У п’ятницю, 2 березня, Українське радіо, яке входить до Національної суспільної телерадіокомпанії України, запустило сайт та інтернет-радіостанцію «UA: Казки». Станцію можна слухати24 години онлайн. Про це повідомляє Zaxid.net.
На платформі «UA: Казки» наразі у доступі казки, які прочитали актор театру кіно та дубляжу Євген Малуха, вокаліст гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк, учасник гурту «ДахаБраха» Марко Галаневич та лідерка гурту «Крихітка» Саша Кольцова. Автри проекту запевнили, що незабаром будуть доступні казки від письменника і поета Сергія Жадана та співачки Христини Соловій.
«Чому кенгуру стрибає, а кіт вмивається по обіді? Коли з’явилось могутнє дерево баобаб, а лис вовку масло показав? Навіщо миші збираються на раду, а бджола рятує гусці життя? Як цап і лис ділили мішок моркви, а курочка врятувала півника? Про все це можна дізнатися з найкращих казок народів світу, які ми вибрали та озвучили спеціально для вас», – анонсують казки на сайті. При цьому наразі на сайті доступні лише 12 казок.
Крім того, на сторінці «UA: Казки» також можна завантажити розмальовки до казок. «Картинки можна завантажити та розмалювати разом з дитиною», – пропонують у НСТУ.
«Якщо вам мало, ви можете слухати радіо-казки 24 години онлайн» – йдеться у повідомленні радіостанції.
На сайті проекту 24 години доступний плеєр із більш ніж 200 аудіоказками, пояснили у компанії.
У НСТУ додали, що найближчим часом з’явиться й безкоштовний додаток для смартфонів на Android та iOS, повідомив «Детектор медіа».
Учні п’яти львівських шкіл тестують пілотний проект «Обід на вибір». У шкільних їдальнях кухарі готують по дві основні страви, а діти вже обирають їжу до смаку. Про це повідомляє Zaxid.net.
Гречка з биточками або гуляш із макаронами, салат із моркви або капусти – такий вибір на обід у школярів львівської школи №53. Тут із листопада минулого року тестують пілотний проект міського управління освіти «Обід на вибір». Щодня кухарі готують по дві страви, а діти вже обирають, що більше смакуватиме.
«У нас кожного дня інше меню. Учора були оладки, сьогодні – гречка, биточки, макарони. Завтра тоді будуть сирнички смажені, картопля з курячим філе», – розповіла старша кухарка Оксана Коротких.
«Я сьогодні обрав гречку з м’ясом. Тут дають кращу їжу, ніж раніше. Дають сосиски, макарони й інші солодощі і корисну їжу», – тішиться учень четвертого класу Матвій Матвіїв.
На собівартість обідів пілотний проект не вплинув. Натомість, нове обладнання для роздачі підприємці придбали за власний кошт.
«Ми придбали лінію роздачі. Поставили для того, щоб дитинка крім того, що вона теоретично чує, на практиці могла прийти і побачити страви», – пояснив підприємець Микола Невмержицький, який надає послуги у їдальні школи.
Кухарі кажуть, що діти почали краще їсти. Тому відходів значно поменшало.
«Може бути до півтора відра відходів, але і дітей є багато. Було більше, набагато. Ми маємо такі банки на 38 літрів, то за два дні можна було назбирати півтори банки», – розповіла працівниця кухні Ольга Івануш.
Пілотний проект, окрім 53-ої школи, запровадили ще у школах №42, 98, 4 та 60. У деяких із них батьки з дітьми обирають меню на тиждень.
«Кожна сім’я обирає окремо. Тобто батьки сідають із дитиною. Кожна дитина приносить на четвер інформацію. Вона узагальнюється і відповідно в п’ятницю надавач послуг знає, які страви будуть готуватися на кухні наступного тижня», – пояснила начальниця управління освіти Зоряна Довганик.
Таку практику у місті хочуть запровадити принаймні у 40% шкіл.
«Зараз ми будемо працювати з іншими школами. Це має бути, перш за все, бажання керівництва шкіл, можливість постачальників, які дають харчування, тому, що дітям подобається таке нововведення, однозначно», – розповів міський голова Львова Андрій Садовий.
Собівартість шкільного обіду для молодших класів – 12-14 грн. Платить за це місто.
3 2-го січня у Львові на новій платформі стартувала реєстрація до дитсадків дітей, народжених у 2017 році. Про основні правила онлайн-реєстрації журналісти 032.ua поспілкувалися з головною спеціалісткою з питань дошкільної освіти ЛМР Наталією Клочко.
