Проспект Чорновола став одним із перших у Львові, де виокремили смугу для громадського транспорту. Найближчим часом у місті сподіваються надати такий самий пріоритет автобусам, тролейбусам та трамваям на вулицях Липинського, Стуса, Хмельницького та на проспекті Червоної Калини.
Уже понад рік тривають розмови про облаштування делініаторів на вулиці Свєнціцького у місті, щоби покращити рух трамваїв №8 до центру Львова. Заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради Андрій Білий розповів у своєму відеоблозі, що виділені смуги громадського транспорту можуть суттєво покращити ситуацію із заторами на дорогах, передає кореспондент 032.ua.
Як переконує посадовець, у Європі вже давно зрозуміли, що неможливо розбудувати інфраструктуру таким чином, щоби всім охочим їздити автомобілями вистачало місця. Відтак, там запровадили Сталу міську мобільність, яка передбачає забезпечення можливості доступного проїзду всім, але різними способами, у тому числі й альтернативними до приватних видами транспорту.
Через перехрестя Чорновола – Городоцька, за даними Андрія Білого, щохвилини проїжджає 20 – 25 автомобілів, у яких перебуває 1 – 2 людини. За годину це близько 1200 автомобілів, або ж в середньому 1800 людей.
На тому ж самому перехресті, за хвилину проїжджає 5 – 10 автобусів, у кожному з яких перебуває 100 людей. За годину – це від 300 до 600 одиниць громадського транспорту, які перевозять приблизно 60 тисяч пасажирів.
Тому стає очевидною перевага облаштування виокремленої смуги для громадського транспорту по “артерії”, яка з’єднує північні території Львова із центром міста. Мета облаштування такої смуги в тому, щоб зробити транспорт прогнозованим, змусити його курсувати за графіками та вивільнити його від заторів.
Зараз у місті також планують встановити делініатори на вул. Свєнціцького, щоби виокремити в транспортному потоці трамвай №8 (Сихів – площа Соборна), який зараз має 80% виділеної смуги на маршруті.
Городоцька. Фото Го “Зручне місто”
“Трамвай усю цю ділянку (80% маршруту) проїжджає швидше, ніж маленький кусочок дороги від Академії мистецтв до Стрийського базару. Усього 25 автомобілів займають смугу, через що страждають тисячі людей. Якщо ми пришвидшимо рух трамвая на цій ділянці, це дозволить перевозити на 30% більше людей за допомогою тієї самої кількості трамваїв”, – зауважив Андрій Білий.
Посадовець додав, що запровадження смуги для громадського транспорту на пр. Чорновола дозволило пришвидшити рух тролейбусів від кільця на вул. Липинського до проспекту Свободи. Тепер тролейбус може доїхати до центрі міста за 7 – 8 хвилин, тоді як автомобілі – за 20 хвилин.
“У Європі зрозуміли, що розв’язки не вирішують питання із заторами. Бувають місця, де вони потрібні – це, зазвичай, на виїздах з міста, а всередині міста надається перевага
Альтернативним засобам пересування: рух пішки, велосипедом, громадським транспортом. Якщо це зробити якісно, то потреба в автомобілекористуванні зменшиться”, – резюмував посадовець.
Як розповідає портал Фотографії Старого Львова, під час гітлерівської окупації Львів входив до т.зв. генерального губернаторства і був регіональним адміністративним центром дистрикту Галичина, що складався з територій колишніх Львівського, Тернопільського і Станілавівського воєводств. Зрозуміло, що у такому місці німецька окупаційна адміністрація вважала потрібним підкреслити значення «нової влади» також містобудівними та архітектурними засобами.
На захоплених територіях мали намір проводити, а в дійсності швидше декларували, цілеспрямовану містобудівну політику , днозначно підпорядковану нацистській ідеології «вищості арійської влади» над слов’янами.
Зразком для німецьких урбаністів був план перебудови центру Берліна 1942 року, згідно якого передбачалося формування передбачалося формування кілька кілометрової парадної осі, завершеної тріумфальною аркою на півдні і гігантським куполом «Великого залу» на півночі. Купол завершувався орлом зі свастикою, що мало символізувати підкорення земної кулі третім рейхом.
Вигляд на копець унії у Львові під час аерофотозйомки міста німцями 1941 -1944 рр
У 1943 було створено «Управління реконструкції німецьких міст» на «загальнодержавному рівні, містобудівними принципами якого декларувалося «більше ощадності ніж польоту художніх ідей, організація транспортного руху для уникнення транспортного паралічу, індустріальне спорудження житла, оновлення старих міст і зведення об’єктів обслуговування у центрах міст».
