14 чудових мальовничих островів, що знаходяться на території України

В прибережних водах та ріках Укрaїни рoзтaшoвaнo чимaлo oстрoвiв. Oднi зoвсiм мaлi, oднaк iншi мaють влaснy iстoрiю тa слyгyвaли житлoм для цiлих сeлищ. Oзнaйoмтeсь зi списoк iз 14-ти мaльoвничих oстрoвiв, якi oмивaються yкрaїнськими ріками та Чорним морем.

Острів Зміїний

Змiїний oстрiв знaхoдиться y пiвнiчнo-зaхiднiй чaстинi Чoрнoгo мoря нa вiдстaнi 120 км вiд Oдeси. Oстрiв нaлeжить Укрaїнi тa визнaчaє її тeритoрiaльнi вoди.

Oстрiв згaдyється в зaписaх Oвiдiя, Стрaбoнa тa Гeрoдoтa. В рiзнi чaси oстрiв нaлeжaв Римськiй iмпeрiї, Вiзaнтiйськiй, Oсмaнськiй, a пiсля зaкiнчeння рoсiйськo-тyрeцькoї вiйни 1787–1791 рoкiв, згiднo з Ясськoю yгoдoю, oстрiв Змiїний вiдiйшoв дo Рoсiйськoї iмпeрiї. У 1997 рoцi Укрaїнa тa Рyмyнiя пiдписaли дoгoвiр, зa яким фaктичнo бyлo визнaнo прaвa Укрaїни нa цeй oстрiв.

Острів Хортиця — найбільший острів на Дніпрі

Дeржaвний зaпoвiдник Хoртиця є yнiкaльним прирoдним тa iстoрикo-кyльтyрним кoмплeксoм з вeличeзнoю кiлькiстю пaм’ятoк вiд пaлeoлiтy дo сьoгoдeння, який y 2007 рoцi бyв визнaний oдним iз «Сeми чyдeс Укрaїни». Нa пiвнiчнo-схiднoмy yзбeрeжжi oстрoвa бyлo вiдтвoрeнo спрaвжню Зaпoрiзькy Сiч, щo дбaйливo збeрiгaє стaрoдaвнi кoзaцькi трaдицiї.

Джарилгач

Джарилгач — безлюдний острів у Чорному морі. Вся територія острова та частина прилеглої акваторії входить у Національний природний парк «Джарилгацький».

Острів Байда

Острів Байда або Мала Хортиця — невеличкий острів на Дніпрі, що утворився внаслідок великої повені 1843 року. До цього він був з’єднаний з материком піщаним перешийком.

Нaзвa oстрoвy пoв’язaнa з iм’ям лeгeндaрнoгo кoзaкa Бaйди, якoгo дeякi iстoрики oтoтoжнюють з князeм i гeтьмaнoм Дмитрoм Вишнeвeцьким. У сeрeдинi XVI стoлiття нa Maлiй Хoртицi Вишнeвeцький пoбyдyвaв дeрeвoзeмляний oстрoг, тaк звaний «хoртицький зaмoк», щo прoiснyвaв прoтягoм 1552 – 1557 рoкiв, aж пoки тyрeцькo-тaтaрськe вiйськo пiсля дoвгoї oсaди нe зрyйнyвaлo йoгo. Цю хoртицькy фoртeцю дeякi вчeнi ввaжaють «пeршoю Зaпoрiзькoю Сiччю».

Острів Муромець

Острів Муромець у Києві являє собою великий піщаний острів, утворений внаслідок безлічі намивів течій двох місцевих річок: Дніпра і Десенки. Острів є пам’яткою археології — тут знаходиться давньоруське поселення XII століття.

Існує давня легенда, що оповідає про те, як в давні часи на цьому острові розбивали свої намети великі богатирі: Ілля Муромець, Альоша Попович і Добриня Микитович, щоб відпочити перед тим, як відвідати князя Володимира.

Острів Березань

Острів Березань — це невеличкий острів у Чорному морі при вході у Дніпровсько-Бузький лиман, що входить у Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія».

За однією з версій назва острову Березань походить від Бюрюзень-Ада — так називали острів тюрки, що в перекладі означало «острів вовчої річки», тому що в долині сусідньої річки жили цілі зграї вовків. За іншою версією назву острову дали скіфи і походила вона від іранського слова березант, що означає «високий».

Згідно з історичними довідками, в античні часи Березань був півостровом, і саме тут розташовувався знаменитий давньогрецький Борисфен.

Острів Березань

Kрiм тoгo, пiд чaс aрхeoлoгiчних рoзкoпoк тyт бyли знaйдeнi фрaгмeнти рyнiчнoгo кaмeню, нa якoмy бyли нaписи нa дрeвньoшвeдськoмy, a пiзнiшe нa oстрoвi виявили хрeст-eнкoлпioн. Цiлкoм ймoвiрнo, щo Бeрeзaнь слyжив oхoрoнним пyнктoм нa шляхy з вaряг y грeки.

Часто цей острів називають островом Шмідта через те, що у 1906 році тут було страчено лейтенанта Петра Шмідта і 3 матросів Чорноморського флоту, які були учасниками повстанняна на крейсері «Очаків». У південній частині острова встановили 1968 року пам’ятник стрaченим — 15-метровий залізобетонний обеліск. А ще деякі вчені вважають, що саме острів Березань Олександр Пушкін зобразив у «Казці про царя Салтана» і назвав його островом Буяном.

Острів Інь-Янь

Острів Інь-Янь — це два невеличких острівця на річці Дністер, що входить в Національний природний парк «Дністровський каньйон». Ці острови утворились серед мальовничих меандрів у 1969 році внаслідок повені. За формою острови дуже схожі на китайський символ інь і янь.

Тендрівська коса

Острів Тендра або Тендрівська коса — довгий вузький острів-коса у північній частині Чорного моря, біля берегів Херсонської області. Від материка острів відокремлений Тендрівською затокою. Велика частина Тендри входить до складу Чорноморського Біосферного Заповідника.

На острові розташований один з найважливіших маяків Чорного моря — Тендрівський маяк.

Бірючий острів

Бiрючий oстрiв — кoсa y пiвнiчнo-зaхiднiй чaстинi Aзoвськoгo мoря, щo вiдмeжoвyє вiд мoря Утлюцький лимaн. У 1927 рoцi нa oстрoвi oргaнiзyвaли дeржaвний зaпoвiдник, який тeпeр вхoдить дo склaдy Aзoвo-Сивaськoгo нaцioнaльнoгo прирoднoгo пaркy.

