Позначка: гроші

Опубліковано

Нацбанк дозволив здавати зношені банкноти в касах усіх банків

Нацбанк дозволив всім українським банкам приймати і передавати для дослідження в центробанк сильно зношені банкноти. Відповідні норми містить постанову правління НБУ №114 від 31 липня, яке вступає в силу з 1 вересня.

Постановою уточнено визначення ряду ознак зносу і пошкодження банкнот.

При цьому НБУ дозволив приймати і передавати значно зношені банкноти для дослідження в центральний банк всім банкам, а не тільки уповноваженим.

Також Нацбанк поширив на інкасаторські компанії вимоги, які раніше виконували тільки банки і які стосуються вилучення і передачі сумнівних банкнот для проведення досліджень в Національний банк, а також вилучення і передачі банкнот, забарвлених спеціальним розчином внаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, в правоохоронні органи.

НБУ ввів нову вимогу щодо організації та проведення банками і інкасаторської компанії навчальних заходів з метою підвищення рівня знань працівників, які працюють з готівкою, про ознаки справжності і платіжності банкнот (монет) національної валюти.

У той же час постановою скасована норма про розсилку банкам Національним банком плакатів і буклетів з описом банкнот (монет), оскільки на сторінках офіційного інтернет-представництва регулятора розміщується їх електронна версія.

Опубліковано

У червні НБУ вводить в обіг монету номіналом 10 гривень

Національний банк України 3 червня введе в обіг монети номіналом 10 гривень, які поступово замінять паперові банкноти.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

“Це – частина комплексного рішення з оптимізації та оновлення банкнотно-монетного ряду гривні, що триває з 2014 року та має на меті забезпечити в Україні надійніші та захищеніші від підроблень банкноти, зручність готівкових розрахунків та економію коштів для держави. Введення в обіг нових обігових монет номіналом 10 гривень завершить цей процес”,  – йдеться у повідомленні НБУ.

Номінальний ряд гривні скоротиться до 12 номіналів. Усього в ньому залишиться 6 номіналів монет (10 та 50 копійок, 1, 2, 5 та 10 гривень) і 6 номіналів банкнот (20, 50, 100, 200, 500 та 1 000 гривень).

Із урахуванням строку служби монет заміна банкнот низьких номіналів на відповідні номінали монет дасть змогу державі заощадити близько 1 млрд грн.

“Монети перебувають в обігу близько 20 – 25 років. Натомість банкноти номіналом 10 гривень можуть перебувати в обігу незначний проміжок часу – у середньому один-два роки. Тож банкноти потрібно майже щороку друкувати, обробляти і зберігати. Водночас обіг монет потребує від держави значно менших зусиль та коштів”, – пояснює НБУ.

“Нова обігова монета номіналом 10 гривень – невелика за розміром, легка. Її діаметр становить 23,5 мм, вага – 6,4 грама. Вона виготовлена із цинкового сплаву з гальванічним покриттям нікелем. Завдяки своїм збільшеним габаритним розмірам (діаметр, товщина та гурт) нова 10-гривнева монета суттєво відрізняється від обігових монет номіналом 1, 2 та 5 гривень.

Завдяки більшому діаметру та гурту (третя сторона монети) із спеціальним крупним рифленням громадянам буде легко відрізнити її від обігових монет інших номіналів”, – заявили в НБУ.

На реверсі монети зображено портрет українського гетьмана Івана Мазепи, на аверсі в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщено номінал монети.

Опубліковано

Які українські банкноти найчастіше підробляли в Україні в 2019 році

Минулого року Національний банк України виявив дещо більше підроблених банкнот, аніж роком раніше у 2018, повідомляє прес-служба відомства.

У 2019 році на 1 мільйон справжніх банкнот гривні припадало в середньому 2,9 банкноти підробок. У 2018 році цей показник становив 2,5 банкноти. Найчастіше підробляли банкноти номіналом 500 гривень.

Для порівняння, євро підробляють у десятеро більше. За останніми даними Європейського центробанку, на 1 мільйон справжніх євро припадає 27 підробок.

«Як наслідок, найчастіше у 2019 році підробляли банкноти саме старого зразка — номіналом 500 гривень зразка 2006 року та 100 гривень зразка 2005 року. Їх кількість становила близько 65% та 15% від загальної кількості вилучених з обігу підробок відповідно», — йдеться у повідомленні.

