Recycle Map − некомерційний проект, створений для сприяння і популяризації сортування та вторинного перероблення відходів. Головна мета проекту − забезпечити зручний та відкритий доступ до інформації про розташування пунктів збору матеріалів, які підлягають переробці.
У деяких регіонах України, зокрема у Львові, ситуація, пов’язана із накопиченням відходів і розширенням наявних звалищ, набула загрозливого характеру. Щоб запобігти виникненню техногенної катастрофи, усі ми зобов’язані вжити дієвих заходів. Пріоритетними завданнями на теперішньому етапі є привернення уваги до зазначеної проблеми, а також закладення основ для її поступового вирішення.
За допомогою Recycle Map Ви можете ознайомитися із переліком матеріалів, які підлягають вторинній переробці, способами їх утилізації та знайти найближчий до Вас пункт прийому вторсировини, використовуючи пошук за адресою та фільтр матеріалів.
Зрозумій, що тобі по-справжньому подобається. Це і найголовніше, і найскладніше. Золоте правило говорить – роби те, що приносить тобі справжнє задоволення, і тоді ти станеш набагато щасливішим. З розвитком інтернету все стало ще простіше – результати твоїх старань дуже легко донести до публіки, і вона обов’язково їх оцінить. Більше того, наявність справи, яка тебе по-справжньому запалює – це ключовий фактор привабливості для протилежної статі. Але треба бути готовим до того, що пошук свого шляху – це марафон, який може тривати багато (десятків?) років.
Відмовся від сміття, яке ти їси, п’єш і куриш кожен день. Ніяких секретів і хитрих дієт – просто натуральна їжа, фрукти, овочі, вода. Не треба ставати вегетаріанцем і повністю зав’язувати з випивкою, – достатньо лише максимально обмежити цукор, борошно, каву, алкоголь і всю пластмасову їжу.
Вчи іноземні мови. Це нереально розширить глибину сприйняття світу і відкриє небачені перспективи для навчання, розвитку та кар’єрного зростання. Українських користувачів інтернету 20000000. Англомовних – мільярд. Центр прогресу зараз знаходиться по інший бік кордону, в тому числі мовної. Знання англійської – це вже не просто примха інтелігентів, а життєва необхідність.
Читай книги. Приблизне коло – твоя професійна область, історія, природознавство, особистісний ріст, соціологія, психологія, біографії, якісна художня література. Немає часу читати тому, що їздиш за кермом – слухай аудіокниги. Золоте правило – читай / слухай як мінімум одну книгу на тиждень. Це 50 книжок на рік, які перевернуть твоє життя.
Проведи з cенсом кожні свої вихідні. Сходи в музей, на виставку, займися спортом, поїдь за місто, стрибни з парашутом, провідай родичів, сходи на хороший фільм. Розширюй зону контакту зі світом. Коли вже все об’їздиш і обійдеш, бери з собою друзів і розповідай їм те, що знаєш. Головне – не сиди на місці. Чим більше вражень ти пропустиш через себе, тим цікавіше буде життя, і тим краще ти будеш розбиратися в речах і явищах.
Почни вести блог або звичайний щоденник. Все одно про що. Не біда, що ти не володієш красномовством, і в тебе буде не більше 10 читачів. Головне, що на його сторінках ти зможеш думати і міркувати. А якщо ти просто регулярно пишеш про те, що ти любиш, читачі обов’язково прийдуть.
Став мету. Фіксуй їх на папері, в Word або блозі. Головне, щоб вони були чіткими, зрозумілими і вимірними. Якщо поставиш мету, то можеш її або досягти, або ні. Якщо не поставиш, то варіантів досягнення немає взагалі.
Осідлай час. Навчися управляти своїми справами так, щоб вони працювали майже без твоєї участі. Для початку почитай Аллена (Getting Things Done) або Гліба Архангельського. Приймай рішення швидко, дій негайно, не відкладай “на потім”. Всі справи або роби, або передавай комусь. Старайся, щоб м’яч ніколи не затримувався на твоєму боці. Запиши на аркуші всі справи, які до цих пір не зроблені і заважають тобі жити. Переосмисли, чи потрібні вони тобі (пам’ятаючи про п.1). Зроби те, що залишилося, протягом декількох днів, і ти відчуєш неймовірну легкість.
Відмовся від комп’ютерних ігор, безцільного сидіння в соціальних мережах і тупого серфінгу в інтернеті. Мінімізуй спілкування в соцмережах (аж до оптимізації – залиш всього один акаунт). Знищ в квартирі телевізійну антену. Щоб не тягнуло постійно перевіряти електронну пошту, встановити агент, який буде повідомляти тобі про вхідні повідомлення (на мобільний теж).
