стала аутсайдеркою шоубізнесу на 10 років”. Водночас ведуча зазначила, що “Океан Ельзи”, лідер якого Святослав Вакарчук був продюсером Христини, свого часу збирав стадіони в Москві та Санкт–Петербурзі. На що Соловій відповіла, що “ОЕ” ніколи не співали російською і їздили вони до РФ до того, перш ніж вона напала на Україну.
– Я це чула сто разів.
– Ти ж не можеш сказати, що на руках (Вакарчука – прим.ред.) кров українців.
– “Океан Ельзи” ніколи російською не співав.
– Вони не співали російською, але скільки стадіонів “Океан Ельзи” збирав в Санкт–Петербурзі, в Москві.
– Це було тоді, коли Росія не нападала на Україну.
– Ти зараз спекулюєш моїми словами. Ти мені сказала, що ми всі в перехідному періоді маємо кров на руках. Це доволі серйозне звинувачення.
– Бо ніхто не хоче мати кров на своїх руках…
Далі Єфросиніна зазначила, що те, що зараз відбувається з нашою країною для нас всіх є великим історичним показником того, який вибір ми надалі зробимо. І що коли Україна відщепилася від СРСР, ми почали поступово переходити на українську і перейшли б, а тепер це все дається великими втратами і кров’ю.
– Тобто ти вважаєш, що повинна була статися війна для того, щоб ми відщепилися?
– Я вважаю, що не можна говорити чорним і білим.
– Чому ти не хотіла говорити українською?
– По–перше, останні п’ять років я ввела всі проєкти українською. По–друге, я не хочу щоб категорія, що ми маємо пройти всі через війну сьогодні звучала як догма абсолютно поверхова
Врешті, Єфросиніна звинуватила Соловій у лицемірства, оскільки на думку ведучої, слова співачки про толерантність лунають лицемірно, бо вона “не має толерантності до цього”.
Певно, суперечка знаменитостей могла тривати й надалі, втім, режисери вирішили перебити її заставкою.
Американська компанія Apple закликала користувачів iPhone не сушити мокрі телефони у мішку з рисом, оскільки дрібні частинки зернин можуть пошкодити пристрої. Про це йшлося в повідомленні технологічного гіганта, передає Громадське.
Спосіб висушити телефон у місткості з рисом є досить популярним, писало BBC. Вважається, що цей продукт чудово поглинає вологу, яка опинилася на смартфоні. Однак експерти давно застерігали від цього методу, а тести показали, що він ще й не працює.
Тепер уже в Apple вирішили опублікувати вказівки, в яких повідомили користувачам, що дрібні частинки рису можуть пошкодити їхні пристрої.
Окрім відмови від мішків із рисом, компанія також рекомендує не сушити мокрий телефон за допомогою «зовнішнього джерела тепла або стисненого повітря», тобто не варто використовувати фени та ставити iPhone на батареї.
Крім того, користувачів закликають не намагатися вставити сторонній предмет у телефон, зокрема ватну паличку чи паперовий рушник.
Як сушити iPhone?
Усі пристрої Apple, починаючи з iPhone 12, здатні витримувати занурення на глибину до шести метрів на час до пів години.
З мокрого смартфона слід обережно вилити рідину через роз’єм телефону, нахиливши його вниз. Потім його варто залишити в сухому місці з невеликим потоком повітря, перш ніж знову під’єднати до зарядного пристрою.
Відень є одним із найбільш популярних європейських міст серед туристів. Місто було центром австрійської імперії, тому тут знаходяться десятки архітектурних об’єктів та історичних пам’яток у стилі бароко, романтизму, та модернізму. Більшість із них включені до світової спадщини ЮНЕСКО. Ба більше, Відень вважають столицею музики та мистецтва. Колись тут проживали Моцарт, Бетховен, Шуберт та Гайдн. Відчути австрійський дух щороку приїжджає від 4 до 5 мільйонів туристів. Чверть з них — це іноземці.
У цій статті ми ділимося найбільш економним та зручними варіантом, як добратись з України до Відня у 2024.
