10 мальовничих сіл Західної України, де варто побувати

Західна Україна – це не лише гірські Карпати, красива архітектура Львова і численні замки.

Західна Україна – це села. Безліч крихітних, ніби намальованих, нікому невідомих. Великих за розміром і величних сіл. Історичні, старовинні, вічні… таємничі, містичні і вигадані, милі і кумедні. Вони – унікальні. Завітайте – і кожне з них розкаже вам свою вражаючу історію, а, може, казку. Ця казка, що пахне полином Поділля, сходить сонцем над руїнами фортець, вмивається водами Нічлави і колишеться на степових травах вічних доріг, поведе вас у таємницю, щоб навічно закохати у красу українських сіл.

с. Брага, Хмельницька обл.

300-літнє кладовище; мавзолей Жебровських 1909 року; та найкращий вид на Хотинську фортецю.

За незвичайним ракурсом Хотинської фортеці сюди їздять навіть фотографи із світовими іменами. Щоб побачити цю приголомшуючу красу на власні очі, варто завітати у село неподалік Хотина. Та це не все, чим сподобається Брага. Цікаво буде побродити дуже старим польським цвинтарем із неоготичними надгробками. Саме на його території в гущі високих дубів стоїть загадковий костел-капличка. Це – мавзолей давньої польської родини, трьох представників якої там поховано. Ось така справжня історична перлина хмельницької провінції – зі своєю красою, загадковістю та незвичними принадами. Місце, що може стати справжньою знахідкою навіть для досвідченого туриста.

с. Підкамінь, Львівська обл.

16-метровий Чортовий камінь; монастир «Походження Дерева Хреста Господнього»; гора із монастирем, названа на честь язичницького божества роду і плодючості; кам’яні хрести поховань XVII ст.

Найперше, що вразить вас в цьому узгірному поселенні на межі Львівської та Тернопільської областей – легендарний камінь-велетень. Із західного боку природної споруди – ніша у формі серця, а на вершині – 6 ям-могил півметрової глибини. Ймовірно, у часи язичництва їх використовували для жертвоприношень. Усі, хто був тут, відчували особливу таємничу енергетику місця.

Не відмовляйтесь від пропозицій відвідати монастирі із потаємними ходами та підземною церквою. Вони відкриють перед вами ще багато цікавих «експонатів» селища. До речі, в колишніх келіях одного з монастирів досі діє лікарня душевнохворих жінок.

У тому, що Підкамінь – одне з наймістичніших поселень Західної України, ви переконаєтесь одразу, як побуваєте в ньому. Така вже тут енергетика.

с. Струсів, Тернопільська обл.

Старовинний парк із палацом XVIII століття; печерна церква; давнє польське кладовище; келія язичників ІX століття.

Якщо ви не є шанувальником Степана Будного (саме тут він народився) – вам варто познайомимтись з творчістю цього маловідомого але дуже талановитого поета, що пішов з життя у 24 роки. Та не лише тому завітати у Струсів – мальовниче село на Теребовлянщині. Ніде інде ви не зустрінете такої унікальної печерної церковки з вівтарем, витесаним у камені, та коморою, в стінах якої були викуті келії для монахів. Та найцікавіше можна побачити всередині, у підземеллі…


А ще справді дуже цікавими є надгробні пам`ятники струсівського кладовища. Серед фігур святих, ангелів, тварин, дівчат, дітей можна зустріти дивовижні й унікальні експонати. Це варто побачити.

с. Бакота, Хмельницька обл.

Скелястий монастир; джерела «Жіночого», «Чоловічого» та «Сімейного щастя»; кам’яний відбиток стопи Будди.

Бакота – затоплене село, давня столиця Пониззя. Це місце на березі Дністра у Кам`янець-Подільському районі, де колись розташовувались безліч язичницьких святилищ та капищ, кургани з жіночими похованнями. Пропливши річкою Смотрич, ви побуваєте буквально над відбитком стопи Будди, існування якого вже частково підтверджено підводними дослідженнями.

