Три львівські університети потрапили до десятки найкращих в України

Три львівські університети потрапили у ТОП-10 найкращих вищих навчальних закладів України, ще чотири потрапили у рейтинг ТОП-100.

Відповідний рейтинг оприлюднив інформаційний освітній ресурс «Освіта.ua», передає ZAXID.NET.

Рейтинг очолив Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, друге та третє місце ділять між собою Києво-Могилянська академія та КПІ. Четверте місце посів ЛНУ ім. Івана Франка, на шостому місці – Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, а на сьомому – «Львівська політехніка».

Ще чотири львівські ВНЗ потрапили до рейтингу ТОП-100. Зокрема, на 57 опинився Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, 83 місце посів Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, а 93 та 94 місця між собою ділять Українська академія друкарства та Львівський державний університет фізичної культури ім. Івана Боберського.

Як вихідні дані для складання консолідованого рейтингу закладів вищої освіти України використали найбільш авторитетні серед експертів та ЗМІ національні рейтинги навчальних закладів України: «Топ-200 Україна» , Scopus та «Бал ЗНО на контракт» , кожен із яких використовує різні критерії оцінювання вищих навчальних закладів.

Міносвіти перенесло на серпень вступну кампанію до університетів та інститутів

Вступна кампанія в Україні цього року розпочнеться з 1 серпня.

Відповідний наказ, підписаний 4 травня 2020 року, пройшов реєстрацію у Міністерстві юстиції, повідомляє  МОН.

Для вступників на основі повної загальної середньої освіти реєстрація електронних кабінетів розпочнеться 1 серпня, прийом заяв та документів триватиме з 13 до 22 серпня (для тих, хто вступає за результатами ЗНО), та до 16 серпня для вступників, що складатимуть вступні іспити в закладі вищої освіти.

Творчі конкурси та вступні іспити на місця державного замовлення будуть проводитись з 1 до 12 серпня.

Надання рекомендацій для зарахування на бюджет відбуватиметься не пізніше 27 серпня, а подача вступниками документів для зарахування – до вечора 31 серпня.

МОН передбачило для вступників можливість подачі оригіналів документів поштою (і у зв’язку з цим до 5 днів збільшено інтервал між останнім днем подачі документів та виданням самого наказу про зарахування).

Передбачено також, що вступники зможуть надіслати сканкопії необхідних документів електронною поштою, наклавши на них кваліфікований електронний підпис, а самі документи донести після початку навчання.

Терміни проведення реєстрації для складання єдиного вступного іспиту (ЄВІ) та єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ) перенесено.

Реєстрація триватиме з 12 травня до 05 червня та відбуватиметься онлайн.

Водночас дати проведення ЄВІ та ЄФВВ залишаються незмінними – 01 та 03 липня відповідно.

Дати  реєстрації електронних кабінетів вступників на магістратуру, прийому документів, рекомендацій також перенесено на місяць.

Змінами розширено категорії вступників, що можуть скористатися правом на переведення на вакантні місця державного замовлення (особи, у яких один із батьків (усиновлювачів) був поліцейським, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою під час виконання ним службових обов’язків).

В Умовах прийому також закріплено право іноземців  та осіб без громадянства, у тому числі закордонних українців, які постійно проживають в Україні, осіб, яких визнано біженцями, та осіб, які потребують додаткового захисту, на здобуття вищої освіти нарівні з громадянами України, у тому числі за рахунок коштів державного або місцевого бюджету за умови виконання таких же вимог до вступу, як і для громадян України.

Тобто тепер для того, щоб навчатися на бюджеті ця категорія вступників повинна буде успішно скласти ЗНО та подати до 5 заяв на бюджетні місця в університеті.

Оновлені Умови прийому приведено у відповідність до прийнятих 18 грудня 2019 року змін до Закону “Про вищу освіту”.

Зокрема, передбачено можливість подання мотиваційного листа, скасовано обов’язковість проведення додаткових вступних випробувань для вступників на магістратуру, які здобули ступінь вищої освіти за іншою спеціальністю тощо.

 

Львівський університет увійшов до трійки лідерів в Україні за науковими досягненнями

Львівський національний університет імені Івана Франка увійшов до трійки у рейтингу за показниками наукової діяльності серед українських вишів. Такий рейтинг університетів України опублікував інформаційний ресурс Scopus.org.ua.