Тогочасні німецькі урбаністи вважали, що тільки ті часи, які мають «…єдине світоглядне спрямування, можуть надати (місту) форму, властиву її суті». Великої ваги надавалося проблемі формування ансамблю міста в цілому і його центру зокрема. У ансамблі центру особливу увагу звертали на головний комплекс-домінанту, т.зв. «корону міста».
Німецькі урбаністи, що працювали у Центральному технічному відділі у Кракові, розглядали Львів як «останнє західне місто», яке «колись розквітало». Згідно з їхньою оцінкою, у регіоні були можливості розвитку соляної і текстильної промисловості та металообробки. У самому Львові промисловість повинна була бути розташована на периферії міста, а центральну частину необхідно заповнити різноманітними закладами обслуговування.
Можливо, що ці чинники послужили для німецьких властей підставою до значного збільшення, більш ніж втричі, міської території у 1942 шляхом приєднання до Львова міста Винники і двадцяти сільських поселень. Територія міста зросла до 26.030 га і була поділена на 11 дільниць.
Потребувала комплексної перебудови міська інфраструктура відповідно до сучасного цивілізаційного рівня, під цим розумілося, що «… все потрібно перетворити так, як це існує у німецьких містах», оскільки у Львові «…німецької спадщини більше, ніж це відомо більшості німців і слов’ян»
Основою нової просторової організації міста повинна була стати реконструйована вулична мережа, оскільки існуюча мережа вулиць не дозволяла належним чином організувати транспортний рух. Проект перебудови центру Львова передбачав суттєві зміни вуличної мережі у центральній частині міста і надання їй чіткої ієрархічної структури.
Розпланування південно-західної частини передмістя, 1943
Існуючі головні радіальні вулиці (сучасні вулиці Шевченка, Городоцька, Степана Бандери, Коперника, Зелена, Личаківська) зберігали своє значення. Водночас вони сполучалися новим проектованим південним півкільцем, що проходило напрямками сучасних вулиць Клепарівської (східніше існуючої вулиці), Леонтовича, Івана Огієнка, далі нижньою частиною парку імені Івана Франка до вулиць Словацького, Стефаника, Мартовича до перехрестя з проспектом Шевченка і далі по вул. Герцена початком вул.. К. Левицького, далі О.Кониського, Тершаковців і Чернігівською до Личаківської.
Судячи з проектної схеми нову кільцеву вулицю передбачалося сформувати з двох проїзних частин, розділених зеленою смугою.
Основні перехрестя планувалися на перетині з Городоцькою (перед тодішнім костелом св. Анни), з вулицею Коперника, проспектом Шевченка, вулицями Івана Франка, Пекарською, Личаківською. Великі площі передбачалися перед головним корпусом Університету, перед Оссолінеумом, між вулицями Каліча гора, Мартовича і Поповича, на перетинах з проспектом Шевченка, вул. Пекарською і Личаківською.
З проектної схеми видно, що особливого композиційного значення надавалося площам перед Оссолінеумом, на перетині вулиць Каліча гора, Мартовича, Поповича та на перетині з проспектом Шевченка. З цих площ намічалося сформувати видові осі на новий комплекс «корони міста», тобто на комплекс нових урядових споруд на Цитаделі . Тут виразно простежується пріоритетність задуму надання новій містобудівній композиції центру Львова чіткого ідеологічного завершення разом із створенням нової монументальної просторової домінанти.
З розглянутої схеми також видно, що загалом головним транспортним напрямком вважався Захід-Схід, адже проектоване півкільце вигідним чином з’єднувало західні радіальні напрями (вулиці Гродоцька, Шевченка) зі східними (вулиці Зелена, Личаківська).
Також можна гадати, що на схемі нанесені проектовані лінії забудови, що свідчать про необхідність знесення значної кількості існуючої тоді капітальної забудови вздовж вулиць і перепланування цілих кварталів. Зрозуміло, що економічні чинники тут не брали до уваги, оскільки головно йшлося про створення архітектурного образу «нового німецького Львова».
“Корона міста”. Вид з Високого замку, 1943
Цей «новий» Львів мав отримати новий комплекс-домінанту на горі Цитаделі. Тогочасні німецькі урбаністи вважали, що для формування і закріплення нових акцентів і домінант у композиції міста необхідно створити новий архітектурно-ландшафтний ансамбль на узгір’ї Цитаделі, зважаючи на визначальне суспільне і просторове значення цієї території.
