Категорія: Архітектура

Опубліковано

Неподалік нового «МакДональдс» у Рясному планують збудувати комплекс будинків

У Львові, в мікрорайоні Рясне, планують звести комплекс багатофункційних житлових будівель. Поряд із ділянкою вже є 16-поверхівка, нещодавно відкритий «МакДональдс», церква Пресвятої Трійці ПЦУ на вул. Шевченка, 311, та територія, зарезервована під сквер. «Твоє місто» розповідає, що саме передбачає проєкт.

У майбутньому комплексі планують облаштувати підземний паркінг на 174 авто, внутрішній пасаж та зробити прохід до громадського простору між новою забудовою й наявною багатоповерхівкою.

Також проєктанти заклали будівництво дитячого садка на 80 місць. Загалом у житлових будинках передбачено 169 квартир, а висотність споруд коливатиметься від 5 до 10 поверхів.

Перші поверхи планують віддати під комерційні приміщення, а другий рівень – під офіси.


Архітектор Володимир Йосипчук від ПП AVR, який презентував проєкт, наголосив, що інвестор має долучитися до облаштування частини скверу, що прилягає до території забудови.

Замовником проєкту є ТзОВ «ВЕЛ ДАН ДЕВЕЛОПМЕНТ», кінцевими бенефіціарами якого є Захар Сабадаш, Олена Перунова та Олег Ігнатенко.

Опубліковано

У Львові відновили «Віллу Стецкевича». Раніше на цьому місці хотіли звести багатоповерхівку

20 вересня у Львові у межах святкування нового Пластового року відкрили молодіжний простір і пластову домівку “Вілла Стецкевича”. Пам’ятку початку ХХ століття на вул. Замарстинівській, 213 врятували від знесення та відновили – тепер це сучасний простір для дітей і молоді, інформує ЛМР.

«Ця історія почалась 100 років тому. Коли родина Стецкевичів будувала цю будівлю, вона її будувала як місце для зустрічей. А сьогодні ми тут відкриваємо простір для молодих, активних людей, щоб тут можна було збиратись, мріяти і творити майбутнє. Для міста Львова, яке цього року має статус Молодіжної столиці Європи, ця будівля є дуже важливою», – наголосив Андрій Садовий, міський голова Львова.

фото Львівської міської ради
Як місце виглядало до реконструкції

Віллу на початку ХХ ст. звів львівський громадський діяч і меценат Михайло Стецкевич. Будівля має статус пам’ятки місцевого значення (з 1993 року), однак у 2019-му її статус через суд скасували, і на тому місці планували житловий комплекс. Після публічного розголосу, петицій і переговорів місту вдалося знайти компроміс із забудовником і не лише зберегти, а й відновити віллу.

фото Львівської міської ради

Компанія «Кворум-партнерс» своїм коштом відновив віллу, а місто натомість надасть їй взамін іншу ділянку.

«Відновлення вілли Стецкевича вважаю історією успіху. І не лише у масштабах Львова, а всієї України. Бо дуже багато цінної архітектури було втрачено. З різних причин – недосконалість законодавства, бюрократичні моменти тощо. А тут ми не просто змогли переконати забудовника не зносити віллу, а й повністю реставрували її і надали їй другого дихання – тепер це станиця «Пласту» і тут займатиметься патріотична молодь. Вдячний девелоперові за свідому позицію та докладені зусилля», – зазначив заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач.

Під наглядом міської влади під час робіт було збережено автентичні сходи та п’єци, замінено вікна й двері на якісні дерев’яні, будівлю пристосовано для людей з інвалідністю. У дворі облаштовано два спортивні та один ігровий майданчики, імпровізований амфітеатр, адаптовано простір під потреби пластунів і збережено яблуні.