Опублікований рейтинг створено на показниках реєстру даних Scopus, яку використовують для відстеження цитованості наукових статей, що публікують навчальні заклади або їхні співробітники.

Відтак, Львівський національний університет імені Івана Франка, зайняв третє місце з індексом цитованості наукових робіт (індекс Гірша) 60 пунктів.

Національний університет “Львівська політехніка” опинився на восьмому місці і має 42 пункти за індексом Гірша.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, який отримав 39 пунктів і посів 11 місце рейтингу, як і минулого року.

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького зайняв 37 сходинку у рейтингу.

Торговельно-економічний університет піднявся на 80 місце піднявся, а Львівський державний університет фізичної культури опустився на 83. На 90 місці опинився Львівський університет безпеки життєдіяльності, на 117 — аграрний університет. На 156 місце потрапив університет економіки і туризму, а 159 місце посів університет бізнесу і права.

Два виші Львова потрапили у список найкращих університетів світу

Щороку закордонне видання «Times Higher Education» публiкує список кращих університетів світу. В цьому році в список престижного рейтингу потрапили одразу чотири українських університети. Рейтинг був опублікований на сайті видання, передає РБК «Україна».

Так, згідно з опублікованими даними, в рейтингу знаходяться Львівський університет ім. І. Франка, ще один львівський навчальний заклад – Національний університет «Львівська політехніка», Київський національний університет ім. Шевченка і Харківський національний університет ім. Каразіна.

На жаль, українські університети не зайняли перші місця і навіть більше того, не увійшли в ТОП-500 вищих навчальних закладів світу. Всі чотири навчальних заклади займають позиції в категорії «1000+»».

За версією рейтингу «Times Higher Education» кращими університетами стали:

  • Оксфордський університет – 1 місце;
  • Кембриджський університет – 2 місце;
  • Стенфордський університет – 3 місце.

Львівський медуніверситет – другий у рейтингу найкращих медвишів України

Видавничою службою «УРАН» на замовлення освітнього порталу Освіта.ua здійснено наукометричний моніторинг суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus, на підставі якого складено рейтинг українських закладів вищої освіти.

Згідно з даними рейтингу, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького посів 11 місце з-поміж 162 закладів вищої освіти України, маючи у своєму активі 36 пунктів за індексом Гірша (h-індекс). Приємно, що цей результат є вищим, ніж минулорічний – у 2017 році наш Університет посідав 12 сходинку рейтингу, інформує прес-центр ЛНМУ імені Данила Галицького.

Разом з тим Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького є другим серед медичних університетів, поступаючись лише Донецькому національному медичному університету імені Максима Горького. Серед вишів Львова наш Університет посідає третє місце після ЛНУ ім. І.Франка та НУ «Львівська політехніка». Порівняно з відповідним рейтингом 2017 р. показники ЛНМУ імені Данила Галицького помітно зросли — кількість публікацій становить 823 (681 — у рейтингу 2017 р.), кількість цитувань — 4747 (3544), індекс Гірша — 36 (32).

Згідно з даними рейтингу, найвищий індекс Гірша серед університетів України мають Київський національний університет ім. Шевченка — 84 (79 у рейтингу 2017 року), Харківський національний університет ім. Каразіна — 65 (60) та Львівський національний університет ім. Франка — 55 (50), що посунув з третьої сходинки Чернівецький національний університет ім. Федьковича — 54 (51).

Національний університет «Львівська політехніка» зайняв 9 місце у рейтингу, піднявшись на одну сходинку у порівнянні з 2017 роком.

Довідка. Результати рейтингу є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються навчальним закладом або його співробітниками.

База даних Scopus постійно індексує понад 20 тисяч наукових журналів та сотні книжкових серій. Станом на квітень 2018 року до бази даних Scopus включено 162 заклади вищої освіти України, що на 26 навчальних закладів більше, ніж у квітні минулого року.

У рейтинговій таблиці вищі навчальні заклади України ранжовані за індексом Гірша — кількісним показником, що базується на кількості наукових публікацій і кількості їх цитувань.

Результати рейтингу вищих навчальних закладів базуються на показниках бази даних Scopus, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються навчальним закладом або його співробітниками. База даних Scopus постійно індексує понад 20 тисяч наукових журналів та сотні книжкових серій.

