У Львівській області запустили будівництво заводу з виробництва кормових білкових біодобавок українсько-нідерландської компанії «Фіднова». Про це повідомляє delo.ua.
“Ми починаємо черговий проект, вартістю майже 500 млн грн спільно з голландцями. Завод з виробництва біодобавок в Буську Львівської області. Приймаємо заявки будівельних компаній на участь в тендері по генеральному підряднику на проект до 13 травня 2019 року. Ті компанії, які пройдуть акредитацію, отримають документацію і візьмуть участь в тендері”, – повідомив підприємець Ігор Лиска.
За його словами, загальна площа забудови складе 11,1 тис. кв. м. Головний виробничий комплекс – 6,7 тис. кв. м, склад готової продукції – 1 000 кв. м, котельня – 900 кв. м, очисні споруди – 2 000 кв. м, біофільтр – 500 кв. м.
Як проінформували місцевому виданню «Буський медіа портал» у Буській РДА, ТОВ «Фіднова» на відкритому земельному аукціоні придбало земельну ділянку, площею 9.07 га, це територія «Райагробуду». А також підприємство біля території купило на аукціоні земельну ділянку.
Нагадаємо, у грудні минулого року в сесійній залі Буської районної ради відбулася зустріч директора ТОВ «Фіднова» Андрія Огородніка із представниками громади щодо будівництва нового переробного заводу.
На території заплановано будівництво переробного заводу, який буде першим на території України. Це буде переробка відходів тваринного виробництва та виготовлення відповідного борошна, корму для собак, котів тощо. Заплановано працевлаштувати понад 100 чоловік.
Під час зустрічі було повідомлено, що інвестор не випадково вибрав Буськ, оскільки місто знаходиться в доступній відстані від м’ясокомбінатів області, які будуть основними постачальниками сировини. Завод власним транспортом буде здійснювати перевезення сировини до Буська, де її відразу будуть переробляти в цілодобовому режимі. Оскільки продукція заводу буде експортуватися у європейські країни, то технологія виробництва повинна бути на найвищому рівні.
На території не заплановано будівництво складу сировини, її не будуть тут зберігати, а відразу переробляти.
Дрогобицький завод автомобільних кранів (DAK) у лютому 2019 року відновив виробництво та вже готує власну спецтехніку до випробувань у Збройних силах України.
В даний момент автокран КТА-25 на шасі КрАЗ 63 221 вже пофарбований у військовий колір, пройшов етап заводських випробувань і готується до відправки на полігон.
Автокран КТА-XNUMX один з найпопулярніших виробів підприємства. Він може встановлюватися на велику кількість моделей вантажівок різних виробників, таких як МАЗ, КрАЗ, КамАЗ, MAN, Tatra та інші.
Компанія Klingspor переносить частину виробництва з Франції до Львівської області. Klingspor – провідний виробник абразивних матеріалів з представництвом у більш ніж 39 країнах, повідомляє прес-служба Львівської обласної держадміністрації.
Продукція компанії багато років використовується в металообробній, деревообробній промисловості, будівництві та інших галузях та завдяки своїй високій якості користується попитом як на європейському, так і на українському ринках. Компанія працює на світовому ринку понад 125 років, а в Україні цього року планує відсвяткувати свою 10 річницю.
Лише за останні чотири роки діяльності на Львівщині підприємство інвестувало в завод понад 7 млн євро.
На сьогодні компанією збудовано виробничі, складські та адміністративні приміщення загальною площею 6700 кв. м (м. Великі Мости, Сокальський район), в ній працює понад 200 людей. І вже цього року планується переміщення частини виробничих потужностей з Франції до України.
Політика компанії спрямована на постійний жорсткий контроль якості. На сьогодні в асортименті абразивів Klingspor понад 50 000 найменувань продукції.
Виробничі приміщення компанії переконують ультрасучасним машинним парком та висококваліфікованим персоналом. Високу якість інструментів забезпечують комплексною перевіркою всіх деталей виробництва: від закупівлі сировини до виробництва продуктів та поставки клієнтам.
