Польща відреставрує 4 відомих храми Львова

У співпраці з польським Міністерством культури і національної спадщини (МКіНС) Республіки Польща, в рамках програми ревалоризації у Львові об’єктів спільної культурної спадщини Польщі та України, тривають реставраційні роботи у храмах Львова. Проекти фінансує Міністр культури Республіки Польща, реалізуються вони у співпраці з управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради.

Посеред найважливіших реставраційних проектів реалізованих протягом останніх років, та які продовжуватимуться цього року, це роботи у латинському та вірменському кафедральних соборах.

Латинський кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії

© Олег Стельмах

У рамках багаторічного проекту реставрації інтер’єру Архікафедра́льної бази́ліки латинського обряду, протягом останніх 7 років відреставровано:

  • багатоярусний головний вівтар,
  • 3 вікна з вітражами в презбітерії (Марія Королева Польської Корони, Посвячення архієпископа Григорія з Санока кардиналом Збігнєвом Олесницьким і Leopolis Opresso),
  • кам’яну архітектурно-скульптурну композицію (Господній гріб) на північній елевації собору,
  • бічну каплицю Пресвятих Дарів (каплиця Вишневецьких) у лівій нефі.

У 2017 році будуть продовжені реставраційні роботи в бічній каплицi Розiп’ятого Христa (каплиці Яблоновських), яку вважають за одну з найцінніших у соборі. Та реставрацію вітражiв Остробрамської Божої Матері та Бичованого Ісуса, які знаходиться в вікнах південної стіни пресбітерію.

  • цьогорічних реставраційних робіт складатиме 217 000 PLN (~1,47 млн. грн.).

Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці

© Ioanna Finve

У 2006 році тут розпочалися реставраційні роботи настінних поліхромій Яна Генріха Розена. Відреставровано найстаріші поліхроміїі (XVI ст.), збережені вірменські настінні поліхромії і вітраж у західній та північній стіні нефу.

У 2017 році будуть проведені реставраційні роботи на південній стіні нефу. Роботи виконують польські і українські реставратори.

Вартість цьогорічних реставраційних робіт складатиме 133 500 PLN (~913 000 грн.).

Вартість реставраційних робіт в 2006-2016 р. склала ~2 млн PLN (~13,7 млн. грн.)

Храм святих апостолів Петра й Павла (колишній костел ордену Єзуїтів)

© Назар Ел

У 2015 році проведено перший етап реставраційних робіт настінних поліхромій на склепінні пресбітерію. Роботи вели польські та українські спеціалісти.

Вартість реставраційних робіт в 2015-2016 склала 303 500 PLN (~2 млн. грн.).

У 2017 р. будуть продовжені реставраційні роботи на склепінні пресбітерію. Вартість цьогорічного етапу реставраційних робіт становитиме 400 000 PLN (~2,8 млн. грн.).

Костел святого Антонія Падуанського

© Wikiwand

Також у 2015 р. розпочався проект комплексної реставрації головного вівтаря. Вартість реставраційних робіт склала 55 000 PLN (~ 380 000 UAH).

Вартість цьогорічного етапу реставраційних робіт становитиме 137 000 PLN (~ 945 000 грн.).

Джерело: ЛМР

Віртуальний огляд панорами Львова 1775 року: відео

У Вроцлаві у Залі Століття представили унікальний проект, в рамках якого створено віртуальну 3D копію макету Львова зразка 1775. Сам макет створено майже 100 років тому Янушом Вітвіцьким та його колегами. Тоді робота майстрів над панорамою тривала більше 10 років.

Сучасні ж технології надали нам можливість оглянути макет віртуально. Встановлюючи цю інтерактивну 3D інсталяцію, глядач може зануритися в древній Львів та вільно пересуватись ним. До окремих архітектурних пам’яток додається також інформаційна довідка.

Проект нагадує комп’ютерну гру. Управління відбувається контроллером Xbox, тому навігація стає дуже простою та інтуїтивно зрозумілою.

