Категорія: Фінанси

У лютому мешканці багатоповерхівок отримали оновлені рахунки за утримання будинків і прибудинкових територій. Зміни пов’язані із загальнодержавним підвищенням мінімальної заробітної плати з 1 січня 2026 року. Востаннє держава переглядала її два роки тому, інформує ЛМР.

У середньому по Львову сума в платіжках зросла приблизно на 20%, але для кожного будинку показник різний, бо залежить від площі сходових кліток, наявності ліфта тощо. Саме тому в одних будинках зростання менше за середній показник, а в інших — дещо більше.

Оскільки зарплата працівників є однією з основних складових тарифу, підвищення «мінімалки» безпосередньо вплинуло на вартість послуг. Йдеться не лише про працівників ЛКП та управляючих компаній, а й про суміжні сервіси — зокрема обслуговування ліфтів, роботу аварійних служб та інші послуги.

«З початку цього року держава підняла розмір мінімальної заробітної плати з 8 000 до 8 647 гривень. Такого підвищення у нас не було вже два роки. Відповідно, це вплинуло на вартість послуг з утримання будинків. Як наслідок, мешканці побачили зміни у платіжках за квартплату. Чому так? Бо в тарифі закладена вартість роботи людей, і після підняття „мінімалки“ потрібно передбачати більше коштів на зарплати. В середньому по Львову ріст становить близько 20%. Це приблизний показник, адже все залежить від конкретного будинку, площі сходової клітки, наявності ліфтів тощо. Адже, до прикладу, послуги аварійної служби, яка обслуговує ліфти, також зросли в ціні, бо там теж працюють люди, чия оплата роботи прив’язана до державного рівня мінімальної зарплати», — пояснює перший заступник міського голови Андрій Москаленко.

Посадовець навів приклад: якщо раніше квартплата за однокімнатну квартиру у Львові складала в середньому 320 грн, то тепер ця сума зросла приблизно на 60 грн і зараз становить 380 грн на місяць.

«Хочу наголосити: такий ріст відбувся в усіх українських містах, і в деяких він навіть суттєвіший, ніж у Львові. Причина всюди одна — підвищення мінімальної заробітної плати і, як наслідок, зміна вартості послуг, що формують квартплату», — підсумував Андрій Москаленко.

На Львівському залізничному вокзалі проведуть масштабну модернізацію. Зокрема, передбачено комплексне оновлення: встановлення ліфтів, ескалаторів, нових сходів, пандусів.

Загальний бюджет проєкту становить майже 11 мільйонів євро, з яких 90% фінансується Програмою Interreg NEXT «Польща – Україна ». Роботи триватимуть – 30 місяців.

За використанням коштів ЄС, пильнуватиме Держаудитслужба як Національний контролер України, повідомили у Держаудитслужбі.

Мета проєкту – підвищення якості та безпеки транскордонних залізничних сполучень між Україною та Польщею. Та забезпечення безбар’єрного доступу для людей з обмеженою мобільністю
Реалізацію цього проєкту обговорили у Львові під час спеціалізованого тренінгу для партнерів Програми Interreg NEXT Польща-Україна.

Як наголосив начальник Управління контролю за виконанням програм ЄС Держаудитслужби Михайло Бондаренко, головні зусилля контролерів в таких масштабних інфраструктурних проєктах спрямовані на превентивні заходи, щоб мінімізувати ризики під час їх реалізації.

«Тому для нас важливо ще на початковому етапі чітко визначити вимоги та правила, щоб не допустити фінансових порушень і забезпечити ефективне впровадження ініціативи з дотриманням європейських стандартів», – зазначив Михайло Бондаренко

З польського боку проєкт передбачає модернізацію застарілої інфраструктури залізничної лінії № 101, яку востаннє капітально ремонтували ще у 1975 році. Планується заміна майже 4 км колії, що дозволить підвищити швидкість руху поїздів з 30 до 70 км/год. Також проєкт охоплює оновлення колійного покриття на станції Верхрата, ремонт дорожнього покриття та модернізацію залізничного переїзду, реконструкцію трьох водопропускних труб, а також одного залізничного віадука й мосту.

