У Львові відкрили садок, який не працював 15 років

У жовтні 2017 року відкрито дошкільний навчальний заклад № 9, що на вул. Рильського, 9, який не експлуатувався більше 15 років. У садочку функціонує 5 груп, за 2017 рік планують набрати 135 дітей. Водночас до кінця 2017 року у Львові планують відкрити ще 7 додаткових груп у садочках міста.Про це повідомляє прес-служба ЛМР.

Приміщення дошкільного навчального закладу № 9 не експлуатувалось більше 15 років. Його було передано у комунальну власність міста у 2009 році.

Також у даному садочку є вакантні посади.

«Нам у садочок потрібні педагоги, а саме: вихователі з відповідною педагогічною освітою. В нас є 5 вільних вакансій, ми будемо чекати початківців, але, які мають певну освіту, щоби розуміли, як працювати і мали певні розуміння, бо практика трошки відрізняється від того, що навчають у вищих навчальних закладах.

Весь колектив в нас молодий і батьки надають цьому перевагу тому, що діти зараз хочуть молодих, цікавих і усі ходяться у садок із задоволенням, які прийшли до нас відповідно до електронної реєстрації»,- зазначила Зоряна Казимирська, завідувач садочка № 9.

Роботи з реконструкції цього ДНЗ були розпочаті підрядною організацією КП «Львіврембудпостач» у 2010 році. Вартість робіт становила 1 550 000,0 грн. Відповідно до договору підряду, були виконані наступні роботи: підсилення фундаментів зовнішніх стін, змонтовано автономну котельню, частково замінено інженерні мережі, частково відремонтовано покрівлю, утеплено фасад, частково виконано благоустрій території та встановлено огорожу.

У 2013 році ТзОВ «Укрдизайнгруп» завершио коригування розробленої у 2009 році проектно-кошторисної документації для завершення робіт з проведення реконструкції приміщень з метою відновлення діяльності ДНЗ.

Впродовж 2014-2015 років відділом освіти Личаківського району п’ять разів оголошувалась процедура закупівлі робіт з реконструкції ДНЗ № 9, однак жодної пропозиції не було подано. За результатами конкурсних торгів у 2016 році визначено виконавцем робіт з відновлення ДНЗ Ві АЙ Пі «Будівельна компанія» (договір №10/02-1 від 10.02.2016).

За період 2010-2017 років у ДНЗ № 9 за кошти міського бюджету було виконано робіт на 11 млн. 874 тис. грн.

Нагадаємо, у 2017 році відкрито 23 додаткові групи (ДНЗ №17 – 5 груп, 150 – 1 група, 116 – 4 групи, 14 – 2 групи, 39 – 4 групи, 35 – 1 група, 48 – 1 група, 9 – 5 груп), заплановано відкрити ще 7 груп (ДНЗ № 17 – 5 груп, 150 – 1 група, 166 – 1 група).

Також заплановано, що в місті буде відновлено: ДНЗ № 111 (вул. Виговського, 1) – 6 груп, ДНЗ № 102 (вул. Медової Печери, 13) – 7 груп, ДНЗ № 97 ( вул. Дністерській, 25 ) – 4 групи, СЗШ № 70 (вул. Дорога Кривчицька, 3) – 3 групи, ДНЗ № 96 (вул. Клепарівська, 81) – 4 групи, на Білогорщі – 4 групи, вул. Сяйво – 2 групи, вул. Чижевського – 2 групи.

Фото: Олександр Мазуренко / прес-служба ЛМР.

Фільм “Сторожова застава” побив рекорд “DZIDZIO Контрабас” по касових зборах

Український фільм “Сторожова застава” за перший вікенд зібрав 8,1 млн грн. Про це повідомили в офіційній групі фільму у Facebook.

За даними спільноти, фільм за вихідні подивилось понад 110 тисяч людей, а касові збори складають майже 8,2 млн грн. Зазначимо, що загальний бюджет фільму становить 40 млн грн.

“Сторожова застава” також побила рекорд фільму “DZIDZIO Контрабас”, який за перший вікенд зібрав 7,7 млн грн.

Фільм “Сторожова застава” – це дебютна повнометражна робота українського режисера Юрія Ковальова. Сценарій фільму був написаний за мотивами однойменної книги письменника Володимира Рутківського.

