Верховна Рада призначила місцеві вибори на 25 жовтня

Нардепи на засідання підтримали постанову про призначення місцевих виборів в Україні на 25 жовтня 2020 року. Постанову підтримали 326 народних депутатів.

Про це стало відомо сьогодні на засіданні Верховної Ради.

Згідно з ухваленим документом, 25 жовтня 2020 року відбудуться чергові вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів.

Відповідну постанову № 3809 на засіданні підтримали 326 народних депутатів при мінімально необхідних 226.

Кабінет міністрів спільно з ЦВК має розробити заходи та рекомендації, спрямовані на запобігання поширенню COVID-19, під час виборів 25 жовтня.

Згідно з постановою місцеві вибори 25 жовтня відбудуться в Україні всюди, окрім окупованого Росією Криму та непідконтрольних українському уряду районів Донецької і Луганської областей.

Вибори на цих територіях відбудуться лише після припинення російської aгресії та виведення незаконних збрoйних формувань. Їх призначать окремим законом.

Соціологи опублікували свіжі рейтинги партій на місцеві вибори Львова

На момент лютневого опитування найбільшу прихильність виборців досі демонструє партія Європейська Солідарність.

Партії «Слуга народу» і «Голос» від осені 2019 року суттєво втратили кількість прихильників у Львові, натомість зросла підтримка «Європейської солідарності» і «Свободи». Про це свідчать результати опитування соціологічної агенції Fama, опубліковані 5 березня, передає Zaxid.net.

Станом на березень 2020 року найбільше голосів на виборах до Львівської міської ради могла б отримати «Європейська солідарність», яку готові підтримати 27,3% респондентів, та «Самопоміч», за яку готові голосувати 16,9%. Порівняно з жовтнем минулого року рейтинг «Європейської солідарності» зріс на 4,1%, тоді як рейтинг «Самопомочі» зріс в межах соціологічної похибки на 0,8%.

Цікаво, що високий рейтинг «Європейської солідарності» не вплинув на рейтинг лідера обласного осередку партії і екс-голови ЛОДА Олега Синютки, якого як ймовірного кандидата на посаду міського голови готові підтримати лише 9,4% львів’ян.

На третій позиції із результатом у 14,6% на гіпотетичних виборах до Львівської міськради йде «Голос». На відміну від більшості інших партій, «Голос» від жовтня 2019 року втратив 4,6% і опустився з другого на третє місце.

Піднятися на четверте місце вдалося «Свободі», яка, як і її потенційний кандидат на виборах мера Руслан Кошулинський, набирає голосів. Зараз рейтинг партії у Львові зріс до 10,5%, хоча у жовтні бувло 7,7%. За «Свободою» наразі йде партія «Слуга народу», яка мала високий рейтинг у Львові після президентських виборів, але від жовтня 2019 року почала його стрімко втрачати. Зараз за цю партію готові голосувати 9,5%, хоча ще восени було 19%.

Ще однією партію, яка може отримати більше 5% голосів, є «Батьківщина», за яку у Львові готові голосувати 6,4% респондентів (порівняно із жовтнем 2019 року рейтинг зріс на 0,9%).

Більше 1% на виборах до міськради Львова також можуть отримати Українська галицька партія (4,1%), Громадянська позиція (3,4%), Радикальна партія Ляшка (2,1%), ОПЗЖ (1,9%), «Сила і честь» (1,7%) та «Народний контроль» (1,1%).

P. S. Дослідження соціологічної агенції Fama проводилося з 8 по 14 лютого методом face-to-face інтерв’ю. Теоретична похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5% для показників близьких до 50%, не перевищує 3,0% для показників близьких до 25% або 75%, не перевищує 2,1% для показників близьких до 10% або 90%, не перевищує 1,5% для показників близьких до 5% або 95%, не перевищує 0,7% для показників близьких до 1% або 99%.

Нагадаємо, недавно ця ж соціологічна група опублікували свіжі рейтинги кандидатів у мери Львова.

ЦВК зареєструвала проросійського пропагандиста Шарія кандидатом в депутати

ЦВК ухвалила зареєструвати кандидатом у народні депутати до Ради блогера Анатолія Шарія, пише Дивись.info .

Він був першим номером у виборчому списку «Партії Шарія». Це рішення ЦВК також прийняла більшістю голосів і на виконання постанови Верховного Суду.

