28 червня – День Конституції України: історія, традиції

Цей день вважається справжнім святом державного рівня та відзначається щорічно з дня встановлення — 28 червня 1996 року. Вона є першою Конституцією, затвердженою в сучасній незалежній Україні, але не далеко не першою в українській історії.

Слід згадати про перший документ — конституцію європейського зразку нового часу. Вона була однією із перших, якщо навіть не першою в усій Європі, а авторство належало гетьману Війська Запорізького Пилипу Орлику.

Конституція Пилипа Орлика являла собою договір гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом Війська. Він визначав права і обов’язки усіх членів Війська і був кладений, уявіть тільки, 1710 року! Документ був затверджений шведським королем Карлом XII і написаний латиною і староукраїнською. До слова, Орлик володів не лише цими двома мовами, а й польською, болгарською, арабською, шведською, німецькою, латинською та церковнослов’янською.

Конституція складається зі вступної частини, яка описує головні історичні події, які вплинули на наші землі та основної частини із 16 статей. Цікаво, що декілька із цих пунктів були присвячені саме боротьбі з корупцією.

Цей унікальний документ так і не був прийнятий в Україні, адже був написанм Орликом у вигнанні, але є унікальним доказом того, що українці були розвиненою європейскою країною ще задовго до прийняття сучасної незалежності. Складно уявити, якою б була сьогодні наша держава, якби її розвиток не загальмували на такий довгий час напади загарбників та окупація.

Слід додати, що ця перша Конституція досі збереглась — вона знаходиться у окремому сейфі державного архіву Швеції.

Такий довгий шлях до встановлення офіційної та постійної Конституції України лише підкреслює важливість цього сучасного свята.

День Конституції-2018

У 2019 році День Конституції припадає на п’ятницю. А це означає, що українці отримують три вихідних дні поспіль: з 28 по 30 червня включно. Крім того, передсвятковий робочий день 27 червня скорочений на 1 годину.

Примітно, що крім Дня Конституції на ці червневі вихідні припадає ще одне українське свято – День молоді, який щороку святкується в останню неділю червня. Тому святкування Дня Конституції для українців плавно перетече в не менш приємну і радісну дату, присвячену молоді.

автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua

1 червня — Міжнародний день захисту дітей

Уже традиційно 1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – «International Day for Protection of Children» ‒ прекрасне свято радості та надії.

Саме в дітях продовження роду людського й здійснення своїх мрій і сподівань на краще. Дорослі прагнуть, щоб діти зросли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.

З історії Дня захисту дітей

Міжнародний день захисту дітей – це одне з найстаріших міжнародних свят. За однією із версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у Цзе (Фестиваль човнів-драконів), яке якраз припала на 1-ше червня. Завдяки щасливому випадку цей день збігся із часом проведення «дитячої» конференції в Женеві.

Офіційне затвердження

Рішення про відзначення Міжнародного дня захисту дітей саме першого червня прийняла Міжнародна демократична федерація жінок у листопаді 1949 року. Перший Міжнародний день захисту дітей було відзначено ще в 1950 році.
ООН підтримала ініціативу федерації та оголосила захист прав, здоров’я і життя дитини одним із пріоритетів у своїй діяльності.

Символ Міжнародного дня захисту дітей

У Міжнародного дня дітей є свій офіційний символ – прапор. На зеленому полотні, який символізує зростання та гармонію, навколо знаку Землі розміщені фігурки ‒ червона, жовта, синя, біла і чорна. Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. Знак Землі, розміщений в центрі, ‒ це символ нашого загального дому.

Відзначення свята в Україні

В Україні цей день відзначається із 1998 року. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов’язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля й відпочинок та сприяти наданню для цього відповідних можливостей.

Проте сьогодні перед Україною постають нові виклики у сфері захисту прав дітей у зв’язку з ескалацією насильства, бойових дій на території областей нашої держави.

Кожна дитина має повне право бути захищеною, розвиватися й навчатися для кращого майбутнього. І сьогодні – це не лише веселе свято для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, прагнути, щоб усі діти росли щасливими і в майбутньому стали хорошими батьками і громадянами своєї країни.

30 квiтня – Дeнь дрyжини. Привiтaйтe свoїх пoлoвинoк

30 квiтня – Дeнь дрyжини.

Дeнь жiнoк, якi рeaлiзoвyють aбo плaнyють рeaлiзyвaти сeбe y чyдoвiй рoлi ДРУЖИНИ!

Щo рoбить жiнкy щaсливoю, yспiшнoю, жiнoчнoю? Звiснo ж тe, як вoнa пoчyвaється y рoлях, якi сaмa oбрaлa!
І якщo Ви oбрaли для сeбe рoль дрyжини, тo цi дyмки для Вaс.