Перестань читати новини. Все одно про ключові події будуть говорити всі навколо, а додаткова шумова інформація не приводить до поліпшення якості прийняття рішень.
Навчися рано вставати. Парадокс в тому, що в ранні години ти завжди встигаєш більше, ніж у вечірні.
Намагайся оточувати себе порядними, чесними, відкритими розумними та успішними людьми. Ми – це наше оточення, у якого ми вчимося всьому, що знаємо. Проведи більше часу з людьми, яких ти поважаєш і в яких можна чогось навчитися (особливо важливо, щоб в категорію таких людей попадало твоє начальство). Відповідно, старайся мінімізувати спілкування з людьми негативними, смутними, песимістичними і злими. Щоб стати вище, ти повинен прагнути вгору, і наявність поруч людей, до яких хочеться рости, саме по собі стане відмінним стимулом.
Використовуй кожен момент часу і кожну людину для того, щоб дізнатися щось нове. Якщо життя зводить тебе з професіоналом в будь-якій області, спробуй зрозуміти, що становить суть його роботи, які його мотивації і цілі. Вчися ставити правильні питання – навіть таксист може стати безцінним джерелом інформації.
Почни подорожувати. Не біда, що немає грошей на Аргентину і Нову Зеландію – якість відпочинку взагалі ніяк не пов’язана з витраченими грошима. Коли ти побачиш, який різноманітний світ, ти перестанеш зациклюватися на маленькому просторі навколо тебе, і станеш толерантніший, спокійніший і мудріший.
Купи фотоапарат (можна найпростіший) і намагайся ловити красу світу. Коли у тебе вийде, ти будеш пам’ятати свої подорожі не тільки по невиразним враженням, але й по красивих фотографіях, які ти привіз із собою. В якості альтернативи – спробуй малювати, співати, танцювати, ліпити, проектувати. Тобто роби те, що змусить тебе поглянути на світ іншими очима.
Займися спортом. Не обов’язково ходити у фітнес-клуб. Йога, скелелазіння, велосипед, футбол, біг, плавання, функціональні тренування – кращі друзі людини, яка хоче повернути тонус тілу і отримати сплеск ендорфінів. І забудь про те, що таке ліфт – якщо треба пройти пішки менше 10 поверхів, використовуй ноги. Всього за 3 місяці методичної роботи над собою можна змінити тіло майже до невпізнання.
Роби незвичайні речі. Сходи туди, де жодного разу не був, їзди на роботу іншою дорогою, розберися в проблемі, про яку взагалі нічого не знаєш. Виходь з своєї “зони комфорту”, розширюй знання і кругозір. Перестав у будинку меблі (і роби це приблизно раз на рік), зміни зовнішність, зачіску, імідж.
Інвестуй. В ідеалі, кожен місяць варто вкладати частину свого доходу, адже багата людина – це не та, яка багато заробляє, а та, яка багато інвестує. Намагайся інвестувати в активи, мінімізувати пасиви і контролювати витрати. Якщо ти поставиш собі фінансову мету і наведеш порядок в особистих грошах, то здивуєшся тому, як легко ти будеш рухатися до її досягнення.
Позбудься барахла. Викинь всі речі, які не одягав або не використав протягом останнього року (наступного року теж до них не доберешся). Залиш тільки те, що тобі дійсно подобається і потрібно. Шкода викинути – роздай. При покупці нової речі позбувайся старої аналогічної, щоб баланс зберігався. Менше речей – менше пилу і головного болю.
Віддавай більше, ніж береш. Поділися знаннями, досвідом та ідеями. Людина, яка не тільки бере, але й ділиться, неймовірно приваблива. Напевно, ти вмієш щось таке, чому інші дуже хочуть навчитися.
Приймай світ таким, яким він є. Відмовся від оціночних суджень, приймай всі явища як спочатку нейтральні. А ще краще – як однозначно позитивні.
Забудь про те, що було в минулому. Воно не має ніякого відношення до твого майбутнього. Візьми з собою звідти тільки досвід, знання, хороші відносини і позитивні враження.
Не бійся. Непереборних перешкод немає, і всі сумніви живуть тільки в твоїй голові. Не обов’язково бути воїном, достатньо лише бачити мету, обходити перешкоди і знати, що ти досягнеш її без єдиного шансу випробувати невдачу.
