«Львівська політехніка» увійшла до рейтингу найкращих університетів світу

Світовий рейтинг QS World University Rankings визначив перелік найкращих світових університетів. В рейтинг увійшли шість університетів України.

Рейтинг враховує репутацію вузу в академічному середовищі, цитованість наукових публікацій, співвідношення викладачів і студентів, оцінку випускників роботодавцями.

До списку кращих університетів України увійшли:

  • – Харківський національний університет ім. Каразіна – 491;
  • – КНУ імені Шевченка – 541-550;
  • – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» – 651-700;
  • – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського» – 701-750;
  • – Сумський державний університет – 701-750;
  • – НУ «Львівська політехніка» – 751-800.
Інфографіка: УКРІНФОРМ

У минулому році до рейтингу також потрапили ті ж самі шість українських ВНЗ.

Трішки гумору 🙂

Львівський виш увійшов до рейтингу найкращих університетів світу

У топ-1000 опинилися заклади вищої освіти Києва, Харкова і Сум.

Національний університет «Львівська політехніка» потрапив до тисячі найкращих університетів світу за версією The QS World University Rankings. Про це з посиланням на сайт QS TopUniversities повідомляє Укрінформ.

Також, до цього списку потрапили:

  • Харківський університет ім. Каразіна (481-ша позиція);
  • Київський національний університет ім. Шевченка (531-540 позиція);
  • Національний технічний університет “Київський політехнічний інститут ім. Сікорського” (601-650);
  • Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” (701-750);
  •  Сумський державний університет (751-800)

Разом із Сумським державним університетом Львівська Політехніка розділила 751-800 позиції. Під час дослідження навчальні заклади оцінювали за низкою показників, серед яких репутація в освітньому середовищі, цитованість наукових публікацій представників університету, співвідношення кількості викладачів і студентів тощо.

Додамо, що до цього списку потрапили й кілька інших українських вишів: Харківський університет імені Каразіна – 481 позиція, Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 531-540 позиція та Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (701-750).

Озброєні: Львівська політехніка презентувала нові розробки

На стенді Національного університету «Львівської політехніки» представлені розробки викладачів та студентів інституту, повідомляє Defence.

Мобільна роботизована платформа «Борсук» призначена для використання на дистанціях до 600 м в середовищі з середнім рівнем невизначеності та агресивності. Рухається за допомогою металевих гусениць, має електромеханічний привід із задніми тяговими зірочками. Корпус каркасний, бронезахист відсутній. Платформа має високу маневреність та прохідність, не потребує особливих навичок керування, є модульним рішенням. Вирішує задачу дистанційного переміщення та транспортування вантажів та навісних модулів різноманітного призначення: проведення радіаційної, хімічної розвідки.

Наразі машина тестується, зокрема і в зоні ООС та доробляється з урахуванням побажань та вимог військових. Зокрема розглядається варіант співробітництва з компанією Global Dynamics.

Вектор-3 – портативний прилад, призначений для вимірювання модуля вектора магнітного поля корабля «на стопі», складається з герметичного контейнеру з трикомпонентним ферозондовим давачем, блоку електроніки та фал-кабельного барабану.

Наземна радіотелеметрична система (виріб РПА 1810 МЗ) призначена для приймання по радіоканалах телеметричної інформації від бортових систем ракет-носіїв типу «Циклон» та інших, формат інформаційного кадру яких відповідає стандартам IRIG-106, CCSDS. Є можливість приймання сигналів зі структурою інформації, яка пройшла процедури рандомізації та згорткового кодування.

Два виші Львова потрапили у список найкращих університетів світу

Щороку закордонне видання «Times Higher Education» публiкує список кращих університетів світу. В цьому році в список престижного рейтингу потрапили одразу чотири українських університети. Рейтинг був опублікований на сайті видання, передає РБК «Україна».

Так, згідно з опублікованими даними, в рейтингу знаходяться Львівський університет ім. І. Франка, ще один львівський навчальний заклад – Національний університет «Львівська політехніка», Київський національний університет ім. Шевченка і Харківський національний університет ім. Каразіна.

