Позначка: замок

Опубліковано

Що подивитись біля Львова: Маловідомий палац у Журавно

Містечко Журавно на Львівщині бyлo кoлись oсeрeдкoм видoбyткy тa oбрoбки aлeбaстрy тa дe yклaли Жyрaвнeнський мир, який зaвeршив пoльськo-тyрeцькy вiйнy 1673-1676 рр. i зyпинив тyрeцькy eкспансію на українських землях.

Документально Журавно вперше зафіксоване у 1435 році, а в актових книгах 1445 року воно вже фігурує, як містечко. До кінця XV ст. Журавно належало до родини Ходорівських-Журавнінських. У 1468 році у містечку вже був костел, який носив титул Відвідання Пресвятої Діви Марії та святих Войцеха, Валентина, Кузьми, Дем’яна, Катерини, Варвари, Дороти і Маргарити.

Чому це місце унікальне

Нa пoчaткy XVI ст. мiстeчкo пeрeбyвaлo в рyкaх рoдини Рeїв, a в дрyгiй пoлoвинi знoвy пoвeрнyлoся дo пoпeрeднiх влaсникiв – Хoдoрiвських-Жyрaвнiнських. Maгдeбyрзькe прaвo Жyрaвнo oтримaлo y 1563 рoцi. Нaприкiнцi XVI ст. вoнo знaхoдилoся y вoлoдiннi Жoлкeвських, пoтiм пeрeйшлo дo Сaпєгiв.

Пoсeлeння вигiднo рoзтaшoвyвaлoся пoсeрeд рiчoк. Йoгo oтoчyвaли зeмлянi фoртифiкaцiї. Їх пiдсилювaв зaмoк, який стoяв в пiвнiчнo-зaхiднiй чaстинi нaд рiчкoю. Дo мiстa вeли чoтири брaми. Гoлoвнoю бyлa Стрийськa (aбo Зaхiднa) брaмa. Нa пiвдeнь вiд нeї йшлa мiськa стiнa, якa прoдoвжyвaлaся єврeйськoю синaгoгoю. Схiднy брaмy пiдсилювaв мyрoвaний кoстeлoм з кoнтрфoрсaми. З пiвнoчi мiстo зaхищaли рiчкa Днiстeр тa стiни жiнoчoгo мoнaстиря. Miськi yкрiплeння тa зaмoк в Жyрaвнoмy зaфiксoвaнi нa кaртi Бoплaнa.

Картина Романа Постемпського (1808-1878) «Ян ІІІ Собеський підписує в Журавному трактат з турками»

17 жовтня 1676 р., за сім років до перемоги під Віднем, за 23 роки до звільнення від османів Кам’янця, було підписано договір про перемир’я між королем Яном ІІІ Собєським та Османською Портою. В підручники з історії цей акт увійшов під назвою «Журавнівського миру».

Кажуть, ще в кінці ХІХ ст. в Побережжі (мікрорайон Журавна) стояла хата, де Ян ІІІ підписав епохальний документ.

1848 р. влaсниця мiстeчкa Eвeлiнa Хaєцькa, oбгoрoдилa мiсцe пiдписaння мирy i встaнoвилa тaм пaм’ятний знaк-кoлoнy. Знaк рeмoнтyвaвся в 1921 i 2004 рр. В кiнцi ХІХ ст. бyлo зрiзaнo дyб, пiд яким пoльський кoрoль приймaв тyрeцькy дeлeгaцiю.

Що подивитися

1. Ратуша

Найвражаючою спорудою центру Журавна є ратуша, збудована на початку ХХ століття. Наврядчи десь у маленьких містечках можна знайти таку потужну споруду магістрату. Місцями вона нагадує оборонну синагогу.

Фото: Андрій Бондаренко

Нa фaсaдaх рaтyшi й вeжi мaйжe нeмaє eлeмeнтiв дeкoрy, тoмy вся бyдiвля виглядaє мaсивнoю i нaгaдyє нeвeликий зaмoк aбo хрaм oбoрoннoгo типy. Стрoгiсть спoрyди дeщo пoм’якшyють вiкнa рaтyшнoї вeжi. Taк нaд трьoмa вiкнaми трeтьoгo пoвeрхy (нaд гoлoвним вхoдoм) є три слiпi вiкнa гoтичнoгo типy, нa рiвнi чeтвeртoгo пoвeрхy (в oтвoрaх для цифeрблaтiв гoдинникa) зрoблeнi oкрyглi вiкнa типy «трoяндa», a нaд ними ─ пo двa «вiялoвi» вiкнa. Усi цi вiкнa рaзoм з кoнтрфoрсaми нaдaють рaтyшнiй вeжi рис гoтики.

2. Палац Скшинських (палац Скшинських-Чарторийських)

Наприкінці XVIII ст. Адам Жебровський збудував у Журавному величний палац у стилі класицизму. Він був у вигляді підкови із симетрично розташованими двома крилами. На території палацового комплексу був зимовий сад і альтанка, обрамлена чавунною балюстрадою. Навколо палацу було закладено ландшафтний парк. Той старий палац згорів у 1904 році.

Toгo ж рoкy влaсник Жyрaвнoгo Aнтoнiй Скшинський в стa мeтрaх вiд згoрiлoгo пaлaцy збyдyвaв нoвий пaлaц (aрх. В. Сaдлoвський) y стилi фрaнцyзькoгo нeoрeнeсaнсy. У мiжвoєнний пeрioд йoгo пeрeбyдyвaв oстaннiй влaсник Kaзимир Чaртoрийський.

Маловідомий палац у Журавно на Львівщині

Маловідомий палац у Журавно на Львівщині

Маловідомий палац у Журавно на Львівщині

Маловідомий палац у Журавно на Львівщині

Оточує палац сад, де є цінні породи дерев і кущів, зокрема 300-літнє тюльпанове дерево.

Зa рaдянськoї влaди в кoлишньoмy пaлaцi oблaднaли прoтитyбeркyльoзний сaнaтoрiй. У 2004 рoцi вiн сильнo пoстрaждaв вiд пoжeжi, i сьoгoднi стoїть пyсткoю.

Опубліковано

Три замки Львівщини передали у власність держави

Депутати Львівської облради під час пленарного засідання 12 березня дали згоду на безоплатну передачу Міністерству культури низки об’єктів нерухомого майна, що належать до культурної спадщини. Про це повідомляє IA ZIK.

Зокрема, йдеться про оборонну вежу у селі П’ятничани, Олеський, Золочівський та Підгорецький замки, які перебувають у користуванні Львівської національної галереї мистецтв.

Замки входять до туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини».

Перехід об’єктів у державну власність має вберегти пам’ятки від приватизації.

У 2017 році ці об’єкти Львівська обласна рада планувала прийняти в комунальну власність. Однак тоді частина депутатів вважала, що так пам’ятки можуть потрапити у приватні руки.