Як добратися до Відня з Києва
Подорож з Києва до Відня автобусом є відмінним варіантом для тих, хто шукає економний та комфортний спосіб дістатися до Австрії. Це тому більшість автобусів, які виконують міжнародні рейси, обладнані розкладними ергономічними сидіннями кондиціонером та туалетом. Для мандрівників також доступний безплатний Wi-Fi. Ви можете скористатися послугами Ecoline, LikeBus або Pavluk Trans. Ці перевізники курсують зі столиці щоденно. Тривалість подорожі автобусом від 24 до 30 годин.
Скільки коштує квиток до Відня
Ціна квитка на автобус Київ Віденьзалежить від перевізника, класу транспорту, часу бронювання та доступності місць. Середня вартість місця в автобуса становить 2200 грн. Дешеві квитки знайти за ціною від 1200 грн, якщо бронювати заздалегідь. Найдорожчий коштує понад 3000 грн. Детальну інформацію про вартість, тривалість подорожі та час відправлення можна знайти онлайн на сайтах перевізників, рітейлерів або у касах автовокзалу.
Поради туристам
Багаж. Ознайомтеся з правилами перевезення багажу перевізника. Зазвичай одна особа може взяти одну або дві валізи вагою до 30 кг та сумку або рюкзак до 5 кг. Сім’ї з немовлятами можуть безоплатно перевозити дитячий візок, а люди з обмеженими можливостями — інвалідний або милиці.
Речі в салон. Візьміть до салону речі, які зроблять вашу поїздку комфортною. Серед них обов’язково мають бути ергономічна подушка для подорожей, плед та навушники. Пам’ятайте про зарядні пристрої та павербанки. Доступ до електроенергії в автобусі може бути обмеженим.
Розваги. Завантажте улюблені фільми, подкасти, музику, або гру на мобільний. Візьміть із собою паперову або електронну книгу.
Страхування. Оформіть туристичне страхування перед подорожжю. За потреби воно може перекрити медичні витрати та інші непередбачувані обставини.
Документи. Покладіть потрібні для мандрівки документи туди, де їх буде швидко дістати, але при цьому вони будуть в надійному місці. Також радимо мати із собою копії документів в друкованому та електронному вигляді.
Зупинки та пересадки. Дізнайтеся інформацію про заплановані зупинки та пересадки заздалегідь. Так ви можете спланувати перерви та перекуси впродовж дороги. Або ж мати інформацію про очікування транспорту у разі поїздки з пересадкою.
Контакти. Повідомляйте рідних та близьких про ваш маршрут та плани. А також випишіть контакти посольств та консульств країни, до якої подорожуєте, та країн, в яких будете проїздом.
Колись сюди сходилися на водопій величні зубри. Потім тут пролягав торговий шлях з красивими костелами по селах. Зараз це мальовнича долина, що ідеально могла б підійти для пізнавальної еко-мандрівки. RDZS.org зробив матеріал про стан річки Зубра по всій її довжині.
Зубра – друга за величиною річка, що бере початок на території Львова. На відміну від давно закритої в колекторі Полтви, Зубру ще можна врятувати. Вона належить до басейну Чорного моря, її довжина 40-43 км, ширина русла 2-5 метрів і глибина до одного метра.
Витік зі Львова
Річки Зубра починається у м. Львові зі ставів на вул. Вулецькій, це бічна вул. Зеленої.
Витік річки Зубра на карті Львова
Далі вона підземним колектором тече вздовж вул. Манастирського, попри озера на вул. Райдужній і аж до ринку Нижній Шувар.
Так виглядає перехід надземної річки Зубра в підземну біля вул. МанастирськогоОсь той самий колектор річки Зубра, вид з поверхні. Хтось прорубав у ньому диру для дренажу свого городуПідземна частина річки Зубра на карті Львова. Інформація з відкритих джерелТа ж річка Зубра, вид з-під землі
Біля ринку Шувар річка Зубра, нарешті, бачить сонячне світло.
Вихід річки Зубра на поверхню біля ринку Нижній Шувар
Через парк Івана Павла ІІ проходить мальовнича відкрита ділянка р. Зубра. Тут протягом сорока років існував став площею 20 га “Сихівське Озеро”. Потім він замулився і був спущений. Зараз річка пробила собі русло в мулі, відтак береги часто є досить уривчасті. Ось гарна стаття про цей став.