Крок 1. Створити свій кабінет
Для реєстрації батькам потрібно зайти на сайт edu.smart.lviv.ua. Спочатку необхідно створити свій власний кабінет. Для цього слід вказати електронну адресу, номер мобільного телефону, ПІБ батька чи матері та належність до пільгової категорії (якщо є така необхідність).
Крок 2. Зареєструвати дитину
Натиснувши кнопку «Зареєструвати дитину» слід аналогічно заповнити бланк, вказавши прізвище, ім’я, по батькові дитини, номер свідоцтва про народження та адресу місця реєстрації.
Крок 3. Обрати вік дитини з календаря
У заявці на реєстрацію дитини є електронний календар. Саме тут батькам слід зазначати дату народження малечі. Спершу необхідно вказати рік, далі місяць та конкретне число. Якщо ж ввести дату, самостійно заповнивши її в іншому порядку, система може спрацювати неправильно. Виправити таку помилку можна, звернувшись до служби підтримки, яка внесе до заявки зміни на підставі наданого вами свідоцтва про народження дитини.
Крок 4. Вказати пріоритети для ДНЗ
Під час реєстрації батьки виставляють за пріоритетом три дошкільні навчальні заклади, куди б хотіли віддати дитину. Принцип пріоритетності працюватиме не у всіх мікрорайонах Львова. Так, на Сихові та Левандівці діятиме лише перший пріоритет, оскільки тут є велика кількість зареєстрованих дітей.
Крок 5. Скоригувати рік зарахування
Батьки часто не змінюють рік зарахування дитини до дошкільного закладу, залишаючи вказаний на сайті поточний рік. В такому разі дитина зареєстрована в електронній системі, але вона не може обрати її до жодної з груп. Рік потрібно коригувати, залежно від того, коли дитину хочуть віддати до ДНЗ. Кожен з батьків має право до остаточної дати формування списків (11 травня того року, коли дитина йтиме до садка), вносити зміни щодо року зарахування малечі та бажаних ДНЗ. При редагуванні заявки дата її реєстрації не змінюється.
Діти до дошкільних навчальних закладів Львова зараховуються у випадку, якщо їм виповнилося на 1 вересня року зарахування повних 2 роки.
У Львові Муніципальна варта, окрім комунальних підприємств та парків, охоронятиме і школи та дитячі садки. Відповідне рішення депутати Львівської міської ради ухвалили, 25 січня, повідомляє «Вголос».
«Львівському комунальному підприємству «Муніципальна варта» забезпечити здійснення комплексних заходів, скерованих на забезпечення громадського порядку та безпеки Львівської міської ради, її структурних підрозділів, а також комунальних підприємств, установ та організацій», – йдеться у рішенні сесії.
Під час розгляду цього питання депутати Львівської міської ради Сергій Івах, Ігор Дякович та Тарас Гупало запропонували, щоб Муніципальна варта також охороняла і дитячі садочки та школи.
Нагадаємо, у Львівській міській раді затвердили перелік комунальних об’єктів, охорону громадського порядку та безпеки яких у 2018 році здійснюватиме Муніципальна варта.
Рейтинг імен, якими з початку цього року найчастіше називали малюків на Львівщині, опублікувало Головне управління статистики, пише 032.ua.
Відтак, серед найбільш популярних у 2017-му році є імена Матвій та Софія. На другому місці серед найпопулярніших для хлопчиків було ім’я Максим. На третьому — Артем. Дівчаток найчастіше називали Анною, а також Вікторією.
Які ще імена були цьогоріч популярними на Львівщині — дивіться у рейтингу.
У Львові обрали представників Дитячої дорадчої ради. Про це VG Львів повідомила прес-служба Львівської міськради.
Школярі долучаться до роботи управлінь міськради та, навіть, розглядатимуть бюджет.
На відбір прийшли 25 претендентів. Із них до Дорадчої ради на два роки комісія обрала 12. Також сформували резервний склад.
“Вони будуть розглядати обов’язково всі програми, які стосуються дітей в місті. Це не буде таке обов’язкове візування, а формальне. Але ми сподіваємось і знаємо про лояльність виконавчих органів, що вони будуть радитись із дітьми”, – зазначила депутатка міської ради Юлія Гвоздович.
“Я вважаю, що кожен може щось робити для міста Львова в такому віці. Також я хочу познайомитись із новими людьми. Це новий досвід. Це обмін досвідом і для мене це було б корисно”, – розповіла одинадцятикласниця школи №42 Ірина Бенцак.