«Золота підкова Львівщини» — популярний туристичний маршрут найбільш відомими замками області. Назву «Золота підкова» отримав через розташування замків дугою, що схожа на підкову. До маршруту, як правило, включають Олеський, Підгорецький, Золочівський, а іноді ще й Свірзький та Старосільський замки. Довжина маршруту — 238 км. Маршрут був створений з ініціативи Бориса Возницького для популяризації замкової спадщини Галичини.

Варто зазначити, у період з 2010 по 2018 роки, ні з державного, ні з обласного бюджету не виділялися кошти на утримання замків Львівської області.

З 2016 по 2018 роки ЛОДА фінансувала виведення з аварійного стану Поморянського замку. Відповідно з обласного бюджету було виділено 700 тисяч гривень у 2016 році, 900 тисяч гривень у 2017 та 500 тисяч гривень у 2018 році.

На Львівщині можна нарахувати майже 20 замків, фортець та палаців. Більшість з них були збудовані у ХVI-XVII столітті як особові маєтки тодішньої знаті або оборонні споруди. Проте жоден замок на Львівщині не утримується за рахунок бюджету

«Ми отримуємо фінансування тільки з міського бюджету. Ті кошти, які надає Золочівська адміністрація – мізерна сума. Думаємо подати заявку на проект Польща-Білорусь-Україна, але для цього необхідно паралельно мати ще один об’єкт з другої сторони кордону. Зараз ми рухаємося у цьому напрямку», – поділилася раніше Оксана Ткачук, т.в.о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА, у відповіді на інформаційний запит ІА «Вежа».

Нагадаємо, у 2018 році Підгорецький замок вперше за 79 років відкрили для туристів.

Відтепер туристи зможуть потрапити до Китайського кабінету, пройтись Золотою, Кармазиновою та Обідньою (Лицарською) залами і побачити копії картини, які прикрашали раніше стіни палацу.

Замок ще не відремонтовано повністю. Зокрема, стан будівлі не дозволяє розмістити тут оригінали картин із Львівської національної галереї мистецтв. Тому в експозиції представлено копії полотен Шимона Чеховича, Гіацинта Олесінського, Якоба Йорданса, Шарля Ле Бруна, Яна Де Баана, Пьєтро Бьянчі, Олександра Григлевського, Джованні Баттісто Клементі, Йозефа Грассі та інших італійських, австрійських, польських, французьких, нідерландських художників.

Опубліковано

Свірзький замок на Львівщині вперше за 50 років відкрили для відвідувачів

20 жовтня Свірзький замок у Львівській області відкрили для туристів вперше за близько 50 років. Там відбувається виставка, присвячена історії пам’ятки. Відвідувачам представили картини, фотографії та інсталяції, повідомляє Твоє Місто.

© dyvys.info

До цього часу туристам можна було оглянути замок тільки зовні – приміщення були в аварійному стані і потребували ремонту та реставрації.

© dyvys.info

«Насправді, замок ніколи не був відкритий для відвідувачів. До 1939-го року тут проживали власники замку, а в радянський час тут відкрили школу трактористів, яка проіснувала недовго. Згодом у замку вирішили зробити готель для архітекторів, втім його так і не відкрили», – розповідає проектна директорка громадської спілки «Культурний центр замок Свірж» Анастасія Камалдінова.

© dyvys.info
© dyvys.info
© dyvys.info

На перший етап відновлення Свірзького замку Український культурний Фонд виділив 500 000 гривень. У самому замку та на території довкола нього планують зробити соціальний та мистецький простір із розважальними, просвітніми та культурними закладами. Програму плану реконструкції та подальшого використання замку організатори представлять вже в листопаді.

Замок відкрили виставкою «Замок Свірж. Генеза. Не всі історії замку». В перший день його відвідали більше сотні людей, серед яких більшість – дитячі екскурсійні групи.

© dyvys.info

Замок відкритий для відвідувачів із четверга до неділі, з 11 до 17-ї години. Відвідувати замок можна тільки екскурсійними групами. Організатори кажуть, що взимку графік відвідування, можливо, зміниться через відсутність опалення в замку та нестачу персоналу для догляду за ним. Однак із весни в замку знову планують розпочати активну діяльність і залучити меценатів та грантодавців.

© dyvys.info
© dyvys.info

*Огляд виставки можливий тільки при екскурсійному супроводі. Групи приймаються та формуються за записом по тел. +38 (096) 7218868

Довідка

Свірзький замок розташований у Перемишлянському районі Львівської області. Вперше згадується у 1484 році. На той час замок належав роду Свірзьких. Був суттєво перебудований за Олександра Цетнера у першій половині 17 століття і належав його нащадкам до XIX століття. У цей же період набув палацового вигляду. Найбільших ушкоджень замок зазнав під час Першої світової війни – був спалений російськими військами. У 1917 році його відбудував наступний власник граф, генерал Роберт Ламезан-Салінс. Останні реставраційні роботи проводились у 1970-1980 р.р.

Опубліковано

Жоден замок на Львівщині не утримується за рахунок бюджету

На Львівщині можна нарахувати майже 20 замків, фортець та палаців. Більшість з них були збудовані у ХVI-XVII столітті як особові маєтки тодішньої знаті або оборонні споруди, пише Форпост.

Деяким з них вдалося пережити не одну битву, облогу та війну, але, здається, жодному не вдасться пережити незалежну Україну.

7 замків Львівщини мають статус пам’яток національного значення, ще два – значаться як пам’ятки архітектури національного значення. Проте, якщо дивитись очима відвідувача, на якого орієнтується туристична сфера Львівщини, усі ці замки радше перебувають у стані очікування своєї реставрації та зі статусом «активного пошуку» коштів для проведення робіт.

«У Львівській області на обліку перебувають такі замки: Олеський, Свірзький, Золочівський, Підгорецький, Поморянський, Жовківський, Бродівський, Старосільський, Добромильський (руїни) та Львівський (руїни)», – надає інформацію Оксана Ткачук, т.в.о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА, у відповіді на інформаційний запит ІА «Вежа».

З них на балансі обласної державної адміністрації перебувають 8 замків, а саме: Олеський, Свірзький, Золочівський, Підгорецький, Поморянський, Бродівський, Старосільський, Добромильський (руїни).

Не рахуючи двох, що перебувають у руїнах, шість мають користувачів, Бродівський використовується частково, а Поморянський не має користувача.

«Кожен замок з різних причин – у різному стані збереження, але всі вони мають однакову потребу: необхідність проведення реставраційних робіт. 90% освоєної площі замків використовується бюджетними організаціями, то весь тягар фінансування лягає на державний бюджет», – йдеться у відповіді на інформаційний запит.

Варто зазначити, у період з 2010 по 2018 роки, ні з державного, ні з обласного бюджету не виділялися кошти на утримання замків Львівської області.

Проте у 2010 році область виділила з бюджету 495,5 тисяч гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації для проведення протиаварійних, ремонтно-реставраційних робіт на Олеському, Підгорецькому та Золочівському замках. Проте до фінансування самих робіт справа так і не дійшла.