«Це буде місце, де молодь, пластуни зможуть реалізовувати свої ідеї, збиратися спільнотами, будувати плани. Цей простір був створений у партнерстві із забудовником та мерією, щоб молодь мала місце для нових можливостей. Нам було важливо зберегти максимум цієї будівлі, цю частину історії України, і для цього було докладено багато зусиль. Тут можна побачити і старі пічки з оригінальними кахлями, і сліди обстрілів Другої світової війни. Це дає змогу ще докладніше пояснювати, що історія – це важливо», – розповіла Дарина Доскач, голова Львівського осередку Пласту.

До слова, Львівський осередок Пласту є найбільшим в світі і зараз налічує 2800 пластунів.

«Ми віримо, що молодь — це рушій змін. Саме тому “Вілла Стецкевича” стане ще одним простором, де народжуються ідеї та з’являються нові проєкти. Особливого змісту події додає те, що відкриття відбувається у рік Молодіжної столиці Європи 2025, коли голос молоді звучить найсильніше, а її енергія творить нові простори, ідеї та можливості», — ділиться Олег Малець, керівник мережі ТВОРИ!

Опубліковано

На Сихові будують приватну поліклініку: як виглядатиме будівля

На Сихові, на вулиці Хоткевича, 8, зводять нову приватну поліклініку з діагностичним відділенням. “Сихів.Медіа” поспілкувалося з архітектором проєкту й дізналося, яким буде цей медичний заклад, як виглядатиме територія довкола нього та чому стару будівлю довелося повністю демонтувати.

Містобудівні умови та обмеження для будівництва погодили ще у вересні 2024 року на засіданні виконавчого комітету. Архітектор проєкту Іван Капустей розповів, що будівництво передбачає також благоустрій території навколо поліклініки. А саме:

  • Дорожнє покриття. Тут проведуть заміну асфальту від в’їзду на територію до самої будівлі. Роботи виконуватимуть як у межах ділянки, так і на прилеглих територіях, де це необхідно.
  • Пішохідні зони. Простір між дев’ятиповерховим житловим будинком і новою поліклінікою також облаштують: відновлять тротуар, який веде до нижньої вулиці.
  • Озеленення та громадський простір. Уздовж пішохідної зони висадять зелені насадження, а також встановлять лавки й інші елементи громадського простору.

Окремого укриття проєктом не передбачено. Натомість у будівлі є підвальне приміщення, яке частково зможе виконувати цю функцію.

Втім, для дотримання норм укладено договір на використання діючого укриття у радіусі 300 метрів. Таким чином, у випадку повітряної тривоги відвідувачі та персонал поліклініки матимуть безпечне місце для перебування.

Будівля матиме три поверхи. Якщо раніше тут було два, то новий об’єкт отримає додатковий рівень. При цьому архітектор каже, що третій поверх буде втоплений відносно основного об’єму, щоб зберегти пропорції та гармонійність.

“В нас загальна висота будівлі, згідно з проєктом має три поверхи. Тобто, існуюча будівля мала фактично два, ми надбудовуємо третій. І цей третій поверх по периметру є втоплений — відносно основних габаритів будівель. Витримана повністю вся архітектура і візуальне сприйняття сітки фасадів, до цілісного об’єкту”, – розповів архітектор проєкту Іван Капустей.

Фасад вирішили зробити більш сучасним, але водночас стриманим. За основу взяли фасадну сітку попереднього об’єкта — з акцентами у вигляді сходового майданчика і розділення вікон. Це дозволило зберегти певну “спадкоємність архітектури”, але у простішому, більш функціональному стилі, притаманному медичним закладам.

Архітектор пояснює, що команда свідомо відмовилася від складних “брутальних” фасадів, які раніше обговорювалися. Тепер ставка зроблена на впізнаваність, чіткість форм і комфортне візуальне сприйняття.

До слова, спочатку планувалася реконструкція з надбудовою. Попереднє технічне обстеження показало, що конструктивні елементи перебувають у прийнятному стані. Проте під час демонтажних робіт виявили серйозні дефекти несучих конструкцій — колон, балок і стін.