Фільм розповідає про сучасного школяра Вітька, який через загадковий портал часу потрапляє у минуле. Хлопчик опинився в середньовічній Київській Русі, в 1120 році.

Там він рятується від смертельних небезпек, зустрічає нових друзів та вступає в битву з міфічними істотами. У минулому Вітя також зустрічає легендарних богатирів Добриню, Іллю та Олешка, з якими хлопчик битиметься проти половців і величезного кам’яного монстра.

Сторожова застава: 7 вагомих причин, чому вам треба подивитися нове українське фентезі

Як відрізнити: у Львові з’явились фальшиві гривні

У Львові у гіпермаркеті жінка намагалась розрахуватись фальшивою купюрою в 500 гривень. Про це повідомляє відділ комунікації поліції Львівської області.

Зазначається, що у Личаківський відділ поліції звернулась директор одного із львівських гіпермаркетів. Вона повідомила, що невідома особа в приміщенні торгового закладу намагалась заплатити за товар 500-гривневою банкнотою, яка має ознаки підробки. Працівники поліції встановили, що намагалася розрахуватися фальшивими гривнями 31-річна львів’янка. За її словами, сумнівну банкноту вона отримала в одному із пунктів обміну валют.

Купюра вилучена та відправлена на експертизу. Вирішується питання про відкриття кримінального провадження.

Зазначимо, шахраї не часто підробляють банкноти номіналом 500 гривень, адже вони в порівнянні з іншими мають більш високий рівень захисту, незважаючи на це, Нацбанк продовжує фіксувати випадки появи фальшивок.

Справжню купюру в 500 гривень можна відрізнити за наявністю мікровідтиску – трикутника з оком. На лицьовій стороні купюри номіналом в 500 грн в інфрачервоному світлі повинні бути видні: частина портрета Григорія Сковороди без обличчя, тобто волосся, піджак і контур шиї. Герб, так званий OVI-номінал у вигляді ромба праворуч від портрета, а також фрагменти слів “УКРАЇНА”, “П’ЯТСОТ”, частина великого номіналу і дві нижні точки тактильного опуклого знаку – для людей з ослабленим зором.

Під ультрафіолетовим світлом на купюрах можна побачити блискучу стрічку, а також додатковий знак з номіналом купюри. На підроблених – такого знаку немає. Така ж стрічка видна, якщо подивитися на купюру, підносячи її до світла.

Всього в грошовому обороті України є купюри номіналом 500 гривень зразків 2006 і 2015 років.

Як виглядає справжня купюра 500 гривень 2006:

Водяний знак – при перегляді на сонячних променях видно багатотонове зображення Григорія Скороводи.

При перевірці купюри на ультрафіолетовому обладнанні захисна стрічка стає синьо-жовтою.

При зміні кута нахилу банкноти ромб змінює колір з фіолетового на оливковий.

Захисна стрічка повністю занурена в купюру.

Зверніть увагу: на більшості підроблених банкнот зображення нанесені за допомогою поліграфічного друку.

Купюра, випущена в 2015 році, отримала додаткові рівні захисту. Проте, за період 2015-2017 років НБУ фіксував кілька випадків появи на ринку підробок. Вони були поганої якості, збувалися в невеликих магазинах і аптеках. В основному, шахраї користувалися довірливістю і недостатньою обізнаністю окремих громадян.

Як виглядає справжня купюра 500 гривень 2015 року:

Водяний знак (портрет Сковороди) проглядається на сонячних променях. З’явився додатковий елемент – позначення номіналу “500”.

Захисна плівка занурена в купюру, також на неї нанесли тексти і мікротексти.

SPARK-елементи – при розгляді банкноти під різними кутами деякі фрагменти будуть міняти колір від зеленого до синього.

Мікротексти видно тільки під збільшувальним склом.

Є флуоресцентний захист окремих фрагментів.

Наявні рельєфні елементи.

Клікніть для збільшення

Якщо виникли сумніви щодо оригінальності купюри можна звернутися в НБУ, найближче відділення банку або в поліцію. Відповідно до законодавства буде проведено безкоштовне дослідження.

Додамо, згідно з Кримінальним кодексом, за виготовлення, зберігання, розповсюдження, збут  підроблених грошей передбачене покарання від трьох до семи років позбавлення волі.

Джерело: lviv.vgorode.ua

Пенсіонерам запровадять оплату у міських маршрутках – 2 гривні

На позачерговому засіданні Громадської Ради при управлінні транспорту вкотре поговорили про проблему пільгових перевезень у Львові.

