Позначка: гори

Опубліковано

Зі Львова – на лижі. Актуальна інформація про 6 курортів

До Львова повернулася справжня сніжна зима, а це означає, що саме час знову діставати лижне спорядження, пише Твоє місто.

Буковель

У Буковелі є лижні траси різного рівня складності. Відстань від Львова: 231 км.
Загальна протяжність трас становить 50 км.

Ціни. Один підйом на витяг №2 коштує 105 грн, пільговий – 75 грн. Решта витягів – по 250 грн, пільговий – 175. Можна замовляти на декілька годин. За повний один день доведеться сплатити 975 грн та 685 за пільговий скі-пас. Абонементи на 10 днів діють з дня продажу. Їхня вартість становить 6 825 гривень, пільгова – 4780. Також на курорті діє акція «Ранкова»: при купівлі денного абонементу до 9:00 надається знижка 30% з понеділка по четвер та 20% – з п’ятниці по неділю.

Також цього сезону курорт пропонує для гостей першу санну трасу, що розташована біля витягу №14. Час роботи – щодня з 16:30 до 19:30. Абонемент на 1 з’їзд коштує 290 грн, пільговий – 205 грн, на три години – 590 і 410 грн відповідно. Дітей до 6 років пускають безкоштовно, але тільки в супроводі дорослих. Завдаток за санки становить 1000 грн або паспорт чи водійські права.

Прокат лижного спорядження (лижі або сноуборд, черевики, палиці для лиж, шолом захисний) обійдеться від 150 до 390 грн на один день, залежно від категорії. Для дітей ціна становить 75-160 грн. Також на курорті пропонують для прокату сноублейди (короткі лижі) за 220 грн. на день.

Плай

Гірськолижний курорт «Плай» розташоаується біля села Плав’є на півдні Львівської області. На території гірськолижного комлексу облаштовані витяги, найдовший з яких протяжністю 1200 м, перепад висот сягає 260 м. Відстань зі Львова: 140 км.

Ціни. Вартість вища на кількадесят гривень у вихідні та святкові дні. Один бугельний витяг у будень вартуватиме 50 грн, крісельний – 70 грн. Абонемент на день коштує 700 грн (800 грн на вихідні). Варто зауважити, що на трасах курорту заборонено кататися на санчатах.

Прокат спорядження для лижників обійдеться у 160-220 грн., для сноубордистів – 200 грн., для дітей (лижі або сноуборд) – 120 грн.

Драгобрат

Драгобрат є найвищим гірськолижним курортом в Україні. Відстань від Львова: 254 км. Траси в Драгобраті розраховані як на професіоналів, так і на новачків. Витяги – від 200 до 1500 м, бугельні, крісельний, мультиліфт (навчальний).

Ціни. Вартість одного витягу відрізняється для різних підйомників. Ціни коливаються від 20 до 60 грн за один витяг. Абонемент на день у туристичному комплексі «Вершина карпат» коштує 650 грн. Для тих, хто проживає в гірськолижних курортах, вартість підйомів може бути нижчою.

Лижне спорядження можна взяти на прокат від 60 гривень.

Пилипець

У Пилипці прокладено найдовші в Україні траси (довжиною до 4000 м) різної складності – круті, пологі, рівні, бугристі. Траси в Пилипці призначені для професіоналів, а пологі схили – для звичайних шанувальників лижного спорту та «чайників». Класифікація трас – легкі, середні, складні. Розташований за 190 км від Львова

Ціни. Один витяг вартує 60 грн, з 15:00 – 70 грн, екскурсійний – 100 грн. Абонемент на день коштує коштує 500 грн, на два дні – 800 грн. Мультиліфтом можна скористатися за 20 гривень.

Ціни на прокат лижного спорядження починаються від 50 грн.

Захар Беркут

Гірськолижні траси обслуговують: крісельний витяг, три бугельні витяги та мультиліфт для дітей і початківців. Туристичний комплекс «Захар Беркут» розташовується у селі Волосянка, 6 км від селища Славське.

Ціни. Клієнтам тут пропонують абонемент, що у будній день (9:00-16:30 год.) коштує 400 гривень, у вихідний – 500 грн. Для дітей – 200 та 250 грн відповідно. Три години коштуватимуть у будень 300 грн та 350 у вихідний. Для дітей – 150 та 180. Оглядовий (разовий) спуск та підйом вартує 120 гривень (вихідний день) та 90 гривень (у будні), для дітей – 80 та 60.

Повний комплект і лижного спорядження, і для катання на сноуборді можна взяти за 200 грн. Також можна орендувати окремі елементи.

Тростян

На схилах гори Тростян (1235 м) прокладено траси для професіоналів.
Працює кілька бугельних підйомників і один крісельний.

Ціни. Крісельна дорога в 2 сторони коштує 150 грн до 28 лютого. Ціна денного абонемента на всі підйомники Тростяна становить 420 грн. Чотири підйоми на бугелі – 180 грн.

Прокат лижного комплекту спорядження коштує 50-150 грн. на день, сноубордів – від 70 грн., санчат – 30 грн.

Джерело: Твоє місто

Опубліковано

Топ-10 місць для катання на лижах в Україні 2018

Грудень уже потрохи радує нас сніжком і легким морозом, а в горах – уже повно снігу! Лижні курорти успішно відкрили сезон, а нам саме час замислитися, де провести новорічні свята. Враховуючи, як мало снігу було торік і яким спекотним було літо, варто очікувати холодної та повносніжної зими, що якомога краще сприятиме займанню зимовими видами спорту. Тож пропонуємо до вашої уваги добірку кращих лижних курортів України!

