Центр Шептицького номінували на архітектурну премію ЄС

Центр Шептицького у Львові номінували на міжнародну архітектурну премію Європейського Союзу імені Міса ван дер Рое 2019. Про це йдеться на сайті премії, пише Твоє місто.

Центр Шептицького збудували на території студмістечка Українського католицького університету на вулиці Козельницькій. Мультифункціональну бібліотеку відкрили 10 вересня торік.

На першому поверсі розташовані кілька аудиторій, кав’ярня та виставкова зала, на другому та третьому – бібліотека та коворкінги, а на четвертому – адміністративні приміщення. На цокольному поверсі облаштували конференц-зал. Дах будівлі, як і декілька терас, мають «зелене» покриття, що затримує воду.

Проектувала Центр німецька компанія Behnisch Architekten та AVR Development. Над проектом також працював нинішній головний архітектор Львова Юліан Чаплінський.

Дизайн фасаду виконано таким чином, що бібліотека нагадує стопку книг.

Центр Шептицького взимку

На другому поверсі бібліотеки є відкрита тераса з панорамою на студмістечко і храм Святої Софії – Премудрості Божої. Всього у будівлі три тераси – дві відкриті і одна напівзакрита.

© Oleg Babenchuk
© Oleg Babenchuk
© Oleg Babenchuk
© Oleg Babenchuk

У навчальних аудиторіях, розташованих на 4-му поверсі, студенти та викладачі працюють над своїми проектами.

Центр Шептицького

Фонд бібліотеки налічує 146 тисяч примірників книг. Більша частина з них знаходиться на стелажах у вільному доступі, рідкісні книги – у книгосховищі Центру.

У бібліотеці є електронна пошукова система, яка працює через термінали, для самостійного пошуку необхідної книги.

Бібліотека

Нагадаємо, що у 2017 році на цю ж премію номінували Простір Синагог на Староєврейській. Крім Львова, цього року серед претендентів на премію Театр на Подолі (Київ), Печерська міжнародна школа (Київ), публічний простір «Сцена» (Дніпро), Дачний готель «Глібівка» та Камінний дім (Київська область), «Земля ведмедів та вовків» у Черкаському зоопарку. Переможця премії назвуть 7 травня у Барселоні.

Довідка

Премію заснував Фонд Міс ван дер Рое та Європейська комісія у 2001 році. Її присуджують один раз на два роки за проекти, втілені у цей період. Премія має на меті досягти розуміння трансформацій і формувати європейське середовище, відзначати інновацій в галузі архітектури (як концептуальних, так і будівельних), і привернути увагу до важливих вкладів європейських професіоналів у розвиток нових ідей. Після оголошення номінантів, журі конкурсу відбирає шорт-ліст із сорока проектів, а потім і п’ятьох фіналістів.

Must read: 50 форумних книжок, які радить прочитати Школа журналістики УКУ

19 вересня у Львові розпочнеться ювілейний 25-й Форум видавців. Школа журналістики УКУ сформувала перелік новинок 2018 року, на які варто звернути увагу під час Форуму. Про це повідомляє Dyvys.info.

У запропонованому списку виключно ті книги, які побачили світ після завершення Книжкового Арсеналу в Києві. Тобто, мова про справжні форумні новинки, які ми для вашої зручності погрупували на декілька категорій.

Нон-фікшн

1. Юваль Ной Харарі. 21 урок для 21 століття (BookChef)

2. Ніл Ферґюсон. Площі та вежі. Соціальні зв’язки від масонів до фейсбуку (Наш Формат)

3. Кейт Фокс. Спостерігаючи за англійцями (Видавництво Старого Лева)

4. Томас Фрідман. Дякую за запізнення: керівництво для оптимістів сучасності (Видавництво “КСД”)

5. Марк Ґетлайн, Аннабель Говард. Арт-візіонери (Видавництво Vivat)

6. Сандра Навіді. Суперхаби: як фінансові еліти та їхні мережі керують світом (Yakaboo Publishing)

Репортаж / Есеїстика / Документалістика

7. Гаролд Ґреґорі Мур, Джозеф Л. Ґелловей. Ми були солдатами… і молодими (Видавництво “Астролябія”)

8. Стех Павло. Над прірвою в іржі (Видавництво «Темпора»)

9. Ален де Боттон. Мистецтво подорожі (Видавництво Старого Лева)

10. Юрій Андрухович, Олександр Бойченко, Орест Друль. Ворохтаріум (Видавництво Pabulum).