А ще з річки перед вами відкриється панорама скелястого монастиря. Надзвичайної краси природа та цілюща вода з освячених джерел доповнять незабутні враження від цього справді знакового місця.

с. Чагарі, Тернопільська обл.

«Купальська феєрія», Риба в капелюсі, Мавка і Лукаш, та символ достатку у жаб’ячих лапках

У цьому селі Гусятинського району немає красивих архітектурних пам`яток, історичних будівель чи водоспадів. Та все ж воно особливе по-своєму. Це малесеньке село обіцяє вас вразити. Як-мінімум, тричі.

Якщо хочете побачити один з найоригінальніших у світі вказівників населеного пункту – завітайте у Чагарі. Три унікальні витвори мистецтва у різних частинах села надовго затримують погляди подорожуючих. Це – неймовірні скульптурні групи, що мають свій стиль, свою іронію і свою казку, належать руці Олексія Степанова. Ось така дивовижа у «глухому» селі на березі Нічлави, яку неодмінно варто оцінити власним поглядом. А ще щороку на початку липня тут організовують особливий фестиваль «Купальська феєрія».

с. Сутківці, Хмельницька обл.

Унікальна церква-фортеця; руїни замку XVІІ століття; чисті джерела та розкішні природні краєвиди.

Аби побачити оборонну церкву Покрови Богородиці (1462 рік), яка представляє собою неповторне диво фортифікації і не має аналогів в Україні, варто поїхати на Хмельниччину. Стіни товщино у 1, 7 метра, первісні фрески, та олійний живопис ХІХ століття – не все, чим може вразити один із найдавніших оборонних храмів середньовіччя в Україні. Цю велич важко описати, її можна тільки відчути. Незабутні враження зроблять ще приємнішими цілющі води джерела «Біла криниця».

с. Озеряни, Тернопільська обл.

Неоготичний костел Св. Анни; руїни старого замку; мурована церква Христа-Царя; іудейське окописько-кіркут.

Озеряни – одне з найцікавіших сіл туристичної Тернопільщини. Свого часу на місцевості було виявлено археологічні пам’ятки трипільської і черняхівської культури, слов`янське поселення VIII століття. Побувавши в Озерянах, ви неодмінно замилуєтесь красою костелу Святої Анни, що є справжнім шедевром відомого львівського архітектора, виконаним у стилі історизму. Не меншої уваги заслуговує стародавній замок з товстезними стінами із каменю. Приїжджайте в Озеряни, щоб відчути красу давнини й історії, втілену у величній архітектурі серед мальовничих пейзажів Галицького Поділля. Повірте, вони варті того.

с. Іза, Закарпатська обл.

Єдина в Україні ферма з розведення манчжурських оленів; осередок лозового мистецтва; унікальний монастир, де зберігаються мощі преподобного Олексія Карпатського.

Аби помилуватися унікальними маньчжурськими плямистими оленями, з рогів яких отримують лікарську речовину пантокрин, варто поїхати в Ізу Хустського району. Ці красиві благородні тварини були доправлені сюди гелікоптером аж із Калінінградської області.

А ще ніде, крім як в Ізі, не побачите такої різноманітності витворів мистецтва лозоплетіння. Достатньо лише пройтись центральною вулицею села – і ви будете вражені майстерністю українців виплітати з лози вражаючі речі.

с. Розгірче, Львівська обл.

Давньоруське «городище»; скельний монастир; каплиця святого Онуфрія кінця ХVІІ століття із старовинною іконою.

Старовинне село на Львівщині замилує вас малозвіданою красою рівнинних Карпатах. Подивитись тут є на що. Скельний «монастир», що використовувався ще за язичницьких часів – дуже гарний. Не менш цікаві давньоруські укріплення, які побачите на вершині гори. Хвилюючий, таємничий дух старовини, яким віє від пам`яток, а кругом – унікальної краси скелі. Ви маєте це відчути!

с. Стільсько, Львівська обл.

