8 помилок хронічно бідних людей: як заробляти більше

Як казав Оноре де Бальзак: “Гроші потрібні навіть для того, щоби без них обходитись”, пише UA Modna.

Але що робити, якщо їх катастрофічно не вистачає? Давайте з’ясовувати!

Отож, хронічно бідні люди:

1. Не керують своїми фінансами

Алгоритм управління грошима зводиться до наступного: витрачаю гроші, коли є, не витрачаю, коли немає. Такий підхід прирікає на вічну гонитву за грошима. Часто вона закінчується боргами і кредитами.

2. Не рахують свої гроші

Єдине, що знають бідні люди, — скільки грошей залишилося до зарплати. Але найчастіше назвати точну суму ніхто не може.

3. Беруть кредити або в борг

Кредит, як ярмо: змушує відпрацьовувати те, що людина не захотіла заробити. Борги тиснуть на психіку і позбавляють можливості змінити ситуацію — ризикувати і працювати, щоб заробляти більше. Ба більше, вони не знають, чому виникають борги і як їх позбутися.

4. Зневажають гроші і багатих людей

Якщо гроші або багатство асоціюється з негативом, — свідомість блокує це. Те, що зневажають, -— те відкидають.

5. Шукають винних у своїй бідності

Немає відповідальності за себе і свої доходи — немає грошей. Куди простіше назвати «редискою» уряд, керівника або сусіда на Porsche, ніж відірвати свою дупу від теплого дивану.

6. Об’єднуються з собі подібними

Куди простіше знайти людину, якій гірше, ніж тобі, і на її тлі себе заспокоювати. Принагідно можна і понити і поскаржитися — знайти підтримку серед друзів, які так само не вміють зберігати гроші.

7. Заробляють, щоб більше витрачати

Коли у бідних з’являються «зайві» гроші, вони купують собі радість у вигляді більш дорогих речей, розваг, модних іграшок. У той час, як багаті відправляють ці гроші на створення джерела доходу.

8. Роблять тільки те, що подобається, але не те, що потрібно

По суті, всі попередні пункти — наслідок цієї помилки. Психологія «подобається — роблю, не подобається — не роблю» опускає людину до рівня пекінеса. А маленькі собачки не мають грошей.

Як розпізнати фальшиві гривні? Поради від НБУ

В Україні шахраї все частіше стали підробляти гривневі банкноти. Фальшиві купюри вилучають навіть з банкоматів і кас, передає Obozrevatel.com.

Щоб не купити фальшивку, потрібно перевіряти купюри. Захисні елементи можна побачити “на око”.

Так, на банкнотах номіналом 100 і 500 грн є “віконна” захисна стрічка. На банкноті номіналом 100 грн вона має темно-сірий колір, 500 грн – коричневий. Стрічка містить зображення номіналу банкноти і графічного знака гривні. При зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки.

Надійніше купувати валюту у банках. Водночас при покупці або знятті валютного депозиту уважно потрібно перевіряти кожну банкноту. Якщо є сумніви, ви можете вимагати відправити купюру на експертизу або замінити її на іншу.

Перш ніж купувати долари в пункті обміну, варто перевірити наявність ліцензії від Національного банку. В Україні, лише за офіційною інформацією НБУ, виявили понад 200 нелегальних обмінників. Їхній перелік можна побачити на сайті регулятора.

Також при купівлі валюти вам зобов’язані видати чек. Якщо ніякого документа, що підтверджує покупку, вам не дають, найкраще відмовитися від такої операції.

Скарби у вашому гаманці: топ-10 найдорожчих українських монет

Давно не новина, що НБУ припиняє карбувати монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок, а готівкові розрахунки пропонує заокруглювати, пише ІА ZIK.

Це значить, що такі монети поступово виводитимуть з обігу. Натомість, вже з’являються нові обігові монети номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень.

Однак, не варто спішити і швидко розлучатися зі своїми старими копійками. Адже за деякі із них колекціонери готові викласти від кількох сотень до декількох тисяч гривень.

Перші монети України були викарбувані в 1992 році на Луганському машинобудівному заводі. Зі стандартними монетами почали випускати також нестандартні – колекційні, експериментальні, не затверджені до випуску та браковані.