Водночас спостерігають зменшення кількості підроблених банкнот номіналом 200 гривень (на 17% менше), 100 гривень (на 29% менше), 50 та 20 гривень (на 31% менше).

Здебільшого вилучені з обігу підроблені банкноти національної валюти друкувалися з використанням принтерів і були розраховані на неуважність громадян та касових працівників закладів торгівлі.

Виявлені підроблені банкноти найчастіше збувалися через каси закладів торгівлі, швидкого харчування, автозаправних станцій тощо.

При цьому підробки гарантовано визначалися під час приймання та оброблення готівки у банківській системі, в тому числі терміналами самообслуговування.

Додамо, що у разі сумнівів щодо справжності та платіжності банкнот гривні громадяни можуть звертатися до банків, які передають ці банкноти для проведення досліджень Національному банку України. За результатами таких досліджень, що здійснюються безкоштовно, клієнтам відшкодовують відповідну суму грошових знаків національної валюти, визнаних справжніми та платіжними.

Підроблені банкноти вилучаються без відшкодування їх вартості. Про їх вилучення Національний банк повідомляє Національну поліцію України, підробки в установленому порядку передаються уповноваженим працівникам поліції для проведення розслідувань.

Опубліковано

Українці тепер можуть переказувати гроші з-за кордону через картки Visa

В Україні запустили новий сервіс онлайн-переказів на картки ПриватБанку з картки VISA будь-якого банку світу. Про це повідомляє пресслужба ПриватБанку.

«Тепер можна миттєво перерахувати гроші з картки закордонного банку на картку ПриватБанку через веб- або мобільну версію Приват24. При цьому для переказів не обов’язково бути клієнтом ПриватБанку або реєструватися в Приват24», – зазначають у банку.

Цей сервіс розрахований насамперед для українців, які працюють за кордоном, фрилансерів, а також родичів і друзів клієнтів банку, які живуть за кордоном.

Новий сервіс також спрощує життя батькам іноземних студентів, які навчаються в Україні, кажуть у банку. Також через Приват24 іноземці, які живуть або приїхали в Україну, зможуть переказувати гроші українцям безпосередньо зі своїх карток VISA.

Надіслати переказ з іноземною картки VISA на картку ПриватБанку можна в доларах, євро або гривні через Інтернет-банк Приват24 або додаток Privat24 для Android. Щоб переказати гроші, необхідно знати лише номер картки отримувача. Безпеку операції гарантує технологія Verified by VISA.

Тариф за р2р-переказ з іноземних карток становить 3% від суми. Найближчим часом цей сервіс буде доступний і для iOS-версії Privat24.

Опубліковано

Чому зміцнюється гривня та чи варто радіти з цього приводу

Для початку давайте коротко опишемо, як формується та від чого залежить курс національної валюти. За великим рахунком, співвідношення іноземної валюти до національної формується за дуже простим принципом — попитом та пропозицією на валюту всередині країни. Тобто, якщо надходження валюти в Україну будуть меншими ніж попит на неї — курс валюти буде підвищуватися. І навпаки — якщо в країні валюти більше, ніж потрібно ринку (підприємствам, державі, громадянам), то курс буде зменшуватися, а гривня зростати в ціні. Для того, щоб курс валют був стабільним, а в обмінниках, банках, системах обліку щораз не доводилося все перераховувати, національний банк гасить такі коливання, купуючи, або навпаки — продаючи валюту.

Тепер давайте визначимо джерела надходження валюти в країну. Перш за все це експорт товарів та послуг. Також джерелом надходження валюти є інвестиції — реальні (в будівництво, устаткування, машини, сировину) та фінансові (купівля акцій компаній, купівля недержавних та державни боргових забов’язань). Ще одним джерелом є кредити міжнародних фінансових установ — зокрема МВФ.

Станом на вересень поточного року негативне сальдо зовнішньої торгівлі України становило 5,8 млрд доларів та зросло майже на мільярд у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому прямі іноземні інвестиції зросли лише на 5,5%, а левова частина зростання відбулася за рахунок курсової різниці. Що ж забезпечило таке збільшення находження валюти, яке спричинило значне укріплення гривні? Відповідь криється в обсягах купівлі українських ОВДП (державних боргових паперів) – іноземні інвестори від початку 2019-го року збільшили обсяги своїх інвестицій в облігації внутрішньої державної позики України у 14 разів та продовжують нарощувати обсяги їх купівлі. Дохідність таких боргових паперів у гривні становить близько 14%. Втім, сплатити державі по цім боргам доведеться двічі – один раз погасивши борг з відсотками, а інший – втративши у курсовій різниці. Так, НБУ вже втратив 11 млрд гривень на зростанні курсу гривні.