На острові є багато озер, невеликих заток і бухт. Тут мешкають акліматизовані шляхетні олені, лані, кулани, коні та муфлони.

Острів Кемпа

Oстрiв Keмпa — oстрiв y цeнтрi Вiнницi, вiдoмий щe з сeрeдини XVI стoлiття. Oстрiв Keмпa бyв ствoрeний як oстрiвнe бaстioннo-eскaрпoвe yкрiплeння — систeмa фoртифiкaцiйних спoрyд, щo мaлa вигляд бaгaтoкyтникa з нaпiвкрyглими вистyпaми, нa яких мoжнa встaнoвлювaти гaрмaти. Keмпa мaв швидшe симвoлiчнe, a нe рeaльнe oбoрoннe знaчeння. Пiзнiшe нa цьoмy oстрoвi дiяли дeржaвнa скaрбниця, в’язниця i рeзидeнцiя стaрoсти.

Острів закоханих в Тернополі

Острів закоханих в Тернополі

Це дуже романтичне місце знаходиться в Тернополі, в центрі великого Тернопільського ставка. Острів був створений під час відновлювальних робіт після Другої Світової війни.

Добираються до нього по спеціальному мосту або човном. Зимою, коли став замерзає, дехто доходить пішки. В Тернополі існують свої любовні повір’я щодо романтичного Острова. Так, якщо пара закоханих буде дивитися в дзеркальні води ставка, то зможуть розгледіти своє майбутнє. Острів законах у Тернополі часто відносять до десятки найромантичніших місць України.

Тернопільський ставок також дуже мальовничим місцем. В ньому є багато водоростей, серед яких переважає жовта водяна лілія, що цвіте в другій половині червня. А в західній частині ставка , поблизу Пронятина та с. Біла – різноманіття верби та очерету.

Труханів острів – місто Київ

Острів омиває річка Дніпро. Він знаходиться навпроти історичної частини міста Київ. З правим берегом його з’єднує Парковий пішохідний міст.

Труханів острів – одне з улюблених місць відпочинку жителів столиці. Він зручний тим що знаходиться неподалік від центральної частини міста. Тут є чимало чистих пляжів та велика лісиста територія. Також на узбережжі працюють кафе, ресторани та дискотеки. На острові є розважальні та спортивні комплекси.

Вважається що назва Труханів острів походить від імені половецького хана Тугорхана. На його території, наприкінці 11 століття розміщувалась резиденція дочки хана.

В 1920-х роках на острові було закладено селище. Однак під час Другої світової війни його спалили. Тут є пам’ятник знищеному поселенню.

Монастирський острів – місто Дніпро

Острів розташований на річці Дніпро, в межах однойменного міста. До нього із парку Т.Г. Шевченка веде пішохідний міст. Парк надзвичайно мальовничий, в ньому є кілька цікавих скульптур.

Монастирський острів має, як круті, так і пологі береги. На скелястих схилах створено штучний водоспад. Більш пологий берег слугує місцевим жителям пляжем. Тут знаходяться затишні кафе та ресторани. А також можна орендувати човни та катамарани. На острові для дітей працює зоопарк та акваріум. Це одне із найкращих та наймальовничіших місць відпочинку в Дніпрі.

На острові є Храм Св. Миколая, закладений в 1999 році. Острів має чималі розміри – більше 70 га. Однак до затоплення місцевості Дніпро ГЕС він був ще більший.

Вважається, що назву острів отримав через розташування тут древнього візантійського храму, який не дійшов до наших днів. До того-ж він має багате історичне минуле, яке сягає часів Готів та Гунів. Це підтверджують археологічні знахідки зроблені на тут.

Острів на озері Світязь

Острів на озері Світязь

Острів розташований на озері Світязь в Національному природному заповіднику Шацький.  Найближчий населений пункт – село Світязь, Шацького району, Волинської області.

Навколишня місцевість дуже мальовнича. Сам острів, це місце гніздування різних птахів. Дістатись до нього можна на човнові, чи байдарці. Шлях займе приблизно пів-години. Тут можна знайти залишки будинку відпочинку партійних чиновників. Вода в озері прозора та чиста, а з острова відкриваються чудові панорами. Водойма має широкі піщані пляжі.

«Магічні» крокуси в Карпатах і де їх шукати

Міжсезоння – неймовірний час для мандрівок. У горах вже достатньо тепло, щоб йти у легкому одязі, але вершини ще вкриті снігом. Природа прокидається, і першими на полонинах з’являються крокуси. Яскраво-фіолетові квіти, що цвітуть лише короткий період ранньою весною.

Франківська мандрівниця Христина Мохнацька повідомила на своїй Фейсбук сторінці, що на схилах гір ще лежить сніг, а на його фоні видніються крокуси, або ще як називають ці квіти – шафран. “Їх багато не буває. По дорозі на гору Близниця 1881м. Свидовецький хребет”, – йдеться у дописі.

Фотографії Христини

Розберемось про сезон цвітіння, що це за квітка та де її варто шукати.

Вона починається 1 березня, чи все не так просто?

Залежить яка була зима і яка погода. Зокрема, чи випаде в березні сніг. Наприклад, минулого року перед 8 березня випало багато снігу, і коли ми пішли в похід то весняні Карпати нічим не відрізнялися від зимових.

А ми збиралися їхати на Свидовець десь 20 травня. Я зайшов на веб-камери Драгобрату, глянути чи ще є сніг. І таааа… Сніг валив добрячий. Тож минулого року весна у високогір’ї почалася десь аж в червні. Це ми говоримо про ту весну, яка є вегетаційним періодом. Тобто коли все починає рости і цвісти.

Фото: gorgany.com

Але звідки в березні беруться первоцвіти на ринках?

Це переважно рівнинні первоцвіти. Ті що ростуть в лісах біля міста, де тепліє набагато швидше. Найбільше підсніжників, білоцвітів. Але можуть траплятися також гірські крокуси.

Чим особливі крокуси?

Крокус – це ефемероїд. Тобто вид, особини якого живуть і цвітуть короткий період часу, перед тим, як активізуються інші види рослин, і поки у нього ще немає конкуренції за світло. Наприклад, підсніжники в лісі, також ростуть, перш ніж на деревах і кущах розпустяться листки. Така стратегія виду. Кожен вид займає якусь еволюційну нішу.

Чи можна поділити напрямки пошуку крокусів на гори і долини?