Такі рідкісні монети, окрім дизайну, відрізняються матеріалом, розміром, вагою та роком випуску. Саме вони і мають особливу цінність для колекціонерів.

Цінні монети поділяють на дві категорії – колекційні та розмінні, випущені в обмеженому тиражі. Колекційні монети поділяють на два види – пам’ятні і ювілейні.

Вартість таких монет, в першу чергу, залежить від матеріалу, ваги і дизайну. Так, на сьогоднішній день найдорожчою колекційною монетою України являється монета «Фінал ЄВРО-2012» номіналом 500 гривень, виготовлена з чистого золота. На аукціонах її вартість починається з позначки 350 000 грн.

Ціни різняться, та найбільш дорогими українськими монетами вважаються такі:

  • 2 копійки 1992 року – до 17 тис. грн.
  • 1 гривня 1992 року – до 4000 грн.
  • 5 копійок 1994 року – до 3500 грн.
  • 2 копійки 1993 року – до 2 тис. грн.
  • 1 копійка 1996 року – 300-1300 грн.
  • 25 копійок 2003 року – до 800 грн.
  • 25 копійок 1995 року – до 600 грн.
  • 2 копійки 2003 року – до 300 грн.
  • 5 копійок 2001 року – від 50 до 500 грн.
  • 10 копійок 2001 року – від 50 до 500 грн.
10 копійок 1992 року випуску – 24 штуки

Вартість монети залежить від того, в якому вона стані, а також від деяких особливостей: варто звертати увагу на зображення аверсу, реверсу та на гурт (ребро монети).

При застосуванні різних штампів спостерігаються відмінності в кількості та розташуванні, ширині та написанні шрифтів, та інших елементів. Тому спочатку потрібно добре вивчити свою монетку, проаналізувати всі нюанси, а тоді вже визначати ціну і шукати покупців-колекціонерів.

За словами голови Асоціації нумізматів Степана Гнатюка, в Україні понад 3 000 нумізматів, які полюють на ці особливі монетки. Однак, як стверджує Гнатюк, часто, колекціонери монет мають своїх людей у Нацбанку, тому скуповують увесь тираж, до прикладу, ювілейних монет. Потім стають монополістами і продають утричі дорожче на інтернет-аукціонах.

Тому шансів знайти у гаманці особливу монетку не так вже багато, однак, перш ніж розлучатися з якогось копійкою із гаманця, придивіться уважніше, бо, можливо, саме вона здатна зробити вас на кілька тисяч гривень багатшим.

НБУ представив нові монети номіналом від 1 до 10 грн

Національний банк України відповідно до політики оптимізації готівкового обігу України презентував нові обігові монети номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень.

Новину повідомляє прес-служба НБУ.

Ці монети з часом замінять банкноти відповідних номіналів, що зараз перебувають в обігу.

Уводитися в обіг нові обігові монети будуть поетапно:

  • перший етап – 27 квітня 2018 року будуть введені в обіг монети номінальною вартістю 1 і 2 гривні.
  • другий етап відбудеться пізніше, монети номінальною вартістю 5 і 10 гривні вводитимуться в обіг у 2019 – 2020 роках (точну дату Національний банк повідомить додатково).

Українці зможуть розраховуватися одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіналів необмежений період часу – доки монети поступово не замістять банкноти в обігу. Тобто паперові гроші номіналом 1, 2, 5 і 10 гривні будуть в обігу паралельно з металевими, до останньої паперової гривні.

Вилучати з обігу банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень Національний банк не буде, але припинить друкувати ці банкноти та додатково поповнювати ними грошовий обіг.

Причини та переваги


“Національний банк України відповідає за емісію національної валюти та організовує готівковий обіг. Це положення Закону про Національний банк. Частиною цього завдання є оптимізація готівкового обігу, спрямована на підвищення зручності та скорочення суспільних витрат на його реалізацію”, – наголосив в. о. Голови Національного банку України Яків Смолій.