За словами архітектора, у такій ситуації витрати на реконструкцію значно перевищили б закладений бюджет, а терміни реалізації розтягнулися б. Тож інвестори вирішили демонтувати будівлю до фундаментів і звести нову, але в межах існуючих параметрів.

Завершення робіт заплановане на третій-четвертий квартал 2026 року. До цього часу зведуть саму будівлю, облаштують територію та впровадять усі передбачені архітектурні рішення.

Замовником будівництва є ТзОВ “МЕДПАРК ЛОГІСТИК”, яке входить у фінансово-промислову групу “Подорожник”. Мережа знаходиться у 22 областях України та налічує більше 600 аптек. За даними аналітичної системи YouControl, власником компанії є львів’янин Олександр Федечко.

Опубліковано

У Львові збудували першу в Україні споруду з пресованого ґрунту

У Замарстинівському сквері вул. Замарстинівській / Липинського відкрили меморіальний павільйон, присвячений Рафалу Лемкіну — юристу, який уперше визначив у міжнародному праві злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид. Особливість споруди в тому, що вона зроблена з пресованого ґрунту. Про це у своїй колонці для видання Pragmatika.Media розповіла архітекторка і співзасновниця Materia Lab Анна Помазанна. Вона спільно з Михайлом Шевченком стали творцями цього павільйону.

Архітекторка розповіла, що для земляних блоків львівського павільйону використали ґрунт із котловану муніципального житла на вулиці Миколайчука. Майже всі елементи конструкції павільйону були знайдені в радіусі 20 кілометрів від Львова.

Для цоколя під основним муруванням використали стару австрійську цеглу. Фундаментні блоки надійшли із демонтованої будівлі на Погулянці. Структура даху частково зібрана із деревини та металу, врятованих із пошкодженого обстрілом будинку на вулиці Коновальця. Для розчину використали пісок із кар’єру в Давидові. Використання нових матеріалів було зведене до мінімуму, а від цементу та нового бетону повністю відмовилися.

“Архітектори знову відкривають для себе ґрунт як сучасний, надійний і екологічний ресурс. Львівський павільйон вписується у цей глобальний рух, але водночас відповідає на власний, український контекст, втілюючи роздуми про пам’ять, травму та надію на відновлення”, — зазначила Анна Помазана у своїй колонці.

Використання місцевої землі в конструкції споруди формує прямий звʼязок з історією міста та його трагічними подіями. А конструкції на основі ґрунту мають великий потенціал для майбутніх проєктів відбудови.

“Замість видобування глини та піску в кар’єрах, для виготовлення земляних блоків можна використовувати ґрунт, що залишається після земляних робіт. Тонни землі, які виймають під час створення котлованів, у кращому випадку йдуть на підсипку доріг, але здебільшого вивозяться на сміттєзвалища. Перетворюючи ж такі “відходи” на будівельний матеріал, можна не лише зберегти сировину, а й суттєво скоротити витрати на логістику: як на вивезення ґрунту, так і на транспортування нових ресурсів”, — написала Анна Помазана.

Павільйон будували у рамках проєкту Grunt. До будівництва долучилися студенти та студентки Харківської школи архітектури.

Опубліковано

У Львові під час реставрації старовинної брами виявили елементи з сусального золота

У будинку на вулиці Коновальця завершили реставрацію металевої сецесійної брами – унікального зразка початку ХХ століття, що зберігся до нашого часу. Вона вирізняється витонченими декоративними елементами та складною конструкцією, яка потребувала комплексного відновлення. А ще – неймовірною знахідкою – декором із сусального золота, інформує Бюро Спадщини.

Брама перебувала в занедбаному стані: були зруйновані пороги й нижня частина коробки на висоту до 50 см, значна частина скла була втрачена, а клямка, завіси та шпінгалети – або зникли, або були непридатні до використання. Геометрія конструкції була порушена, що ускладнювало її функціонування.