Роби те, що тобі подобається. Вчися. Розвивайся. Міняй себе зсередини.
Це аж ніяк не вичерпний список. Але навіть якщо планомірно робити хоч щось з цього, то через рік, подивившись на себе в дзеркало, ти себе не впізнаєш. А світу просто нічого не залишиться, окрім як слідувати твоєму прикладу і змінитися у відповідь.
В наш час кількість людей, які подорожують, все більше зростає. Це стало особливо актуально в зв’язку з запуском лоукостів з України.
Блогер-мандрівник, Аніл Полад, розуміє всі страждання від сидіння в аеропорту без безкоштовного Wi-Fi в очікуванні посадки на літак, тому він створив зручну у використанні інтерактивну карту для постійних завсідників аеропортів.
Знаходити відкритий бездротовий зв’язок в багатьох аеропортах не завжди є легким завданням, іноді це взагалі неможливо, оскільки потрібно знати або пароль, або ще гірше – мати місцевий номер телефону. Такі труднощі отримання доступу до відкритого зв’язку стали причиною, чому Аніл створив карту актуальних паролів до Wi-Fi. Більше того, будь-хто може надсилати йому свої поради чи паролі, які дізналися, і він внесе їх в карту.
Ми впевнені, що ця карта стане в нагоді не одному мандрівнику, який проводить по декілька годин в очікуванні літака.
Громадське продовжує пояснювати, які можливості надаватиме безвізовий режим громадянам України і які обмеження діятимуть із набуттям чинності нових правил для поїздок до ЄС.
До вашої уваги – розширена інформація з деякими практичними інструкціями.
1. Перше правило: подорожувати без віз зможуть тільки власники біометричних закордонних паспортів. Запровадження таких паспортів було однією з умов надання безвізового режиму, і недарма: впускати до себе ЄС буде тільки тих громадян України, хто має біометричний паспорт. Тим, хто його не має, потрібна буде віза.
Також не плутайте біометричний закордонний паспорт з біометричною ID-карткою: це різні документи. Закордонний паспорт – це «книжечка», як і зараз; тільки вона має бути з чіпом, що містить біометричну інформацію, передусім відбитки пальців.
2. Для безвізового в’їзду працює правило 90/180. Воно означає, що без віз ви зможете бути на Шенгенських територіях протягом 90-а днів з кожних 180-и.
«Ці 90 днів ви можете набрати з перервами, а можете підряд, якщо ви зможете обґрунтувати, чому вам треба провести саме 90 днів», – коментує Громадському Павло Кравчук, менеджер з комунікацій «Європа без бар’єрів».
Працюватиме це так: від дня вашого в’їзду на територію Шенгенської зони прикордонник відраховуватиме назад 180 днів, а потім дивитиметься на штампи про в’їзд та виїзд з країн Шенгенської зони. Він перевірятиме, чи за ці півроку кількість днів вашого перебування в країнах Шенгену не перевищує 90.
Іншими словами, безвізовий режим не означає права нескінченно довго бути на території країн ЄС. Якщо ви протягом півроку перебуваєте більше 90-а днів, вам потрібна буде національна (довгострокова) віза або дозвіл на проживання.
3.Штамп про перетин кордону – це важливий нюанс. Обов’язково перевіряйте, чи прикордонник країни Шенгенської зони поставив вам штамп про в’їзд та штамп про виїзд. Також обов’язково перевіряйте, чи інформацію на цьому штампі чітко видно – особливо дані про дати в’їзду та виїзду.
«У Шенгенській інформаційній системі немає єдиної бази даних в’їздів та виїздів громадян, тому штамп у паспорті – це єдина фізична можливість встановити, скільки часу людина провела за останні півроку в Шенгенському просторі», – коментує Громадському Олександр Сушко, директор з наукової роботи Інституту Євро-Атлантичного співробітництва.
Також будьте готові до того, що прикордонники ретельно перевірятимуть ці штампи, рахуватимуть дні вашого перебування – чи не перевищили ви ліміт у 90 днів за півроку та аналізуватимуть, чи цей штамп не підроблено.
4. «Безвіз з Євросоюзом»: ця формула, насправді, не зовсім точна. Бо є країни ЄС, на які безвіз не діє. І є країни з-поза меж ЄС, на які безвіз діє. Розберімося.