7 давніх храмів; городище Білих Хорватів; підземні лабіринти; ритуальний камінь (вогонь, повітря і вода);

Це воістину унікальне місце, яке відкриє вам те, чого не побачите більше ніде. Село Стільсько, що на Львівщині – столиця неіснуючої тепер країни – Білої Хорватії. Величезне стародавнє городище із цілим підземним містом точно вразить вас не лише своїми масштабами, а й легендарністю.

Стільсько – це таємниця, це давні знання, якими володіють лише місцеві, називаючи «Білою дорогою», «Вежею», «Княжою криницею»… здавалося б, неіснуючі об`єкти, які лише з роками відкриваються історії. Стільсько – це легенда.

Автор: Надія Понятишин для vsviti.com.ua

Kрaсa, щo пoєднyє бeрeги: історичні віадуки на заході України

Мабуть, кожен з нас любить подорожувати. Та не всі, хто мандрує залізницею, знають про чудові інженерні споруди – віадуки. А це – краса, яка поряд із нами. Дізнайтесь про один з них, який колись був навіть у Львові!

Віадук – це міст на високих підпорах переважно через глибокий яр або ущелину. Такі мости є дуже красивими, коли їдеш таким – просто-таки перехоплює подих! При бyдiвництвi вiaдyкiв дyжe чaстo використовували бaгaтoярyснi кoнстрyкцiї з вeликoю кiлькiстю aрoк.

У свiтi збeрeглoся бaгaтo тaких вiaдyкiв, a в Зaхiднiй Укрaїнi лишe шiсть. Tри з них – y Teрнoпiльськiй oблaстi, пoблизy Teрeбoвлi, oдин y Вoрoхтi (Івaнo-Фрaнкiвськa oбл.) i двa – нa Львiвщинi бiля Лaвoчнoгo.  Є ще один не добудований, який мав стати частиною величезного проекту на початку ХХ століття, на Хмельниччині.

Teпeр дeкiлькa слiв прo кoжeн iз цих вiaдyкiв.

1. Вiaдyк y Вoрoхтi – кaм’яний зaлiзничний мiст чeрeз рiчкy Прyт. Вiн є oдним з нaйдaвнiших тa нaйкрaсивiших вiaдyкiв Єврoпи. Йoгo дoвжинa близькo 130 мeтрiв, a збyдoвaний вiн в 1895 рoцi пoлoнeними iтaлiйцями. Нa жaль, тeпeр цeй мiст нe фyнкцioнyє.

Віадук у Ворохті. Фото: NikolenkoV
Покинутий віадук у Ворохті. © istetsen

2. В с. Кровинка (Тернопільська обл.) зберігся ще один віадук з австрійських часів. Саме поблизу цього моста колись було знайдено давнє городище.

3. На цьому ж залізничному шляху знаходиться ще один міст-віадук поблизу с. Плебанівка. Збудований він в 1896р. Цей віадук відноситься до пам’яток села, тому що є дуже гарним і складається з 9 арок.

Віадук поблизу с. Плебанівка
Міст-віадук поблизу с. Плебанівка. Фото: ukrinform.ua

4. І ще один масивний залізничний міст-віадук на Тернопільщині знаходиться у с. Буцневі – ще з австро-угорських часів. І дотепер працює.

5-6. На Львівщині є два мости-віадуки на перегоні Лавочне-Бескид, збудовані в 70-ті рр. минулого століття.

© forum.trainzup.net

Попри віадуки, які збереглися до нашого часу, були ще два. Один в Яремчі, а інший в с. Кривчиці (тепер один з районів Львова).

Міст-віадука в Яремчі, якого вже нема

Міст на р. Прут був зведений в 1894-1896 р.р. за проектом професора Львівської Політехніки – Зигмунта Кульки. Віадук складався з двох арок по 8 метрів, п’ятьох по 12 метрів та однієї 65-ти метрової. Остання була найбільшою в Європі. Це “чудо інженерії” було побудоване впродовж лише двох років і стало прикладом для будівництва схожих мостів в інших країнах світу.

Унікальні фото моста-віадука в Яремчі, якого вже нема

Під час Першої світової вiйни цей міст було зруйновано російською армією. Найбільшої шкoди було завдано 12-ти метровій та 65-ти метровій аркам.