Наведемо приклад:

Інвестор вклав 1000 000 доларів США та придбав ОВДП за курсом, який становив 26 грн за долар – тобто 26 000 000 гривень. Згодом, державі доведеться повернути борг з відсотком (наприклад 14% річних), а це становитиме 26000000*1,14= 29 млн 640 тис гривень. Таким чином в державі збільшується валютна маса та вилучається гривнева, провокуючи укріплення курсу національної валюти. Втім, коли інвестор отримає гривні, він найбільш ймовірно конвертує їх знову у валюту, але вже за іншим курсом (наприклад за курсом 24 гривні за долар США). Таким чином інвестор поверне у валюті: 29640000/24= 1 млн 235 тисяч доларів США. Нескладно здогадатися, що прибутковість подібного інвестування в ОВДП становить 23,5%.

Раніше чи пізніше, інвестори отримуватимуть погашення боргів та конвертуватимуть їх знову у валюту. Не складно здогадатися, що курс знову піде вгору, але за таку “відстрочку” курсу держава сплачує колосальну ціну, не кажучи вже про те, що зміцнення гривні чутливо б’є по українському експорту. Чим тоді буде заохочувати Україна пропозицію валюти на ринку, аби девальвація не стала лавиноподібною є не зовсім зрозумілим – доведеться або підвищувати ставки по ОВДП, або запропонувати більш привабливий товар, ймовірніше за все – землю.

Джерело: uprom.info

Опубліковано

Троє львів’ян у сотні найбагатших українців. Хто вони?

За підсумками 2019 року серед сотні найбагатших українців опинилося троє львів’ян: Віталій Антонов, Володимир Зубик та Тарас Барщовський.

Рейтинг склав журнал «Новое Время» разом з інвестиційної компанією Dragon Capital, передає Діло.

Лідерами рейтингу є: Рінат Ахметов (9,6 млрд доларів), Віктор Пінчук (2,3 млрд доларів) та Вадим Новинський (1,7 млрд доларів). Також мільярд доларів мають: Ігор Коломойський (1,48 млрд доларів), Генадій Боголюбов (1,253 млрд доларів) та Петро Порошенко (1,253 млрд доларів).

Що ж до львів’ян, то троє потрапили у рейтинг. Найбільше грошей має власник «Галнафтогазу» (мережа АЗС «ОККО») Віталій Антонов, який опинився на 36 позиції зі статками у 161 млн доларів. Власник будівельної компанії «Інтергал-Буд» Володимир Зубик опинився на 52 місці із своїми 119 млн доларів. Ще один львів’янин Тарас Барщовський (виробник соків Galicia) займає 60 місце і має статки у 105 млн доларів.

Сумарні активи всіх учасників рейтингу становлять 34,8 млрд доларів, що на 2,7 млрд доларів менше, ніж минулого року.

Опубліковано

Що можна було придбати за 10 гривень в 1996 році

Із здобуттям Незалежності в Україні була введена тимчасова грошова одиниця «карбованець», яка проіснувала недовго. Вже у 1996 році з’явилася нова купюра – гривня. На початку свого шляху гривня була міцною валютою, однак за роки в результаті девальвації досить сильно знецінилася. Фінансові кризи та політична нестабільність сильно вдаряли по нацвалюті.

Це були складні часи, та більшість товару народного споживання було в дефіциті. Тому не варто порівнювати з сьогоденням. Що можна було купити за десять гривень на початку існування валюти (за даними НБУ), розповідає Промисловий Портал.

Зауважимо, що середньорічна зарплата в Україні у 1996 році була 125 гривень або 68 доларів на той момент. Тільки вдумайтесь в ці цифри.

Один батон коштував тоді 32 копійки, на десять гривень можна було купити 31 батон.

Літр молока мав вартість 90 копійок, на десять гривень можна було дозволити 11 літрів молока.

Півлітра сметани в 1996 році коштували 1,5 гривні. На десять гривень отримуємо 3,3 літра.

Кілограм м’яса коштував тоді 4 гривні, а значить маючи десять гривень ви могли купити 2,5 кілограма м’яса.

Кілограм вареної ковбаси коштував майже 5 гривень, а за десять гривень виходило цілих два кіло.