На жаль, українські університети не зайняли перші місця і навіть більше того, не увійшли в ТОП-500 вищих навчальних закладів світу. Всі чотири навчальних заклади займають позиції в категорії «1000+»».

За версією рейтингу «Times Higher Education» кращими університетами стали:

  • Оксфордський університет – 1 місце;
  • Кембриджський університет – 2 місце;
  • Стенфордський університет – 3 місце.

У Львівській політехніці запрацював новий цифровий навчально-наукового центр від Siemens

З початком нового навчального року в Інституті енергетики та систем керування Національного університету «Львівська політехніка» відбулося відкриття нового сучасного цифрового навчально-наукового центру електроприводу та систем автоматизації, який обладнав всесвітньовідомий німецький концерн «Сіменс».

Свій перший навчально-науковий центр електроприводів та систем автоматизації компанія «Сіменс» облаштувала у «Львівській політехніці». Студенти 1-5 курсу зможуть отримати практичний досвід роботи із системами управління технологічними процесами, електроприводами, дистанційного контролю і моніторингу, збору та аналізу даних. Особлива увага приділятиметься шляхам запровадження цифрових рішень у сферах електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.

Тут студенти отримають практичний досвід роботи із системами управління технологічними процесами, електроприводами та системами дистанційного контролю і моніторингу від провідного технологічного концерну.

На урочистій презентації ректор Університету професор Юрій Бобало у вітальному слові зацитував доречну сентенцію президента США Рональда Рейгана: «Америка багата і тому дає гроші на університети? Ні! Америка багата, тому ЩО дає гроші на університети». За словами Юрія Бобала, у цій короткій фразі з простенькою трансформацією сполучників «і» та «що» закладено глибокий зміст. «Ми також будемо заможною країною, якщо будемо розвивати науково-навчальну базу університетів на основі найновішого обладнання світових фірм», – наголосив він.

Представник «Сіменсу» в Україні Мацей Зелінський розповів про співпрацю концерну з багатьма українськими установами. Але у ХХІ столітті, під час четвертої науково-технічної революції, в епоху дигіталізації (цифрових технологій) особливу увагу приділяють практичним науковим розробкам. Тому він очікує на плідну співпрацю з Львівською політехнікою, знаним навчально-науковим закладом із давньою і славною історією та вагомим реноме у науковому світі Європи.

Мацей Зелінський наголосив також, що заняття в лабораторії «Сіменс» допоможуть студентам реалізувати себе і згодом отримати роботу в компанії. Він оголосив про студентський конкурс на краще програмування процесорів фірми «Сіменс». Переможець отримає одну тисячу євро.

На медіа-презентації було представлено історичний екскурс про діяльність цієї фірми у Львові, яка розпочалася ще 125 років тому. Саме тоді «Сіменс» започаткував тут перший електричний трамвай, відтак і електричне освітлення Львівського оперного театру та всього центру міста.

Директор Інституту енергетики та систем керування Львівської політехніки професор Андрій Лозинський щиро подякував представникам концерну за надану допомогу.

До слова, один з найбільших представницьких офісів “Сіменс Україна”, що функціонував у Донецьку з 2005, через бойові дії довелося закрити на початку війни. Звідти компанія переїхала до Львова.

У Львові відкрили лабораторію віртуальної реальності

Львівська політехніка стала ініціатором відкриття школи, в якій зможуть реалізувати свої ідеї навіть наймолодші юні генії розробки сучасних технологій. Tech StartUp School почала працювати ще у листопаді 2017 року, і вже за кілька місяців може похвалитись десятками розробок, розповів керівник школи Назар Подольчак. Про це пише Львівська газета.

Одною з найцікавіших розробок лабораторії є прилад, який створює віртуальну, або додану реальність. У ній можна переміщатись, спробувати відтворювати різноманітні демо-симуляції в архітектурі, дизайні, навчанні чи розвагах. За допомогою такого приладу ви можете «наживо» оглянути дизайн вашої майбутньої кімнати, проект індустріального парку чи зіграти гру.

