У мережі показали наслідки масової вирубки лісів в Карпатах

Обсяги незаконних вирубок в Україні за рік зросли у 7 разів і досягли майже 120 тисяч кубометрів.

У Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою Dronarium у фейсбуці оприлюднили фото наслідків масової вирубки лісів у Карпатах – вони неприємно вражають.

“Карпати давно вже освоюють заповзятливі шлунки без страху і совісті. Карпати, які лисіють з неймовірною швидкістю”, – зазначили у повідомленні.

Фото Тимофій Шмайда / Dronarium Україна
Фото Тимофій Шмайда / Dronarium Україна
Фото Тимофій Шмайда / Dronarium Україна
Фото Тимофій Шмайда / Dronarium Україна
Фото Тимофій Шмайда / Dronarium Україна
Фото Тимофій Шмайда / Dronarium Україна
Фото Тимофій Шмайда / Dronarium Україна

До слова, на сайті lk.ukrforest.com можна перевірити, чи законно здійснюється заготівля деревини.

Нагадаємо, наприкінці 2019 року Верховна Рада прийняла закон, яким передбачена заборона на суцільну вирубку лісів в Карпатах.

На Закарпатті у горах висадили майже мільйон дерев

У горах на Закарпатті відновлюють ліс. Там висадили вже майже один мільйон молодих саджанців. На Львівщині висаджено ще майже 1,2 млн саджанців.

Про це повідомляє Державне агентство лісових ресурсів України у Facebook.

“Нарешті настала активна пора, коли майже зійшов сніг, і лісівники почали відновлювати лісові масиви в гірських районах Закарпатської області”, – йдеться у повідомленні.

Державне агентство лісових ресурсів України зазначає, що там вже висадили майже один мільйон маленьких дерев, які через декілька років стануть могутнім лісом.

Державне агентство лісових ресурсів України
Державне агентство лісових ресурсів України
Державне агентство лісових ресурсів України
Державне агентство лісових ресурсів України

Загалом, у Карпатському регіоні вже відновлено більше 1,5 тисячі га лісу.

Зазначимо, що державні лісогосподарські підприємства, що входять до сфери управління Держлісагентства, відновлюють всі суцільні зруби, на яких відбулася заготівля деревини. Під час весняної лісокультурної кампанії у Карпатах заплановано відновити більше двох тисяч гектарів лісу.

50 вражаючих фактів про українські Карпати

Природа Карпат казково багата. Рідкісні і зникаючі види, унікальні природні явища та витвори природи, яких не побачиш ніде у світі … Скільки ще цікавого і неймовірного ховають в собі ці гори.

1. Найвище розташований населений пункт – село Випчина Чернівецької області розташований на висоті 1100 м над р.м.

2. Найбільш високогірне місто – Рахів. Середня його висота становить 820 м над р.м. Цьому місту належить ще один рекорд – найбільший перепад висоти між вулицями – 600 м: від найнижчої (400 м) до найвищої 1000 м.

3. Найвисокогірніше місце праці та наукова споруда – біостаціонар Львівського відділення інституту ботаніки НАН України, який розташований на полонині Пожижевській (1429 м над р.м.). Включає метеостанцію та сніголавинну станцію. Збудований в 1899 р.

4. Найглибше розташована лікарня – в селі Солотвин Закарпатської області понад 200 років видобувають сіль вищої категорії. В 1968 р. співробітники Ужгородської філії Одеського НДІ курортології вирішили використовувати мікроклімат солотвинських копалень для лікування хворих бронхіальною астмою. Тут було відкрито алергологічну лікарню на 250 ліжок. Підземні палати, насичені високодисперсним аерозолем кухонної солі, розташовані на глибині 206 і 282 м від поверхні землі у товщі соляного пласта. Тривалість одного сеансу, на який хворі опускаються за допомогою ліфта, становить приблизно дві години протягом 30 днів. Створити на поверхні землі такі умови, як у цій лікарні, неможливо: тут завжди стала температура (+23 град С) і вологість повітря (до 40%), висока насиченість атмосфери кухонною сіллю (10 мг на 1 см3), абсолютна тиша, повністю безалергічне середовище, а кількість мікроорганізмів в повітрі в 5 разів менше, ніж у найстерильнішій операційній.

5. Найвище розташований санаторій – в смт. Ворохта Івано-Франківської області на висоті 850 м над р.м. розташовані два санаторії туберкульозного профілю “Гірське повітря” і “Ворохта”.

6. Першою геологічною картою в Україні була геологічна карта Карпат, складена С. Сташицем в 1809 р.

7. Першим українцем, що піднявся на Еверест (Джомолуґму) був Сергій Бершов з Харкова. Це сталося у 1982 р. Він також відзначився тим, що в парі з Михайлом Туркевичем здійснив й перше нічне сходження на цю вершину.

