Позначка: бізнес

Опубліковано

Українська компанія перетворює деталі літаків на брутальні меблі

Українська компанія А83 перетворює на меблі деталі літаків. Крило, гвинти, турбіни, двері аварійного виходу, камери згоряння двигуна та ілюмінатори не потрапляють на звалище, а отримують друге життя. Історію бренду розповідає видання “Хмарочос”.

Початком став стіл

Історія компанії А83 розпочалася у 2018 році: тоді Андрій Сухін вирішив створити для себе стіл, який би втілював його характер і особистість.

«Більшість меблів, які нас оточують сьогодні, – це універсальні унісекс предмети, які можуть стояти в кабінеті, і в офісі, і в салоні краси. Вони різняться за формою чи кольором, але однакові за своєю суттю, – розповідає він. – Два роки тому мене дуже вразив стіл моїх друзів-ковалів, зроблений з масивного дуба: це була справжня чоловіча річ. І мені захотілося мати щось подібне».

Врешті, Андрій, інженер ракетно-космічних комплексів за освітою, вирішив передати характер та бажану маскулінність майбутнього столу саме через авіаційну тематику. Тому наступним кроком став пошук необхідних деталей.

«Я знайшов людину, яка викуповує літаки на металобрухт, і придбав двері аварійного виходу», – згадує засновник А83. Вони стали основою для першого предмету компанії – кавового столика.

Звідки назва?

За словами Андрія Сухіна, назва компанії А83 відсилає одразу до двох літаків.

«У Другу світову війну мій дідусь літав на Douglas A-20, звідси літера «А». Номер 83 – від McDonnell Douglas MD-83, першого літака, який я особисто розібрав», – розповідає він.

Як працює компанія?

Сьогодні Андрій співпрацює з авіакомпаніями та людьми, що купують літаки на металобрухт, по всій країні.

«Іноді я шукаю щось конкретне під замовлення, але багато елементів купую просто на склад про запас, – каже він. – Кожна з цих машин має свою унікальну історію. І коли я знаю, що через два тижні її перетоплять на метал, – хочу врятувати хоча б частину».

Ціни

Зараз компанія планує працювати над виходом на іноземний ринок. «Ми випереджаємо запит українського замовника, – розповідає Ольга Терефеєва. – Люди не завжди добре сприймають таке повторне використання, часто думають, що ці деталі десь вкрали чи знайшли на звалищі. А тому такі речі не можуть коштувати дорого».

Для прикладу, лампа А83 із камери згоряння двигуна коштує $2500, а стіл з частини крила – $5000. Водночас, Терефеєва зазначає, що у світі є кілька компаній, які займаються виготовлення подібних предметів, й такі ціни насправді – у нижній частині діапазону.

Більшість предметів виготовляють на замовлення за 3-4 тижні. У майстерні Андрія Сухіна працює п’ять людей, окремі спеціалісти працюють також з деревом, підсвіткою, годинниковими механізмами та іншими елементами.

Найкраще подібні речі виглядатимуть в сучасному інтер’єрі, індустріальному стилі (лофт), еклектиці та мінімалізмі, зазначає дизайнерка. Це може бути як приватна квартира, так і комерційний інтер’єр. Для прикладу, стіл з крила

Опубліковано

Кожна 10-та пляшка соку в світі зроблена з українських фруктів та ягід

Минулого року з фруктів та ягід, перероблених на заводах компанії T.B. Fruit, була зроблена кожна 10-та пляшка соку в світі та кожна 4-та пляшка яблучного соку в США. Про це повідомляє прес-служба компанії.

Нагадаємо, засновником та власником Групи є львів’янин Тарас Барщовський, а штаб-квартира компанії та одне з великих виробництв знаходиться в Городку на Львівщині.

Вже котрий рік поспіль компанія T.B. Fruit займає третю лідерську сходинку в рейтингу найбільших виробників концентрованих соків в Європі.

Мова йде про Групу компаній T.B. Fruit, до складу якої входять сім заводів з переробки фруктів та овочів, чотири з яких знаходяться в Україні (інші в Польщі та Молдові). В червні компанія розпочала будівництво найбільшого у Європі заводу по переробки фруктів і ягід потужністю 330 тис. тонн в рік в місті Бжостовец (Польща).

Українському споживачу Компанія відома соками прямого віджиму ТМ “Galicia”, а світ знає T.B. Fruit як потужного виробника концентрованих натуральних соків.

