Позначка: великдень

Опубліковано

За один день «Великдень в Гаю» відвідало понад 13 тис осіб

8 квітня свято «Великдень в Гаю» відвідало понад 13 тисяч осіб. Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

«У нас була рекордна кількість відвідувачів – 13 тис 171 людина. На жаль, після вчорашнього святкування зранку ми вивезли з Музею 5 тракторів сміття, нарахували 46 поломаних лавок, де-не-де понищено паркани і сітку. Тому дуже просимо наших відвідувачі дотримуватись культури поведінки та не хуліганити. Ми організовуємо ці святкування, щоб створювати гарний настрій, щоб берегти українські традиції», – повідомив директор Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького Роман Назаровець.

Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького («Шевченківський Гай») – це ідеальне місце для святкування Великодня як для львів’ян, так і для гостей нашого міста. 8-9 квітня музей запрошує традиційні фестини «Великдень у Гаю».

«Цього року традиційно в Музеї проводяться фестини «Великдень в Гаю». Будуть різноманітні майстер-класи, працює зоокуток для діток, три виставки», – додав Роман Назаровець.

Опубліковано

У Львові організували Великодні сніданки для потребуючих (Фото)

У Великодню неділю для людей, які через певні життєві обставини не могли відчути духовну атмосферу Христового Воскресіння у родинному колі, місто та громадські організації традиційно організували спільні святкові сніданки.

Вже 11-тий рік поспіль за допомоги міста один із сніданків відбувся у дворику школи №62 (вул. Театральна, 15). Сніданок розпочали о 10.00 год. зі спільної молитви. Традиційно, трапезу з потребуючими розділив міський голова Львова Андрій Садовий.

За святкові столи сіли понад 300 найбільш потребуючих львів’ян.

До Святкового Великоднього набору на кожну особу увійшли традиційні українські продукти: паска, ковбаска, яйця, масло, домашній сир, сік та рулет.

© city-adm.lviv.ua

Відбувся й ще один Великодній сніданок для близько 50 підопічних Центру обліку та нічного перебування бездомних осіб (вул. Кирилівська, 3а). На столах були традиційні великодні страви.

Окрім цього, управління соціального захисту Львівської міської ради закупило 600 продуктових наборів для найбільш потребуючих львів’ян з числа малозабезпечених, осіб з інвалідністю та інших соціально вразливих громадян, враховуючи їх соціальне становище і потребу.

Традиційно у Великодню неділю ГО Спільнота взаємодопомоги «Оселя» організувала для близько 500 бідних і потребуючих людей святковий сніданок. Місто допомогло в організації цього сніданку, закупивши та передавши 100 Великодніх комплектів. Сніданок відбувся о 12.00 год. у Львівському палаці мистецтв (вул. Коперника, 17).

© city-adm.lviv.ua

На благодійному сніданку зібралися ті, хто позбавлений радості сімейного святкування та родинного затишку, а також ті, які щочетверга приходять скуштувати гарячого борщу до Порохової вежі.

За великими столами у залі людей пригощали паскою, м’ясними стравами, борщем, голубцями, яйцями, пампушками та іншими стравами.

Опубліковано

Великодні мультфільми для дітей. Як розказати дитині про Великдень

Великдень, Пасха, Христове Воскресіння – найочікуваніше світле весняне свято. З Великоднем традиційно пов’язана значна кількість народних повір’їв, прикмет і обрядів, які формувалися століттями.

“О цій Великодній порі ми складаємо своє непохитне свідчення, що Ісус є Христос, Викупитель усього людства. Завдяки Своїй викупительній жертві Він є нашим Заступником і Спасителем. Хоча Його було розіп’ято, Він переможно піднявся з гробниці заради нашого вічного благословення і користі.”. Томас С. Монсон, Генрі Б. Айрінг и Дітер Ф. Ухдорф.

Пропонуємо Вашій увазі переглянути добірку мультфільмів про Великдень українською мовою

1. Великодня казочка

2. Казка про писанку

3. Загублена писанка

4. Казка “Писанка чарівне яйце”

5. Казка “Мишки на Великдень пасочку місили”

6. Грицеві Писанка

https://www.youtube.com/watch?v=viU_iXYd7kg

Опубліковано

У Трускавці встановили найбільший в Україні Великодній кошик (Фото)

У місті Трускавець Львівської області ввечері в суботу, 7 квітня, на свято Благовіщення, біля художнього музею Михайла Біласа відбулося відкриття унікальної інсталяції – найбільшого в Україні Великоднього кошика.

«Кошик заввишки 3 метри, всередині присутні елементи традиційного великоднього набору (яскраві писанки), а також свічка. Інженери та дизайнери харківської фірми «Меджік Лед», які втілювали цей проект, кажуть, що аналогів їхнього витвору в Україні, а може й у світі немає», – сказали на святковому заході працівники Трускавецької міської ради, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Алюмінієвий каркас інсталяції обгорнутий спеціальною кольоровою полудою, а ввечері він запалав сотнями вогників.

© Андрій Кульчинський

Чудовий символ для фотопам’яток стане ще одним цікавим приводом відвідати Трускавець на Великодні свята, запевнили в міськраді. Та зазначили, що надалі інсталяція залишиться власністю міста.

Опубліковано

Побажання від Митрополита Андрея Шептицького українцям з нагоди Великодніх свят

У квітні 1943 року в газеті “Львівські вісті” було опубліковано побажання українцям Митрополита Андрея Шептицького з нагоди Великодніх свят. Пройшло 76 років, але читаючи ці рядки мимоволі задумуєшся про те, що ці настанови і сьогодні, в сучасній Україні для нас є надзвичайно актуальними.