Нiкoли нe нaмaгaйтeся стaти чoлoвiкoм, цe нe Вaшe. Kрaщe зaймiться свoєю, жiнoчoю рoллю. Вiдкривaйтe сeбe нa мaксимyм! Рeaлiзoвyйтeсь, рoзвивaйтeсь, зрoстaйтe як ЖІНKA. Чим крaщe Ви спрaвлятимeтeсь y рoлi жiнки, тим мeншoю бyдe пoтрeбa стaти чoлoвiкoм.

Дoзвoльтe свoємy чoлoвiкoвi вирiшyвaти сaмoмy, як йoмy рeaлiзoвyвaти йoгo чoлoвiчy рoль, як бyти чoлoвiкoм. Вiн жe Вaм пoдoбaвся тaким, яким Ви йoгo зyстрiли, бeз Вaшoї yчaстi y фoрмyвaннi йoгo oсoбистoстi? Toж дoзвoльтe йoмy бyти сoбoю!

Вaшi кoнфлiкти – вaш пoтeнцiaл. Нe нaмaгaйтeся пeрeвихoвyвaти чoлoвiкa нa “бeзкoнфлiктнe, нeaгрeсивнe ствoрiння”. Йoгo eнeргiя пoтрiбнa, щoб зaхистити Вaс, a y кoнфлiктi нaмaгaйтeся зрoзyмiти причини нeзaдoвoлeння. Taк Ви мaєтe змoгy стaти крaщими.

Нe змaгaйтeся з чoлoвiкoм зa пeршiсть y oднiй сфeрi. Пeрeмaгaючи свoгo чoлoвiкa, Вaм дoвeдeться жити з пeрeмoжeним. Чи щaсливий тoй хтo прoгрaв, вирiшyвaти Вaм. Kрaщe стaньтe пeрeмoжцями oбoє, тiльки y рiзних сфeрaх. Спoртсмeни з oднoгo видy спoртy зaвжди кoнкyрeнти, aлe якщo вoни y рiзних видaх, тo oбoє мoжyть бyти пeршими, кoжeн y свoємy. І звiснo ж, пeрeмoжeць пeрeмoжцю зaвжди пoтиснe рyкy.

Рeaлiзyйтe сeбe, нe зa рaхyнoк чoлoвiкa. Oбмeжyючи чи принижyючи iншoгo, сaмoрeaлiзyються тiльки слaбкi. Чи вaртi вoни нaйкрaщoгo? Дyмaйтe сaмi. Пoдaрyвaти любoв i рaдiсть мoжe лишe тoй, хтo її мaє в нaдлишкy. Якщo y сaмoгo в дeфiцитi, тo вiн прoпoнyвaтимe лишe взaємoзaлeжнi стoсyнки. Зaдoвoлeння вiд цьoгo мaлo, якщo вoнo взaгaлi є.

Рaзoм вaм бyдe дoбрe тiльки, якщo дoбрe пooдинцi. Люди, якi вмiють зaцiкaвити сeбe сaмi, зyмiють мнoжити свiй рeсyрс, кoли рaзoм. Taкa сoбi фoрмyлa: кoжeн з нaс мoжe бaгaтo, aлe рaзoм ми мoжeмo бiльшe i крaщe.

Пaм’ятaйтe, щo жiнкa i чoлoвiк – рiзнi, aлe дyжe взaємoдoпoвнювaнi. Нe нaмaгaйтeся мiнятися рoлями, дoки нe рeaлiзyвaлися нa пoвнy y свoїй.

Вiд дрyжини дyжe зaлeжить блaгoпoлyччя чoлoвiкa, в свoю чeргy чим щaсливiший вiн, тo бiльшe щaстя пoдaрyє Вaм. Aджe дaти мoжнa тe, щo мaєш сaм. Чим бiльшe вiддaєтe Ви, тo бiльш бaгaтим стaє вiн, в свoю чeргy – мaє щo вiддaвaти Вaм. Taкe кoлo зрoстaння.

Щaстя Вaм, дoрoгi дрyжини! Нeхaй Вaшi чoлoвiки бyдyть нaйщaсливiшими y свiтi вiд тoгo, щo y них є Ви.

Чoлoвiки, oстaннiй дeнь квiтня прoвeдiть зi свoїми дрyжинaми. Нeхaй вoни вiдчyють Вaшi любoв тa тyрбoтy.