Сучасна зарубіжна література

11. Аскольд Мельничук. Посол мертвих (Видавництво Старого Лева)

12. Том Генкс. Історії, наклацані на друкарській машинці (Видавництво Старого Лева)

13. Фредрік Бакман. Брітт-Марі була тут (Книголав)

14. Гізер Морріс. Татуювальник Аушвіца (#книголав)

15. Аґата Тушинська. Наречена Шульца (Видавництво 21)

16. Аарон Аппельфельд. Катерина (Видавництво 21)

17. Петра Морсбах. І раптом вже вечір (Видавництво 21)

18. Роберт Пірсіґ. Дзен і мистецтво догляду мотоцикла (КМ-Букс)

19. Сара Стрідсберг. Бекомберґа. Ода моїй сім’ї (Кальварія українське видавництво)

20. Балла. Іменем батька (Комора).

Графічний роман

21. Маржан Сатрапі. Персеполіс (Видавництво «Видавництво»)

22. Петр Сіс. Стіна (Видавництво «Видавництво»)

УкрСучЛіт

23. Андрiй Бондар. Церебро (Видавництво Старого Лева)

24. Андрій Любка. Твій погляд, Чіо-Чіо-сан (Видавництво 21)

25. Artem Chapeye. The Ukraine (Видавництво 21)

26. Неля Шейко-Медведєва. Дороги камени (Комора)

27. Ярослав Мельник. Дуже дивний будинок (Видавництво Фоліо)

28. Юрій Винничук. Сестри крові (Фоліо).

Поезія

29. Сергій Жадан. Антена (Видавництво 21)

30. Ostap Slyvynsky. Зимовий король (Видавництво Старого Лева)

31. Олег Каданов. Не я, а той (Vivat)

32. Гєник Бєляков. Так чи інакше (Люта Справа)

Зарубіжна класика українською

33. Ернест Гемінґвей. Прощавай, зброє (Видавництво Старого Лева)

34. Адольфо Бйой Касарес. Щоденник війни зі свиньми (Видавництво Старого Лева)

35. Мілан Кундера. Вальс на прощання (Видавництво Старого Лева)

36. Хуліо Кортасар. Усі вогні — вогонь («Видавництво Анетти Антоненко»)

37. Оскар Вайлд. Саломея (Видавництво Анетти Антоненко)

38. Курт Воннеґут. Буфонада, або Більше не самотні (Вавилонська Бібліотека)

39. Чарлз Буковскі. Грай на піаніно… (Люта справа)

Антології

40. Нова Європа (Видавництво Старого Лева)

41. Лялька. Оповідання про дитинство (Видавництво Старого Лева)

Технології

42. Девід Роуз. Дивовижні технології. Дизайн та інтернет речей (КСД)

43. Семюель Грінгард. Інтернет речей (КСД)

Біографії

44. Мері Діаборн. Гемінґвей. Біографія (Наш Формат)

45. Себастьян Гаффнер. Гітлер. Примітки до біографії (Видавництво Жупанського)

46. Влодзімєж Сулєя. Юзеф Пілсудський (Дух і Літера)

Школа журналістики УКУ рекомендує!

47. Игорь Померанцев. Вы меня слышите? (Видавництво 21)

48. Аркадій Бабченко. Війна (BookChef)

49. Nazariy Zanoz. Книга дивностей (Лаурус)

50. Oleh Yaskiv. Вечір з кіно (Фоліо).

УКУ викупив недобудований конференц-зал позаду податкової у Львові

Регіональне відділення фонду Держмайна у Львівській області провело аукціон на придбання незавершеної будівлі по вулиці Стрийській, 35. Про це повідомляється у системі Prozorro.Sale, пише Твоє Місто.