Тож, напередодні Світлого Свята Воскресіння Христового портал Фотографій Старого Львова публікує цей текст, аби відчути, зрозуміти та постаратися втілити у життя мудрі слова Митрополита (стиль та орфографію публікації подано оригінальними).

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Високоповажаний Пане Редакторе! Просите мене про статтю до святочних чисел „Львівських Вістей” і „Рідної Землі”.

Христос Воскрес! Поштівка видавництва “Українська преса” у Львові, 1938 рік, малюнок професора Осипа Куриласа. З колеції Юрій Завербного

В обставинах, які переживаю тих кілька днів перед святами, це просто неможливе написати щось приличного. Тому вибачайте за ту відмову, яку я хотів би по змозі зробити якнайчемнішою. Але з другого боку мушу признати, Ваше бажання представляється і мені як пропозиція з багатьох оглядів дуже бажана. Бо ніколи більше, як у воєнних часах, в яких живемо, не треба людині зичливости людей так, як тепер. А на зичливість можна заслужити тільки сердечною зичливістю із свого боку. В часі війни навіть між тими, що не воюють, або й тими, що їх ніщо не ділить, нагромаджуються такі небувалі кількості непорозумінь, спорів, ворожнечі, часом навіть і ненависти, шо не пізнається цього світу і людей, яких зналося добре ще кілька літ тому. Люди діляться, всюди собою зайняті, не мають часу для ближнього, не мають з чого дати йому хоч добре слово, усі стали нервові, роздражнення нервів прибирає форми неврастенії, істерії і суспільне, чи може радше товариське, життя стає подібне до того принціпіяльного „bellum omnium contra omnes“ Гоббеса, наслідком чого проста зичливість і христіянська любов ближнього стає товаром дуже рідким, дорожчим від масла чи сала. При цих обставинах пропозиція, яким небудь способом дістати хоч кіло того рідкого товару і дістати його дешево, то пропозиція, якою погордити не можна. Тому приймаю Вашу пропозицію і пишу, як бажаєте, коротше чи довше письмо для читачів „Львівських Вістей” і „Рідної Землі” яке, очевидно, мусить закінчитися більш-менш стереотипними святочними побажаннями. Річ тільки в тому, щоб вони вийшли не надто стереотипні і не були виявом мізантропії ані песимізму, а були радше старосвітською зичливістю до людей, бажанням заслужити на таку саму зичливість.

Листівка Христос воскрес. Видавництво “Русалка”, Львів до 1939 р.

До читачів „Львівських Вістей” сказав би я таке: Горі іміем серця, не піддаваймося зневірі і природній в часі війни знеохоті до світу і до людей, радше з християнським довір’ям до батьківської опіки Божого Провидіння будьмо пересвідчені, що все скінчиться добром, не тільки для наших установ, для родин, для міст і сіл, але й для цілого народу, тут і там. Без сумніву, маємо всі важкі причини до смутку і знеохоти. Хто ж із нас не потерпів тяжкої втрати дуже близької і сердечної йому особи? Чиє домашнє господарство не має недостач, які важко доповнити? Хто ж із нас може з’ясувати собі, якими дорогами і якими засобами ми дійдемо до бажаного і відповідного нашим потребам миру? А все ж, хто ж із нас не вірить і хто ж із нас не надіється? Та віра, та надія — це, здається, та краща і вища частина нашого духового єства, яку треба нам всіма силами плекати. Дві чесноти: віра і надія, як богословські чесноти, вимагають християнського доповнення: любови. Але й у громадському значенні, як суспільні і товариські чесноти, вони вимагають доповнення чеснотою громадянської і суспільної любови, які треба б хіба назвати солідарністю, єдністю, ревністю та самообороною перед розкладовими елементами, що розбивають народ на багаточисленні і просто ворожі собі фракції і партії. Чого українському громадянству передовсім треба, то тієї єдности і солідарности, без якої по словам Євангелія, не може встоятися навіть царство демона. Звідси і природне побажання тієї єдности в святочних побажаннях „Христос воскрес”. У святочних відправах кожної днини в пасхальнім часі повторюється те слово „друг друга обіймем і простім вся воскресеніем”. Такі і мої найщиріші побажання для всіх, що це моє письмо прочитають. X р и с т о с В о с к р е с е!

Олена Кульчицька. Листівка Христос Воскрес

А до читачів «Рідної Землі» мої святочні побажання такі: Якщо маємо дійти до часів, в яких український народ буде розвивати здорово і свобідно всі, Богом дані йому, сили — треба нам між собою і в праці для нашого народу чи над нашим народом дуже дбайливо та ревно плекати родинне християнське життя. Тільки ті народи могутні і здорові, в яких здорова християнська родина. Бо родина — це клітина, з яких складається цілий організм, що його називаємо народом. Коли інфекція недуги затроїть ту клітину цілий організм наражений на недугу. А сама та небезпека відбирає йому найбільшу і найкращу його силу. Святе, чисте, здорове і щасливе родинне життя — це наймогутніша сила кожної держави, але це й най більше, а може й єдине дочасне щастя людини. Тому боронім родину перед злом, працюймо над тим, щоб уздоровити ті родини, які неправильно побудовані і неправильно розвиваються. Християнська родина — це школа християнського життя, але й школа суспільного, народного та все народного життя. Як довго та школа здорова, видає численні і здорові одиниці — так довго народ і здоровий і сильний. Коли, не дай Боже, та школа починає видавати, фізичні і моральні недородки, тоді народ приречений на загладу.

Великодній стіл. На столі з освяченим ваза, розмальована в полтавському стилі. Виконана в мистецькій робітні С. Литвиненка у Львові, 1938 р.