І нeхaй рaптoвi сyпeрeчки нiкoли нe змoжyть зрyйнyвaти вaшoгo стiйкoгo сoюзy. Aджe всi шлюби yклaдaються нa нeбeсaх. Нaвiть Джeрoм Дeвiд Сeлiнджeр скaзaв, щo: “Рyки дoбрoї жiнки, якi oбвивaють шию чoлoвiкa, – цe рятiвний крyг, кинyтий йoмy дoлeю з нeбa”.

Цiнyйтe, цiлyйтe тa любiть свoїх дрyжин, вoни нa цe зaслyгoвyють. І пaм’ятaйтe, щo зa кoжним yспiшним чoлoвiкoм стoїть, пeрeдyсiм, йoгo дрyжинa.

День Батька 16 вересня: чому варто святкувати та як привітати

День батька в Україні не має офіційного статусу. Проте, взявши приклад із більшості інших країн, його частіш за все святкують у третю неділю червня чи у третю неділю вересня. Якщо ж ви не встигли привітати татуся зі святом влітку, то поспішайте, у вас ще є час зробити це у третю неділю поточного місяця, а саме 16 вересня 2018 року.

Чому варто святкувати:

Про день матері відомо всім, але про день батька згадує значно менша кількість людей. Проте, батько має таку ж важливу роль у вихованні дитини, як і матір. У більшості сімей батько проводить менше часу з дітьми через потребу постійно працювати, щоб забезпечити родину. Але це тільки підтверджує необхідність нагадати татусям про їх вклад у сім’ю та висловити свою вдячність. Така традиція неодмінно позитивно вплине на атмосферу в родині.

День батька відзначають вже більш ніж у 40 країнах світу і нам також пора значно активніше долучатись до такої традиції. А щоб вийшло це зробити якнайшвидше — ми зробили добірку порад, як можна відсвяткувати цей день і чим порадувати татусів:

1. Святкова вечеря. Це безперечно сімейне затишне свято, тож ідеально буде провести його вдома. І звісно ж доречною буде святкова вечеря. Приготуйте батьку сюрприз та проведіть час за столом усією родиною.

2. Тематична випічка: пряники, торт, кекси, які можна прикрасити візерунками з привітанням з Днем батька, або ж іншими зображеннями щодо його захоплень, музичних вподобань тощо. Це покаже, що ви пам’ятаєте про його смаки і хочете, щоб він й він не забував за турботами про себе.

3. Листівка із привітаннями у віршах чи прозі. Рідним людям завжди найважче підібрати слова, аби висловити свої почуття. Ви звикли бачитись кожного дня, говорити про щоденні побутові речі, інколи сперечатись, інколи промовляти по декілька слів за день. А в дорослому віці й зовсім починаєте рідше бачитись та розмовляти. І вже важко підібрати момент, щоб висловити свою любов, вдячність та повагу. З ким впоратись допоможе вітальна листівка, у якій заздалегідь можна сформувати усе те, що варто сказати в День батька. А вже при не розгубитись — і прочитати та подарувати на згадку.

4. Родинний подарунок. Звісно ж, доречними будуть подарунки, пов’язані із родиною. Це може бути сімейний портрет чи спільне фото, абонемент на якусь цікаву командну гру, квитки в кіно для всієї сім’ї, родинний відпочинок на природі. Можна вигадати й щось оригінальніше, наприклад — однакові футболки. Тут можна не обмежуватись фантазією, головне, щоб подарунок нагадував про міцність родини та важливу роль батька у ній.

5. Практичність. Якщо ваш татусь відноситься до тієї категорії людей, котрі полюбляють корисні подарунки, то варто обрати щось, чим він постійно користуватиметься. Це може бути якийсь елемент гардеробу: сумка, краватка, шарф, сорочка.

Якщо ви маєте обмежений бюджет, то слід розглянути такі варіанти, як записник, гарна чашка, гаманець, чохол для телефону. Трошки дорожчими, але цікавими подарунками можуть бути: якісний домашній халат або якісні парфуми.

6. Поштовх. Часто татусі, як і мами, ставлять себе на другий план, коли з’являється потреба піклуватись про родину. І старі хобі зникають та згадуються лише у розповідях про далеку молодість. Використайте свої знання про старі захоплення батька, аби зробити йому подарунок! Якщо він раніше грав на гітарі — подаруйте йому майстер-клас з учителем на цьому інструменті. Якщо займався футболом — зіграйте разом або відвідайте разом цікавий матч.

Будь який подарунок та будь яка форма привітання будуть доречними. Головне не забувати про таку чудову традицію хоча б раз на рік!

автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua

День Святої Трійці, Зелені свята чи П’ятидесятниця: дата, традиції, історія та заборони

День Святої Трійці – це одне з найбільш шанованих давніх християнських свят, котре щорічно відзначається в Україні. Воно перехідне і припадає на 60-й день після великодня, звідси і пішла назва П’ятидесятниця. У 2018 році свято припадає на 27 травня і відзначається, традиційно, три дні: 26,27 та 28 травня. Оскільки свято досить шановане — воно є державним офіційним вихідним, який переноситься на понеділок, тож у ці дні в нас буде три вихідних. Що це за свято, як його відзначають та звідки воно виникло?

Історія свята

У багатьох слов’янських народів його називають Духів день, в честь Святого духа, який є одним із трьох уособлень Бога. Вважається, що саме у цей день апостолам відкрилась уся повнота Святої Трійці і вони побачили три постаті Бога: Отця, Сина і Святого Духа.

На іконах ця подія зображується з присутністю Божої Матері, мовляв, вона була разом з учнями Христа у той день.

Серед слов’янських народів раніше вважалось, що у ці дні цвіте жито, а значить духи мертвих ходять по землі.

Четвер перед П’ятидесятницею

Затягувались святкування та вбирання в зелень на цілий тиждень, а починався він з четверга перед Трійцею. В цей четвер дівчата йшли на поля і в ліси й там плели вінки “на всі святки” і співали таких пісень:

Ой, зів’ю вінки та на всі святки,
Ой, на всі святки, усі празнички,
Бо в саду весна розвивається,
Дочка батька дожидається:
«Ой, мій батеньку, мій голубчику,
Ти прибудь сюди хоч на хвилечку,
В мене в тинові під ворітеньки
Синє море все розливається,
Ой, не море ж то розливається,
Пани-гетьмани із’їжджаються…

Плели віночки з таких квітів, як конвалії, незабудки, васильки, чебрець та полину. В деяких місцевостях красуні і себе прикрашали віночками й носили їх, виходячи на вулицю в період свят.

Субота перед П’ятидесятницею

За день до свята, в суботу, вже і парубки і дівчата разом йшли до лугів та лісів. Аби збирати різну зелень для дому: чебрець, полин, любисток та багато іншого. Це потрібно було робити ще вдосвіта, аби рослини зберегли свої чарівні властивості. Прикрашали цим всім добром в суботу оселю, ворота двору та в дворі, де живе худоба. Також прикрашали свої володіння гілочками клену, липи, осики.

Звечора осику заносять у хату, а на неділю зранку дивляться — якщо гілочки не зів’яли, то до наступного року всі будуть живі і здорові. А як помарніє за ніч, то чекайте біди, хвороби когось із мешканців оселі.

Також цей день у нас вважають Батьківською Суботою — необхідно сходити на цвинтар до померлих родичів, вшанувати їх пам’ять, прибрати могилки та навколо них навести порядок.

Вірування та традиції на Трійцю

Як і зазвичай, на великі свята, не можна працювати в полі та городі, прибирати в домі, шити, прати, лагодити щось. Краще взагалі звести до мінімуму фізичну працю. Бажано перед святами добре відмитись та постригтись, адже в три дні Зелених Свят це робити суворо заборонено. За народною легендою, ці процедури можуть розбудити русалок, котрі затягнуть плавця на дно водойми. Звісно ж у водоймах сучасні українці купаються не часто, а на дні ванної русалки не водяться ?

На Трійцю в храмах правлять дві святкові служби: вранці і ввечері. Під час них освячують зібрану зелень та несуть її додому. Особливою пошаною користувались обереги, сплетені напередодні свята із лікарських трав і освячені на Трійцю. Вони ще довго зберігались в домі поблизу ікон.

Цей день часто святкували десь на вулиці, прикрашаючи голови вінками, а дівчата гадали на цих вінках на свою долю. Господині готували різні смачні страви до святкового столу та запрошували родичів у гості. На столі стояли домашня птиця та риба, свіжі овочі та різноманітна зелень, молочні продукти і свіжа випічка: короваї, млинці, пироги. Вся родина бажає одне одному здоров’я та довгих років життя.

У різних країнах Європи є свої традиції та особливості, пов’язані із цим святом. Наприклад, у Франції в народі був звичай сурмити у труби що є сили. Цей жест символізував вітер. Що супроводжує сходження Святого Духа на землю. А в Італії старовинна традиція збереглась ще від древніх римлян: їх головний символ троянду — розділяють на пелюстки та розкидають по своєму житлу, як ми розкидаємо усю зелень. В Україні ж, символом Святого Духа є білосніжний голуб. Подекуди, на Трійцю, випікають святкове печиво у формі білих голубів.

Заборони на свято Трійці

1. Не проводити земляні роботи. Трійця вважається святом землі. Наші пращури вважали, що в цей день вона святкує свій день народження. Землю, церкву та будинки прикрашали свіжою зеленню та квітами. Тому важливо не займатися будь-якою земельною роботою у цей день.