Так. Але крім того, гірські масиви можна розбити на високогірні і низькогірні. А ще на ті, які північніше і південніше. По часу цвітіння між ними буде різниця десь на два-три тижні. Наприклад, під польським і словацьким кордоном, там де Великий Березний, ближче до Ужгорода, крокуси будуть швидше. Тому що там тепліше, низькі хребти. Натомість на Свидовці, Чорногорі, Костричі – будуть на два-три тижні пізніше, за умов стабільної погоди. На Свидовці будуть найпізніше, бо це найвищий і найпівнічніший хребет, на якому часто хмари і сильний вітер.

Які є перевірені локації в Карпатах, де точно можна знайти крокуси?

Варто їхати на Костричу, Кукул і Скупову. Це хребти на яких крокуси цвітуть масово. Передовсім на південних схилах. Наприклад, щоб вийти на Кукул, можна поїздом Львів-Рахів їхати до Вороненки. Далі піднятися до полонини Григорівка, з якої гарний вид на Петрос, Говерлу. Потім через хребет, який йде одним масивом, можна спуститися до траси на Заросляк і потім на дорогу до Ворохти.

Щодо інших хребтів, то якщо це полонинський хребет (тобто є полонини, а не все заросле лісом) там також будуть крокуси, але їх буде не багато, кілька квіток. Можливо на окремих галявинах будуть на інших ні.

В Горганах крокуси також є, але треба дертися через цекоти, через греготи, потім буде одна полонинка, на ній трішки крокусів, а потім знов дертися по камінню. Тому туди, зазвичай, шукати крокусів ніхто не хоче їхати. В урочищі Пекло, там де витікає Бистриця Солотвинська, також цвітуть крокуси, але їх там не багато на маленькій полонині між каміннями гір накволо.

Ще в Колочаві крокуси цвітуть масово. Але це радше виняток, бо якщо ми говоримо про низовинні локації, то це переважно села, де ведеться господарська діяльність, землі розбиті під городи. В Колочаві унікальність в тому, що вони ростуть на території скансену, де їх охороняють. Водночас їх там ніхто не садив, бо це дикий вид.

рокуси поблизу гори Гутин-Томнатик у Карпатах. Фото: gorgany.com

Як довго триває період цвітіння?

Це дуже розтягнений період. Йде мова про період цвітіння популяції. Наприклад, перша особина популяції з’явилася в квітні, а остання може навіть десь в червні розцвісти. Але тривалість, за яку одна окрема квітка виросла, розквітла і зів’янула – це всього 3-4 дні. Просто в великих популяціях цього не помітно, тому що одні зів’яли, інші – розквітли.

Звісно, що краще їхати посередині цього періоду цвітіння. Наприклад, якщо перші квіти почнуть з’являтися 20 квітня, то варто їхати десь в першій половині травня.

Практика показує, що зазвичай всі їдуть в гори на травневі вихідні, і не завжди крокуси вже цвітуть. Зазвичай вони лише збираються цвісти. Такого, щоби в цей час крокуси вже відцвіли, це раз на 10 років може бути. Фактично наймасовіший період зазвичай припадає на середину травня.

Відомо, що крокуси занесені до Червоної Книги? Зокрема штраф за кожну зірвану квітку – 62 грн. Чому вид потребує охорони?

Так історично склалося. Зникають місця, де він може рости. Йдеться про відкриті полонини, на яких росте біловусник, або інші види, що не є високими. Полонини на яких випасають худобу. На жаль, такі полонини, зокрема на Свидовці і Чорногорі заростають чорницями. Відповідно полонина пропадає і крокус там не може пробитися через чагарник. Зменшується ареал розповсюдження виду.

Джерело: gorgany.com

Мальовничі пейзажі України та шедеври, “намальовані” природою

Пропонуємо удосконалити усім знайомий вислів: «Краса в очах того, хто дивиться на українські краєвиди».

Тут чисте повітря і мальовничі пейзажі. Ці місця просто створені для походів і ночівель в наметі.

Подільські Товри (Кам’янець-Подільський район)

Ці мальовничі пагорби Хмельниччини сформувалися близько 15-25 мільйонів років тому. Тоді місцеві береги омивало Сарматське море, яке знаходилося між древніми континентами – Гондваною і Лавразією.

Подільські Товри мають різноманітний тваринний та рослинний світ, а аналогів місцевому рельєфу на світі не знайти. Подібні за геологічними структурами скелясті гряди існують тільки у Великій Британії й США, але навіщо їхати за кордон, коли унікальна краса так близько?

Ще однією «родзинкою» Подільських Товтр є Бакотська долина, яка приваблює туристів фантастичною природою та залишками древнього скельного монастиря.

Карпати


Первозданна природа, неповторні краєвиди, величні гори та стрімкі ріки – усе це рідні, українські Карпати. І коли у досвідченого туриста закрадається думка, що його не здивувати, норовливі пагорби відкривають нову, ще прекраснішу свою сторону.

Бузький гард (Миколаївська область)

Національний природний парк «Бузький Гард» розташований на території п’яти районів Миколаївської області: Первомайському, Арбузинському, Доманівському, Вознесенському та Братському.

Мальовнича місцина охоплює каньйони та долини річок Південний Буг і Мертвовод, а його територія – одна з найдавніших ділянок суші у Євразії.

Надслучанський ландшафтний парк (Рівненська область)

Наймальовничіший куточок Рівненщини за своєю красою не поступається відомим європейським місцинам. На тамтешніх землях є цінна історична пам’ятка – руїни Губківського замку. Не менш коштовні і його миловидні рельєфи: «Соколині гори», Марининсько-Устянські граніти, рідкісні рослини, а також тварини, занесені до Червоної книги.

Луцьким туристам покажуть підземне місто, якому понад 400 років

У Луцьку під кінець літа цього року планують відкрити для туристів 400-річне підземелля колишнього колегіуму та монастиря єзуїтів, над якими зараз розташовується Волинський коледж Національного університету харчових технологій.

Про це повідомляє Travel Press Club на своїй сторінці в Facebook.

“Частина вже розчищених підземель є під Кафедральним собором святих апостолів Петра і Павла. Проводяться реставраційні роботи у підземеллях, що раніше їх бачили тільки працівники і керівництво Волинського коледжу Національного університету харчових технологій.

Сподіваємося, що роботи в рамках проєкту закінчаться до кінця липня 2020 року, і в нас буде чудова туристична атракція для лучан та гостей міста”, – сказав заступник міського голови Григорій Недопад.