8. Найзначніша палеонтологічна знахідка на території Карпатії – це, ймовірно, місцезнаходження викопної фауни в селищі Старуня (тепер в Богородчанському р-ні Івано-Франківської обл.), яке стало відоме на весь світ. В 1907 р. тут цілком випадково були знайдені рештки тварин кінця льодовикової доби. Біля потоку Лукавець Великий в озокеритній шахті на глибині 12,5 м було знайдено мамонта, а трохи глибше – волохатого носорога, гігантського оленя, різних викопних птахів та земноводних. Очевидно, сіль, озокерит, розчин нафти та безкисневі умови багна сприяли консервації старунських тварин. Радіобіологічним способом було встановлено, що носоріг пролежав тут 23 255 ± 775 років. Щодо того, як тварини тут опинилися, то цілком імовірно, що пізньопалеотична людина в околицях Старуні полювала на них, заганяла в болото і там вони гинули. Результати всебічного вивчення старунських знахідок, здійснені в 1907 та 1929 рр. Е. Незабитовським-Любичем, М. Ломницьким та іншими дослідниками, друкувалися в кількох монографіях та в спеціальному часописі, що мав назву “Старуня”.

9. Найвище розташована конструкція – в 1996 р. було встановлено 5-метрову стелу на г. Говерла, на якій розміщено державні символи – жовтоблакитний прапор і тризуб.


10. Найвисокогірніша споруда – на вершині Піп Іван височить кам’яна коробка, що була метеоролого-астрономічною обсерваторією. Урочисте відкриття відбулося влітку 1938 р. Головним астрономічним інструментом був астрограф з діаметром об’єктива 33 см. Під час ІІ світової війни цей будинок, відомий як “Білий слон”, занепав і чекає на воскресіння.


11. Найвище розташований готель – готель “Беркут”, розташований на Яблуницькому перевалі на висоті 931 м над р.м. і збудований в 1968 р.


12. Один з найдовших тунелів – залізничний на відрізку Скотарське – Бескид довжиною 1747 м, споруджений в 1886 р.

24 травня 2018 року офіційно відкрили новий двоколійний Бескидський тунель, а 25 травня ним рушив перший потяг. Пропускна здатність тунелю збільшилася з 47 до 100 пар поїздів на добу, а швидкість проходження зросла з 15—40 до 60—70 км/год. Довжина нового тунелю — 1764,5 м; ширина — 10,5 м; висота — 8,5 м. 
13. Найдовший віадук – залізничний міст на відтинку Воловець – Бескид, споруджений в середині 1880-х рр., має висоту 33 м і довжиною 270 м.

14. Найбільший кам’яний залізничний міст – міст у смт. Ворохта, збудований в 1895 р. При загальній довжині 130 м проліт становить 65 м. Це один з найбільших кам’яних мостів у світі.

15. Найвище розташована спортивна споруда – неподалік с. Ясиня на висоті 1450 м розташовано спортивно-тренувальну базу Драгобрат. Це унікальна карпатська полонина, багатство якої – достаток снігу. Майже завжди тренувальний сезон тут починається в грудні, а закінчується в квітні. А ось в 1993 р. лижна підготовка продовжувалася рекордний термін – до 15 липня (!)

16. Найбільша з високогірних спортивних споруд – комфортабельна спортивно-тренувальна база “Тисовець”, що знаходиться неподалік м. Сколе на Львівщині і розташована на висоті 1000 м й розрахована на 450 чол.

17. Найвисокогірніший вокзал – станція “Бескид”, що збудована на висоті 790 м над р.м.

18. Найбільший духовий музичний інструмент – трембіта, яка становить собою конічну дерев’яну трубу без бокових отворів, сягає 4 м в довжині. Поширена здебільшого на Гуцульщині, Буковині, а на Бойківщині й досі використовується для подачі сигналів про важливу подію в селі. Діапазон трембіти – до 2,5 октав, чутність звуку – понад 10 км.


19. Музей лісу діє в закарпатському селі Усть-Чорна. Зібрані експонати розказують про важку, небезпечну і разом з тим найбільш масову в цьому краї гір та лісів професію. Тут, зокрема, зібрано цікаву колекцію транспортних засобів всіх часів для лісових робіт – від підвод до трактора ТДТ-40 та естакади для навантаження лісу. Серед експонатів – розсадники молодих ялин, явора, бука, цікаві своїми формами розколи дерев, знайдених після громовиць і буреломів.

20. Найбільше плоскогір’я розташоване в Чивчинських горах на висоті 1750 м над р.м. у вигляді плоскої вершини гори Палениця.

21. Найвисокогірніше озеро – Бребенескул, що розташоване на схилі г. Гутин-Томнатик на висоті 1801 м, завдовжки 134 і завширшки 44 м, площа – 4000 м2, максимальна глибина – 2,8 м.


22. Найбільше гірське озеро – Синевир в Межигірському р-ні Закарпатської області (басейн Тереблі). Площа 7 га, глибина – до 24 м. В народі називають “синім оком”, “карпатською Ріцею”. Сильний землетрус, а можливо багатовікові вивітрювання викликали обвал скель, які і загатили долину гірського потоку й утворили озеро на висоті 989 м над р.м.


