На Львівщині розпочали ремонт прикордонної дороги Яворів – Грушів, яка веде до кордону з Польщею. Протяжність дороги складає 19,5 км.
Спільно з заступником голови Львівської ОДА Юрієм Бучком, Міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов оглянув початок ремонтних робіт на прикордонній автомобільній дорозі Яворів – Грушів.
«Приємно, що у нас з’явилось третє джерело фінансування. Завжди ми розраховували на обласний та державний бюджет, але тепер у нас є практика залучення коштів іноземних держав. На цю дорогу ми залучили кредитні кошти і маємо низький відсоток з відтермінуванням на 5 років. Співпраця з іноземними партнерами дозволить не лише покращити транспортну інфраструктуру, але й створити нові робочі місця. Ми хочемо, аби такі прикордонні дороги стали візитними картками Львівської області», – зазначив Юрій Бучко.
Станом на сьогодні, виконують земляні роботи та зрізають пошкоджене дорожнє покриття.
Перш ніж прокласти новий асфальтобетон, дорогу розширять, відповідно до нормативних вимог. Влаштують водовідведення, замінять існуючі залізобетонні труби, посилять основу дорожнього покриття.
Опісля, влаштують тротуари та освітлення в межах населених пунктів. Встановлять зупинку громадського транспорту.
Фото ЛОДАФото ЛОДА
Оновлена дорога відповідатиме параметрам IV категорії. Загальна вартість робіт становить 7 млн. євро.
Ремонт цієї дороги виконують у межах співпраці з Польщею (Програма «Розбудова прикордонної дорожньої інфраструктури на підходах до пунктів пропуску на українсько-польському кордоні»). Польща надає Україні кредит під 0,15% річних.
За словами Юрія Бучка, окрім дороги Яворів – Грушів, планують розпочати ремонтні роботи на таких дорогах: Нижанковичі – Самбір – Дрогобич – Стрий, КПП «Смільниця» – Старий Самбір, а також Червоноград – Рава-Руська .
У понеділок в Україні відкрили багатонаціональні військові навчання “Репід Трайдент – 2018” (Rapid Trident – 2018) за участю підрозділів армій НАТО.
Про це повідомляє у Facebook прес-служба Міністерства оборони.
За її інформацією, урочисте відкриття навчань відбулося на базі Міжнародного центра миротворчості та безпеки Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львівській області.
Зазначається, що в цьогорічних заходах братимуть участь військові підрозділи 10 країн-членів НАТО та 4 країн – партнерів НАТО, всього – 14 країн. А саме – Україна, США, Азербайджан, Болгарія, Велика Британія, Грузія, Данія, Канада, Литва, Молдова, Німеччина, Румунія, Польща, Туреччина.
Також до навчань залучені військовослужбовці багатонаціональної Литовсько-Польсько-Української бригади імені великого гетьмана Костянтина Острозького.
“Цьогорічний “Репід Трайдент – 2018″ є наймасштабнішим спільним сухопутним навчанням”, – зазначають у відомстві.
За даними Міноборони, у цілому до навчань залучено понад 350 одиниць техніки та 2200 військових, що тренуються на Яворівському полігоні.
Заходи триватимуть 2 тижні (до 15 вересня включно) та складатимуться з двох фаз – командно-штабної та польової. За цей час українські військові та їх колеги з країн-партнерів відпрацюють низку завдань як бойового, так і логістичного та гуманітарного характеру.
“Важливою особливістю навчання є те, що з українського боку переважну частину учасників складають військовослужбовці однієї із механізованих бригад Сухопутних військ Збройних Сил України, які мають безпосередній і зовсім нещодавній досвід бойових дій у найгарячіших місцях району проведення Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей”, – розповідають у прес-службі.
В цілому, проведення «Репід Трайдент – 2018» стане ще одним важливим кроком з посилення спроможності Збройних Сил України та інших військових формувань до вирішення завдань із захисту держави та збереження її територіальної цілісності. Цьому, зокрема, сприятиме подальше поглиблення тактичної та оперативно-тактичної сумісності української армії зі збройними силами країн-партнерів, що є необхідною передумовою ефективності спільних дій як у випадку відбиття збройної агресії, так і під час операцій миротворчого та стабілізаційного характеру в складі коаліційних сил.