З українського боку ініціатива зосереджена на покращенні сервісів на прикордонних переходах, зокрема на залізничному вокзалі Львова – ключовому логістичному хабі. Наразі вокзал не має достатньої інклюзивної інфраструктури, що ускладнює доступ для людей з інвалідністю, літніх пасажирів та інших маломобільних груп. У 2024 році пасажиропотік перевищив 3,1 млн осіб, а кількість звернень по допомогу зросла у 2,5 раза. У межах проєкту планують реконструювати другу пасажирську платформу, забезпечивши її повну доступність – із встановленням двох ліфтів, двох ескалаторів, пандусів і сходів.

Крім того, проєкт посилює взаємодію між польськими та українськими управлінцями, залізничними операторами й прикордонними службами. Для цього заплановано п’ять спільних семінарів і спеціалізовані навчальні програми, які сприятимуть обміну досвідом та кращими практиками.

Львівський національний університет імені Івана Франка добудує новий студентський гуртожиток на вул. Пасічній за 137,8 млн грн. У тендері на виконання робіт, який провели 22 грудня, перемогло ТзОВ «Стрім-Львів», інформує Zaxid.net.

Новий гуртожиток будують у районі студмістечка на вул. Пасічній, 62 у Львові. Містобудівні умови та обмеження на будівництво видали ще у 2018 році. Новий гуртожиток має розміщуватись поруч із гуртожитком №5. Висота будівель – від трьох до дев’яти поверхів. Гуртожиток розрахований на 400 місць.

Перший тендер на 109 млн грн оголосили у жовтні 2018 року. Однак у 2024 році проєкт скоригували й 2 грудня оголосили новий тендер з очікуваною вартістю понад 138 млн грн. Наразі будівля вже частково збудована. Загальна вартість проєкту – 228,7 млн грн.

У тендері перемогло ТзОВ «Стрім-Львів». Компанія зареєстрована у 2003 році та займається будівництвом. Власниками компанії вказані львівʼяни Володимир Федина та Юрій Савицький. Компанія будує 16-поверхівки на вул. Очеретяній у Львові.

Додамо, що востаннє гуртожитки ЛНУ будували у 1980-х роках. Загалом житловий фонд ЛНУ налічує 12 гуртожитків для понад 5 тис. студентів.

Комунальне підприємство “Зелене місто” Львівської міської ради 24 листопада уклало угоду з юридичною фірмою Mayer Brown International LLc (Велика Британія) про послуги з адвокатської діяльності на 20 тис євро, або 981 тис грн. Про це пишуть “Наші гроші” з посиланням на “Прозорро”.

Як писало видання NGL.media, в серпні 2025 року львівська поліція відкрила кримінальне провадження через можливі зловживання під час будівництва сміттєпереробного заводу.

Польську компанію-підрядника та невстановлених службовців Львівської міської ради підозрюють у розтраті бюджетних коштів.

Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові розпочали у 2021 році. Тендер на будівництво проводив Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який виступає одним із кредиторів проєкту.

У травні 2021 року ЛКП “Зелене місто” уклало контракт з підрядником – польською компанією Control Process S.A.

Добудувати завод мали ще у серпні 2023 року, однак у проєкт постійно вносили зміни, через що завершення будівництва відкладалось.

У 2024 році між міськрадою та підрядником стався публічний конфлікт, а в 2025 році спір продовжився. Справа вирішується в арбітражному порядку.

Поляки кажуть, що мерія невчасно та неповно оплачувала роботи. Мерія каже, що полякам вже давно заплатили 29 мільйонів євро, але вони зірвали строки будівництва – завод мав бути готовий до кінця 2025 року.

Британські юристи мають розглянути надані замовником документи щодо спірних питань між сторонами контракту на будівництва споруд для механічної та біологічної обробки твердих побутових виходів (Фаза І) у Львові, укладеного між ЛКП Зелене місто та АТ Контрол Процес” (Польща).

Йдеться про релевантний контракт і листування. Ще вони розроблять стратегію вирішення спірних питань з метою захисту прав замовника за цим контрактом і відстоювання його інтересів та складуть меморандум щодо стратегії вирішення спорів.

Mayer Brown – це міжнародна юридична фірма з головним офісом у США. Британська Mayer Brown International LLc є її лондонським підрозділом, який працює уже 130 років.

Нагадаємо, загальна вартість контракту становить понад 40 мільйонів євро.