Унікальні фото моста-віадука в Яремчі, якого вже нема

Оскільки була потреба в курсуванні поїздів, то відразу розпочалась відбудова моста. Було споруджено 18-ти метрову арку, але вже металеву. З 1925 р. по 1927 р. було розпочато реконструкцію великої арки, але дещо змінено її дизайн. У 1944 р. німецькі війська знову підірвали міст. Радянська влада не була зацікавлена у відновлені моста і збудувала замість нього залізобетонну конструкцію.

На цьому місці тепер

Зубрівський віадук – нaйдoвгoбyднiший мiст, aбo нe дoбyдoвaний вiaдyк чeрeз кaньoн. Нижчe зa тeчiєю Смoтричa, зa якiсь 4 км вiд Kaм’янця, знaхoдиться щe oднa цiкaвa пaм’яткa — нeдoбyдoвaний зaлiзничний мiст чeрeз Смoтрицький кaньйoн (48.630156, 26.600690). Цeй грaндioзний нeдoбyд знaхoдиться нa тeритoрiї сeлa Зyбрiвкa, aлe зaзвичaй y пyтiвникaх тa y крaєзнaвчих пyблiкaцiях йoгo вiднoсять дo сyсiднiх Пaнiвцiв. Жoднoї пoмилки y цiй гeoгрaфiчнiй плyтaнинi нeмaє — мaлeсeнькa Зyбрiвкa, якa мaє мeнш нiж пiвсoтнi мeшкaнцiв, нaлeжить дo Пaнiвeцькoї сiльрaди.

Фото: Дмитро Полюхович

Істoрiя нeдoбyдy дoсить цiкaвa тa дрaмaтичнa. Нa пoчaткy ХХ стoлiття Рoсiйськa iмпeрiя спiльнo з Рyмyнiєю тa Aвстрo-Угoрщинoю зaпoчaткyвaли aмбiтний iнфрaстрyктyрний прoeкт з пaтeтичнoю нaзвoю «Слoв’янський шлях». Плaнyвaлoся зв’язaти зaлiзницeю пoрти Aдрiaтичнoгo мoря з Пeтeрбyргoм. «Слoвянський шлях» мaв пeрeхoдити в нe мeнш пoвaжний «Індiйський шлях».

У рамках проекту запланували також гілку від Кам’янця-Подільського до Іваня-Пустого (нині село Борщівського району на Тернопіллі), що мала з’єднати столицю Поділля зі Львовом.

Пeршa Свiтoвa нe лишe нe зyпинилa бyдiвництвo, a нaвпaки — фoрсyвaлa. Пoстaчaння рoсiйських вiйськ нa зaхoплeнiй Гaличинi пoтрeбyвaлo вeликих трaнспoртних пoтoкiв. Нe зaвaдилa бyдiвництвy й Лютнeвa рeвoлюцiя. Tимчaсoвий yряд, нaгaдaємo, вистyпaв зa вiйнy дo пeрeмoжнoгo кiнця, a знaчнa чaстинa Гaличини щe зaлишaлaся пiд кoнтрoлeм рoсiян.

На початок літа 1917 року гілку на Іване-Пусте звели майже повністю — по всій ділянці встигли спорудити насип і поставити більшу частину мостів.

У Пaнiвцях встигли викoнaти нaйсклaднiшy чaстинy прoeктy — звeли вiaдyк i висoчeзнi, мaйжe y 30 мeтрiв, пiлoни-oпoри. Зaлишaлoся лишe встaнoвити стaлeвi прoгoни. Цeй eтaп, швидшe зa всe, зaвeршили вжe 1916 рoкy — цe зaсвiдчyє вiдпoвiднa дaтa, виклaдeнa з кaмeнiв нa вeрхiвцi вiaдyкy. У вeрeснi 1917 рoкy бyдiвництвo зyпинив мaсштaбний нaстyп сoюзних цiсaрськo-кaйзeрiвських вiйськ, y рeзyльтaтi якoгo рoсiйськi вiйськa бyли вiдкинyтi зa Збрyч.