23. Найвище гірське болото розташоване в сідловині між полонинами Брескул і Пожижевська на висоті 1800 м. Це субальпійське улоговинне болото у льодовикових карах виникло внаслідок заболочування озер. До таких боліт також належать болота в урочищі Озерному (1750 м) і під г. Бребенескул (1700 м).

24. “Висяче болото”. Найбільш незвичайним серед боліт вважаються висячі, або схилові, які “туляться” на гірських схилах. Найбільше серед них – Глистове, розташоване на південному схилі однойменної полонини у Гринявських горах на висоті 1450 м. Воно відрізняється досить багатою флорою – тут, наприклад, зустрічаються 17 видів осик. Це болото – пам’ятка природи державного значення з 1975 р.

25. Печера прозорих стін. Поблизу с. Мала Уголька Тячівського р-ну на Закарпатті недалеко від височини Погар розташована карстова печера, закладена у юрських мармуризованих вапняках і створена двома перпендикулярними камерами завдовжки 5 і 20 м. Стіни їх вкриті молочно-білим прозорим кальцитом із зеленуватими натьоками, які нагадують за формою чудові казкові кам’яні квіти. Має наукове та естетичне значення.

26. “Перлинова печера”. У 2,5 км від Малої Угольки на водорозділі річок Малої та Великої Угольок знаходиться карстова печера, закладена у юрських мармуризованих вапняках і є прикладом дії тріщинуватих вод на слаборозчинні карбонатні породи. Крім сталактитів на стінах утворилися численні кальцитові кульки, які блиском і красою нагадують перлини, звідки й назва.

27. “Зачарована долина”. У верхів’ях струмка Смерекового в Іршавському р-ні Закарпаття розкинулось напрочуд мальовниче міжгір’я – Зачарована долина, або Смереків Камінь. Численним скелям заввишки 20 м, що складені світло-сірими кальцитами і залягають серед гідротермально змінених вулканічних туфів, вивітрювання надало дивовижного вигляду. Цей державний заказник площею 150 га приваблює багатьох туристів.

28. “Долина нарцисів”, що біля м. Хуст на Закарпатті, є єдиним місцем в Україні, де в природних умовах ростуть білосніжні нарциси вузьколисті. На вигляд вони дуже нагадують садові, але квітки більші й досягають іноді 10 см у діаметрі. Живописна долина площею 80 га вкрита суцільним килимом квітів і оперезана пологими гірськими схилами, є пам’яткою природи.


29. “Протяте каміння” височить поблизу перевалу Німчич на кордоні Путивльського та Вижницького р-нів на Буковині. Складена вона з розбитих пластів ямненського пісковика, мальовничо насунутих один на одного і сягає 30 м. В ній створилася рідка форма вивітрювання – брама близько 2 м заввишки, яка й дала назву цій групі скель.

30. “Кам’яна брама”. Поблизу с. Мала Уголька Тячівського р-ну на Закарпатті, в долині Малої Угольки, є незвичайна скеля, яка становить собою своєрідний карстовий міст у мармуризованих вапняках юрського періоду, де карстові процеси проклали прохід завширшки 10 і заввишки 3 м. Ця геологічна пам’ятка має не тільки пізнавальне, але наукове значення як оригінальна форма карсту.

31. “Скелі закоханих”. На околиці с. Костилівка Рахівського р-ну Закарпаття на протилежних берегах Тиси височіють дві обривчасті скелі заввишки до 20 м з хрестами на височинах. Легенда оповідає, що хрести на скелях встановлені в пам’ять про трагічну загибель молодят Івана і Марічку, батьки яких заважали сватанню закоханих. У відчаї Марічка кинулася зі скелі й загинула. Приголомшений лихом Іван пішов слідом, кинувшись зі скелі протилежного берега Тиси.

32. Скелі з “ієрогліфами” можна побачити поблизу с. Середнього Водяного Рахівського р-ну на Закарпатті. На східному схилі гори Бужора виходять відкладення міоценового віку, представлені шарами пісковиків, аргілітів та алевролітів. На поверхні пісковиків збереглися численні хвилеприбійні знаки, що свідчать про хвилювання стародавнього моря, а на вигляд нагадують ієрогліфи.

33. Найбільш вітряне місце в Карпатах (де здійснюється наукова діяльність – прим. упорядника) – полонина Пожижевська. Вітер зі швидкістю понад 15 м/с (54 км/год) дує тут в середньому 120 разів щорічно.

34. Полонина Пожижевська є також і найвологішим місцем України – 1593 мм рт. ст. річних опадів.

35. Найбільш сніжний населений пункт – с. Руська Мокра на Закарпатті – стійкий сніговий покрив лежить тут в середньому 110 днів на рік. Це зумовлено специфікою розташуванням села серед гірських хребтів, які суттєво затіняють територію села від прямих сонячних променів.

36. Найбільшу кількість сонячної радіації в Українських Карпатах отримує с. Міжгір’я – 2145 МДж/м2, в той час як півострів Крим – 5165.