Загальна потужність переробних заводів T.B. Fruit становить 1 млн тонн фруктів, овочів та ягід, це відповідно майже 150 тис. тонн концентрованого соку щороку.

З української сировини виготовляються сотні торгових марок соків у світі. Концентровані соки виробництва T.B. Fruit постачаються глобальним лідерам, таким як Nestle, PepsiCo, Coca-Cola, Refresco, Eckes-Granini. В Україні з концентрованого соку T.B. Fruit виготовляють соки для таких відомих українських брендів як: Sandora, “Садочок”, “Сандорик”, Rich, “Живчик” та ін.

Засновник і власник T.B. Fruit Тарас Барщовський повідомив, що на початок 2020 року географія експорту продукції Компанії (близько 90%) налічує 40 країн світу, серед яких є важкодоступні для українського виробника ринки США, Європи, Японії, Ізраїлю (ці країни дуже прискіпливо ставляться до якості сировини, що надходить до них).

Окрім 7 заводів з переробки фруктів та овочів компаніє належить також транспортно-логістичний, інжиніринговий та деревообробний бізнес. В залежності від сезону на підприємствах T.B. Fruit працює 2,5-3,5 тис. чоловік.

T.B. Fruit є одним з найбільших платників податків у Львівській області. Група компаній T.B. Fruit в Україні за результатами 2019 року перерахувала до бюджетів всіх рівнів 172 млн грн податків, що на 63 млн грн більше, ніж за такий же період 2018 року.

Опубліковано

Як у Києві виробляють безпечний екологічний пральний порошок

У Києві налагодили виробництво безпечного прального порошку

Компанія DeLaMark виробляє екологічно-безпечний пральний порошок. Також компанія виробляє товари для дому та продукцію по догляду за волоссям та тілом, передає «Дело».

Ідея виробляти безфосфатний пральний порошок виникла у бізнесмена Олексія Варенікіна 10 років тому, коли він займався імпортом екологічно безпечного порошку з Японії, та врішив не імпортувати японський, а виробляти і продавати український безфосфатний порошок.

Фото: delo.ua

Перший продукт з’явився у 2009-му. Виробництво базувалося в Полтаві, але через рік змогли зняти кімнату в індустріальному будівлі в Києві. У 2014 році DeLaMark пройшов сертифікацію ISO 14024, яка підтвердила екологічність виробництва, і компанія стала першою в Україні, що отримала міжнародний екосертіфікат «Жива планета».

Фото: delo.ua

Зараз в портфелі DeLaMark 160 найменувань продуктів. З часів випуску першого порошку лінійка розширилася на всі товари для дому та продукцію по догляду за волоссям і тілом. Окремо виробляють дитячу екосерію. Потужність компанії становить випускає 1-3 тисяч одиниць шампунів, кондиціонерів, ополіскувачі, та ін. рідких продуктів, а також 1-2 тисяч одиниць пральних порошків в день.

Екологічні компоненти вибирають не тільки для продуктів, але і для упаковки. Наприклад, замість пластику використовують безпечний поліетилен низького тиску. Цей матеріал розкладається в природі швидше, особливо за умови правильної утилізації.

У планах компанії на найближчі роки – розвивати власний інтернет-магазин і продажі у роздрібних мережах партнерів.

Опубліковано

На Львівщині будують завод з виробництва біодобавок з інвестиціями у 20 млн доларів

4 лютого компанія Feednova («Фіднова») презентувала початок будівництва сучасного заводу кормових добавок із виготовлення високопротеїнових кормових добавок та тваринних жирів у Буську, Львівщина. Повідомляє Kurkul.com.

“Ну тепер вже офіційно: ми почали! 20 мільйонів доларів інвестицій, майбутній лідер у виробництві високопротеїнових кормових добавок, єдине ефективне та комплексне рішення для галузі тваринництва — всього три фрази про сьогоднішню презентацію нового заводу. Хочеться говорити годинами про якість та масштаб нового і надсучасного підприємства. Ми почали будувати перший, буде ще два” – прокоментував Ігор Ліски.

Будівництво розпочалося в лютому поточного року. Інвесторами проєкту виступила українська компанія “Ефективні інвестиції” і голландська компанія Mada Participations B. V.

Новий комплекс включатиме чотири виробничі лінії, які перероблятимуть понад 220 тонн сировини на добу. Загальні потужності заводу дозволять виробляти близько 90 тонн готової продукції на добу. Також інвестори уточнили, що підприємство стане першим заводом у галузі, який перероблятиме сировину зовнішніх постачальників.