Як повідомлялося, у вересні Росія проведе найбільші за майже чотири десятки років військові навчання – “Восток-2018”.
У 2017 році на навчаннях Rapid Trident американські військові авіатори навчали українських колег методам взаємодії з іншими родами військ у різних умовах.
Також фахівці зі США провели низку теоретичних і практичних занять з медичної підготовки, зокрема з аеромедичної евакуації та транспортуванню та десантуванню вантажів та особового складу.
Яворів – старовинне прикордонне містечко у Львівській області, що розташувалось в 50-ти кілометрах на захід від Львова. Перша письмова згадка про Яворів датується 24 червня 1376 року. Назва походить від яворів, які є атрибутом і гордістю міста. У 1569 році Яворів отримав Магдебурзьке право.
Середньовічне місто мало характерний для міст Західної України вигляд. У центрі знаходилася квадратна площа-ринок, архітектура якої досі вражає. У XVII столітті місто належало королю польському і великому князю литовському Яну III Собеському і стало одним з улюблених місць його проживання. У цей час Яворів стає одним з важливих центрів політичного життя польської держави. У Яворів прибували для переговорів правителі і посли різних країн, відбувались урочисті королівські церемонії, у замку (який на жаль до сьогодення не зберігся) містився королівський монетний двір. Історики описують, що в час правління Яна Собеського здавалось, що столицю Речі Посполитої перенесли з Варшави в Яворів. У місті є багато історичних пам’яток того часу, які варто побачити.
Так, у Яворові можна побачити багато привабливих історичних особливостей для туристів. Одна з них є прекрасна дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці – пам’ятка української народної дерев’яної архітектури XVII століття. Цей храм був побудований ще в 1670 році, інтер’єр церкви зберігає красивий чотирьохярусний різьблений іконостас 1671 року. Поруч у 1780 році була зведена дзвіниця.
Храм Різдва Пресвятої БогородиціХрам Різдва Пресвятої Богородиці
Поруч з красивим будинком магістрату знаходиться костел святих апостолів Петра і Павла, який побудований у 1640-х роках. Подвір’я костелу прикрашає пам’ятник Папі Римському Івану Павлу II.
Також варто відвідати церкву св. Юрія, збудовану у 1902 році, проект якої базується за зразком собору св. Софії в Стамбулі, у храмі зберігаються гарний іконостас виконаний яворівською різьбою та чудотворна ікона Лісківської Богородиці, поруч із церквою побудована у 1764 році дерев’яна дзвіниця із вежею.
Храм св. Юрія
Особливою родзинкою Яворова є підземелля, які сягають часів королівського минулого. У період правління Яна Собеського підземний хід пролягав від королівської резиденції до Малого Передмістя Яворова. Підземелля існує й досі, а вхід до нього розташований на сучасному подвір’ї церкви Різдва Пресвятої Богородиці, висота — до 2 м, муроване з каменю та цегли, з численними нішами з обох боків.
Підземелля Яворова
Існує легенда, що у підземеллі заховані королівські скарби. Ян Собєський був настільки заможним, що позичив державній скарбниці 3 млн. золотих, за що отримав у заставу історичні коштовності Речі Посполитої. Ті коштовності він зберігав у Яворівському замку. Після смерті короля його слуги заховали скарби у підземеллях Яворова. Тож можливо у майбутньому шукачі скарбів віднайдуть цінності у підземеллі.
Варто зазначити, що в XIX столітті у Яворові набуває чималого розвитку декоративне мистецтво: різьблення і малювання по дереву, кераміка, ткацтво, вишивка, однак жоден вид декоративного мистецтва не зазнав такого поширення, як розпис по дереву. Яворівські народні майстри оздоблювали свої вироби у стилі притаманному лише їм – так званою вербівкою, використовуючи зелений, червоний, синій і жовтий кольори. Ознайомитись із зразками народного мистецтва, зокрема відомою далеко за межами України «яворівською забавкою», предметами старовинного побуту та одягу, можна в історико-етнографічному музеї «Яворівщина». Фонди історико-етнографічного музею «Яворівщина» налічують понад 600 експонатів. Музейна експозиція розміщена в 4 кімнатах і умовно поділена на розділи:«Прядіння і ткацтво», «Речі господарсько-побутового призначення», «Старовинний яворівський одяг», «Народні промисли Яворівщини», «Археологічні пам’ятки та нумізматика».