Ясна річ, що епіцентром зимового відпочинку і одним із найкращих місць для лиж є Карпати. Якщо ви бажаєте відірватися на повну – вам саме сюди.

Буковель

Це найвідоміший та найбільший гірськолижний курорт України, знаний також далеко за межами нашої країни. Буковель – це велике туристичне містечко, у якому відвідувачі в будь-яку пору року можуть знайти прекрасні можливості для активного відпочинку.

Що ж до власне зимового відпочинку, Буковель налічує 63 гірськолижні траси усіх рівнів складності, сумарна довжина яких складає понад 60 км. Траси повністю обладнані сніговими гарматами, тож навіть якщо сніг за вікном не радує око – це не привід сумувати: в Буковелі сніг точно буде! Лижний сезон, завдяки гарматам, триває з грудня по квітень. Цьогоріч старт – 2 грудня. В Буковелі комфортно відчуватимуть себе як новачки, так і майстри спорту: кожен може знайти для себе трасу відповідного рівня складності або найняти інструктора. Діє в Буковелі Bukovelskischoll, яка за 4 дні гарантує впевнене катання на гірських лижах або сноубордах.

Проживання забезпечується у 8 комфортабельних готельних комплексах, а також окремих персональних 4- та 5-зіркових віллах з власним ski-out.

Недоліком Буковеля може бути ціна: в середньому вона вища, ніж на інших гірськолижних комплексах, і не менша, ніж на закордонних європейських курортах середнього класу. Але за якість треба платити. 1 оглядовий підйом, якщо не брати абонемент, коштуватиме 105 грн, у святкові дні – 135 грн. Один підйом для катання – 250 грн. Одноденний абонемент обійдеться в 975 грн, у святкові дні (з 2 по 6 січня) – 127 грн. Абонемент на 10 днів обійдеться у 6825 грн, у свята – 8875 грн. Прокат лижного спорядження обійдеться від 150-390 грн на день, залежно від стану та якості спорядження, для дітей – від 110 до 160 грн на день.

Проживання у двомісному економномері коштуватиме від 770 грн за добу, залежно від дат заїзду (новорічні свята дорожчі).

Харчування забезпечується численними ресторанами курорту. Вибір дуже великий!

Як дістатися: курорт знаходиться біля села Поляниця Яремчанської міськради, за 30 км від міста Яремче, і 10 км – від с. Татарів. Координати курорту: 48.346438, 24.445438. З Івано-Франківська до Буковеля ходять регулярні автобуси.

Драгобрат

Якщо Буковель є найбільшим гірськолижним курортом, то Драгобрат – найвисокогірнішим і, на думку багатьох, найкрасивішим. Розташований на висоті 1400 м, на межі лісової смуги, курорт має тривале і стійке природне снігове покриття, і кататися тут можна найдовше в Карпатах – вже з листопада і аж по травень. Згідно зі статистикою, за останні 30 років відсутність снігу тут не спостерігалася. Тож кращого місця для катання на лижах не знайти. Крім того, Драгобрат дуже полюбляють сноубордисти! Тут також є можливості для фрірайду.

Драгобрат є ідеальним місцем для любителів відчуття свободи – певна віддаленість від населених пунктів, важкодоступність і, відповідно, значно менша кількість відвідувачів дають можливість на повну насолодитися красою гір.

На Драгобраті знайдеться місце як для новачків, так і екстремалів, – 8 трас різного класу складності забезпечують це. Головні підйомники розташовані на схилах гори Стіг. Крім того, Драгобрат – рай для любителів фрірайду та сноубордингу! Також тут діє лижна школа, де навчають азам катання.

Любителів фрірайду на сноукайті доставляють на верхів’я гір Жандарми та Стіг, звідки не лише можна екстремально спуститися вниз, а і вдосталь намилуватися карпатським краєвидом, у тому числі Говерлою, що видніється вдалині.

Поселитися у Драгобраті можна в готелі або котеджах, з 2- і 3-місними номерами. Проживання у найпростіших номерах коштуватиме від 430 грн на добу, у свята – від 550 (залежно від дат і умов, ціни потрібно уточнювати у конкретному готелі!).

Зі скі-пасами на Драгобраті складніше, ніж, наприклад, на Буковелі, оскільки власники підйомників – різні. І вам потрібно обрати, де кататись, або купити абонементи на певну кількість підйомів на різні траси. Один підйом – 35–40 грн, п’ять підйомів – 150 грн дорослий, 80 грн – дитячий, 20 підйомів – 450 грн, 50 підйомів – 1000 грн. Прокат лиж і сноубордів – 100–150 грн на день (залежності від комплектації, фірми, стану спорядження). Пункти прокату є як у селищі Ясіня, так і на самому курорті. Варто зазначити, що ціни на свята значно зростають.

Як дістатися: за 18 км від бази – селище Ясіня, куди можна доїхати поїздом з Києва, Львова, Івано-Франківська або автобусами з Чернівців, Ужгорода, Рахова. До самої бази можна дістатися лише транспортом підвищеної прохідності, на хороших позашляховиках. Дорога може значно ускладнюватися через погані погодні умови. Якщо ваш транспорт не відповідає цим вимогам, слід лишити авто на стоянці в Ясіні і скористатися послугами місцевих перевізників. Їх дуже багато. Проблем добратися на Драгобрат у лижний сезон немає, для здешевлення ціни – збирайте компанію або самі долучайтеся до якоїсь групи! У минулому році ціни за підйом на Драгобрат були від 70–80 грн з особи.

