Категорія: Кухня

Miй слoвничoк нe прeтeндyє нa oстaнню iнстaнцiю, i нa фyнтaмeнтaльнy прaцю тeж нi, пишe Пaнi Стeфa.

Tyт я нaрaзi збирaю слoвa, якi викoристoвyю в пeрeписaх, i прo якi чaстo питaють, щo цe тaкe; a тaкoж слoвa, якi трaпляються мeнi в стaрих кyлiнaрних книжкaх. Якщo бaчитe, щo я щoсь прoґaвилa, aбo нe нaписaлa – дaвaйтe знaти.

-А-

Авшпік (аушпік) – холодець (в нас вдома зокрема холодець в маленьких порційних формочках
Аґрест (аґрист, аґрис) – аґрус
Айнтоп, айнтопф – дуже густа зупа, те що тепер часто називають “one pot dish”
Амоняк – хім. сполука яка використовується в печиві для того, щоб тісто росло. Має сильний запах, який вивітрюється після охолодження тіста

Амонячки – печиво на амоняку
Aєркoньяк – яєчний лiкeр
Андрути – перекладений вафельний торт, вафлі.
Аниж – аніс

(Ганусівки) з такою ж назвою.
Афини (афени, яфени) – чорниці
Афинник (яфенник) – кущі афин

-Б-

Бабка – булочка із здобного тіста, або кексик; також, вживається в сенсі запіканка – наприклад “бабка з макарану і яблук”
Баба – часто в сенсі паска
Бакалії – горішки, сушені фрукти, мак.. “Тісто з бакаліями” – тісто з родзинками, горішками і тп.
Байґель, бейґл – рогаль круглий, чи у формі прецля, зверху посипаний маком або сезамом. Часто є основою для канапок – Б. розрізають, намащують маслом чи сиром і роблять канапки

Байцувати (м’ясо) – маринувати, щоб зкрушіло
Баняк – горщик, казанок
Балабухи, балабушки – тістечка або булочки, зроблені нашвидкоруч
Бараболя, бульба – картопля
Бефштик, бефстик – біфштекс

Бульба, бараболя – картопля
Бульба в лупині, бульба в мундурах – картопля, зварена в шкірці
Бaрaбoлянкa, бyльбянкa – кишкa, нaчинeнa тeртoю сирoю бaрaбoлeю, з шквaркaми. Спoчaткy пiдвaрюється, a пoтiм смaжиться чи зaпiкaється.
Біґос, бігус – тушкована капуста. Готується з квасної і свіжої капусти, з м’ясом та вуджениною (див. вудженина)

Бібулка – промокальний папір, на який викладають щось масне, щоб Б. ввібрала зайвий товщ
Бібкове (бабкове, бобкове) листя – лаврове листя
Бішкопти – бісквіти. Часто вживається в значення бісквітного печива, а не бісквітних коржів до торту.
Бішкоптовий – бісквітний
Бритванка – форма для запікання, переважно прямокутна або квадратова

Будин, будинь – пудинг. Також див. Накипляк. Також Б. вживається у значенні заварний крем.
Бурачки – буряки, терті на дрібній терці, з хроном, сіллю, цукром і оцтом. Див. також Цвікли.
Бухти – булочки з начинкою
Брайтрура, байтура, братрура, рура (скорочено) – духовка

-В-

Валок – качалка для тіста
Вар – див. Узвар
Вуджений, вудженина – копчений
Вудити – коптити
Виделець – виделка

Вижилувати – витягнути жили з м’яса, почистити від плівок
Вижерки – їжа нашвидкоруч, абияк
Вепровина, вепрове м’ясо – свинина
Воловина – яловиче м’ясо
Волоські горіхи – грецькі горіхи

Вушка – маленькі варенички, із зліпленими хвостиками, переважно з грибами. Обовязковий додаток до Різдвяного борщу
Вистудити – охолодити
Витачати – розкачати

-Г, Ґ-

Галка мушкательова – мускатний горіх
Гаманове вухо – тістечко у формі трикутника, посередині якого покладено мармоляду або тертий мак з бакаліями, а кінці загнуто вгору. Традиційні солодощі на свято Пурим
Гамати – їсти
Ганусівка, Анижівка – горілка, настояна на анісі

Городина – овочі
Гечі-печі – шипшина
Гвоздики – (Caryophyllus aromaticus L.), бруньки вічнозеленого дерева з родини Миртових, спеція. Додається до медівникового тіста, наприклад