“Сихівське озеро” на карті Львова: колись і тепер
Кілька років тому розпочався проект щодо виявлення і переключення незаконних приєднань побутової каналізації у р. Зубра. Ситуація і за аналізами води, і “на око” (вірніше на ніс) виглядає значно кращою ніж була раніше. Але до кришталевої чистоти ще далеко.
Так виглядає відключена врізка каналізації в річці Зубра, 2023 рік
Ось тут річка Зубра покидає місто Львів. На жаль, зараз вона і надалі мало чим відрізняється від типової річки вонючки.
Відкрита частина річки Зубра у Львові
Село Зубра
Село Зубра побудовано обабіч річки яка завжди була його центром. У 18 ст. біля церкви все ще існував мальовничий став.
Церква Св. Параскевії на березі р.Зубра
Протягом останнього століття ландшафт села сильно змінився. Об’їздна дорога Львова розділила його на дві частини. Русло було кілька разів стрямлене. В долині добудовано багато будинків.
Річка Зубра в однойменному селі Зубра
Внаслідок сильного забруднення, мешканці села намагаються відгородитися від річки. Те, що могло б об’єднувати громаду у велику рекреаційну зону, наразі лише відлякує.
Село Жирівка
Між селами Зубра та Жирівкою немає прямого автомобільного сполучення, прийдеться робити гак через с. Кротошин. Територія тут малозаселена, тож річка має свою долину і досить багато важкодоступної заболоченої території. Власне ця територія і забирає на себе основні забруднення зі Львова та віддає далі значно чистішу воду.
Важкодоступні плавні річки Зубра
Кілька років тому в Жирівці відбулася “очистка, поглиблення та випрямлення русла”. Хоч ця процедура і популярна серед громад, але вона є жахом для екологів та природоохоронців.
Люди, бачучи стан річки з усім нанесеним сміттям, замовляють екскаватор. Він витягує з річки не лише сміття і наноси продуктів переробки стічних вод, але й всю прибережну рослинність. Мотивація проста: щоб ті “пляшки і кульочки” ні за що не чіплялись.
Річка Зубра в селі Жирівка
Такі швидкі рішення вбивають здатність річки до самоочищення вод. Враховуючи, що практика скидання відходів і стоків у річку нікуди не дівається, то вже через кілька років проблема забруднення вертається в ще гіршому вигляді. А знищене довкілля відновлюватиметься десятиліттями.
Села Вовків і Загір’я
Територія тут гориста і дуже мальовнича. На місці колишніх ставів утворилася заболочена долина, що ДУЖЕ навіть добре. Адже річка має десь розливатися. Болото це гуд і як з точки зору зменшення ризиків затоплень населених пунктів, так і з точки зору самоочищення та збереження води й біорізноманіття.
Річка Зубра в селах Вовків та Загір’я
Також, в цих краях є кілька старих та дуже атмосферних закинутих костелів. Ними, навіть, проходить туристичний маршрут.
Села Кугаїв та Підтемне
На додачу до переваг попередньої ділянки, тут маємо ліси, що з обох берегів підходять впритул до річки. Відтак, кількість води в руслі стрімко зростає. Тепер Зубра вже має вигляд повноцінної річки, аж до п’яти метрів завширшки. Вода прозора і приємно пахне. Проте сморід, з водовідвідних канав, все ж можна почути. На жаль, септиками по селах мало хто користується.
Скид у річку Зубра в с. Кугаїв
Наразі екологію рятує тільки те, що це дійсно дуже малозаселені території. Проте, зараз триває ремонт дороги та розпаювання землі. То ж скоро все може змінитися.
Річка Зубра в селах Кугаїв і Підтемне
Тут, власне, важливо у правильний спосіб проводити розвиток території, якщо той розвиток є неминучим.
Села Раковець та Новосілка
Тут, з одного боку, теж “вирівняли і прокопали” русло, років п’ять (на око) тому. Проте в цих селах долина річки досі є збережена та нерозорана, а поруч ще й прилягають ліси.