Подорожувати без віз ви зможете всіма Шенгенськими країнами Європи. Тобто безвізовий режим діятиме для 22-х з 28-х країн ЄС, які є частиною Шенгенської угоди. Перелік цих країн – тут. Це і Франція, і Німеччина, і Польща, Іспанія, Італія, і багато інших. Він також діятиме в тих країнах ЄС, які ще не є учасницями Шенгенської зони, але мають зобов’язання виконувати Шенгенське законодавство: Румунія, Болгарія, Хорватія, Кіпр. Отже, разом маємо 26 з 28-и країн ЄС.
Для країн, які не є членами ЄС, але є частинами Шенгенської угоди (Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) нинішнє рішення також чинне, бо має статус «розвитку Шенгенського законодавства». А тому вони теж мають її підтримати відповідно до своїх національних процедур.
Натомість візи залишаються для подорожей до Великої Британії та Ірландії, бо вони не приєдналися до Шенгенської угоди. До того ж Британія виходить із Євросоюзу. Тому, якщо ви хочете в Лондон чи Дублін – вам треба робити окремі візи.
Іншими словами, безвіз діє для 30 європейських країн: 26 з 28 країн ЄС – усі, окрім Британії та Ірландії, та 4 країн з-поза меж ЄС – Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн.
Подорожувати без віз зможуть тільки власники біометричних закордонних паспортів Фото: EPA/DAREK DELMANOWICZ
5. Існує страх, що безвізовий режим не скасує обтяжливих перевірок документів, а тільки перенесе їх з консульств або візових центрів на кордон. Цей страх загалом безпідставний: у прикордонників просто немає фізичних можливостей та ресурсів перевіряти товсті теки з документами кожного подорожанина, що перетинає кордон, особливо в аеропортах.
Крім того, «якщо раніше мандрівникові треба було довести консульству, що він має право на поїздку, – тобто існувала презумпція його неправоти, – то в умовах безвізового режиму існує презумпція правоти мандрівника. Але він має чітко розуміти, куди й навіщо він їде, і яким коштом покриває витрати на свою поїздку», – коментує Громадському Олександр Сушко.
Біометрика тут згодом зіграє позитивну роль: вона дозволяє легко ідентифікувати людину та простежити історію її перетинів кордону. Чим більше безпроблемних перетинів – тим легше вас пропускатимуть надалі.
6. Однак це не означає, що вам можна прийти на перетин кордону «голим і босим», без підготовки. Прикордонник – це носій суверенного права країни впускати вас чи ні. Безвізовий режим цього права не відбирає. Тому прикордонник має право вимагати від вас підтверджувальних документів – і до цього варто ставитися з розумінням.
«Якщо, наприклад, людина їде в перше, за новим біометричним паспортом, вона має бути морально готовою до питань», – додає Олександр Сушко.
7.Які документи варто мати з собою? По-перше, ті, які підтверджують мету поїздки: запрошення на конференцію, лист від родича, заброньовані готелі чи квитки на футбол тощо. По-друге, ті, які підтверджують ваші фінансові спроможності: скільки грошей на картці (найкраще мати виписку, але можна просто показати SMS з останньої трансакції), чи маєте ви страховку, чи маєте готівку, чи є у вас куплені або заброньовані квитки. По-третє – документи про вашу мотивацію повернутися: документи про власність, шлюб, дітей тощо. Іншими словами, про те, що вас «тримає» в Україні, чому ви не є людиною, яка хочеться залишитися в ЄС нелегально.
8. Дуже бажано на час поїздки мати справжню медичну страховку. Не «липову», а справжню, яка спрацює, якщо раптом щось трапиться. Пам’ятайте: медицина у Європі дуже дорога, і вам потрібно мати перевірену компанію, яка прийде на допомогу і зможе покрити витрати. Навіть з респектабельними фірмами не завжди все йде добре – але в кожному разі, як-то кажуть, «остерігайтеся підробок».
Безвізовий режим не відбирає права у прикордонників вимагати підтверджувальних документів Фото: EPA/DAREK DELMANOWICZ
9. Пам’ятайте також, що безвізовий режим не дає вам автоматичного дозволу на роботу чи тривале навчання в країнах ЄС. Для таких дозволів вам потрібно, як і зараз, отримувати національні візи чи посвідки на проживання з наданням такого права. Безвізовий режим — це лише перша сходинка інтеграції в рамках «міжлюдських контактів» між країнами.
10. Попри те, що ви не можете законно (на основі угоди чи контракту) влаштовуватися на роботу чи працювати в ЄС, ви можете шукати роботу, проходити співбесіди, відвідувати короткі навчальні курси тощо. Але якщо вас беруть на роботу та готові підписувати угоду, вам, радше за все, треба буде повернутися до України і оформити тут національну візу, яка дає згодом право на посвідку на проживання.