24 червня ЦВК відмовила Шарію в реєстрації кандидатом у народні депутати на виборах до Верховної Ради, після чого «Партія Шарія» звернулася до суду та виграла його.

Анатолій Шарій – відомий в інтернеті відеоблогер-українофоб. І хоча родом він з Києва, однак є російським пропагандистом.

З 2014 року виробив низку відеороликів з ядучою критикою української влади, перекручуючи факти. Його сюжети сповнені упередженості, прикрас, сарказму та проросійської риторики.

Український паспорт Шарій отримав тільки у 25-річному віці. Причому для отримання документа була потрібна виписка з військкомату, але в армії чоловік не служив. Ще ж і надто – щоб уникнути військової служби, за даними ЗМІ, викрав з військкомату особисту справу.

На початку червня 2019 стало відомо, що Шарій зареєстрував власну політичну силу – «Партію Шарія». З нею він зібрався іти на дострокові парламентські вибори.

Явка на виборах президента по країні 64%: найактивніше голосувала Львівщина

У день виборів президента 31 березня явка виборців по країні станом на 20 годину становила 63,48%. На Львівщині явка склала 68,99%.

Це дані Центральної виборчої комісії з 133 округів зі 199-ти станом на 20 год.

За попередніми даними Громадянської мережі «Опора», у Львівській області проголосували майже 70% виборців.

Найбільше проголосували за кандидата в президенти Петра Порошенка (26%), 21,2% віддали свої голоси за Володимира Зеленського, свідчать результати екзит-полів.

«Львівщина завжди була показовою щодо високої явки виборців, аніж інші регіони. Зараз буде 65-70%, це не є мало, але нижчий показник для Львівської області. Я розчарований, що виборці не хочуть демонструвати свою громадську позицію, бо це обов’язок кожного громадянина», – каже представник «Опори» Тарас Радь.

«Опора» зафіксувала під час голосування поодинокі порушення, які стосувались переважно умов голосування чи організації роботи виборчої дільниці загалом.

Найбільш активно голосували у Львівській області (68,99%), у Києві (68,2%) та на Волині (68,33%). Також висока явка у Рівненській, Полтавській, Сумській, Чернігівській та Тернопільській, Житомирській областях. Найменша явка на Закарпатті (46,99%).

Тернопільська область – 65,99%, Івано-Франківська – 61,8%.

 Загальна явка виборців у Львові в середньому становить 70,3%, тобто проголосувало 407 386 осіб, повідомляє прес-служба ЛМР.

Як повідомили у районних адміністраціях, станом на 20:00:

у Личаківському районі проголосувало 69,8% (58 305 осіб),

у Шевченківському районі проголосувало — 68,7% виборців (84 551 особа),

у Залізничному районі проголосувало — 70,6% (73 783 особи),

у Сихівському районі проголосувало — 71,3% (82 933 особи),

у Галицькому районі проголосувало — 70% (29 030 осіб),

у Франківському районі проголосувало — 70,4% (78 784 особи).

На попередніх президентських виборах у 2014 році явка становила 59,5%, найвища — у Львівській (78,2%) та Тернопільській областях (76,6%) областях, найнижча — у Донецькій (15,1%) та Луганській (38,9%).

У Львові викликали пoліцію через селфі в кабінці

У виборчій дільниці №461853, що розташована на Театральній, 15 (школа №62), близько 11 ранку спостерігачі зафіксували пoрушення, інформує Zaxid.net.

Зокрема помітили як виборець зробив фото у кабінці. За словами голови виборчої комісії Юрія Грушецького хлопець приблизно 22 років, отримавши бюлетень зайшов у кабінку для голосування.

Пізніше спостерігачі, які сидять навпроти почули затвор камери і побачили як спрацював фотоспалах.

«Офіційні спостерігачі запитали у хлопця чи робив селфі. Він сказав так робив. Він показав 2 фотографії на телефоні, де він є разом з бюлетенем. Про що було повідомлено працівника пoліції, який нас охороняє. Він у свою чергу повідомив територіальний відділ пoліції, з якого приїхала слідчо-oперативна група, а сам склав акт про дане пoрушення», – прокоментував голова виборчої комісії №461853 Юрій Грушецький.

Водночас голова зазначив, що на фото з бюлетенем не було видно позначки за кого із кандидатів віддав свій голос виборець. Начебто на фото хлопець хотів показати метраж документа.