2. Не зрубувати чи спилювати дерева. Особливо обережно потрібно ставитись до дерев на зелені свята. Береза, горобина та верба часто використовуються у ритуалах на Трійцю. Раніше дівчата прикрашали їх стрічками, квітами та віночками.

3. Не гуляти у лісі. За народними повір’ями на зелені свята в наш світ приходять міфічні істоти – мавки та русалки. Наші пращури вірили, що вони могли нашкодити людині, тому у цей період не гуляли самі у лісі, уникали водойм та не випускали худобу на пасовища.

4. Не купатися. Існує повір’я, що у період трьох днів не можна купатися у водоймах, адже хитра русалка у будь-яку мить може затягти на дно.

5. Не виконувати будь-яку домашню роботу. Прибирати дім, прати білизну, шити, різати – усю цю хатню роботу не можна робити у період Трійці. Виняток становить тільки приготування їжі для родини та домашніх або свійських тварин.

Прикмети на Зелені Свята:

Оскільки свято перехідне, то точних прикмет, пов’язаних з ним мало. Але ось декілька з них:

  • “На Трійцю посватався, а на Покров одружився, значить, шлюб буде довгим, щасливим”. – тобто вважалось добрим знаком посвататись саме у ці святкові дні.
  • Дощ на Трійцю – до врожаю, теплої погоди, без заморозків.
  • Дощ на Трійцю – це сльози за померлими.
  • Дощ на Трійцю – чекай багато грибів і теплу погоду.
  • З Трійці починається справжнє літо.
  • З цього дня не тільки з неба, а й від землі тепло йде. (Мається на увазі, що земля уже прогрілась від весняного тепла і відпочивати на природі стає по-справжньому тепло).
  • Прийде Трійця – буде і на дворі, як на печі.

Автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua

День вишиванки 2018: дата, традиції святкування та крилаті вислови

Всесвітній день вишиванки – щорічно відзначається у третій четвер травня. Цього річ свято припадає на 17 травня, тож саме пора дізнатись трошки більше про найвідоміший український символ, котрий вражає своєю красою весь світ.

Історія виникнення та традиції святкування Дня вишиванки:

Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна студентка Чернівецього університету, надихнувшись прикладом свого друга, який постійно носив вишиту сорочку в повсякденному вбранні. У 2006 році вперше відбулось це скромне свято — частина студентів університету та його викладачів підтримали ініціативу і прийшли на навчання у своїх вишиванках. Тепер же — їм ми завдячуємо появі такого яскравого свята, масштаби якого щорічно зростають.

І хоч дата ще не встановлена офіційно — всі точно помітять, що воно настало, адже у цей день по всій Україні безліч людей одягає вишиванку на навчання, роботу, прогулянки по місту.

Існують різноманітні заходи, такі як марш вишиванок, благодійні акції, конкурси на найкраще фото в українській сорочці тощо.

У цей день ходять у вишиванках не лише в Україні — ті, хто знаходяться за її межами, також підхопили відносно нове свято і вишиті сорочки у третій четвер травня можна побачити в Нью-Йорку, Торонто та інших великих містах закордоном.

Мода світового рівня:

Коли ми писали, що вишиванка вражає своєю красою весь світ — то зовсім не перебільшували! Всесвітньо відомі актори, музиканти, моделі — уже давно мають в гардеробі цей модний одяг з українським орнаментом.

Серед шанувальників нашого одягу, такі зірки як Мадонна, Міла Куніс, Діта фон Тіз, Сандра Буллок, Різ Уізерспун, Кейт Мосс, Джекі Чан, Ніколь Кідман. Одна з найпопулярніших поп-виконавець Адель – позувала у вишиванці для журналу VOGUE.

І мода ця прийшла не зненацька — навіть ще у 70-х роках, легендарний лідер гурту «The Doors» Джим Моррісон, красувався на фотосесії у традиційній українській вишитій сорочці.

Але все ж першим модником, який почав носити вишиванку, як повсякденний сучасний елемент гардеробу — українець. А саме Іван Франко, котрий так і зображений на 20 українських гривнях — в сучасному піджаку, одягненому на вишиванку.

Що ми самі знаємо про цей шанований у всьому світі український одяг?

Раніше сорочка мала для наших предків магічний, релігійний сенс — з нею було пов’язано багато забобонів, застережень, вірувань. Кожен символ та колір ніс сакральне значення, як і те, хто вишиває сорочку, з яким настроєм та думками — вона мала слугувати власникові оберегом. Українці вірили, що сорочка може безпосередньо вплинути на долю того, хто її носить.