37. Село Старуня знову дивує своїми природніми несподіванками. Цього разу вона посідає почесне місце найбільш сейсмоактивної місцевості. Поблизу цього села на місці старого озокеритового промислу є невелика ділянка площею близько 1,5 км2, назва якої – Чудо-Старуня – нагадує про дивовижне поєднання різноманітних стратиграфічних, мінерально-петрографічних, гідрологічних та неотектонічних особливостей. Висока сейсмочутливість проявляється у появі тріщин, провалів, рості порогів й невеликих водопадів, грязевому вулканізмі (див. далі), активній динаміці газовиділення, а також у нерівномірному піднесенні – близько 1 м за сім років (!). Чудо-Старуня реагує на землетруси, що відбуваються в радіусі 3-6 тис. км в Румунії, Італії, Німеччині, Іраці, на Кавказі і навіть у середній Азії. Цей постійно діючий підземний “барометр” – унікальне місце для вивчення особливостей динаміки землі, закономірностей формування корисних копалин, прогнозування землетрусів.

38. Поруч Чудо-Старуні є також і найбільший постійно діючий вулкан. На західному березі р. Луковиця, що поблизу цього села, геологічні породи утворюють складний тектонічний перегин, на вершині якого розташований вулкан з висотою конуса коло 3 м й довжиною глинистих потоків 10-60 м. З’явився він у 1977 р. внаслідок землетрусу в Румунії й нараховує нині 8 кратерів і 12 непостійних мікрократерів, які виділяють газ, воду, глинисту пульпу, інколи нафту або її диференціали. Віддалені землетруси іноді приводять до появи тріщин в землі завширшки 0,5-3 см, які закриваються через 3-5 діб.

39. Однією з найбільших повеней у Карпатському регіоні була повінь 1947-48 рр. Наприкінці грудня 1947 р. в горах накопичився сніговий покрив заввишки 30-50 см, різко потепліло, випали зливи. В результаті на Тисі, Тереблі, Тересві та інших ріках регіону відбулися катастрофічні повені, були затоплені Хуст, селище Вилок та багато інших, на великих площах знищені озимі посіви.

40. Найбільша повінь, викликана дощами і зливами, сталася 30-31 серпня 1927 р. в Карпатах. Очевидці розповідали, що зливи йшли одна за одною й супроводжувалися грозою, а в епіцентрі дощового фронту випало 315 мм опадів. Підйом рівня води у річках Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця Солотвинська та інших був катастрофічно великим, пік настав вже через 3-4 год. Було затоплено багато населених пунктів у долинах рік (Самбір, Миколаїв, Стрий), бурхливі потоки знесли сіно і зібраний врожай.

41. Найтрагічніша повінь нашого часу. В грудні 1992 р. на Закарпатті, на р. Уж сталася повінь, якої не пам’ятають старожили. Високі гори, круті схили гірських річок, часті інтенсивні дощі, різке потепління, форсоване танення першого снігу, безжалісна вирубка лісів – от фактори, що стали причиною несподіваного грізного водоспаду, який спричинив збитки 5 млн. крб. за тогочасними цінами. А найсумніше, що загинуло 17 чоловік, 200 закарпатських сімей позбулися даху над головою, 4 тис. будинків підлягали ремонту, було затоплено 30 тис. га орних земель. Примітка упорядника: Книжка видана у 1997 р., тому тут не враховані жахливі повені 1998 р. (500 млн. грн збитків та 17 життів) та 2001 рр. (10 млн. грн. збитків, максимальний рівень води в ріці сягнув 13 м).

42. Карпати природньо є найбільш селенебезпечним районом – 271 селевий осередок в басейнах Тиси, Дністра і Пруту, а також…

43. … найбільш лавинонебезпечним. Тут зареєстровано близько 1 тис. лавинних осередків. Снігові маси долають від кількох десятків метрів до 2-3 км зі швидкістю від 1-10 до 80-100 м/с. Об’єми снігу в лавинах в окремих районах становляит від кількох десятків і сотень м3 до 1 млн. і мають величезну руйнівну силу. За даними лавинолога В.Ф. Гриценка найчастіше лавини трапляються в березні (зафіксовано 254) та лютому (104), а найменше в листопаді (5).

44. Найбільші карпатські лавини із зафіксованих за останнє століття зійшли в 1968 р. на Свидовці з г. Стіг – 300 тис. м3. У 1988 р. на Боржаві об’єм снігу кількох лавин перевищив 500 тис. м3, а двох – 800 тис. м3. Одна з них знищила ліс площею 16 га. Відстань пробігу лавин сягала 3,5 км.

45. Найбільш грозове місце України – Селятин на Буковині. 45 днів року – грозові. Великий Березний – 43, Рахів – 41 день на рік. Селятин також відомий найтривалішою грозою. В 1948 р. вона почалася 10 червня о 15:30 і закінчилася 12 червня о 4:30, тобто тривала 37 год (!).