Потужності збанкрутілого заводу планують придбати коштом міського бюджету, пише Zaxid.net
Львівська мерія планує викупити та відновити Львівський автобусний завод. Відповідний проект ухвали, який ще мають розглянути депутати, оприлюднений ввечері 8 лютого на офіційному порталі ЛМР.
Згідно з проектом ухвали, депутатам Львівської міськради пропонується визнати за доцільне відновлення роботи Львівського автобусного заводу та надати згоду на придбання будівель заводу.
Для цього профільні департаменти ЛМР мають розробити та подати на розгляд міської ради план створення та реалізації інвестиційного проекту «Львів ЛАЗ», а також порядок викупу або вилучення у власників чи розпорядників активів фірм, які діють на території ЛАЗу.
Крім того, проектом ухвали передбачено, що мерія має знайти кошти на придбання будівель та інших об’єктів ЛАЗу. Вартість такої покупки не вказана.
Однак остаточне рішення мають прийняти депутати ЛМР, які розглядатимуть проект ухвали під час наступного засідання сесії, 15 лютого.
Нагадаємо, що Львівський автобусний завод викупив та довів до банкрутства російський бізнесмен Ігор Чуркін. Завод остаточно зупинив виробництво у 2014 році. Зараз ТОВ «Львівські автобусні заводи», яке перебуває в процесі припинення діяльності, офіційно записане на Ігоря Чуркіна та низку компаній, зареєстрованих в Канаді і Великобританії.
Ситуація навколо ЛАЗу загострилась у січні 2018 року, коли поліція почала затримувати арештовані автобуси комунального перевізника АТП-1 через борги за придбані у 2009-2010 роках автобуси ЛАЗ.
Львівська міськрада двічі намагалась прийняти ухвалу про меморандум про сплату боргу між ТзОВ «Оптимум Фактор», яке отримало право вимоги боргу від Львівського автобусного заводу, АТП-1, ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ЛКП «Львівводоканал». Впереше таку ухвалу проголосували в жовтні 2017 року, але вже на наступному засіданні депутати скасували власну ухвалу. Вдруге меморандум планували винести на голосування депутатів 25 січня, але вирішили не виносити на розгляд через протести, а натомість ЛМР проголосувала за звернення до ГПУ та МВС з проханням розслідувати приватизацію ЛАЗу та вирішила розглянути питання боргів ЛАЗу пізніше.
Станом на 9 лютого, поліція затримала вже 12 комунальних автобусів. Крім того, арештовані всі рахунки АТП-1. Через це мерія вирішила створити нове комунальне АТП-2, однак таке рішення також ще мають погодити депутати ЛМР.
Львівські підприємці, ІТ-спеціалісти та митці створюють нові локації для роботи та відпочинку у місцях, які раніше для цього пристосовані не були – на заводах, у парках чи в нових надсучасних кварталах.
The Village Україна розповідає про п’ять креативних просторів сучасного Львова.
Територія колишнього заводу «Галичскло» зараз працює як простір для вечірок та роботи.
Центром цього простору став нічний клуб FESTrepublic club.
!FEST republic розташований в індустріальному районі Підзамче, на вулиці Старознесенській. За рік роботи у клубі та на території довкола відбулось чимало концертів, вечірок та міських фестивалів. Більшість з них – проекти самого !FEST republic. Але локація відкрита і для ініціатив ззовні.
У 2015 році найбільша львівська ресторанна мережа !FEST викупила колишній завод «Галичскло», який не працював близько 10 років. У його приміщеннях ресторатори відкрили свій офіс, а поруч із ним почали облаштувати простір для відвідувачів.
Перші гості !FEST republic приходили до нічного клубу. Пізніше, у квітні 2017, під час фестивалю крафтового пива та вінілів, задіяли територію заводського подвір’я. Під час фестивалю FESTrepublic Weekend для нічних вечірок відкрили нову локацію – 10-й корпус колишнього заводу. Також на території працюють виробничі майстерні, склад, пекарня та їдальня.