Як виглядали корпуси університету Франка в минулому: 9 фото

Львівський національний університет імені Івана Франка є одним із найстаріших вищих навчальних закладів України та Східної Європи. Він був заснований у 1661 році королем Яном ІІ Казимиром і починався як звичайна єзуїтська колегія, що займала лише одне приміщення.

Однак, з роками університет розростався, збільшувалось число факультетів, а з ними і кількість студентів, тому одним корпусом уже було не обійтись.

Сьогодні, щоб помістити більше 20 тисяч своїх студентів у розпорядженні Львівського національного університету ім. І. Франка більше десятка корпусів. При чому історія кожного із них є доволі унікальною і цікавою, адже жоден корпус не будувався спеціально для потреб цього навчального закладу.

Головний корпус

Спочатку в цій будівлі розташовувася Галицький сейм. Як головний корпус університету Франка вона почала використовуватися з 1923 року.

Зала засідань Галицького сейму, фото 1914 року
Галицький Крайовий сейм
Хол Галицького сейму, фото 1903 року

Геологічний та біологічний факультети

Будівля була головним корпусом університету з 1848 до 1923 року. Раніше тут розміщувався єзуїтський конвікт, тобто своєрідний пансіон, в якому виховувалась шляхетська молодь. Після його закриття споруду використовували як казарми, поки замість солдатів сюди не переїхали студенти.

Фото кінця XIX – поч. XX ст.

Географічний факультет

Спочатку тут діяла духовна семінарія, а згодом богословська академія. У час радянської влади будинок було передано Львівському університету, але географічний факультет тут оселився лише в 1975 році. До того він використовувася як студентський гуртожиток.

Економічний факультет

Головний фасад зі сторони проспекту Свободи є добудовою 1948-1952 років, однак частина корпусу з боку вулиці Театральної була споруджена ще в 1890-1892 роках для Художньо-промислової школи.

Фото кінця XIX ст.

Факультет міжнародних відносин та юридичний факультет

Корпус факультету міжнародних відносин збудовано у 1889-1890 роках як елітний житловий будинок на замовлення княгині Кароліни Понінської. Львівському університету його передали після війни. Будівля юридичного факультету споруджена у 1883-1884 рр. як приватна кам’яниця посла до сейму Станіслава Брикчинського. Тоді вона мала не 6 поверхів, а тільки 4. З 1900 року нею володів Галицький кредитний банк пізніше – Королівсько-цісарський упривілейований кредитний заклад торгівлі і промислу та Варшавський дисконтний банк, на замовлення якого і було добудовано верхні поверхи у 1922-1923 рр. З приходом радянської влади будинок перейшов до Львівського університету.

Листівка 1917 року

Інститут післядипломної освіти

Фото кінця XIX ст.

Споруджений у 1886-1887 роках, до Другої світової війни належав страховій фірмі Товариство взаємних убезпечень “Флоріанка”. Частину приміщень товариство надавало в оренду. У міжвоєнний час за цією адресою діяв пансіонат “Каштелянка”, який славився своїми термальними водами. У цьому місці колись били термальні джерела, а до побудови Галицького сейму сюди виходили бані від казино Гехта.

Джерела: Твоє Місто, Фотографії Старого Львова.

ТОП-10 найбільш та найменш популярних спеціальностей у 2017 році

Під час цьогорічної вступної кампанії найпопулярнішими серед вступників на бакалаврат (магістратуру медичного, фармацевтичного, ветеринарного спрямування) були спеціальності «Філологія», «Право» та «Менеджмент». На них було подано відповідно 85 тисяч, 74 тисячі та 59 тисяч, інформує прес-служба МОН.

Також серед лідерів «Медицина», «Комп’ютерні науки», «Туризм», «Середня освіта», «Психологія» і «Економіка» (від 46тис до 40тис заяв).

Замикає Топ-10 «Інженерія програмного забезпечення» – 33 тисячі.

© mon.gov.ua

«Ми бачимо, що традиційно такі спеціальності як «Право», «Менеджмент», «Туризм» та «Економіка» залишаються одними із найбільш популярних у абітурієнтів навіть при тому, що вони не затребувані на ринку праці. При цьому високі щаблі у рейтингу займають й потрібні економіці спеціальності, такі як «Комп’ютерні науки» та «Інженерія програмного забезпечення», – розповів директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров.