Він пояснив, що заміна банкнот на монети дасть можливість досягти оптимального співвідношення між якістю та кількістю банкнот і монет в обігу, що відповідатиме сучасним потребам держави та економіки, а також світовому досвіду: “У міжнародній практиці номінальні ряди мають у середньому 12 номіналів грошових знаків. І ми маємо прагнути до цього”.

Яків Смолій зазначив, що близько 1 млрд гривень зможе заощадити державі така заміна з урахуванням строку служби монет. Адже тривалість життя монет є значно вищою за тривалість життя банкнот. Монети перебувають в обігу близько 20 років, а банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень можуть перебувати в обігу незначний проміжок часу (у середньому близько одного року).

“До цього рішення нас стимулює і розвиток безготівкових розрахунків, зміна купівельної спроможності гривні за останні 20 років та зміни у поведінці споживачів. Розвиток безготівкових розрахунків приводить до зменшення кількості номіналів у номінальних рядах країн світу. І Україна – не виняток. Частка безготівкових розрахунків в Україні з використанням платіжних карток за останні п’ять років зросла більше ніж утричі – до 39% на початок 2018 року (з 12% – станом на початок 2013 року)”, – сказав він.

Досвід свідчить, що таке заміщення відбувається поступово, тож споживачі не відчувають незручностей. Загалом у зв’язку з фізичним зношенням банкнот гривні Національний банк щороку вилучає близько 800 млн штук банкнот усіх номіналів, майже половину з яких (понад 40%) становлять саме банкноти низьких номіналів від 1 до 10 гривень.

Крім того, заміна банкнот низьких номіналів на монети наблизить Україну до практики Європейського Союзу, де існують монети номіналом 1 та 2 євро.

Таку заміну свого часу успішно провели різні країни, наприклад, Угорщина, Чехія, Данія, Японія, Канада, Великобританія, Австралія.

Технічні параметри та дизайн нових монет


Директор Департаменту грошового обігу Національного банку України Віктор Зайвенко проінформував присутніх про технічні характеристики та дизайн нових обігових монет.

“Нові обігові монети матимуть сріблястий колір, будуть невеликими, легкими та зручними для розрахунків, – сказав він. – Працюючи над їх дизайном, ми вирішили бути послідовними та зберегти портрети видатних українських особистостей, які зображені на відповідних банкнотах. На реверсі монети номінальною вартістю 1 гривня зображено портрет князя Володимира Великого; 2 гривні – князя Ярослава Мудрого; 5 гривень – гетьмана Богдана Хмельницького; 10 гривень – гетьмана Івана Мазепи”.

На аверсі всіх монет зображено малий Державний герб України (тризуб), номінал, назву країни-емітента (Україна) в обрамленні давньоруського орнаменту.

Віктор Зайвенко додав, що за кольором і розміром нові монети помітно відрізнятимуться від монет інших номіналів, що допоможе населенню легко визначати номінал.

Також він зазначив, що серед елементів захисту монети, які треба використовувати при візуальному та тактильному контролі її справжності, − дизайн аверсу і реверсу, оформлення гурта (відповідний тип рифлення) та дрібні елементи зображень, які складно відтворити в кустарних умовах.

Під час автоматизованого перерахування монет на спеціальному обладнанні для їх ідентифікації використовуються технічні характеристики – розмір та вага, а також так званий електромагнітний підпис – електронний сигнал, характерний для того чи іншого матеріалу.

Інформацію з детальним описом нових обігових монет буде розміщено на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку України 26 березня цього року.

Оптимізація обігу монет дрібних номіналів


Під час презентації нових обігових монет в. о. Голови Національного банку України Яків Смолій також оголосив, що у рамках продовження політики оптимізації готівкового обігу з 01 липня 2018 року в Україні застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум готівкових розрахунків.

Відповідні норми містяться у Постанові Правління Національного банку України “Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів”, якою передбачається:

1. Національний банк України припиняє карбувати монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок. Водночас усі ці номінали розмінних монет і надалі залишатимуться в обігу. Проте у подальшому готівковий обіг не буде поповнюватися новими монетами зазначених номіналів.

2. Монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок продовжуватимуть виконувати функцію засобу платежу (грошова одиниця України – гривня − і надалі дорівнюватиме 100 копійкам).