За будівлю змагались шість учасників, серед яких Український католицький університет, громадська організація та чотири приватні фірми. В процесі торгів пропозиції УКУ та ТзОВ «Актив-Комплект» виявились найвищими – по 10 млн гривень. Втім, в кінцевому результаті підприємство відмовилось від придбання будівлі.

6 вересня в системі з’явилось повідомлення про намір укласти угоду з УКУ. В результаті торгів вартість будівлі зросла з 3,5 до 10 мільйонів гривень.

Зазначимо, що об’єкт незавершеного будівництва у формі круга, розташований поблизу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області планувався як конференц-зал на 790 місць. Будівля запроектована по типу амфітеатру з балконом.

© prozorro.sale

У ході обстеження фахівці встановили, що конструкції цегляних стін у задовільному стані, несучі конструкції будівлі (покрівлі) з металу покриті корозією і потребують вивчення з метою несучої здатності та подальшої експлуатації. Загалом рівень будівельної готовності – 31%.

Нагадаємо, Український католицький університет планує звести у Львові новий студентський гуртожиток на вулиці Стрийській, 29, що стане частиною студмістечка.

Згідно з містобудівною документацією, територія будівництва охоплює майже 4 га і призначена для будівництва навчальних закладів. Зазначається, що максимальна висотність будинків становитиме не більше 20,5 метрів.

Як розповів у коментарі Tvoemisto.tv проректор УКУ з адміністрування і розвитку Мирослав Сеник, колегіум розрахований на 300 студентів, що на 50 місць більше, ніж перший корпус.

Нині у студмістечко УКУ, яке обмежене Стрийським парком, вулицею Козельницькою та Стрийською, розташований один п’ятиповерховий студентський колегіум, який відкрили 2012 року, навчальна адмінбудівля з трапезною, церква Святої Софії Премудрости Божої та Центр Шептицького, який відкрили торік.

У Львові пройде TEDx на базі університету УКУ

Конференція, яка підкорює та надихає людей у всьому світі, вже зовсім скоро, 13 вересня, відбудеться в Українському католицькому університеті у Львові. Про це повідомляє Na Chasi.

Захід називатиметься TEDx UСU, запланований він на першу половину вересня. За словами організаторів, він відбудеться в унікальному середовищі, що було і залишається центром зустрічі непересічних особистостей.

Основною локацією стане новозбудований Центр митрополита Андрея Шептицького. На часі дізнатися більше про те, що й коли обговорюватимуть під час цього заходу.

Що варто знати про новий TEDx

12 спікерів, експертів у своїх галузях, розкриватимуть гасло конференції — «Майбутнє розпочинається вже сьогодні» —із різних перспектив. Спікери обіцяють торкнутися ключових тем щодо майбутнього з точки зору фахівців різних сфер: інформаційних технологій, бізнесу, освіти, релігії. Подробиці та зміни в програмі можна відслідковувати на сторінці події у Facebook, кажуть організатори.

Де придбати квитки та подивитися програму

Інформація про спікерів доступна на сайті Українського Католицького Університету, а квитки для відвідування можна вже придбати за посиланням.

Католицький університет збудує новий гуртожиток

Колегіум буде розташований на вулиці Стрийській, повідомляє Львівська газета

УКУ збудує у Львові новий гуртожиток для своїх студентів. Виконком Львівської міської ради вже погодив містобудівні умови.

Гуртожиток, який буде другим в УКУ, постане на вулиці Стрийській. Для цього тут виділили майже 4 га землі. Розпочати будівництво сподіваються вже наприкінці цього року.

У гуртожитку буде житловий блок з двомісними та одномісними кімнатами, кухня-їдальня, конференц-зал, кухня-бар, клуб, рецепція, ігровий майданчик, літнє кафе, зона для навчання.

Тут зможуть поселити від 200 до 300 студентів, а загальна площа будинку становитиме 8410 м кв.

УКУ очолив рейтинг вишів України з найвищими балами ЗНО

Абітурієнти з найкращими результатами ЗНО вступають у виші Львова, Києва та Харкова. Про це інформує Укрінформ.

Рейтинг уклав керівник напрямку журналістики даних сайту Texty.org.ua Анатолій Бондаренко. В трійку перших входять УКУ, КНУ ім. Шевченка та Могилянська академія.