Луцький костел Петра та Павла

Крім того, цьогоріч планують відкрити “Центр середньовічної культури” на базі спортивного клубу з середньовічного бою “Айна Бера”.

У Луцьку також встановлять сучасну підсвітку відомих туристичних об’єктів – Кафедрального собору святих апостолів Петра і Павла, Лютеранської кірхи та історичного центру. Крім цього, в місті з’явитися повноцінна набережна після реконструкції дамби річки Стир.

Підземелля Львова та ще 7 міст України, де шукати нових вражень

У підземеллі якого міста може зберігатися коштовна Біблія? Яке місто побудоване на місці стародавньої столиці Суренж? Де встановлено пастки для небажаних гостей? Яке місто має страшну легенду? Жителі, якого кутка України загинули від чуми? У якому підземеллі раніше була в’язниця?

Якщо Ви не знаєте відповіді хоча б на одне питання, то швидко читайте статтю від ukraine-is та поповнюйте своє життя захопливими фактами з історії українських підземель.

Підземелля у Львові

Львівські підземні ходи мають три частини:

  • інженерні проходи (у період війни тут переховувалось багато людей).
  • штучні підземелля (допомагали людям врятуватись під стихійних лих та пожеж). Більша частина ще досі не досліджена. Також для того, щоб до них потрапити необхідно отримати відповідний дозвіл.
  • підземелля, які утворилися внаслідок будівельних робіт. Деякі з них зараз не використовуються, а з інших створили кав’ярні та ресторани.

Найвідоміші підземні ходи Львова, які вам неодмінно захочеться побачити : підземелля аптеки-музею, кавові підземелля, підземелля Домініканського собору, Преображенської церкви та церкви св. Петра і Павла (до речі, вони мають наразі три рівня, але не варто дивуватись, якщо під ним виявиться ще рівні, адже про найвпливовіший чин Єзуїтів, їхні скарби, ширяться легенди), підземелля монастиря бернардинів, підземелля Оперного театру (ресторан), підземні зали музею зброї «Арсенал» (у XVIII столітті в підвалах львівського міського арсеналу тримали полонених українських козаків і гайдамаків. В одному з казематів знаходилася камера тортур і помешкання міського ката. Зараз вони недоступні для відвідувачів), колектор «Південно-західний», Лощина та багато інших.

Підземелля у Луцьку

Найвідоміше підземелля Луцьку знаходиться під кафедральним костелом Петра і Павла, раніше там були трапезна, гробниці та місце для ув’язнення злочинців.

В деяких місцях висота підземелля аж 6 метрів – це приблизно як двоповерховий будинок. Говорять, що під замком Любарта є декілька підземних ходів, які ведуть в поле та до річки Стир, які раніше використовували, щоб таємно покинути територію під час нападів.

Однією із знахідок археологів є об’єкт на Кафедральній, 13, там знайшли підземелля XVI століття, а у 2012 році гаманець із срібними монетами, декілька золотих каблучок та унікальні зразки цегли.

Привертають увагу туристів залишки церкви Івана Богослова. Раніше вона знаходилась на поверхні, але після пожежі у XVIII столітті та через підвищення ґрунту, опинилась під землею, у наш час є тільки руїни.

Підземелля у Рівному

Існує думка, що під містом є залишки стародавнього поселення, яке було набагато більшим, ніж Рівне. Вчені говорять, що це була слов’янська столиця Суренж, яка існувала з II до IX століття. Чисельність населення сягала аж понад 120 тисяч людей, але всі загинули через епідемію чуми.

Таємничим місцем є «Бункер Коха» – центр Рейхскомісаріату України. Будівля складається з трьох кімнат та двох комірчин. Справжнє призначення бункера залишається невідомим.

Також в парку імені Тараса Шевченка виявили підземну кімнату. Вважають, що під час Другої світової війни це було місцем схову підпільної групи, свідченням цього є позначки на стінах. Також там знайшли пляшку, металевий гачок та детонаційні дроти.

Підземелля у Острозі

В підземеллях в Острозі було знайдено рештки будівлі ІХ століття та підвальні приміщення XV—XVII століть. Знаходять багато предметів побуту часів Київської Русі: ножі, залишки ліпного посуду, гребінці, наконечники. Деякі історики стверджують, що від замку князів Острозьких є підземний хід до Свято-Троїцького Межиріцького монастиря-фортеці.

Вхід до підземель був через замковий колодязь, про нього існує цікава легенда: злодію запропонували спуститися в підземелля і після повернення помилувати. Хлопець спустився, довго блукав там, потім почав смикати мотузку і його витягли, але то вже був не юнак, а сивий дід. Він так і не розповів, що з ним трапилось. Після цього випадку хотіли замурувати вхід, але постійно траплялися дивні речі: зникала цегла, розлазився цемент та помирила робітники…

Підземелля у Житомирі

Житомирські підземелля раніше були частиною замку-фортеці, тому вони тісно пов’язані з Замковою горою.

Існує багато легенд про те, як будували підземелля.

Одна розповідає, що підземні ходи почали будувати ще слов’яни-язичники, потім їх справу продовжили ченці, а завершили роботу поляки та литовці. У XI столітті на Русь активно нападали татари, і ченці та місцеві жителі сховали скарби у підземеллях, але чоловік якому доручили це завдання, зник, а на його пошуки відправляли групи людей, які також не повернулися назад.

Інша легенда розповідає, що у часи панування Речі Посполитої поляки збудували майстерню під землею. У ній займалися вирощуванням спеціального грибка, який захищав підземні печери. Люди мали гинути від отруйних випаровувань. Є і крапля правди в цій розповіді, якщо зважати на такі дані: дванадцять чоловік, які брали участь у розкопках гробниці короля Казимира, загинули протягом року (науковці стверджують, що грибок знайдений у труні за складом відповідає тому, який знайшли у єгипетських пірамідах).

Також існують розповіді про те, що у підземеллях встановлені пастки: чортове колесо, приміщення, яке зменшується у розмірі й людина застряє, підвішена колода та дурман (людина п’яніла від повітря).

Підземелля у Тернополі

За допомогою методу біолокації підтвердили наявність підземних ходів у Тернополі, де, під час дослідження виявили, що дані будівельників збігаються з результатами дослідження.

Особливу увагу привернули такі споруди міста: церква Воздвиження Чесного Хреста, церква Різдва Христового, кафедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці й вулиця Старий Ринок.

