Спортсмен-втікач з Львівщини пояснив свій вчинок тим, що йому в Україні “холодно”

Волейболіст зі Стебника, 27-річний Андрій Оробко, який відмовився повертатися в Україну з Бельгії після гри ВК “Решетилівка” в єврокубку проти клубу “Декоспан”, пояснив свій вчинок тим, що в Україні “холодно”. Ще один утікач Дмитро Шаврак повідомив, що боїться йти воювати. Про це заявив Сергій Котьман, директор волейбольного клубу “Решетилівка”, де й виступали обидва спортсмени, пише Lviv.Media.

“Після матчів 1/16 Кубку Виклику, які відбувалися в Бельгії, двоє наших гравців залишили розташування клубу та не повернулися з командою в Україну. Цю інформацію вже поширили низка всеукраїнських ЗМІ. ВК “Решетилівка” офіційно повідомляє, що це було особистим рішенням цих гравців, яке категорично не підтримує і не поділяє клуб, усі спортсмени та менеджмент”, — йдеться в офіційній заяві клубу.

“Те, що Дмитро Шаврак та Андрій Оробко самовільно покинули спортивний табір і відмовилися повертатися в Україну, тому що вони злякалися – це їх рішення, за яке вони, переконаний, мають понести відповідальність. Оробко сказав, що йому у нас холодно. Так холодно всій країні, обстріли тому причина – війна триває, нагадаю. Ми рішуче засуджуємо дії цих спортсменів, жоден статус чи професія не звільняють від відповідальності перед своєю державою”, — зазначив директор клубу.

У коментарі для LVIV.MEDIA Сергій Котьман розповів, що після своє втечі з готелю, де мешкала команда, Оробко разом з колегою на зв’язок з керівництвом клубу більше не виходили. Після гри з “Декоспаном” вони переночували одну ніч разом зі всією командою і вранці потай від усіх покинули гуртожиток, де зупинилася команда. Сергій Котьман вважає, що це рішення не було спонтанним, а давно готувалося, бо Оробко і Шаврак заздалегідь зібрали та спакували свої речі. Причому при втечі вони забрали з собою ще й постільну білизну та подушки, які були власністю ВК “Решетилівка”.

Нагадаємо, двоє гравців волейбольної команди “Решетилівка” залишились за кордоном після матчу Кубка Виклику проти бельгійського “Менена”. Про це стало відомо 21 листопада. Клуб “Решетилівка”, що представляє однойменне містечко Полтавщини, заснований у 2019 році. У минулому чемпіонаті країни посів п’яте місце, що дало йому право дебютувати в європейському Кубку Виклику.

Землю заказника біля Львова залишили приватній компанії

Господарський суд Львівської області відмовив прокуратурі, яка представляла інтереси Львівської ОДА, у вимозі скасувати рішення про передачу ділянки у заказнику поруч з Брюховичами. Про це «Твоєму місту» стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

У своєму позові прокуратура посилалась на виявлені порушення вимог природоохоронного, земельного та лісового законодавств, а саме позбавленні права державної власності особливо цінних земель і земель лісового фонду. Йдеться про природно-заповідний фонд «Гряда» площею 1149 га на базі Брюховицького лісництва, який створили ще у 1984 році. Наразі ця земля перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр».

Історія вилученої ділянки, за яку і судиться прокуратура, розпочалась у 2004 році, коли на сесії Брюховицької селищної ради за поданням «Львівлісу» прийняли рішення вилучити із користування державного лісогосподарського об’єднання землю площею 4,7626 га (у кварталах 36, 37, 39) на вул. Лікарській, 25 та віднесли її до земель рекреаційного призначення.

Саме на цій ділянці раніше був дитячий піонерський табір «Ластівка». У 2008 році її вилучили з користування держпідприємства «Львівприлад» за поданням самого ж ДП і віднесли до земель селища громадської та житлової забудови.

У 2013 році ТзОВ «Брюховецький гай» викупило будівлі колишнього дитячого табору у Фонду держмайна. Після цього звернулося до Брюховицької селищної ради з проханням дозволити розробку проєкту землеустрою для цієї ділянки. У 2014 році селищна рада дала згоду, а в 2016 році затвердила проєкт і здала землю в оренду «Брюховецькому гаю» до 2031 року для обслуговування нежитлових приміщень.