Додамо, процес фотографування чи знімання на відео бюлетеня, на якому вже є відмітка за будь-якого кандидата, вважається «фотозвітом».

Це кaрається штрaфом – від 1700 до 5100 гривень, або випрaвними роботами на стрoк до двoх років або ж можуть обмежити вoлю на строк до трьох рoків.

Меджліс кримськотатарського народу підтримав Порошенка на виборах Президента України

Меджліс кримськотатарського народу підтримав кандидата у президенти Петра Порошенка на майбутніх виборах, що відбудуться 31 березня.

Відповідне рішення оприлюднив глава Меджлісу Рефат Чубаров, пише IA ZIK.

«Після офіційної реєстрації Петра Порошенка кандидатом у президенти України прийняте раніше за «основу» рішення було направлено членам Меджлісу для внесення ними можливих доповнень і змін. З їх урахуванням рішення було схвалено та підписано 27 лютого», – повідомив Чубаров.

У рішенні зазначено, що члени Меджлісу «вирішили висловити підтримку діючому президенту і закликали громадян підтримати його кандидатуру голосуванням для обрання президентом на новий термін».

Також члени Меджлісу закликали громадян України, що проживають на території окупованого Криму, взяти участь у виборах на дільницях, розташованих на материковій частині України.

Відповідне рішення оприлюднив глава Меджлісу Рефат Чубаров. 
Відповідне рішення оприлюднив глава Меджлісу Рефат Чубаров. 

 

Як власникам ID-карток проголосувати на виборах президента

Українці, які вже замінили паспорт у вигляді книжки на ID-картку, зможуть голосувати на виборах президента у 2019 році, повідомила голова ЦВК Тетяна Сліпачук, передає ЛІГА.net.

Але для того, щоб все минуло без проблем, власник такої картки має взяти на виборчу дільницю увесь пакет документів до неї, зокрема, додаток №13 про місце реєстрації, що видається ЦНАП того району, де ви зареєстровані.

Також власникам ID-карток необхідно перевірити себе у реєстрі виборців напередодні голосування.

Тетяна Сліпачук зазначила, що ЦВК вивчить досвід голосування власників ID-карток на виборах в ОТГ, що відбулись минулої неділі, проаналізує проблеми, що виникали, та вживатиме заходів, щоб вони не повторювались.

«Перед президентськими виборами ми дамо додаткові роз’яснення», – зазначила голова ЦВК.

Із 1 листопада громадяни України за бажанням можуть обміняти паспорти у формі книжки на пластикові картки посвідчення особи з електронним чіпом.

Вибори президента України відбудуться 31 березня 2019 року.

Сьогодні у п’ятьох ОТГ Львівщини пройдуть перші вибори

Сьогодні, 23 грудня, у п’ятьох об’єднаних територіальних громадах Львівщини – Радехівській та Бібрській міських, Меденицькій і Лопатинській селищних, а також у Зимновідській сільській – відбудуться перші місцеві вибори.

Раніше відділи ведення Державного реєстру виборців Дрогобицької, Перемишлянської, Пустомитівської і Радехівської райдержадміністрацій завершили передачу дільничним виборчим комісіям попередніх списків виборців та іменних запрошень.

Як повідомила начальник відділу адміністрування Державного реєстру виборців апарату Львівської облдержадміністрації Зоряна Павлів, до 12 грудня 2018 року дільничні виборчі комісії зобов’язані надіслати або доставити в інший спосіб кожному виборцю іменне запрошення.

«При виявленні неточностей чи помилок у запрошенні, зверніться із заявою до відділу ведення Державного реєстру виборців свого району або до дільничної виборчої комісії, – радить виборцям посадовець. – Відповідно до Закону України «Про місцеві вибори», кожен виборець може звернутися з питань помилок у попередніх списках виборців себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відмітки про нездатність виборця самостійно пересуватися. Таку заяву слід подавати не пізніше як за п’ять днів до дня голосування, тобто до 17 грудня включно. Вона розглядається виборчою комісією протягом одного дня. Заява, подана після зазначеного строку, залишається без розгляду».

Загалом проголосувати на перших місцевих виборах 23 грудня 2018 року на території Львівщини зможуть виборці 72 населених пунктів. Це – понад 48,7 тис осіб. Усього ж у зазначених громадах буде обрано 130 депутатів і п’ятьох голів.