Дані стверджують, що ширина кожного з підземних ходів 2,5 – 4,5 м. Колишній конструктор Державного інституту проектування Юзеф Зімельс припускає, що під Надставною церквою можуть зберігатись коштовності, Біблія, яка оздоблена дорогоцінним камінням.

Також факти про підземні ходи підтверджуються архівними записами. Період зацікавленості підземеллями Тернополю був у 90-х роках, тоді спостерігалась велика кількість публікацій в місцевих виданнях. Першу екскурсію у підземелля під містом провели 28 серпня 2016 року.

Підземелля Харкова

© Raskalov-vit – LiveJournal

Про харківські підземелля є багато інформації, але все одно залишається багато питань. Достовірно відомо, що підземні ходи мають чотири історичні періоди:

  • Прадавні – печери, які існують ще з дохристиянських часів(там знайшли рештки язичницьких поховань).
  • Наступні з’явилися в XII – XIII століттях(тому є здогадки, що місто заснували раніше, ніж прийнято вважати).
  • Третій період є найбільш активним, у той час будували підземні ходи для захисту від татар, шведів та запорожців. Також було створено хибні ходи та пастки, щоб заплутати ворога.
  • Останній період датований радянським періодом( підземний хід від будівлі НКВД до площі Руднєва та до військового штабу).

У наш час досі під питанням загальна довжина підземних тунелів, але є здогадки, що приблизно 5 км знаходяться в нормальному стані (під Римарською вулицею та старим оперним театром). Зараз підземелля недостатньо досліджені, але в перспективі є шанс, що це буде успішний туристичний об’єкт.

Підземелля в Одесі

Найвідоміше підземелля України знаходиться саме в Одесі!

Дослідники вважають, що довжина Одеських катакомб 2,5 км, хоча достовірної інформації досі не має. Вони з’явилися під час розбудови міста і є своєрідним лабіринтом, а у минулому місцем зустрічі контрабандистів.

Існує декілька легенд про скарби, які там заховані.

Перша: «Золота Бригантина» – макет корабля, який зроблений із золота. Його подарували одеському морякові за те, що той допоміг врятувати судно з Португалії. Він заховав макет у катакомбах ще за часів війни і говорять, що так і не повернувся за ним.

Друга легенда розповідає про те, що у підземеллі можна знайти макет «Титаніка», вагою 20 кілограм. Його замовив для себе житель Одеси, який нібито пережив катастрофу на цьому кораблі.

Звичайно, що більшість таких легенд – це просто чутки, але ні підтвердити, ні спростувати їх ніхто не може. Тому можливо Вам пощастить знайти один із скарбів?

Підземелля вражають своєю історією та загадками, ще багато віків доведеться розгадувати таємниці старовини і невідомо чи знайдуться на них відповіді. Але ті факти, які відомі зараз, вражають людей, ставлять у глухий кут науковців та приваблюють туристів з усіх країв. У житті обов’язково потрібно хоча б один раз піти на екскурсію до підземелля, щоб відчути дух таємничості.

Автор Карина Степанян для ukraine-is.com

5 дивовижних міст Західної України: де відпочити окрім Львова?

Мандрівка Україною – завжди хороший вибір. Втім, якщо мова іде про Західну Україну, більшіть обмежуються Львовом. Іноді – ще кількома найвідомішими містами. Львів, безумовно, місто красиве. Але, повірте, є на тут і не менш гідні кандидати для ваших вихідних. Тож пропонуємо вам п’ятірку неймовірно красивих міст Західної України, вартих ваших відвідин, окрім Львова!

Коломия (Прикарпаття)

Коломия – місто відоме, але котре часто обходиться увагою. А дарма.

Адже тут є на що подивитись і для чого відвідати місто. Якщо ви втомились від львівської ратуші – у Коломиї є нічим не гірша, дуже красива та оригінальна міська ратуша.

Також відмінним в Коломиї є музей «Писанка». В арсеналі музею знаходиться понад 12 000 писанок та декоративних яєць із різних куточків світу, не лише із України. Також серед експонатів є писанки із підписами відомих політичних діячів. Якщо ви ніколи не думали, що вас колись здивують розмальовані яйця – вам у Коломию!

Бережани (Тернопільщина)

Раптом ви не знали, Бережани – одне із найстаровинніших поселень західної України, історія котрого почалась ще в XIV столітті. Тут є все, що потрібно етнічному туристові: красива ратуша, будівля старого банку, руїни замку та фотогенічний залізничний вокзал.


Красиве поштове відділення тішить око.

Втім, особисто раджу навідатись до Церкви Святої Трійці та вулицю Банкову. Те ще естетичне задоволення.

Жовква (Львівщина)


Місто Жовква саме по собі є пам’яткою архітектури, адже збудоване воно за концепцією «ідеального міста» доби Ренесансу. Важливою точкою вашої подорожі має стати ринкова площа Жовкви. Тут знаходиться Костел Св. Лаврентія.

Василіанський та Домініканський монастирі ідуть у комплекті.


Звичайно, варто відвідати й Жовківський замок, збудований засновником міста наприкінці XVI століття. Та й самі вулички містечка мають не меншу естетичну цінність, ніж львівські.

Берегово (Закарпаття)


Берегово – містечко на Закарпатті, де в повній мірі проявляється його географічне положення. Тут ви зістрінете надписи на іноземній мові та чужі прапори. Але візитівкою місцини є будівля жупського суду, збудована ще на початку минулого століття, котра чудово збереглась.

Окрім нього тут є й Реформаторська Церква, й атмосферний готель «Роял» що прибув із XIX століття… Подивитись є на що.

Мукачево (Закарпаття)

Місто Мукачево стоїть на самісінькому краю неньки України, а населення його зовсім трохи не досягає ста тисяч. Ріка Латориця ділить Мукачево на правобережну та лівобережну частини. Річка здається чистою. Недалеко розташовується дуже навіть мальовничий краєвид із монастирем.

Замок-Паланок – є головною пам’яткою міста Мукачеве. Безумовно, це його візитівка. Але, якщо ви вже прибули у Мукачеве, проведіть хоча б день просто прогулюючись містом.

Тут є на що подивитись, а вулички наповнені шармом та атмосферою.

Українець створив неймовірний кліп, в якому розповів про красу України

У мережі з’явилося відео про красу України – про її безкрайні простори, засніжені карпатські ліси, яскраве сонце і синє море, вогні великих міст і спокій степу.

Відео «Мій дім – Україна» на каналі YouTube опублікував Назарій Дорош. Ролик знятий більш ніж на 15 локаціях країни.