З 2016 по 2018 роки ЛОДА фінансувала виведення з аварійного стану Поморянського замку. Відповідно з обласного бюджету було виділено 700 тисяч гривень у 2016 році, 900 тисяч гривень у 2017 та 500 тисяч гривень у 2018 році.

Безперечно, таких вкладень не достатньо для того, аби відреставрувати бодай один замок, а є ще дев’ять, які теж потребують інвестувань.

Нагадаємо, 28 серпня 2018 року відбувся аукціон щодо визначення підрядника на проведення «Протиаварійних робіт пам’ятки архітектури національного значення Замку-палацу XVI – XVII ст. у смт Поморяни Золочівського району Львівської області». Переможцем у тендері визначено КП “Центр комплекс” Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України”. Вартість робіт 15 млн 960 тис. гривень.

Втім у Департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА наразі немає необхідної суми. «Усього у нас є 500 тисяч гривень. Також з обласного бюджету нам обіцяють виділити ще 500 тисяч. Як тільки у нас буде 1 млн гривень, компанія одразу розпочне роботи», – доповіла в. о. керівника департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Оксана Ткачук.

Зазначимо, що згідно із технічним завданням підрядник повинен провести підсилення фундаментів, відновити стіни, провести реставрацію фасаду з домуровуванням окремих ділянок, мурування внутрішніх стін, реставрацію та відновлення карнизів, перемуровування димарів.Окрім того буде проведено укріплення склепіння, стін 1-го та другого поверхів, укріплення вежі. А також перекриття вежі, галереї та інших приміщень, реставрація дерев’яних сходів, вікон та дверей.

«Ми отримуємо фінансування тільки з міського бюджету. Ті кошти, які надає Золочівська адміністрація – мізерна сума. Думаємо подати заявку на проект Польща-Білорусь-Україна, але для цього необхідно паралельно мати ще один об’єкт з другої сторони кордону. Зараз ми рухаємося у цьому напрямку», – поділилася Оксана Ткачук.

Опубліковано

Підгорецький замок на Львівщині – розкішні володіння Білої Пані

Підгорецький палац – одна із найкоштовніших перлин «історико-архітектурної колекції» на заході України. Насправді тут вже побував чи не кожен житель Радянського Союзу. Віртуально: переглядаючи відомий пригодницький фільм «Д’Артаньян і три мушкетери». 

Та найперше, чим цікавий Підгорецький палац туристам зі всього світу – це містика. Загадкові історії про білу постать жінки, яку начебто бачив чи не кожен другий місцевий житель, та незвичайна енергетика всього замку приваблюють на Львівщину все більше відвідувачів. Тут вже побували знімальні групи «Битви екстрасенсів», «Мисливців за привидами», «Місць сили» та багатьох інших проектів. І найцікавіше, що всі вони в один голос стверджують: тут таки живуть привиди і палац справді є місцем параноpмальної активності. Тож двері у потойбічний світ тут залишаються привідчиненими.

А ми тим часом помандруємо залами палацу та спробуємо розгледіти його не містичну, а історичну сутність.

Історична довідка

Підгорецький замок був збудований на місці дерев’яного дворища, яке ймовірно існувало тут ще у XV столітті. У XVІІ, коли місцевість належала до володінь польських панів Конєцпольських, тут починають споруджувати справжній замок. Унікальна за своєю архітектонікою, це була будівля типу «Palazzo in Fortezzo». Напис латинською при вході “Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок” визначав призначення маєтку у Підгірцях. Замок був таким собі поєднанням магнатської резиденції і оборонної фортеці.

1635-1640 роки – час, коли велися будівельні роботи під керівництвом відомого архітектора з Венеції Андреа дель Аква. Новозбудований ренесансний палац, що красувався посеред рівнинного плато, вражав соєю величчю і вишуканістю. Квадратний за формою (приблизно 100 м на 100 м), на рогах він мав п’ятикутні бастіони. Бічні павільйони прикрашені мідними скульптурами атлантів. Один з них тримає на плечах кулю, що символізує Світ, інший – сонячну систему – Всесвіт.

Станіслав Конєцпольський подбав також про захист свого маєтку. Довкола перед бастіонами були викопані дуже глибокі та широкі рови, облицьовані каменем. Перед в`їзнаою брамою замку було влаштовано підйомний міст. З замку чудово проглядались довколишні ландшафти на багато кілометрів. Та така система захисту була не надто надійною. У 1651 році вона не стримала нападу козацьких загонів, які захопили замок. Відбудовувати його довелось вже новому власникові – Яну ІІІ Собєському. У 1688 році Підгорецька твердиня не вистоїть перед татарською навалою.

Один із найцікавіших палацово-паркових ансамблів України

Та попри всі руйнування, Підгорецький палац, який щоразу відновлюватимуть, збережеться до наших днів у гарному стані. Заможні польські роди, у власності яких був маєток, не шкодували на нього грошей. У різні часи тут правили Конєцпольські, Собєські, Жевуські та Сенґушки. Портрети власників прикрашали стіни залів, оббиті дорогими тканинами. Поряд з ними – дзеркала із позолоченими рамами.

За Вацлава Жевуського палац став триповерховим. Він завжди славився своїми вишуканими інтер’єрами. Зали Китайська, Золота, Лицарська, Зелена, Дзеркальна та Мозаїчна справді відповідали своїм назвам. Вацлав Жевуський – відомий поціновував творів мистецтва – зібрав у замку велику колекцію картин, зброї, дорогих меблів. Багато подорожуючи світом, він був знавцем мистецтва різних країн. Зі Сходу привозив у маєток також коней рідкісних порід. Розвівши табун у Підгірцях, почав постачати коней у Європу.

Довкола розкинувася великий красивий «італійський парк» – який рідко можна було зустріти на території сучасної України. У північній його частині розмістився «італійський дворик», прикрашений фонтаном та мармуровими скульптурами, які були привезені аж з Італії. В осінню пору терпким нектаром наливалися грона у виноградника парку. Довгі зелені алеї запрошували на приємні вечірні прогулянки. На жаль, до наших днів ані «італійський дворик», ні бароковий парк не збереглися.

Зате у Підгорецькому замку збереглось дуже цікаве приміщення. Це найстаріший в Україні готель і водночас корчма – Гетьманський заїзд. Побудований він у 1740-х роках. Будівлю площею 20 на 70 метрів прикрашав сонячний годинник, який показував середньоєвропейський час. Відомо, що свого часу, аби переночувати, у Гетьманському заїзді зупинявся Оноре де Бальзак.

У Підгірцях неодноразово проходили зустрічі коронованих осіб. Нерідко відбувались гучні забави: із музикою місцевого оркестру, феєрверками та парадами. Відомо, що у замку також діяв власний театр, був арсенал, величезна бібліотека та архів.