Доступну ціну і непогані показники ЗНО мають більшість вишів Львова та Харкова. У місті Лева рівень абітурієнтів трохи вищий, а ціна ледь нижча, ніж у столиці Слобожанщини.

Дослідники цього рейтингу окремо відзначають, що Український католицький університет у Львові – один з найдорожчих у країні. З часу попереднього дослідження [ред. 2011 року] УКУ піднявся в рейтингу на 34 позиції і зараз увійшов в трійку лідерів.

ТОП-10 вишів за балами вступників:

  • Вищий навчальний заклад “Український католицький університет” – середній бал ЗНО студентів 182.5
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка – середній бал ЗНО студентів 181.3
  • Національний університет “Києво-Могилянська академія” – середній бал ЗНО студентів 181
  • Національний медичний університет імені Богомольця – середній бал ЗНО студентів 173.3
  • Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького – середній бал ЗНО студентів 171.8
  • Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» – середній бал ЗНО студентів 171.3
  • Львівський національний університет ім. Івана Франка – середній бал ЗНО студентів 170.7
  • Харківський національний медичний університет – середній бал ЗНО студентів 170
  • Державний заклад “Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України” – середній бал ЗНО студентів 169.7
  • Харківський національний університет імені Каразіна – середній бал ЗНО студентів 167.7
© radiosvoboda.org/a/vnz-rate/29012005.html

“Ми вирішили рейтингувати ВНЗ по тому, який рівень ЗНО у її студентів. Ми виходили з простої думки, що чим вище рейтинг ЗНО у студентів, тим вище рівень ВНЗ. …Група першого місця – це Український католицький університет, Національний університет ім. Тараса Шевченка і Національний університет “Києво-Могилянська академія”. Далі йде група з таких ВНЗ – Університет ім. Богомольця, Львівський медичний університет, Київський політехнічний університет, Харківський університет. Є основні три центри освіти, це те, що можна було побачити і в 2011 році. Це Київ, Львів і Харків”, – сказав Бондаренко.

При складанні рейтингу також враховували кількість публікацій співробітників ВНЗ в Scopus за останній рік в перерахунку на 1000 вступників (бакалаврів і магістрів), та кількість цитувань на 1 публікацію (Scopus) за даними 2017 року. Ще в рейтингу вказано кількість зарахованих у 2017 році студентів, кількість заяв на одне місце, вартість контракту.

Вартість навчання в рік у ВНЗ вирахувалася на основі середньої вартості по ТОП-10 найбільш популярних спеціальностей 2017 року: економіка, право, філологія, середня освіта, комп’ютерні науки, інженерія програмного забезпечення, менеджмент, медицина, туризм, психологія.

В ході дослідження опрацьовувалися дані системи “Вступ” та порталу “Osvita”.

Львів’янка подарувала бібліотеці УКУ семиметрову карту світової історії

Семиметрову мапу з хронологією стародавньої, модерної та біблійної історії подарувала Українському католицькому університету львів’янка Юлія Юрченко. У подяку за такий подарунок Бібліотека УКУ вручить Юлі читацький квиток, повідомляється на Інформаційному ресурсі УГКЦ. Про це пише УНІАН.

Синхронологічна діаграма, або карта історії Адамса, графічно зображує історію людства з 4000 до н.е. і до сучасності. Карта виконана у вікторіанському стилі і має багато ілюстрацій, які унаочнюють найголовніші події. Її досить зручно використовувати для викладання та вивчення історії.

У бібліотеці УКУ довжелезну мапу розмістили на 6 мольбертах, допоки знайдуть відповідну локацію. Цю карту Юлія Юрченко побачила на сайті Amazon і відразу вирішила для себе придбати.

«Планувала повісити на дві кутові стіни на рівні очей, щоб час від часу переглядати. Але ми помилилися із розміром, і ніде в помешканні не знайшли для неї місця. Досить довго вона просто лежала, поки мені спало на думку віддати її для бібліотеки УКУ. Тут до неї матиме доступ багато людей – студенти, викладачі, відвідувачі бібліотеки», – розповідає Юлія Юрченко.