Інший завод на Підзамчі – РЕМА, де в радянський час виготовляли медичне обладнання, зараз працюють офіси, майстерні, галереї актуального та вуличного мистецтва, кількаповерхова фотостудія, майданчик для вечірок та театр.
Першими новими мешканцями Львівського заводу радіоелектронної апаратури стали дизайнерське бюро Hochu rayu та ресайклінгова лабораторія Zelenew, де створюють речі з перероблених пластикових пляшок.
Зараз кількість мешканців Zavod’у виросла в кілька разів. У приміщеннях РЕМА облаштувались галереї сучасного та вуличного мистецтва Zefirina та «Фарбований лис», влаштовує вистави театр «Гершом», а Ganok регулярно робить вечірки та кінопокази. Тут же відкрився перший львівський еко-коворкінг.
Окрім цього на території заводу працюють різноманітні майстерні, студії та виробництва. І досі на заводі вистачає вільних приміщень – територія приваблює творчі проекти низькою вартістю оренди.
Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури (РЕМА) розташований на вулиці Заводській, 31. Сто років тому тут працювала фабрика ваг братів Вінтер. Окрім ваг, на цій території раніше виготовляли свічки, руберойд, асфальт та спеціальний картон, яким покривали дахи. В часи розквіту на заводі РЕМА працювало кілька тисяч робітників, які виготовляли медичні меблі та устаткування для лікарень.
Львівський Парк культури імені Богдана Хмельницького приваблює молодь вуличними фестивалями, а батьків із дітьми – атракціонами.
У 2017-му в парку відкрилась нова локація – Prostir. Це платформа, що працює просто неба. Тут можна організувати будь-яку подію: від воркшопу чи тренінгу до вечірки. Заклад працює як літнє кафе, а ввечері тут влаштовують кінопокази.
У 2014 році до керівництва парком прийшла нова команда менеджерів, які заявили про намір створити у Львові сучасний та зручний парк. За кілька років занедбана територія перетворилась на популярну локацію.
Парк є популярним міським майданчиком для подій для різної аудиторії. Тут відбуваються безкоштовні кінопокази просто неба, фестивалі (театру, вуличної їжі, фарби і навіть кавунів) та пікніки. У парку є власний урбан-сад та інклюзивний дитячий майданчик. Поступово оновлюється парк атракціонів. Невдовзі тут планують облаштувати спортивні майданчики, поле для гри в петанк та виділити частину території для прогулянок з собаками.
На території Парку культури розташований стадіон «Юність», де грають місцеві команди з регбі та американського футболу. На час проведення Alfa Jazz Fest другий рік поспіль стадіон перетворюється на безкоштовну фан-зону, де перед великим екраном, що транслює концерти зі паркової сцени імені Едді Рознера, щодня збирається кілька тисяч глядачів.
Парк культури
Фабрика повидла (Jam Factory Art Center)
Після завершення ремонту львівська «Фабрика повидла» має стати найбільшим арт-центром міста. На фабриці планують відкрити виставковий зал для сучасного мистецтва, концертний та театральний майданчик, кінотеатр, бібліотеку та коворкінг. Зараз тут працює вуличний майданчик для кінопоказів та лекцій. Розпочне роботу центр наступного року.
Будівля, що нагадує замок, раніше була Фабрикою спиртових виробів та підсолоджених трунків «Кронік і син». За радянських часів тут працював винзавод «Укрголоввино», а пізніше там організували переробку овочів. У 2000-х роках будь-яка робота на цій території припинилась. За згодою власників приміщення, активісти та митці почали організовувати на «Фабриці повидла» (як її назвали) культурні заходи. Тут відбувались «Тиждень актуального мистецтва», Lviv Fashion Week, кінопокази та концерти.