Музей Яворівщина
Окрім музею «Яворівщина» у місті функціонують ще два музеї. Садиба-музей Осипа Маковея — літературно-біографічний музей, що присвячений життю і творчості українського поета, прозаїка, публіциста, критика, літературознавця, перекладача, редактора багатьох періодичних видань, педагога та громадсько-політичного діяча Осипа Степановича Маковея (1867—1925), уродженця Яворова, який функціонує в хаті, де народився, жив і працював літератор та музей військової історії Яворівщини, де експонуються матеріали, що висвітлюють участь яворівчан у війні в Афганістані і сучасній українсько – російській війні.
Серед інших історико-архітектурних пам’яток, які варто побачити: унікальна яворівська ратуша, адже ратушна вежа наріжна (що трапляється нечасто), у плані восьмикутна (кінець XIX століття), будинок міської ради (XIX століття), Народний Дім (1908), гімназія «Рідна Школа».
Гімназія ім. Маковеянародний дім міста Яворова
У Яворові встановлено низку пам’ятників діячам української культури та релігії — Тарасові Шевченку, Митрополиту Андрею Шептицькому, Осипу Маковею і донедавна єдиний в Україні пам’ятник автору мелодії Гімну України Михайлові Вербицькому, меморіальна таблиця Юрію Липі, на будинку у якому він проживав (вул. Святоюрська, 40).
Перший в Україні памятник Вербицькому
Цікаво, що у 2016 році в Яворові встановили рекорд України. У містечку розфарбували яворівським розписом найдовшу в Україні стіну. Цей унікальний візерунок розпростерся на металевій огорожі недіючого заводу «Кінескоп», що на вулиці Лесі Українки, завдовжки – 154,4 м, висотою – 2 м, загальною площею – понад 300 м кв. Дане досягнення зареєстрували представники Національного реєстру Рекордів України.
Яворівський розпис
Завітайте у старовинний Яворів і ви поринете в неповторність яворівської духовної атмосфери, дивосвіт минувшини, ознайомитесь із унікальним місцевим мистецтвом, відчуєте гостинність мешканців, які не залишать вас байдужими.
16 жовтня ведмежий притулок «Домажир» відкривається для відвідувачів. Про це повідомляється на офіційній сторінці установи у Facebook, передає Твоє Місто.
До квітня 2018 року відвідини притулку будуть безкоштовними, але за бажанням можна буде залишати благодійні внески для ведмедів. Він працюватиме щодня, крім понеділка, з 10:00 до 17:00. Відвідування притулку можливе лише в організованих групових екскурсіях, що стартують щогодини. Тривалість такої екскурсії – 30-40 хв.
Попередній запис на екскурсію можна зробити за телефоном: +38 067 509 3058.
Ведмежий притулок «Домажир» – рекреаційний центр для порятунку бурих ведмедів, що розташований за 15 км від Львова біля села Домажир. Заснований за підтримки Міжнародного фонду «Чотири лапи» (Австрія), він має на меті допомагати ведмедям, рятуючи їх із притравлювальних станцій, пересувних зоопарків, цирків, готелів та ресторанів.
Пропонуємо прочитати також матеріал від Zaxid.net.
«Христина, виходь!», – м’яким спокійним голосом кличе ведмедицю наглядач у притулку в селі Домажир, Роман Ганас.
Роман тільки повернувся з армії, перед тим закінчив зоологічний факультет, досліджував кормову базу ведмедів. Зоолог працює тут місяць – рівно стільки ж, скільки тут живе перший ведмідь Потап, тиждень тому привезли Христину. Щодня він дає їм їсти, спостерігає за поведінкою і вирішує, які іграшки краще встановити, щоб їм не було нудно.