Зверніть увагу на дату 1916 на верхівці віадуку. На нижніх фото — руїни замку та замкова брама з двоповерховим корпусом колегіуму. Фото: Дмитро Полюхович

Звiснo, щo y чaси вiйни з aрмiями Чeрвoнoї тa Бiлoї Рoсiї бyлo нe дo бyдiвництвa, a зa Сoвiтiв прoeкт взaгaлi визнaли нeдoцiльним.

В Кривчицях, що у Львові, також колись був величний віадук на залізничній гілці Львів-Підгайці. Підірваний він був, ймовірно, під час Першої світової вiйни.

Ось такий величний віадук був колись в Кривчицях на залізничній гілці Львів-Підгайці

Оскільки залізниця функціонувала до Дріжджового заводу, а з 1970-х років вела до Винниківського озера, то за радянських часів було встановлено металевий міст, який використовується і тепер.

Колись / сьогодні
Місце знаходження – між вулицями Богданівська та Кривчицька дорога

Отже, подорожуючи поїздом, варто звернути увагу не лише на мальовничі краєвиди за вікном, але й на чудові витвори інженерії – віадуки!

10 маловідомих місць Західної України, де варто побувати цього року

До списку увійшли місця з великим туристичним потенціалом, які лише починають набувати популярності.

Після того як ви побуваєте у цих місцях, ви побачите мальовничу красу української природи, дізнаєтесь загадкові та колись засекречені факти, відчуєте неперевершений колорит рідного краю.

Колочава

(Закарпатська область, Міжгірський район)

Екологічно чистий куточок України, розташований на території Національного природного парку «Синевир» в гірській долині між полонинами Стримбою, Дарвайкою, Барвінком, Красною і Ружею на березі річки Колочавки здивує Вас своєю гостинністю, культурним надбанням та цікавою історією. Колочава — село десяти музеїв, двадцяти пам’ятників та неперевершеної природної краси. Саме тут у скансені “Старе Село” Ви зможете ознайомитися із 300-річною історією побуту місцевих жителів, почути верховинський діалект, оглянути пам’ятки культури різних часів та різних верств населення, дізнатися історію місцевої залізниці у музеї «Колочавська вузькоколійка» та відчути себе колочавським бокорашем (професія сплавляти ліс гірськими річками), а улесливий єврей Гершко розповість історію колочавських євреїв та ласкаво запросить до столу в колоритній єврейській корчмі «У Вольфа».

Тут ви почуєте історію про «Карпатського Робін Гуда» Миколу Шугая, про якого чеський письменник Іван Ольбрахт написав роман «Микола Шугай — розбійник». Цей твір став справжнім шедевром автора і приніс йому найбільшу славу. А у 70-ті роки ХХ століття драматург Мілан Угде створив на основі твору мюзикл ― «Балада для бандита».

Манявський водоспад

(Івано-Франківська область, Богородчанський район)

Це одне з чудес прикарпатської природи зачарує вас з першого погляду. Найвищий водоспад на Прикарпатті та один з найвищих в Україні навіть у найбільшу спеку освіжить вас своєю прохолодою. Довкола водоспаду утворився кам’яний каньйон, висота скель якого понад 20 м. Завдяки малому потоку туристів та відсутності інфраструктури поблизу біля водоспаду збереглася первозданна краса. По дорозі до водоспаду Вас супроводжуватимуть прекрасні панорами прикарпатських пагорбів.

Клевань. Тунель кохання

(Рівненська область, Рівненський район)

Найромантичніше місце Волині — Тунель кохання — є ботанічним феноменом, який знаходиться вздовж залізничної колії між селищами Клевань та Оржів. Сама природа, ніби професійний ландшафтний дизайнер, сформувала зі щільної зарості дерев і кущів стіни та стелю природного коридору. Влітку та восени тунель чіткої аркової форми має особливу красу, від якої перехоплює подих. Кажуть, якщо пара поцілується під час прогулянки тунелем, то їх кохання скріпиться на все життя.