© gazeta.lviv.ua
© gazeta.lviv.ua

«В нас працюють курси, на яких ми навчаємо дітей та студентів й навіть працівників бізнесу, як розробити ідею і потім втілити стартап в життя. Також ми допомагаємо зробити прототип проекту. Він може стосуватись будь-якої теми: від екології до машинобудування. Крім того допомагаємо з пошуком коштів на втілення стартапів, з рекламою. От зовсім скоро ми організовуємо дійство під назвою «Стартапери проти старперів», де молоді розробники презентують свої ідеї інвесторам», – додає Назар Подоляк.


У березні перед спонсорами презентують більше 30 стартапів. За досвідом попередніх зустрічей стартаперів з інвесторами майже половина проектів знайшла людей, які готові профінансувати розробку.

Сьогодні у Tech StartUp School розпочинається курс «Астрономія для найменших», в якому діти віком від 6 років зможуть вивчати сонячну систему за допомогою інноваційної розробки учнів школи. Одним з розробників програми є студент 1 курсу Політехніки Олександр Кнюпа.

«Наша команда вирішила покращити рівень викладання уроків астрономії в Україні. Ми вважаємо, що вони нудні й деякі учні навіть засинають на них. За допомогою розробки тепер можна розглянути всю сонячну систему, обертати її, пришвидшувати рух планет, читати відомості про кожну. Все, що потрібно – це телефон з камерою і проектор чи екран, який це транслюватиме для всіх», – розповідає Олександр.

Ефект програми вже побачили на учнях однієї з львівських шкіл

З командою кафедри штучного інтелекту згодом хлопець розроблятиме віртуальний музей досягнень Політехніки.

Додамо, що Tech StartUp School один із перших центрів в Україні, де розробляються студентські стартами з використанням технологій віртуальної реальності.

Як політехніки допомогли неповносправному: підйомник у багатоквартирному будинку

За матеріалами прес-служби Львівської політехніки.

Звісно, будь-який з інститутів Львівської політехніки нині прагне отримати додаткові кошти за виконані науково-технічні роботи, що дають змогу розвивати власну матеріально-технічну базу й фінансово стимулювати своїх працівників. Проте на кафедрі механіки та автоматизації машинобудування Інституту інженерної механіки та транспорту вважають, що коли йдеться про розробку пристроїв, призначених для полегшення життя неповносправних людей, особливо тих, які мешкають у багатоквартирних будинках, гнатися за матеріальним зиском – аморально.

Нещодавно на ім’я ректора Університету професора Юрія Бобала надійшов лист від мешканки найбільшого у Львові «спального» Сихівського району Тетяни Голікової. Вона опікується молодшим сином-інвалідом. У листі висловлена щира подяка працівникам згаданої кафедри, зокрема її очільникові професору Ігореві Кузьо і доцентам Юрію Шоловію та Володимиру Боровцю. «Ці небайдужі люди, – пише пані Тетяна, – з великим старанням і турботою створили зручний у користуванні підйомник у під’їзді нашого будинку. Таким чином значно полегшили моє та синове повсякденне життя. Я неймовірно радію, що у Львівській політехніці знайшлися такі талановиті працівники, які відгукнулися на нагальні потреби людей з обмеженими фізичним можливостями. До цих слів вдячності доєднується й мій старший син, який зараз несе нелегку службу в зоні АТО».

А все розпочалося з того, що до кафедри звернувся начальник тамтешнього житлового комунального підприємства з проханням облаштувати хоча б один підйомник для потреб неповносправних мешканців будинку на вулиці Чукаріна, 11. Між іншим, у віданні цього підприємства перебуває 208 багатоквартирних будинків, а це майже тисяча під’їздів, де зазвичай кожен десятий житель обмежений в своїх рухомих можливостях. Загалом тут ми маємо справу із загальнодержавною проблемою. Адже під час зведення житла в радянські часи про вигоди та зручності для неповносправних громадян практично ніхто не дбав. Нині ж, коли держава проголосила інклюзію, тобто процес реального включення осіб з інвалідністю в активне суспільне життя, одним зі своїх соціальних пріоритетів, на жаль, це відбувається переважно на словах. Натомість опікування життєвими потребами таких осіб і надалі здебільшого залишається справою рук волонтерів, благодійних фондів та ентузіастів.