Славське

Один з найпопулярніших і велелюдних гірських курортів Карпат, що замикає трійку найкращих. Кожного року його відвідує багато любителів зимових гір. Популярності курорту сприяє близькість до Львова – усього 135 км. На відміну від популярного Буковеля, курортний бізнес в якому був започаткований лише в 2000 році, гірськолижний туризм у Славському має дуже давню історію, що своїм корінням сягає першої половини 19 століття.

Найвідоміший лижний комплекс у Славському розташований на горі Тростян, що користується визнанням у лижників. Гора має 11 трас різних рівнів складності загальною довжиною 22 км, має 7 бугельних підйомників і 1 канатно-крісельну дорогу.

Зупинитися у Славському можна у різноманітних готелях і садибах селища і околиць. Вартість – від 550 грн за добу (у святковий період ціни вищі).

Вартість денного абонементу на підйомники на горі Тростян – 530 грн.

Перевагою Славського є близькість до відомих історичних та природничих пам’яток, серед них печера Довбуша та фортеця Тустань. До недоліків слід віднести можливі черги на підйомники, в ажіотажні вихідні готуйтеся простояти в очікуванні до 20 хвилин.

Як дістатися: потягами – Славське має залізничну станцію.

Пилипець

Одне з найулюбленіших в Україні місць для любителів фрірайду. Сніг у Пилипці тримається з грудня по квітень. Сумарна довжина трас на горі Гимба – більше 20 км.

Траси курорту задовольняють як професіоналів, так і аматорів. Любителів фрірайду батраками завозять на верхів’я гори Гимба. На гору Гимба є крісельна канатна дорога довжиною 1650 м, бугельні підйомники довжиною 1500 м («Боржавські полонини»), 600 та 400 м. На гору Магура-Жида (1505 м над рівнем моря) є бугельні підйомники завдовжки 1000 і 900 м («Магура»). Ціни на абонементи від 80 грн за підйом на гору Гимбу та від 20 грн за підйом на гору Магура.

Родзинкою курорту, окрім лиж, є легендарний водоспад Шипіт, що не замерзає навіть взимку, – усього за 6 км від Пилипця. Тому, крім своєї «зимової репутації», Пилипець може приваблювати туристів і в міжсезоння.

Не стане проблемою поселення в Пилипці: для комфортного відпочинку лижників, сноубордистів та просто любителів гір у Пилипці є велика кількість готелів і приватних садиб різного рівня та вартості. Тут хороший варіант для себе може знайти як найприскіпливіший турист, так і простий мандрівник. Найдешевші номери – від 350 грн за добу.

Ціни на новий сезон поки що не оприлюднені, дізнатися про їх появу можна на офіційному сайті.

Як дістатися: потягом до станції Воловець, звідки автобусом або таксі до села Пилипець.

Мигово

Буковинський гірськолижний комплекс розташований неподалік урочища Солонець, відомого родовищами мінеральних вод. Мальовниче розташування у гірській долині поєднується з близькістю до Чернівців – усього 60 км від обласного центру.

На схилах гори Мала Кічера розташовані 2 спуски, довжиною 1100 і 1300 м, що обслуговуються двома бугельними підйомниками довжиною 1000 та 600 м. Оплата здійснюється за принципом «електронного гаманця», що в поєднанні з чотирма турнікетами системи SKI PASS забезпечує практично відсутність черг.

Снігові гармати забезпечують безперервне снігове покриття з грудня до кінця березня.

Перевагою комплексу є компактність розташування готелів, трас і об’єктів харчування.

Як дістатися: від Чернівців – на маршрутних таксі, що відходять від центрального автовокзалу.

Ізки

До села Ізки, що на Міжгірщині, туристичний люд з’їжджається навіть із сусідніх курортів: аби побачити справжній карпатський ековідпочинок і відчути атмосферу природного комфорту. Дерев’яні будиночки в Ізках створюють казкову атмосферу у будь-яку пору року і дають можливість хоч на якийсь час відгородитися від надмірної суєти.

Курорт гарний для початківців, він має 5 трас, які класифікуються як «сині» і «зелені», тобто середньої і легкої складності. Територія комплексу «Ізки» – 28 гектарів. На такому великому просторі навіть у святковий новорічно-різдвяний період відпочивальники почуватимуться вільно. На горі Магура працюють два витяги: крісельний та невеликий бугельний. Крісельний працює навіть влітку: тут чудові краєвиди. Траси – середнього рівня складності, достатньо просторі (ширина до 200 м, протяжність найдовшої – майже 3 км). Тому в «Ізках» буде цікаво як досвідченим лижникам і сноубордистам, так і початківцям. Для тих, хто не впевнений у своїх силах, тут працює лижна школа.

Комплекс позиціонує себе як «еко». Так, тут пропонують органічні продукти власного виробництва, різноманітні лікувальні процедури, йогу тощо – що дозволить приємно розслабитись опісля лижного відпочинку.

Мінусом курорту є те, що не завжди тут є природний сніг – проте його відсутність компенсується сніговими гарматами.

Проживання можливе в готелі або котеджах «Ізок».

Як дістатися: потягом до станції Воловець, далі трансфером комплексу «Ізки» або власною машиною.

Протасів

Яр Карпати Карпатами, але не завжди є можливість втекти на декілька днів у гори. Однак не варто сумувати з цього приводу! Є місця, де можна провести лижний уїк-енд за межами Карпат.

Найвідоміший, перший і ледь не єдиний гірськолижний київський комплекс. Ідеальне місце для проведення зимового уїк-енду. Оскільки сніг далеко не завжди радує киян, комплекс обладнаний сніговими гарматами.