3. Для спрощення розрахунків встановлюватимуться правила заокруглення загальної суми покупки:

– сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в сторону зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;

– сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в сторону збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

4. У разі наявності у покупця монет дрібних номіналів він і надалі може ними розраховуватися, а у разі наявності таких монет у продавця, він може видати покупцеві решту цими номіналами.

5. Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься.

6. Населення і надалі зможе використовувати розмінні монети дрібних номіналів, а торговельна мережа – встановлювати маркетингові ціни, які закінчуються на 99 коп.

Застосування правил заокруглення Національний банк погоджено з усіма державними органами. Також відбулися обговорення з банками, представниками сфери торгівлі та послуг, іншою діловою спільнотою, які позитивно поставилися до застосування правил заокруглення.

Ціни від запровадження заокруглення не зміняться, а отже реалізація цієї ініціативи не призведе до подорожчання товарів та послуг. Запровадження правил заокруглення не матиме впливу на інфляцію як прямо, так і опосередковано, оскільки йдеться про правила заокруглення всіх товарів у чеку, а не про ціни на окремі товари.

Підсумовуючи ефект від оголошених рішень Національного банку України, в. о. Голови Національного банку Яків Смолій зазначив: “Якщо екстраполювати ці рішення на сьогоднішню структуру готівки в обігу, з нього зникне майже 47% від загальної кількості монет в обігу – це понад вісім мільярдів монет дрібних номіналів. Водночас, більш ніж один мільярд банкнот буде замінено монетами. Тож середня кількість монет, що припадають на одного українця, скоротиться вдвічі, а банкнот в обігу стане на 40% менше. І цей ефект ми побачимо вже через два-три роки”.

Яків Смолій підкреслив, що ці рішення Національного банку спрямовані на підвищення зручності та спрощення повсякденного використання готівки українцями, а також на стимулювання безготівкових розрахунків у країні.

2, 5 та 10 гривень стануть монетами

Національний банк України презентує нові обігові монети номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень. Про це йдеться в прес-анонсі Нацбанку.

“Ці монети з часом замінять банкноти відповідних номіналів, що зараз перебувають в обігу”, – йдеться у повідомленні НБУ.

“Українці зможуть розраховуватися одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіналів, доки монети природно та поступово не замістять банкноти в обігу”, – додається там.

У регулятора також зазначили, що оновлення номінального ряду національної валюти планове та розпочалося з банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року, уведеної в обіг 09 березня 2015 року.

Наразі найбільша зворотна монета в Україні – 1 грн.

В середині листопада минулого року Нацбанк повідомив, що розглядає можливість відмови від монет дрібних номіналів 1, 2 і 5 коп., а також 25 коп. НБУ пропонує залишити лише 10 коп. і 50 коп. і впровадити в Україні механізм округлення (в чеку) загальних сум розрахунків за товари, роботи і послуги.

Як зазначає НБУ, монети дрібних номіналів (1-5 коп.) майже припинили відігравати істотну роль у розрахунках населення за товари та послуги, а вартість виготовлення таких монет перевищує їх номінальну вартість.

На сьогодні в обігу перебуває 12,9 млрд штук монет, у тому числі номіналом 1 коп. – 2,4 млрд, 2 коп. – 1,4 млрд, 5 коп. – 1,9 млрд, 10 коп. – 3,8 млрд, 25 коп. – 1,7 млрд, 50 коп. – 1,2 млрд і 1 гривня – 0,5 млрд штук.

Міськрада відзвітувала, що заробила 46 мільйонів на відсотках по депозиту

Всім відомо, що Львівська міська рада досить часто розміщує значні суми бюджетних коштів на банківських депозитах. В даний час – це депозити в «Укргазбанку», на рахунках в якому знаходяться 445 мільйонів бюджетних грошей Львова.

Директор департаменту фінансової політики Олег Іщук зауважив, що гроші на депозиті не є вільними коштами, вони – тимчасово вільні. Тобто, ці кошти розписані та заплановані під певні бюджетні видатки.

Таким чином, гроші «чекають», допоки роботи, на оплату яких вони заплановані, будуть виконані.