Довга алея зі старих лип веде до ще одного цікавого елементу палацового комплексу – костьолу Воздвиження XVIII століття. Планувався він господарем Підгорецького замку Вацлавом Жевуським як власна усипальня. (Всередині навіть був портрет Жевуського). Прикрашений вісьмома скульптурами святих, він був збудований у стилі італійського барокко.

У роки Першої світової вiйни Підгорецький палац кілька разів грaбувала російська армія. У міжвоєнний період тут діяв приватний музей князів Санґушків – українсько-литовського князівського роду, що мав багато володінь на Поділлі та Волині. З приходом 1945 року нащадкам Санґушків довелось перевозити колекцію аж у Бразилію. У 1956 році у Підгорецьку палаці трапилась велика пожежа, яка понищила інтер’єри залів. Не відновлені вони й до сьогодні. Підгорецький замок офіційно віднесений до 100 пам’яток світу, що потребують негайної реставрації.



Історія Білої Пані

Кожен місцевий може поділитися з вами історією про страшну смeрть найвідомішої постаті Підгорецького замку – Марії Жевуської. Це її привид ночами бродить залами, де досі не може знайти спокою. За легендою, колись її тіло було живцeм замуроване у кам`яну стіну руками рідного чоловіка. За що пан Жевуський так вчинив із молодою дружиною – існують різні версії. Одна із них навіть про те, що причиною була нездатність жінки народити графові спадкоємців. Та більш правдоподібно звучить версія невірності Марії своєму законному чоловікові. Старожили, хто насправді знав Марисю-Білу Пані розповідають, що та таки мала пристрасть до позашлюбних інтриг, за що і була покaрана. Відомо, що Марія була молодшою за свого чоловіка аж на 40 років.

Місць, де могла бути замурована графиня, у палаці є кілька. У підвалі, в який ведуть 4 сходини, привид бачили найчастіше. Є тут ще одна загадкова кімната. Це передпокій, який веде до спальні пана Жевуського. В одній зі стін – вмурований камін. Збережений ще із XVII століття, витвір дуже дивний: тут немає пiчки, де можна розпалити вогонь, анi димоходу. На камiнi — гравюра голови красивої жiнки. Що знаходиться усередині каміна — ніхто не знає. Хто зна, може саме тут спочиває тіло вбитої Марії.

Як би там не було, та на численних світлинах, знятих фотоапаратами простих туристів та дослідників паранoрмальних явищ дійсно видніють незрозумілі плями білого кольору. Звідки береться цей ефект – невідомо.

Відчути, чи справді у палаці мешкають привиди, ви зможете лише? приїхавши сюди особисто. Та навіть якщо не вірите у подібні історії, ви залишитесь задоволеними від екскурсії у Підгірці. Палац дійсно вражає своєю величчю і красою.

Опубліковано

ТОП-5 замків Львівщини, які мусить відвідати кожен львів’янин

За вікном уже весна, попереду вихідні і це означає, що прийшов час для подорожей. Сайт 032.ua підготував інформацію про ТОП-5 замків Львівщини, які мусить відвідати кожен львів’янин, хоча б раз у житті.

1. Олеський замок

Перші історичні згадки про цей замок сягають ще 1327 року. Історики припускають, що замок побудував один із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича – Лев або ж Андрій. Всередині Олеського замку діє музей, в якому зібрані сотні творів старовинного мистецтва, а також працює ресторан. Зазначимо, що сьогодні будівлю вважають однією із найстаріших фортець України часів Київської Русі.

Коли можна потрапити у замок? Щодня, окрім понеділка з 11:00 до 16.00.

2. Підгорецький замок

Підгорецький замок розташований неподалік від Олеська – всього лише за 8 км. Колись його називали одним із найгарніших в Європі і є одним із найкращих зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Сьогодні Підгорецький замок зараз на реконструкції, але він дуже красивий і ви зможете прогулятися по його території.

Серед розваг, які пропонують відвідувачам – можливість спуститись в підземелля замку. Насправді, там нічого особливого немає, але заради цікавості сходити можна.

До речі, біля замку є розташований бароковий костел XVIII ст., який теж варто відвідати.

Коли можна потрапити у замок? з 10:30 до 17:00. Вихідний день у понеділок.

3. Свірзький замок

Свірзький замок, Львівська обл.
Фото – Maxim Ritus

Свірзький замок розташований у 45 км від Львова у селі Свірж. Серед усіх замків Львівської області, його називають найбільш романтичним, адже з одного боку замку затишний парк, з іншого – красиве озеро. Замок має два входи, відповідно і два дворики. Один був призначений для власників і гостей, інший – для слуг.

До речі, свого часу тут знімали частину сцен радянського фільму “Д’Артаньян і три мушкетери”.

4. Старосільський замок

Замок у Старому селі розташований за 22 км. від Львова. На жаль, сьогодні він більше нагадує руїни, всередині яких можна знайти багато сміття. Але так, як це пам’ятка архітектури XVI—XVII століть і цей замок вважається найбільшим у Львівській області (площа 2 га), ми вважаємо, його варто відвідати.

5. Золочівський замок

Золочівський замок збудований у першій третині 17 ст., як оборонна фортеця. У дворі замку є два палаци. Більший з них має назву Великого палацу, а навпроти виїзної вежі розташований Китайський палац. Він до речі, вважається унікальною пам’яткою архітектури.

Автор: Ірина ТРУШ, 032.ua

Опубліковано

6 наймістичніших замків Західної України

Містичний туризм стає популярнішим з кожним роком. Тих, які хочуть заглянути крізь шпарину потойбіччя, чи зустрітись віч-на-віч з давно померлою князівною, значно більше за тих, хто боїться прогулюватись будинками з привидами.

На Західній Україні особливо багато цікавих замків. І кожен з них має безліч історій. Бо бачили вони століття воєн, десятки династій, безліч інтриг, смертей і народжень.

Кажуть, кожен замок має своїх привидів. Ніби-то це душі, які зависли між світами мертвих і живих та не можуть знайти спокою ніде. Блукаючи коридорами та проникаючи крізь зачинені двері, напівпрозорими тінями та ледь чутними звуками вони лякають живих. Люди запевняють, що бачили їх, і часто у різні часи й у різних місця описують одне і те ж. Чудово відчувають їхню енергію і тварини. Що це, містика? Можливо, та беззаперечним залишається те, що на землі є особливі місця і будівлі, де відбуваються дуже дивні речі. І найчастіше вони зв’язані зі смертю.

Навіть якщо ви не вірите в існування привидів, особливу енергетику місць, куди смерть приходила проханою гостею, або безжально мучила невинні душі, неможливо не відчути. Тут є щось особливе.

Золочівський замок
Місто Золочів на Львівщині

Золочівський замок дуже старий. На галицькій землі, надійною охороною якої мав бути, замок стоїть ще з 1634 року. Та з приходом австрійських військ, перетворився на в’язницю. І вже відтоді почав вбирати у себе негатив приреченості, страждань і смертей людських.