11. Існує також стереотип, що безвіз відкрито тільки для «туризму». Це міф, бо дія безвізу значно ширша. Якщо ви науковець, то можете за безвізом їхати на конференцію. Якщо ви бізнесмен, то можете сміливо вирушати на бізнесову виставку, зустрічатися з партнером чи підписувати контракт. В кожному разі пам’ятайте: завжди потрібно мати з собою підтвердження мети вашої поїздки.
12.Безвізовий режим далеко не тотожний входженню в Шенгенську зону. Всередині Шенгенської зони ви взагалі не маєте показувати паспорт під час перетину кордону між країнами. Натомість у рамках безвізового режиму ви маєте показувати паспорт. Інша річ — що біометричний паспорт не мусить мати візи.
В аеропортах також нічого не зміниться: громадяни України ставатимуть в чергу до віконця «всі паспорти», а не в віконце для громадян ЄС та Шенгенської зони. Тут немає ніякої дискримінації: громадяни США чи Японії, наприклад, ставатимуть у чергу «всі паспорти» разом із вами.
13. Особам, яким з різних причин заборонено в’їзд у ЄС (наприклад, якщо вас було депортовано, і термін дії депортації ще не минув), безвіз не допоможе: інформацію про них внесено до єдиної Шенгенської системи, тому на кордоні їх не пропустять.
14. Якщо вам колись відмовляли в Шенгенській візі, добре підготуйтеся до перетину кордону. Цілком можливо, що інформація про минулі відмови спливе в системі, і до вас буде прискіпливіше ставлення. Якщо причиною відмови були серйозні підстави (порушення закону чи фальсифікація документів), готуйтеся до ретельної перевірки.
15. Надання безвізу не означає, що ЄС тепер на все заплющуватиме очі. Запроваджено жорсткіший механізм призупинки безвізу – завдяки якому ЄС страхує себе від ризиків. Наприклад, якщо різко збільшується кількість ситуацій, коли підозрілих людей не пропускають через кордон, зростає кількість подання прохань на притулок, чи більшає громадян, які порушують правила перебування в країні Шенгенського простору – все це може мати негативний вплив.
«Призупинки» не буде автоматично, це складний процес домовленостей між країнами ЄС. Але в кожному разі, українцям варто пам’ятати: під час подорожей вони є обличчям своєї країни за кордоном. А тому треба чітко дотримуватися європейських правил і норм.
В кожному разі, попри ці нюанси, безвізовий режим зможе надати величезні плюси українцям, які нарешті зможуть їздити в Шенгенський простір без віз. Мати «доступ до Європи» стане значно простіше, відчути Європу «на дотик» і «на смак» – значно легше. Вихід лоукостів на український ринок цьому тільки сприятиме.
Лайфхаки були опубліковані у рубриці “Чоловічий погляд”.
Так у газеті пишуть, що задля безпеки під час процесу варто пристібнутися спеціальними ременяхи. Їх можна прикріпити до полиці і стелі. Саме вони, на думку експертів, допоможуть “не допустити тілесних і душевних травм”. Щоб отримати ці ремені необхідно звернутися до провідника.
Утім, не тільки СВ – місце для заняття любов’ю. Журналісти зазначають, що для цієї потреби підійде і звичайний плацкартний вагон, а може навіть і електричка.
У той же час “Укрзалізниця” рекомендує спеціальні вагони-салони для людей, яким “набрид рутинний квартирний секс”. У цих вагонах можна відпочити не на звичайних полицях, а широких ліжках, на яких можна реалізувати “найсмілівіші фантазії”.
Продовжуємо рубрику сучасних і цікавих інтер’єрних рішень, які реалізували у Львові.
Це невелика квартира у Львові розроблена Grits Creative Group. Площа квартири всього 40 квадратних метрів, але дизайнерам все-таки вдалось створити необхідне місце для молодої та творчої сім’ї.
У понеділок, 5 червня, у Львові офіційно відкрили Майстерню міста. До 16 числа тут проводитимуть майстер-класи, кінопокази та лекції про те, як зробити життя у місті комфортнішим. Про це повідомляє Zaxid.net.
Цього року Майстерня запрацює у Львові вшосте, основна тема заходів – урбаністична децентралізація. Паралельно працюватимуть п’ять мобільних павільйонів в Рясному, на Сихові, Замарстинові, Левандівці та Рогатці.