Карта сформована на основі біблійної історії, яка представлена на її перших сторінках, та світової історії, яка продовжується на наступних сторінках.

Синхронологічна діаграма починається з родоводу Адама і Єви. Після потопу, позначеного чорною лінією, діаграма ділиться на дві частини: верхня частина – продовжує генеалогічне дерево, а нижня, ширша частина, показує походження перших націй.

Уперше карту опублікувала пресвітеріанська місіонерка Себастьян К. Адамс у 1871 році. Пізніше тайм-лайн продовжили подіями до ХХІ ст.

У Львові відкрилася бібліотека без заборон. Абонемент – 750 грн

Почитати з комфортом, виставити свої роботи, провести конференцію – нетипові зручності своїм відвідувачам пропонує центр імені митрополита Андрея Шептицького. Тут лекційні аудиторії, кабінки для роботи та читацька зона – так виглядає сучасна бібліотека Українського католицького університету. На її будівництво витратили 150 млн гривень меценатів, тривали роботи 2 роки.

Про це пишуть ФАКТИ. ICTV.

Користуватися усім цим безкоштовно можуть студенти та працівники УКУ. Іншим – потрібно придбати читацький квиток. Одноденний абонемент – 30 грн, за місяць доведеться заплатити 750 грн. Для пільговиків – пенсіонерів, атошників, студентів інших вишів, освітян і багатодітних сімей – день комфорту коштуватиме 15 грн і 100 – за місяць.

Аби провести лекцію чи конференцію, за оренду зали треба заплатити 1200 грн.

Якщо ви прийшли сюди за книгою, то вибрати є з чого. На полицях бібліотеки і стародруки, і сучасні періодичні видання. Загалом тут понад 160 тис. книжок. Обрали книгу – оберіть місце, де її читатимете. За столом, у комфортних кріслах, біля панорамних вікон чи в окремих кабінках.

За день центр відвідує майже тисяча людей. Вони залюбки фотографуються і навіть просто зустрічаються тут з друзями за горнятком кави.

Команда з УКУ перемогла на міжнародному конкурсі в Канаді

Команда магістрантів факультету прикладних наук Українського католицького університету здобула перемогу в міжнародному конкурсі Queen’s International Innovation Challenge, що відбувся в Торонто 25 листопада. Про це йдеться у повідомленні на сторінці факультету в Фейсбук, повідомляє Tvoemisto.tv.

Конкурс був присвячений проблемі продовольчої безпеки та сталого сільського господарства. До складу команди УКУ увійшли Маркіян Костів, Борис Ольшанецький, Олег Підгірняк та Орест Купин.

Львівські студенти з команди Seat&Eat на початку листопада увійшли зі своїм проектом до п’ятірки найкращих з-поміж 111 команд разом із трьома командами з Канади та однією з Португалії.

Завдання цьогорічного полягало в тому, що команди попросили визначити проблему, базовану на одному з механізмів, визначених ООН для подолання голоду в світі. Командам поставили задачу зібрати та аналізувати релевантні, якісні і набори відкритих даних та розробити рішення проблеми.

В УКУ відкрили перший в Україні віртуальний музей класичної музики і бібліотеку Вольфа

Вчора відбулось офіційне відкриття бібліотеки Вольфа і першого в Україні віртуального музею класичної музики у рамках симпозіуму «Ex umbra in solem». Заходи відбулись у Центрі Митрополита Андрея Шептицького УКУ на вул. Козельницькій, 4. Загалом симпозіум триватиме 2-5 листопада.

Відкриття бібліотеки та музею розпочалось з представлення концепції та вітальних слів спікерів. Гарвардський професор Крістоф Вольф перерізав стрічку. Музичний твір виконав хор Барокової капели Львівської музичної академії. Також усі оглянули стенди з експонатами.

Німецький професор Крістоф Вольф подарував Львову унікальну колекцію старовинних нот і книжок. Вони доступні у Центрі ім. Митрополита Андрея Шептицького.

Професор Крістоф Вольф є найбільшим у світі дослідником Йоганна Себастьяна Баха і синів. Кілька років тому музикознавець зробив сенсаційну знахідку манускриптів Баха-молодшого у київському архіві. Ці твори у Західній Європі вважали втраченими.