У світлий празник Христового Воскресення бажаю українському народові і українській родині, тут і там, того здоров’я і сили, від яких здоров’я і сила народу залежить. Ті мої побажання рад би я пе редати всім українським хатам, усім родинам, усім одиницям, що бажають побудувати собі гніздо родинного щастя і хай Бог Всевишній благословить українську родину, хай дасть їй святі матері християнські, що зуміли би виховувати на героїв багаточисленне потомство, хай дасть українським родинам батьків, що були би для потомства прикладом громадянських чеснот жертвенної праці для Батьківщини і мудрої ради в громадських справах. Хай Бог дасть українській родині багато героїв, готових віддати життя за Батьківщину, за Віру, за Церкву, за Христа. Xристос Воскресе!

Львів, 21 квітня 1943.

АНДРЕЙ Митрополит

Джерело: газета “Львівські вісті” 24/27 квітня 1943 р.

Опубліковано

Про що розповість українська писанка: що означають знаки та символи на писанках

Напевно, кожна людина хоч раз у своєму житті намагалась зробити писанку власноруч. Хтось просто опускав яйця у фарбу, чи наклеював наліпки, а комусь вистачало наснаги та терпіння виготовити справжній шедевр – розмалювати писачком. В цій статті ви дізнаєтесь про написання писанок, види розмальованих яєць, символічність їх кольорів та орнаментів.

Статтю підготували спеціалісти etnoxata.com.ua спеціально для ВСВІТІ. ЕТНОХАТА – інтернет-супермаркет українських товарів. Мета бренду – успішно поєднувати українські традиції та сучасність.

Підготовка до написання

Традиційно в Україні писанки виготовляли лише жінки (зараз цим займаються не залежно від статі). Для виготовлення писанки знадобиться писачок, фарби, яйце, віск (бажано бджолиний), свічка та посуд, для розведення фарби. Якщо ви плануєте робити писанку в світлій гамі, то варто обирати яйця з білою шкарлупою. Зазвичай писанки пишуть на видутих яйця (останні можна ще довго зберігати як елемент декору). Якщо ви хочете виготовляти писанку з видутого яйця, то варто перевірити його на міцність (піднести до світла і перевірити чи немає тріщин) та свіжість (шкарлупа не блистить та на дотик шершава, ніби крейда). Традиційно писанку створюють нашаруванням кольорів: наносять віск на ті місця, що мають залишитись білими, та занурюють в жовту фарбу (для світлих писанок) або фарбу іншого кольору (для темних чи яскравих писанок). Якщо ви хочете досягти більш темних чи насичених кольорів, яйце у фарбі потрібно тримати довше (для світлих достатньо тримати у ємності з фарбою 10 секунд). Коли писанки будуть готові, потрібно обтерти віск та вкрити лаком (за бажанням).

Види розписаних яєць

Існує чотири основних види: крапанки, дряпанки, крашанки та писанки. Кожен вид має свої особливості та правила виготовлення.

Крашанки. Це найпростіший спосіб виготовлення фарбованих яєць. Раніше для їх приготування господині збирали лушпиння від цибулі та варили в ньому яйця (інколи для декору до яйця прив’язували листочки петрушки чи дрібні листочки смородини, які залишали на готовому яйці білі відбитки-листочки). Також як барвники використовувались відвари трав, кори дерев.

Крашанки

Цікавим підвидом крашанок є техніка «під мармур» – до яйця хаотично прикріпляють шматочки сухих фарб, шматочки різнокольорового паперу чи тканини, загортають в полотно, обв’язують ниткою та відварюють в окропі. Готова писанка мало досить цікаве забарвлення чимось схоже на мармур.

Крапанки

Крапанки. На яйце наносять писачком воскові краплі та занурюють у світлу фарбу, потім знов ставлять цятки і занурюють в фарбу темнішого кольору. Коли на крапанці вже будуть цятки всіх бажаних кольорів, загальне тло вкривають темною фарбою (найчастіше темно-вишневою, темно-зеленою або чорною). Після цього віск розтоплюють над свічкою та обережно обтирають яйце від залишків воску м’якою тканиною.

Дряпанки

Дряпанка. Якщо у вас немає під рукою писачка, то можна по експериментувати драпанками. Берете крашанку темного кольору та занурюєте її в темну фарбу. Як яйце висохне наносите олівцем орнамент та продряпуєте його голкою (шилом чи цвяхом – що є в господарстві).

Писанки

Писанка. Це найскладніший у виготовленні варіант кольорових яєць, адже потребує майстерності, терпіння та часу. Спочатку олівцем промальовуються основні орнаменти, потім по цим лініям наносять писачком віск, після цього яйце занурюють у фарбу, розтоплюють віск, видаляють його та, за бажання, розписують орнаменти іншими кольорами (можна залишати й білими).

Фарби для писанок

Колись фарби для писанок майстрині виготовляли власноруч. Наприклад, жовту фарбу отримували з кори яблуні-дички, яку відварювали та настоювали. Також жовтий колір давав відвар з гречаної соломи (відвар полови – бурий колір). Зелений колір отримували з полови конопляного насіння, а чорний – з лушпиння соняшника, чорнильних горішків дуба. Брунатний колір давали лушпиння цибулі, настій дубової кори та кори вільхи. Для отримання червоного кольору настоювали звіробій (пізніше цей колір добували з трісочок сандалового дерева, що привозили з Бразилії українські емігранти). До природних барвників (для кращого зафарбовування) додавали галун: алюмінієвий робив кольори яскравішими, а залізний – давав темніші кольори. Для розведення фарби використовували воду, яку вдосвіта набирали з трьох джерел та до якої додавалась ще й освячена вода.

Кольори писанок та їх значення


Як пофарбувати крашанки натуральними барвниками

У писанкарстві найчастіше використовували 7 основних кольорів (червоний, жовтий, помаранчевий, зелений, вишневий, коричневий, чорний), але можливі й інші кольори (залежно від регіону кольорова гама писанок розширювалась).