Згідно з концепцією німецьких урбаністів, на плато Цитаделі після усунення всіх існуючих споруд створювалася велика площа. Простір площі мав формувати чотири монументальні будівлі: з північної сторони – будинок Адміністрації дистрикту Галичина, з південної сторони – великий Зал (палац) спільноти, з західної і східної сторін – будинки націонал-соціалістичного руху і вермахту (збройних сил).
Середню висоту забудови проектували на 5-6 поверхів, а ансамблі площі передбачали дві архітектурні домінанти загальноміського значення вдвічі більшої висоти: вежа будинку адміністрації і дзвіниця залу спільноти.
Вежа будинку адміністрації мала стати основною архітектурною домінантою середмістя Львова. Для забезпечення відповідних умов зорового сприйняття нової домінанти проектували нову, ймовірно, найбільшу у місті площу. Нова площа мала зайняти простір кварталів лівої сторони вулиці Коперника від площі Міцкевича до вулиці Словацького. Тут планували усунути квартали існуючої забудови, в тому числі Палац Потоцьких, натомість збудувати новий монументальний будинок перед тодішнім Оссолінеумом, майже на місці сучасного Палацу мистецтв.
Новий будинок повинен був зайняти цілий квартал між вулицями Коперника і Цу дер Гоенгассе (Хорощизни, нині Чайковського). Центральний ризаліт його північного фасаду орієнтувався на вісь нової площі, оскільки саме з її простору мала формуватися нова видова вісь на вежу Адміністрації дистрикту. Так мала бути візуально закріплена нова просторова домінанта центрального ансамблю Львова. При цьому композиційне значення вежі ратуші ставало другорядним, бо з проектованої площі вежа ратуші не сприймалася як просторовий акцент.
Проектований амфітеатр з видом на “корону міста”, 1943
Основна композиційна вісь проектованого центрального міського ансамблю продовжувалася південніше «нової міської корони» і охоплювала територію сучасного Парку кульутри і відпочинку. На території парку проектувався монументальний триярусний амфітеатр, його архітектура дещо нагадувала античні римські театри і цирки. Сценічна частина цього комплексу передбачалася на місці сучасної площі перед входом у Парк культури і відпочинку з вулиці Вітовського.
Зі сказаного видно, що проектована на початку 1940-х років німецькими окупаційними урбаністами перебудова центрального ансамблю Львова мала за мету радикальну зміну архітектурного образу середмістя. Обидві нові площі за своїми розмірами перевищували площу Ринок майже удвічі, тобто у середмісті створювалися відкриті площі іншого, не властивого львівському історичному ансамблю, масштабу.
Йшлося про просторовий масштаб, проектувалися нові площі-перехрестя, їх розміри також були підпорядковані постулату «відкритості» площ та зміни тогочасних, тобто сформованих історично габаритів перехресть у середмісті. Тут вимоги створення зручних умов для інтенсивного автомобільного руху поєднувалися з потребами монументалізації містобудівної та архітектурної композиції.
Простір головної композиційної осі довжиною майже 600 м. повинен був належним чином підпорядковуватися вежі-домінанті адміністративного будинку на Цитаделі . В загальному ансамблі середмістя ця домінанта, мабуть, могла би бути активнішою від основної на той час ландшафтної домінанти – кургану Високого замку. Можна припустити, що в цьому і полягав задум німецьких урбаністів, адже недарма вони вважали новий ансамбль на Цитаделі «міською короною».
Львів. Куб з чашею для факела 1942р., період нацистської окупації. (біля Оперного театру)
Ці плани і проекти не були здійснені, адже у липні 1944 німецькі окупанти були вигнані зі Львова радянськими військами. Протягом майже сорока післявоєнних років територія Цитаделі з причини військового використання була штучно ізольована від решти міста, про потенційні можливості її включення у структуру загальноміського центру знову згадали у 1980-х роках.
Для публікації використано фрагмент книги Архітектура Львова: Час і стилі: ХІІІ-ХХІ ст./ Упорядник і науковий редактор Ю.О. Бірюльов. – Львів: Центр Європи, 2008
Центр відкрили 23 жовтня, він знаходиться в приміщенні колишньої Порохової вежі на вул. Підвальній, 4, повідомляє прес-служба ЛОДА.
У Центрі зараз експонується виставка “Мetropolis. Минулі утопії майбутнього”. Куратор виставки – Павло Гудімов спільно з арт-центром “Я Галерея”.
Основна тема виставки – погляди візіонерів минулого на майбутнє у площині архітектури, винаходів, кіно, ілюстрації та фантазій. Окремим розділом виставки є проекти, присвячені повоєнній реконструкції Хрещатика і Києва загалом.