Перероблятимуть на заводі сировину із 8 західних областей України.

Фото kurkul.com

“Проблема переробки побічних продуктів тваринництва актуальна для всієї країни, особливо зважаючи на активний розвиток галузі. Наш завод стане потужним рішенням цієї проблеми”, — прокоментував Ігор Ліскі, голова наглядової ради групи компаній «Ефективні інвестиції».

Зазначається також, що виробництво займатиметься саме переробкою побічних продуктів тваринництва, а не утилізацією відходів. Крім того, введення європейських стандартів якості на всіх етапах роботи підприємства дозволить змінити застарілу практику поводження з відходами тваринного походження.

Як експортоорієнована компанія, Feednova стане новим бюджетоутворюючим центром регіону. Завод створить понад 80 робочих місць, а також запровадить програму корпоративної відповідальності.

Опубліковано

Як українці рятують планету: 10 еко-стартапів, якими можна захоплюватися

Тема екології в новинах і соціальних мережах звучить все голосніше й голосніше.

Хоч у нас в Україні поки що немає шампунів на розлив, зате з’явився новий еко-вид шуб, окуляри без пластикової оправи, їстівні упаковки і багато іншого. У цій статті поділимося з вами цікавими і перспективними проектами в сфері екології.

“Хутро” з насіння чіа

Про проблему тваринного хутра говорять вже не перший рік. Давно вже існує штучне хутро. А ось тепер хутро з’явилось ще й з рослин. Українка Даша Цапенко створила плащ з пророщеного насіння чіа. Її еко-проект покликаний спонукати людей до переосмислення статусу одягу в житті людини. Щоб створити “живу тканину” у Даші пішло три місяці. За її словами, ця тканина – заклик до припинення бездумного споживання речей, проект-маніфест про існування людини і одягу.

Скоро такий одяг зможуть спробувати гості міста Голвей (Ірландія). Там часто йдуть затяжні дощі і це ідеальні погодні умови для плаща, який потрібно поливати п’ять разів на день.

Біопакети з кукурудзяного крохмалю

З 20 січня в продажу мережі “АТБ” з’явилися розкладні пакети українського виробництва. Пакети повністю відповідають світовим стандартам біопродукції. Зроблені вони з кукурудзяного крохмалю і без використання поліетилену. Термін компостування становить 6 місяців при спеціальних умовах для компосту.

Окуляри з кави

Виявляється, екологічними можуть бути навіть окуляри. Окуліст з Київської області Максим Гавриленко винайшов унікальну оправу для окулярів, та не з пластику, а з … кави. А якщо точніше, робляться вони з кавової гущі, масла льону і спеціального клею, склад якого тримають у таємниці. Автор говорить, що час їхнього розкладу становить близько 10 років, в той час як пластика – від 200 до 1000. Одна пара таких окулярів коштує 78-89 доларів.

Еко-окуляри Максим виробляє у власному гаражі. Перш ніж зупинитися на каву, компанія експериментувала з м’ятою, петрушкою і кардамоном в якості основи для оправ.

Жувальна гумка з меду

Жувальна гумка – другий найбільш поширений вид сміття після сигаретних недопалків. Потрапляючи в харчовий ланцюжок, фрагменти жувальної гумки згодом виявляються в організмах риб, морських птахів і ссавців. Вчений Сергій Курта з Калуша задумався над цим і мало того, що придумав, як зробити еко-жуйку, так ще й зробив її лікувальною. Називається вона “Медовик”, зроблена на основі меду і воску, допомагає відновити ясна і зупинити їх кровоточивість.

Жуйку вже перевірили на реальних людях. Протягом 7-ми днів під контролем лікарів-стоматологів учасники жували по одній жуйці тричі на день після їжі. Після тижневого курсу було підтверджено, що у 72,5% пацієнтів зникли ознаки захворювань.

Зубна щітка з паперу

Український стартап Effа виробляє одноразові зубні щітки з переробленого паперу. За словами засновників компанії, пластикова одноразова щітка розкладається 500 років. Зубні щітки Effа безслідно зникають у воді або ґрунті за кілька місяців. Зараз одна щітка коштує близько 30-40 центів, але засновники планують оптимізувати виробництво і знизити ціну до декількох центів. Для щетинок Effa використовували нейлон, оскільки він сертифікований світовими асоціаціями стоматологів. Нейлон наполовину біорозкладаний і завдає мінімальної шкоди навколишньому середовищу.