«Тим часом, – наголосив Іщук, – ці гроші можуть принести користь місту, а не просто лежати». Він підкреслив, що коли прийде час оплачувати роботи, гроші будуть зняті з депозиту та використані за призначенням.

За словами директора апартаменту, цього року міськрада отримала на відсотках за депозити 46 мільйонів гривень, доходи 2016 року за відсотки по депозитах склали 70 мільйонів гривень.

Як відрізнити: у Львові з’явились фальшиві гривні

У Львові у гіпермаркеті жінка намагалась розрахуватись фальшивою купюрою в 500 гривень. Про це повідомляє відділ комунікації поліції Львівської області.

Зазначається, що у Личаківський відділ поліції звернулась директор одного із львівських гіпермаркетів. Вона повідомила, що невідома особа в приміщенні торгового закладу намагалась заплатити за товар 500-гривневою банкнотою, яка має ознаки підробки. Працівники поліції встановили, що намагалася розрахуватися фальшивими гривнями 31-річна львів’янка. За її словами, сумнівну банкноту вона отримала в одному із пунктів обміну валют.

Купюра вилучена та відправлена на експертизу. Вирішується питання про відкриття кримінального провадження.

Зазначимо, шахраї не часто підробляють банкноти номіналом 500 гривень, адже вони в порівнянні з іншими мають більш високий рівень захисту, незважаючи на це, Нацбанк продовжує фіксувати випадки появи фальшивок.

Справжню купюру в 500 гривень можна відрізнити за наявністю мікровідтиску – трикутника з оком. На лицьовій стороні купюри номіналом в 500 грн в інфрачервоному світлі повинні бути видні: частина портрета Григорія Сковороди без обличчя, тобто волосся, піджак і контур шиї. Герб, так званий OVI-номінал у вигляді ромба праворуч від портрета, а також фрагменти слів “УКРАЇНА”, “П’ЯТСОТ”, частина великого номіналу і дві нижні точки тактильного опуклого знаку – для людей з ослабленим зором.

Під ультрафіолетовим світлом на купюрах можна побачити блискучу стрічку, а також додатковий знак з номіналом купюри. На підроблених – такого знаку немає. Така ж стрічка видна, якщо подивитися на купюру, підносячи її до світла.

Всього в грошовому обороті України є купюри номіналом 500 гривень зразків 2006 і 2015 років.

Як виглядає справжня купюра 500 гривень 2006:

Водяний знак – при перегляді на сонячних променях видно багатотонове зображення Григорія Скороводи.

При перевірці купюри на ультрафіолетовому обладнанні захисна стрічка стає синьо-жовтою.

При зміні кута нахилу банкноти ромб змінює колір з фіолетового на оливковий.

Захисна стрічка повністю занурена в купюру.

Зверніть увагу: на більшості підроблених банкнот зображення нанесені за допомогою поліграфічного друку.

Купюра, випущена в 2015 році, отримала додаткові рівні захисту. Проте, за період 2015-2017 років НБУ фіксував кілька випадків появи на ринку підробок. Вони були поганої якості, збувалися в невеликих магазинах і аптеках. В основному, шахраї користувалися довірливістю і недостатньою обізнаністю окремих громадян.

Як виглядає справжня купюра 500 гривень 2015 року:

Водяний знак (портрет Сковороди) проглядається на сонячних променях. З’явився додатковий елемент – позначення номіналу “500”.

Захисна плівка занурена в купюру, також на неї нанесли тексти і мікротексти.

SPARK-елементи – при розгляді банкноти під різними кутами деякі фрагменти будуть міняти колір від зеленого до синього.

Мікротексти видно тільки під збільшувальним склом.

Є флуоресцентний захист окремих фрагментів.

Наявні рельєфні елементи.

Клікніть для збільшення

Якщо виникли сумніви щодо оригінальності купюри можна звернутися в НБУ, найближче відділення банку або в поліцію. Відповідно до законодавства буде проведено безкоштовне дослідження.

Додамо, згідно з Кримінальним кодексом, за виготовлення, зберігання, розповсюдження, збут  підроблених грошей передбачене покарання від трьох до семи років позбавлення волі.

Джерело: lviv.vgorode.ua