Одна 200-грамова упаковка масла коштувала гривню. На десять гривень виходило 10 таких упаковок, тобто 2 кілограми масла.

Літр рафінованої соняшникової олії коштував 1,8 гривні, і на десять гривень, відповідно, його можна було купити 5,5 літрів.

Кілограм гречки коштував 60 копійок. За десять гривень можна було купити 16,5 кілограмів крупи.

Кіло картоплі в 1996 році коштував 30 копійок, а на десятку виходило 33 кілограми.

Кілограм моркви був по 1 гривні. Нескладно порахувати, що на десять гривень виходило 10 кілограмів.

Кілограм цукру був по 70 копійок. За десять гривень ви могли б купити приблизно 14 кілограмів цукрового піску.




Один кілограм солі мав ціну 30 копійок. Відповідно за десять гривень виходило 33 кілограми.

Упаковка чаю (200 г) коштувала 4 гривні. У загальній сумі на десять гривень можна було купити 500 грамів чаю.

Плитка шоколаду (100 г) мала ціну 80 копійок. На десять виходило 12 плиток шоколаду.

Шпроти в 1996 коштували 1,5 гривні. На 10 гривень сумарно виходило 6 – 7 банок.

Літр горілки коштував тоді 3,4 гривні, а на десятку виходило майже три літри горілки.

Літр бензину коштував 60 копійок. На десять гривень виходило 16,5 літрів бензину.

Щоб оплатити місячну оренду комунальних послуг, проживаючи в однокімнатній квартирі, потрібно було мати 20 гривень.

Один долар тоді коштував 1,7 – 2 гривні.

Ось таке було співвідношення між цінами та зарплатою в 1996 році.

Опубліковано

ВРУ зобов’язала ФОП 2-4 категорій у сфері торгівлі і послуг перейти на касові апарати

Верховна Рада схвалила законопроект №1073 про внесення змін до Податкового кодексу, який зобов’язує фізосіб-підприємців другої-четвертої категорії у сфері торгівлі і послуг використовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО), інформує LB.ua.

Штрафи за порушення роботи з РРО (видача чека на неповну суму вартості товару або послуг; непроведення розрахункових операцій через РРО) на перехідний період до 1 жовтня 2020 року становитиме 10% від вартості товару або послуг, за інше – 50%. Після перехідного періоду штрафи збільшать до 100% і 150% відповідно.

Від необхідності використовувати РРО звільнили ФОП першої категорії.

Для ФОП другої-четвертої категорій, які продають побутові товари з гарантійним ремонтом або медикаменти, РРО стануть обов’язковими з 1 жовтня 2020 року. З 2021 року до них додадуть ФОП, які продають ювелірні товари, текстиль, вживані товари в магазинах, ресторани і кафе, туристичні агентства, готелі та хостели.

Для інших ФОП РРО будуть обов’язковими, якщо їхній щорічний дохід перевищує 1 млн гривень.

Також закон запроваджує механізм кешбеку, який передбачає виплату грошей покупцям, які поскаржаться на продавців, які не видають чеків. Такі зміни вносяться безпосередньо до Податкового кодексу і передбачають, що сума придбання повинна бути від 850 грн.

Крім того, ухвалені поправки збільшують щорічний оборот для другої групи ФОП з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн.

Цього ж дня народні депутата проголосували за законопроект №1053-1 про внесення змін у Закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який дозволяє використовувати програмні РРО поряд з традиційним.

Опубліковано

Коли в Україні заборонять платити монетами 1, 2 і 5 копійок

З 1 жовтня 2019 року в Україні не можна буде розраховуватися монетами номіналом 1, 2 та 5 копійок, пише ICTV.

З 1 жовтня 2019 року в Україні монети номіналом 1, 2 та 5 копійок не прийматимуть для розрахунку за товари і послуги, а НБУ почне вилучати їх з обігу.

Впродовж наступних трьох років в українців буде можливість обміняти відповідні монети.

До 30 вересня 2020 року зазначені монети можна обміняти в усіх відділеннях українських банків, а до 30 вересня 2022 року – в НБУ та уповноважених банках.

Крім того, Нацбанк почне вилучати з обігу монети номіналом 25 копійок, але ними можна буде розраховуватися.

В НБУ нагадали, що для полегшення розрахунків готівкою суму до оплати можуть заокруглювати до такої, що кратна 10 копійкам.