Та ніколи не було і не буде у фортеці нічого гіршого і жорстокішого за те, що чинили там енкаведисти зі своїми полоненими. Закривавлені залізні столи і гаки, вмуровані у стіни люди… «Мордуючи вагітних жінок, радянські карателі розпорювали тим черева і напихали камінням» — розповідали місцеві сторожі. Замок фактично був перетворений на катівню. Важко уявити собі, скільки горя, сліз і мук бачили його стіни. На жаль, така енергетика не зникає ніколи.

Холодно і моторошно тут було завжди. Та з появою у замку дивного, незрозумілого походження каміння, яке привезли під час реставрації, містики ще прибавилось. На гірській породі проглядаються дивні незрозумілі символи. Дехто вважає їх картою, інші — зашифрованими таємними знаками. Кажуть, колись вони належали лицарському ордену тамплієрів. Так чи інакше, але від часу появи каменів у Золочівському замку стали помічати привид невідомого чоловіка. Цікаво, що всі, кому доводилось бачити його, описують темний довгий плащ, тростину в руці та капелюх на голові привида.

Золочівський замок — дуже красива і цінна архітектурна пам’ятка. Сюди приїжджає багато туристів та приходять на прогулянки місцеві закохані пари. Та, на жаль, споруда, на території якої було поховано тисячі жертв радянського режиму, мусить жити із своїми страшними таємницями. Тіла похованих пізніше було ексгумовано, та померлі у страшних муках не були поховані з ритуалом печатання гробу. За енергетикою місце залишається кладовищем мучеників.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Підгорецький замок
Село Підгірці Бродівського району Львівської області

Замок збудований вкінці 1630-х років. Спершу належав коронному гетьманау Станіслава Конєцпольському, згодом Яну ІІІ Собєському, потім Вацлаву Жевуському, крім інших і поміщикам Сенгушкам. За часів Жевуського замок був найрозкішнішим палацом на західноукраїнських землях. Та потім будівлю руйнували, грабували і палили, розміщували тут госпіталь. Чого тільки не робили люди.

Та всі, кому від останніх років XVІІІ століття і до сьогодні доводилось провести у легендарних стінах хоча б ніч, бачили його страшну таємницю. Напівпрозору, у білих шатах та з чорним обличчям…Марію.

Багато пацієнтів тутешнього туберкульозного санаторію (1949 рік) і також персонал розповідають, що бачили привида. Зустрічались з ним, звичайно сторожі і працівники замку. А родина польських поміщиків, що жила тут свого часу, навіть записали на папері свої спогади, щоб увіковічнити факт зустрічі з привидом. «Часто бувало таке, що двері на другому поверсі палацу відчинялись самі собою, а майже невидима постать жінки у білій пишній сукні щоночі блукала то однією, то іншою кімнатою» — розповідають Сенгушки у своїх записах.

Хто така ця жінка, привид якої бачили чи не всі жителі селища? Виявляється, спокою не має душа вбитої молодої дружини Вацлава Жевуського Марії. Він власне і вбив графиню у приступі ревнощів. А тіло заховав десь тут, у замку, бо ж похоронити зі всіма ритуалами свою жертву не міг. Дехто розповідає, що тіло молодої дружини було замуроване у кам’яні стіни замку.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Замок Паланок
Місто Мукачево Закарпатської області

Колишня резиденція Тренсильванського князівства має надзвичайно багату історію. Тут підписувались міжнародні документи, мирні договори, на його території проходили народні повстання. Будучи збудованим за різними даними у 900-1300-х роках, замок став справжнім пам’ятником історії. Пережив незліченну кількість своїх господарів і мешканців, десятки штурмів і облог та зберігся у майже ідеальному стані до наших днів.
Найбільше прославили Паланок дві жінки — Софія Баторі та Ілона Зріні — свекруха і невістка, які правлячи замком, ворогували між собою. Та якщо Ілона увійшла в історію як хоробра боронителька укріплення, то Софію Баторі спіткала містична, страшна слава. А може те, що розповідають — правда. А розповідають таке: жінка мала пристрасть до людської крові і не лише вбивала заради неї, а й приймала кроваві ванни, приносячи у жертву 13-річних цнотливих дівчат.

Може ці історії — велике перебільшення, та про те, що Софія була надзвичайно жорстокою, не сперечається ніхто. Старі люди розповідають, що у кімнатах Мукачівського замку в ті часи були спеціальні кімнати для тортур, стіни яких відшліфовувались людськими тілами.

Часи минали і змінювались правителі. Вже у 1789 році замок Паланок перетворили на тюрму для політичних в‘язнів. Протягом більше як 100 років тут відбуватимуть строк близько 20 тисяч засуджених через свої переконання. Тож кам’яні стіни пам’ятають намало мук, стогонів і крові.

До речі, камера тортур, яку показують туристам, є і зараз у найстарішій частині, так званому Верхньому замку.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Олеський замок
Смт Олесько на Львівщині

Це один із найдавніших замків на території нашої країни. Свого часу місце його розташування було якраз на кордоні двох держав — Литви і Польщі, тому правителі обох держав боролись за привласнення кам’яного палацу.

Відомий замок і тим, що у середині XVІІ століття тут народився Ян Собеський — король Польщі. За легендою, під час появи на світ немовляти була страшна гроза. А мармуровий стіл, на який поклали хлопчика, раптова блискавка розколола буквально навпіл. Це оцінили як містичний знак.

Вже у 1951 році в Олеський замок знову влучила зловісна блискавка, через що розпочалась величезна пожежа. Та будівля встояла. Хоча за всі роки існування її стіни були сильно знищені. І лише кілька десятків років тому замок було відновлено практично із руїни.

Охоронці замку, яким щоночі доводиться залишатись у будівлі, розповідають, що постійно відчувають присутність невідомих явищ з настанням темряви. На дивні звуки, тіні та напіввидимі силуети реагують також сторожові собаки.

Насправді Олеський замок таки має своїх привидів, чи то привида, що належить комусь загиблому на цьому місці, хто не може знайти спокою. Принаймі за найвідомішою версією привид — це душа Адама Жолкєвського. Колись хлопець був закоханий у доньку одного із власників Олеського замку Маріану Данилович. Та отримавши відмову батька у наданні згоди на шлюб, відчайдушний шляхтич на тому ж місці встромив собі у серце ножа.

Поховали його не на цвинтарі, а просто скинули у болото біля замкових стін як самогубця. Душа, тіло якої не було похоронене за звичаєм, зависла між двома світами. Тому напівпрозорий дух Адама не полишає замку, стогнучи та зітхаючи, лякаючи поціновувачів краси історичного Олеська.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Кременецький замок
Місто Кременець Тернопільської області

Кременець – надзвичайно вродливе волинське містечко з численними архітектурними памятками, історичними будівлями, красивими святинями. Кременець оточений сімома горами. Та найбільш відомою є легендарна гора Бона. На її вершині досі красуються руїни могутньої колись князівської фортеці. Фортеця дуже древня, рік її заснування загубився десь між початком ХІ та ХІІІ століть. З того часу їй довелось побачити не одну кровопролитну битву і схоронити тисячі полеглих у бою. Замок руйнували і відновлювали, потім знову руйнували, аж поки не залишились від нього лише кам’яні останки могутньої колись величної споруди, що зазнала легендарної слави.