Відвідати виставку можна з 12:00 до 18:30 щодня, крім понеділків, до 20 січня 2019 року.
Центр архітектури, дизайну та урбаністики розмістили у Пороховій вежі.
“Наша виставка стане першим кроком на шляху до перетворення львівського Будинку архітектора у повноцінну інституцію – Центр архітектури, дизайну та урбаністики “Порохова Вежа”. Цей рік ми витратили на пошуки різних організаційних та програмних форм. Значною частиною нашої діяльності будуть міжнародні виставки та програми”, – зазначив під час презентації голова Львівської обласної організації Національної Спілки архітекторів України.
Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України.
Додамо, що Центр розмістився в Пороховій вежі. Приміщення перебуває у власності обласної ради, але передане на безстрокову та безоплатну оренду Спілці архітекторів. У середині минулого століття спілка за власний кошт відреставрувала будівлю, де потім з 1956-го року розташовувався Будинок архітекторів.
На вулиці Любінській, 93 проведуть реконструкцію дитячого простору. Її концепцію затвердили на зустрічі громади вулиці. Про це повідомила депутатка ЛМР Уляна Пак на своїй сторінці у Facebook, передає Твоє Місто.
«Це концепція інтерактивного живого простору, де ключовими елементами гри є природні атракції (вода, рослини, вітер, тощо). Будь-які качелі і бруківка новими для дітей не будуть. Новим для пізнання дітей може бути природа серед кам’яних будівель. Вони переконані, що такий підхід дозволить забезпечити постійно змінний характер гри, безпеку та палітру різноманітних відчуттів для дітей», — написала вона .
Проект простору розробили архітектори з «Групи 109», що також працювала над проектом реконструкції Замарстинівського парку та облаштування території скверу Гідності, що на проспекті Червоної Калини, 109.
Штатним радником міського голови з питань інфраструктури та транспорту призначений Дем’ян Данилюк. Про це під час наради в міськраді 1 листопада повідомив мер Львова Андрій Садовий. Про це пише Zaxid.net.
28-річний Дем’ян Данилюк – львівський урбаніст, блогер, один із засновників урбаністичного руху «Lypneva» та активіст руху «Дайте пройти».
У 2013-2016 роках Дем’ян Данилюк працював у відділі промоції Львівської міськради, брав участь у розробці експериментальних дорожніх знаків, які вже почали встановлювати у Львові.
Данилюк відомий критичними дописами у соцмережах з питань міської інфраструктури та транспорту. Зокрема, минулого року після його скарги у Facebook у Львові змінили графіки увімкнення вуличного освітлення.
«Штатним радником міського голови призначений Дем’ян Данилюк. Він дуже активний в житті нашого міста, працював у міській раді. Дем’ян буде відповідати за питання транспорту, інфраструктури, тому що має велике бажання бути корисним для громади міста Львова. Тому думаю, що він активно включиться в роботу», – сказав міський голова Львова Андрій Садовий.
15 вересня закінчився термін подачі проектів, які фінансуватимуться за кошти громадського бюджету Львова. Цьогоріч на громадський бюджет львів’яни подали більше проектів, ніж у 2016 році. Зокрема вони подали більше 260 проектів на загальну суму понад 200 млн грн. До кінця жовтня виконавчі органи міської ради розглядатимуть усі подані, після чого протягом двох тижнів (з 1 до 15 листопада) львів’яни зможуть проголосувати за своїх фаворитів, а проекти, що наберуть найбільше голосів, будуть втілені за кошти громадського бюджету.
Однією з цьогорічних новацій громадського бюджету стало те, що крім тих, хто живе, працює або навчається у Львові, свої проекти змогли подати мешканці Рудного, Винник та Брюхович.
Кожна людина голосувала за один малий проект (сума якого ставить до 500 тис. грн) та за один великий проект (до 3 млн грн). Зробити це можна було на сайті громадського бюджету за допомогою Bank ID, або у міських ЦНАПах. На реалізацію ідей львів’ян у бюджеті передбачено 20 млн грн (12 млн грн на малі проекти і 8 млн грн на великі).
Як і торік львів’яни хочуть покращити або створити нові громадські простори, дитячі майданчики, облаштувати території шкіл та садків, де навчаютьяся їхні діти. ZAXID.NET переглянув усі подані проекти та відібрав 15 найцікавіших, що можуть вплинути на розвиток різних районів Львова.