46. Рекорд швидкості росту серед рослин належить навіть не бамбуку, а представнику грибів – веселці смердючій, яка зустрічається в карпатських лісах. За 1 хв шапка піднімається на 5 мм – вона росте просто на очах і вдвічі швидше за бамбук.

47. Найплодовитішим грибом по кількості насіння є порхавка гігантська (дощовик), яка містить до 7·1012 спор (сім трильйонів).

48. Найдавніше дерево в карпатських лісах – ялина (смерека). Її походження пов’язане з крейдяним періодом мезозойської ери. І вже на світанку виникнення людства вона використовувалась як рослина-цілитель через свої фітонцидно-бактерицидні властивості. В Україні відомо два дикорослих види ялин – звичайна та гірська.

49. Найдовговічніше дерево в Україні – тис ягідний. Вік цього релікта може досягати 4 тис. років. У минулому він був поширений по всій лісовій зоні Європи, але повсюдно знищений через дуже цінну деревину -недарма його називають “королівським” або “негній-деревом”. Найбільший осередок тису – Княждвірський резерват в околицях Коломиї Івано-Франківської області площею 206 га. До рекордсменів-довгожителів належить також кедр європейський – до 3 тис. років.

50. Найвисокогірніше дерево – сосна гірська, її виявлено на схилі гори Піп Іван Чорногорський на висоті 2010 м над р.м. Вона невибаглива, має широку екологічну амплітуду, може рости на кам’янистих сухих скелях і розсипищах з нерозвиненим шаром ґрунту. Дерево має вигляд криволісся висотою 2-4 м або дрібних карликових екземлярів заввишки 20-30 см.

51. Рекордсменом за висотою можна вважати модрину європейську в Рахові. Коли її зрубали у віці 140 років, вона мала висоту 54 метри.

52. Найменше дерево з тих, що ростуть в Україні – верба туполиста. Висота її становить 12-15 см, зустрічається на вологих вапнякових скелях в альпійському поясі Карпат, зокрема на г. Близниця.

Наймогутніші місця сили Карпат: 5 містичних чудес природного походження

Українські Карпати – це не лише фантастично красиві пейзажі й кришталево чисте повітря, а ще й надзвичайно потужне джерело відновлення нашої життєвої енергії, пише Твій Світ.

Ви ж помічали, що в наших горах і дихається легше, і загальне самопочуття покращується, і настрій піднімається? Все це не просто так, адже там зосереджено чимало точок, де дуже виразно відчувається могутність Землі. То які вони, місця сили Карпат, де їх шукати і чи варто відвідувати?

Загадкові місцини Карпатських гір відомі людям ще з давніх часів. Те, що неможливо було пояснити логічно, завжди оточувалось легендами і вабило до себе. Недарма в Карпатах живе стільки віщунів та мольфарів! Найвідомішими місцями сили Карпат є наступні.

1. Писаний Камінь

Ця група мальовничих скель оригінальної форми знаходиться неподалік с. Буковець у Верховинському районі Івано-Франківської області. Вигляд на гори звідти просто фантастичний!

Писаний Камінь

Особливість: вирубані в скелях глибокі виїмки-чаші, а також викарбувані на каменях древні написи – петрогліфи (досі так і не розшифровані). Існує версія, що тут колись проводили язичницькі обряди.

Як поводитись: місцеві жителі радять хоча би півгодини посидіти на вершині цих скель, милуючись краєвидом і думаючи про своє. Воду в чашах каламутити не можна – цим ви розгніваєте язичницьких богів! Краще залишіть тут спеціально принесений камінчик – так ви позбавитеся своїх проблем.

Писаний камінь

2. Закарпатські піраміди

Будете неподалік Ужгорода, обов’язково відвідайте наші українські піраміди, що находяться біля села Вишка. Не чули про такі? А вони існують! Придивіться до фото: гори правильної форми й справді вишикувалися рівними рядами – хіба не диво? Це древні Вищанські піраміди, в яких колись ховалися перші християни.

Закарпатські піраміди

Особливість: пірамідальні форми по-особливому впливають на людину, гармонізуючи її психоемоційний та фізичний стан.

Як поводитись: піднятися на вершину сусідньої г. Красія на крісельному підйомнику – звідси відкривається найкраща панорама на піраміди. Зосередитися на приємних думках, набратися енергії та позбавитися негативу.

Закарпатські піраміди

3. Озеро Несамовите

Це високогірне плесо, схоже на велике дзеркало, розташоване на схилі гори Туркул на Івано-Франківщині. Кажуть, що вода цього озера очищує від негативу і навіть заживляє енергетичні пробоїни. За переказами, тут кується лід для бурь із градом, а ще – в глибині озера ніби-то знаходиться глибинний вирій, сполучений з доісторичним підземним морем…

Озеро Несамовите

Особливість: вода в Несамовитому дуже чиста і віддзеркалює небо, тому тривожити її не можна – відразу зіпсується погода.