«Майстерня міста є знаковим проектом в українській урбаністиці. Його приніс в Україну проект «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» (GIZ). Завдання і мета цьогорічної Майстерні міста – дати можливість усім зацікавленим сторонам, які підтримують міський розвиток, зробити свій внесок у творення дружнього середовища. Цей проект вже проводиться в інших містах: Києві, Чернівцях, Вінниці, Полтаві. Та Львів був першим містом України, де був цей проект реалізований», – розповів директор КУ «Інститут міста» Олександр Кобзарев.
Під час відкриття Олександр Кобзарев закликав усіх відвідувачів павільйону позначатися у Facebook під час відвідин заходів Майстерні міста і запрошувати друзів приходити сюди, аби більше дізнатися про те, яким може бути міський простір.
Павільйон працюватиме щодня від полудня і до вечора. Цього року тут проводитимуть заходи присвячені залученню мешканців до розвитку міста, покращенню громадських просторів, озелененню та енергоощадності, залученню людей з особливими потребами, велосипедній та пішохідній інфраструктурі, збереженню історичної спадщини та дитячій урбаністиці. Детальніше із заходами можна ознайомитися у програмі Майстерні міста.
Додамо, що павільйон щороку змінює місце розташування. Торік Майстерня міста працювала біля Порохової вежі і була присвячена роботі з маргінальними групами. Локацію обрали тому, що саме біля Порохової вежі часто обслуговують безхатченків – сюди їм привозять безкоштовні обіди.
Проект «Майстерня міста» реалізовує команда КУ «Інститут міста» за фінансової підтримки проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» GIZ, Інституту лідерства та управління УКУ, «Лейпцизька премія інтегрованого міського розвитку».
Добре бути молодим — після будь-якої помилки не складно оговтатися, зробити висновки і переробити все заново. Проте і в двадцять п’ять можна зробити невірний вибір, який буде мати довгострокові наслідки, — наприклад, не почати відкладати гроші.
Користувачі сайту Quora склали список найгірших помилок, які здійснюють люди у віці від 20 до 30 років. Ці помилки здатні вплинути на професійне майбутнє і особисте життя — так що постарайтеся їх уникнути.
1. Думати, що для успіху досить освіти і таланту
Добре бути розумним, талановитим і освіченим, але без важкої праці все це не гарантує великих звершень. Сільві ді Джусто, засновник Executive Consulting Image, каже: “Я провів молодість в корпоративному середовищі, і пам’ятаю, як ми працювали ночами і по вихідних. У цей час моя кар’єра визначалася пролитим потом, працьовитістю і наполегливістю. Я зрозумів, що дуже рідко виходить зрізати кути. Успіх не дається просто так. Ніколи”.
2. Нехтувати здоров’ям
Стаючи старшими, ми поступово розуміємо, що жити, як у студентські роки, вже не виходить. Меггі Сазерленд Різак пише: “Одного разу в 28 ви прокинетеся з таким похміллям, що приймете рішення кинути пити на все життя”. І чим більше проходить років після випуску, тим більше шансів, що споживання алкоголю, куріння або нездорове харчування перейдуть з категорії прийнятної поведінки в ранг небезпечних звичок. Майкл Уестон, професор, що займається питаннями комунікацій, каже, що молоді варто також звернути увагу на стан психіки, оскільки дуже часто психологічні проблеми виникають якраз у період з 20 до 30 років.
3. Не відкладати гроші
Згідно з недавнім опитуванням, проведеним фінансовою компанією Bankrate серед 1 тис. осіб, у 69% молодих людей у віці з 18 до 29 років взагалі не було пенсійних заощаджень. Пенсія здається дуже далекою, але якщо не почати відкладати на неї якомога раніше, згодом можна сильно про це пошкодувати. Підприємець Адітья Ратних каже, що можна інвестувати потроху, головне — послідовно.
4. Вважати, що щастя і гроші — одне і те ж
Джо Чой зауважує, що висока зарплата і престижна робота, звичайно, можуть приносити нам задоволення, але для справжнього щастя потрібно набагато більше. Якщо зараз ви ганяєтеся за грошима замість того, щоб займатися улюбленою справою, пізніше про це неминуче доведеться пошкодувати.
5. Здаватися при перших ознаках проблем
Кінець серйозних відносин, звільнення з роботи, крах стартапу — все це здається дуже страшним, коли відбувається вперше. Невдачу потрібно використовувати як матеріал для самовдосконалення, а не як привід наступного разу ставити собі більш прості цілі. Каролін Чо пише: “Коли я прокинулася на наступний день після звільнення, то зрозуміла, що це не кінець світу. А коли мене кинули, навчилася розрізняти хороші і погані стосунки; я усвідомила те, що і так відчувала, але не могла собі пояснити, поки відносини не закінчилися”.