Оригінали передали Берліну, але факсиміле цих творів Крістоф Вольф подарував Львову. Це сотні книжок ‒ і мистецтвознавчі, і, головне, перевидані віднайдені ноти у 50 томах.

«Нам фактично передали факсимільні видання творів сина Баха, які професор знайшов у Києві. І у чому особлива цінність цих видань ‒ що поруч із копіями рукописів є переклад на сучасну музику. По-друге, воно із ґрунтовною вступною статтею і коментарями, чому має звучати саме так, саме на такому інструменті», ‒ пояснює працівниця Центру ім. Митрополита Андрея Шептицького Оксана Палій.

© ЛМР

Музиканти з різних міст України вже подали запити, аби побачити ці ноти. Вони будуть у вільному доступі у залі мистецтв.

«Будь-хто, хто цікавиться музикою професійно, чи є любителем, чи просто хоче потримати в руках ці ноти, може прийти і вільно користуватися ними», ‒ запевняє Олег Яськів, директор Центру.

У цьому ж залі мистецтв відкрили перший в Україні віртуальний музей класичної музики. Відвідувачі зможуть одягати шолом і віртуально потрапляти у помешкання Моцарта чи будь-якої іншої легенди.

Відкриття музею відбулось у межах міжнародного симпозіуму «Ex umbra in solem», який триває 2-5 листопада. Саме на цей симпозіум приїхали Крістоф Вольф, викладачі з Гарварда, Кембріджа, університетів Цюріха, Берліна, Генуї.

© ЛМР

«Після сенсаційного віднайдення рукописів Баха в Києві і після того, як професор Вольф подарував Україні свою особисту бібліотеку, виникла ідея такого симпозіуму для того, щоб дати можливість музикознавцям і професору Вольфу розповісти про сенсаційні музичні знахідки у світі, а також про ті архіви, які ще не знайдені, але є шанс знайти, в тому числі в Україні», ‒ повідомив організатор симпозіуму Іван Духнич.

У межах міжнародного симпозіуму «Ex umbra in solem» до Львова завітали музиканти та музикознавці світового рівня з кількох континентів. Професори найпрестижніших університетів та музичних закладів зі США, Німеччини, Швейцарії, Австрії, Італії, Польщі та Бразилії приїхали до Львова, щоб разом із українськими колегами обговорити нещодавно віднайдені в Україні та в світі музичні манускрипти.

Почесним гостем події є відомий музикознавець, гарвардський професор Крістоф Вольф, який розповів про знайдені архіви Баха у Києві та урочисто відкрив «Бібліотеку Вольфа» у центрі ім. Шептицького у Львові.

«Наприкінці дев’яностих легендарний музикознавець Крістоф Вольф разом з українськими колегами знайшов в Києві старовинні архіви берлінської співочої академії, які були вивезені з Німеччини під час Другої світової війни, – пояснює співорганізатор симпозіуму Іван Духнич. – Ми запросили професора Вольфа знову до Львова, щоб відновити пошуки втрачених шедеврів. Є великі шанси знайти не тільки решту рукописів Баха в Україні, а й невідомі твори Моцарта, син якого жив у Львові, та праці багатьох інших геніїв. Ці манускрипти коштують мільйони доларів. В Україні ще багато малодосліджених архівів і музейних фондів. А можливо, безцінні манускрипти просто ховаються в когось вдома серед старих паперів?».

Під час симпозіуму відбудуться також відкриті дискусії, доповіді професорів, лекції з основ класичної музики для всіх охочих та тематичні кінопокази.

Організатор симпозіуму – швейцарська асоціація Haliciana Schola Cantorum (Галіціана Скола Канторум), яка з 2016 року реалізує у Львові культурно-мистецькі проекти: концерти, симпозіуми, семінари та лекції.

Основні цілі заходу: формувати культурні мости між Західною та Східною Європою, зацікавити молодь класикою, ініціювати ґрунтовне дослідження всіх державних та приватних колекцій музичних манускриптів в Україні, щоб відшукати решту загублених творів Баха і не тільки.