Червоний. Символізує добро, радість життя, для молоді – щасливий шлюб. За церковною традицією яйце червоного кольору є символом Воскресіння, жертовності, небесного вогню.

Жовтий. Символ небесного світила (сонця), тепла та врожаю (колір стиглого зерна). Яйця цього кольору оберігали від злих сил та лихого. Також жовтий був кольором багатства.

Зелений. Колір весни, воскресіння природи, надії та життя. Символізував пробудження природи від довгого зимового сну.

Бурий, коричневий. Символізує землю та її приховану життєдайну силу.

Чорний. Колір ночі, всього невідомого та таємного. Зазвичай використовується як тло, підкреслює силу інших кольорів. Він символізує нескінченність життя людини, буття після смерті.

Білий. Колір чистоти, символ вирію (раю). Білі символи на писанці символізували безгрішне життя.

Блакитний. Уособлював небо, повітря, воду, чистоту та здоров’я. На писанках він символізував насичення та небесну божественність.

Знаки та орнаменти на писанках

Знаки та орнаменти на писанках

Рослинна символіка

Тваринні символи

Сонце

Його зображали на писанках у вигляді кола, восьмираменної зірки (яку ще називали ружею, існували прості, бокові, повні та сторцеві ружі), хреста, тринога (зображення трьох променів, що виходили з однієї точки та були закручені в один бік, його ще називали тригвер, трикверт), свасти (сварги, гачковий хрест).

Хрест

Давній символ сонця, вогню, душі. Вважається «божим знаком». Хрест – це перетин двох ліній: вічності (вертикальна) та часу (горизонтальна). Є символом буття та небуття, початку та кінця. У християнстві він уособлює страждання та радість Воскресіння, спокуту гріхів.

Зоря, Ружа

Цей символ зображували у вигляді п’яти- шести- семи-, восьмираменна зірки. Шестикутна – знак шести сторін горизонту співвіднесених з небом, а також знак року: дві половинки по шість місяців. Восьмикутна зірка містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свасті. Вона вважається символом кохання (писанка з ружею в подарунок вважалась освідченням в почуттях).

Квіти

В українській традиції цей символ пов’язаний з дітьми. Тому жінкам, які довго не могли завагітніти, радили писати писанки з квітами та дарувати їх дітям.

Гілка-сосонка

Зелені дерева, гілки і листя – символ життя, весняного оновлення після зимового сну, вічної молодості, здоров’я та росту.

Завиток, Змій, Спіраль

Це символи життєвої сили та зародження життя. Писанки з цими орнаментами дарували на здоров’я.

S-подібний знак вічності

Знак єднання протилежностей. Символізує знак єдності (першопочатку та вінця завершення) у боротьбі тепла й холоду, дня і ночі, світла й темряви, чоловіка і жінки

Безконечник (кривулька)

Символізує воду, її плинність. Також вода є втіленням життєдайного жіночого начала, джерелом сил природи. У християнстві вода символізує очищення (обряд хрещення). На писанках окрім кривульок та безконечників її зображували зиґзаґами та хвилястими візерунками.

40 клинців (48 клинців)

Символізує впорядкування, зупинку перед випробуванням, родючість. На писанці може бути й більше 40 клинців-трикутників (на деяких їх більше 60). Число 40 є символічним в житті людини: 40 тижнів жінка носить дитину, у християнстві: 40 днів триває Великий піст, 40 років блукання в пошуках Землі обітованої.

Дерево життя

Символізує Всесвіт, у якому для кожної істоти є своє місце, де кожне явище підпорядковане правилам. У цьому образі поєднуються уявлення про час, простір, життя та смерть. Світове дерево можна розділити на кілька частин: крона (небесний світ, тут традиційно зображають птахів, бджіл та небесні світила: сонце, зорі, місяць), стовбур (земний світ: великі тварини, а також люди), коріння (підземний світ та вода: тут зображають змій, жаб, риб, водоплавні птахи). На писанках його зображують у вигляді вазону з уквітчаним деревцем, що символізує рід, родину (батько, мати та діти).

Грабельки, Гребінці, Трикутнички з гребінцями

Також є символами води, уособлюють хмари та дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, щоб викликати такі бажанні дощі, які мали принести гарний врожай.

Качині лапки, Божа ручка, рукавичка, дідові пальці

Подібні символи уособлювали владу, заступництво, цілісність.

Сварга

Символізує сонце. Є два різновиди орнаменту: правостороння – символізує схід сонця, добро, пробудження природи навесні, позитивну чоловічу енергію та лівостороння – захід сонця, руйнування, деградацію, зло, негативну жіночу енергію. Сваргу також була уособлення вдачі, довголіття, родючості, здоров’я та життя. На писанках її зображали у вигляді ламаного або гачкового хреста (у деяких регіонах цей орнамент ще називали п’явками, півнячими гребінцями, качиними шийками).

Виноградна лоза

За християнською традицією – символ духовного відродження та давній символ роду.

Дубовий листок

Символізує силу, довголіття, терпіння. У поєднанні з жолудями – символ духовної та тілесної зрілості.

Баранець

Символ смирення, невинності, безмежної любові, родючості. На писанках орнамент «баранячі ріжки» уособлює молоді пагони рослин.

Пташка

Птах символізує людську душу (за повір’ями душа прилітає пташкою до новонародженого та відлітає на небеса, коли людина вмирає). Вона є провідником між небом та землею, охоронцем від злого, символом любові, вірності та злагоди.

Півень

Символ світла, яке побороло темряву (Христа), провісник дня та сторож добра проти зла.

Риба

Уособлює воду, життя та здоров’я, а також новохрещення.

Кінь

Символ невпинного руху сонця, чоловічої основи в природі. За християнською традицією уособлював безстрашного вісника віри, який летить у світ, готовий на смерть.