Наглядач у притулку в селі Домажир Роман Ганас відкриває вольєр біля ведмедиці Христини (фото Павла Паламарчука)
«От Потапу повісили бочку, куди поклали їжу. Він мав здогадатися, як дістати звідти обід, спочатку крутив туди-сюди, але розібрався», – задоволено каже Роман.
Наглядачі працюють за графіком, робота передбачає, що вони на ніч залишаються у притулку. Якщо тварини уночі подаватимуть підозрілі звуки, то він має перевірити, чи все гаразд. Тут є спеціальні кімнати-спальні, душові кабіни та кухня. Адміністративна будівля розташована так, що балкону біля спальні на другому поверсі можна спостерігати за вольєрами.
Роман підходить до клітки Христини і примружується. Христини не видно. Ведмедиця заховалася у невисоких соснах на території вольєра, який охоплює майже гектар. Ще кілька разів він її тихо просить вийти, але безрезультатно.
Ведмедицю привезли сюди після кількох років гастролів у мандрівному цирку. Зоолог каже, що після років у тісних клітках і вимог виконувати команди, тварини мають психологічні відхилення, можуть хитатися зі сторони на сторону, ховатися, гризти свої лапи до крові.
Христину привезли у притулок тиждень тому, попередній власник вигулював її на повідку містом, щоб рекламувати цирк
«Христя маленька, важить до 100 кг, у неї бура тянь-шанська порода, але її і годували не дуже. Активісти знайшли її у селі біля Львова, вона сиділа у тісній клітці на сонці. Відразу вирішили привезти сюди», – каже Роман Ганас.
Що побачать відвідувачі у ведмежому притулку
Офіційно притулок відкриється лише восени, наразі тут доробляють вольєри і шукають доглядачів тварин. На відкриту вакансію візьмуть людину без освіти, обіцяють всього навчити.
На території працює десяток будівельників, добудовують міні-басейни у вольєрах, огорожу, будують пожежний резервуар біля офісу притулку.
Адміністрація притулку розташована біля вольєрів, з балкону можна оглядати територію (фото Павла Паламарчука)
Коли територію закінчать облаштовувати, то розраховують, що тут житимуть до 30 ведмедів.
«Загальна площа території – 20 гектарів. Кожна тварина тут матиме свій вольєр. Можливо, якщо зоологи дозволять, можна буде поселити двох ведмедів разом. Я таке бачила у Німеччині, в притулку жили тато і син в одній клітці. Разом їм було комфортно», – розповідає менеджерка з туризму у притулку Катерина Артюхова.
Офіс ведмежого притулку
Ідея збудувати притулок біля Львова виникла у міжнародної зоозахисної організації «Чотири лапи». Подібний заклад вони вже відкрили у Житомирі, там зараз живе 5 ведмедів. Львівський притулок коштував зоозахисникам майже 600 тис. євро.
Спальня для наглядачів
«Притулок не тільки рятуватиме ведмедів, тут можна буде проводити екскурсії. Наприклад, ми плануємо, що восени відвідувачі вже зможуть побачити театралізовану екскурсію. Головним героєм буде чугайстрик», – каже Катерина Артюхова.
Екскурсію поділять на дві частини, спочатку через ліс людей вестиме чугайстрик. Він подаватиме важливу інформацію про проблеми захисту природи у казковій формі.
Катерина Артюхова, менеджерка з туризму у притулку (фото Павла Паламарчука)
«Це допоможе як дорослим так і дітям сприймати цю інформацію легко та ненав’язливо. Чугайстрик приводитиме людей на беар-хауз та зникатиме, а вже там наш доглядач за ведмедями розказуватиме інформацію про ведмедів», – пояснює Катерина.
Доїхати до притулку можна за півгодини від Львова. А от обійти територію можна щонайменше за кілька годин.
Чому вирішили рятувати саме ведмедів?
Роман Ганас розповідає, що ведмеді входять до трійки тварин з найвищим інтелектом після мавп та дельфінів. В Україні бурі ведмеді занесені у Червону книгу і вважаються зникаючим видом.