Гриценко звернувся до Садового із закликом про об’єднання

Лідер партії “Громадянська позиція” Анатолій Гриценко публічно закликав лідера партії “Самопоміч” про об’єднання в ефірі одного із українських телеканалів, а пізніше повторив сказане на своїй сторінці в Facebook.

Політик наголосив, що у нього з Садовим спільні інтереси і цінності, а також бачення шляхів подальшого розвитку України.

“Партія “Самопоміч” – простими словами: дуже симпатична для нас, правильна партія. І цінності, на яких стоять наша партія “Громадянська позиція” і партія “Самопоміч”, дуже близькі. Ми слідкуємо, як вони голосують, ми радіємо, коли їм удається… Вони проходять через процес очищення, і це правильний процес. Зараз ми виходимо вже на президентські вибори, далі парламентські і місцеві вибори, і тому, користуючись нагодою, я скажу, що отримав мандат на проведення переговорів про об’єднання із “Самопоміччю” ще 16 місяців тому, на формування однієї команди”, – сказав він.

“Ми приречені на те, щоб об’єднатись. Це єдиний правильний крок. Я запрошую, аби ми стали на одну платформу”, – сказав Гриценко.

“Я точно знаю із багатьох розмов з Андрієм Івановичем, із іншими представниками “Самопомочі”, що у нас спільний біль за те, що відбувається в країні”.

https://www.youtube.com/watch?v=CppVsbWT38o&feature=youtu.be

Нагадаємо, у травні до “Громадянської позиції” приєдналась політична сила “Альтернатива”.

Партії “Народний контроль” Дмитра Добродомова та “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка створять спільну політичну платформу “Народна довіра”.

Раніше повідомлялось, що позафракційний народний депутат та екс-глава секретаріату президента часів Віктора Ющенка – Віктор Балога очолить виборчий штаб кандидата в президенти лідера партії “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка.

Президентські вибори мають відбутися в Україні 31 березня 2019 року.

Депутати з Львівщини – серед лідерів у рейтингу парламентарів-реформаторів, – дослідження VoxUkraine

Аналітичний портал VoxUkraine оприлюднив дослідження, з якою ефективністю працювали народні депутати України протягом сьомої сесії, коли була прийнята низка реформаторських законів, зокрема пенсійна, освітня та медична реформи. Інструментом, який використовувався для дослідження, став Індекс підтримки реформ, яким аналітики послуговуються не вперше. Серед лідерів у рейтингу парламентарів-реформаторів є також народні депутати від Львівщини, передає кореспондент Львівського порталу.

Аналітики наголошують, що «осінь реформ» 2017 року була насправді не дуже реформаторською. Про це свідчить кількість прийнятих Верховною Радою законів, які експерти iMoRe оцінили як реформаторські (ми не принижуємо важливість змін у медичній, пенсійній та освітній сфері). Протягом вересня 2017-го-січня 2018-го депутати прийняли всього 17 реформаторських і один антиреформаторський закон, у той час як на шостій сесії було ухвалено 26 позитивних і один негативний закон. Протягом роботи Ради цього скликання в середньому за сесію ухвалювали 36 законів.

Важливий показник роботи народного депутата – його участь у голосуваннях, тобто фізичне натискання на кнопки «За», «Проти» та «Утримався» в системі «Рада». Цей показник краще показує залучення депутата у роботу, ніж письмова чи автоматична реєстрація. Депутат може зареєструватися й піти з зали до кулуарів чи взагалі з Ради. Висловлювати свою позицію з кожного питання, яке ставиться на голосування – не проста робота. За сьому сесію відбулось понад 2 500 голосувань. Є неймовірно дисципліновані обранці – наприклад, Іван Спориш з Блоку Петра Порошенка взяв участь у 99,8% голосуваннях, Михайло Бондар з Народного фронту (обраний від Львівщини) у 99,7%, а Віктор Пинзеник з БПП у 99,3%.

Голосувати за всі законопроекти – не означає підтримувати якісні й корисні закони. За сьому сесії експерти iMoRe оцінили 18 законів, один із яких був антиреформаторським. За минулі півроку Індекс Підтримки Реформ кожного депутата міг скласти максимум 30,5 балів (це значить, що депутат проголосував за 17 реформаторських законів і не голосував за антиреформаторський). Саме стільки вдалося «заробити» Михайлу Бондарю, відповідного його Індекс за цю сесію – 100%. На другому місці розташувався Роман Заставний з НФ (95% за сьому сесію). Третю сходинку розділяють одразу 45 депутатів із фракцій «БПП», «НФ» та позафракційних.