Працівники кафедри механіки та автоматизації машинобудування охоче відгукнулися на це прохання. Для фахівців такого рівня розробити відповідну конструкцію та реалізувати її в металі було нескладно. Інше питання, що всі комплектуючі довелося виробляти власним коштом. А полегшила справу та обставина, що цей будинок має доволі просторий вхідний хол, тому змонтувати й запустити тут підйомник вертикального типу було неважко. До речі, на цьому львівські політехніки не зупинилися. Нині вони мають аналогічне прохання ще від одного комунального підприємства – на вулиці Патона. Але тут розробники зіткнулися зі значно складнішим технічним завданням, адже мають зробити інклюзивний підйомник у вужчому просторі, тож нова конструкція потребуватиме складніших інженерних рішень.

– Науково-виробнича база нашої лабораторії цілком дозволяє виготовляти подібні пристрої, – розповідає професор Ігор Кузьо. – Більш того, їхня вартість у нас в чотири-п’ять разів менша від відомих зарубіжних пристроїв, де ціна аналогічних підйомників перевищує 8 тисяч євро. Звісно, що такими разовими благочинними акціями ми в Україні цю проблему будемо розв’язувати десятками років. Натомість за відповідного фінансування ми готові запропонувати свої оригінальні розробки для промислового виробництва й державі, і зацікавленим приватним структурам. Звичайно, після того, як наші підйомники покажуть себе в експлуатації, ми усунемо можливі недопрацювання і доведемо їх до остаточних кондицій. Але для того має бути бажання тих державних структур, які відповідають за розв’язання соціальних питань.

Нині у планах кафедри розробка набагато складніших механізмів подібного типу. Вони будуть розміщені у навчальних корпусах Університету і призначені для потреб студентів та аспірантів з обмеженими фізичними можливостями.

Автор: Ігор Галущак / Світлини Йосипа Марухняка

Сьогодні у Львівській політехніці даруватимуть книги

З нагоди Міжнародного дня дарування книги Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» запрошує всіх на акцію інтелектуальної доброти «Її величність Книга. Даруймо!», яка відбудеться завтра, 14 лютого 2018 року. Про це повідомляється на сайті Львівської політехніки, передає Форпост.

Місце проведення заходу – ауд. 226 головного корпусу Університету (вул. Ст. Бандери, 12). Початок о 14:00.

Цьогоріч львівські політехніки з нагоди Міжнародного дня дарування книги вирішили долучитися до міжнародної добровільної ініціативи, провівши акцію інтелектуальної доброти «Її Величність Книга. Даруймо!».

Адже дарунок книги – це заклик до інтелектуальної дружби, знак поваги і бажання зробити усіх мудрішими, а, значить, кращими й духовно багатшими.

Як розповідає директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська, «цього разу наші книги вирушать у дорогу до українських шкіл, товариств та освітніх закладів за кордоном. Всі вони – наші надійні партнери та активні учасники наших проектів. Першою ластівкою, яка долучилася до ініціативи, стала всесвітньовідома українська поетеса з Бразилії Віра Вовк, яка надіслала власні нові книги з проханням подарувати їх студентам Львівської політехніки. У заході, на якому піде розмова про Книгу, її значення для формування національних та суспільних цінностей, візьмуть участь видавці, журналісти, молодь».

Міжнародний день дарування книги шість років тому започаткувала американка Еммі Бродмур. Ідею підказав її маленький син, який запитав маму, чому немає особливого дня, коли люди дарують один одному книги. Це одне з наймолодших свят у календарі. Цього дня зазвичай прийнято дарувати книжки один одному, залишати книжки в людних місцях, надавати знижки в книгарнях, організовувати волонтерські кампанії зі збирання книжок, жертвувати твори друку бібліотекам.