Вишита сорочка – один з найбільш древніх українських атрибутів. Ще Геродот стверджував, що одяг скіфів був прикрашений вишивкою, а вони, як відомо, проживали на території сучасної України.

Найдавнішу згадку про вишиту сорочку було знайдено під час розкопок на Черкащині — її від датувався 6 сторіччям до нашої ери! Тож одяг цей носили ще трипільці, про що свідчить зображення чоловіка у вишиванці. Усвідомлення такої історичної спадщини вражає та захоплює і спонукає з особливою повагою ставитись до сорочки — яку не можливо вважати просто одягом.

Кожен регіон України – неповторний у своєму виконанні вишиванок. Майстрині у різних місцевостях по різному використовували техніки вишивки, а особлива відмінність полягала саме в орнаментах. В кожній області можна прослідкувати свої, неповторні вишиванки.

Крилаті вислови про вишиванку, або як її просто називали в народі – сорочку:

  1. Бідний на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається.
  2. Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
  3. Рукави — як писанка, а личко — як маків цвіт.
  4. Хочеш сорочку мати — не треба зівати.
  5. До Великодня сорочка хоч і лихенька, аби біленька.
  6. З світу по нитці — голому сорочка.
  7. Трясця тим багачам, що багато сороччя, а в мене одненька, та щодня біленька.

Вислови видатних українців про вишиту сорочку:

«Вишиванка — це генетичний код нації» — вислів, котрий відомий зараз усім і став крилатим. Хто ж його автор, мало хто знає. Слова ці належать Лесі Воронюк, засновниці свята вишиванки.

«Вишиванка для мене — це гордість за красу моєї країни!» — каже В’ячеслав Узелков, український боксер, виходячи перед боєм у вишитій сорочці.

«Вишиванка для мене — це сорочка, зроблена маминими руками!» — Василь Вірастюк, Заслужений майстер спорту України, також полюбляє виходити в люди у національному одязі.

«Вишиванка — це документ украінського народу! Це оберіг! В орнаментах вся магія любов і історія кожного регіону моєї улюбленої країни!» — так Ксюша Жданова-Форманчук, актриса театру і кіно, з любов’ю висловлюється про українську сорочку.

«Вишиванка для мене — це символ краси та національної ідентичності українського народу.» — Уляна Смирнова, чемпіонка світу з карате, також позувала на фото саме у вишитій сорочці.

А як ви святкуєте День вишиванки?

автор Вікторія Демидюк спеціально для vsviti.com.ua

Рука, що гойдає колиску… 8 зворушливих думок про материнство (ФОТО)

День матері святкують в Україні щорічно, починаючи з 2000 року. Щороку це інша дата, адже свято припадає на другу неділю травня.

Взагалі ж у світі День матері вперше відзначили у США, 8 втравня 1914 року.

Про те, що ж значить мама, як у житті дитини, так і дорослого, сказано багато. Український контент зібрав лише деякі з цих зворушливих думок.

8 зворушливих думок про материнство
8 зворушливих думок про материнство
8 зворушливих думок про материнство
8 зворушливих думок про материнство
8 зворушливих думок про материнство
8 зворушливих думок про материнство
8 зворушливих думок про материнство
8 зворушливих думок про материнство

Джерело: Український контент

День матері для українців. Історія свята. Традиції святкування

Традиційно у світі, зокрема, в Україні у другу неділю травня святкують день чи не найдорожчої у житті людини – матері. Це найважливіші жінки для кожного з нас. І здається закономірним, що ми відзначаємо таке свято. Але з чого все почалось?

Тенденція святкувати День матері прийшла до нас із США. Саме там 8 травня 1914 року вперше офіційно, на рівні країни відзначили це свято.

Але перші згадки датуються набагато ранішими періодами. Розповідають, що схоже свято існувало у древніх греків – це був день вшанування богині Реї, матері усіх богів. А у стародавньому Римі відзначали день богині-матері Кібеле. Святкування тривало 3 дні у березні. Кельти вшановували богиню Бріджит – войовничу жінку, яка поєднала в собі тендітність та неймовірну силу.

Британці ще з 17 століття влаштовували “Материнську неділю”. Це була четверта неділя посту, під час якої місцеві вшановували своїх матерів. Коли почалися вікторіанські часи, діти з бідних сімей часто працювали далеко від рідні. Впродовж року їх відпускали додому тільки на один день, тому вони намагалися принести своїм мамам чи бабусям маленький подаруночки, на кшталт букету квітів. Цікаво, що з тих часів і до сьогодні британським мамам у цей день прийнято дарувати тортик, прикрашений 12 кульками марципанів.