Під небом Сихова: життя на даху кінотеатру імені Довженка
За 3 млн грн у кінотеатрі імені Довженка хочуть відремонтувати дах, встановити сонячні панелі та облаштувати новий громадський простір з вуличними меблями та озелененням на даху будівлі.
Теперішній стан даху кінотеатру
«Метою проекту є створити багатофункціональний освітньо-культурний простір на даху КОЦ ім. О. Довженка для сихівчан та гостей усіх вікових категорій. Зокрема віремонтувати дах (перекриття, утеплення, ремонт водостічної системи, що одночасно дозволить зберегти саме приміщення в належному стані), облаштувати зелені, відпочинкові та наукові зони», – зазначено у описі проекту.
Як пропонують використовувати простір на даху кінотеатру
За кошти громадського бюджету у кінотеатрі імені Довженка також хочуть встановити контейнери для сортування відходів та сонячні панелі.
«Наш Сільмаш» – перший громадський спортивний простір
На занедбаній ділянці поряд зі стадіоном «Сільмаш» хочуть облаштувати зони для активного відпочинку. У такий спосіб мешканці намагаються захистити спортивну територію від житлової забудови.
За 2,8 млн грн тут хочуть зробити кілька спортивних зон, зокрема відновити футбольне поле, зробити баскетбольний майданчик з гумовим покриттям, встановити вуличні тренажери та облаштувати два дитячі майданчики, один з яких буде пристосований для дітей з інвалідністю.
Greenko: персональний помічник із сортування та збору вторинної сировини
Львів’яни розробили мобільний додаток, який допоможе мешканцям Львова сортувати відходи. У цьому додатку львів’яни можуть обрати тип сировини, яку вони збирають, вказати свою адресу та час. У вказаний час до людини приїде кур’єр та забере зібрану сировину. Вартість реалізації проекту майже 3 млн грн.
Спосіб оформлення заявки для виклику кур’єра за допомогою додатку
«Під час першого виклику кур’єр надасть вам безкоштовні картонні eкo-контейнери на кожен тип сировини, який ви сортуєте. Кожного тижня наш greenko-кур’єр у вказаний вами час, буде приїжджати, щоб забрати відсортовані відходи, а вам нараховуватимуться бонуси на персональний рахунок. Усі бонуси в майбутньому можна використовувати для отримання подарунків», – зазначено у описі проекту.
Громадський простір на Дорошенка, 45 (зупинка «Русалка Дністрова»)
За зупинкою «Русалка Дністрова», що на вул. Дорошенка, 45, хочуть облаштувати громадський простір з вуличними меблями, озелененням та велостоянкою. Вартість реалізації цього проекту становить 106 тис. грн.
«Проект полягає у створенні зручного і екологічно чистого громадського простору біля трамв. зуп. «Русалка Дністрова». Тут львів’яни зможуть відпочити, погортати книжку або погуляти з дітьми. Створення подібних острівців дозволяє розвантажувати «ближній центр» міста і розвивати райони. Проект є послідовним продовженням створення муралу на Дорошенка,45», – йдеться у описі проекту.
Міні-басейн у парку «Високий замок»
ГО «Замкові моржі» ініціює облаштування міні-басейну поблизу джерела у парку «Високий замок». Окрім басейну, там хочуть також висадити дерева та кущі, встановити освітлення та велостоянку.
На реалізацію цього проекту хочуть витратити 407 тис. грн, з яких близько 100 тис. грн хочуть витратити на укріплення фундаменту, ще 100 тис. грн. на дизайнерські рішення з облаштування цієї території.
На громадський проект подали ще один проект, що стосується розвитку парку «Високий замок». Йдеться про відновлення спортивного майданчика для дітей за майже 500 тис. грн.
Розбудова пригодницького містечка для дітей у Парку культури
«Пласт» спільно з ГО «Парк Культури» облаштовує у Парку культури безкоштовне пригодницьке містечко для дітей. Вони подали на громадський бюджет проект 2-ї черги облаштування цієї території, що передбачає будівництво амфітеатру, драбин та лазанок у вигляді павутини. Вартість реалізації проекту становить 500 тис. грн.
«Актуальність проекту зумовлена відсутністю альтернативних ігрових просторів для дітей та молоді віком від 6 до 14 років в паркових зонах, низьким рівнем використання практик іноземного досвіду в облаштуванні ігрових майданчиків. На території Львова є лише поодинокі приклади реалізації проектів ігрових просторів із нетиповим (креативним) обладнанням», – йдеться у описі проекту.
У Парку культури також хочуть облаштувати тренувально-вигульний майданчик для собак. Тут хочуть встановити лінії перешкод, станцію для прибирання та лавки. Вартість реалізації проекту становить 348 тис. грн.