«Україна – це окремий світ, в якому є все! Густі вікові ліси, мудрі і монументальні гірські хребти, загадкові ущелини, просторі долини, широкі, і галасливі річки, а також кришталево чисті озера », – пише автор ролика.

Дорош пише, що необов’язково за красою природи їхати кудись далеко, незабутні емоції можна отримати від казково красивої України.

«Приїжджайте в Україну, насолодіться нашою гостинністю, пейзажами, прекрасним кліматом і створіть для себе одну з найбільш пам’ятних пригод в житті!», – запрошує хлопець.

Українські маяки відкривають для туристів

В Україні для туристів відкриють маяки, щоб ті могли ознайомитися з роботою об’єктів, від яких залежить безпека мореплавства. Про це заявив міністр інфраструктури України Владислав Криклій, повідомляє пресслужба відомства.

“Маяки України відтепер не тільки забезпечуватимуть безпеку на морі, а й гостинно прийматимуть у себе туристів. Таке рішення прийнято на основі світової практики, адже маяки це не тільки навігаційні об’єкти, а й культурна та історична спадщина України”, – йдеться у повідомленні.

Загалом в Україні налічується близько 46 маяків. І 4 з них вже відкрили для відвідування.

Наразі для відвідування доступні Воронцовський маяк у місті Одеса, Сіверсів Передній маяк у Миколаєві, Генічеський та Станіслав-Аджигольський Задній маяки у Херсонській області. Згодом у Мініфрастурктури планують розширити цей перелік.

Чиновники запевняють, що такі заходи не перешкоджатимуть роботі маяка, адже для туристів відведено певний час у вихідні дні.

На фото Станіслав-Аджигольський задній маяк. Найвищий в Україні

Крім того, міжнародна асоціація навігаційного забезпечення мореплавства та маякових служб, членом якої є Україна. Популяризація маяків дає можливість інформувати громадськість про обов’язки держави щодо навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, захисту морського середовища, пошуку і рятування на морі.

Маловідомі замки Тернопільщини

Тернопільська область зберігає безліч історичних і архітектурних пам’яток. Через сотні років садиби, замки і палаци змогли зберегти свої дивовижні історії та стати пам’ятками і національною спадщиною. Пропонуємо ознайомитися з добіркою невідомих, але гідних уваги замків.

Токівський замок

У селі Токи Підволочиського району на штучному острові, навколо якого води ставка, зведений Токівський замок. Він був побудований у другій половині шістнадцятого століття воєначальником Я. Збаразьким. Після нього власниками замку були сім’ї Вишневецького, Чарнецького і Матковського.

Будівля мала стратегічне значення, метою якої був захист від набігів. В один час міць замка ослабла, він був захоплений козаками, а після зруйнований від нападу турків. У вісімнадцятому столітті будівля була відбудована. Одна з веж була перепланована і перетворена в католицьку церкву. У дев’ятнадцятому столітті сама будівля і прилеглі до неї вежі були розібрані місцевими жителями в якості будматеріалів. Цікавий факт, що в середньовічні часи замок носив назву Ожиговецький, оскільки був названий на честь населеного пункту. Сьогодні руїни садиби належать до іншого села.

На сьогоднішній день від величного замку збереглися лише руїни однієї башти і невеликий фрагмент стіни. Планів на реконструкцію немає.

Замок Потоцьких

У сімнадцятому столітті в селі Золотий потік за наказом польських шляхтичів і меценатів Стефана Потоцького і його дружини, з гранітного пісковика був побудований Замок Потоцьких.

Будівля була зведена на пагорбі біля річки Татарки і мала оборонний характер. Стіни були досить високі, вони досягали десяти метрів. У стінах замку були передбачені отвори для стрільби.

Щоб підвищити безпеку, навколо садиби розташована прарва з водою. Сам палац був невеликим і одноповерховим. Товщина стін сягала двох метрів. Біля нього розташовувалися господарські приміщення, невеликий двір і колодязь, від якого пішла назва селища. За легендою, після численних облог і нападів захисників замку мучила сильна спрага. Біля замку воїни виявили джерело води і, напившись з нього вони прозвали джерело «золотим». Згідно історії замок три рази намагалися захопити турки, але жодного разу їм цього не вдалося.

У дев’ятнадцятому столітті садиба була перебудована. Додався другий поверх, підвальне приміщення, галерея. Змінилося внутрішнє планування кімнат. Сьогодні Замок Потоцьких у поганому стані.

Залозецький замок

У селі Залізці в п’ятнадцятому столітті був побудований Залозецький замок.

Ідея звести палац прийшла М. Кам’янецькому, після того як польський король Сигізмунд I виділив йому землі. Згідно із задумом власника, палац повинен був виконувати оборонну функцію, адже розташовувався в стратегічно важливому місці.

Через роки замок перейшов у володіння Мнішек, потім Вишневецьким, які змінили планування будівлі і перетворили її на сімейну резиденцію. Палац за своєю формою був прямокутним. З кожного боку над замком перебувала вежа, ще одна розташовувалася над воротами.

На півночі знаходився житловий замок. Через численні напади і війни, Залозецький замок сильно постраждав і втратив значення оборонного об’єкта.

До наших днів замок не зберігся, залишилися тільки руїни і частина стін.

Кудринецький замок

У селі Кудринці, на платі гори Стрілки біля річки Збруч розташована фортифікаційна будівля замку. Вона була зведена з пісковика в сімнадцятому столітті за наказом польських шляхтичів Гербуртів. Будівля вважалася неприступною, оскільки з одного боку вона знаходилася над урвищем біля річки, а з іншого боку перепоною для ворогів виступав штучний рів. Через століття замок був реконструйований.

До наших днів збереглися три стіни (південна, західна і північна) і три вежі, які мають прямокутні бійниці. Завдяки своїй формі і розмірам з веж можна було вести фронтальний і фланговий вогонь.

З південної вежі була можливість потрапити до підземного ходу, але сьогодні він засипаний камінням і доступ до нього обмежений. З південного боку замку, біля стіни помітний арочний отвір. Досліджуючи територію замку можна виявити не глибоку западину біля вежі, вона вказує на сліди колодязя. Уздовж однієї стіни згідно з планом розташовувалося житлове приміщення. Зсередини довжина замку сягає сімдесяти метрів, а товщина стін 1,5 метра.