Найменш затребуваними цього року виявилися «Богослов’я» (185 заяв без урахування духовних ВНЗ) та «Гідроенергетика» (193).

«На жаль, серед найменш популярних спеціальностей залишаються й ті, які зараз потрібні на ринку праці, наприклад, спеціальність «Атомна енергетика», – пояснив Олег Шаров.

© mon.gov.ua

Нагадаємо, Львів лідирує серед обласних центрів за результатами ЗНО. (Читайте – тут)

Львівську Політехніку запропонували назвати на честь Степана Бандери

Група викладачів кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка» виявила ініціативу надати вишові ім’я Степана Бандери.

Інформація про це розміщена на сайті навчального закладу, передає ZIK.

Автори ініціативи відзначають, що Степан Бандера був найвидатнішим українським історичним діячем з усіх, що перебували в стінах вишу – він навчався там у 1928–1933 роках, опановуючи фах агронома на сільськогосподарському факультеті.

«По-друге, він – символ української нації, національний герой, взірець мужності й звитяги в боротьбі за незалежну Українську державу», – йдеться у повідомленні. – «Для нас, працівників і студентів Львівської політехніки, є великою честю й гордістю ходити тими самими коридорами, сидіти в тих самих аудиторіях, де колись ходив і сидів Провідник української нації».

Що ж стосується інших видатних українських науковців і педагогів, які працювали у Львівській політехніці в різні часи, то їхніми іменами пропонується називати інститути й кафедри університету.

«Наприклад, ім’я Івана Левинського пасувало б Інститутові архітектури, Євгена Перхоровича – Інститутові механіки, Юліана Гірняка – Інститутові хімії тощо», – зазначають автори ініціативи.

Вони також відзначають, що існують прецеденти, коли вищі навчальні заклади називають не лише на честь науковців, а й видатних національних і державних лідерів, політичних діячів.

«Так, до складу Львівської політехніки входить колишній самостійний інститут ім. В. Чорновола, Львівський медичний інститут носить ім’я Данила Галицького, Львівський університет за Польщі було названо на честь польського короля Яна Казимира», – говориться у статті.

Автори ініціативи передбачають резонанс не тільки всередині нашої Батьківщини, а й за її межами, зокрема зі сторони окремих польських політиків.

«Та зауважмо, що державні мужі Польщі послуговуються подвійними стандартами: своїх націоналістичних діячів Пілсудського, Дмовського, вояків Армії Крайової, винних у смертях багатьох тисяч українців, вони шанують на найвищому рівні як героїв національно-визвольної боротьби, нам же намагаються «заборонити» гідно вшановувати наших», – відзначали вони.

Перший ІТ-університет у Львові розпочав підготовку спеціалістів та бакалаврів

У вересні у Першому ІТ-університеті України навчатимуться майже 100 слухачів. Серед них 48 школярів, які навчатимуться за дворічною програмою підготовки та 37 студентів бакалаврату.

Загальна кількість абітурієнтів, які подали заяви на навчання у вищий навчальний заклад “Комп’ютерна Академія ШАГ”, склала 125 осіб. З них більше чверті подали оригінали документів та розпочнуть навчання у вересні – цей показник є одним із найвищих серед вищих навчальних закладів України. Варто відзначити високий середній бал результатів ЗНО абітурієнтів, який свідчить про добрий рівень їхньої підготовки та зацікавленість в інноваційних освітніх продуктах. Про це повідомляє ЛМР.

Сучасний абітурієнт перестає шукати просто вищу освіту. Він намагається знайти навчальний заклад, в якому зможе отримати якісні, конкурентні знання та середовище для фахового та особистісного розвитку.

«Результати вступної кампанії свідчать про високу затребуваність професійної вищої освіти в ІТ-галузі, а також про розуміння абітурієнтами того, що якісний освітній продукт, який є гарантією працевлаштування та професійної затребуваності, не може існувати без серйозного інвестування», – повідомив ректор Першого ІТ-університету Віктор Волошин. ФОТО: зі сторінки ВНЗ у Фейсбук.