Олень

Вважається охоронцем істини, провідником душ померлих. За давніми віруваннями олень на своїх рогах виводив сонце на небосхил. Найчастіше цей орнамент зустрічався на писанках Гуцульщини та Буковини.

Бонус

https://www.facebook.com/vsviti/videos/1334397166675504/

Музей Івана Гончара пропонує поглянути на традиційні українські писанки різних історико-географічних регіонів України. Кожна з писанок відписана за взірцями із особистої колекції Івана Гончара, яку він формував протягом сер.50-х – кін.80-х років.

Відтворювали писанки співробітниці музею – майстрині Лариса Головня та Надія Білоткач.
Фондова колекція писанок, які особисто зібрав Іван Гончар подорожуючи Україною, складає 392 одиниці.

Автор etnoxata.com.ua спеціально для ВСВІТІ

Опубліковано

Традиційний Великодній кошик галичанина: що містить та скільки коштує

Великдень (Пасха) – одне з найважливіших християнських свят із нагоди Воскресіння спасителя Ісуса Христа, яке цьогоріч в Україні святкують 8 квітня. Традиційно, напередодні свята кожна порядна господиня збирає святковий кошик, який потім освячується в церкві. У скільки обійдеться пересічній родині збір Великоднього кошика 2018 року, поцікавилися журналісти Львівського порталу.

Дещо раніше підрахували пасхальні витрати експерти Асоціації постачальників торговельних мереж. За їхніми даними середня українська сім’я мала б «вкластись» у 327 гривень, що на 25% дорожче аніж минулого року.

Побувавши на ринках та супермаркетах Львова, ми вивідали цінову політику на всі продукти, що мають бути у Великодньому кошику. Звісно, що священики благословляють усю поживу, яку освячують до святкового столу. Проте є предмети, присутність яких є недоречними. Ножів чи алкоголю у Великодньому кошику не має бути!

Розпочинається укомплектування Великоднього кошика із паски, як символу Воскресіння. Також паска символізує Голгофу. Традиційно вони бувають різноманітних розмірів і відповідно цін. Маленькі пасочки коштують від 25 до 75 гривень в залежності від складу, середні 75 – 120 гривень, а за найбільші домашні паски можна викласти й 200 гривень.

Яйця – це також один із головних атрибутів Великодня, який символізує початок нового життя і відродження. За українськими традиціями, яйця розфарбовують у крашанки чи писанки.

Ціна на фабричні яйця коливається від 2.50 до 2.90 грн. Натомість тим, хто полюбляє домашню продукцію, доведеться викласти за одне яйце від 3 до 4 гривень.

Масло. Цей продукт часто освячують у невеликій посудині, а зверху малюють візерунок у формі хреста. За 200 грам якісного масла, а не спреду чи маргарину треба викласти 37 – 43 грн.

Сир (домашній) – також невід’ємний продукт святкового кошика. Вважається, що масло та сир є символами жертовності та ніжності Бога. Один кілограм сиру обійдеться у 60 – 80 гривень.

М’ясна пожива – символізує душевну радість, яка приходить від виконання людиною волі Божої. Люди можуть освячувати ковбаску, шинку та шпондер.

Найдешевша ціна на добру домашню ковбасу коливається між 140 – 150 гривень за кілограм. Шпондер – 160-170 грн за кг. Вуджена шинка – 180-200 гривень за кіло. А для поціновувачів полядвиці доведеться викласти 210-220 грн за кілограм.

Сиров’ялі м’ясні делікатес обійдуться фактично удвічі дорожче. За кілограм ковбаски доведеться викласти щонайменше 260 гривень, шия від 330 грн за кг, а в’ялена вирізка з яловичого м’яса потягне від 400 грн за кілограм.

Також кладуть у кошик хрін. Цей корінь символізує міцність і незламність людського духу після прийняття таїнства Сповіді. Якщо минулого року пучок корінців можна було придбати на ринку за 10 гривень то напередодні сьогоднішньої Пасхи він у дефіциті і подекуди за хрін просять 30 грн.

Сіль – символ достатку, повноти. У Біблії сіль – символічний засіб зв’язку між Богом і його народом. Цей невід’ємний атрибут страв найдоступніший у Львові. Кілограм солі коштує близько 5 грн за кг. Стільки ж доведеться викласти за значно легшу пачку солі екстракласу.

Сам святковий кошик можна прикрасити зеленню (бушпаном чи міртою) – символ безсмертя і вічного життя. Пучок зелені обійдеться не більше, як 10 грн. Увесь вміст кошика накривають вишитим рушником на тематику Пасхи. Більшість городян зберігають рушники, як родинну реліквію тож на вартість кошика пересічного львів’янина це не впливає.

Також при освяченні у кошик ставиться свічка, яку запалюють під час освячення. Свічка – є образом вічного Світла, і також означає світло, яким сяють праведники. Палаюча свічка – це символ Христа, Божественного Світла, Церкви, благодаті, віри, духовної радості, благочестя. Вартість офірок стартує від 1 гривні за штуку і їх здебільшого купують при церкві. Але можна придбати й дорожчі свічки заздалегідь.

Отож, підсумуємо, у середньостатистичний кошик потраплять: невелика домашня паска вартістю 80 грн, п’ятірка яєць – 15 грн, 200 грам масла – 40 грн, куля сиру – 35 грн, по шматку ковбаски, шпондера та шинки – 150 грн, корінчик хрону – 10 грн, зелень для окраси – 10 грн, та пучок солі та офірка – ще 2 гривні відповідно. Відтак традиційний Великодній кошик галичанина потягне на 342 гривні. Якщо до нього класти писанки ручної роботи, паска із «марципанами» чи в’ялі м’ясидла, то його вартість суттєво здорожчає.