Львівські депутати зверталися до голови Ради міністрів Республіки Польща Дональда Туска через критичну ситуацію з будівництвом польською компанією сміттєпереробного заводу у Львові.

У Львові продали майновий комплекс колишнього державного лікеро-горілчаного заводу на вул. Кордуби, 2. Новим власником стало ПрАТ “Львівський лікеро-горілчаний завод” — компанія, яка орендувала підприємство понад 25 років і була єдиним учасником аукціону. Власником компанії-покупця є львівський бізнесмен Іван Охабський. Переможець торгів запропонував майже 177 млн грн (без ПДВ), з урахуванням ПДВ – це понад 212 млн грн, передає Lviv.media.

До складу об’єкта увійшли 33 будівлі та споруди загальною площею понад 21 тис. м² — виробничі корпуси, цехи, склади, депо та інфраструктура. Частина приміщень, зокрема основний корпус 1931 року, має статус пам’ятки місцевого значення. Продаж стосувався лише нерухомого майна. Земельна ділянка під заводом, площею 4,9 га, в угоду не включена.

Львівська міська рада раніше повідомляла, що підприємство користувалося ділянкою без оформлених документів і накопичило борг понад 6,1 млн грн. У березні 2025 року мерія подала позов до Господарського суду, вимагаючи стягнення цієї суми. Судовий процес у цій справі триває.

Право постійного користування землею для заводу було припинене у вересні 2025 року. Новий власник повинен укласти договір оренди з містом або іншим чином врегулювати земельне питання.

ПрАТ “Львівський лікеро-горілчаний завод” належить бізнесменові Івану Охабському, який у 1990–2000-х роках керував державним заводом і представляв концерн “Укрспирт” у Львівській області. Підприємство було створене у 2000 році й з того часу орендувало майновий комплекс державного лікеро-горілчаного заводу. У 2013 році Іван Охабський потрапив до десятки найбагатших львів’ян за версією Forbes, із статками, що оцінили у 14 млн доларів. Він займається бізнесом у спиртовій промисловості та володіє 99,9% акцій Львівського лікеро-горілчаного заводу.

Львівський лікеро-горілчаний завод працює з 1931 року та є одним із найстаріших виробників алкогольної продукції у регіоні. За десятиліття він виготовляв горілку, лікери й настоянки під різними торговими марками.

Нині приватне підприємство випускає продукцію під брендами Perlova, Lemberg, Premium Lviv, Львівська, Дністер та інші, а також виробляє оцет.

За даними YouControl, у 2024 році компанія отримала 190 млн грн валового доходу, але чистий прибуток становив лише 25 тис. грн.

Сьогодні під час сесії міської ради підписали договір між замовником ЛКП “Львівавтодор” та Onur Group Ukraine, які є переможцем тендеру, на реконструкцію вулиці Гетьмана Мазепи у Львові. Підписання договору дає старт реалізації проекту.

Роботи розпочнуться всередині грудня без перекриття дорожнього руху. Спочатку підрядник працюватиме на ділянці від вулиці Миколайчука до вулиці Орлика, далі від вулиці Орлика до ТЦ “Спартак”.

Ці вулиці відремонтують у межах субпроєкту «Проект підвищення безпеки дорожнього руху у Львові – Пакет1», який здійснюється завдяки фінансуванню Європейського інвестиційного банку на суму 9,4 млн євро.

В часі війни будуть робити лише ту частину, яка стосується доїздів до лікарень: 1,4 км від Миколайчука до Орлика і від Орлика до ТЦ Спартак.

Які роботи заплановані ?

• Розширення проїзної частини — з теперішніх 2 до 4 смуг
• Створення окремої лінії для громадського транспорту
• Острівкові зупинки для громадського транспорту
• Облаштування велодоріжок та велосмуг
• Нові пішохідні переходи
• Паркувальні місця (заплановано 148 місць)
• Озеленення вздовж вулиці
• Повна реконструкція дорожнього покриття
• Заміна інженерних мереж
• Облаштування хідників
• Додаткові смуги на перехрестях для поворотів.

Вулицю відремонтують у межах субпроєкту «Проект підвищення безпеки дорожнього руху у Львові – Пакет1», який здійснюється завдяки фінансуванню Європейського інвестиційного банку на суму 9,4 млн євро.