Згодом замок став резиденцією Гуменецьких. Будівля була відремонтована. У східній частині був прибудований будинок на шість кімнат. Інші власники замку – Козебродські за рахунок портретів і старовинних меблів та антикваріату, перетворили садибу в музей.

Про Кудринецький замок складають легенди. Згідно з однією з них, в стінах садиби була живцем замурована молода дівчина-полонянка турків. Місцеві жителі подейкують, що її душа не знайшла спокій і бродить по замку. Інша легенда свідчить, що власники садиби сховали на її території свої скарби і в тих місцях, де вони є, під ногами гуде земля.

Замок Творовських

У селі Підзамочок біля річки Стрипа розташувалися руїни замку Творовських. Будівля була зведена в 1600 році, про це свідчить напис над в’їзною баштою. Ідея побудови належала воєводі Я. Бучацькому-Творовському. Будівля прикрашає фамільний герб із зображенням перехрещених стріл. На жаль, походження герба невідоме. Однозначно можна стверджувати, що герб не належить сім’ям, які володіли маєтком. Оскільки у роду Бучацьких герб був «Абданк», у Потоцьких «Пилява». Є теорія, що герб належав родині позашлюбного сина власника Бучача.

До комплексу фортеці входили масивні стіни, кілька веж, зміцнення на кутах огорожі. Від нападів турків садиба була зруйнована, а приміщення повністю спустошені. Згодом замок відбудовують. Навколо будівлі створюють паркову зону, а завдяки річці з’являється невелике штучне озеро. Замок виконував роль заміської резиденції.

Протягом століть, будівля руйнувалося і прийшла в занепад. Сьогодні Замок Творовських – це руїни, близ долини Стрипи. Від резиденції залишилися фрагменти стін, залишки веж і озеро.

Сидорівський замок

У селі Сидорів на одному з пагорбів, біля річки Збруч знаходиться Сидорівський замок, який був зведений в сімнадцятому столітті. Наказ про побудову палацу віддав шляхтич М. Калиновський.

Згідно задумки власника замок мав слугувати резиденцією. Площа маєтку була великою і досягала 178 метрів. Уздовж високих стін знаходилися оборонні вежі. До наших днів збереглося лише три. За своїм виглядом замок нагадує корабель, що пливе серед мальовничої зеленої місцевості. Після нападу турків будівля була серйозно пошкоджена, але реставрована. З роками замок позбувся оборонної функції.

Він був спустошений і покинутий. Південно-східна частина маєтку зруйнована повністю. Трохи краще збереглася північна частина замку. З її боку видніється двох’ярусна спостережна башта. У напівзруйнованому стані збереглася бастея і в’їзна арка.

Замок Сенявських

У місті Бережани поблизу річки Золота Липа в заболоченій місцевості знаходиться яскравий приклад української оборонної архітектури – Бережанський замок. Він був зведений в якості оборонно-житлової споруди, у шістнадцятому столітті, в стилі ренесанс українськими та італійськими майстрами. Резиденція належала воєначальнику Н. Сенявському.

У палацовий комплекс входила будівля замку, чотири вежі (до наших днів збереглися тільки три) і двір. По периметру замку знаходилися житлові будинки. На території садиби розташовувався Троїцький костел. З роками до нього прибудували каплицю-усипальницю. Особливість маєтку – це використання штучної водної перешкоди по незвичайній голландській системі Боплана. З роками замок був перебудований і укріплений, також, були додані чотири бастіони.

До наших днів маєток погано зберігся. У дев’ятнадцятому столітті будівля була запущена. Замок істотно пошкодили за часів світових воєн. У двохтисячних роках будівлю було оголошено заповідником і сьогодні вважається міським парком. Поступово почалася реставрація. Була відкрита музейна експозиція.

Скала-Подільський замок

У невеликому селі Скала-Подільська по правому березі річки Збруч, на одній зі скель знаходиться Скала-Подільський замок. Його будівництво розпочали з дому, де знаходилося дерев’яне укріплення в далекому 1331 році, за наказом князя Коріатовича. Через деякий час замок був зруйнований татарами і відновлений завдяки старості С. Лянцкоронському. Тоді до комплексу маєтку були додані, високі стіни і бастіони. Місцеві жителі стверджували, що саме з порохової вежі йшли таємні підземні ходи в різні боки.

Поперек території знаходився палац. Він був двоповерховим прямокутної форми і по своєму плануванню поділяв внутрішній двір. Сама будівля замку була витягнутої форми. З трьох сторін безпеку замка забезпечувала річка і скелясті береги. З четвертого боку був рів, висока кам’яна стіна з виступаючою пороховою вежею. Біля неї розташовувалися ворота, через них можна було проїхати, тільки використовуючи підйомний міст.

З роками замок знову піддався атаці, цього разу його захопили козацькі війська. У маєтку часто змінювалися власники. У вісімнадцятому столітті за наказом старости А. Тарло на місці колишнього палацу був зведений новий замок. Його побудували в характерних рисах стилю бароко. Прикрасили декором. Через кілька років маєток згорв від удару блискавки.

За часів Радянського союзу руїни були законсервовані. На сьогоднішній день можна побачити чотириярусну вежу, фрагмент оборонних стін, залишки палацу і орнаменту. Сьогодні доступ до замку не обмежений. Цікавий факт: польський автор Крашевський згадував замок в повісті «Болещіце».

Джерело ukraine-is.com

11 дивовижних національних парків України, які варто побачити вже цього літа

Національний природний парк — не просто річки, ліси, гори, чи природні явища. Це місця особливої, винятково красивої природи окремої країни. Вони бережно захищені від руйнівного людського впливу та водночас відкриті для кожного, хто хоче насолодитися їхньою красою.

Національний природний парк — народне надбання, на яке кожна людина має право. Кожен, хто має очі, щоб його побачити, і серце, щоб ним насолодитися.

В Україні налічується 40 національних природних парків. А літо – мабуть, найкращий час для мандрівок рідною країною.

Карпатський національний природній парк

Це територія Івано-Франківської області, а точніше – Гуцульщина.

Про унікальність гуцульського краю можна говорити безконечно. Тут і археологічні пам’ятки, що мають вік 15 тис. років, і пам’ятки дерев’яного народного зодчества XVI-XIX ст., і унікальні художні народні промисли.

Серед визначних природніх об’єктів значними є верхове болото Рудяк з журавлиною дрібноплідною та іншими рідкісними видами рослин, урочище Кедрувате на Чорногорі – єдине місце зростання сосни кедрової.

Багатьох туристів зачаровують скелі Довбуша.