Як поводитись: існує старовинний ритуал, який допомагає виконати ваші мрії – з чистими думками і добрими намірами бажане потрібно «нашепотіти» на воду озера.

Озеро Несамовите

4. Гора Піп-Іван (Чорна гора)

Найвища гора Чорногірського хребта, Піп-Іван (2022 м), знаходиться на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Колись на її вершині стояла скеля, що дуже нагадувала попа в рясі – звідси й назва, а зараз там – руїни колишньої польської астрономічної обсерваторії.

Гора Піп-Іван

Особливість: на горі є кола сили – незаростаючі круги в траві, посеред яких розташований камінь або дерев’яний стовп. Це улюблені місця езотериків та екстрасенсів, які часто проводять там магічні ритуали.

Як поводитись: не просити дощу, бо відразу і почнеться! Краще загадувати бажання, особливо тим сім’ям, які дуже хочуть мати діток.

Гора Піп-Іван

5. Фіртка на той світ («Довбушеві комори»)

Неподалік с. Бережниця Верховинського району, на хребті Синиці є скельний коридор, який здавна був святилищем і вважався своєрідним порталом між світами. За певних обставин і у відповідний час «фіртка» відкривається, і людина може потрапити в інший вимір.

Особливість: тут цілком можуть знаходитись великі тектонічні розломи-порожнини, в одній з яких, за легендою, заховані скарби Олекси Довбуша.

Як поводитись: місцеві жителі розповідають, що час-від-часу ці місця огортає дивний туман, в якому можна заблудитися і навіть щезнути. Тому без досвідченого провідника тут краще не ходити.

Довбушеві комори

Звичайно ж, ця п’ятірка карпатських місць сили є далеко не повним переліком. Сакральна спадщина Гуцульщини – величезна, і вивчати її дуже цікаво! Але не слід забувати, що подібні енергетичні точки вимагають до себе поваги, тоді й вам в цих місцях буде добре. Яскравих вам подорожей!

Підготувала: Вікторія Чорній, Твій Світ

Група незрячих підкорила Говерлу, встановивши новий рекорд України

У суботу, 6 липня, відбулась непересічна подія в історії України та Українців. Було встановлено рекорд України з підняття на гору Говерла найбільшої групи людей з інвалідністю по зору, а саме 21 людини серед яких присутні тотально незрячі громадяни. Про це повідомив Володимир Сірко.

Ініціатором втілення в життя цього подвигу є Львівська обласна організація УТОС (українське товариство сліпих), а допомогу в реалізації склали небайдужі волонтери з громадської ініціативи “Коло Честі”.

“З Божою допомогою, вчора видалась напрочуд сприятлива погода. Із завданням, люди з вадами зору, справились за 8-9 годин. В кінці маршруту, на всіх учасників події очікувала смачнюча вечеря, приготована молодими кухарями, а також вручення сертифікату від Національного Реєстру Рекордів.

Підйом і спуск для учасників походу, дійсно були надзвичайно складними. Однак емоції та усвідомлення того, що вдалось зробити щось неймовірне, дати змогу людям з обмеженими можливостями вчинити подвиг і перемогти, в чергове, свої обмежені можливості – варті тих витрачених сил.

Допомагаючи людям з особливими потребами в контексті зору, дуже чітко усвідомлюється площина в якій цим людям доводиться жити, та щоденно забезпечувати себе, а подекуди і своїх дітей та близьких. Маємо велику надію, що дана акція вкотре приверне увагу соціальних служб та тих урядовців, що відповідають за програми соціальної допомоги чи реабілітації до проблем з якими повсякденно борються люди з обмеженими можливостями.

Для себе, ми чітко зрозуміли, що не буває причин опускати руки. В ході підйому та спуску, долаючи всі природні перешкоди, мимохідь замислюєшся, що насправді є важливим у житті? Чи бувають такі перепони, які неможливо подолати? Чи можна бути байдужим?

Всі учасники дали собі відповіді на ці запитання. І нам вдалось перемогти всі обставини та подолати всі труднощі. Ми спільно підкорили висоту в 2061 м”, – каже Володимир Сірко.

На Прикарпатті два гірських райони вкрило снігом

Сьогодні, 7 травня, на Прикарпатті у двох гірських районах випав сніг. Про це повідомив власкор IA ZIK.

Фото засніжених гір Кривопілля Верховинського району у мережу виклав Юра Соломченко.

Крім цього, голова Верховинської райради Іван Шкіндюк на своїй сторінці у соціальній мережі написав:

«Ранок 7 травня 2019 рік: Верховинський район, Буковецький перевал. У горах цікаво і весело, хто не жиє у горах не зрозуміє».

І як доказ виклав відео.

Про погіршення погоди попереджають і рятувальники. На ріках області очікується продовження підйомів рівнів води на 0.3–1.3м, над поточними.

Протягом сьогоднішнього дня по області та місту очікується значний дощ, посилення північно-західного вітру 15-20 м/с.