Проте у 2017 році та ж селищна рада вирішила продати цю ділянку для реконструкції нежитлових приміщень з будівництвом будівель реабілітаційного центру та створення садово-паркового комплексу «Брюховецький гай». Саме більша частина цієї землі на вул. Лікарській, за версією прокуратури, належить до заказника місцевого значення «Гряда». Окрім того, правоохоронці вказують, що станом на 2004 рік ділянка не перебувала у комунальній власності, відтак не могла бути вилучена за рішенням органу місцевого самоврядування, адже це є порушенням закону.

Водночас суд встановив, що прокуратура не подала належних та допустимих доказів встановлення зовнішніх меж Лісового заказника місцевого значення «Гряда» на період виникнення спірних правовідносин. Також ділянка не була належно сформована як природоохоронна, а тому перейшла у комунальну власність.

Суд вирішив, що прокуратура не має права вимагати скасування рішень Брюховицької сільради, оскільки не є стороною, яка може вимагати усунення перешкод у користуванні ділянкою. Тому позов відхилили. Окрім того, з прокуратури стягнули 154 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу та 25 тис. грн витрат на проведення експертизи.

Наразі це рішення все ще можна оскаржити в апеляційному порядку.

Навіщо будувати трамвайну колію на Миколайчука, якщо у нас може впасти міст на Ковча, – Ігор Зінкевич

Львівська міськрада сфокусувалась на реконструкції вулиці Миколайчука і обіцяє протягнути туди трамвайну колію, натомість аварійний міст в Рясне, на який роками не можуть знайти кошти, може впасти будь-якої миті, пише Еспресо.Захід

Міст над залізничною колією на перехресті вулиць Т. Шевченка – о. Омеляна Ковча, який з’єднує мікрорайон Рясне з рештою міста і через який їде увесь транспорт, який прямує з міста до пункту пропуску Краківець, є одним з найнебезпечніших у Львові. Цей міст ще у 2008 році офіційно визнали аварійним та непридатним до експлуатації, однак місто так і не спромоглось збудувати новий шляхопровід.

“Ми щороку обстежуємо міст на Ковча. Його стан не покращується – ситуація критична. Я намагаюсь усіма силами доносити до мера, що це – першочергове питання. Для мене видатки на будівництво нового мосту на Ковча – це пріоритетні видати. Але, схоже, пріоритетом для всіх він стане, коли старий міст впаде. Це відрубає пів мікрорайону від решти міста. З Рясного в центр можна буде добратись хіба що через Брюховичі”, – каже депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич.

До слова, у бюджеті Львова проєкт будівництва нового шляхопроводу на Шевченка – Ковча регулярно з’являється з 2017 року. У 2020 році Львівавтодор навіть провів тендер на визначення підрядника. Його виграла компанія “Онур конструкціон інтернешнл”, яка запропонувала виконати роботи за 39,3 млн грн. Однак роботи так і не почали – “Онур” виявив помилки в проєкті. Зокрема, там було закладено замало металу, аби новий міст міг витримувати навантаження. Відтак проєктанту повернули проєкт на доопрацювання. До слова, сам проєкт місту обійшовся в майже у 1,5 млн грн.

Проєктант переробив проєкт своїм коштом, але вартість будівництва через збільшення кількості металу та зростання цін збільшилась майже у двічі, на 30 млн грн. У 2023 технічна експертиза оцінила будівництво нового моста біля аварійного на вул. Ковча у Львові уже у 114 млн грн.

Львівська міська рада цього року вирішила взяти кредит на будівництво шляхопроводу 46,2 млн грн млн грн. Але цю позику чомусь об’єднали з позикою на добудову сміттєпереробного заводу та ще двома дрібнішими проєктами. 12 вересня сесія Львівської міської ради погодила отримання 840 млн грн кредиту в “Ощадбанку”, з яких 718 млн мали піти на добудову сміттєпереробного заводу на Пластовій та 46,2 млн грн на міст на Ковча. Однак уже за кілька днів стало відомо про проблеми з польським підрядником, який будує сміттєпереробний завод, а пізніше суд взагалі зупинив будівництво. Відтак погоджений кредит місто так і не вибрало.

“Неприємна ситуація з цим кредитом. У мерії пояснюють, що у місті є велика потреба як у сміттєпереробному, так і у мості на Ковча. Коли залучаєш інвестиційні кошти, їх “вибити”, якщо об’єднати проєкти. Принаймні так пояснювали у мерії, – каже Ігор Зінкевич. – Я вважаю, якби у нас було два окремі кредити, то був і контроль за фінансами кращий, і розуміння пріоритетності та хто за що відповідає. Тим більше, що за реалізацію цих проєктів відповідають різні комунальні підприємства. Тому мені логіка об’єднання цих проєктів до кінця не зрозуміла. Так, нам потрібні кредитні кошти на цей проєкт, але якщо не виходить з кредитом, треба починати роботи за власні кошти”.