Опубліковано

Як правильно торгуватися? Це треба знати кожному

Уміння вести переговори — універсальне мистецтво, яким, як не дивно, більшість з нас абсолютно не володіє. Особливо це стосується вихідців тих країн, в культурі яких торгуватися не дуже прийнято.

Нижче ви знайдете кілька порад, що узагальнюють досвід найкращих майстрів у «мистецтві торгуватися»:

1. Визначтеся з максимумом

Найперша вимога для успішного ведення будь-яких переговорів — впевненість в собі. Найпростіший спосіб відчувати себе впевнено, коли намагаєтеся щось виторгувати, — це знати «кращу альтернативу», яка у вас є.

Коли мова йде про оплату вашої праці, цієї кращою альтернативою може бути плата, яку будь-хто готовий платити за подібну роботу. Наявність конкурента ваших партнерів по переговорах — перевірений засіб домогтися найбільш вигідних для себе умов.

2. Розширюйте угоду

Коли люди ведуть переговори, вони автоматично опиняються в становищі суперників, і не важливо про що йде мова — про введення нових податків або ціну на якусь річ. І це суперництво не дозволяє сторонам усвідомити, що вони можуть отримати від цих переговорів навіть більше, ніж планували. Наприклад, коли дві компанії обговорюють ліцензійну угоду, одна зі сторін може запропонувати взаємний обмін ліцензіями. Іншими словами, Apple замість того, щоб просто заплатити Google за право використання деяких їхніх патентів, може запропонувати в рамках цієї угоди свої власні патенти.

Цей прийом відомий як «інтеграційні переговори». Ідея полягає в тому, щоб заздалегідь викласти свої потреби, замість того щоб приховувати цю інформацію до останнього. Так кожна сторона буде намагатися знайти спосіб задовольнити потреби один одного і отримати взаємну вигоду.

3. Відщипувати по шматочку

Якось професор Колумбійського університету Адам Ґалінські, який спеціалізується на веденні переговорів, чекав в аеропорту, коли оголосять посадку на його рейс, і почув оголошення. Авіакомпанія пропонувала пристойну суму компенсації тому, хто погодиться обміняти свій квиток і вилетіти на наступний день.

Ґалінські почекав, поки сума компенсації зросла до тисячі доларів (спочатку квиток коштував 180 доларів), і підійшов до віконечка. Він сказав, що згоден летіти на наступний день, але … «не могла б авіакомпанія підвищити клас його квитка до першого класу?» Йому охоче пішли назустріч. Потім Ґалінські попросив кімнату в готелі, «щоб було де переночувати до завтра», вечеря і таксі до аеропорту за рахунок авіакомпанії — і все це отримав.

Коли угоду по основній частині договору досягнуто, більшість з нас зупиняється, вважаючи переговори успішно завершеними. Тим часом майже завжди ми можемо отримати безліч додаткових бонусів, — якщо тільки про них будемо просити.

«Ви ніколи не отримаєте того, про що не попросите».

4. Обеззброюйте співчуттям

Хочете знати, як виторгувати хорошу ціну при покупці автомобіля? Ось як це вдалося професору Джорджтаунського університету Крістоферу Восс, що спеціалізується на веденні переговорів:

Для початку Восс запропонував досить низьку ціну, щоб продавця вона не влаштувала, але й не настільки низьку, щоб він тут же припинив розмову. Потім, у процесі переговорів, ціна поступово стала підніматися, а не стрибати туди-сюди, поки не зупиниться десь посередині, як це зазвичай відбувається.

Восс просто відразу сказав — наймилішим тоном, на який тільки був здатний, що ціна продавця абсолютно справедлива, і йому дуже ніяково забирати у нього час, але у нього, на жаль, просто недостатньо грошей, щоб заплатити ту ціну, яку цей автомобіль заслуговує .

І тут раптом продавець перейнявся до Восса симпатією, і подальші переговори, по суті, він вів уже сам із собою, а не з Воссом. У результаті продавець домовився з менеджером про надання всіх найвигідніших знижок і домігся максимального зниження ціни — і Восс отримав машину практично без всякої націнки.

5. Не поспішайте

Нас не просто так намагаються переконати, що «пропозиція дійсна» тільки протягом будь-якого обмеженого періоду часу. Подібні формулювання змушують нас діяти ірраціонально. Але… завжди краще почекати. Якщо ви говорите «так» занадто швидко, продавця це може навіть розчарувати — він може порахувати що його початкова ціна була занадто низькою.