Карпатські водоспади на Сихові
На вул. Зубрівській, 30, на території СЗШ №84 хочуть утеплити стіни басейну та прикрасити фасад муралом з зображенням карпатських пейзажів. У описі проекту зазначено, що карпатська тематика має спонукати людей відвідувати цікаві місця на Заході України. Вартість проекту становить 453 тис. грн.
Стіна, на якій хочуть намалювати мурал
«Проект передбачає утеплення стін басейну, шляхом перетворення занедбаних зовнішніх фасадів у креативну фото-зону для громадськості. Якісні, професійні кольорові малюнки оживлюють одноманітні простори типової забудови у житлових масивах і тому такі зображення на великих поверхнях дуже добре сприймаються. Проект пов’язано одночасно і з енергозбереженням, і з розвитком креативних ініціатив», – йдеться у описі проекту.
Тренувально-вигульний майданчик для собак навпроти ЛКП «Лев»
На вул. Промисловій, напроти ЛКП «Лев», хочуть облаштувати майданчик для вигулу та тренування собак, який вирішить проблему вигулу собак, які тимчасово утримуються на підприємстві. Тут хочуть встановити комплекти з 8 перешкод для собак, станцію для прибирання та лавки з ємкостями для води. Вартість реалізації цього проекту становить 314 тис. грн.
«Вулиця Промислова, на якій розташоване ЛКП «Лев» – це вулиця з інтенсивним рухом у промисловому районі Львова. Саме тому громадська ініціатива Dog-Friendly City пропонує облаштувати належним чином оснащений майданчик для вигулу і тренування собак, що перебувають на підприємстві, адже кожного дня мінімум двічі на день працівники ЛКП «Лев» вигулюють понад 40 собак. Також з ними працює кінолог. Основна мета – належна соціалізація собак, що були безпритульними, та їх прилаштування у родини (адопція)», – йдеться у описі проекту.
Пляж біля озера на вул. Замарстинівська – Заозерна
У Шевченківському районі Львова, на ділянці між вулицями Замарстинівська – Заозерна місцеві мешканці хочуть очистити озеро та облаштувати пляж з дерев’яною набережною та мостом. На реалізацію проекту планують витратити 2,7 млн грн.
«Озеро має дуже великий потенціал як рекреаційної зони, воно знаходиться на території міста, повз нього проходить вело магістраль до Брюхович. Тому даний проект дасть можливість відновити озеро а також прилеглу територію на вулиці Замарстинівській і Заозерна, а також створити нове місце для відпочинку і розваг. Проект передбачає повне очищення озера і прилеглої території, створення пляжу, місць відпочинку, дитячий і спортивний майданчик», – йдеться у описі проекту.
Реконструкція Скнилівського парку
За 3 млн грн у Скнилівському парку хочуть облаштувати зони для пікніків, встановити альтанки, мангали, лавочки та вуличне освітлення.
Зокрема проектом передбачено встановлення п’яти альтанок, 10 столів з лавками та п’яти мангалів з каменю.Також у Скнилівському парку хочуть облаштувати дитячий майданчик, елементи якого будуть виготовлені з дерева.
Проект реконструкції та відновлення парку Горіховий гай
У Франківському районі мешканці ініціюють реконструкцію парку Горіховий гай. За 2,2 млн грн тут пропонують провести санітарну очистку кущів та дерев, встановити лавки та урни для сміття, покращити систему збору дощової води та ін.
«Горіховий гай – велика зелена територія міста, яка має великий невикористаний потенціал для мешканців всього міста. Сьогодні територія парку в кращому випадку використовується точково для пікніків з алкоголем, а в своїй більшості залишається непрохідними хащами», – йдеться у описі проекту.
Рудно-парк. Візитка селища та гордість Залізничного району Львова
У центрі Рудного хочуть облаштувати парк з сучасними вуличними меблями, освітленням та інфраструктурою. За кошти громадського бюджету тут хочуть також облаштувати кілька різних зон, зокрема скейт-майданчик, дитячий майданчик, місце з вуличними тренажерами та ін.
«Наразі Рудненський парк знаходиться у недоглянутому та незадовільному стані: багато чагарників, відсутнє освітлення, лавочки, доріжки. Для молоді відсутнє місце для проведення вільного часу та майданчик для заняттям спорту. Важливе місце займає безпека життя та здоров’я мешканців. Зокрема, діти, які навчаються в другій зміні, повертаючись додому доводиться проходити через темний парк», – йдеться у описі проекту.