Депутат вважає, що для початку робіт не потрібно мати повністю всю суму відразу. Крім того, у місті є менш пріоритетні проєкти, на які скеровують кошти, тож їх можна було б скерувати на будівництво цього шляхопроводу.

“Для чого будувати трамвайну колію на Миколайчука, коли може впасти міст на Ковча і відрубає пів мікрорайону, – каже Ігор Зінкевич. – Нам потрібен новий міст, аби можна було починати роботу над старим. Можна починати початкові роботи, підписувати договори з компаніями. Можливо, підрядник виконати частину робіт в борг. Але проблема у нашому місті – поки мер не скаже, ніхто нічого не робить. Якби міський голова сказав, робіть з цим мостом хоч щось, кошти б знайшлись”.

Депутат каже, що наполягатиме на тому, аби у бюджеті Львова на 2025 рік обов’язково заклали стрічку – будівництво шляхопроводу на Шевченка – Ковча.

“Я її робив про дружбу”. У Львові готують прем’єру трагікомедії режисера-військового

У львівському театрі Лесі Українки провели генеральну репетицію трагікомедії “Мій друг, чорний ельф”, режисер якої — військовослужбовець Денис Фєдєшов. Більшість репетицій з акторами проводили по відеозв’язку, тому що Денис був на фронті. Прем’єра вистави — 22 та 23 листопада.

Більше про постановку Суспільному розповів режисер та актори вистави.

“Мій друг, чорний ельф” — це вистава про двох друзів — Андрія та Ореста, які з часом змінилися та продовжують дружити. Актор Андрій Кравчук каже, що в квітні 2024 цього року відбувся кастинг та згодом почалися репетиції.

“Для мене ключовими були — це ностальгія, на яку місцями не варто підсідати, тому що вона буває небезпечною, особливо, якщо вона погані наративи несе. Але іноді для того, щоб перемкнути свою увагу, особливо для військовослужбовців, які приїжджають і хочуть відпочити, то з ними варто гарно провести час”, — говорить актор Андрій Кравчук.

Василь Колісник понад десять років працює актором. Чоловік каже, що персонаж Остап, якого він грає, має дві особистості.

“Є персонаж реальний, а є той, що в тексті, з яким я безпосередньо знайомий більше, ніж з реальним, тому в мене є певна така дистанція до цього всього. І цей персонаж, як в мене в селі казали — “бахур”. Це людина, яка любить почудити, бо це дає гру, дає забавку”, — розповідає Василь Колісник.

Денис Федєшов був режисером у Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі ім.Т.Г Шевченка. У квітні 2022 року пішов добровольцем та доєднався до 15 окремої бригади артилерійської розвідки “Чорний ліс”. Під час служби чоловік поставив цю трагікомедію.

“Я її робив про дружбу, про цю, яку ми тягнемо з самого дитинства. Я перед відпусткою своєю попередньою в квітні написав пані Олі Пушаковській, директорці цього театру, з пропозицією зробити читку, щоб трошки повернути себе в цивільне життя”, — розповів Денис Федєшов.

Прем’єра вистави відбудеться 22 та 23 листопада у театрі Лесі Українки на малій сцені.

Власник !FEST заявив про падіння ринку послуг та гостинності у Львові

Юрій Назарук, один із засновників відомої ресторанної мережі !FEST, опублікував у своєму Facebook допис про критичну ситуацію, в якій опинився сектор послуг та гостинності у Львові.

Він зазначив, що понад 50 ресторанів у ближньому центрі Львова вже закриваються та виставлені на продаж. На його думку, ця цифра може суттєво зрости після зимового періоду.

Назарук підкреслив кілька ключових проблем, які призводять до такого стану: брак працівників, скорочення кількості клієнтів, економічні труднощі, а також обмеження, зокрема комендантська година.

“Найважливіше — це менше грошей. Кров ніби густішає, і все сповільнюється”, — зазначив він.

Засновник холдингу також висловив занепокоєння, що нинішня ситуація може стати не менш загрозливою для бізнесу, ніж сама війна.

Він зауважив, що підтримка бізнесу з боку держави часто зводиться до формальних ініціатив, які не дають реальних результатів.

“Але ж то тільки в бізнеса так. Бо у всіх, хто його перевіряє і пильнує – все добре. Можна створити ще одну раду підтримки бізнесу, а можна просто нарешті дати спокій”, – написав бзнесмен.