Протасів Яр має 4 траси різних рівнів складнощів для лижників та сноубордистів. Найкращий час для катання на лижах в Протасовому – ніч: траси освітлюються в темний період доби. Якраз у цей час тут найменше людей і найменша тиснява.

Як дістатися: від метро «Олімпійська» 40-м тролейбусом або маршрутками № 450, 495; від метро «Вокзальна» – маршруткою № 198.

Красія

Гора Красія (1036 м), що на Закарпатті, має два крісельні підйомники, один бугельний витяг та пункт прокату спорядження. Д2-крісельна канатна дорога довжиною 1114 м, перепад висот – 195 м, 4-крісельна канатна дорога довжиною 1585 м, перепад висот – 350 м, бугельний витяг довжиною 470 м, перепад висот – 95 м.

Гірськолижний курорт у селі Вишка Великоберезнянського району є одним з найбільш оснащених і популярних курортів Закарпаття, сюди часто приїжджають туристи із сусідніх областей. Зручність у тому, що Красія знаходиться за 70 км від Ужгорода, і в лижний сезон туди можна доїхати навіть маршруткою.

Ціни на підйомники за день стартують від 350 грн. На новорічно-різдвяні свята – 500 і 650 грн за день катання.

Проживання у готелях – від 450, 550 грн за добу за стандартний номер (не у святковий період). Крім того, є великий вибір приватних садиб з різним ціновим діапазоном. У святкові дні зазвичай ціни вищі, зважайте на це.

Як дістатися: комплекс у селі Вишка Великоберезнянського району Закарпатської області. З Києва та Львова зручно доїхати поїздом до Ужгорода, далі – маршруткою або електричкою.

Водяники

Мешканцям Києва, Умані, Кіровограда або Черкас, які не мають часу на карпатський відпочинок, може стати в пригоді гірськолижна база «Водяники» Звенигородського району Черкаської області.

Розташований серед мальовничих наддніпрянських пагорбів курорт заснований 6 років тому. Зараз на відвідувачів чекають три лижних траси сумарною протяжністю понад 2000 м, які оснащені сучасною канатною дорогою та бугельним підйомником. Сноуборд-парк має три лінії трамплінів, є трек для бігових лиж. Також у комплексі надаються послуги інструкторів.

Проживання можливе у готельному комплексі, до послуг туристів також баня.

Як дістатися: автівкою до села Водяники Звенигородського району Черкащини або автобусами з Черкас до Звенигородки, звідти – до села Водяники.

Альпійська долина

Мешканцям Харкова зручно провести уїк-енд у гірськолижному комплексі «Альпійська долина», що розташований за 15 км від міста.

Комплекс має 2 траси протяжністю по 400 м, з різним перепадом висот. Підйом забезпечується двома паралельними підйомниками. Траса освітлюється, тож можливе індивідуальне нічне замовлення.

Недоліком комплексу слід вважати на малу кількість прокатного спорядження, тож, за можливості, варто приїздити сюди зі своїм.

Як дістатися: на автівці з Харкова в бік села Васищево, далі за вказівниками або електричкою до села Борова, далі знову за вказівниками.

Джерело: ua.igotoworld.com

Використані фото: bukovel.com, Анна Семенюк, svkolo.org, migovo.com.ua, gora.com.uasnowboarding.com.ua, wikimapia.org

Опубліковано

Куди поїхати на лижі: огляд місць в радіусі до 135 км від Львова

032.ua підготував для вас огляд гірськолижних курортів в радіусі до 135 км від Львова, куди можна дістатися за кілька годин і весело провести час.

Тепер Вам залишається лише вибрати між сноубордом і катанням на лижах.

Гірськолижні курорти у Славському

Славське вважається одним із найбільших і найстаріших гірськолижних курортів України. Тут є багато лижних трас. Основні із них прокладені на схилах таких гір, як Тростян, Менчіл, Варшава, Погар та Кремінь.

Відстань від Львова – 130 км.

Плав’є (Плай)

На гірськолижному курорті “Плай” є шість спусків, найдовший з яких – довжиною у 1200 метрів. Що стосується підйомників, то тут є 1 бугель та 2 крісельних підйомника по 1000 м, мульти-ліфт та бебі-ліфт.

Відстань від Львова – 120 км.

Волосянка

У Волосянці є два гірськолижні витяги: “Захар Беркут” та “Ільз”.

Комплекс “Захар Беркут” має одинадцять трас різного рівня складності та довжини, три бугелі, один мультиліфт і один крісельний витяг. Загальна довжина трас – до 9000 м.

Комплекс “Ільз” має приватний бугельний витяг і розрахований на початківців.

Відстань від Львова – 135 км.

Гірськолижний комплекс “Звенів”

На гірськолижному курорті є два бугельних підйомника. Один довжиною витягу 960 м, другий – 400 м.

Розташований “Звенів” у с. Орявчик Сколівського району Львівської області.Загальна довжина трас складає від 1200 до 1800 м., тому кататися тут можуть , як початківці, так і професіонали.

Відстань від Львова – 134 км.

Додамо, що у Львівській області, за 140 км від Львова є гірськолижний курорт “Тисовець”, але він не потрапив у наш огляд, оскільки взимку 2017/2018 року не працюватиме через проведення ремонтних робіт.

Опубліковано

Куди поїхати на лижі: огляд гірськолижних курортів в радіусі до 90 км від Львова

032.ua підготував для вас огляд гірськолижних курортів в радіусі до 90 км від Львова, куди можна дістатися за кілька годин і весело провести час.

Тепер Вам залишається лише вибрати між сноубордом і катанням на лижах.