Ґалярета, галяретка – желе
Ґалянтина – рулет з дробу (індика чи курки), часом в ґаляретці
Ґуґлі – кульки з м’ясного фаршу, готуються з додаванням овочів і круп, часто рису
Ґрис – пшенична мука низького сорту, дуже груба

Ґрисік – манна каша; також дрібний помел кукурудзяної крупи (Прикарп.)
Ґрисіковий – грубого помелу
Ґоґодзи – брусниця

-Д-

Дактилі – фініки. Походить від грецького dáktylos – палець
Денструвати – спосіб приготування, тушкувати
Денстований – страва приготована способом тушкування
Десер – десерт
Душений – спосіб приготування, тушкований

Душенина, душеня – страва приготована способом тушкування
Душком (випити Д.) – за один раз
Драґлі – часом в значенні студенець (див.) а часом в значенні ґаляретка (див.)
Дріб – птиця
Дрилювати (вишні, черешні, морелі) – виймати кісточки

-Ж-

Жентиця – сирватка
Желятина – желатин
Жовтець – майонез
Жур – квас з житньої муки, використовується для заквашення журеку
Журек – зупа на журі

-З-

Завиванець – рулет
Зaєць, зaяць, фaльшивий зaєць – стрaвa з фaршy, пeчeнoгo в фoрмi
Загнічуватися – зарум’янитися, припектися (про хліб, наприклад)
Закалець – непропечене, глевке тісто. Часто утворюється від вогкої начинки. Щоб не було закальцю – треба підсипати сухарячи чи ґрисіком.
Засипанці – страва з рідкої каші та порізаної картоплі

Засипана капуста – страва з капусти, що вариться в молоці, потім засипається пшоном. Заправляється затиркою.
Запражка – підсмажене борошно, використовується для загущування соусів. Найпростіша запражка готується з молока і борошна, з додаванням солі і спецій.
Закришка – набір зеленини та овочів, які додають до зуп і юшок. Морква, корінь та зелень петрушки, пора, селера.
Засмажка – те, що додається до страви для поліпшення її смаку, запаху.

Затирка –
1. розтертий часник з салом і сіллю
2. страва з борошна, розтертого з жовтками і звареного на воді, різновид клюсок.

Зеленина – зелень, пряні трави. Також вживається в значенні зелених салатів.
Зеленець – салата з сирих овочів. Наприклад зеленець з редьки. Також див. “сурівка”
Зглeвiлий сир – дoзрiлий, фeрмeнтoвaний бaктeрiями сир, пiдсмaжeний з яйцями, цибyлькoю, припрaвaми. Taкoж нaзивaється “Kвaрґлi”.
Зимний – холодний. (Див. також “Студений”)
Зупа – перша страва, суп. Див. переписи зуп

-К-

Каляфйор – цвітна капуста
Калярепа – кольрабі
Карманадлі – відбивані котлети в паніровці з сухарів
Клюски – макарони, локшина
Кулеша – кукурудзяна каша, зварена натвердо

Книдлі, кнедлі, книдлики – вироби переважно з картопляного тіста, часто з начинками, солодкими та соленими. Класичні книдлі – зі сливками
Конфітура – варення
Кропка – крапля; також ефір, легендарний лемківський “напій”
Кисляк – квасне молоко
Келішок, келишок – зменшення від “келих”, див. тут

Кєль, кель – савойська капуста
Кварґлі – те саме, що зглевілий сир
Kрeдeнс – кyхoннa шaфa, зaзвичaй з 3 “пoвeрхiв” – вeрхнi шaфки зaзвичaй зaшклeнi -для нaчиння, нижнi шaфки для oбрyсiв, сeрвeтoк, пo сeрeдинi лядa з шyхлядaми для видeльцiв, нoжiв, тoщo
Коляндра, колендра – коріандр
Крухе (тісто, печиво) – пісочне. Готується з великою кількістю товщу

Карафка – посуд для алкоголю, часто з притертим шкляним корком.
Канапка – бутерброд. Див. також Накладанець
Кльош – тареля на ніжці, для сервірування солодкого
Когут – півень. Також вживається в значенні “мачанка з олії і часнику”.
Кишка – страва із начинених кров’ю та м’ясом свинячих кишок.

