Позначка: Львівська політехніка

Опубліковано

«Львівська політехніка» переведе студентів на дистанційне навчання

Найбільший львівський університет «Львівська політехніка» планує перевести у лютому наступного року всіх студентів на дистанційне навчання. Про це пише Zaxid.net.

Окрім того, протягом зимової сесії у січні усі заліки і іспити студенти здаватимуть лише у чотирьох з понад десятка навчальних корпусів університету. Усі ці заходи адміністрація університету застосовує задля скорочення витрат на опалення. Схожу реорганізацію навчального процесу через подорожчання газу на 40% планують і інші українські університети.

Як пояснив ZAXID.NET проректор з навчально-виробничої роботи Національного університету «Львівська політехніка» Володимир Крайовський, рішення перевести усіх студентів на дистанційне навчання адміністрація університету прийняли через подорожчання газу та збільшення витрат на опалення. За його словами, взимку університету доведеться платити за газ на 40% більше, ніж торік.

Як уточнив проректор з науково-педагогічної роботи НУ «ЛП» Олег Давидчак, протягом сесії, яка у «Львівській політехніці» триває з 25 грудня до 27 січня, усі студенти складатимуть іспити у чотирьох корпусах. Зараз в університеті навчається приблизно 25 тис. студентів і задля того, щоб усі змогли скласти іспити та заліки у чотирьох корпусах, в університеті розробили спеціальний графік.

«Сесія і проведення іспитів відбувається у штатному режимі, відповідно до графіку. Просто ми складаємо розклад іспитів таким чином, щоб вони проводилися у корпусах, які ми можемо належно обігріти. У нас є можливість провести ці іспити не розсіяно по усіх корпусах, а у корпусах, що мають належне опалення і умови», – сказав Олег Давидчак.

Після завершення сесії судентів чекають заслужені два тижні канікул, а от уже з 12 лютого вони мали б повернутись на навчання. Проте наступні три тижні, до 3 березня включно, студенти теж проведуть вдома. При цьому вони будуть зобов’язані дотримуватись навчальної програми та виконувати завдання викладачів. За словами проректора Олега Давидчака, надсилати виконані роботи та комунікувати з викладачами студенти зможуть дистанційно.

«Віртуальне навчальне середовище – це сервер, де розміщені методичні навчальні розробки, у тому числі студенти можуть завантажувати туди свої роботи, індивідуальні завдання і викладач має змогу перевіряти ці роботи. Також викладач має змогу надавати консультації та комунікувати з студентами», – пояснив ZAXID.NET Олег Давидчак .

Він також запевнив, що мінімізація використання газу не торкнеться університетських гуртожитків і студенти зможуть надалі там проживати протягом трьох тижнів самостійного навчання.

У «Львівській політехніці» зараз навчається приблизно 25 тис. студентів. За словами Давидчака, приблизно 40-45% з них вчаться на платній формі навчання. Вартість навчання залежить від обраної спеціальності і становить від 7,6 тис. до 18 тис. грн.

Проректор з навчально-виробничої роботи НУ «ЛП» Володимир Крайовський уточнив, що «Львівська політехніка» не єдиний український університет, що вирішив мінімізувати витрати на опалення.

«Я знаю точно, що [Київський національний] університет імені Шевченка робить два місяці канікул, протягом січня-лютого. Не знаю, як вони вчитимуться протягом цього періоду, але буде мінімізація опалювальна. Київська політехніка, яка за величиною приблизно така, як наш університет, аналогічно робить практично два місяці канікул. Університет нафти і газу у Івано-Франківську також робить два місяці канікул у зимовий період. Це лише щодо тих університетів, які ми моніторили», – заявив ZAXID.NET Володимир Крайовський.

ZAXID.NET не вдалося оперативно отримати коментарі адміністрацій згаданих університетів, проте на офіційних сторінках навчальних закладів не вказана інформація про позапланові канікули.

У прес-службі Львівського національного університету імені Івана Франка ZAXID.NET повідомили, що у них наразі немає змін у організації навчального процесу взимку. В ЛНУ ім. Івана Франка ще вирішують, чи варто збільшувати тривалість канікул для студентів та чи допоможе таке рішення заощадити кошти.

Опубліковано

У “Львівській політехніці” відкрили StartUp School

У Національному університеті «Львівська політехніка» створили незвичайний навчальний підрозділ — StartUp School, що призначена задля налагодження тісної співпраці між бізнес-структурами та студентською молоддю.

Про це інформує прес-служба Львівської ОДА, передає Дивись.info.

«Розташований у відреставрованому приміщенні на вулиці Колесси у Львові, новий навчальний заклад допоможе молоді в реалізації напрацьованих проектів. Адже його місія полягає у створенні комфортного інноваційного середовища для продукування і реалізації креативних ідей та успішних стартапів юнаків та дівчат», – зауважила під час відкриття заступник голови Львівської облдержадміністрації Оксана Стоколос-Ворончук.

Для надання необхідних консультацій до школи запросили провідних українських та іноземних фахівців, а також розробили унікальний формат навчання, тут передбачили власний краудфандинговий майданчик, де регулярно відбуватимуться конкурси стартапів та інші заходи.