Керівники фірм-перевізників, які взяли участь в нараді, одноголосно заявили, що ситуація у місті є критичною. Держава не відшкодовує перевезення пільговиків, а Львів самотужки із такими витратами впоратися не може.

«У разі, якщо не обмежити пільговий проїзд, перевізники не гарантують, що зможуть працювати цієї зими», – кажуть у Громадській раді.

«Місто виділило 20 млн для компенсації перевізникам на рік, однак потрібна сума в десять разів більша»,

– сказала директорка департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Ірина Маруняк.

За словами Ірини Маруняк, виконком розгляне рішення, згідно з якими пенсіонери оплачуватимуть половину вартості проїзду як в автобусах, так і в електротранспорті. Чиновниця нагадала, що на території Львівської області пенсіонери сплачують половину вартості проїзду в автобусах. Цей наказ діє з червня, і ніхто ще його не скасував.

За словами голови інженерної комісії ЛМР Остапа Доскіча комісія вирішила – рекомендувати виконкому розглянути це питання та невідкладно прийняти необхідне рішення для забезпечення безперебійної роботи громадського транспорту. Пропонують підтримати і встановити для пенсіонерів 50% пільгу на проїзд, а не 100% як є досі.

Інші категорії можуть і далі їздити безкоштовно.

Директор «Львівелектротрансу» Михайло Сидорович розповів, що таке рішення позитивно вплине на економічний стан підприємства, бо зараз пільговики становлять понад 60% пасажирів у трамваях і тролейбусах.

Джерела: Твоє Місто, Львівська газета.

У Львові 1-а стоматполіклініка пройшла реформу: пацієнти тепер платять за послуги через касу

Львові лише 1-а стоматполіклініка пройшла реформу, перейшовши у статус комунального некомерційного підприємства.

З кінця червня оплата послуг там відбувається через касу, проте діти та малозабезпечені категорії населення і досі можуть лікувати зуби безкоштовно – для цього виділяють кошти з міського бюджету Львова. Сьогодні, 3 жовтня, під час брифінгу у поліклініці лікарі розповіли, як зросла їхня зарплата, скільки працівників скоротили і що у майбутньому у медустанові планують змінити. Про це повідомляє кореспондент ІА ZIK.

«За два місяці роботи у новому форматі ми повністю перебудували стоматологію. Тепер усі пацієнти, яким надаємо платні послуги, йдуть через касу. Принцип «гроші йдуть за пацієнтом» у нас втілений на практиці», – повідомив головний лікар КНП «Стоматологічна поліклініка №1» Петро Питльований. – Можна сказати, що вперше ми на шляху до чесної роботи стоматолога-пацієнта. Використання грошей міста стало прозорим».

Відтак, зараз у поліклініці за видалення зуба потрібно заплатити 130-190 грн, за пломбу – 200-400 грн.

Зараз у поліклініці працює 239 осіб, з них 117 стоматологів. Лікарі отримують максимум 10 тис. грн зарплати, санітарки і медсестри – 4-4,5 тис. грн.

Головний лікар повідомив, що внаслідок реформи з поліклініки звільнили небагато людей. З лікарів пішов лише той, хто працював у приватних клініках, з молодшого медперсоналу – ті прибиральниці «які не прибирають, а вишивають». Голова профспілки стоматологічної поліклініки Ольга Пораскова уточнила, що на момент перетворення було 330 працівників. Скоротили 59 осіб, з них – 20 лікарів.

На питання щодо якості витратних матеріалів, якими лікують пацієнтів, Петро Питльований заявив: «Ви де-небудь бачили неякісний медикамент? Він є або наш, або іноземний аналог. Але все – ліцензовані речі. Ми все купуємо через ProZorro. І ніяких неякісних матеріалів».

Він додав, у майбутньому у поліклініці планують звільнити лікарів від паперової роботи, встановивши потужний сервер для бази даних.

«Пацієнт отримуватиме магнітну картку, з якої приходитиме до лікаря. У кабінеті стоятиме комп’ютер із програмою бази даних», – повідомив Петро Питльований.

Міський голова Львова Андрій Садовий пообіцяв, що місто і надалі фінансово підтримуватиме медустанову.