У 2015 році фабрику купив швейцарський історик та меценат Гаральд Біндер, який раніше заснував у Львові Центр міської історії Центральної та Східної Європи. За словами мецената, ревіталізація фабрики – філантропічний проект, який в першу чергу має на меті принести користь місту та оживити Підзамче.
Зараз на вулиці Хмельницького, 124 тривають роботи з перетворення фабрики на арт-центр. Запрацювати Jam Factory Art Center має вже у 2018 році.
Цього літа під час Майстерні міста архітектори ініціативи Urban Ideas створили на галявині біля фабрики вуличний громадський простір для майстер-класів та кінопоказів. Безкоштовно скористатись новим майданчиком може кожен охочий.
Ідея створити у Львові квартал площею 10 га для ІТ-компаній, їхніх працівників та студентів належить Львівському ІТ Кластеру.
Три львівські ІТ-компанії, SoftServe, N-IX та Eleks, об’єднались 12 років тому, щоб вирішувати свої внутрішні проблеми. Зараз Львівський ІТ Кластер об’єднує 67 учасників.
Львівський ІТ Кластер
Кластер допомагає львівським університетам розробляти та запускати інноваційні освітні програми. У 2014 році львівські айтішники заснували щорічну профільну подію – Lviv IT Arena. Розвиток ІТ-компаній допомагає Львову підтримувати імідж комфортного для бізнесу міста. Тому робота кластеру є одним з пріоритетів львівської стратегії розвитку.
У 2015 році за ініціативою кластеру у Львові розпочалось будівництво першого в Україні ІТ-будинку, в який вже цього року зможуть в’їхати мешканці. Це – кооперативне житло: працівники компаній, що входять до Львівського IТ Кластеру, могли придбати квартири ще під час будівництва 10-поверхового будинку. Всього у першому IT House – 72 квартири. Будівля була спроектована так, що з часом зможе перейти із газопостачання на альтернативні джерела енергії.
У 2016 році львівські айтішники ініціювали ще три проекти з будівництва: IT House Premium, IT Village та IT House 2.0. Зараз ІТ Кластер працює над створенням Innovation District IT Park. На території площею 10 га збудують шість офісних будівель, два бізнес-центри, торговий центр, факультет інформаційних технологій Українського Католицького Університету та ІТ-лабораторії для студентів львівських технологічних вишів, а також дитячий садок, готель, амфітеатр для проведення подій та велику зелену зону для відпочинку.
Міська рада домовилася про підтримку програми ревіталізації колишніх підприємств міста з послами країн Вишеградської четвірки. Про це в коментарі Tvoemisto.tv повідомив заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко.
«Вишеградська четвірка» має свій фонд, на фінансування з якого вони можуть подавати проекти. І один із пріоритетних проектів – це ревіталізація колишніх заводів. Це стосується залучення експертів, проведення експертиз та формування дорожніх карт, – повідомив він. – Йдеться про те, як вибудовувати логістику, працювати із власниками, щоби на місці цих заводів з’являлося не банальне житло, а креативні простори, де можуть проводитися публічні заходи, конференції, створюватися інноваційні лабораторії».
У Львові вже є приклади ревіталізації старих підприємств – завод «Рема» або Fest Republiс на Підзамчі. За словами Андрія Москаленка, загалом у Львові є приблизно двадцять закритих заводів, що можуть підлягати ревіталізації. Співробітники міської ради проводять оцінку їхнього стану та можливостей і представлять результати 20-21 жовтня під час публічного обговорення на заводі «Рема».
Довідка: Вишеградська четвірка (В-4) – неформальне об’єднання чотирьох європейських держав: Польщі, Словаччини, Угорщини та Чехії. Робота об’єднання розпочалася у 1991 році з метою координації діяльності і співпраці у питаннях євроінтеграції. Роботу форматі В-4+ з Україною розпочался з 2000 року за ініціативою українського уряду. Сьогоднішній візит послів В-4 до Львова організувало посольство Угорщини.