Всього за рік стартап переміг в декількох міжнародних конкурсах і потрапив до престижного акселератора в Нью-Йорку. Щоправда у вільному продажу таку щітку поки що годі й шукати. Автори більше розраховують збувати її на ринках готелів і в’язниць.

Їстівні речі

Український стартап FoodBIOPack розробляє біорозкладні і їстівні пакети, посуд і столові прилади. За словами розробників, основою всіх виробів стають натуральні харчові компоненти, які містять білки, полісахариди і жири.

Команда стартапу взяла участь в численних конкурсах, конференціях і виставках в Європі та Україні, включаючи конкурс “University Startup World Cup-2018” в Копенгагені (Данія), виставку “Nordic Organic Food Fair” в Мальме (Швеція). У грудні 2018 року стартап отримав грант в 500 000 гривень (18 630 дол. США) від компанії “Carlsberg Ukraine”.

Вічний блокнот

Вести свої справи і записи в блокнотах – часта практика. Український стартап Nuka представив блокнот, який ніколи не закінчується, і олівець, який ніколи не списується. Так, блокнот можна переписувати нескінченну кількість разів, а за допомогою спеціальної серветки можна видалити всі написи. А олівець не треба загострювати і він ніколи не скінчиться.

Автори ідеї розповіли, що блокнот виготовлений з синтетичного паперу, який містить пластик, тому завдяки цьому він водонепроникний. Звичайно, сам пластик не дуже екологічний, однак, якщо його не викидати і використовувати вічно, то це відмінний варіант. У блокноті можна писати і звичайною ручкою. Написи стираються за допомогою антисептика.

Сонячні батареї на жалюзі

Українська компанія розробила жалюзі із сонячними панелями SolarGaps. Ці “розумні” жалюзі генерують чисту енергію завдяки фотоелектричних модулів. 1 квадратний метр SolarGaps може давати 100 Вт на годину, говориться на сайті компанії.

Жалюзі розроблені таким чином, щоб автоматично відстежувати рух сонця протягом всього дня, регулюючи положення листів для досягнення оптимальних кутів падіння на них сонячних променів і максимальної генерації сонячної енергії для живлення електроприладів будинку, квартири або офісів.

Фотоапарат з паперу

А ще українці розробили розкладний фотоапарат Jollylook, виготовлений повністю з переробленого паперу і картону. Ніякої електроніки – тільки папір, пара лінз і міні-картриджі для отримання миттєвих фотографій. Виробники запевняють, що використовують менше матеріалів, ніж в упаковці звичайної фотокамери.

Карта утилізації відходів

Recycle Map – це інтерактивна карта пунктів утилізації різних типів відходів. Мета проекту – популяризувати в сучасному світі сортування і вторинну переробку відходів.

На цій карті можна дізнатися, де в Україні можна здати батарейки, картон, акумулятори, ПЕТ-пляшки, органічні відходи, склотару та інші типи відходів.

Опубліковано

Львівський стартап отримав інвестиції у 120 тисяч доларів

Стартап Propertymate, заснований в 2018 році львівськими ІТ-спеціалістами Богданом Гнатковським та Софією Вишневською, пройшов до акселераційної програми Techstars Austin, інформує AIN.ua.

У межах програми проєкт отримає 120 тис. доларів інвестицій і 3 місяці менторства. Акселерація стане для Propertymate першим залученням інвестицій. В обмін акселератор отримав 6% частку.

Propertymate розробляє платформу для агентів з продажу нерухомості, яка дозволяє об’єднувати дані про покупців і нерухомість на ринку. Продукт передбачає, в яких об’єктах клієнти будуть зацікавлені найбільше. Також Propertymate робить інтеграції з популярними сервісами (від Gmail до StreetEasy), які дозволять зручно групувати дані і налаштовувати роботу.

«У середньому у США, щоб придбати нерухомість потрібно більше 4 місяців, і близько трьох місяців – щоб її продати. Ми створили платформу, яка допомагає агентам робити це за лічені дні», – каже співзасновниця та СOO стартапу Софія Вишневська.

Частина команди, яка зараз налічує 10 людей і розподілена між офісами в Нью-Йорку і Львові, на час програми переїде в техаський Остін.

Поки що головна локація для проекту – Нью-Йорк, там й розташована штаб-квартира. Завдяки акселерації Propertymate планує розширитися на Техас, це другий в США ринок нерухомості. У штаті більше 100 000 агентів, які роблять понад 500 000 транзакцій щорічно. Зараз через Propertymate агенти провели вже більше 2000 транзакцій.