Гірськолижний витяг «Майдан»

Довжина траси – 680 м.

Витяг – 1 двомісний крісельний.

Відстань від Львова – 30 км. Додамо, що гірськолижного витягу “Майдан” можна доїхати не лише автомобілем, а й автобусом №104, який курсує з площі Теодора і до самого підйомника.

Коли відкриття сезону? 22 грудня.

Ціни:

Ціни
Ціни
Ціни

Лижний комплекс “Казкова Поляна”

Довжина траси – 900 м.

Витяг – бугельний.

Є гірки для початківців, вечірнє катання і тюби.

Відстань від Львова – 35 км.

Коли відкриття сезону? Станом на 21 грудня невідомо, але на цих вихідних (23.12-24.12) лижний комплекс ще точно не розпочинає роботу.

Буковиця

Довжина траси: гірськолижний комплекс “Буковиця” має дві траси. Одна – довжиною 1000 метрів, інша – 900 метрів.

Витяг – Doppelmayr, Tatrapoma та Multilift.

Відстань від Львова – 88 км.

Карта схилів:

Буковиця
Буковиця

Ціни:

Буковиця
Буковиця
Буковиця
Опубліковано

Не Буковель: на які гірськолижні курорти Карпат поїхати кататись недорого

Зима – улюблений сезон для кайтерів. Але зараз це задоволення досить дороге, особливо якщо їхати на Буковель. Тож журналісти сайту “24” підібрали ТОП найкращих місць, де можна дешево і з задоволенням покататись.

Гірськолижний курорт Славське

Почати, напевно, варто із традиційної альтернативи Буковелю – Славське. Курорт розташований всього за 135 км від Львова, там непогана інфраструктура, досить великий вибір готелів, окрім приватного сектору.

У приватному секторі ціна за проживання переважно від 200 грн з особи за добу, а у готелях – від 500 грн за двомісний номер класу стандарт за добу.

Найвідоміший лижний комплекс на цьому курорті – на горі Тростян. Тут усього 11 трас різної складності та 7 бугельних підйомників. Вартість скі-пасу на день – від 400 грн. Ціна оренди спорядження варіюється між 100 і 170 грн.

Підходить як для сімей з дітьми, так і самостійним кайтерам з досвідом.

Гірськолижний курорт Красія

Колись цей курорт створювався як тренувальна база для олімпійського резерву. Тут розташовані найдовші траси. Тож курорт підходить як для початківців, так і для професіоналів.

Красія розташований у селі Вишка Закарпатської області. Тут теж є умови проживання на будь-який смак: ви можете зупинитись як у готелі, так і в приватному секторі. У готелі номер стандарт не у святкові дні коштуватиме від 600 грн на добу, у приватному секторі – від 250 грн на добу за особу.

Траси сині та червоні, тобто різної складності. Всього є 2 крісельних підйомники, тож коли є ажіотаж, доведеться вистояти в чергах, іноді навіть до 20 хвилин.

До речі, на цьому курорті є досить хороша лижна школа із адекватними цінами, наприклад, індивідуальне заняття з інструктором впродовж години коштуватиме 400 грн. Чим більше часу і людей, тим дешевше.

Красія підійде і для сімей з дітьми, і для самостійних заїздів.

Гірськолижний курорт Плай

На Плаї кількість трас не здивує – усього двох видів складності: сині і червоні. Трас для новачків тут немає, хоча лижна школа є. До того ж, є боулінг, дитячий центр, ресторани… Тобто нудьгувати тут не доведеться, якщо раптом катання вам набридне.

Абонемент на 1 день катання у вихідні, як не дивно, коштує досить дорого, у порівнянні із іншими гірськолижними курортами – 820 грн.

І проживання теж трохи “кусається”: номер стандарт у готелі коштуватиме від 1000 гривень.

Гірськолижний курорт Пилипець

Саме село Пилипець розташоване біля підніжжя двох гір: Гимба та Жид-Магура. Сніг на цьому курорті зазвичай буває від листопада до квітня. Загальна довжина трас – 20 тисяч метрів. До того ж, тут є можливість позатрасового катання. Тож сюди часто навідуються професіонали.

Підйомники тут працюють цілий рік. Вартість скі-пасу – від 500 грн. Можна зекономити та взяти абонемент одразу на 2 дні, такий коштуватиме 800 грн.

Ціна на проживання у готелі помірна – від 450 грн на добу за номер.

Для новачків підійдуть траси на горі Жид-Магура.

Гірськолижний курорт Драгобрат

Тут кататись можна найдовше – аж до середини травня. І не дивно, адже це найбільш високогірний курорт серед усіх в Україні. Щоправда, новачкам сюди зась, більшість трас вже для професійних кайтерів. Ба більше, там же на деяких трасах є спеціальні трампліни для фрістайлу. Тому саме тут проводять змагання з цього виду спорту.

Скі-пас на день буде коштувати 500 грн, один підйом – від 15 до 50 грн.

Оренда лижного спорядження коштуватиме від 100 до 150 грн на добу.

Проживати у готелях на території курорту досить дорого – близько тисячі гривень за номер на двох. Але у смт Ясіня, недалеко від Драгобрату, можна розміститись набагато бюджетніше – всього за 200 грн на добу за особу, при тому ще й з 2-разовим харчуванням. Щоправда, тоді доведеться витрачати гроші на трансфер до підйомників на Драгобраті та назад до Ясіні.

Гірськолижний курорт Ізкі

Ідеальний курорт для новачків і сімей з дітьми.