Серед дітей, які зголосилися – голови учнівського самоврядування, президенти шкіл, переможці проектів “Friendly School”. Більша частина – дівчатка. Перше засідання Дорадча рада проведе вже 14 грудня.
Обирати учасників до Дитячої дорадчої ради Львів вирішив норвезького Тронтхему. Там школярів долучають навіть до бюджетного процесу.
Незрячі діти – єдина категорія дітей з інвалідністю, яким для навчання потрібні не зошит і ручка, а спеціальні технічні засоби і спеціальне письмо, а також – спеціальні методики викладання. Тому аби вони могли безперешкодно навчатися у звичайній загальноосвітній школі, як їх зрячі ровесники, у Львові розробили українську модель інклюзивної освіти незрячих дітей, і за кошти міста вперше в Україні закупили такі спеціальні технічні засоби для навчання.
Так, протягом 2017 року ЛОО ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ» реалізовував соціально-культурний проект «Освіта школярів з важкими порушеннями зору в умовах інклюзії», який фінансово підтримало управління освіти Львівської міської ради. Цей проект зробив інклюзію відкритою для родин, які виховують незрячих дітей. Першою незрячою дитино у Львові, яка навчається за такою формою навчання, є Діана Патерега, учениця 2-го класу Львівської загальноосвітньої школи I – III ступенів №34 ім. Маркіяна Шашкевича.
«Розвиток інклюзивної освіти у місті Львові був розпочатий ще в середині 90-х років – тоді були створені перші класи у загальноосвітніх школах нашого міста. І на сьогоднішній день це питання є надзвичайно важливим, тому що кількість дітей, які мають особливі потреби і навчаються у школах міста, дуже швидко зростає. У порівняні із 2015 роком, кількість таких дітей зросла втричі. Тому місто намагається усіляко допомагати, підтримувати таку форму освіти, як інклюзивна, шляхом впровадження інновацій, шляхом реалізації різноманітних проектів, співпраці із громадськими організаціями. Так, останніми кроками було впровадження додаткової штатної одиниці асистент-вчителя, оскільки розуміємо, що на пів ставки асистент вчителя не завжди готовий працювати у класі, де є троє діток з особливими потребами. Окрім того, у навчально-методичному центрі нашого міста було створено відділ, який займається безпосередньо інклюзивною освітою, де проводиться навчання для батьків, вчителів, асистентів вчителів для того, щоб вони розуміли, як правильно працювати з такими дітьми.
В рамках реалізації соціально-культурних проектів, у 2017 році одним із переможців став Львівський осередок громадської організації Українська спілка інвалідів, які нам запропонували дуже гарний проект – налагодження роботи в інклюзивному класі, де навчаються діти із важкими порушеннями зору. Це був перший такий проект, реалізований у нашому місті. Завдяки цій співпраці було придбано спеціальне обладнання для того, щоб діти могли навчатися, а також була проведена велика кількість навчань, тренінгів, семінарів для педагогів, щоб вони могли розуміти, як це обладнання використовувати у навчально-виховному процесі», – розповіла начальник управління освіти ЛМР Зоряна Довганик.
Машинка Брайля
Так, в рамках реалізації проекту:
організовано 5 майстер-класів і практичних тифлотренінгів для співробітників навчально-методичного центру освіти м. Львова. Заняття проводили Галина Ліщинська – перший в Україні вчитель, яка навчала в умовах інклюзії повністю незрячу дитину, а також Оксана Потимко – незрячий науковець, фахівець в галузі освітніх технологій для осіб з важкими порушеннями зору, автор української моделі інклюзивної освіти незрячих школярів. Під час занять слухачі знайомилися з шрифтом Брайля, методиками проведення уроків за умов присутності в класі незрячого учня, адаптацією підручників і дидактичних матеріалів, роботою на ПК з мовним виводом;
закуплене спеціальне технічне обладнання – брайлівську друкарську машинку, комп’ютер з програмою екранного доступу, дейзі-плеєр). Це обладнання використовується незрячими учнями замість звичного зошита і ручки, та є дуже дороговартісним;
придбано низку допоміжних засобів для навчання (озвучені м’ячі, калькулятор з мовним виводом, прилад для рельєфного малювання, карту України та ін.);
виготовлено 30 шкільних підручників у форматі DAISY, рельєфну мапу України, книги брайлем і тактильні малюнки.