А в тій же Америці вперше про день матері заговорили 1872 року, коли відома американська пацифістка Джулія Ворд висловила ідею щодо цього свята – єдність матерів за мир у всьому світі. Щороку вона влаштовувала у Бостоні масові мітинги. На жаль, її слова не були почуті.

У 1907 році естафету перейняла Анна Джарвіс. Передчасна смерть матері стала для неї справжньою трагедією. Вона вважала, що не змогла у повній мірі віддячити мамі та виразити їй свою любов. У пам’ять про неї жінка намагалася переконати державних чиновників запровадити це свято. Анна писала листи до всіх конгресменів, сенаторів та публічних осіб, державних установ та законодавчих органів. У цьому її підтримали багато жінок. І їй таки пощастило – 1910 року штат Вірджинія першим офіційно відсвяткував День матері. А через 4 роки тодішній президент Вудро Вільсон погодився відзначати цей день кожної другої неділі травня. Сьогодні в США прийнято носити в цей день на одязі гвоздику: якщо вона кольорова – мати жива, якщо біла – то це вшанування померлих матерів. Таку ж традицію перейняли австралійці.

Згодом, по закінченні Першої світової війни, традиція розповсюдилася й по інших країнах. Першою тенденцію підтримала Швейцарія. Ще близько 30 країн обрали для цього дня інші дати: норвежці святкують День матері у лютому, вірменці – у квітні, білоруси – у жовтні, аргентинці та індійці – у жовтні, іспанці та португальці – у грудні. І кожна з країн святкує його по різному.



В Австралії, наприклад, цей день не є ні офіційним, ні державним святом. Та це не заважає місцевим жителям вшановувати своїх матерів. Австралійці дарують подарунки свої мамам на знак поваги ще з 1924 року. Але історія цього дня досить своєрідна: одна панночка, на ім’я Джанет Гайден якось потрапила до державного будинку для жінок. Їх там було чимало і всі вони були покинуті та забуті. Джанет вирішила підбадьорити їх і розпочала маштабну акцію – почала збирати пожертви від місцевих підприємців, державних чиновників, простих чоловіків та школярів, аби зробити цим жінкам подарунки. Очевидно, ідея всім припала до душі, тому що наступного року усе повторилось. Сьогодні, окрім дати святкування, традиційними тут стали і хризантеми, які отримує кожна матуся.

Японія вперше відсвяткувала День матері 6 березня 1931 року. Це був день народження імператриці Коджюн. Однак свято не набуло популярності. Зате після Другої світової війни, коли вплив США в Японії був особливо відчутним, місцеві перейняли традицію і до сьогодні святкують День матері у другу неділю травня. Місцеві жителі дарують жінкам в цей день гвоздики. І, хоча японці завжди славились не найпривітнішим ставленням до жінок, вони розуміють, що центральною фігурою традиційної сім’ї завжди була, є і буде жінка.

У Мексиці в цей день відбувається спеціальна католицька служба, під час якої звучить пісня “las mananitas”. А в австрійських ресторанах з’являються спеціальні страви до Дня матері.



Та найбільше, напевно, люблять це свято жителі турецького міста Афйон-Башмакчі – вони святкують його 52 рази на рік, тобто кожної п’ятниці. Але така традиція виникла не випадково. Раніше дівчата, що вже вийшли заміж і пішли з рідного дому, кожної п’ятниці відвідували своїх матерів. Звичай зберігся й до сьогодні. Всі заклади у цей день закриті, окрім магазинів, які радо вітають жінок.


В Україні
офіційно День матері почали святкувати з 2000 року. Саме тоді було постановлено вітати наших матусь у другу неділю травня. Але ідея виникла набагато раніше. У 1928 році Союз українок Канади вирішив вшанувати найрідніших мам. Отже, перший День матері святкували українці, та не в Україні. Але вже наступного року дійство відбулося у Львові, і знову ініціатором стала жінка – редактор тижневика “Жіноча доля” Олена Кисилевська (напевно, тільки жінка може збагнути усю сутність материнства). Того ж року “Союз українок” посприяв поширенню свята по всій західній Україні. Під їх патронатом різноманітні молодіжні та культурні організації влаштовували гучні дійства, аби вшанувати найрідніших матусь.

 

З приходом радянської влади День матері заборонила влада. Його не святкували впродовж майже 50 років. Коли Україна нарешті здобула незалежність, громадські організації, серед яких був той самий “Союз українок”, повернули свято українцям.

Чому мами удостоїлися такого особливого ставлення – очевидно. Але на державному рівні символізм свята набуває глобальніших обрисів. Держава, чи то народ, вбачає у матері берегиню роду, спадщини, культурних цінностей, традицій та звичаїв, які вона передає своїм діткам. В їхніх руках продовження роду та виховання достойних членів суспільства.