Для усіх охочих тут працює 2 витяги: бугельний для новачків та крісельний для професіоналів. Скі-пас на повний день коштуватиме від 400 грн за день катання. А бугельний підйомник значно дешевший – від 150 грн за день.

Проживання у готелі у несвяткові дні коштуватиме від 600 грн на добу за номер “стандарт”.

До речі, саме в Ізках працює дитячий табір.

Гірськолижний курорт Бескид

Гірськолижний комплекс “Бескид” розташувався у селі Верхній Студений. За 4 км від комплексу є залізнична зупинка “Бескид”, тож сюди зручно дістатись не тільки машиною, але і поїздом.

Тут усього є дві траси і два бугельних витяги. Дуже добре тут вчитись кататись, адже траси досить легкі.

Денний абонемент коштуватиме від 300 грн. Проживання – від 600 грн за добу.

Гірськолижний курорт Орявчик-Звенів

Це ще один невеличкий карпатський гірськолижний комплекс. Проживання тут коштуватиме від 500 грн за добу.

Абонемент коштує від 300 грн за день катання, усі траси гарно облаштовані для новачків, є інструктори.

В принципі, усі ціни у комплексах “Орявчик” і “Звенів”, порівняно із іншими, значно нижчі. А ще є все необхідне, щоб стати на лижі і перетворитись на впевненого кайтера.

Щоправда, нині із безвізом можна поїхати кататись і в польське Закопане, і у словацькі Татри, ціна буде не надто відрізнятись від Буковелю, але сервіс і дороги – кращі. Тож вдалого зимового відпочинку!

Автор: Анастасія Ковач-Петрушенко

Опубліковано

Зі Львова – на лижі. У Карпатах відкривають сезон

Твоє місто пропонуємо актуальну інформацію про 6 популярних серед лижників курортів.

Буковель

У Буковелі є лижні траси різного рівня складності. Відстань від Львова: 231 км.
Загальна протяжність трас становить 50 км.

Лижний сезон цього року починається 2 грудня: тоді для катання запустять витяг №17 та трасу 17А. Витяг №5 працюватиме як транспортний засіб. 5 грудня для катання запустять витяг №12 і трасу 12В.

Ціни. Один підйом на витяг №12 коштує 105 грн, решта – 150 грн. Можна замовляти на декілька годин. За повний один день доведеться сплатити 975 грн. Абонементи на 10 днів діють з дня продажу. Їхня вартість становить 6 825 гривень. У святковий період – із 2 по 6 січня – один день коштує 1270 грн, що на 295 грн більше звичайної вартості.

Прокат лижного спорядження (лижі або сноуборд, черевики, палиці для лиж, шолом захисний) обійдеться від 150 до 390 грн на один день, залежно від категорії. Для дітей ціна становить 75-160 грн. Також на курорті пропонують для прокату сноублейди (короткі лижі) за 220 грн. на день.

Плай

Гірськолижний курорт «Плай» розташоаується біля села Плав’є на півдні Львівської області. На території гірськолижного комлексу облаштовані витяги, найдовший з яких протяжністю 1200 м, перепад висот сягає 260 м. Відстань зі Львова: 140 км.

Сезон цього року починається 1 грудня.

Ціни. Вартість вища на кількадесят гривень у вихідні та святкові дні. Один бугельний витяг у будень вартуватиме 50 грн, крісельний – 70 грн. Абонемент на день коштує 700 грн (820 грн на вихідні).

Прокат спорядження для лижників обійдеться у 160-220 грн., для сноубордистів – 200 грн., для дітей (лижі або сноуборд) – 120 грн.

Драгобрат

Драгобрат є найвищим гірськолижним курортом в Україні. Відстань від Львова: 254 км. Траси в Драгобраті розраховані як на професіоналів, так і на новачків. Витяги – від 200 до 1500 м, бугельні, крісельний, мультиліфт (навчальний).

Відкриття лижного сезону цього року заплановане 8-10 грудня.

Ціни. Один витяг бугельний коштує 20 грн (10 витягів – 200 грн), крісельний – 50 грн (10 підйомів – 300 грн), мультиліфт – 10 грн (10 підйомів – 120 грн.). Абонемент на день коштує 500 грн. Для тих, хто проживає в гірськолижних курортах, вартість підйомів може відрізнятися.

Лижне спорядження можна взяти на прокат від 60 гривень.

Пилипець

У Пилипці прокладено найдовші в Україні траси (довжиною до 4000 м) різної складності – круті, пологі, рівні, бугристі. Траси в Пилипці призначені для професіоналів, а пологі схили – для звичайних шанувальників лижного спорту та «чайників». Класифікація трас – легкі, середні, складні. Розташований за 190 км від Львова

Ціни. Один витяг до 31 грудня вартує 70 грн. Абонемент на день коштує коштує 400 грн. 50 витягів вартує 1 800 грн (в основний сезон). Мультиліфтом можна скористатися за 50 гривень.
Ціни на прокат лижного спорядження починаються від 50 грн.

Захар Беркут

Гірськолижні траси обслуговують: крісельний витяг, три бугельні витяги та мультиліфт для дітей і початківців. Туристичний комплекс «Захар Беркут» розташовується у селі Волосянка, 6 км від селища Славське.

Ціни. Клієнтам тут пропонують абонемент, що у будній день (9:00-16:30 год.) коштує 400 гривень, у вихідний – 500 грн. Для дітей – 200 та 250 грн відповідно. Три години коштуватимуть у будень 350 грн та 300 у вихідний. Для дітей – 150 та 180. Оглядовий (разовий) спуск та підйом вартує 100 гривень (вихідний день) та 80 гривень (у будні), для дітей – 70 та 50.