Річка Зубра в селах Раковець та Новосілка
До речі, цікаво порівнювати площі лісів у 18 ст. і зараз. Найбільше моє здивування в тому, що вони переважно співпадають. Лісів стало лише трішки менше, а оранки чу-чуть більше. Також, здається, зникли пасовища.
В селі Раковець є цікавий закинутий костел Св. Валентина.
Закинутий костел Святого Валентина, який потрібно рятувати
Села Красів та Бродки
Від Красова, як на мене, починається найсумніший відрізок річки Зубра. Русло тут стає максимально прямим, береги повністю розорані впритул до води.
“Випрямлена” річка Зубра в с. Красів
Чому це погано? Ну, як мінімум, тому, що з оранки в річку постійно потрапляють частки грунту, залишки добрив і пестицидів. Все це значно погіршує якість води. Крім того, таке землекористування забирає територію у дикої природи, руйнуючи біорізноманіття та стійкість середовища.
Облаштування пасовищ вздовж берегів річок протягом віків було добрим варіантом застосування територій долин річок. Він був дружній і як для людей та їхнього господарства, так і для довкілля.
Річка Зубра в селах Красів та Бродки
Проте, останні десятиліття кількість худоби, що перебуває на вільному випасі, невпинно скорочується. То ж колишні пасовища перетворюються на поля або заростають інвазійними рослинами (тим же борщовиком).
Святе джерело в селі Суха Долина, що живить Зубру
Села Демня та Задорожнє
Разом з Зуброю, мальовничими селами переміщуємося по інший бік “Стрийської траси”. Порівнюючи з картою 18-ст, ландшафти довкола села Демня дуже сильно змінені та, практично, не впізнаються.
Ліси та найбільша заплава Зубри перетворилися на оранку. Відповідь, чому так сталося, варто шукати серед руїн колгоспів поблизу села Демня. Де не було колгоспів, села, здебільшого, збереглися в їх історичних ландшафтах
Проте, саме село є дуже мальовниче та має добре збережений покинутий костел і каменоломню. В Демні з моста можна вповні оцінити всю ширину річки Зубра.
Повноводна ріка Зубра в центрі с. ДемняНеоготичний костел Матері Божої Ченстоховської в с. Демня
Озеро Задорожнє не має відношення до Зубри (хіба в Зубру йде перелив води, коли є надлишок). Але озеро підходить практично впритул до річки. Зубра тут перебуває в стані “хащі”.
Хащі річки Зубра коло оз. Задорожнє
Хащі – це, як і “болото”, ще одне таке характерне слово, яке більшість людей вживають у негативній коннотації, проте люблять екологи та природоохоронці. Ці хащі не є чимось природним, а, радше, способом природи та річки відвоювати своє місце для біорізноманіття. Наявність тут мертвої деревини це також добре для природи. Якщо природу вже загнали у вузький коридор, то не треба їй, принаймні, хоч тут заважати.
Прозора вода в озері Задорожнє – “Байкал”
Були здивовані чистотою води в Задорожньому. В чому секрет?
Місце зливу річки Зубра в Дністер
Ось ми і завершили нашу подорож. Місце злиття Зубри та Дністра знаходиться в с. Устя неподалік закинутої насосної станції. Сюди є сільська дорога і можна припаркувати автомобіль.
Місце злиття Зубри та Дністра і закинута насосна станція, яка колись брала воду для цементного заводу. Темніша вода в Зубрі.
На старій карті видно, що Дністер колись мав значно більше поворотів ніж тепер, а Зубра впадала в нього у зовсім іншому місці. Зміна русла була ініційована самим графом Скарбеком.