У Яремчі є дивовижний водоспад “Прибій”, котрий падає з висоти 12 м на фоні великих кам’яних брил, що створює надзвичайно величний пейзаж карпатської краси.

Особливий дар природи національного природного парку – це джерела з лікувальною мінеральною водою.

Національний природний парк Шацький

Знаходиться на території Волинської області.

Це унікальна еко-система озерно-болотно-лісових комплексів, які є найбільшими в Європі.

Включає у себе понад 30 озер різного розміру і походження. Безцінною перлиною серед них є озеро Свитязь. Водойма славиться дивовижною прозорістю чистої води, лікувальними властивостями боліт та неймовірно красивими краєвидами. Тому є улюбленим місцем відпочинку не лише українців, а й білорусів і росіян.

Ліси в Шацькому природному парку займають понад 51 % території. Вони наповнюють довколишнє повітря приємним запахом хвої. А ще запрошують посмакувати найрізноманітнішими лісовими ягодами та грибами.



Національний природний парк Нижньодністровський

Парк розташований на території трьох районів Одеської області в межиріччі Дністра та річки Турунчук.

Ця дельта Дністра входить в перелік водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення.

До заповідної зони парку входять такі ландшафти: низинні болота, заболочений ліс, безліса заплава, ділянки з домінуванням деревних порід, водної та коловодної рослинності.

Важливим елементом гирлової ділянки пониззя Дністра є плавневі озера.
Велетні пелікани, граційні лебеді, незліченні малі та великі баклани, витончені чаплі, верткі болотні крячки – всі ці птахи є мешканцями Нижньодністровського НПП.

Національний природний парк “Святі гори”

Свято-Успенська Святогірська Лавра © Konstantin Brizhnichenko

Тут розташовані унікальні крейдяні гори, де росте багато реліктових рослин. До речі, у 2008 році ці гори потрапили в Top-100 всеукраїнського конкурсу «Сім природних чудес України».

На території парку знаходиться близько 129 цінних археологічних об’єктів різних часових епох: від палеоліту до середньовіччя і чимало пам’яток історії та культури.

Найвеличнішою архітектурною пам’яткою парку є Свято-Успенська Святогірська Лавра – пам’ятка архітектури XIII-XVI століть.

Національний природний парк “Синевир”

Знаходиться у Закарпатській області, Міжгірському районі, у так званих Горганах.

Зараз це величний гірський масив, а колись тут було морське дно.

На території парку знаходяться болота зі сферичною поверхнею.

А озеро Синевир справедливо вважається найкоштовнішим природним скарбом національного парку і є однією з візитних карток Українських Карпат.

Ще на території парку можна побачити Музей лісу і сплаву, що є єдиним у Європі, де експонуються старовинні знаряддя праці лісорубів та плотогонів-бокорашів.

Національний природній парк “Олешківські піски”

Розташований НПП на території Херсонської області.

Олешківські піски є найбільшим піщаним масивом у Європі.

Це справжня українська пустеля. З оазами, барханами, гадюками і отруйними павуками. Влітку пісок нагрівається до 75 градусів.

А на “березі” пустелі ви зможете побачити найбільший у світі ліс, що висаджений людиною.

Цікаво, що тривалий час Олешківські піски були закритою зоною, на території якої розташовувався військовий полігон СРСР. Тепер це – популярне серед туристів місцевість, яка є справді унікальною та ще малодослідженою. Адже Олешківські піски отримали статус НПП лише у 2010 році.

Національний природний парк “Гуцульщина”

Розташований у мальовничій лісистій частині Покутсько-Буковинських Карпат (Косівський район Івано-Франківської області).

Одне з найбільших багатств національного парку “Гуцульщина” – ліси. Територія парку “помережина” численними річками та гірськими потоками. Особливо відомою є мальовнича річка Черемош.

Саме тут, на Косівщині, всесвітньо відомий центр етнографічної та історико-культурної спадщини України, де найкраще збереглися прадавні самобутні ремесла, промисли, традиції, звичаї гуцулів.

Національний природний парк “Сколівські Бескиди”

Парк створено у басейнах річки Стрий (південно-західна частина Львівської області).

Територія “Сколівських Бескидів” — в околицях традиційних курортних місцевостей – Східниці, Сколе, Славське.

Особливе значення має розташоване на прилеглих до парку територіях смт. Східниця, де в 1970 році розвідано великі запаси мінеральних вод типу “Нафтуся”. Крім того, на території парку є понад 30 мінеральних джерел різної бальнеологічної дії.

Панорами надзвичайної краси гір, лісів, гірських річок та джерел приваблюють туристів у будь-яку пору року.



Гетьманський національний природний парк

Створений на території Сумської області в долині річки Ворскла — однієї з найчистіших і найкрасивіших річок нашої країни.

Цікаво, що територія “Гетьманського” примикає до кордону з Російською Федерацією.

У НПП Гетьманський збережено різноманітні типові ландшафти Лівобережного лісостепу – від низинних заплав, сфангових боліт до реліктових корінних лісів (де вік дерев сягає 210 років).
Названий НПП на честь давньої української держави — Гетьманщини.

Дермансько-Острозький національний природний парк

Знаходиться на території Рівенської області.

Невисокі, але надзвичайно мальовничі Дермансько-Острозські “гори” тягнуться між Новомалином і Острогом.

Територія парку багата на об’єкти історико-культурної спадщини. Адже тут розташовані такі багаті історичні об’єкти, як Острог – місто-фортеця, родове гніздо князів Острозьких, монастир заснований ними ж у Межирічі, «романтичні» руїни замку у Новомалині та інші об’єкти.

На території парку знаходиться також місце найбільшого в історії бою УПА з військами НКВС – урочище Гурби.

Національний природній парк «Прип’ять – Стохід»

Простягається на території не лише українського, а й білоруського Полісся.

У назві парку — дві мальовничих річки, які, крім численних озер, болі та лісів входять у заповідну територію.

На території НПП «Прип’ять-Стохід» зустрічаються надзвичайно красиві і рідкісні рослини. Близько 40 видів рослин і 80 видів тварин занесено до Червоної книги України.

Красива природа і цілющі озера — мабуть, найцінніше, та далеко не єдине багатство заповідної зони.
Своєрідним культурним центром парку є селище Любешів. Серед визначних історико-архітектурних споруд тут є колегія піярів; побудовані у стилі бароко ворота замку XVIII століття; кляштор і костел капуцинів.

Джерело: VSVITI