На реалізацію цього проекту у 2018 році передбачено витратити 2,6 млн грн. Окрім благоустрою та облаштування дитячих майданчиків, тут передбачено також встановити систему відеоспостереження.
Облаштування веломайстерень вздовж велодоріжок
За 498 тис. грн у Галицькому районі Львова хочуть облаштувативелоінфраструктуру вздовж велодоріжок. Зокрема, у 20 місцях передбачено встановити веломайстерні, парковки, лавки та смітники.
Прогнозовані місця, де будуть веломайстерні
Встановлення відкритої сцени в парку Богдана Хмельницького у Брюховичах
Мешканці Брюхович ініціюють облаштування відкритої вуличної сцени у парку імені Богдана Хмельницького. Вартість будівництва вуличної сцени з каменю становить 314 тис. грн.
«Встановлення вуличної сцени в парку ім. Б. Хмельницького дасть змогу мещканцям проводити концерти та театральні вечори, що позитивно вплине на розвиток культури нашого селища. Важливо, що хоча місце встановлення сцени пропонується в самому центрі селища, в околиці 250м немає житлових будинків, що позитивно вплине на можливість проведення гучних заходів», – йдеться у описі проекту.
Актовий зал у народному домі Збоїщ
У Міському народному домі Збоїщ місцеві мешканці хочуть облаштуватисучасний актовий зал. За 500 тис. грн тут хочуть провести капітальний ремонт приміщення, звести сцену та придбати крісла.
Переможцем інвестиційного конкурсу з реконструкції і створення інноваційно-креативного простору в трамвайному депо на Сахарова стало ТзОВ «Lem Station», яке отримало право оренди депо на 50 років. Про це 6 вересня оголосили у Львівській міській раді, передає Zaxid.net.
«Довший час тривали дискусії, яким чином це депо мало б отримати новий подих. Концепція цього проекту передбачає, що це буде відкритий простір для всіх. Це буде прохідна територія, куди будь-хто зможе прийти і взяти участь у тій чи іншій події», – зазначив заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.
На конкурс надійшла лише одна пропозиція, яка й дістала перемогу. Засновниками ТзОВ «Lem Station» є співзасновник ІТ-компанії N-iX Дмитро Косарєв, підприємець та екс-директор ЛКП «Лев» Олег Мацех, ресторатор та співвласник «Kumpel Group» Марк Зархін, співзасновник ІТ-компанії SoftServe Тарас Кицмей, власник готелю «Леополіс» Тарас Добрянський та представник Фінської інвестиційної компанії K.Hartwall Invest Олег Дрінь.
«Ми акцентували увагу й на тому, щоб всю цю територію трамвайного депо облагородили, зробили зручним і комфортним простором для відпочинку, навчання, зустрічей, обміну думок. Надана пропозиція на інвестиційний конкурс задовольняє наші вимоги, які були прописані у документації. Будемо сподіватися, що від концепції до реалізації пройде не багато часу, і що все буде так, як заявлено у пропозиції», – прокоментувала начальниця управління інвестицій та проектів Ольга Сивак.
Фото: Дивись.infoФото: Дивись.info
За попередніми підрахунками управління інвестицій та проектів Львівської міської ради, обсяг інвестицій у реставрацію депо та створення креативного простору може сягнути 7 млн доларів.
За словами Ольги Сивак, «Lem Station» платитиме міськраді протягом 50 років орендну плату за користування комунальним майном у розмірі 5% від оціноічної вартості об’єкту.
Важливою умовою конкурсу було те, що приміщення депо необхідно реставрувати, при цьому зберігши зовнішні форми будівель. Усередині ангарів депо мають бути облаштовані сучасні приміщення. Новий простір на базі депо міститиме зони для роботи, проведення подій, майстерні, дитячий центр, майданчики для автомобільного та велосипедного паркування тощо.
Максимальний термін реконструкції депо – 4 роки. За планом, Lem Station створюватиметься поетапно. За півроку має бути підготовлена технічна документація. Протягом наступних двох років відремонтують два ангари, середній та крайній. Решта будівель реставруватимуть поетапно та вводитимуть в експлуатацію по мірі готовності.
Старе трамвайне депо розміщене на розі вулиць Героїв Майдану, Вітовського та Сахарова. Його помітно з усіх сторін, а масштаб особливо добре видно, якщо спускатись по Героїв Майдану вниз. Побудована в останні роки ХІХ — на початку ХХ ст., сто років тому це була одна з найбільших та найсучасніших промислових споруд міста, пише zbruc.eu.