«Важливо, щоб ви мали рівень сервісу не гірший, а кращий, ніж має приватна стоматологія. Місто готове інвестувати кошти у вас і допомагати, бо власником цього закладу є громада Львова», – заявив міський голова.

На Львівщині відреставрують аварійний замок за понад 8 млн гривень

У Поморянському замку проведуть відновлювально-реставраційні роботи. Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації 13 вересня уклав договір з колективним підприємством “Центр комплекс” Львівської обласної асоціації інвалідів на виконання першочергових аварійно-відновлювальних робіт та реставрації замку-палацу в смт. Поморяни (Золочівський район). Сума договору становить 8,2 млн грн. Про це стало відомо з сайту Prozorro, повідомляє НашіГроші.Львів. 

Згідно з технічним завданням, переможець очистить будівлю від дерев та кущів, укріпить фундамент, змурує зруйновані стіни, встановить тимчасові кріплення для віконних прорізів та залатає дах. Наразі замок знаходиться в аварійному та напівзруйнованому стані, збережено лише два двоповерхові корпуси та кругла кутова вежа.

Торік Поморянський замок укріпили дерев’янами підпорами

Крім цієї фірми участь у торгах брали: ПП «Думна», ПП «Промтехімпекс» та ТОВ «Вест білдінг груп». Первинна (9,8 млн грн) та остаточна (8,2 млн грн) пропозиції КП «Центр комплекс» була найдешевшими. Ціна робіт є майже на 21% нижчою, ніж очікувана вартість. Згідно з розрахунковою ціною, витрати фірми на зарплату працівникам складуть 1,4 млн грн (17% від суми), а прибуток — 130 тис. грн (1,5%).

Колективне підприємство «Центр комплекс» належить Львівській обласній асоціації інвалідів Всеукраїнській організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України».

ПП «Думна» зареєстроване у Львові, а його одноосібним власником є Михайло Васильців.  Зараз кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Вест білдінг груп» є Наталя Тимрук-Середа, проте раніше фірма належала Світлані Гринкевич, Василині Пулик та Олені Сапізі, остання — дочка начальника Національної академії сухопутних військ Павла Ткачука.

Приватне підприємство «Промтехімпекс» належить Дмитру Романенку. Це друга участь компанії у публічних закупівлях. Раніше фірма отримала підряд на майже 200 тис. грн на ремонт котлів від «Львівської залізниці».

Дорогу до Поморян поремонтували

ДОВІДКА:

Поморянський замок – неприступна фортеця короля Яна Собєського

Це – пам’ятка історії та архітектури в селищі Поморяни Золочівського району. Дотепер збереглись два двоповерхові корпуси і кругла кутова вежа. У південному корпусі облаштована відкрита галерея. Свого часу замок належав руській родині Кердеїв. Опісля, наприкінці XIV ст., маєток перейшов до Зигмунта (Сігізмунда) Сененського і був у руках цього роду до 1619-1620 рр., коли ці землі купив Якуб Собєський – батько майбутнього короля Польщі.

Колись Поморянський замок був улюбленим місцем перебування короля Яна Собєського, який витратив на його відбудову 25000 злотих, за допомогою інженера-спеціаліста (можливо, Шарля Бенуа) підніс його з руїн. Після цього замок витримав усі татарські напади та облоги.

Згодом ще неодноразово змінював власників. Сьогодні ж, після багатьох перебудов і довгого періоду занепаду, замок втратив свій первісний вигляд і перебуває в аварійному стані. Збереглися лише два двоповерхові крила, східне із круглою вежею та південне з галереєю.

Найцікавіші ідеї львів’ян, які можуть профінансувати з міського бюджету Львова

15 вересня закінчився термін подачі проектів, які фінансуватимуться за кошти громадського бюджету Львова. Цьогоріч на громадський бюджет львів’яни подали більше проектів, ніж у 2016 році. Зокрема вони подали більше 260 проектів на загальну суму понад 200 млн грн. До кінця жовтня виконавчі органи міської ради розглядатимуть усі подані, після чого протягом двох тижнів (з 1 до 15 листопада) львів’яни зможуть проголосувати за своїх фаворитів, а проекти, що наберуть найбільше голосів, будуть втілені за кошти громадського бюджету.

Однією з цьогорічних новацій громадського бюджету стало те, що крім тих, хто живе, працює або навчається у Львові, свої проекти змогли подати мешканці Рудного, Винник та Брюхович.