Опубліковано

Як пофарбувати крашанки: 9 цікавих ідей для фарбування натуральними барвниками (Інфографіка)

Зовсім не обов’язково на Великдень фарбувати яйця промисловими барвниками, які часто забарвлюють не тільки шкарлупу, а й білок. Як пофарбувати крашанки натуральними фарбниками на Великдень – читайте далі.

Сайт “24” розповідає про 9 найцікавіших інгредієнтів, які точно є в кожного вдома.

Окрім найпопулярнішого натурального барвника – лушпиння цибулі – в природі існує безліч барвників, які зроблять яйця не тільки святковими, а ще й безпечними на Великдень 2018.

Підготовка до фарбування яєць на Великдень:

– щоб яйця не лопнули під час варіння – дістаньте їх з холодильна щонайменше за півгодини до варіння. Або можете потримати їх в холодній воді протягом 15 хвилин;

– перед самим фарбуванням добре вимийте яйця з милом. Краще використовувати для миття стару зубну щітку;

– після того як ви пофарбуєте яйця – натріть кожне з них серветкою просоченою рослинною олією. Це надасть глянцевого блиску;

– необов’язково пофарбовані натуральними барвниками яйця мають бути однотонними. Можна обмотувати кожне рисовими зернятами, стрічками або нитками і лише тоді опускати у барвник. Так на поверхні з’являться цікаві візерунки.

Універсальна порада: краще спочатку зварити яйця, а потім їх, ще гарячими покласти в теплий відвар натуральних барвників. Так ви досягнете рівномірного зафарбовування.

Натуральні барвники

– зелений колір: залийте 1 кілограм шпинату (свіжого або замороженого) 2 літрами води та поставте на повільний вогонь до тих пір, поки вода не стане зеленого кольору. Додайте 1 столову ложку лимонного соку та 2 столові ложки оцту. Опустіть у відвар зарання приготовлені та зварені яйця. Чим довше ви їх триматиме – тим яскравшіим буде колір.

Шпинат можна замінити на кропиву. Її можна придбати в сухому вигляді у аптеці. Пачки такої кропиви вистачить на 3-4 літри води.

– жовтий колір: додайте 3 столові ложки куркуми та 1 столову ложку паприки на 2 літри води. У цей відвар покладіть яйця.

Щоб зробити колір ще більш насиченим – додайте у відвар 1-2 столові ложки оцту.

– фіолетовий колір: квіти фіалки (також можна використовувати засушені квіти) залийте гарячою водою та залиште на декілька годин настоятися до того часу, поки вода не стане фіолетового кольору. Після того покладіть у воду яйця та залиште їх на ніч.

Якщо ж до такого настою додати 1-2 столові ложки лимонного соку – то ви отримаєте приємний лавандовий колір.

– темно-синій: розведіть домашнє червоне вино з водою у співвідношення 1:1, додайте 3 столові ложки оцту та 1 столову ложку солі. У цій суміші замочіть яйця.

– від ніжно-рожевого до бузкового кольору: для такого кльору підійде одна із цих ягід – чорна смородина, полуниця, малина, журавлина, калина, чорниця. Шкаралупу вареного яйця натріть свіжою або розмороженою ягодою. І залишіть до повного висохання.

– рожевий колір: відваріть яйця у вичавленому сокові з журавлини.

– небесно-синій колір: натріть приготовані яйцям листям червоної капусти.

– світло-коричневий колір: зварені яйця опустіть у приготовану міцну каву. Обов’язково: кава має бути натуральною, а не розчинною. До того ж, яйця будуть мати приємний кавовий запах.

– помаранчевий колір: з моркви зробіть фреш. Зварені яйця опустіть в рідину щонайменше на годину. Інтенсивність забарвлення залежатиме від часу часу, який яйце пролежить у фреші.

Опубліковано

Оригінальна паска “Крафін”. Покроковий рецепт із фото

Це паска три в одному. У рецепті поєднуються особливості приготування круасанів, класичного дріжджового тіста та елементи мафінів. Така паска особливо сподобається любителям круасанів.

Паска “Крафін”

Знадобиться:

1 кг борошна (приблизно)

340 мл молока

21 г сухих дріжджів

250 г цукру, 1 ч. ложка солі

3 яйця

6 жовтків

120 г розтопленого масла (у тісто)

300–350 г масла кімнатної температури (для змащування тіста)

300 г родзинок чи інших сухофруктів

150 г мигдалевих пелюсток або інших подрібнених горіхів.

Приготування:

1. Молоко підігріти, додати 1 ч. л. цукру і дріжджі, ретельно вимішати, залишити на 5–10 хв. Яйця збити з цукром до пишної маси

2. Борошно просіяти в миску, додати сіль, перемішати, зробити заглиблення. Вилити опару, яєчну суміш, вимісити, додати розтоплене масло (120 г), замісити тісто.

3. Коли тісто почне збиратися в кулю, перекласти на стільницю, борошна не підсипати, вимішувати 10–15 хв, покиперестане липнути до рук. Перекласти у миску, накрити харчовою плівкою, поставити в тепле місце на 50–60 хв, за цей час тісто має збільшитися в об’ємі у два рази.

4. Поділити тісто на частини (кожна приблизно по 1/3 об’єму форми). Викласти на підсипану борошном стільницю, розкачати тонким прямокутним пластом, змастити маслом, посипати сухофруктами та горіхами, скрутити рулетом, накрити плівкою. Зробити решту рулетів.

5. Кожен рулет гострим ножем розрізати вздовж, залишивши нерозрізаними 2–3 см. З однієї частини рулету сформувати дно паски, скручуючи тісто по спіралі, розрізом назовні, дійшовши до нерозрізаного кінця, викрутити його наверх і продовжити формувати верхній шар паски. Важливо, щоб розріз тіста був назовні.