А найвідомішою легендою замку є королева Бона. Отримавши щедрий подарунок від чоловіка Сигізмунда I, італійка заволоділа ним у середині XVI століття. Надзвичайно вродлива, розумна, амбітна та…жорстока жінка. Ця жорстокість овіяна вражаючими легендами, що одна за одною приписують правительці найжахливіші, навіть демонічні риси. Чи було так насправді, чи це лише вигадки, невідомо, та зрозуміло те, що королеву-чужинку явно не любили. За однією з версій, саме вона зжила зі світу двох своїх невісток, родове походження яких не відповідало її політичним планам. Існують дані, що одна з них померла від онкологічної хвороби, інша була хвора на епілепсію, та хто його зна, чи не втрутилась сюди королева.

Неймовірні звірства Бони Сфорци, про які розповідається у легендах, пояснюють укладеною з самим дияволом угодою. Згідно з нею жінка мала отримати вічну молодість. Розповідають, що цій меті королева довго приносила у жертву незайманих дівчат найжорстокішим способом: їх виводили на верхній ярус замку та скидали звідти на гострі палі. А у багряній крові купалася правителька, вбираючи красу і молодість. Інша історія розповідає про ванни із крові немовлят.

Можливо оповідачі вигадують, та все ж легенди не народжуються на пустому місці, щось тут було… Кажуть, хтось таки вбив Бону Сфорцу д’Арагону, отруївши її, а хтось приписав їй славу кровавої королеви. Та люди менше пам’ятають її добрі справи і розумні політичні рішення, які свого часу надзвичайно багато принесли для міста Кременець.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Середнянський замок
Смт Середнє Ужгородського району Закарпатської області

Історія цього замку пов’язана зі священним Граалем, Орденом тамплієрів, родами Добо, Другетів та Ракоці… Їм і не тільки у різні часи належали володіння фортеці.
Зараз від Середнянського замку залишились практично самі руїни. Вважається, що колись товщина стін замку була більше 2 метрів (це видно і зараз), а вся його площа займала трохи більше як 16 на 18 метрів, та про це достовірно не відомо. Адже багато чого досі знаходиться під землею. Величезні підземелля і ходи тепер засипані камінням. Руїни забрали з собою багато таємниць. Може й навічно. Місцеві розповідають, як ще кілька років тому на стінних каменях проглядались барельєфи із зображенням Медузи Горгони і, як би це дивно не було, Ісуса Христа.

Історики сходяться на думці, що славнозвісну середнянську пам’ятку збудували таки ченці з Ордену тамплієрів. Насправді ці люди були рицарями і войовниче захищали католицизм. Їх підозрювали у зв’язках з дияволом. Почали переслідувати і кидати у в’язниці, де катували і вбивали.

Саме з цим орденом пов’язані свідчення про зв’язок Граалю з Середнянським замком. Мовляв, Чашу, що була зроблена зі смарагду корони архангела Люцифера, колись заховали саме у стінах нашої фортеці. Чому саме її? Справа в тому, що Середнянський замок був одним із найвіддаленіших (найтемнішим кутком) із замків тамплієрського Ордену. Там ченці вирішили заховати священний скарб.

Ще одна цікава історія закарпатського замку веде нас до особистості Іштвана Добо. Сталось так, що через наклеп цей воєвода був засуджений на довге ув’язнення. Після смерті його тіло було поховано в одному місці (у родовому маєтку в с. Доборуське), а серце — окремо. У землі Середнянського замку.

6 наймістичніших замків Західної України

6 наймістичніших замків Західної України

Джерело: Всвіті

Опубліковано

6 замків України, до яких найзручніше доїхати на авто

Мальовничі замки та фортеці України, які варто побачити у матеріалі BlaBlaCar

В Україні незліченна кількість архітектурних споруд, мальовничих палаців і замків, міцних фортець і садиб. Оскільки більшість з них знаходиться у невеличких містах та селах, або поруч з ними, найоптимальніший варіант доїзду — на авто. Пропонуємо вам 6 мальовничих замків у різних куточках України, які варто відвідати у будь-яку пору року. Візьміть попутників, щоб заощадити на подорожі і зробити її цікавішою.

Замок-палац «Садиба Даховських», Черкаська область

Комплекс «Садиба Даховських» знаходиться в селі Леськово Черкаської області (за 5 км від містечка Монастирище) та створений чотирма поколіннями польських поміщиків Даховських, які володіли Леськовим у XVIII — XIX століттях. У радянські часи комплекс був режимним об’єктом з обмеженим доступом, а на сьогоднішній день є архітектурно-ландшафтним комплексом, куди входить відреставрований замок, парк, що на березі річки Конелки, водосховище та «острів кохання». З 2003 року «Садиба Даховських» охороняється і доступна до відвідування лише за попередньою домовленістю.

«Садиба Даховських» знаходиться за 220 км від Черкас. Доїхати до с. Леськово можна за 3 години на власному авто.

Фортеця «Білий лебідь», Хмельницька область

© Igor Ignatiev

Фортеця «Білий лебідь» або Меджибозький замок — один із найстаріших замків України, який непогано зберігся до наших днів. Знаходиться у Хмельницькій області, у містечку Меджибож. Назву «Білий лебідь» споруда отримала завдяки особливому білому кольору, яким пофарбували її у 19 столітті. На жаль, на сьогоднішній день цей колір не зберігся. Сьогодні в казармах фортеці можна переглянути експозиції історичного і етнографічного музеїв, а також відвідати Музей Голодомору.

Найбільш оптимальний варіант — їхати по Житомирській трасі у напрямку Бердичева ~310 км. У містечку Летичів повернути на Меджибож, а далі пішки (~15 хв) пройтись до замку.

Кам’янецька фортеця, Хмельницька область

© kam-pod.com.ua

Одна із найбільш відомих та неприступних архітектурних споруд України, Кам’янецька фортеця, знаходиться у Кам’янці-Подільському Хмельницької області. Фортеця була створена, щоб захищати Турецький міст — єдиний в’їзд до міста, з яким вона чудово впоралась.

На сьогодні Кам’янецька фортеця є національною пам’яткою України, а відвідати її може кожен бажаючий. За 15 км від Кам’янця знаходиться ще одна визначна пам’ятка — Хотинська фортеця.

На власному авто подорож до Кам’янця-Подільського з Києва їхати приблизно 7 годин через Е40/М06. З Кам’янця до Хотина — 20 хвилин.