Відомості про оригінальний макет: 

“Януш Вітвіцький народився 10 вересня 1903 року у самісінькому Львові. Ще б пак, де ж іще могла народитися людина яка так досконало знала давнє обличчя свого міста. Януш Вітвіцький спочатку вивчав архітектуру в Львівській політехніці (до 1926 року), а потім ще й історію мистецтва в університеті Яна Казимира (сучасний ЛНУ ім. Івана Франка). Пристрастю молодого вченого була архітектура стародавнього Львова, особливо його фортифікація. У 1934 році Януш стає спочатку асистентом, а згодом, доцентом Львівського університету. Хороша посада, перемога на загальні крайовій виставці в Познані, спроектованого ним павільйону, віщували подальший розквіт кар’єри архітектора. (фото 3, 4)

У 1931 р. під час перебування у Парижі, народилася ідея створення архітектурної моделі Львова зразка XVIII століття. Це була титанічна робота для якої потрібно було вивчити всі карти та плани населеного пункту, фотографії, ескізи і гравюри, будь-які письмові джерела та перекази про архітектуру міста Лева.

З 1932 р. Януш Вітвіцький працює, разом із групою фахівців, спочатку в будівлі Політехнічного університету на вул. Корнеля Уєйського (тепер Корнила Устияновича), а згодом на Вірменській, 23 (колишній кляштор Марії Магдалини).

Завдяки інтенсивній роботі, до початку Другої світової війни з’явилися моделі основних будівель Львова та міських стін. Тільки в 1939 році вдалося отримати 10 тисяч злотих від міської влади кошти на будівництво моделі (до того всі витрати Вітвіцький покривав із своєї кишені).

Війна і окупація Львова (радянська, німецька і знову радянська) не припинили роботи над панорамою міста. У 1943 році лише хабар допоміг визволити інженера Вітвіцького від ув’язнення радянським режимом. Після цього майстер наполегливо розпочне добиватися дозволу вивезти своє творіння до Польщі. За три дні до призначеного строку виїзду, у 1946 році, Януш Вітвіцький, був жорстоко убитий за нез’ясованих до сьогодні обставин. Архітектора швидше за все ліквідували агенти НКВС. Дружина Вітвіцького навіть не мала можливості опізнати тіло чоловіка. Але панораму вивезти усе ж змогла…

Через два тижні Ірена Вітвіцька поїхала разом з донькою в Польщу, взявши ретельно упаковані, в шести ящиках і дрібних пакетах елементи панорами. Аж до падіння комуністичного режиму в Польщі існування панорами міста Львова було таємницею. Знадобилося чимало часу аби реставрувати моделі будинків міста. І лише з 2015 року ми знову, безперешкодно, можемо побачити Львів таким, яким він був триста років тому, щоправда у Вроцлаві.”, – про це йдеться на сторінці сайту Фотографії Старого Львова.

Якщо доля чи випадок, автобус чи літак занесуть вас до Вроцлава, і ви матимете хоча б кілька годин вільного часу, рекомендуємо відвідати макет Львова у Залі Століття (ul. Wystawowa 1, 51-618 Wrocław). Звичайно, у Вроцлаві і окрім неї є на що подивитися… Але такого Львова, як тут, Ви ще певно не бачили!

Львівські стіни говорять…

За останні роки стіни львівських будівель у середмісті Львова перетворилися на справжні арт-об’єкти. Замість незрозумілих або образливих написів, можна помилуватись поезією відомих українців, яку відтворили небайдужі люди на порожніх старих стінах.

Пропонуємо Вам ТОП-20 арт-рядків на вулицях нашого міста.

вул. Шота Руставелі, 30

вул. Івана Гонти біля Лялькового театру

на вул. Валовій

перетин вул. Хімічної та Проспекту Чорновола.

вул. Вірменська

на розі вулиць Гавришкевича-Краківська

вул. Ференца Ліста

площа Музейна

проспект В. Чорновола, 101

вулиця Друкарська

на вулиці Стефаника

вул. І. Малковича на Калічій горі

вул. Лесі Українки

вул. Судова

проїзд Крива Липа, вірш Сосюри “Так ніхто не кохав”

площа Різні

вул. Братів Рогатинців

вул. Князя Романа

вул. Устияновича

на зупинці біля церкви Анни

Роботи виконані by Project #1, ГО «Граніт».

Фото з відкритих джерел, зокрема Project #1, 032.ua, photo-lviv.in.ua

Найрозкішніші інтер’єри історичних пам’яток Львова

Готель «Жорж», Львів

Палац Потоцьких

Львівський національний університет імені Івана Франка

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

Будинок вчених

Костел Святого Андрія

Каплиця Боїмів