Проте, попри всі труднощі, Назарук закликав вірити в підприємництво та зберігати оптимізм напередодні Різдва.

До слова, у жовтні 2023 року на територію львівського ресторанного холдингу прийшло Бюро економічної безпеки. Детективи БЕБ звинуватили холдинг в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. За інформацією правоохоронців, близько 2 000 співробітників закладів, що входять до холдингу, отримують заробітну плату двома частинами: одна – офіційна, мінімальна зі сплатою всіх обов’язкових платежів, а інша – неофіційна.

«!Фест» відреагував на обшуки та оприлюднив власну заяву, в якій йдеться про те, що 17 жовтня люди в камуфляжі оточили територію !FESTrepublic, увірвались в центральний офіс, заблокували всі виїзди/виходи та зупинили роботу компанії. Вони зазначили, що справа проти них відкрита уже декілька місяців і правоохоронці проводили слідчі дії в закладах та офісі уже давно. Проте «!Фест» дізнався про це лише зараз.

І наголосили, що детективи БЕБ начебто «викрили схему, яку вони вважають незаконною, проте за якою працює вся ресторанна галузь країни».

В лютому 2024 року з ресторанного холдингу «!Fest» у бюджет стягнули 13,4 млн гривень.

Мережа !FEST є однією з найбільших на заході України та включає такі популярні заклади, як П’яна вишня, Реберня, Львівська майстерня шоколаду та Львівські пляцки. Більшість із них працюють за франчайзинговою моделлю, а засновниками є Андрій Худо, Юрій Назарук і Дмитро Герасімов.

Доступний простір для спорту, прогулянок та паркування людей з інвалідністю облаштують у парку

У парку «Знесіння» планують відремонтувати спортивний майданчик для людей з інвалідністю, облаштувати інклюзивну доріжку та місце для паркування. Також зроблять підпірні стінки.

У регіональному ландшафтному парку «Знесіння» планують капітальний ремонт майданчика для занять спортом людей з інвалідністю з влаштуванням покращеного покриття під’їзних доріжок та місць паркування автомобілів для маломобільних з боку вул. Опришківської та вул. Довбуша.

За даними департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад, ідея щодо облаштування доступної інфраструктури в парку виникла ще минулого року. Спочатку планували робити лише майданчик і доріжку, потім вирішили облаштувати також паркувальний майданчик перед парком «Знесіння». А згодом доповнили проєкт підпірними стінками, які також є необхідними в цьому місці.

«Насправді вирішили об’єднати це все в комплексний проєкт і разом з цим зробити вхід у Домівку врятованих тварин. Адже природа та контакт з тваринами покращують реабілітацію поранених та сприяють їх відновленню. Відтак люди зможуть приїхати до парку, прогулятись доступною територією, позайматись на майданчику та відпочити», – розповідає Тарас Кубай, директор департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради.

В межах проєкту планується з’єднати парк “Високий замок” через вул. Кривоноса з Регіональним ландшафтним парком “Знесіння”. Інклюзивна доріжка вестиме довкола Гори Лева, охоплюватиме спортивний майданчик для реабілітації і закінчуватиметься перед входом до Домівки врятованих тварин. Також тут буде облаштована парковка з місцями для людей з інвалідністю.

Інклюзивний спортивний майданчик облаштують на місці колись тренувального майданчика для людей на кріслах колісних, який існував там понад тридцять років тому. Там буде місце для гри в теніс, шахматні столи, спеціальні тренажери та лавки для відпочинку.

За результатами тендеру запропонована вартість проєкту складає 13 млн грн. Наразі завершуються тендерні процедури. Роботи планують закінчити в середині 2025 року.

Зазначимо, парк “Знесіння” щомісяця відвідують декілька тисяч людей. Серед них мешканці з усього міста та туристи. Окрім цього тут діють релігійні громади, екологічні громадські організації, а також тут проводять навчання.

Польські фермери оголосили страйк і нове блокування кордону з Україною

У суботу, 23 листопада, польські фермери анонсують початок акції протесту перед пунктом пропуску «Медика-Шегині». Львівська митниця попередила вантажних перевізників про ускладнення руху.

«За попередньою інформацією польської сторони, місцеві фермери планують розпочати страйк перед пунктом пропуску «Медика – Шегині» 23 листопада з 9:00 (за київським часом)», – йдеться в повідомленні Львівської митниці.

Польські митники поінформували українських колег про те, що блокування руху транспортних засобів триватиме до кінця 2024 року.