«Інклюзивна освіта є в Україні, але чомусь вважалося, що у нас незрячі діти не можуть вчитися у загальноосвітніх школах. Річ у тім, що це єдина категорія дітей з особливими потребами, які користуються не зошитом і ручкою, а спеціальними технічними засобами – озвученим комп’ютером, брайлівською друкарською машинкою і дейзі-плеєром, тому що в них є особливе письмо – шрифт Брайля. Діти інших нозологій користуються звичайним письмом. Окрім такого надзвичайно дорогого обладнання, такі діти ще потребують спеціальних методи викладання у класі. Тому ми розробили українську модель інклюзивної освіти незрячих дітей.
Школа і батьки купити своїй дитині таких засобів не можуть, бо вони є дуже дорогими. Тому ми дуже вдячні управлінню освіти Львівської міської ради, що нас підтримали, і в рамках проекту було закуплено обладнання, яке дає змогу незрячій дитині навчатися у звичайній загальноосвітній школі. Насправді немає потреби купувати такі дорогі засоби для кожної дитини і дарувати їх у постійне використання. Тому ми закупили обладнання і воно буде базі навчально-методичного центру, і якщо якась школа братиме на навчання незрячу дитину, то школа або звертатиметься до центру, щоб брати це обладнання у користування на час навчання дитини у школі. Після того, як дитина закінчить навчання, то обладнання повертається у центр, і працює для інших дітей. Бо цей проект забезпечив усі компоненти української моделі інклюзивної освіти незрячих дітей: облаштування робочого місця школяра, забезпечення доступу до підручників, навчання педагога і асистента вчителя.
Львів став першим місто України, яке впровадило у себе цю модель інклюзії незрячих дітей, і першим місто, в якому управління освіти має ці спеціальні технічні засоби для навчання незрячих дітей. І ми дуже мріємо, щоб такі центри, обладнані спеціальним засобами, як у Львові, з’явилися і в інших містах України», – розповіла Оксана Потимко, незрячий науковець, фахівець в галузі освітніх технологій для осіб з важкими порушеннями зору, автор української моделі інклюзивної освіти незрячих школярів.
Бюджет проекту склав 37 тис. грн. Окремо управління освіти закупило брайлівську друкарську машинку, комп`ютер і дейзі-плеєр (на це використали аналогічну суму коштів). Обладнання закуповувала Оксана Потимко.
Довідка
Автором української моделі інклюзивної освіти незрячих школярів є ЛОО ВГО «Українська спілка інвалідів – УСІ». Донині ця громадська організація займається впровадженням інклюзивного навчання дітей з важкими порушеннями зору в межах всіх регіонів України. Йдеться про придбання для таких дітей перелічених вище спеціальних технічних засобів, виготовлення для них підручників DAISY і публікацію творів шрифтом Брайля, а також організацію виїзних курсів для педагогів за місцем проживання дитини.
Станом на 01.09.2017 року, за інклюзивною формою навчаються 22 незрячих школярів з Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Хмельницької, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Дніпропетровської, Херсонської областей. З них четверо дітей навчаються на теренах Львівщини (двоє – у м. Львові).
На Львівщині 332 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування знайшли нові родини. Про це за підсумками 10 місяців 2017 року, повідомив начальник служби у справах дітей Львівської облдержадміністрації Володимир Лис, передає прес-служба ЛОДА.
“Серед цих дітей – 46 усиновлені, 239 дітей влаштовані під опіку громадян, 47 дітей влаштовані в прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу”, – розповів Володимир Лис.
Загалом у Львівській області проживає 484,887 дітей, з них 2,293 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Із загальної кількості дітей зазначеної категорії 2153 дитини виховують у сім’ях.
Зазначимо також, Львівська область отримала виплати на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошове забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною».
Сума субвенції – 1793,8 тис гривень (майже 1,8 млн). Кошти повністю передані з обласного бюджету міським та районним бюджетам для використання за цільовим призначенням.
Своєчасне надходження коштів забезпечує у повному обсязі проведення виплат державної соціальної допомоги.
Всього з початку року на цю ж мету виділили – 18431,2 тис гривень.
У жовтні 2017 року відкрито дошкільний навчальний заклад № 9, що на вул. Рильського, 9, який не експлуатувався більше 15 років. У садочку функціонує 5 груп, за 2017 рік планують набрати 135 дітей. Водночас до кінця 2017 року у Львові планують відкрити ще 7 додаткових груп у садочках міста.Про це повідомляє прес-служба ЛМР.
Приміщення дошкільного навчального закладу № 9 не експлуатувалось більше 15 років. Його було передано у комунальну власність міста у 2009 році.
Також у даному садочку є вакантні посади.