6. Залежати від чужої думки
На початку кар’єри важливо не дозволяти іншим робити вибір за вас. Лорі Грейнер, відома своїм жорстким підходом до інвестицій, говорить кожному підприємцю, з яким працює, що ніколи не дозволяє чужій думці впливати на її рішення. Вона заявляє: “Ваш успіх буде залежати від того, як ви себе сприймаєте: від цього залежить і те, що про вас думають інші”.
7. Бути нетерплячим
Багато хто вважає, що до 30 обов’язково потрібно встигнути завести сім’ю, купити власну квартиру або будинок, мати план розвитку кар’єри на 10 років наперед. Це зовсім не обов’язково. Будьте терплячі і зосередьтеся на поточному моменті. Крітініа Рот, засновник і директор Matisia Consultants, каже: коли вона була молодшою, то відчувала, що потрібно всього домогтися якомога швидше; це турбувало її і було контрпродуктивно. Вона розповідає: “Після 20 років я, нарешті, засвоїла концепцію відкладеної винагороди. На цьому етапі важливіше звернути увагу на рішення, які будуть визначати все ваше подальше життя”.
8. Намагатися всім догодити
Буває приємно і зручно підтримувати дружні стосунки з колегами, але всім сподобатися неможливо. На початку кар’єри здається природним шукати дружби начальника, колег або клієнтів. Насправді варто усвідомити, що деяким з оточуючих ви просто не подобаєтеся, змиритися з цим і йти далі. Чо каже: “Звичайно, завжди знайдеться хтось, кому ти не сподобаєшся. Шкода, я пізно це зрозумів”.
9. Думати, що будь дружба — назавжди
Сазерленд Каттер запитує: “Як думаєте, ваші інститутські приятелі назавжди залишаться з вами? До сорока років більшість з них ви насилу зможете згадати”. Коли друзі живуть в інших містах, набагато краще розумієш, хто тобі дорогий і на кого варто витрачати час.
10. Думати, що переїзд на нове місце може вирішити всі проблеми
Подорожі та життя в новій країні надзвичайно розширюють кругозір. Подорожувати між 20 і 30 — прекрасно. Однак Чо застерігає: не думайте, що, змінивши місце проживання, ви знайдете сенс життя.
11. Створювати навколо себе порожнечу
Звичайно, хороші відносини на роботі важливі. Але якщо жити у вузькому маленькому світі, почнеш вузько дивитися на весь світ. Задумайтеся про те, що вас оточує. Джон Леві, засновник мережі Influencers, каже: “Люди навколо впливають на все: скільки ви займаєтеся в спортзалі, який одяг носите, скільки ви заробляєте, яку систему цінностей підтримуєте. Так що, якщо ви хочете жити повним радості і досягнень життям, ви повинні ретельно вибудовувати відносини з хорошими людьми, яких ви поважаєте, і без жалю відкидати шкідливі знайомства”.
12. Бачити світ чорно-білим
Автор і інвестор Джеймс Альтушер вважає, що багато молодих людей страждають максималізмом. Наприклад, деякі вважають, ніби повинні вибрати між кар’єрою заради особистого успіху і справою, що приносить користь суспільству, не розуміючи, що особистий інтерес і суспільна цінність не обов’язково суперечать один одному.
13. Шукати свою “другу половинку”
Ідеальних відносин не буває, над ними потрібно працювати. Деякі з нас до 30 років більшу частину часу залишаються самотніми, інші весь час знаходяться в пошуку потенційного чоловіка або дружини. Якщо ви з другої групи, завжди є небезпека заплутатися у своїх фантазіях та мріях, і вирішити: “ось зараз я знайду людину, з якою все складеться ідеально і само собою”. Реальні довгострокові відносини — завжди робота. Мітеш Джейн пише: “Це постійні жертви, компроміси, прийняття чужих недоліків і пояснення мотивів своїх дій. Але в цьому ж і задоволення!”
14. Намагатися планувати на роки вперед
Чо каже: “Важко передбачити, що станеться через кілька років і де ти будеш працювати”.. Так що перестаньте складати плани на п’ятирічку і сфокусуйтесь на поточних завданнях.