Протестувальники мають намір пропускати автобуси і легковики в обидва напрямки без змін. Обмеження стосуються лише вантажних авто. На вʼїзд в Україну планують пропускати по одній вантажівці впродовж години, а на виїзд з України рух вантажівок вагою понад 3,5 т погрожують блокувати повністю.

Нагадаємо, з листопада 2023 року поляки блокували кордон з Україною. Польські перевізники, а потім і фермери з різною тривалістю перекривали рух у різних пунктах пропуску, вимагаючи від своєї влади та Європейського Союзу кращих умов праці для себе. Зокрема, вони просили дотацій на добрива, компенсацій акцизу на пальне, негайної виплати всіх субсидій, повернення дозвільної системи для українських перевізників, заборони імпорту української продукції та мають інші вимоги, які часто до України не мають жодного стосунку.

Борщ з сомом, мацик, засипана капуста та голубці з пшоном: зіркові шефи діляться улюбленими стравами української кухні

Борщ з сомом, мацик, засипана капуста та голубці з пшоном: зіркові шефи діляться улюбленими стравами української кухні

Що таке «українська кухня»? Борщ з м’ясо чи з рибою? Яворівський пиріг? Поліський мацик? В кожній родині – свої гастрономічні традиції. Тим цікавіше досліджувати їх у всій різноманітності.

26 листопада у Львові шеф-кухарі з. усіх куточків України зберуться на Creative Chefs Summit, щоб разом говорити про сенс, які кухар вкладає в кожну строву, про поєднання традицій та творчості, про новий погляд на нібито буденні продукти. Напередодні події ми попросили їх поділитися своїми улюбленими українськими стравами та локальними продуктами, що їх здивували.

Євген Сушко, Львів, Citadel Gastro Boutique Hotel

Євген Сушко шеф-кухар Citadel Gastro Boutique Hotel, ресторатор, співзасновник “SHOco”, “Daily Dose”, “Zwin”, “Lvivent”, “La Luce”.

Він родом з Миргороду, й зараз залюбки використовує на професійній кухні продукти з рідної Полтавщини та  з інших регіонів України. Нещодавно в Citadel Gastro Boutique Hotel він з командою запустив меню «Наше рідне»: воно складається з переосмислених страв українською кухні і має неабиякий попит у гостей.

Українські продукти, які вразили Євгена Сушка: миргородське сало, качана каша, качки з Чернігова

«Для свого меню я використовую страви з різних куточків України. Наприклад, миргородське сало я впізнаю з закритими очима – на запах та смак. Для мене це особливий продукт.

Інший продукт, який зараз набуває більш широкої популярності і виходить за межі одного регіону: качана каша.

А ще я вже 8 років працюю з качками з однієї і тієї ж самої ферми з Чернігова. Вона постраждала під час вторгнення, але вже відновила роботу. Тож я ми з цих чернігівських качок робимо смачний паштет і подаємо з плетінкою та ягідним соусом».

Страва, яку Євген Сушко радить приготувати: голубці з пшоном та білими грибами

«Це страва від моєї бабусі. Вона ролом з Черкащини, і готувала багато страв з пшоном. Я пішов трохи далі і дещо змінив її рецепт голубців: подаю їх з топленим ягням, лісовими грибами та копченою сметаною».

Юрій Паруна, Мукачево, «Порядний Ґазда»

Юрій Паруна — бренд-шеф кількох ресторанів на Закарпаття: Порядний Ґазда, Амур, Chizay Мала Гора, Food Love та нових проєктів Old Continent. Його справжня пристрасть — це традиційні автентичні страви приготовлені з локальних та крафтових продуктів

Українські продукти, які вразили Юрія Паруну: мангалиця, шовдарь, шойт, бринза, вурда, леквар

«Я дуже люблю працювати з м’ясом. Зокрема, з мангалицею. Це така особлива порода волохатих свиней, що мають напрочуд смачне, майже мармурове м’ясо та смачне сало.

Моя гордість – це закарпатський шовдарь. Тут всі знають цю страву з натертого спеціями свинячого окісту. Ми витримуємо вуджений шовдарь майже рік, аби він набув неймовірного смаку. Сподіваюся, що незабаром шовдарь також стане частиною нематеріальної спадщини України, бо він цього вартує, і я особисто докладаю багато зусиль для цього.

Серед інших м’ясних продуктів, я часто готую: пікниця, гурка, шойт та всі інші спеціалітети, добре знайомі закарпатцям. І, звісно, коли я переїхав на Закарпаття, закохався в бринзу, вурду та леквар».