«Коли я писав дипломну, ще у 2009 році були дані, що раціон ведмедів складається з ягід і зелені. Тепер все зовсім інакше, лісів стає менше, ведмеді змушені шукати їжу біля сіл, йдуть на смітники, навіть ловлять курей. Вони б цього ніколи не робили, якби були інші варіанти», – каже Роман.
Зоолог також пригадує, що у Канаді, ручки сміттєвих баків змінюють хоча б раз на рік, бо ведмеді швидко привчаються їх відкривати.
Потап дев’ять років прожив у тісній клітці біля ресторану (фото Павла Паламарчука)
За словами Романа, ведмеді – тварини-одинаки. Вони не можуть жити і шукати їжу зграями, навпаки – шукають місце, де їм ніхто не заважатиме. Тому ведмедям потрібні великі території, а через вирубки та забудови, вони опиняються біля населених пунктів.
Оскільки в Україні досі багато браконьєрів полюють за ведмежими трофеями, то зоологи прогнозують, що ведмедів стане іще менше.
Притулок необхідний іще й тому, що ще 10-15 років тому в Україні було престижно тримати ведмедя у клітках біля ресторанів чи готелів. Після кількох скандальних історій така «мода» вщухла, але ведмеді, які жили у неволі вже не могли піти у ліс, вони просто розівчилися шукати їжу.
«Ведмедів, які живуть при цирках чи ресторанах вже не можна просто відпустити назад у природу, вони там загинуть. Притулок – це єдиний вихід», – пояснює Катерина Артюхова.
Тут розпочинатиметься екскурсія притулком (Павла Паламарчука)
За кілька тижнів з львівського ресторану «Гуцульський двір» привезуть ведмедицю Машу, яка з 2003 року живе там у клітці. Власник ресторану відразу погодився на прохання екоактивістів віддати тварину, зараз для Маші доробляють вольєр.
У «Домажирі» ведмеді мають окрему кухню
У «Домажирі» є окрема кухня для приготування їжі ведмедям. Тут є шафа з хлібом, яйцями, фруктами, медом, кавунами, велика морозильна камера для курячого м’яса та риби і електрична плитка. У відрі з водою розморожують скумбрію. Раціон розробляють для кожного ведмедя окремо.
«Щодня даємо їм по 5 кілограмів їжі, перед зимовою сплячкою порцію збільшимо у кілька разів. Сьогодні дамо кавуни. Потапу можна дати цілий, а Христині розрізаю навпіл, їй і такої порції вистачає», – пояснює Роман.
На день ведмедям також дають по 4 варених яйця з шкарлупою, а хліб додатково поливають олією для ситості.
Продукти на кухні у ведмежому притулку
Ведмеді люблять малину, їдять ягоди разом з кущами, видираючи з землі. Раціон ведмедів змінюється в залежності від сезону. Вони можуть їсти траву, ягоди і яблука влітку, горіхи і сливи восени. Крім того протягом року вони також харчуються корінням, комахами, ссавцями і рептиліями, і, звичайно ж, медом.
«Про мед – це все правда. Але багато ми їм його не даємо, аби не псувалися зуби. Щодня даємо скибочку хліба намазану медом, особливо це любить Потап», – розповідає Роман.
Що робити, якщо ви побачили ведмедя у неналежних умовах?
За словами представниці Міжнародного проекту «Four Paws» в Україні Марини Шквирі, якщо люди помічають, що над ведмедями знущаються, то необхідно відразу звернутися у поліцію і держекоінспекцію.
«Якщо ви побачили ведмедя у неприродному середовищі, то відразу проаналізуйте кілька речей: клітка повинна бути не меншою, аніж 30 м, на території вольєра має бути водойма, грунт та рослинність, вона не повинна страждати від надмірних шумів і недопустимо, щоб її били», – пояснює Марина Шквиря.
Наступний крок, пояснює зоозахисниця, це прослідкувати, щоб поліція та екоінспекція детально заповнили протокол з усіма порушеннями.
«Якщо ви помітили, що тварину карали на очах у неповнолітніх, що буває у пересувних цирках, то це теж треба зафіксувати, бо це передбачатиме серйознішу відповідальність перед законодавством», – каже Марина Шквиря.