У процесі реставраційних робіт фахівцям вдалося відкрити низку унікальних автентичних деталей. Зокрема, на дверному полотні виявили латунні декоративні планки, закріплені на латунних заклепках з діамантоподібними головками, які відновили реставратори. Під час розчистки пелюсток орнаменту знайшли залишки покриття із сусального золота – у співпраці з реставратором Юрком Миколаїшиним ці елементи відновили. Також вдалося віднайти залишки автентичного кольору брами, саме його використали для визначення фінального покриття.

Важливою частиною робіт стало відновлення втраченого оскління з фацетованого скла, що надає брамі особливої вишуканості. Верхня частина світлика з фацетованим склом була зіпсована грубим шаром чорної фарби. Виготовлено нову клямку, нові завіси та шпінгалети – за аналогом автентичних. Завдяки цьому брама знову стала трьохстулковою, причому всі три стулки можуть відчинятися.

«Реставрація металевих сецесійних брам – це завжди складний процес. Адже ми працюємо не лише з металом, а й з елементами скла, латуні та художнього оздоблення. Важливо було не тільки відновити функціональність, але й повернути первісну красу цього витвору мистецтва», – зазначає директорка ЛКП «Бюро спадщини» Стефанія Топилко.

Загальна вартість реставрації склала 124 977 грн. З цієї суми мешканці будинку оплатили 37 493 грн (30%), а решта – 87 484 грн (70%) – кошти проекту міжнародної технічної допомоги «Ар-нуво як Нова Євроутопія».

Нагадаємо, у Львові до 2029 року діє програма співфінансування відновлення дверей та вікон в будинках історичного ареалу міста. Дізнатися, як стати учасником програми, можна на сайті Бюро спадщини в розділі «Співфінансування».

Опубліковано

У Львові завершують будівництво 3D-корпусу школи на вулиці Варшавській

Будівництво інноваційного 3D-корпусу школи на вулиці Варшавській у Львові виходить на фінальний етап. Про це повідомив заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач.

За його словами, внутрішні роботи вже майже завершені. Залишилися лише технічні деталі: завершити монтаж плінтусів, герметизацію швів тощо.

«Усі комунікації підведені, вода є, світло є. В одному з класів навіть розпочали монтаж меблів», – зазначив Зубач.

На території школи провели виїзне засідання для координації дій підрядників та міських служб. Основний пріоритет зараз –завершити благоустрій до початку сезону дощів.

«Зараз в активній фазі – земляні роботи. Водночас більшість хідників уже облаштовано. Також розплановано й добре окреслились різні зони, як-от майданчики для ігор, відпочинку чи територія, де будуть стояти столи для настільного тенісу», – повідомив Зубач.

Очікується, що вже цього року у класах нового корпусу навчатимуться учні початкової школи. Загалом він розрахований орієнтовно на 100 школярів.

Проєкт реалізують за благодійнікошти. Новий корпус стане частиною шкільного комплексу, збудованого з використанням 3D-технологій.

Нагадаємо, реалізацію проєкту 3D-друку навчального корпусу для першокласників у школі №23 у Львові розпочали навесні 2022 року. Роботи здійснюють у співпраці з французьким благодійним фондом Team4UA.

Опубліковано

У Львові планують зберегти пошкоджений ракетним ударом будинок на вулиці Олени Степанівни

У Львові розпочали роботу над збереженням будинку на вулиці Олени Степанівни, 35, який зазнав руйнувань під час нещодавньої ворожої атаки. Про це повідомив перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

Будинок має архітектурну цінність — після обстрілу у доброму стані залишився фасад із сецесійною ліпниною, збереглися балясани та частина плитки. Водночас внутрішні стіни, перекриття та флігелі зазнали значних руйнувань.

«Ми хочемо зберегти цей будинок, тож відкриті до пропозицій та рішень як зробити це технологічно правильно і бюджетно. Повторюсь, ми будемо раді підтримці бізнесу, благодійників чи іншій допомозі. Але ми проти багатоповерхових забудов замість будинку», — йдеться у повідомленні.