У середині XIX століття з’явився австрійський державний проєкт випрямлення річища Дністра. Відповідні роботи тривали ще й після Першої світової війни. Внаслідок зміни річища частково вивільнилися ділянки для сільського господарства, але вони лишилися непевними: часті повені заливали село, вода забирала покоси і готові копиці сіна, картопля восени гнила на полях. На місці старого річища залишилося чимало стариць, де утворилася унікальна заплавна екосистема. Щойно у 1980-х рр. для упорядкування Дністра було збудовано систему дамб. (с)
Впадіння р. Зубра в р. Дністер колись і тепер. Старе місце впадіння позначене чорним кружечком
Коли зараз бачиш Дністер буквально в кількох сотнях метрів від місця впадіння Зубри, розумієш наскільки іншого масштабу ця річка. В такої річки заплаву відбирати вже дуже небезпечно і на це потрібні століття. На жаль, від змін ландшафту найбільше страждають малі річки. Саме до їх збереження зараз і прикута увага природоохоронців. Часто долини малих річок стають частинами “Смарагдової мережі” – мережі природоохоронних територій, що створюється на виконання Бернської Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.
Повноводна річка Дністер коло Миколаєва
Цікаво, що в залежності від пори року, різниця у кольорі води між Зуброю і Дністром то є, то її немає. Риба тут водиться, місце для намету є. Тож, можна підбивати підсумки.
Підсумки
Ми здійснили експедицію шляхом річки Зубра, від її витоків у Львові і до місця впадіння в Дністер. Місцевість дуже цікава, різноманітна, доступна по висотах і має чимало ландшафтних та культурних магнітів. Це мальовничі пагорби, ліси та галявини, дуже гарні і, на жаль, критично занедбані костели, чимало столітніх дерев. Тут вже є розроблений веломаршрут, проте наразі облаштований лише вказівниками.
Річка Зубра, незважаючи ні на що, жива! Але подальший розвиток території не може відбуватися без врахування “інтересів” річки. Стан Зубри можна поділити на три відрізки:
Від витоку з дощового колектора на території ринку Шувар і до віддалених частин с. Зубра. Тут річка протікає через щільну забудову, долина більше не читається на місцевості. Вода має синій відтінок і характерний запах. Незважаючи на те, що побутова каналізація Сихова насосними станціями перекачується до колектора Полтви, відчутна кількість стоків все ж потрапляє в Зубру.
Від с. Жирівка і до с. Красів русло збереглося у відносно природному стані, долина майже всюди ціла, річка живиться потоками з лісів. Завдяки тому, що втручання людини тут є значно меншим, річка самоочищується практично до повної прозорості.
Від с. Красів і до місця впадіння в Дністер русло є повністю спрямлене, а долина максимально розорана.
Одна з приток р. Зубра біля Арени-Львів. Такою могла б бути вся річка, якби в неї не гадили
Річку Зубра мешканці місцевих сіл (як і міста Львів) не вважають за цінність. Скоріше перепоною та територією, яку неможливо повністю використати в господарських цілях. Внаслідок забруднення воду теж вже давно не беруть. Ми не знайшли жодного задуманого місця відпочинку на річці Зубра. У Львові ж її просто закрили в колектор і забули.
Закриття притоки р. Зубра під землю для створення комерційної ділянки, 2023 рік. Тут, між іншим, тече чиста вода
У понеділок, 22 січня, ДБР затримало Романа Гринкевича, якого підозрюють в постачанні для української армії неякісного одягу. Чоловіка затримали під час спроби незаконного перетину кордону.
Але в суспільстві затримання Гринкевича жваво обговорюють ще й тому, що співробітники ДБР говорили російською, пише 24 канал.
В ролику, яке поширили в самому Державному бюро розслідувань, добре чути, як від Гринкевича-молодшого російською мовою вимагають, щоб він представився на камеру і назвав дату народження.
Відео затримання Гринкевича:
На цю подію відреагувала Ірина Фаріон. Мовознавиця в притаманній їй різкій манері звинуватила журналістів у тому, що ті зосередилися на Гринкевичах і не висвітлюють інших причетних до корупції. Утім, зрештою переключилася на мову співробітників ДБР.
“Задовбали з тими Гринкевичами! Вони спритні пішаки, а виконавці і творці корупції в Мінобороні. Де прізвища замовників? (…) А ще! Якого чорта затримувач Гринкевича мовить мовою ворога? То його московити затримали? Чи для поліції закон неписаний, як для матюкальника Жоріна?”, – емоційно написала вона.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь також відреагував на інцидент.