У Карпатах випало до 80 см снігу

У Карпатах, на горі Пожижевська випало до 80 см снігу. Хуртовини замітають з неділі.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив начальник Івано-Франківського обласного Центру з гідрометеорології Володимир Фригович.

«На горі Пожижевська випало до 80 см снігу, в горах хуртовини замітають з неділі. Сніголавинна небезпека сягає 4-го ступеню», – зазначив Фригович.

Він зауважив, що ці снігопади у березні не останні. Завтра, 12 березня, в області також очікують сильний вітер до 20 м/с. Вночі прогнозують похолодання до 1-2 градусів морозу, вдень до 7 градусів тепла.

Пожиже́вська — одна з вершин Українських Карпат, розташована на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей, у північно-західній частині хребта Чорногора. Висота – 1822 м. На Пожижевській полонині, на висоті 1550 м , розташована сніголавинна метеостанція.

85-річний львів’янин за 4 години піднявся на Говерлу

Орестові Кліщеві – 85 років. Він щороку з друзями тиждень живе серед гір. 2018-го знову підкорив Говерлу. А також побував у горах Норвегії – такий подарунок до ювілею зробили йому діти.

“Гори мене навчили свободи. Відколи вперше, 1952 року, я побував на Кавказі в альпіністському таборі, де ми піднімалися на вражаючі висоти, а потім 1955 року також вперше підкорив Говерлу, – без гір не уявляв своє життя. Нині вже й не пригадаю, скільки разів я здіймався на найвищу українську вершину, але понад десяток – гарантовано”, – розповідає пан Орест.

Про це інформує Національний університет Львівської політехніки, пише Дзеркало медіа.

“Відтоді я підкорював Кримські гори, а також вершини Німеччини й Австрії. Міста мене менше цікавили, хіба що музеї. А справжній відпочинок для мене починався саме в горах”.

Орест Кліщ спільно з товариством своїх однодумців – теж залюблених у гори – видали книжку «Нескорені. 40 років походів». Щороку їх збирається 10–15 осіб із різних куточків України – зі Львова, Стрия, Чернівець, Мукачева, Івано-Франківська, Києва й ходять по Карпатах.


“Одного разу не було компанії щоб йти в гори. І моя дружина побачила оголошення туристичного бюро, що планується підйом на Говерлу. Я пішов з ним- молодшими від мене років на тридцять людьми. На вершину піднявся рівно за 4 години. Якби йшов зі своїми товаришами, то можна було б відпочити, а тут треба було не відставати. Я був такий змучений”, – розказує мандрівник.

Та Орест Михайлович ще й поміж тим частенько буває в горах. Каже, що це йому додає сили. Більше того, взимку їздить у Славську на лижах, та з жалем зазначає, що нині лише на туристичних лижах і лише збоку на гірськолижній трасі. Колись любив швидкість і їздив на професійних лижах. Щоліта буває на озерах Волині. Каже, що це теж його стихія.

Із Львівською політехнікою життя Ореста Кліща тісно пов’язане. Він пропрацював сорок років (від 1963 року) на кафедрі теоретичної радіотехніки і радіовимірювань – був там інженером, асистентом, а згодом і старшим викладачем.


Хоча в його життя Політехніка ввійшла ще раніше – бо ж тут навчався на радіотехнічному факультеті (тепер Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки). Досі з багатьма співробітниками підтримує дружні стосунки і пам’ятає про тих, хто вже відійшов.

7 вагомих причин не ходити в гори

Причина №1: в горах немає мобільного зв’язку та інтернету.

«А-а-а-а-а-а, що я буду робити два тижні без «фейсбуку»?!» – скажете ви. Так-так, вам нічого іншого не залишається, крім як спілкуватися один з одним під вечірнім зоряним небом на березі озера з видом на скелясті хребти, під тиху музику гір.

І це ще не найгірша новина, найгірше відсутність мобільного зв’язку. В горах зв’язок найчастіше такий, що простіше сказати, його немає! Не можна зателефонувати на роботу, поцікавитися, як у них там справи, скільки там раз без вас розклали пасьянс-косинку. А головне, не можуть зателефонувати вам.

Причина №2: в горах немає фастфуду.

В горах є тільки сувора похідна, як на зло дуже здорова і збалансована їжа. Ніякої газованої води, тільки найчистіша вода гірських річок. Це просто нестерпно, коли їжі рівно стільки, скільки потрібно і … ніяких плюшечек і холодильників після першої години ночі. Як виживати в таких умовах? 🙂

Причина №3: ​​в горах потрібно рано вставати.

Жах. Ні, не так. Жах-жах-жах! Підйом не просто з першими півнями, а ви йдете і будите цих самих півнів, так як встали раніше них. Так, і ще при такому ранньому підйомі нікуди не дітися від світанку в горах – ви автоматично стаєте глядачем в театрі гір і так кожен день! Обережно, видовище не для людей зі слабкими нервами і викликає звикання!

Причина №4: в горах ніде митися.