Опубліковано

Українці запускають виробництво зубних щіток із паперу

У всьому світі щорічно викидають приблизно 25 тонн пластикових зубних щіток, що негативно позначається на стані навколишнього середовища. Сьогодні деякі компанії повертаються до натуральних матеріалів, таких як, наприклад, деревина.

Українські стартапери створили екологічно чисту зубну щітку з паперу. Уже цього місяця винахід представлять на українському стенді в межах Міжнародної виставки споживчої електроніки в Лас-Вегасі, повідомляє uatv.ua.

Творець паперової зубної щітки – Ілля Кичук. Із ідеєю створення паперових зубних щіток він разом зі своєю дружиною Дариною в 2017-му почав брати участь в екологічних конкурсах.

“Тоді ще продукту, правда, не було, – зазначив хлопець. – Просто показували ідею та розповідали, як це може виглядати, в цілому концепцію. Тоді вже позитивно реагували, і ми зрозуміли, що потрібно далі інтенсивно працювати”.

З першим прототипом щітки проєкт увійшов до п’ятірки кращих світових стартапів на конкурсі CLIM@ в Німеччині. Команда також виграла поїздку до Нью-Йорка. Чотири місяці учасники жили в США та шукали інвестиції, партнерів, клієнтів. І все не безрезультатно.

Ілля Кичук зазначає, що й деякі готелі, й навіть великі корпоративні бренди вже згодні купувати такі щітки. Саме передзамовленнями наразі й займаються розробники, а також працюють над поліпшеним варіантом щітки без пластику.

Виробляти екощітки вирішили в Китаї. Тільки там взялися за роботу за складною технологією.

“Вона зроблена з целюлози, не з дерев, – розповів Ілля Кичук. – Щітка вироблена з відходів цукрової тростини. Тільки один елемент, нейлон, не є екологічно чистим. Але на даному етапі Асоціацією стоматологів він визнаний найзручнішим”.

Користуватися екощіткою можна буде цілий місяць.

На роздрібному ринку, приблизно за 1 долар, багаторазову щітку з целюлози можна буде придбати вже в наступному році. Переговори з мережею одного з українських супермаркетів – в процесі.

У планах українського екобренду – створити цілий дорожній набір: паперовий гребінець, капці, вушні палички, упаковки для шампуню та гелю.

Опубліковано

Провідна аудиторська компанія світу відкриває офіс у Львові

Компанія Ernst & Young, що входить у так звану велику четвірку аудиторських компаній, до кінця зими відкриє свій офіс у Львові.

Про це у середу, 8 січня, повідомила прес-служба Львівської міськради.

«Наприкінці зими у місті відкриється офіс компанії Ernst & Young (EY) — однієї з найбільших у світі міжнародних компаній, що надають аудиторські, консультаційні, податкові та юридичні професійні послуги. Так, EY належить до компаній «Великої четвірки» поряд з Deloitte, KPMG та PwC», – заявив начальник управління інвестицій та проектів Львівської міськради Роман Старецький.

Головний офіс компанії розташований у Лондоні, а всього Ernst & Young має понад 700 представництв у 150 країнах світу.

Компанія надає послуги з аудиту, оподаткування, консультаційного супроводу угод і консультації з питань ведення бізнесу.

В Україні компанія веде діяльність з 1991 року й наразі має один офіс у Києві. До 2015 року працював також офіс у Донецьку. Станом на 2016 в Україні працювали понад 500 фахівців.

Опубліковано

В Україні запустили нову соціальну мережу для бізнесу

В Україні запущено онлайн-сервіс, що являє собою платформу для підприємців, де можна знайти експертів для малого та середнього бізнесу, фінансування бінесу, консалтингову, технічну підтримку тощо.

Платформу Merezha презентували під час міжнародної конференції з діджитал-трансформації консалтингового бізнесу — «Merezha.Loading».

Нова платформа дозволить підприємцям знаходити «своїх» консультантів. Вона запущена у рамках ініціативи Європейського Союзу «EU4Business» за підтримки ЄБРР.

“Як сформувати довіру між малим та середнім бізнесом та консультантами? А якщо створити аналог “Тіндеру” для бізнесу? За кілька хвилин підприємець переглядає десяток відеопрезентацій експертів та підписується на тих, хто йому подобається”, – розповів про ідею платформи Віктор Шкурба, креативний директор ISD Group, яка створювала проект.

