Концерн «Електрон» висловив свої зауваження розробникам нової лівреї та пояснив концепцію власного заводського дизайну.
«Електрон» назвав конкретні аргументи проти нової лівреї для львівського транспорту. Далі – прямим текстом:
“До концерну «Електрон» надходять прохання прокоментувати новий варіант брендування громадського транспорту. Одні висловлюються «за», інші ж його не сприймають і віддають перевагу заводському дизайну.
Концерн «Електрон» вже висловив свої зауваження розробникам нової лівреї, а нині спробує пояснити своє бачення громаді і пояснити концепцію нашого власного заводського дизайну, а висновки робіть самі.
В чому полягає різниця між звичайним і промисловим дизайном?
Вільний дизайнер втілює власне естетичне бачення.
Промисловий дизайнер не має такої свободи – йому належить виразити інженерну красу й цілісність речей, що будуть вироблятися на конкретному виробництві. Це дуже складно: промисловий дизайнер мусить прагнути до максимальної технологічності й економічності рішення.
Головні принципи промислового дизайну:
хороший дизайн – ненав’язливий, він не є декоративними об’єктом чи предметом мистецтва;
хороший дизайн довговічний;
хороший дизайн економить ресурси;
хороший дизайн враховує характер технологічних процесів;
хороший дизайн – це якомога менше дизайну: більше чистоти, більше простоти.
Головна рушійна промдизайну – призначення об’єкта. Тобто у дизайні має бути тільки те, що необхідно – ні більше, ні менше.
Критики електронівського дизайну заявляють, що його кольорова гама не пасує до архітектурного середовища Львова.
Але будь де громадський транспорт повинен чітко і виразно виділятись в транспортному потоці, а не бути закамуфльованим під оточуюче середовище! Це ж не танк чи БТР. Хоча в колористиці транспорту і бронетехніки є одне спільне і надважливе функціональне призначення – це безпека! В першому випадку – пасажирів у яскравому і добре помітному трамваї чи тролейбусі, в другому – безпека екіпажу в малопомітній техніці.
Колір – він має значення!
І тому, хоч і не без палких суперечок, заводськими дизайнерами був запропонований варіант з використанням як основного жовтого кольору, а саме RAL 1016, т.з. «жовта сірка». В процесі неодноразового багатовимірного моделювання трамваю в жовтому кольорі було вирішено підкреслити певні елементи чорним кольором RAL 9005 «чорний бурштин», що в свою чергу виділило динамічні форми и чіткі лінії трамвайного вагона. Також хотіли підкреслити, що цей транспорт є екологічним і тому обрали варіант з додаванням елементів зеленого кольору, а саме RAL 6018 (жовто-зелений).
І, нарешті, ці кольори експлуатаційно зручні: на них менше видно пил, дорожній бруд, а також чорний нагар, що неминуче осипається з контактної мережі. В запропонованому ж варіанті з білими полосами як внизу вагона, так і на даху все це буде виглядати, м’яко кажучи, непривабливо.
А тепер конкретні аргументи проти нової лівреї для львівського транспорту:
1) З точки зору безпеки руху: білий «верх» трамвая повністю зникає, розчиняється у довколишньому оточенні. Білий, так би мовити колір — це повна його відсутність. Найбільшою помилкою є відсутність сигнального кольору власне у контексті дизайну громадського транспорту. Не можна робити його «невидимкою».
2) З точки зору художника: запропонований варіант мав би перемогти у номінації «Найневиразнішого поєднання кольорів». У природі, звичайно, зустрічається така комбінація, однак завжди воно підкреслюється третім (або більше) контрастним кольором . Загальне враження від побаченого: як вилинялий після багаторазового прання, мінімум яскравості та привабливості.
3) З точки зору промислового дизайну: існує можливість значно цікавіше розподілити елементи нового пофарбування. Звичайно, насамперед, замінивши кольори на потужне, гармонійне та раціональне їх поєднання. Бо білий + жовтий виглядає як «недофарб».Білий сприймається як ґрунт, по якому мав би лягти якийсь яскравий колір. Тоді чому б не, саме як тепер, зелений?
Існуюче пофарбування (жовто-зелене) має сенс. Окрім його помітності та власного обличчя він надає нашій уяві сигнал: ЕКОЛОГІЧНІСТЬ. Важко знайти більш позитивне, яскраве та весняне та мажорне за психологічним сприйняттям поєднання.
4) З точки зору просто людини: НАВІЩО це все?
З роками таке поєднання вже є звиклим, здалека видно трамвай/тролейбус, який очікуєш на зупинці.У нашому місті, де часто буває мряка, туман, дощ — це особливо підбадьорює. Навіщо щось змінювати, якщо існуюче цілком гарне?
Висновок: не треба шукати інакшого добра від добра, що є. Краще продумати заходи щодо збереження зовнішніх поверхонь та внутрішнього простору цих зручних та трамваїв/тролейбусів/автобусів.
Якщо стисло, це все.
Сподіваємось, наша позиція зрозуміла. Зі свого, боку ми та наші фахівці з промислового дизайну готові до конструктивного обговорення нового брендування львівського транспорту з представниками міської ради та транспортних підприємств, громадськими активістами”.