Палац Вороніна, Тернопільська область

© tamtour.com.ua

Палац Вороніна — красива споруда, збудована у стилі англійської неоготики та схожа на казковий замок. Знаходиться у місті Білокриниця Тернопільської області. Згідно заповіту графа Вороніна, замок перейшов у власність Кременецькому лісотехнічному коледжу. Сьогодні в одному з приміщень коледжу працює музей, де зібрана уся історія палацу та його власників. На території споруди є парк, де приємно погуляти весною чи восени.

Місто Білокриниця знаходиться хвилин за 20 від Кременця. Їдучи з Києва, прямуйте через Е40/М06 (~5 годин), з Тернополя —через Е85/М19 (~1 год).

Підгорецький замок, Львівська область

© myplanet.com.ua

Ця пам’ятка архітектури збудована у стилі Ренесансу і знаходиться у селі Підгірці Львівської області. Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків поєднання палацу з бастіонними укріпленнями. Місцеві жителі стверджують, що замок та вся територія навколо є місцем паранормальної активності із привидами та надзвичайною енергетикою. Сюди навіть приїздили учасники «Битви екстрасенсів» та інших ТВ проектів.

За 13 км від Підгорецького замку розташована ще одна визначна пам’ятка архітектури Львівської області – Олеський замок.

Село Підгірці знаходиться за 17 км від міста Броди. Замок, розташований на пагорбі, видніє здаля.

Замок Шенборнів, Закарпатська область

© school-tur.com

Садиба Берегвар — це колишній мисливський палац графів Шенборнів, збудований у 19 столітті та поєднує різноманітні середньовічні стилі. Знаходиться у Мукачевському районі і на сьогоднішній день відомий як санаторій «Карпати». Саме тут проходили зйомки фільму «Снігова королева» та серіалу «Доярка з Хацапетівки». Навколо замку є парк, у якому ростуть сакури та рідкісні декоративні дерева, а, пройшовши дещо углиб, можна вмитися у «джерелі краси».

Доїхати до палацу легко. Прямуйте по трасі Київ – Чоп і зупиняйтесь біля санаторію «Карпати» безпосередньо (між населеними пунктами Сусково та Чинадійово. Дорога зі Львова на власному авто займе близько 4 годин, а відстань від Мукачево — 14 км (20 хвилин).

Опубліковано

Нeймoвiрнi зaмки в рaдiyсi 100 км вiд Львoвa, кyди вaртo пoїхaти взимкy

З нaближeнням нoвoрiчнo-рiздвяних свят тa вихiдних 032.ua рeкoмeндyє дoбiркy нeзрiвнянних зaмкiв, рoзтaшoвaних нa тeритoрiї Львiвщини, якi мoжнa вiдвiдaти, пoдoлaвши нe бiльшe сoтнi кiлoмeтрiв вiд oблaснoгo цeнтрy. Kрaсa зoвсiм пoрyч.

Зoлoчiвський зaмoк

Зaмoк, щo є пaм’яткoю iстoрiї тa кyльтyри нaцioнaльнoгo знaчeння, рoзтaшoвaний y мiстi Зoлoчiв Львiвськoї oблaстi. Myри тa зaмкoвi спoрyди, якi свoгo чaсy бyли i фoртeцeю, i пaнськoю рeзидeнцiєю вхoдять дo тyристичнoгo мaршрyтy «Зoлoтa пiдкoвa Львiвщини».

Грaфiк рoбoти: прaцює щoдeннo, крiм пoнeдiлкa: з 11:00 дo 18:00, кaсa — дo 16:00 (влiткy); з 10:00 дo 17:00, кaсa — дo 16:00 (взимкy). В нeдiлю: з 12:00 дo 17:00;

Koнтaкти: (032) 654-33-85.

Пiдгoрeцький зaмoк

Зaмoк в Пiдгiрцях — пaм’яткa aрхiтeктyри eпoхи пiзньoгo рeнeсaнсy тa бaрoкo, рoзтaшoвaнa в oднoймeннoмy сeлi Брoдiвськoгo р-нy нa Львiвщинi. Йoгo ввaжaють oдним iз нaйкрaщих y всiй Єврoпi зрaзкiв пoєднaння рeнeсaнснoгo пaлaцy тa бaстioнних yкрiплeнь. Спoрyдy зaмкy дoвгий чaс прoдoвжyють рeстaврyвaти, тoмy для oглядy дoстyпнi лишe прилeглi тeритoрiї тa фaсaд.

Грaфiк рoбoти: прaцює щoдeннo, крiм пoнeдiлкa: y вiвтoрoк-сyбoтy з 10:00 дo 17:00, в нeдiлю з 12:00 дo 17:00;

Koнтaкти: (032) 663-07-40.

Oлeський зaмoк

Tрeтьoю знaмeнитoю спoрyдoю, якa вхoдить дo «Зoлoтoї пiдкoви», є Oлeський зaмoк. Йoгo ввaжaють пaм’яткoю aрхiтeктyри тa iстoрiї XIII—XVIII стoлiть. Зaмoк, щo рoзтaшoвaний в Oлeськy Бyськoгo р-нy нa Львiвщинi, є oдним iз нaйдaвнiших в Укрaїнi тa «зaхoплює» вiдвiдyвaчiв oсoбливoю aтмoсфeрoю.

Грaфiк рoбoти: прaцює з вiвтoркa дo п’ятницi з 10:00 дo 17:00, y вихiднi з 11:00 дo 17:00.

Koнтaкти: (032) 64-25-193.

Свiрзький зaмoк

Щe oднe мiсцe, якe, бeзyмoвнo, вaртo вiдвiдaти, рoзтaшoвaнe y сeлi Свiрж Пeрeмишлянськoгo р-нy нa Львiвщинi. Зaклaдeний y XV стoлiттi зaмoк, який пeрвиннo бyв oбoрoннoю мyрoвaнoю спoрyдoю, нeoднoкрaтнo пeрeбyдoвyвaвся. Йoгo стiни висoчiють нa нeвeличкoмy пaгoрбi сeрeд мaльoвничoї прирoди.

Koнтaкти: (032) 632-39-28.

Жoвкiвський зaмoк

Зaмoк y Жoвквi є щe oднiєю знaнoю пaм’яткoю aрхiтeктyри eпoхи рeнeсaнсy нa Львiвщинi. Спoрyдa, рoзтaшoвaнa нa плoщi Вiчeвiй y цeнтрi мiстa, внeсeнa дo Дeржaвнoгo рeєстрy нaцioнaльнoгo кyльтyрнoгo нaдбaння Укрaїни. Зa чaс свoгo iснyвaння зaмoк чaстo пeрeбyдoвyвaли, a нинi рeкoнстрyюють. Для oглядy вiдкритi внyтрiшнє пoдвiр’я тa мyзeй.

Грaфiк рoбoти: прaцює з вiвтoркa дo сyбoти з 10:00 дo 17:00, y нeдiлю з 12:00 дo 17:00;

Koнтaкти: (097) 443-41-47.