Бути першим за результатами сесії – ще не означає бути лідером за підсумками всіх сесій. Наприклад, Бондар набрав максимум за сьому сесію, проте попередні голосування дозволили йому посісти лише 15 сходинку рейтингу корисності.

Лідер Індексу підтримки за підсумками перших шести сесії, Іван Спориш, тепер розділяє перше-друге місце з львів’янином Миколою Величковичем (Народний фронт). Обидва депутати мають однаковий Індекс підтримки реформ за 7 сесій – 96%. Депутат з БПП на один відсотковий пункт погіршив свій рейтинг – Споришу для цього достатньо було утриматись від голосування за зміни до Податкового кодексу України (6776-д), а Величковичу – проголосувати «за».

Якщо перші дві позиції не змінились, то далі депутати «помінялись місцями». Олександр Кодола (НФ), №3 у минулому рейтингу, опустився на дві позиції, що дозволило депутату від Львівщини Ігорю Васюнику й Олені Бойко (НФ) кожному піднятись на одне місце вище.

Шосте та сьоме місце залишились без змін, а ось необачність №7 Владислава Севрюкова (БПП) та №8 Ігоря Гузя (НФ) дозволили Олексію Порошенку (БПП) та ще одному львів’янину Андрію Парубію закріпитись у першій десятці.

За межами першої десятки також іде серйозна боротьба. Якщо аналізувати найбільше зростання у рейтингу, то можна знайти двох депутатів, які зробили ривок на понад 50 позицій. Це Федір Бендюженко (НФ) та Юрій Буглак (БПП). Вони піднялись зі 106 та 273 місця на 54 та 222 відповідно.

Звичайно, ці депутати збільшили власний Індекс (Бендюженко на 5 відсоткових пунктів, а Буглак на 11), але крім покращення показників, на руку деяким депутатам зіграло зменшення Індексу інших обранців. Наприклад, Марія Іонова та Олександр Жолобецький зросли у рейтингу на 12 позицій, хоча їх Індекс залишився незмінним.

Крім початку та середини рейтингу, зміни торкнулись і останніх місць. ТОП-10 з кінця покинули позафракційна Надія Савченко та депутат від Опозиційного блоку Вадим Новинський. Тепер вони посідають відповідно 11 та 14 місця з кінця.

Щодо того, яка фракція найбільш дисципліновано підтримувала реформаторські закони, то за сьому сесію ситуація не змінилась – Народний Фронт «заробив» найбільше балів – майже 80% від максимуму. На другому місті БПП – у них трохи менше за 75%.

Те, що Народний фронт та БПП залишились лідерами, доволі очікувано: без їхньої підтримки  на практиці не може бути ухвалено жодного закону. Як минулого разу, за ними йдуть Самопоміч та Радикальна партія. Місця у «рейтингу партій» взагалі не змінились, проте трохи змінились цифри. Як не дивно, наростили власні показники «Опозиційний блок» та група «Відродження» (по +1% кожен). Натомість у колишніх та нинішних коаліціантів середній ІПР впав: у БПП та Самопомочі на 1%, РПЛ – на 2%, а у Батьківщини – на 3%.

Довідка:

27 листопада минулого року, до третьої річниці роботи восьмого скликання Верховної Ради VoxUkraine презентував новий інструмент оцінки роботи депутатів – Індекс підтримки реформ. Завдання ІПР – показати, наскільки максимально можливий внесок зробив обранець в ухвалення законів, які з’явилися в індексі iMoRe.

Іншими словами Індекс підтримки реформ показує, скільки балів з максимально можливих набрав кожний депутат, голосуючи за 256 реформаторських законів, які були ухвалені Радою VIII скликання протягом перших семи сесій.

Ці закони відбирали й оцінювали понад 40 незалежних експертів. Минулого разу ми аналізували голосування за 238 законів, із яких вісім були антиреформаторськими – тобто отримали негативну оцінку експертів iMoRe.

Під час краудфандингу VoxUkraine задекларував, що Індекс оновлюватиметься кожну сесію до парламентських виборів.