Льоля Ланда, Львів, ресторан «Єрусалім»

Льоля говорить, що вона виросла в ресторані: у її батьків був у Львові був заклад «Збруч». А в 2008 році Льоля з родиною відкрила «Єрусалим», в якому вона вже 16 років поспіль готує родинні єврейські рецепти. Її джерело натхнення – це бабусин записник з рецептами, вінтажний посуд та сезонні продукти. Так створюється «галицько-єврейська кухня», яку так люблять гості «Єрусалима».

Українські продукти, які полюбляє Льоля Ланда: баклажани, гриби, терта ружа

«Я обожнюю баклажани… З них можна приготувати сиру ікру, як її називала моя бабуся: змішати дрібно нарізані печені баклажани з цибулею, часником, помідорами і заправити олією, свіжозмеленим чорним перцем та цукром. Можна зробити смачнющий салат з баклажанами, томатами, горіхами та фетою. А на зиму я готую гостру аджику з баклажанів, перцю чілі та часнику.

Коли починається сезон білих грибів, то можна смачно посмажити їх з розмарином до золотавої скоринки та зробити канапки з грибами та сиром.

Моя старша донька, разом з моєю подругою Пані Стефою щороку роблять терту ружу традиційним галицьким способом: збирають пелюстки троянд виду Rosa rugosa та перетираємо в макітрі з цукром, додаючи трохи лимонної кислоти. З нею виходять чудові пампухи».

Страви, які Льоля Ланда радить приготувати: засипана капуста, цвіклі, фарширована шийка

«З суто українських страв останнім часом мене вразила засипана капуста. Нещодавно приготування цієї страви увійшло до нематеріальної спадщини України.

І, звісно, це всі страви галицько-єврейської кухні, які є для мене рідними. Традиції різних народів так міцно переплелися тут, що й годі розібратися, як виникла кожна  зі страв. Наприклад, цвіклі. В Австро-Угорщині часто подавали до печеного м’яса соус зі сметаною. Євреї не могли їсти м’ясо з молочними продуктами, натомість широко використовувати натерті бурячки з хроном. Звідки саме ця традиція? У українців завжди були «бурячки», буряковий сік та соуси на його основі.

Або ж в єврейській кухні є крейплах. Такий трикутний виріб з тіста, який зазвичай додають до бульйонів. На свята їх ще фарширують куркою. В українців на Галичині є щось дуже схоже, та навіть співзвучне за назвою – креплики, трикутні вареники, які зазвичай готують на Різдво та додають до борщу.

І таких прикладів безліч. Для мене все ще дуже рідні смаки. Один з найрідніших – це фарширована куряча шийка. Це страва кухні євреїв ашкеназі. В оригіналі її начиняли курячим жиром, цибулею та борошноом, а потім варили в булйьоні. Я ж до традиційної начинки додаю куряче серце та печінку, перед подачею грилюю та подаю  разом із квасолевим пюре з “Яська” (сорт місцевої білої квасолі)та гострим ізраїльським схугом.

Микита Вірченко, Харків, ресторан «Трипіччя»

В серпні 2022 році, в розпал повномасштабного вторгнення, Микита Вірченко відкрив у Харкові «Трипіччя». Заклад почався з невеличної веранди та побудованої власноруч печі, але вже за перший рік роботи розширився в декілька разів. Навколо «Трипіччя» утворилася спільнота: тут за чаєм чи чарко обговорюють мистецтво та «волонтерку» та регулярно проводять події, пов’язані з українською культурою.

Сам Микита називає себе «не справжнім шефом», бо постійно експериментує. Меню «Трипіччя» займає 12 сторінок і дуже залежить від сезону. Команда працює з різними частинами м’яса, шукає прихований потенціал в нібито буденних продуктах та використовує дуже складні техніки, працюючи з українськими стравами.

Українські продукти, які полюбляє Микита Вірченка: помідори, сметана, свинячі щічки

«Цей літній сезон був дуже томатний. У фермерів почались справжні змагання: хто виростить найбільше сортів томатів. Ми їли як цукерки, без зупину. Не хотілось ніякої обробки: просто заправляли  їх олією домашньою та кмином. Закрили на зиму десь 100 трилітрових банок з найвидатнішими з томатів, які ми куштували за цей сезон.

Також мене дуже тішить правильна домашня сметана. Вершкова жирність, молочна грайлива кислотність і абсолютно унікальні властивості при нагріванні – це смак молодого, трохи підпеченого, молодого сиру.