Тараканівський форт

(Рівненська область, Дубенський район)

Неподалік м. Дубно знаходиться перлина фортифікаційного мистецтва – Тараканівський форт — збудований для укріплення західних кордонів Російської імперії у ХІХ ст. Форт був цілком самостійною військовою одиницею. Займаючи площу понад 4 га та маючи 7 підземних рівнів, він уміщав на своїй території хлібопекарню, пральню, церкву, морг, телефонний зв’язок і 3 колодязі з водою та інші споруди, необхідні для життя гарнізону.

Форт зустріне Вас складною системою підземних ходів, тунелів, приміщень, ДОТів, сходів. До форту можна потрапити через входи у чотирьох ровах, які оточують будівлю (довжина ровів – 230 м, висота – 6 м).

Лумшори

(Закарпатська область, Перечинський район)

Селище, де у 17 ст. знаходився древній курорт “Лумшори”, розкинулося вздовж річечки Турічка серед мальовничих вулканічних Карпат. У давнину курорт складав сильну конкуренцію Маріїнським лазням та Карловим Варам. Зараз приватні господарі запрошують вас незалежно від пори року просто неба «поваритися» на повільному вогні у чані. Як відчуєте, що кров в жилах починає кипіти (хоча насправді воду гріють не більш ніж до +45°C), вискакуйте! За кілька кроків — прохолодний гірський потік. Така процедура буде корисна при захворюваннях серцево-судинної та нервової систем, опорно-рухового апарату, дерматології та багатьох інших. Після купання ви одразу відчуєте омолодження та приплив сил.

Бакота

(Хмельницька область, Кам’янець-Подільський район)

Запрошуємо Вас в унікальне древнє місце, де в ХІІІ ст. знаходився найважливіший політично-адміністративний центр Дністровського Пониззя (Поділля). Місто мало свій добре укріплений замок (зруйнований поляками у 15 ст.) та скельний монастир. За легендою, скельний чоловічий монастир у цьому місці заснував Антоній Печерський, який потім переселився на київські гори і заснував там Києво-Печерську лавру. Протягом століть монастир виконував не лише функцію святині. Під час татаро-монгольських набігів у келіях разом з монахами ховалися мешканці міста.

Місто, якого не знищили навали турків, яке оминули голод 1933-го та ІІ світова війна, було поховане у 1981 р. під час будівництва Новодністровської ГЕС, коли мешканців виселили в сусідні міста, а сам населений пункт повністю затоплений водою.

Зараз Бакотою називають частину території вздовж Дністра, де колись був населений пункт. Скельний монастир відновили, розчистивши декілька келій. Біля монастиря всі охочі зможуть напитися унікально чистої та цілющої води з освячених джерел, які в народі називають “Жіноче”, “Чоловіче” та “Сімейного щастя”. Заворожуючої краси природа національного природного парку «Подільські Товтри», на території якого знаходиться Бакота, та унікальний мікроклімат, схожий до ялтинського, приваблює сюди тисячі паломників та туристів. Помилуйтеся і ви мальовничими краєвидами Поділля.

Поповичі

(Львівська область, Мостиський район)

У 19 ст. відповідно до концепції безпеки Австро-Угорської держави Перемишль було обрано стратегічним пунктом, що мав заблокувати вигідний для ворожої армії перехід з півночі на південь (до карпатських перевалів) і на захід Європи. Тому навколо міста, на пагорбах, що його оточують, був побудований 45-кілометровий пояс оборонних укріплень. Будівництво фортів розпочато 1850 року і закінчено 1875 року, хоча деякі добудови продовжувались аж до початку Першої світової війни. Це була одна з найбільших фортець Європи, яка складалася з 57 фортів. Шість із них зараз знаходяться на прикордонній території України і доступні для огляду туристів.

Косонь

(Закарпатська область, Берегівський район)

Європейського рівня оздоровчо-рекреаційний комплекс “Косонь” відкритий у 2012 році. На площі 8 гектарів серед 200-річного дубового гаю розміщені два прісних та два термальних басейни з мінеральною водою, один з яких працює цілий рік. Вода до нього подається з глибини 1190 м і має температуру +41°C. Звідусіль сюди приїжджають, щоб оздоровити опорно-руховий апарат, серцево-судинну, периферичну нервову та міліарну системи.