Кожна людина голосувала за один малий проект (сума якого ставить до 500 тис. грн) та за один великий проект (до 3 млн грн). Зробити це можна було на сайті громадського бюджету за допомогою Bank ID, або у міських ЦНАПах. На реалізацію ідей львів’ян у бюджеті передбачено 20 млн грн (12 млн грн на малі проекти і 8 млн грн на великі).

Як і торік львів’яни хочуть покращити або створити нові громадські простори, дитячі майданчики, облаштувати території шкіл та садків, де навчаютьяся їхні діти. ZAXID.NET переглянув усі подані проекти та відібрав 15 найцікавіших, що можуть вплинути на розвиток різних районів Львова.

Під небом Сихова: життя на даху кінотеатру імені Довженка

За 3 млн грн у кінотеатрі імені Довженка хочуть відремонтувати дах, встановити сонячні панелі та облаштувати новий громадський простір з вуличними меблями та озелененням на даху будівлі.

Теперішній стан даху кінотеатру

«Метою проекту є створити багатофункціональний освітньо-культурний простір на даху КОЦ ім. О. Довженка для сихівчан та гостей усіх вікових категорій. Зокрема віремонтувати дах (перекриття, утеплення, ремонт водостічної системи, що одночасно дозволить зберегти саме приміщення в належному стані), облаштувати зелені, відпочинкові та наукові зони», – зазначено у описі проекту.

Як пропонують використовувати простір на даху кінотеатру

За кошти громадського бюджету у кінотеатрі імені Довженка також хочуть встановити контейнери для сортування відходів та сонячні панелі.

«Наш Сільмаш» – перший громадський спортивний простір

На занедбаній ділянці поряд зі стадіоном «Сільмаш» хочуть облаштувати зони для активного відпочинку. У такий спосіб мешканці намагаються захистити спортивну територію від житлової забудови.

За 2,8 млн грн тут хочуть зробити кілька спортивних зон, зокрема відновити футбольне поле, зробити баскетбольний майданчик з гумовим покриттям, встановити вуличні тренажери та облаштувати два дитячі майданчики, один з яких буде пристосований для дітей з інвалідністю.

Greenko: персональний помічник із сортування та збору вторинної сировини

Львів’яни розробили мобільний додаток, який допоможе мешканцям Львова сортувати відходи. У цьому додатку львів’яни можуть обрати тип сировини, яку вони збирають, вказати свою адресу та час. У вказаний час до людини приїде кур’єр та забере зібрану сировину. Вартість реалізації проекту майже 3 млн грн.

Спосіб оформлення заявки для виклику кур’єра за допомогою додатку

«Під час першого виклику кур’єр надасть вам безкоштовні картонні eкo-контейнери на кожен тип сировини, який ви сортуєте. Кожного тижня наш greenko-кур’єр у вказаний вами час, буде приїжджати, щоб забрати відсортовані відходи, а вам нараховуватимуться бонуси на персональний рахунок. Усі бонуси в майбутньому можна використовувати для отримання подарунків», – зазначено у описі проекту.

Громадський простір на Дорошенка, 45 (зупинка «Русалка Дністрова»)

За зупинкою «Русалка Дністрова», що на вул. Дорошенка, 45, хочуть облаштувати громадський простір з вуличними меблями, озелененням та велостоянкою. Вартість реалізації цього проекту становить 106 тис. грн.

«Проект полягає у створенні зручного і екологічно чистого громадського простору біля трамв. зуп. «Русалка Дністрова». Тут львів’яни зможуть відпочити, погортати книжку або погуляти з дітьми. Створення подібних острівців дозволяє розвантажувати «ближній центр» міста і розвивати райони. Проект є послідовним продовженням створення муралу на Дорошенка,45», – йдеться у описі проекту.

Міні-басейн у парку «Високий замок»

ГО «Замкові моржі» ініціює облаштування міні-басейну поблизу джерела у парку «Високий замок». Окрім басейну, там хочуть також висадити дерева та кущі, встановити освітлення та велостоянку.

На реалізацію цього проекту хочуть витратити 407 тис. грн, з яких близько 100 тис. грн хочуть витратити на укріплення фундаменту, ще 100 тис. грн. на дизайнерські рішення з облаштування цієї території.

На громадський проект подали ще один проект, що стосується розвитку парку «Високий замок». Йдеться про відновлення спортивного майданчика для дітей за майже 500 тис. грн.