За словами Москаленка, на зустрічі з експертами та активними мешканцями було визначено першочергові кроки: замовлення інструментального дослідження стану будівлі, встановлення маяків для моніторингу руйнувань, консервація та накриття споруди, демонтаж цінних архітектурних елементів, а також огородження аварійної ділянки для безпеки пішоходів. Наступну зустріч запланували за місяць.

Паралельно місто надає допомогу мешканцям будинку. Львівська міська рада виділила 25 мільйонів гривень для семи родин на купівлю нових квартир. Крім того, постраждалим компенсують оренду тимчасового житла, поки вони не придбають постійне.

Зазначимо, що раніше повідомляли, що цей будинок вирішили знести. За висновками експертного обстеження, стверджують в місті, відновити його неможливо.

Водночас частина львів’ян виступає за збереження хоча б фасадної частини будинку. Зокрема директор туроператора «Відвідай», який має великий екскурсійний досвід та бачив безліч культурних пам’яток по всій країні, Ігор Губіліт вважає, що споруду можна і потрібно зберегти, а інженерка-проектувальниця, експертка по технічному обстеженню будівель та споруд Ольга Лобзіна вважає, що це буде вкрай дорогим, тривалим і невиправданим кроком з огляду на цінність самої споруди та її технічний стан.

Опубліковано

У Львові облаштують сквер імені Ірини Фаріон за 2,2 млн грн

Шевченківська районна адміністрація Львова оголосила тендер на створення скверу імені мовознавиці Ірини Фаріон. Його мають облаштувати біля будинку на вулиці Томаша Масарика. Відповідну тендерну пропозицію опублікували 22 серпня на сайті державних закупівель Prozorro.

Як йдеться в тендері, орієнтовна вартість облаштування скверу складає 2,2 млн грн. Переможця закупівлі визначать за пріоритетом ціни. Аукціон відбудеться 1 вересня, а сквер планують облаштувати до кінця грудня 2025 року.

На площі 233 кв м, що на вул. Масарика, прокладуть тротуар, встановлять лавки та смітники, посіють газон, висадять кущі та дерева. Також встановлять дорожні знаки та вказівник. До слова, в середині серпня уже відбувся один аукціон на облаштування скверу імені Ірини Фаріон. Тоді перемогло ТзОВ “Іннова-Буд” з пропозицією у 2,1 млн грн. Однак Шевченківська районна адміністрація тоді відхилила пропозицію, бо фірма не врахувала встановлення чотирьох дорожніх знаків.

Нагадаємо, 19 липня, в річницю вбивства Ірини Фаріон, відбувся вечір памʼяті. На заході презентували мистецький твір, який у майбутньому планують встановити на місці вбивства.

Концепцію мистецького твору безплатно розробили колишні студенти-архітектори професорки — команда Андрія Лесюка, що є авторами Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові та майбутнього музею Романа Шухевича на Білогорщі.

Опубліковано

Термальні води Брюховичів купила фірма одного із забудовників – тут планують курорт і житло

20 серпня Державна служба геології та надр провела аукціон із продажу права користування ділянкою у Брюховичах, де розташовані джерела мінеральних вод. Переможцем стала компанія «Термал Парк» із села Сокільники, яка належить власникові будівельного холдингу Globus Володимиру Фенику, інформує Твоє Місто.

Згідно з даними «Prozorro.Продажі», на цій ділянці розташовані дві законсервовані свердловини, пробурені у 1986–1991 роках для потреб санаторію «Львів».

Вода характеризується високою мінералізацією (28–29 г/дм³), підвищеним вмістом брому та йоду, а температура на гирлі сягає близько 40°С. У висновках Одеського НДІ курортології зазначено, що ця вода є лікувальною та придатною для зовнішнього застосування при захворюваннях серцево-судинної, нервової, ендокринної систем і опорно-рухового апарату.