Хоча в Україні так розвинена культура свинарства, я бачу, як люди обмежуються одними й тими ж іншими шматками: ошийон, рулька.. Але якщо шукати щось нове, можна знайти скарб. І от свинячі щічки, верхні – то є такий скарб. Супертендітне м’ясо з ідеальним розподілом жиру. Достатньо замаринувати зі спеціями, посмажити як шашлик і радіти життю».

Страви, які Микита Вірченко радить приготувати: банош, бака нягре, кров’янка

«Страви, що мене захоплюють зараз банош, бабка нягре, кров’янка.
Банош на домашній сметані з якісними шкварками – український «чіт міл», затишна їжа для задоволення. Відкриваю його щоразу по-новому.

Баба Няґре – це молдавський десерт, але готують його у на Буковині. Це справжня кухарська магія: поєднання смак хлібу та текстури молозива, важливого українського делікатесу.

Кровянка це справжня знахідка для кухаря. Стільки різних можливостей приготувати цю ковбаску, стільки різних смаків та інформації вона може в собі нести. І вона дуже вкладається в філософію нашого закладу: ми заохочуємо дбайливо ставитися до всіх продуктів та смакувати тельбухи».

Олена Брайченко, Київ, дослідниця української кухні

Олена Брайченко — науковиця, історикиня їжі, засновниця проєкту «Їжакультура», редакторка видавництва «Їжак», радіоведуча («У своїй тарілці», «Їжа як культура»). Під її керівництвом вийшла перекладена багатьма мовами книга «Україна. Їжа та історія».

В своїй роботі вона весь час працює з цікавими локальними продуктами та українськими стравами.

Українські продукти, які вразили Олену Брайченко: мацик, вурда, стрийський ясь

«Один з моїх улюблених продуктів – мацик. Раніше це була особлива страва, яку їли на косовицю, максимально поживна й смачна. Для мацика свіже м’ясо з сіллю щільно набивали у полотняну торбинку, свинячий шлунок чи сечовий міхур. Просушували кілька діб у печі, а потім підвишували на горищі для дозрівання на кілька місяців.

Зараз я щиро тішуся тому, що мацик готують не тільки вдома: його роблять дрібні виробники на продаж, і це дуже яскравий регіональний продукт.


Вурда – це сир який роблять із сироватки з овечого молока. Технологія дещо подібна до приготування рікотти, хоча й відрізняється.

Третій знаковий продукт – стрийський ясь. Це назва сорту величезної білої квасолі народної селекції. Вона просто чудово пасує до паштетів та салатів».

Страва, яку Олена Брайченко радить приготувати: салат з квасолею «стрийський ясь»

«Стрийський ясь –   квасоля велика і смачна сама по собі, тож з нею виходять дуже добрі салати. Один з моїх улюблених я готую з вареною квасолею, свіжим огірком, солодким перцем, помідорами, петрушкою та селерою. Заправляю оливковою олією, медом, гірчицею та додаю трохи яблучного оцту».

Ксенія Амбер, Одеса-Київ, дослідниця української та одеської кухонь

Ксенія Амбер – шеф-кухар, відома своїми дослідженнями української та одеської кухонь. У своїх стравах використовує fine-dining техніки та дотримується принципу zero waste. На початку повномасштабного вторгнення отримала запрошення від організаторів конгресу для шеф-кухарів Madrid Fusion 2022. Вона стала єдиною жінкою-шефом на сцені, де виступила з темою The spirit of Ukraine in one dish.

Страви, які Ксенія Амбер радить приготувати: яворівський пиріг, борщ з сомом та грибами

«Яворівський пиріг з картоплею та гречкою, який так добре смакує з грибною мачанкою – одне з моїх недавніх гастрономічних відкриттів. Я закохалася в цю страву.

А на Madrid Fusion я готувала борщ з сомом та грибами.  Я велику частину життя провела на півдні України, але моє коріння — з заходу. Бабуся прищепила мені любов до дикоросів і грибів, а Одеса навчила працювати з рибою. Я вирішила поєднати все це в одній страві. Існують сотні рецептів борщів. Його унікальність – в різноманітності. І це моя варіація на тему рідних смаків».

Юрій Кошик, Львів, Шеф-кухар у Холдингу емоцій !Fest («Дуже висока кухня», «Дах», «Гомін»)

Юрій Кошик допоміг статися таким місцям як «Гомін» (на Ринку), Гомін (на Лемківській), «Велика Трійка» та такерії «Пані Фріда». Він захоплюється кухнею Галичини на зламі століть та шукає прихований потенціал в звичайних на перший погляд продуктах.