Він закликав представників правоохоронних органів дотримуватися положень закону про державну мову.
“На застосування недержавної мови представниками правоохоронних органів критикою спалахнули соцмережі. Громадяни гостро реагують на порушення своїх мовних прав та звертаються до мене з проханням втрутитися в ситуацію. При виконанні службових обов’язків представники правоохоронних органів зобов’язані послуговуватись державною мовою. Сподіваюсь, що надалі таких інцидентів не буде”, – наголосив уповноважений.
Він нагадав, що вимога спілкуватися українською на службі зумовлена законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. А ДБР є правоохоронним органом.
У коментарі “Громадському” він сказав, що сподівається на офіційний коментар Бюро, а поки збирає додаткові матеріали.
З 1 січня 2024 року набрали чинності окремі положення статті 40 Закону України «Про медіа», які передбачають збільшення обсягу програм державною мовою на телебаченні та радіо. Про це нагадав уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Так, відповідно до положень частин 1-4 статті 40 закону, мінімальна частка української мови програм на радіо, а також у телевізійних медіа загальнонаціональної та регіональної категорій збільшується з 75% до 90%, а в телевізійних медіа місцевої категорії — з 60% до 80%:
Програми державною мовою, у тому числі фільми, у загальному тижневому обсязі мовлення телеканалів загальнонаціональної та регіональної категорій між 7:00 та 18:00 і між 18:00 та 22:00 мають становити не менше як 90%, а для телеканалів місцевої категорії — бодай 80% від загальної тривалості програм (або їхніх частин).
Радіомовники зобов’язані вести етери державною мовою не менш як 90% тижневого обсягу ведення програм. Це стосується зокрема і новинно-аналітичних блоків, розважальних програм (ведучими, дикторами радіопрограм).
Тижневий обсяг програм новин державною мовою телемовника або радіомовника, який є ліцензіатом або реєстрантом, має становити не менше як 90% загальної тривалості всіх програм новин, поширених у кожному проміжку 7:00-18:00 та 18:00-22:00.
«Такі нововведення — вагомий крок у захисті українськомовного інформаційного простору та прав громадян на отримання інформації державною мовою», — вважає Кремінь.
І додає, що, за підрахунками, частка передач державною мовою в етерах телеканалів і радіостанцій, зокрема і тих, що мовлять на місцевому рівні, суттєво зросте.
Затримали керівника одного з Головних управлінь Міноборони, який причетний до розкрадання 1,5 млрд грн на закупівлі артилерійських снарядів для ЗСУ. Йому загрожує до 15 років тюрми. Про це йдеться в повідомленні СБУ, пише Львівський портал.
За даними слідства, посадовець у грудні минулого року підписав угоду з компанією-спецекспортером на придбання оптової партії артилерійських снарядів для українських захисників. Але тоді бюджетні кошти не були переказані на рахунки спецекспортера.
Новостворена Агенція оборонних закупівель Міноборони згодом уклала вигідніший контракт на постачання цих самих артснарядів із цим самим виробником. Новий договір на відміну від попереднього передбачав придбання боєприпасів без посередників, напряму від виробника, що суттєво скорочувало терміни постачання продукції та зменшувало її вартість.
«Проте фігурант, нехтуючи контрактом Агенції оборонних закупівель, безпідставно продовжив дію попередньої угоди з підприємством-спецекспортером. Більше того, після пролонгації «старого» договору на рахунки афілійованої іноземної фірми-посередника було перераховано майже 1,5 млрд грн. Ця сума на 30% перевищила вартість продукції за прямим договором з виробником», – йдеться в повідомленні.
Під час обшуків у фігуранта виявлено документи, які підтверджують незаконну діяльність.
У межах кримінального провадження, розпочатого слідчими Служби безпеки за ч. 2 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань) Кримінального кодексу України, планується повідомлення посадовцю про підозру. Наразі фігуранта усунули від виконання службових обов’язків. Крім того, Міністерство оборони проводить заходи для повернення до бюджету України привласнених майже 1,5 млрд грн.
Розслідування триває. Зловмиснику загрожує до 15 років тюрми.