Трамвайне депо (перший ангар) було споруджено одночасно з першою львівською електростанцією постійного струму 1894 р.
1907 р., із врахуванням нових потреб у електрифікації міста, була збудована нова електростанція на Персенківці, а в трамвайному депо збудували другий ангар для розташування та ремонту трамвайних вагонів.
Третій, найбільший за розмірами, ангар було споруджено в 1926-1927 рр.
Старих будівель депо багато років практично не використовують, і з кожним сезоном їхній стан погіршується. Нині місто може розпоряджатись двома з трьох історичних ангарів. Один із них давно пустує, інший же використовує як майстерні та склади ЛКП «Львівелектротранс». Саме їх, а також кілька допоміжних приміщень — загалом понад 5 тисяч кв. м — всередині липня виставили на інвестиційний конкурс. Третій історичний ангар, що розташований впритул до інших, ще 2004 року передали Львівському історичному музею в оренду на 50 років за 1 грн на рік для створення там музею техніки. За більш як 10 років музейники так і не спромоглись нічого зробити (наразі навіть не презентували концепції нового музею), однак віддати приміщення місту під інвестиційний конкурс, чи радше обміняти його на інше, відмовились.
Для команди Lem Station робота з депо не нова. Тут кілька разів проводили містобудівні обговорення та зустрічі. Найяскравішою подією для ангарів став прийом міжнародного фестивалю LvivMozArt — однієї з наймасштабніших музичних подій України.
Отримавши приміщення в оренду, команда обіцяє зробити більше, аніж одне приміщення для подій.
«Перетворення промислових об’єктів, які вже виконали свою функцію, — це світова тенденція, — розповідає Z Олег Мацех. — Їм надають нового життя, і такі об’єкти найкраще годяться для креативних мистецьких проектів. Здебільшого це вільні простори, нічим не перегороджені і мають сильну енергетику. Наприклад, львівське депо було закладено компанією Siemens, і та той час це була дуже модернова будівля. Схоже депо в Амстердамі перетворили на дуже класний простір, де є ремісничі майстерні, фуд-корти, бібліотека тощо. Там вирує життя».
За словами Ольги Сивак, принциповими умовами конкурсу було те, що територія не має бути перетворена на готель чи ресторан, а має стати спільним креативним простором. Як пояснює Олег Мацех, в одному ангарі є задум створити великий простір для подій — виступів, конференцій, показів кіно та концертів. Інший ангар може стати місцем для майстерень, «живої вулиці», а також антикафе, у якому головне — не поїсти чи щось випити, а поспілкуватись.
«У Львові багато ідей зароджуються саме «на каві», — каже Олег Мацех. — Обов’язково хочемо організувати на території дитячі розвиткові студії та простір для молоді. Уся територія буде публічним простором. Це можуть бути, до прикладу, яблуневий сад або екопарк. Ми хочемо створити місце з новою формою, де народжуватиметься новий зміст».
«Ангарів точно ніхто не буде перебудовувати. Забудова буде внутрішня і дуже делікатна — скляними кубами або кількома рівнями. Ми розуміємо цінність об’єкту і те, що його треба зберегти», — запевняє Олег Мацех.
Третій ангар, який нині в оренді Історичного музею, в аварійному стані. Сподівання є на те, що там все ж почнуть робити анонсований музей техніки і історичну будівлю врятують. Водночас сучасний інтерактивний музей чудово пасуватиме до концепції Lem Station, кажуть її ініціатори і висловлюють готовність допомогти з музеєм і навіть надати частину площ для точкової експозиції.
«Львів захлинається в центрі, який став туристичним і некомфортним для львів’ян. Натомість депо, де поруч є Парк культури, може стати центром для мешканців міста», — переконаний Олег Мацех.
На реалізацію цього 
«Актуальність проекту зумовлена відсутністю альтернативних ігрових просторів для дітей та молоді віком від 6 до 14 років в паркових зонах, низьким рівнем використання практик іноземного досвіду в облаштуванні ігрових майданчиків. На території Львова є лише поодинокі приклади реалізації проектів ігрових просторів із нетиповим (креативним) обладнанням», – йдеться у описі 
«Наразі Рудненський парк знаходиться у недоглянутому та незадовільному стані: багато чагарників, відсутнє освітлення, лавочки, доріжки. Для молоді відсутнє місце для проведення вільного часу та майданчик для заняттям спорту. Важливе місце займає безпека життя та здоров’я мешканців. Зокрема, діти, які навчаються в другій зміні, повертаючись додому доводиться проходити через темний парк», – йдеться у описі 