В аукціоні взяли участь дві компанії – «Термал Парк» і «Архітектурно-будівельна компанія «Галичина». Стартова ціна складала 384,2 тис. грн без ПДВ. У результаті кількох раундів торгів перемогу здобула фірма «Термал Парк» із пропозицією 885 тис. грн.

Компанія була створена у 2023 році. Ще торік «Термал Парк» оголосила про намір збудувати у Брюховичах багатофункційний комплекс із житлом, торговим центром, спа та медичним центром і термальним басейном. У квітні 2025 року підприємство подало повідомлення про планову діяльність, яка передбачає буріння розвідувально-експлуатаційних свердловин глибиною до 1600 метрів для отримання термальної води з можливим обсягом видобутку 200–400 м³ на добу.

Візуалізація майбутнього комплексу зі спа, апартаментами і торговим центром

У разі позитивних результатів досліджень воду планують використовувати для рекреаційних потреб майбутнього курортного комплексу.

Нагадаємо, на вул. Курортній у Брюховичах планують збудувати багатофункційний комплекс з термальними водами. Тут хочуть розмістити двоповерховий торговий центр, фудкорт, широкий спа-центр, а біля термальних басейнів облаштують готель зі спа та медичний центр. Окрім того тут будуть громадські та житлові будівлі з підземними автостоянками та загальнодоступний парк. За попередніми прогнозами будівництво на цій ділянці триватиме 5-6 років.

Опубліковано

У Дублянах збудують одноповерховий торговий центр

На вул. Львівській, 17 у Дублянах планують збудувати одноповерхову торгову будівлю. Тут передбачили укриття, екопаркінг та громадський простір.

Там планують збудувати одноповерховий торговий центр із різноманітними магазинними, укриттям та наземним паркінгом на 25 місць. Навколо будівлі облаштують громадський простір із відпочинковими зонами та озелененням.

Як розповів головний архітектор Львова Антон Коломєйцев під час засідання виконкому Львівської міської ради, над проєктом працювали спеціалісти департаменту архітектури та просторового розвитку міста спільно з архітекторами. Відповідно до містобудівної документації сформували генплан, де є одноповерхова будівля з різними комерційними торгівельними закладами та укриттям.

«У рамках цього звернення було опрацьовано архітектурний вигляд і планування даного комплексу, сформовано такий певний торгівельний осередок з великим акцентом на доступність та громадський простір. Ми додатково опрацюємо і пропишемо екопаркінги, щоб менше впливати на дощові стоки та навантажувати дощівку», – розповів Антон Коломєйцев.

Також проєктом передбачено затишний громадський простір з озелененням, який стане частиною громадської інфраструктури Дублян.

Із 2019 року власницею ділянки є Лариса Сидорчук. За даними ZAXID.NET, вона і звернулася до Львівської міської ради за містобудівними умовами і обмеженнями. Вона зареєстрована як ФОП, а також має у власності ФГ «Лохина», зареєстроване в Дублянах, і ФГ «Еко-Волинь-Груп». За даними аналітичної системи YouControl, ймовірно Лариса Сидорчук є родичкою керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Львівської обласної прокуратури Олега Сидорчука. В декларації за 2024 рік він вказав користування автомобілем BMW 530E, що належить Ларисі Сидорчук.

За даними сайту «Твоє місто», з березня до жовтня 2014 року Олег Сидорчук працював керівником Закарпатської обласної прокуратури. Його звільнили з посади, адже він підпадав під закон «Про очищення влади», оскільки з 2011 до 2012 року працював заступником керівника Київської обласної прокуратури за часів уряду Януковича. Пізніше він оскаржив звільнення у Львівському окружному адміністративному суді.

Колишня дружина прокурора Ірина Воляник, яка працює головною державною інспекторкою Львівської митниці, також декларує користування майном Лариси Сидорчук. Йдеться про квартиру в Дублянах, придбану у 2020 році.