Опубліковано

Замок в Старому Селі. Історія у 14 зображеннях

Однією з найбільших фортифікаційних споруд України є замок в Старому Селі (Пустомитівський район, Львівська область). Незважаючи на занедбаний стан, фортеця дотепер вражає своїми масштабами та величчю. На жаль, стоїть він осторонь туристичних маршрутів і лише пасажири потягів, що проїжджають повз, захоплено милуються його красою та зрідка його навідуються поодинокі туристи.

Вигляд на залізничну станцію та замок у Старому Селі, фото початку ХХ століття

Ця пам’ятка оборонної архітектури XVI-XVII століть будувалася для захисту від татар південно-східних шляхів до Львова. Перше укріплення на території Старого Села у вигляді дерев’яного замку збудував у 1448р. Ян Завіш, який отримав ці землі у спадок від свого батька Завіша Чорного з Гарбового, а той, у свою чергу, придбав їх у 1401 році в короля Володислава Ягайла.

Замок в Старому Селі, фото 1910 року

Побудований замок був зовсім не схожий на нинішнього гіганта: його площа значно поступалася нинішній, та й стіни були дерев’яними, що і стало причиною його падіння під час чергового татарського набігу у 1498 р. Тоді замок було спалено, а містечко зруйновано.

Замок в Старому Селі, фото 1910 року

Відродження твердині, уже в камені, розпочали у 1584 р. під патронатом родини Острозьких, яким ці землі дісталися в якості приданого дочки великого гетьмана коронного Софії Тарновської (1534 – 1570). Відбудовували замок за проектом Амброзія Прихильного. Будівництво кам’яної фортеці було завершене в 1589 році.

Замок в Старому Селі, кутова башта, зображення 1925 року

Наступна ґрунтовна реконструкція відбулася у 1642 р. завдяки Владиславу Домініку Острозькому-Заславському – правнуку князя Констянтина Острозького.

Він розширив площу споруди до двох гектарів. Фортецю оточили глибоким ровом і валами. Ворота були оснащені ланцюговим мостом що піднімався на ровом. На найбільшій башті був розміщений герб з буквами WDXOYZWSLS що означає: “Wladyslaw Dominik Xiąze Ostrogski y Zaslawski Wojewoda Sandomierski Lucki Starosta”.

Замок в Старому Селі, головна башта, зображення 1925 року

Проте, ще недобудовані стіни нового замку в 1648 році були стерті з лиця землі козацькими військами Богдана Хмельницького під час Визвольної війни.

Але ідея про власну резиденції в Старому Селі не залишила князя Владислава, і через рік роботи з будівництва були відновлені.

Замок в Старому Селі, зображення 1935 року

В той час було зведено красиві південні парадні ворота замку. Новий замок виконали у стилі пізнього ренесансу. Висота стін фортеці сягала 8 метрів та завершувалася аттиком. Фронтони шести башт були прикрашені бароковою різьбою в камені, яка збереглася до нашого часу на східній вежі.

Замок у 1654 році було відбудовано, і настільки потужно, що він витримав облогу козаків та великої турецької армії в 1672 році.

Замок в Старому Селі, фотографія 1939 року

Кам’яні стіни були не єдиною перепоною на шляху до замку. Твердиня була на рівнині, однак оточена болотами. Додатковий захист давали земляні укріплення – бастіони з ровами, які були наповнені водою, а її довкола було вдосталь.

По периметру стін йшла оборонна галерея для замкового гарнізону. На замковому подвір’ї розташовувалася каплиця, палац та господарські приміщення. З документів XVII століття відомо, що на той час у замку було 8 гармат, 13 моздир, багато рушниць, самопалів та холодної зброї.

Замок в Старому Селі, фотографія 1939 року

Колись посередині південно-східної стіни стояла ще одна в’їздна башта, гроші на яку дала Катерина Радзівілл. Їй пощастило найменше з усіх замкових будівель: вона зруйнувалася ще до того, як хоч хтось встиг її описати чи замалювати. Капличка, що стояла біля брами, теж прожила недовго.

Замок в Старому Селі, фото 2015 року

На початку XVIII століття Старе Село разом із замком стає власністю Адама Миколи Сенявського. До цього часу замок втрачає своє оборонне значення. Новий власник відреставрував фортецю і переніс сюди збройний арсенал, що зберігався у Львові. Після смерті Сенявського у 1726 році всі його володіння і багатства успадкувала його єдина дочка Марія Софія. У 1731 році вона вийшла заміж за князя Августа Олександра Чарторийського, до якого перейшла вся власність Сенявського, в тому числі і Старосільський замок.

Доля колишнього військового форпосту мало цікавила Чарторийських, і фортеця поступово занепала. З 1809 року Старосільський замок переходить до родичів Чарторийських — Потоцьких.

На території замку влаштовують пивоварню, потім винокурню, склади для збіжжя. Частину споруд розбирають на будівельні матеріали. У наступні роки в замку ніхто не жив і він стояв пусткою та руйнувався під плином часу, та від рук людських. Останнім власником твердині до вересня 1939 року був граф Альфред Потоцький.

В подальшому ґрунтовна реконструкція Старосільського замку так і не була проведена.

Площа замку – біля двох гектарів, що робить замок в Старому Селі одним з найбільших в Україні. Все, що вціліло від нього – це масивні кріпосні стіни завширшки близько двох метрів і заввишки близько п’ятнадцяти метрів, які укріплені контрфорсами, і три вежі (у минулому їх було шість). Із зовнішнього боку стіни і вежі декоровані на одному рівні аркатурою – рядом глухих арок-заглиблень. Одна з башт прикрашена кам’яної короною.

Завдяки чому башти «дожили» до нашого часу розповідає легенда. При споруджені стін старосільського замку в будівельний розчин додавали яйця та молоко, такий собі органічний клей, що скріплював не гірше сучасного цементу (а, можливо, і краще).

Один з шляхтичів міста за свої провини був засуджений на смертну кару. Але можновладці дали бідоласі ще один шанс: зможе привезти віз (інші версії легенди кажуть: два вози) яєць для будівництва, та так, щоб жодне не розбилося — подумають ще судді, чи варто його голову від тіла відділяти. А розіб’є хоч яйце — то не судилося. Шляхтич єдиний шанс вижити втрачати не хотів. Яйця всі привіз цілими… перед тим їх зваривши. Проте, люди не оцінили вигадки і таки вирішили його стратити.

У жовтні 2010 року було прийнято рішення про передачу Старосільського замку в концесію на 49 років. Концесіонер пообіцяв вивести замок із аварійного стану до 2015 року, після чого планував тут відкрити пізнавально-мистецький центр із художніми, творчими майстернями та закладами громадського харчування.

Але уже в 2013 році держава розірвала угоду про передання у довготермінове управління замком в Старому Селі, оскільки, нічого з обіцяного не було навіть розпочато.

З кожним роком замок все більше руйнують вітри та дощ. На сьогодні внутрішній двір фортеці пустує і заростає травою, перетворюючись на чудове пасовище для домашньої худоби.

Автор: Софія ЛЕГІН / photo-lviv.in.ua