За додатковою інформацією звертатися за телефоном (+380) 258-01-51 або на e-mail press@miok.lviv.ua.

Професор «Львівської політехніки» створив безпілотник Arrow

У львівському Інституті геодезії науковці під керівництвом завідувача кафедри фотограмметрії та геоінформатики професора Володимира Глотова зреалізували університетський проект – створення та дослідження безпілотного Arrow, який у минулому році вже почав приносити прибутки. Про це повідомляє прес-служба «Львівської політехніки».

Над цим винаходом, за словами керівника університетського проекту Володимира Глотова, науковці інституту працюють спільно з київською компанією «Абріс», яка спеціалізується на проектуванні та виготовленні безпілотних літальних апаратів: кияни розробляють конструкцію міні-літака, а геодезисти удосконалюють фотограмметричну частину та опрацювання цифрових зображень.

Винахід удосконалили до виробничої моделі, покращили його технічні характеристики: легкість (важить усього вісім кілограмів і його можна запустити у повітря як з руки, так і з катапульти), швидкість польоту становить від 40 до 140 кілометрів за годину, максимальна висота, яку може підкорити, – 3000 метрів. Оснащений потужним акумулятором, пристрій може працювати у повітрі півтори години і передавати інформацію в радіусі двадцяти кілометрів.

Автор винаходу каже, що безпілотник відповідає стандартам класичного аерознімання, при цьому він удвічі дешевший за побідні апарати зарубіжних фірм.

«Якщо порівняти американський безпілотник фірми Trimble і наш, то вони різняться не лише класом, технічними характеристиками, а й зовнішнім виглядом.У нашій моделі встановлено гіростабілізатори – це дозволяє проводити класичне аерознімання з кутами нахилу знімання, що не перевищують 3–5 градусів; є парашутна система, яка дозволяє у разі непередбачених обставин здійснити м’яку посадку, оскільки для нас важливо зберегти літак з дорогою цифровою камерою неушкодженим

Львівська політехніка розпочала зведення нового гуртожитку

Національний університет «Львівська політехніка» розпочав зведення нового студентського гуртожитку. Дев’ятиповерхову будівлю зводять на вулиці Відкритій поряд із 13 іншими університетськими гуртожитками. Про це повідомляє прес-служба університету, передає Твоє Місто.

«Кожна студентська кімната отримає власний санвузол – туалет, умивальник і душ. Аспіранти ж матимуть одиничні помешкання у блоці з іще однією кімнатою, що матимуть спільний санвузол. У кожній – своя кухня з електроплитою, холодильником, столиком і кріслами», – йдеться в повідомленні.

У новому гуртожитку замість загальних кімнат відпочинку з’являться великі центральні холи, де можна буде поставити тенісний стіл чи м’які меблі й телевізор. На кожному поверсі будуть великі тераси, а житлові кімнати матимуть французькі балкони. Також у кампусі передбачено створення двох спортивних залів.

У планах університету також спорудження велостоянок, створення ігрових майданчиків та гімнастичної доріжки як для студентів, так і для місцевих мешканців. Також тут планують облаштувати велодоріжку від Студмістечка до навчальних корпусів.

«Ми вже пройшли найважчий, так званий нульовий цикл включно із земляними роботами. Цей етап був найдорожчим і найскладнішим з огляду на геологію цієї місцевості. Нині ж розпочинаємо монтаж перекриттів, а до липня маємо завершити всі монтажні роботи загалом. Остаточне ж уведення цього об’єкта в експлуатацію плануємо на кінець 2019 року», – розповів проректор з навчально-виробничої роботи Львівської політехніки Володимир Крайовський.

Новий кампус проектував завідувач кафедри архітектурного проектування Інституту архітектури університету Ігор Гнесь.

Нагадаємо, в липні 2017 року стало відомо, що у Львові з’явиться новий гуртожиток «Львівської політехніки». Восени мешканці навколишніх будинків заявили про блокування будівництва, проте згодом університет розпочав підготовчі роботи. Також про наміри збудувати у Львові новий гуртожиток заявляли в ЛНУ.