6. Перекласти паску у форму, застелену пергаментом. Залишити на 60 хв в теплому місці. Пекти в розігрітій до 190 градусів духовці 10 хв, тоді зменшити температуру до 180 градусів і пекти ще 25–30 хв. Бажано накрити фольгою, щоб не пригоріли.

7. Готові паски злегка охолодити, витягнути з форм, викласти на полотенце на бік, час від час повертаючи.

Джерело: simya.com.ua

Опубліковано

Великодні паски, 3 різних переписи + 2 бонуси від Пані Стефи

КОЖНА ПАСКА ІНША, І КОЖНА ДОБРА.

Не можу сказати, що в нас вдома є якийсь один сталий перепис на Великодні паски, розповідає Пані Стефа. Є кілька основних, і печемо по тому, який “ближче лежить”. Всі вони добрі, і вартують бути спеченими. Тому я про них трошки розкажу сьогодні.

Спочатку кілька нюансів, яких я зазвичай дотримуюся:

По-перше, це яйця. Найкраще це домашні, свіженькі, щоб жовтки були жовті-жовті. Але якщо нема – можна зробити настоянку шафрану (кілька шафранинок настоюю на горілці, або спирті), який прекрасно піджовтить нам тісто.

По-друге, бакалії. Родзинки, цукати і всіляке таке. Зазвичай я додаю в паску світлі родзинки, гарно обтрушені мукою. Цукати я роблю сама з помаранчевих шкірок. До паски ріжу їх досить дрібно. Також завжди додаю цедру з цитрини – цитрину ошпарюю, стираю на тонкій терці цедру і заливаю її ложкою коньяку або спирту, щоб схопилися ефірні масла.

Не забувайте про важливий гігієнічний момент – родзинки і всілякі сухофрукти зазвичай є досить брудними, отже їх треба добре мити – спочатку зимною водою, потім гарячою, а потім запарити для набрякання. А ще добре завжди настояти добу родзинки в алкоголі – ідеально це ром, але коньяк чи горілка теж будуть ок.

Перед самим додавання бакалій до тіста їх треба обтрусити від рідини, просушити і обтрусити мукою, щоб вони не падали вниз. Для паски це не так актуально, як, наприклад, для кексів чи цвібаків, бо тісто на паску завжди густе, і саме тримає родзинки, але я “для чистої совісті” не забуваю про цей ритуал.

По-третє, “мікроклімат” – в кухні має бути тепло, ніяких протягів, не гримати дверцятами і ходити біля паски на пальчиках ? Бо є великий шанс що дріжджове тісто впаде, застудиться і буде йому зле.

Ну і ще по-якесь там – муку треба просушувати (бажано) і пересіювати (обов’язково), щоб насичувалося повітрям і не було вогке. Всі складники мають бути кімнатної температури. Це важливо, а я – не зануда ?

Дріжджі я беру завжди “мокрі” – тобто не сухі, звичайні дріжджі. Форми вистеляю пергаментом, змащую маслом і присипаю мукою. Звісно, пекти можна і з сухих, але, якщо вірити упаковці, то всипати їх потрібно в муку, а отже сам сценарій перепису трохи мінятиметься. Буду рада, якщо хтось поділиться добрим переписом на сухих дріжджах.

На заквасках я, на жаль, не печу. Якщо чесно, я не дуже вправний пекар і печу лиш те, що мені “до руки лягло”, всіляку класику. Мої спроби опанувати печіння хліба на заквасці наразі дуже кволі і почекають кращих часів.

Отож, до переписів.

1. Паска “звичайна” (порція на 3-4 середні паски)

Хоча вона і “звичайна”, але дуже смачна – тісто легко робиться, після випікання пористе і не дуже кришиться. Можна собі на нього врізати плястерок шинки і з бурачками згамати.

Подібний на цей перепис є в багатьох джерелах з мінімальними різницями в кількостях, але майте на увазі, що мука буває різна, бере більше чи менше вологи, відповідно орієнтуйтеся на свій досвід.

1 кг муки + запас на домішування
2 шклянки теплого молока
паличка (100 грам) дріжджів
8-10 жовтків
250 грам масла (можна олію без запаху, але я зазвичай таки беру масло)

250 грам цукру
200 грам родзинок (див. “по-друге”)
100 грам цукатів без сиропу
пів чайної ложечки солі
цедра, ванільний цукор

Спочатку розчинити дріжджі – дріжджі розкришити, додати тепле молоко, кілька ложок муки і кілька ложок цукру, і поставити в тепле місце.

Тим часом розтерти жовтки з цукром і ванільним цукром до піни.

Коли розчина забродить (на це йде хвилин 15-20) – влити її в широку миску з пересіяною мукою і сіллю, перемішати легенько, додати перетерті жовтки і замісити. Якщо рідини забагато – підсипати по трошки муки. До замішеного тіста додати тепле розтоплене масло і ще раз вимісити до гладкості і щоб жир ввібрався. Додати родзинки, цукати, цедру, акуратно вимісити, накрити рушничком і поставити щоб росло.

Коли тісто підросте в об’ємі вдвоє, обім’яти, розкласти форми на 1\3 висоти, накрити і дати ще раз підрости.

Як паски підростуть – посмарувати верх жовтком і спекти в гарячій рурі (200*) десь 40-50 хвилин.
Виймати з форм холодними.

2. Паска терта (Порція на 2-3 середні паски)

Оцей перепис я взагалі дуже люблю, бо мені він робиться значно простіше, ніж попередній. Паска виходить щільна і круха. А ще я з майже такого тіста печу маківник ?

1 пачка масла (250 гр)
1 кг муки
100 грам дріжджів
1.5 шклянки цукру + кілька ложок
2 шклянки молока

ванільний цукор
цедра з 2 цитрин
6 жовтків
родзинки, цукати – по пів шклянки

Розчину готуємо як завжди – молоко підігріти трошечки, накришити туди дріжджі і додати 2 ложечки цукру і ложечку муки.