«Моє велике захоплення – це кухня Галичини, зокрема кінця ХІХ – початку ХХ століття. Це неймовірно, наскільки складною, і розвиненою була гастрономія, і ресторани того часу. Їх було менше, але вони були дивовижними. В обігу були унікальні продукти, як зараз непросто знайти.

Я переглядаю меню вечерь, на яких подавали омари, трюфелі, дичину, морозиво з екзотичних фруктів, і розумію, що українська гастрономія була частиною європейської, світової культури. І це той підхід, та атмосфера, яку мені хочеться відтворювати.

Але водночас варто розуміти, що нас оточують десятки екзотичних продуктів. І це не обов’язково щось екзотичне. Картопля, капуста. Гірчиця, гречка… Всі вони можуть стати чимось незвичним, можуть вражати, якщо подивитися на них під новим кутом. І саме в цьому я, зокрема, вбачаю майстерність шефа».

Вже 26 листопада всі ці шеф-кухарі будуть ділитися своїми ідеями, секретами майстерності та найбільш незвичними рецептами на Creativee Chefs Summit 2024 у Львові.

Програма та квитки: https://bit.ly/3YZe9lQ

Наступного тижня розпочнеться ремонт на початку вул. Сяйво

Початок вулиці Сяйво, на з’їзді з вул. Городоцької у напрямку від центру, наступного тижня планують відремонтувати. Як пояснюють у Залізничній районній адміністрації, дорожнє полотно тут вкрите вибоїнами та напливами, позаяк цю частину вулиці вже давно капітально не ремонтували, а лише весною латають ями.

Оскільки цей відрізок є важливою ланкою транспортної розв’язки – тут курсує приватний і громадський транспорт, а також тут знаходиться заїзд у пожежну частину, основу дороги необхідно підсилити і постелити новий асфальт.

«Початок вулиці Сяйво – з’їзд з вул. Городоцької, від центру (біля заправки WOG) – важлива ділянка великої магістральної вулиці. Навіть важко пригадати, коли цю ділянку капітально ремонтували. Лише щороку весною латаємо тут ями. Відтак стан дорожнього покриття цієї ділянки у дуже поганому стані і має значні деформації: вибоїни, напливи, колійність.

Тому наступного тижня плануємо на цій ділянці замінити асфальтне покриття і підсилити основу дороги, адже тут курсує приватний і громадський транспорт, а також пожежні машини.

Підрядник – наше ШРП, проведе фрезерування існуючого дорожнього покриття, виправлення профілю основи з додаванням нового матеріалу і постелить двохшарове асфальтне покриття», – розповідають у Залізничній районній адміністрації.

За інформацією Залізничної районної адміністрації, ремонтні роботи триватимуть 4 дні. Загалом буде відремонтовано ділянку площею 3 650 м2. Вартість ремонту 7,9 млн грн. На час робіт відбудуться зміни у русі громадського транспорту, який курсує цим відрізком, адже ділянку ремонту повністю перекриють для руху транспорту.

На час робіт автобусні маршрути і приватний транспорт об’їжджатимуть місце робіт, а тролейбус №32 курсувати не буде.

«Загалом для пасажирів громадського транспорту і водіїв приватного транспорту кардинальних змін у русі не буде. Зупинки громадського транспорту не зміняться. Міські автобусні маршрути (№11, 20, 30, 34, 43, 49А), як і приватні авто, просто проїдуть ще приблизно 100 м вперед по вул. Городоцькій і тоді повернуть на вул. Сяйво.

Натомість тролейбус №32 ці 4 дні курсувати не буде, адже об’їхати місце робіт так, як автобусні маршрути, тролейбуси не зможуть, через відсутність контактної мережі», – повідомили в управлінні транспорту ЛМР.

У Львові провели акцію на підтримку військовополонених та зниклих безвісти десантників

Учора, 21 листопада, у Львові провели акцію на підтримку військовополонених та зниклих безвісти десантників та інших бійців, з якими довгий час втрачено зв’язок.

Акція відбулась у центрі, біля пам’ятника Шевченкові, і її приурочили до Дня десантно-штурмових військ, повідомляє пресслужба ЛМР.

фото Романа Балука для Львівської міської ради
фото Романа Балука для Львівської міської ради
фото Романа Балука для Львівської міської ради
фото Романа Балука для Львівської міської ради
фото Романа Балука для Львівської міської ради
фото Романа Балука для Львівської міської ради
фото Романа Балука для Львівської міської ради

Організували мирну акцію родини військовополонених та зниклих безвісти десантників, аби привернути увагу суспільства до важливої проблеми та нагадати про цих героїв.

До акції долучилися львів’яни та гості міста, аби підтримати родини захисників.