Повний комплект  і лижного спорядження, і для катання на сноуборді можна взяти за 150 грн. Також можна орендувати окремі елементи.

Тростян

На схилах гори Тростян (1235 м) прокладено траси для професіоналів.
Працює кілька бугельних підйомників і один крісельний.

Ціни. Крісельна дорога в 2 сторони коштує 180 грн до 10 січня, 150 грн до 28 лютого. Ціна денного абонемента на всі підйомники Тростяна становить 420 грн. Чотири підйоми на бугелі – 180 грн.

Прокат лижного комплекту спорядження коштує 50-150 грн. на день, сноубордів – від 70 грн., санчат – 30 грн.

Варто зауважити, що лижний курорт Тисовець цього сезону не працюватиме через ремонтні роботи.

Опубліковано

Львів’янин розповів, як підкорив одну з найвищих гір світу

Матеріал: Катерина Москалюк для Tvoemisto.tv.

Львівський альпініст Ярослав Носа 27 вересня піднявся на восьму за висотою гору світу – Манаслу (8 163 метри). Це перший восьмитисячник Ярослава: до Гімалаїв були сходження на вершини Татр, Альп, Кавказу, Паміру та Тянь-Шаню. Ярослав розповів Tvoemisto.tv, як йога та біг допомогли підготуватись до штурму вершини «Гори духів», про відчуття у так званій «зоні смерті» у горах та чому люди не рятують один одного на висоті.

Базовий табір

З горами асоціюю себе все життя. Я родом із Рахова – містечка, яке розташоване між Чорногірським та Мармароським хребтами Карпат. У дитинстві обійшов усі навколишні вершини, читав книги про гори, зокрема Райнгольда Месснера, альпініста, який першим підкорив усі восьмитисячники світу. Тоді сходження у високих горах мені видавались такими ж нереальними, як і політ на Марс. Згодом переїхав до Києва, де почав займатись альпінізмом – були виїзди на Кавказ, Памір, Тянь-Шань, сходження у Татрах та Альпах. Потім – робота у Львові, сім’я, народилась донька і я зробив перерву в альпінізмі майже на чотири роки. Однак бажання зайти на восьмитисячник мене не залишало, і, коли побачив пост київських альпіністів про сходження на Манаслу, вирішив: їду.

До експедиції на Манаслу я готувався дев’ять місяців – підбирав спорядження, правильне харчування та читав відповідну літературу. Стів Хаус та Скот Джонстон, автори книги про тренування для нового альпінізму, вважають, що альпінізм – це, перш за все, спорт. Магії там немає, а є небезпека та ризик. Альпіністи – це переважно люди із забобонами: не можна говорити про гори зневажливо, замість слова «останній» варто казати «крайній»… Як на мене, треба розраховувати на підготовку, фізичну силу та здоровий глузд. Гори – це дуже складне середовище, до якого варто готуватись, щоб зменшити імовірність нещасних випадків.

До експедиції на Манаслу готувався як до ультрамарафону – почав бігати, плавати та їздити на велосипеді. Тренувався із львівським спортивним клубом «Ультра», влітку взяв участь у гірському бігу на 65 кілометрів через Чорногірський масив «Чорногора Скай-рейс». Серед учасників зі Львова я посів друге місце, мені не було важко пройти дистанцію, і я відчув, що готовий до експедиції у Гімалаї.

Окрім бігу, я відновив заняття зі скелелазіння і спробував займатися йогою. У високих горах через брак кисню робота організму змінюється, і для підготовки до цих умов тривалі статичні навантаження корисніші, ніж, скажімо, біг на короткі дистанції. Я це відчув якось інтуїтивно, а коли почав знайомитися з методиками Стіва Хауса і Скота Джонстона, переконався у правильності обраної системи тренувань. Утім, кожен альпініст має свою теорію підготовки до високих гір.
Я звернувся до комерційної фірми, бо логістика експедицій в Гімалаї дуже складна і монополізована, а для спортивного сходження команду зібрати не вдалось. Спочатку планував повністю безкисневе сходження, але в мене є родина… Щоб додатково не ризикувати, взяв один балон кисню. Як згодом виявилось – не даремно. На висоті я обморозив пальці: організм в екстремальних умовах вважає пальці найменш потрібними і переводить максимально можливу кількість кисню до мозку. Евакуація з такої висоти фактично неможлива, і без кисню ситуація могла стати набагато гіршою.

Сходження

Сходження на Манаслу зазвичай відбуваються восени, оскільки літо – це час мусонів, які приносять затяжні дощі. У періоди з 15 до 20 вересня та з 25 до 30 вересня погода добра, відкривається своєрідне вікно для сходження. З жовтня по грудень погода стає непередбачуваною, а потім знову з’являється можливість потрапити на вершину. Така тенденція спостерігається протягом останніх десяти, а може і більше, років. Окрім того, у місцевих ці дні корелюються із святами, існує навіть повір’я, що 30 вересня приходить Будда і забирає погоду.

Я не дуже люблю обрядовість, проте у Непалі є свої традиції, які варто поважати. Ми ходили на служби в храми Катманду, робили пуджу, просили благословення у монахів. Якщо не розвішати молитовні прапорці, то шерпи просто відмовляться підніматись на гору.

Стандартна схема сходжень у Гімалаях – спати на висоті, відпочивати внизу. Базовий табір експедицій на Манаслу розташувався неподалік поселення Самагон, назва якого, звичайно ж, провокувала багато жартів. Альпініст піднімається з базового табору до наступного, розташованого вище, там ночує, отримує порцію акліматизації і знову спускається до зеленої зони.