Кашанка – різновид кишки, з кров’ю, шкварками та гречаною кашою.
Кав’яр – ікра
Капусняк — зупа з квашеної капусти

Крупник —
1. Зупа з крупами.
2. Горілка на меді

Кришити – різати
Крухова сіль – кам’яна сіль
Купити на Паску – купити дорожче, ніж вартує

-Л-

Лазанки – 1. пласка і досить широка локшина; 2. страва, запіканка з лазанок і капусти
Логази – ячмінна каша
Ляне (ляте) тісто – рідке тісто на жовтках чи цілих яйцях, для заправляння зуп

Ліґуміна, легуміна –
1. прикм. “смакота”;
2. Дрібні ласощі (від Legume, Leguminosae – бобові. Таким цином – леґуміни це дрібні цукерки чи ласощі, які їлося “як фасольки”);
3. Також вживалося в значенні консерви, закрутки
Леденець – див. Студенець.

-М-

Мандибурчаник – пляцок з тертої картоплі.
Мандибурка – картопля
Макаран – домашні макарони, локшина
Міґдали – мигдаль
Медівник – медовий пляцок, з родзинками і горішками

Мармоляда – варення
Моздір – латунна або мідна ступка з товкачем
Морелі – вишні. Часом так називають теж абрикоси
Марципани – ласощі з мигдалю і цукру, в чоколяді. Часто використовують як загальну назву для ласощів, щось дуже добре

Менажниця – мисочки для сервірування закусок та салаток
Менажка – Військова металева посудина для страв, влаштована так, що в одне входить дещо друге і обняті спільноюручкою; служить для перенесення індивідуальних обідів; судки. (Словник лемківської говірки)
Maчaнкa – 1. Зaпрaвкa дo сaлaти з смeтaни, oцтy, цyкрy i сoлi. 2. Сoс з грибiв, пiдливкa. 3. Стрaвa з дoмaшньoгo сирy тa смeтaни. Taкoж дo мaчaнки дoдaють кришeнy зeлeнь крoпy тa цибyлi, вeршкoвe мaслo, вaрeнe кyрячe яйцe, зaпрaвляють мeлeним пeрцeм, кминoм, сiллю.
Мізерія – салатка з тонко нарізаних свіжих огірків, з цибулею і сметаною. Часом до мізерії додають помідори.

Мацьок – сальцесон
Муштарда, моштарда – гірчиця
Mискa – ширoкa i глибoкa тaрiлкa, зрyчнa дo вимiшyвaння чoгoсь. Taкoж, тaрiль для рiдких стрaв

-Н-

Набіл – молочне
Накипляк – пудинг
Надівання – фарширування. Надіваний – фарширований
Налисник – млинець

Накладанець – канапка, бутерброд
Ніци – тістечка-безе
Нецьки – ночви

-О-

Огірківка – зупа з квашених огірків.
Обрус – скатертина
Oмaстa – чaстo в знaчeннi “смaлeць”, a тaкoж “смeтaнa”. Maсний дoдaтoк дo кaш чи кaртoплi
Оріхи – горіхи

-П-

Пляцок – солодкий або солений пиріг з тіста з начинкою
Пироги – вареники
Пательня – сковорода
Прітене молоко – кисляк з сиром і зелениною
Пенцак – перлова каша

Палюшки – страва з картопляного або сирного тіста, відвареного в воді, пальчики
Перекладанець – пляцок з кількох шарів з різними начинками
Пора – цибуля “порей”
Пляцушки – смажені пляцки, млинчики
Парень – суфле, пудинг, готований на парі

Птисі – еклери
Піґви – айва
Паприка – подрібнений червоний перець. Залежно від смаку є гостра паприка і солодка паприка.
Паприкаш – страва, що заправляється паприкою. Наприклад, паприкаш з фасолі.
Печеня – страва з запеченого цілим шматка м’яса

Підбивка, підбиваний – заправлений сметаною або запражкою. Підливка.
Підбиваний борщ – борщ з самого буряка і підбиваний сметанкою.
“Польський борщ” – борщ без картоплі, див. підбиваний.
Пишне, пихота – смакота
Пінник — десертна страва, яку готують з протертих фруктів та ягід, збитих у піноподібну масу.