Розбудова пригодницького містечка для дітей у Парку культури

«Пласт» спільно з ГО «Парк Культури» облаштовує у Парку культури безкоштовне пригодницьке містечко для дітей. Вони подали на громадський бюджет проект 2-ї черги облаштування цієї території, що передбачає будівництво амфітеатру, драбин та лазанок у вигляді павутини. Вартість реалізації проекту становить 500 тис. грн.

«Актуальність проекту зумовлена відсутністю альтернативних ігрових просторів для дітей та молоді віком від 6 до 14 років в паркових зонах, низьким рівнем використання практик іноземного досвіду в облаштуванні ігрових майданчиків. На території Львова є лише поодинокі приклади реалізації проектів ігрових просторів із нетиповим (креативним) обладнанням», – йдеться у описі проекту.

У Парку культури також хочуть облаштувати тренувально-вигульний майданчик для собак. Тут хочуть встановити лінії перешкод, станцію для прибирання та лавки. Вартість реалізації проекту становить 348 тис. грн.

Карпатські водоспади на Сихові

На вул. Зубрівській, 30, на території СЗШ №84 хочуть утеплити стіни басейну та прикрасити фасад муралом з зображенням карпатських пейзажів. У описі проекту зазначено, що карпатська тематика має спонукати людей відвідувати цікаві місця на Заході України. Вартість проекту становить 453 тис. грн.

Стіна, на якій хочуть намалювати мурал

«Проект передбачає утеплення стін басейну, шляхом перетворення занедбаних зовнішніх фасадів у креативну фото-зону для громадськості. Якісні, професійні кольорові малюнки оживлюють одноманітні простори типової забудови у житлових масивах і тому такі зображення на великих поверхнях дуже добре сприймаються. Проект пов’язано одночасно і з енергозбереженням, і з розвитком креативних ініціатив», – йдеться у описі проекту.

Тренувально-вигульний майданчик для собак навпроти ЛКП «Лев»

На вул. Промисловій, напроти ЛКП «Лев», хочуть облаштувати майданчик для вигулу та тренування собак, який вирішить проблему вигулу собак, які тимчасово утримуються на підприємстві. Тут хочуть встановити комплекти з 8 перешкод для собак, станцію для прибирання та лавки з ємкостями для води. Вартість реалізації цього проекту становить 314 тис. грн.

«Вулиця Промислова, на якій розташоване ЛКП «Лев» – це вулиця з інтенсивним рухом у промисловому районі Львова. Саме тому громадська ініціатива Dog-Friendly City пропонує облаштувати належним чином оснащений майданчик для вигулу і тренування собак, що перебувають на підприємстві, адже кожного дня мінімум двічі на день працівники ЛКП «Лев» вигулюють понад 40 собак. Також з ними працює кінолог. Основна мета – належна соціалізація собак, що були безпритульними, та їх прилаштування у родини (адопція)», – йдеться у описі проекту.

Пляж біля озера на вул. Замарстинівська – Заозерна

У Шевченківському районі Львова, на ділянці між вулицями Замарстинівська – Заозерна місцеві мешканці хочуть очистити озеро та облаштувати пляж з дерев’яною набережною та мостом. На реалізацію проекту планують витратити 2,7 млн грн.

«Озеро має дуже великий потенціал як рекреаційної зони, воно знаходиться на території міста, повз нього проходить вело магістраль до Брюхович. Тому даний проект дасть можливість відновити озеро а також прилеглу територію на вулиці Замарстинівській і Заозерна, а також створити нове місце для відпочинку і розваг. Проект передбачає повне очищення озера і прилеглої території, створення пляжу, місць відпочинку, дитячий і спортивний майданчик», – йдеться у описі проекту.

Реконструкція Скнилівського парку

За 3 млн грн у Скнилівському парку хочуть облаштувати зони для пікніків, встановити альтанки, мангали, лавочки та вуличне освітлення.

Зокрема проектом передбачено встановлення п’яти альтанок, 10 столів з лавками та п’яти мангалів з каменю.Також у Скнилівському парку хочуть облаштувати дитячий майданчик, елементи якого будуть виготовлені з дерева.