2\3 масла втерти з цукром, решту розтопити.

Продовжуючи втирати, додати по черзі 6 жовтків, втирати до однорідної пухкої маси. Сюди ж додати ванільний цукор і стерту цитринову цедру.

Вилити розчину в посуд із збитою масою і акуратно розмішати додаючи по трохи муки. Наприкінці додати родзинки і цукати, решту масла і акуратно вимішати. Накрити рушничком і поставити в тепло підійти.

Як тісто підійде – розділити на форми на 1\3 висоти і дати ще раз підійти. Посмарувати верх жовтком, посипати маком.
Пекти 40 хвилин в гарячій рурі при 180*.

3. Паска бакалійова (на 2-3 середні паски)

“Важка” (в сенсі напхана додатками) дуже смачна паска.

пів кг муки
пів палички (50 грам) дріжджів
пів шклянки цукру
60 грам вершкового масла
150 мл 20% вершків

5 жовтків
0,5 чайної ложки. солі
7-8 тичинок шафрану – замочити в ложці рому
пів шклянки родзинок (можна суміш світлих і темних)
чверть шклянки сушеної журавлини

пів шклянки цукатів
пів шклянки січених горіхів
по “на кінець ножа” тертого цинамону, гвоздички і кардамону

Розчину готуємо як написано вище, в “Звичайній пасці”, але не на молоці а на вершках. Накриваємо рушничком і даємо забродити.
Жовтки розтерти з цукром. Масло розтопити і вистудити.
Родзинки і цукати в нас заздалегідь намочені в коньяку або ромі.

У розчину додати втерті жовтки з цукром, масло, сіль, шафранову настоянку, все вимішати.
Підсіваємо по ложці муку, вимішуємо і потім замішуємо гладке тісто. Намащеною розтопленим маслом долонею змазуємо кульку тіста, накриваємо рушничком і ставимо рости години на півтори.

Додати в тісто родзинки, цукати, горіхи і вимішати
Викласти тісто в форми (на половину висоти) і дати підрости ще до години часу.
Випікати 40 хвилин при 180 градусах. Паска добре росте саме при випіканні.

Вистиглі паски можна полюкрувати або лишити “голими”.

Щодо люкру є один “делікатний момент” – моя бабуся, наприклад, паски ніколи не люкрувала, і казала, що люкрують паску слабаки, в яких верх не вдався ? так що давайте спробуємо все зробити правильно, і не люкрувати ?

Але яби шось, то люкр до пасок робиться так –
200 грам цукру-пудри, сік з пів цитрини, 2-3 ложки води, 2-3 ложки рому
На малесенькому вогні, а краще на водяній бані розтерти цукор-пудру з водою і ромом, додаючи сік з цитрини. Має бути біла гладка маса, якою відразу посмарувати вистиглі паски.

Бонус №1, як і обіцяла – парений колач (несолодка паска), з старої книжки 29 року.

Моя бабуся обов’язково пекла на Великдень колач, але в широкій-високій формі, більшій ніж для паски, часом в такій “кексовій”, з діркою посередині. Колач завжди зверху заплітався косами.

Чесно кажу, я за цим переписом не пекла, але цього року планую. Хто зі мною?

1,5 шклянки муки заварити 1,5 шклянки гарячого (киплячого) молока, вимішати на гладко, щоб не було нерозмішаної муки. Як вистигне до кімнатної температури – додати 60-70 грамів дріжджів, розпущених з ложкою цукру, вимішати і дати підрости.

15 яєць розділити на білки і жовтки, жовтки розтерти на біло з пів-шклянки цукру, білки вбити на штивну піну, додати жовтки і білки до тіста, вимісити легко і дати ще раз підрости.

Як підросте – всипати через сито решту муки, дати дрібку солі, додати 3\4 шклянки теплого (не гарячого!) розтопленого масла, і вимісити тісто дуже добре і довго, щоб відставало від рук. Всього може піти до 2 кг муки.

Бляшки з високими стінками або форми вистелити пергаментом, намастити маслом і викласти тісто на 1\3 висоти. Можна все тісто ділити на 3-4 частини і заплести косами, а можна лише декорувати косами зверху. Накрити рушником і ще раз дати підрости, а як виросте – намазати збитим жовтком.

Пекти при 190-200* до рум’яної шкірки, на великий колач піде година напевно, але орієнтуйтеся по вигляду.

Ну і бонус №2, бо питають – Паска безріджова, круха терта (за Дарією Цвєк)

Зи цим переписом дуже добре пекти бабку в класичній кексовій формі.

250 г муки
250 г масла
2 ложки крохмалю
300 г цукру,
6 яєць

цедра з 1 цитрини
100 г родзинок, 50 грам цукатів
миґдальні пластівці
розпушувач: ½ ч. ложки соди + ½ ч. ложки лимонної кислоти.

Масло розтерти на пухку масу, поступово додаючи цукор, по яйцю, по ложці муки, вимішаного з просіяною содою і лимонною кислотою. Під кінець додати промиті родзинки, цедру з цитрини, вимішати, викласти у змащену товщем і посипану сухарями форму. Зверху посипати миґдальними пластівцями.

Пекти в добре нагрітій рурі (240° С) протягом 30 хв або “до сухого патичка”. Якщо дуже рум’яниться – прикрити вогким папером. Бабу витягнути з форми холодною і посипати цукровою пудрою.

Ось, властиво, і все.
Бажаю вам усім Веселих Свят і солодкої паски!

Знимку поцупила в інтернеті, бо хоч гинь не можу знайти знимок минулорічних пасок.

Джерело: Пані Стефа