“Проведений за участю ЄБРР глибинний аналіз потреб ринку та приклад інших онлайн-ресурсів, що допомагають підприємництву в Україні, кристалізували необхідність створення інноваційної онлайн-платформи послуг для бізнесу Merezha. Merezha має стати простором для взаємодії основних гравців ринку та ефективним інструментом для побудови культури ведення бізнесу. Розробка концепту, тестування та вдосконалення елементів платформи проходили при активному залученні її майбутніх учасників”, – зазначається на сайті платформи.

У майбутньому онлайн платформа Merezha планує відкрити доступ до даних про стан малого і середнього бізнесу в Україні, сформувати культуру ведення бізнесу, збільшити кількість перевірених, надійних експертів і підвищити загальний рівень консалтингу.

Опубліковано

Закласти гектар полуниці на Львівщині обійшлося у 800 тисяч гривень — фермер

Фермерам-початківцям треба бути готовими до того, що інвестиції в 1 га полуничної плантації складуть орієнтовно 800 тисяч гривень. Ці кошти можуть піти на викорчовування дерев на території майбутньої ферми, а також обробку ґрунту й закупівлю саджанців, пише Zaxid.net.

Про це розповіла співвласниця ферми «ФайнаBerry» Іванна Стецьків.

Повернувшись із фронту у березні 2015 року, її чоловік, ветеран АТО Микола Стецьків задумав створити власну справу. Заснувавши ферму на 10 сотках, він за три роки збільшив її розмір у дев’ять разів.

Пройшовши навчання для підприємців-початківців і центрі зайнятості, Микола успішно захистив бізнес-план і отримав від держави 28 тис. грн на власну справу.

«Є ідея. Треба подумати, що ми можемо робити. Поруч діти бавились і полуницю їли. Отак і почалася «ФайнаBerry», — розповідає Микола Стецьків.

На отримані від центру зайнятості кошти ветеран купив 2 тис. кущів ягід. Але тоді Микола нічого не знав ані про необхідність добрив, ані про кислотність ґрунтів, ані про сорти полуниці — усе робилося навмання. Тому й результат виявився незадовільним: із 2 тис. кущів прижилося лише 800.

Сьогодні на плантаціях фермерського господарства «ФайнаBerry», що розташоване у селі Новосілка Пустомитівського району, ростуть понад 20 тисяч саджанців полуниці. Власники підприємства протягом двох років експериментували та висаджували на одному гектарі земельної ділянки різні сорти ягід, які надходять до них з Італії. Серед таких — «Азія», «Сирія», «Альба», «Морано», «Антеа» та інші.

При висадці та вирощуванні рослин подружжя застосовує європейські технології.

«Ми отримали законні 10 соток землі – саме вийшло розпорядження президента Порошенка про першочергове право учасника АТО отримати земельний пай. Центр зайнятості виділив гроші, ми повернули борги, придбали саджанці, іструменти та взялися до роботи. Зі Львова до Новосілок (22 км в один бік) діставалися громадським транспортом. Посадили три грядочки. Тішилися, чекали. А полуниця не вродила. З того всього зібрали один кошик», — згадує фермер.

Микола Стецьків говорить, що хімічна обробка полуниці для господарства була під знаком табу, і це принесло результат. Низка клієнтів, що раніше страждали на алергію через полуницю, спробували продукт «ФайнаBerry» і не відчули симптомів нездужання.

Своїм досвідом родина Стецьків готова ділитися. У грудні разом із колегами Микола Стецьків проводить стартап-клуб для малого фермерства для учасників ООС та внутрішньо переміщених осіб.

У планах фермерської родини — поступово збільшити кількість землі для розвитку господарства, а також використання біотехнологій.

«Якось мене запитали, що я зробив би, якби мені дали мільйон доларів. Зараз я можу чітко відповісти: я купив би землю, адже тепер розумію, як на ній працювати. Для мене важливо, щоб полуниця не лише плодоносила, але й була корисною для людей. У мене самого п’ятеро дітей, тому я не можу накидати хімії. Надалі хочу експортувати ягоди в країни Євросоюзу. Однак для цього потрібно кооперуватися з іншими виробниками», — пояснює Микола Стецьків.

У 2018 році фермер запустив іще один бізнес — агротуризм. Відвідувачі дегустують, збирають та купують смакоту просто на фермі «ФайнаBerry».