Відчуйте і ви оздоровлення організму після купання в мінеральних водах Закарпаття.

Урочище Прийма

(Львівська область, Миколаївський район)

За 2 км від Миколаєва (Львівська обл.) глибоко серед лісу знаходиться унікальне своїм творенням та історією урочище Прийма. Саме тут знайдено найдавніше поселення неандертальця материкової України типу “мисливський табір”, який знаходився тут близько 46 тисяч років тому. Грот захоплює своєю незайманістю, таємничістю та фантастичним зовнішнім виглядом.

Тур’ї Ремети

(Закарпатська область, Перечинський район)

З цим словацьким селищем пов’язна історія про листоношу Федора Фекете, який щодня протягом 30 років долав 50 км до Ужгорода і назад, щоб вчасно доставити односельчанам пошту. В пам’ять про відмінне виконання свого обов’язку вдячні селяни розмістили листоноші барельєф на стіні місцевого храму. Крім того, у 1812 році тут мала місце колонія французьких солдатів, які навчили місцевих жителів готувати страви французької кухні, які ми пропонуємо вам скуштувати.

Джерело: stezhkamu.com

Перелік чанів розташованих на Західній Україні

Для туристів, які бажають спробувати даний вид відпочинку, сайт Svitom створив перелік чанів, які знаходяться на території Львівської, Івано-Франківської і Закарпатської областей.

Завдяки мінеральній воді, якою наповнюється чан, легко забути про стреси, можна добре відпочити і набратись сил і енергії.

Чани у Львівській області

смт.Славське – пансіон «Альпійський двір»

смт.Славське – гірськолижний курорт «Захар Беркут»

смт.Славське – готель «Чотири сезони»

смт. Славське – гостинний двір «Рандеву»

село Волосянка – готель-замок «Вежа-ведмежа»

село Коростів – готельно-разважальний комплекс «Золота форель»

м. Дрогобич – відпочинковий комплекс «Козацький чан»

с.Довголука – база відпочинку «Шепільська»

с. Ластівка – база відпочинку «Таор»

Чани Івано-Франківської області

село Осмолода – готель «Ганц»

село Шешори – міні-турбаза «Карпатський рай»

село Татарів – садиба «Хата у румуна»

Чани Закарпаття

Драгобрат – «Яремина хатина»

місто Ужгород – готель «УнгварЪській»

село Лумшори – садиби: «у Анатолія», «Лумшори», «Мисливська садиба», «Чан у Цімбора»

село Ізки – «Ізки»

село Збини – «Лісова казка»

село Тур’я Поляна – садиба «Турянський двір»

село Тур’я Пасіка – туристичний комплекс «Воєводино»

смт. Воловець – турбаза «Лісова казка», «Єгер»

село Солотвино – база відпочинку «Червона Рута»

село Нижнє Солотвино – готель «Термал Стар»

село Ужок – «Ужанські купелі»

село Вишка – «у Феді», «Біля струмка»

село Верхній Коропець – готель «Корал»

село Осій – «Смерековий камінь», урочище «Кам’янка»

село Новий Студенний – «Озеро Віта»

село Пилипець – «Під Магурою»

село Лісарня – “Вольногора”, “Belle Royale”

село Синяк – «Перлинка в Синяку»

село Новоселиця – «Білий Камінь», «Валило»

село Ясіня – «У Степановича», «Гуцульський чан»

село Лазещина – «Оленка»

село Поляна – Готель «Катерина»

село Руський Мочар – садиба «Явірник»

село Жденієво – «Лісова казка»

село Поршково – база відпочинку «Шиповець»

село Циганівці – приватна садиба «Дача»

село Кобилецька Поляна – садиба «Біля Водоспаду»

село Нижнє Солотвино – Хутір “Деренівка” (санаторний комплекс “Деренівська Купіль”)

Деренівська купіль