Цікаво, що День матері відзначається не тільки на державному рівні, а й на релігійному. Напевно, травень не випадково обрали для цього свята – це місяць Пречистої Діви Марії, до якої ще українські козаки та князі звертались за допомогою та заступництвом. Навіть для древніх слов’ян цей місяць був особливим: вони вважали, що природа-мати пишно одягає свою дочку-землю квітами та зеленню, щоби та дарувала людям життя.

День матері – це день, коли ми можемо подякувати нашим мамам за усе те добре, що вони для нас зробили, за їх самопожертву і любов. Тому не забудьте привітати своїх найрідніших матусь. Цього дня ви можете подарувати їм щастя!

Матеріал підготовано для Редколегії UA Modna. Автор – Женя Гунчевська

Сьогодні виповнюється 100 років бою під Крутами (Інфорграфіка)

29 січня 2018 року в Україні на загальнодержавному рівні відзначатиметься 100-та річниця бою під Крутами, котрий для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

29 січня 1918 року на залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім, під тиском ворога, українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

У квітні 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ (відповідно до Брестського договору) українці звільнили від більшовиків майже всю Україну. Отже, бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

Завдяки звитязі та сміливості українських вояків ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на кілька днів, коли тривали переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

© Український інститут національної пам’яті

Сьогодні – 100 річниця проголошення незалежності Української Народної Республіки

22 січня 2018 року – не лише День Соборності України, але й 100-річчя самостійності УНР.

Цього дня 1918 року уперше в XX столітті Україна проголосила незалежність. Постала держава, яка протягом трьох наступних років не припиняла боротьби за власне існування. Українцям вдалося утвердити державні кордони, мову, гроші, символіку (герб, гімн і прапор), збудувати національне боєздатне військо, добитися визнання світової спільноти.

Генеральний Секретаріат Української Народної Республіки. У центрі нижнього ряду – Голова Секретаріату Володимир Винниченко

Завершення Першої світової війни увінчалося створенням на руїнах імперій низки незалежних національних держав у Східній Європі. Серед поневолених народів, що піднялися тоді на боротьбу за самостійність були й українці, які теж зуміли створити Українську Народну Республіку та Західноукраїнську Народну Республіку, а згодом об’єдналися в єдину державу.

Статті «22 січня 1918 р. IV Універсал У.Ц.Р.» та «22 січня 1919 р.». Часопис «Український сокіл», Прага, ч. 1–2, 1937 р.

Проголошення незалежності IV Універсалом Центральної Ради стало логічним етапом розвитку Української революції.

Майже вся історія першої української Незалежності – це історія боротьби із зовнішньою агресією.

Українська незалежність була проголошена в умовах російської більшовицької агресії. Бойові дії спонукали Центральну Раду відмежуватися від Росії. Під час засідання українського уряду 8 січня 1918 року Микита Шаповал заявив: “Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід – проголошення незалежної України, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і приступити до організації нової фізичної сили”.

Питання “автономія чи самостійність” таким чином було вирішено. 22 січня 1918 року проголошено незалежність УНР. Цьому було присвячене закрите засідання Малої ради. Воно розпочалося 22 січня і закінчилося вночі 25 січня. На обговорення винесли три проекти: Михайла Грушевського, Володимира Винниченка та Микити Шаповала, але врешті виробили спільну редакцію, яка і увійшла в історію як доленосний IV Універсал Української Центральної Ради.

Свою першу річницю незалежності, 22 січня 1919 року Українська Народна Республіка відзначила урочистим ухваленням Акту Злуки із Західноукраїнської народної республіки. Тож нині цього дня ми відзначаємо дві надзвичайної ваги історичні події: перше проголошення незалежності України та День Соборності.

 

Ключові повідомлення:

• 22 січня 1918 року вперше у XX столітті була проголошена українська незалежність. 24 серпня 1991 року відбулося її відновлення.

• саме завдяки Українській революції 1917–1921 років наш народ уперше в ХХ сторіччі створив незалежну національну державу, мобілізувавши національні сили.

• Українська Народна Республіка була серед перших нових суверенних країн, що постали у Східній Європі внаслідок державотворчих процесів періоду Першої світової війни: у грудні 1917-го незалежність проголосила Фінляндія, в січні 1918-го – УНР, потім утворилися Естонія, Литва, Чехословаччина, Польща та інші.

• Незалежність і суверенність – є запорукою виживання нації. Втрата незалежності у результаті більшовицької окупації у подальшому призвела до мільйонних втрат серед українців від Голодомору, репресій та війн.

Джерело: Український інститут національної пам’яті