15. Думати, що всім, крім вас, все легко дається
Сартак Прана пише: “У молодості може здатися, що друзі краще справляються з кар’єрою і більш впевнені в собі”. Але незалежно від доходу, роботи або життєвої ситуації, кожній молодій людині належить багато чого дізнатися про життя — цей процес не припиняється до нашого останнього подиху.
LEOPOLIS GRAND PRIX, або ВЕЛИКІ ПРИЗИ ЛЬВОВА — кільцеві автомобільні перегони, що мали статус Гран Прі, які проводилися на вуличній трасі Львова. Етап був частиною міжнародної серії Гран Прі, попередника Формули-1. Траса була задумана 1927 — на два роки раніше, ніж у Монако, але перші змагання пройшли на рік пізніше — 1930 р.
8 вересня 1930 року стартували перші кільцеві перегони вулицями міста Львова, які через характерну форму траси (трикутник зі зрізаними кутами) отримали назву «Львівський трикутник». Траса пролягала вулицями Вітовського, площею І. Франка, Стрийською, Героїв Майдану. Ця траса без змін збереглася досьогодні.
Характерною її особливістю, у порівнянні з тогочасними європейськими (напр. Монте-Карло у Гран Прі Монако), була наявність на значній частині траси трамвайної колії. Це понад 800 метрів (Вітовського і пл. Франка), що, разом з покриттям проїжджої частини базальтовою бруківкою і значними перепадами висот (8% по Героїв Майдану) відносило її до найскладніших, за визнанням найвизначніших тогочасних гонщиків, у Європі. Перегони організовано на зразок кільцевих перегонів міськими вулицями Гран Прі Монако (Монте-Карло), які стартували вперше 1929 року, лише роком раніше. Львівські перегони, за відгуками як глядачів, так і учасників, були найкращими автомобільними перегонами в історії України та Польщі.
Уже в червні 1931 року кільцеві перегони у Львові набули міжнародного статусу. А з 1932 року отримали назву і статус Гран Прі Львова. Тому насьогодні в історію увійшов саме Гран Прі Львова, а не країни, що саме по собі є унікальним явищем, наданий місту А.І.A.C.R. (Міжнародна асоціація автомобільних клубів – попередник FIA).
Великі Призи Львова відтоді стали одними з найкращих гоночних трас тогочасної Європи.
У Гран Прі Львова стартували зірки тогочасного автомобільного спорту з понад десяти країн Європи (Німеччина: Ганс Штук (нім. Hans Stuck) i Рудольф Карачіолла (нім. Rudolf Caracciola), Франції: П’єр Вейрон (фр. Pierre Veyron) й Анет Роз-Ітьє (фр. Annette Rose-Itier), Італії: Ренато Балестреро (італ. Renato Balestrero) та Вікторія Орсіні (італ. Vittoria Orsini), Австрії: Максиміліан Хардег (нім. Maximilian Hardegg) i Ганс Чайкоф (нім. Hans Tschaikoff), Чехії: Бруно Сойка (чеськ. Bruno Sojka) та Ян Кубічек (чеськ. Jan Kubiček). Зважаючи на кризову ситуацію в економіці та світовій політиці, перегони 1934 року було скасовано. Усі спроби відновити їх у наступних роках не дали результату, бо Європа наближалася до війни…
Після ІІ Світової Війни будь-яку інформацію про Гран Прі Львова відправлено у забуття як спадок «старої доброї Європи», що не має жодного стосунку до історії СРСР.
10-12 червня 2011 у Львові відбулися перші змагання в рамках фестивалю «Леополіс Гран Прі». Ця подія була приурочена до 80-річчя Перших Міжнародних автомобільних перегонів «Гран-прі Львова», які стартували вулицями Львова 8 вересня 1930 року.
У перший рік проведення “Леополіс гран прі” у ньому взяли участь 74 екіпажі, з яких 34 були з-за кордону. Найстарішим при цьому було авто 1927 року.
В рамках Фестивалю відбувся квест для учасників перегонів, костюмований конкурс автомобільної ретро-елеганції та моди і представлення екіпажів в одязі Lviv Fashion Week. Львівські художники організували пленер на тему “Великі перегони”.
Продовжуємо рубрику сучасних і цікавих інтер’єрних рішень, які реалізували у Львові.
Цього разу пропонуємо переглянути дизайн 82м2 квартири по вулиці Франка від KM design, який втілили у 2015 році.
Кольорові акценти домінують в світлому і розслаблюючому просторі. Тимчасова оселя для молодих і активних орендарів забезпечила великим простором, зручним дизайном та місцем для позитивного мислення.