Проект реконструкції та відновлення парку Горіховий гай

У Франківському районі мешканці ініціюють реконструкцію парку Горіховий гай. За 2,2 млн грн тут пропонують провести санітарну очистку кущів та дерев, встановити лавки та урни для сміття, покращити систему збору дощової води та ін.

«Горіховий гай – велика зелена територія міста, яка має великий невикористаний потенціал для мешканців всього міста. Сьогодні територія парку в кращому випадку використовується точково для пікніків з алкоголем, а в своїй більшості залишається непрохідними хащами», – йдеться у описі проекту.

Рудно-парк. Візитка селища та гордість Залізничного району Львова

У центрі Рудного хочуть облаштувати парк з сучасними вуличними меблями, освітленням та інфраструктурою. За кошти громадського бюджету тут хочуть також облаштувати кілька різних зон, зокрема скейт-майданчик, дитячий майданчик, місце з вуличними тренажерами та ін.

«Наразі Рудненський парк знаходиться у недоглянутому та незадовільному стані: багато чагарників, відсутнє освітлення, лавочки, доріжки. Для молоді відсутнє місце для проведення вільного часу та майданчик для заняттям спорту. Важливе місце займає безпека життя та здоров’я мешканців. Зокрема, діти, які навчаються в другій зміні, повертаючись додому доводиться проходити через темний парк», – йдеться у описі проекту.

На реалізацію цього проекту у 2018 році передбачено витратити 2,6 млн грн. Окрім благоустрою та облаштування дитячих майданчиків, тут передбачено також встановити систему відеоспостереження.

Облаштування веломайстерень вздовж велодоріжок

За 498 тис. грн у Галицькому районі Львова хочуть облаштувативелоінфраструктуру вздовж велодоріжок. Зокрема, у 20 місцях передбачено встановити веломайстерні, парковки, лавки та смітники.

Прогнозовані місця, де будуть веломайстерні

Встановлення відкритої сцени в парку Богдана Хмельницького у Брюховичах

Мешканці Брюхович ініціюють облаштування відкритої вуличної сцени у парку імені Богдана Хмельницького. Вартість будівництва вуличної сцени з каменю становить 314 тис. грн.

«Встановлення вуличної сцени в парку ім. Б. Хмельницького дасть змогу мещканцям проводити концерти та театральні вечори, що позитивно вплине на розвиток культури нашого селища. Важливо, що хоча місце встановлення сцени пропонується в самому центрі селища, в околиці 250м немає житлових будинків, що позитивно вплине на можливість проведення гучних заходів», – йдеться у описі проекту.

Актовий зал у народному домі Збоїщ

У Міському народному домі Збоїщ місцеві мешканці хочуть облаштуватисучасний актовий зал. За 500 тис. грн тут хочуть провести капітальний ремонт приміщення, звести сцену та придбати крісла.

Інформацію підготувала редакція Zaxid.net.

За півроку експорт товарів підприємств Львівщини зріс

У січні-червні цього року експорт товарів підприємствами Львівської області становив 723,9 млн доларів США. Порівняно з січнем-червнем минулого року експорт зріс на 22%, або на 130,7 млн доларів. Про це повідомляє прес-служба ЛОДА.

Найбільші обсяги експортованої продукції припали на Польщу (26,3% від загальнообласного експорту), Німеччину (12,5%), Чехію (6,9%) та Данію (6,6%). Експорт товарів у країни Європейського Союзу становив 547,9 млн доларів, або 75,7% від загального експорту області, та збільшився порівняно з січнем-червнем 2016 року на 20,8%.

Серед товарів, які Львівщина експортувала у січні-червні 2017 року, переважали електротехнічне обладнання та їх частини (26,3% від обсягу експорту області), меблі (11,9%), деревина і вироби з неї (9,7%), жири та олії (6,9%), зернові культури (5,5%), цукор і кондитерські вироби з цукру (5,1%).

Зростання експорту зумовлене збільшенням порівняно з січнем-червнем 2016 року поставок цукру і кондитерських виробів з цукру у 17,2 раза, жирів та олій – на 52,2%, меблів – на 38,6%, електротехнічного обладнання – на 23%.

Для порівняння, у січні-липні 2013 року експорт товарів з Львівської області становив 705,7 млн дол. США, імпорт в область – 1448,8 млн дол. Порівняно зі січнем-липнем попереднього 2012 року експорт скоротився на 10,4%, або на 81,7 млн дол., імпорт – на 22,2%, або на 413,4 млн дол.