Окрім того, в межах відкриття навчального підрозділу відбувся майстер-клас «Інтернет-сайт без програмування, або Як створити власний сайт на платформі WordPress». Учасники заходу змогли здобути теоретичні та практичні знання для створення свого першого сайту власними силами, навчитися створювати ефективний сайт не будучи програмістом, оволодівши знаннями та вміннями роботи із платформою WordPress, дізнатися про основні елементи WordPress – плагіни, віджети, публікації, сторінки – та як ефективно їх використовувати для різних цілей.

Опубліковано

У «Львівській політехніці» відхрестились від ініціативи присвоєння закладу імені Степана Бандери

Національний університет «Львівська політехніка» оприлюднив заяву щодо інформації про нібито плани надання навчальному закладу імені Степана Бандери.

Відповідну заяву поширила прес-служба Національного університету «Львівська політехніка».

«Кафедра історії, музеєзнавства і культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка» спростовує інформаційні повідомлення в ЗМІ щодо ініціювання нею пропозиції надати ім’я Степана Бандери «Львівській політехніці».

Таку заяву схвалено на засіданні кафедри, що відбулося 6 червня 2017 року, під час якої обговорено цю приватну ініціативу, яку виявив викладач кафедри, член ВО «Свобода» В’ячеслав Гнатюк.

Під час обговорення питання учасники засідання підкреслювали особливу роль Степана Бандери в українському національно-визвольному русі, відзначали, що пам’ять про нього гідно вшановується в університеті. Йдеться про те, зокрема, що вулиця, на котрій стоїть головний корпус Львівської політехніки, названа його іменем, у вестибюлі встановлені барельєфи Степана Бандери та ще одного видатного очільника ОУН-УПА, випускника університету Романа Шухевича, під час лекційних та семінарських занять зі студентами ведеться системний націєтворчий навчально-виховний процес.

Викладачі кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини відзначали також, що у випадку актуалізації питання щодо присвоєння імені університету, слід передусім звернути увагу на відомих представників української науково-технічної еліти, тісно пов’язаних із Львівською політехнікою. Серед запропонованих кандидатур відзначені, зокрема, постаті професора і ректора університету Юліана Медведського, професора Івана Левинського, інших активних громадських діячів, членів «Просвіти», Наукового товариства імені Т.Г.Шевченка, меценатів.

На жаль, нині на тлі особливої уваги до провідника ОУН Степана Бандери, що зрозуміло і виправдано, залишаються поза увагою унікальні здобутки всесвітньовідомих представників науково-технічної еліти «Львівської політехніки». Адже саме вона долучилася до формування освітнього та наукового середовища учасників українського національно-визвольного руху.

Колектив кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка»:

П.В.Вербицька, І.Я.Хома, Я.Б.Лисейко, Р.Я.Кузьмин, В.М.Банах, А.Я.Нагірняк,І.М.Стасюк, С.В.Конюхов,О.М.Ратушна, Н.Б.Панас, І.В.Буковський, Р.Д.Зінкевич, Р.П.Мельник, І.І.Гнідик, Н.М.Барановська, Ю.М.Курдина».

Опубліковано

Львівську Політехніку запропонували назвати на честь Степана Бандери

Група викладачів кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка» виявила ініціативу надати вишові ім’я Степана Бандери.

Інформація про це розміщена на сайті навчального закладу, передає ZIK.

Автори ініціативи відзначають, що Степан Бандера був найвидатнішим українським історичним діячем з усіх, що перебували в стінах вишу – він навчався там у 1928–1933 роках, опановуючи фах агронома на сільськогосподарському факультеті.

«По-друге, він – символ української нації, національний герой, взірець мужності й звитяги в боротьбі за незалежну Українську державу», – йдеться у повідомленні. – «Для нас, працівників і студентів Львівської політехніки, є великою честю й гордістю ходити тими самими коридорами, сидіти в тих самих аудиторіях, де колись ходив і сидів Провідник української нації».

Що ж стосується інших видатних українських науковців і педагогів, які працювали у Львівській політехніці в різні часи, то їхніми іменами пропонується називати інститути й кафедри університету.

«Наприклад, ім’я Івана Левинського пасувало б Інститутові архітектури, Євгена Перхоровича – Інститутові механіки, Юліана Гірняка – Інститутові хімії тощо», – зазначають автори ініціативи.

Вони також відзначають, що існують прецеденти, коли вищі навчальні заклади називають не лише на честь науковців, а й видатних національних і державних лідерів, політичних діячів.

«Так, до складу Львівської політехніки входить колишній самостійний інститут ім. В. Чорновола, Львівський медичний інститут носить ім’я Данила Галицького, Львівський університет за Польщі було названо на честь польського короля Яна Казимира», – говориться у статті.

Автори ініціативи передбачають резонанс не тільки всередині нашої Батьківщини, а й за її межами, зокрема зі сторони окремих польських політиків.

«Та зауважмо, що державні мужі Польщі послуговуються подвійними стандартами: своїх націоналістичних діячів Пілсудського, Дмовського, вояків Армії Крайової, винних у смертях багатьох тисяч українців, вони шанують на найвищому рівні як героїв національно-визвольної боротьби, нам же намагаються «заборонити» гідно вшановувати наших», – відзначали вони.