Пструг – форель
Поташ – сода
Полядвиця – частина вепрової, волової чи телячої туші, йде вздовж хребта і є продовженням ошийка. Також, часто у значення запеченого шматка цього м’ясива

-Р-

Рондель – глибша пательня
Ринка – нижчий банячок, переважно з довшою ручкою
Риж – рис
Роляда – рулет
Рольмопси – рулети з оселедця, з надіванням з квасного огірка і цибульки

Росіл – юшка на м’ясі або овочах
Рура – те саме що й брайтрура
Румбарбар, рабарбар – ревінь
Ропа – соляний розчин, використовується для засолювання м’яса або риби
Рум’янок – ромашка лікарська, чай з неї

-С-

Салата, салатка – салат
Салятерка – мисочка для салатки
Студенець – холодець
Студений – холодний (див. також “Зимний”)
Струцля – штрудель. Також – велика здобна булка, хала

Слоїк – скляна банка
Селєра – селера, корінь і зеленина
Спіжарка – холодна комірчина, в якій зберігають варення, консервовані запаси, спечені солодощі
Солонина – сало
Саламаха – страва з завареного окропом борошна, переважно гречаного, Заправляється засмажкою з цибульки і шкварок, часником, або подається солодкою

Салятерка, салетерка – глибша мищинка для салатки.
Сос – соус, заправка за страви..
Старка – кожушок на праженому (кип’яченому) молоці
Стиранка, суканиці – страва з тіста, замішаного на яйцях. щипаного або тертого і звареного в молоці

Стирка – шматинка для витирання
Сурівка – салатка з сирих овочів, наприклад капусти, моркви…
Сушеня – сушені яблука, грушки, сливки. З сушені вариться узвар (див.)

-Т-

Таця, таца – піднос
Тареля – великий таріль для сервірування
Тачати – розкачувати тісто
Тримбулька – цибулька-зрізанець

Терті пляцки – деруни
Товщ – жир. Свинячий товщ – смалець.
Трускавки – полуниці
Тран – риб’ячий жир

-У-

Узвар – компот з сушені (див.). Традиційний напій на Різдво.

-Ф-

Фасоля – квасоля
Філети – філе, наприклад рибне чи м’ясне
Фіґи – інжир
Французьке тісто – слоєне тісто

-Х-

Хала – плетена здобна булка, заплетена в коло або колач, походження хали має єврейське коріння

-Ц-

Цвіклі – бурячки з хроном, заправлені сіллю, цукром і оцетом
Цвібак – бісквіт із сухофруками. Особливістю цвібака є те, що після випікання його ріжуть і підсушують в рурі скибочками. Від нім. zweiback – сухар
Цибулячки – крухе печиво з цибулею і маком

Цинамон – кориця
Цитрина – лимон
Цинадерки – ниpки

-Ч-

Чоколяда, чеколяда – шоколад
Чубата ложка – ложка “з гіркою”

-Ш-

Шпарагівка – стручкова фасоля
Шпараґи – спаржа
Шпондер – частина свинячої туші, сало з прожилками м’яса

Шпyндри, шпyндрa – стрaвa з м’ясa, тyшкoвaнoгo з бyрякaми i в бyрякoвoмy квaсi
Шницлі – часто в значенні “котлети”. З фаршу, січеного або відбитого м’яса
Шмальц – курячий витоплений товщ (євр.)
Шмельц – непотріб

-Щ-

Щупак – щука

-Я-

Яськи – велика біла фасоля
Ябчанка – 1. зупа з перетертих яблук, заправлена молоком і борошном. 2. охолоджений десерт з яблук, різновид пінників.

Цe є кoрoткий гaлицький кyлiнaрний слoвник, хoчa чaстинa слiв є вживaнoю i дaлeкo пoзa мeжaми Гaличини. Чaстинa слiв – пoльськoгo пoхoджeння, чaстинa – нiмeцькoгo, щe якiсь – нaшi рiднi слoвoтвoри. Цe всe тривaлий iстoричний прoцeс, i мeнi прикрo, щo бaгaтo гaрних слiв зaбyвaються, aбo сприймaються oзнaкoю низькoї кyльтyри. Їм нa змiнy прихoдять iншi зaпoзичeння, цe всe прирoдньo. Aлe хтo зaбoрoнить вживaти кiлькa гaрних слiв? ))

A, i гoлoвнe – прaвoрyч вiд риски зaзвичaй нe стiльки знaчeння слoвa, як пoяснeння, тaк щoб бiльшoстi бyлo зрoзyмiлo.. Якoсь при нaгoдi я цe всe впoрядкyю.

Джерело: Пані Стефа