Недолік комерційних експедицій у тому, що вони намагаються організувати сходження якомога швидше, так вигідніше. На наше сходження було відведено час із 15 вересня по 5 жовтня, проте ми вклалися у десять днів. Це дуже ризиковано, адже такого часу для акліматизації замало і для гір-семитисячників. У нас була лише одна ночівля у третьому таборі і одразу штурм вершини. Я планував організувати і четвертий базовий табір, проте шерпи відмовилися його робити. Мені довелось розпочати сходження о сьомій вечора, а не о другій чи третій ночі, як зазвичай заведено у альпінізмі. Я йшов усю ніч, а за декілька годин до світанку зрозумів, що не відчуваю пальців на ногах. Я був на висоті майже восьми тисячі метрів і опинився перед вибором – іти на штурм вершини чи спускатись вниз. Я розумів, що другого шансу у мене не буде. Пасанг Шерпа допоміг розтерти ноги, одягнув мені маску, увімкнув кисень, і я продовжив підйом наверх.

Відстань із третього до четвертого табору я пройшов уночі, а температура у цей час може сягати і мінус сорок: знімаєш рукавицю і рука починає леденіти. Такі тривалі нічні сходження без кисню робити не варто, інакше є ризик обмороження. До того ж, при купівлі спорядження я обрав не найкращі черевики, що й далося взнаки. Схід сонця в такій ситуації – це спасіння, адже вдень у горах може сильно припікати, доводиться рухатися і шукати затінок. Коли я зрозумів, що обморозив пальці, почав приймати спеціальні ліки. З вершини спустився за вісім годин і одразу звернувся про допомогу до медиків. Мені вдалось зберегти пальці, але альпіністи до таких втрат готові й не сильно з цього приводу переймаються.

Вершина

Коли піднімаєшся на вершину восьмитисячника, наче потрапляєш у відкритий космос. На горі розкриваєш прапор, який шукаєш у дванадцяти кишенях куртки, робиш фотографію і все, потрібно йти вниз. Висота тебе хапає, сильно стискає і не відпускає доти, поки не почнеш спускатися вниз. Фокусуєшся на небезпеці, думаєш, як не зірватись на спуску, не впасти у тріщину. Лише у базовому таборі усвідомлюєш, що нічого не сталося, що ти – у безпеці.

Сьогодні у Гімалаях усі експедиції комерційні, без допомоги місцевих фірм здійснити сходження практично неможливо. У 2013 році Улі Штек, Сімоне Моро та Джонатан Гріффіт спробували зробити спортивне сходження на Еверест без участі шерпів. Усе закінчилось конфліктом – висотні шерпи просто побили альпіністів. Навіть якщо є бажання самостійно пройти маршрут на Еверест, усе одно доведеться платити за користування перилами (система страховки при проходженні небезпечних ділянок маршруту на льодовику Кхумбу), які облаштували шерпи. Крім того, знайомий піднімався на Еверест через Намче з боку Непалу, так мало того, що практично до базового табору є дорога, так у поселенні їм показували фонтан. Уявляєте – фонтан на треку до Евересту.

Звичайно, альпінізм змінюється – маршрути уже прокладені, з’являється краще спорядження, прогнози погоди стають точнішими, проте гори все одно залишаються великим викликом для альпініста. Безперечно, альпінізм потребує значних фінансових витрат та повної віддачі: більшість відомих альпіністів не мають родини. Вони жертвують цією частиною свого життя заради гір.

У мене ніколи не було ідеалістичних уявлень про висотний альпінізм. Навіть коли люди працюють у команді, це лише один із способів організувати собі підйом на вершину. У книзі Валерія Хрищатого про сходження на Канченджангу (третя за висотою гора у світі) описано, наскільки напруженими були стосунки між учасниками команди. Мета альпініста – потрапити на вершину, і у історії висотного альпінізму було багато подій, коли альпіністи жертвували життям заради власного его. На щастя, у мене такої ситуації не було. Утім, коли я піднімався на гору з слабшими за мене альпіністами, до табору приходив першим, розкладав намет і варив чай – так заведено. Вони приходили, пили, «падали» у спальники і засинали. Не буду приховувати, тоді в мене виникали думки, що ці люди зменшують мої шанси потрапити на вершину.

На висоті залишаються тіла альпіністів, які загинули біля вершини гори. З такої висоти складно організувати їхній спуск, для цього потрібно піддати небезпеці ще мінімум десятьох людей. На висоті ти йдеш, повторюсь, наче у відкритому космосі, а коли одягаєш кисневу маску, одразу стаєш залежним від кількості балонів. Кисню вистачає на дві-три години, і якщо за цей час ти не встигнеш спуститись, є велика імовірність залишитись на горі назавжди. Окрім того, допомогти людині, яка не може йти сама, практично неможливо – на такій висоті нереально когось нести. Коли у мене виникли проблеми на висоті, біля мене пройшли люди і ніхто навіть не зупинився. Потрібно усвідомлювати рівень небезпеки і розраховувати на власні сили. Безперечно, є відчуття, що людям на такій висоті не місце, але гори – як наркотик, якщо один раз спробував, потім зупинитись дуже важко.

Манаслу – дуже гарна вершина, і я б туди повернувся, але у світі є ще 13 гір-восьмитисячників. Мені б хотілось, щоб у Гімалаях з’явився новий маршрут, прокладений львівськими альпіністами. Я був би щасливим, якби це відбулось, а якщо я був би частиною цього – це була б квінтесенція моєї кар’єри альпініста.

Катерина Москалюк для Tvoemisto.tv
Фото надані Ярославом Носа