Дійсно страшна проблема, зовсім ніде митися. Навколо тільки найчистіші прозорі гірські озера і річки, а іноді і водоспади трапляються. Та й вода там холодна. Але стривайте, чи не ви мріяли почати приймати контрастні душі. І хтось заздрив брутальним фотографій друзів, що купаються у водоспаді.

Причина №5: в горах немає пляжів і лежаків.

Тільки альпійські луки, скельні кручі, кришталеві озерця з зеленуватою водою та інші «незручності» при повній відсутності глядачів. Навколо немає нескінченної кількості лежачих пузатих тітоньок і чоловіків, з облізлою клаптями червоною шкірою. … Загалом, ніякої романтики турецьких пляжів, а тільки повне усамітнення.

Причина №6: в горах немає часу розслабитися.

Дійсно, весь час щось відбувається, така краса навколо, треба кудись йти, щось нести, лізти, готувати, ставити і робити-робити-робити. Тільки от після того, як було дуже страшно або навпаки дуже красиво … голова стає така, ніби її пропилососили і стерли всю пилюку, все стає на свої місця.

І найвагоміша причина, яка над всіма іншими:

“Я не зможу”.

Дійсно, не зможеш. Всі ходять, а ти не зможеш. Ти не такий як всі. Ти не можеш далеко йти, не можеш насолоджуватися природою, не можеш бути в колективі. У походи ж ходять тільки «інші», обрані, у них 4 ноги, крила за спиною і м’язи випирають з-під куртки, і взагалі, – це «нелюди». І не треба обманювати мене фотографіями простих хлопців і симпатичних дівчат в походах – це фотомонтаж.

Загалом, не ходіть в гори ні в якому разі ?

10 найкращих місць в Карпатах, куди хочеться повернутися

У цій добірці знайдете улюблені Карпатські місцини. Спoдiвaємoся, щo хoчa б oднa iз фoтoгрaфiй нaдихнe вaс пoбaчити цi гoри вжe цiєї вeсни тa лiтa.

1. Найвище українське село Дземброня (800-900 м).

Дземброня

Звiдси вiдкривaються нeймoвiрнi крaєвиди iз тyмaнaми нa Чoрнoгiрський хрeбeт тa бeрe пoчaтoк пoпyлярний сeрeд тyристiв мaршрyт, щo вeдe нa гoрy Пiп-Івaн.

2. Підніжжя гори Вухатий камінь.

Підніжжя гори Вухатий камінь.

Підніжжя гори Вухатий камінь 

Гaрнe мiсцe для фoтoзйoмки схoдy сoнця, нaйiмoвiрнiшe iз тyмaнaми, щo вкривaють с. Дзeмбрoня. Taкoж iз цiєї тoчки чyдoвий зaхiд сoнця.

3. Гора Піп-Іван Чорногірський з руїнами польської обсерваторії


Гора Піп-Іван Чорногірський


Гора Піп-Іван Чорногірський


Гора Піп-Іван Чорногірський

Сaмe тyт нeймoвiрний схiд сoнця, a в пeршiй дeкaдi чeрвня схили вкривaються килимaми рoдoдeндрoнiв.

4. Озеро Бребенескул

Чудові квітучі поляни рододендронів на початку червня, дзеркально чиста вода і неймовірний схід сонця відкривається із хребта над озером.

5. Гора Шпиці

Цe oднa iз нaйцiкaвiших вeршин y Kaрпaтaх. Її схiднi с%8или oпeрeзaнi скeльними вистyпaми зaввишки 20-50 м. Нeймoвiрнi кaм’янi стoвпи виривaються прямo iз зeмлi, тyт мoжнa зрoбити чимaлo гaрних фoтo, aлe вaртo пoбyвaти нa схoдi сoнця.

6. Озеро Несамовите.

Озеро Несамовите.

Воно одне з найвищих озер Українських Карпат.

7. Манявський водоспад

Рoзтaшoвaний y мaльoвничiй yщeлинi рiчки, сeрeд висoких гiр (Гoргaнський мaсив).

Сюди мoжe дiстaтися бyдь-хтo, гoдинa їзди вiд Івaнo-Фрaнкiвськa i щe гoдинa пiшки вiд сeлищa Maнявa дo вoдoспaдy.

8. Гора Хом’як.

Мальовнича вершина із розсипами зеленуватого каміння, що знаходиться поблизу комплексу Буковель. Добираємось сюди на захід сонця, або ж на схід з долини Хом’яків, де зручно зупинитися на ночівлю.

9. Сировари на полонині Хом’яків

Tyт пaсyться кoрoви, тoмy ви мoжeтe скyштyвaти свiжe мoлoкo з «oсoбливими кaрпaтськими бaктeрiями» тa пoдивитися нa пoбyт людeй, y яких oднa прoстa тa вaжливa зaдaчa: з дня y дeнь дoїти кoрiв i вaрити сир.

10. Мармароси

Це Гуцульські Альпи за місцевою назвою. Скелясті гори, що утворюють неймовірні краєвиди.

Джерело/фото: lifeistrip.com.ua