«Нам у садочок потрібні педагоги, а саме: вихователі з відповідною педагогічною освітою. В нас є 5 вільних вакансій, ми будемо чекати початківців, але, які мають певну освіту, щоби розуміли, як працювати і мали певні розуміння, бо практика трошки відрізняється від того, що навчають у вищих навчальних закладах.
Весь колектив в нас молодий і батьки надають цьому перевагу тому, що діти зараз хочуть молодих, цікавих і усі ходяться у садок із задоволенням, які прийшли до нас відповідно до електронної реєстрації»,- зазначила Зоряна Казимирська, завідувач садочка № 9.
Роботи з реконструкції цього ДНЗ були розпочаті підрядною організацією КП «Львіврембудпостач» у 2010 році. Вартість робіт становила 1 550 000,0 грн. Відповідно до договору підряду, були виконані наступні роботи: підсилення фундаментів зовнішніх стін, змонтовано автономну котельню, частково замінено інженерні мережі, частково відремонтовано покрівлю, утеплено фасад, частково виконано благоустрій території та встановлено огорожу.
У 2013 році ТзОВ «Укрдизайнгруп» завершио коригування розробленої у 2009 році проектно-кошторисної документації для завершення робіт з проведення реконструкції приміщень з метою відновлення діяльності ДНЗ.
Впродовж 2014-2015 років відділом освіти Личаківського району п’ять разів оголошувалась процедура закупівлі робіт з реконструкції ДНЗ № 9, однак жодної пропозиції не було подано. За результатами конкурсних торгів у 2016 році визначено виконавцем робіт з відновлення ДНЗ Ві АЙ Пі «Будівельна компанія» (договір №10/02-1 від 10.02.2016).
За період 2010-2017 років у ДНЗ № 9 за кошти міського бюджету було виконано робіт на 11 млн. 874 тис. грн.
Нагадаємо, у 2017 році відкрито 23 додаткові групи (ДНЗ №17 – 5 груп, 150 – 1 група, 116 – 4 групи, 14 – 2 групи, 39 – 4 групи, 35 – 1 група, 48 – 1 група, 9 – 5 груп), заплановано відкрити ще 7 груп (ДНЗ № 17 – 5 груп, 150 – 1 група, 166 – 1 група).
Також заплановано, що в місті буде відновлено: ДНЗ № 111 (вул. Виговського, 1) – 6 груп, ДНЗ № 102 (вул. Медової Печери, 13) – 7 груп, ДНЗ № 97 ( вул. Дністерській, 25 ) – 4 групи, СЗШ № 70 (вул. Дорога Кривчицька, 3) – 3 групи, ДНЗ № 96 (вул. Клепарівська, 81) – 4 групи, на Білогорщі – 4 групи, вул. Сяйво – 2 групи, вул. Чижевського – 2 групи.
Міжнародна Молодіжна Бібліотека в Мюнхені (International Youth Library, IYL) оприлюднила список книжок, включених до щорічного каталогу “Білі круки” (The White Ravens) у 2017 році. Каталог публікує перелік найкращих видань для дітей і підлітків.
Цьогоріч до каталогу книжкових рекомендацій у галузі міжнародної дитячої та юнацької літератури «Білі круки 2017» («WhiteRavens 2017») увійшло 200 назв книжок 38 мовами з 56 країн світу. Серед них є і україномовна книга «Сузір’я Курки» Софії Андрухович та Мар`яни Прохасько, що побачила світ 2016 року у «Видавництві Старого Лева».
Книга розповідає зворушливу історію про пригоди бабусі Марії та курки Марічки, їхню мандрівку до темного лісу, подолання власних страхів та знайомство з новими друзями. Казку написала Софія, а ілюстрації в колажній техніці створила Мар’яна, використавши фото Олени Субач. Героями казки стали мешканці славного села Криворівня (Івано-Франківщина), де півстоліття тому Сергій Параджанов знімав свої «Тіні забутих предків».
Це історія про дитинство і старість, про зв’язок між живими істотами і природою, про емпатію і страхи, про бабусю і дівчинку, рись і кота, про курку Марічку і велику зоряну курку Іскру, яка дивиться з небес.
Щороку під час Франкфуртського книжкового ярмарку журі оголошує найкращі дитячі книжки з усіх країн світу, що увійшли до каталогу «Білі круки» і які рекомендують до читання дітям і підліткам по всій планеті. Книжки надсилають до Міжнародної Молодіжної Бібліотеки в Мюнхені (International Youth Library), де з них формують перелік найкращих за критеріями літературного стилю, дизайну, універсальності теми, новаторства тощо. Друковану версію каталогу представили 12 жовтня під час книжкового ярмарку у Франкфурті.
