Патріарх УГКЦ: «Після пандемії світ докорінно зміниться»

Людство сьогодні стоїть на порозі нової ери і після пандемії світ докорінно зміниться. Але чи стане він кращим, залежить від кожного з нас.

Про це у свої проповіді сказав Патріарх УГКЦ Святослав Шевчук, пише РІСУ.

Предстоятель УГКЦ нагадав, що смертоносні хвороби не раз проходили Європою, і коли вони минали, то люди переосмислювали своє життя.

«Ми бачимо, що сьогодні перед нами саме такий час. Світ, наша держава, ми з вами вже не будемо такими, як до початку цієї епідемії. Ми з упевненістю можемо сказати, що людина, людство стануть іншими. Але яким вони будцуть залежить від нас», – зазначив першоєрарх.

На думку Глави УГКЦ, щоби зробити світ кращим, потрібно переосмислити цінність людського життя.

«Ми можемо стати кращими тоді, коли перестанемо інвестувати у смерть і станемо інвестувати у життя. Коли сьогодні ті, що мають владу, перестануть інвестувати у виробництво зброї, а інвестують ті кошти у розвиток системи охорони здоров’я. Ми станемо кращими, коли усвідомимо, що життя людини є найвищою цінністю народу, суспільства, цивілізації. Ми станемо кращими, коли відчуємо цінність солідарності, коли зрозуміємо, що жодні мури, жодні поділи на сфери впливу, жодні країни, геополітики сьогодні не можуть втримати найменшого вірусу, бо перед ним мури, кордони не мають жодної сили», – наголосив першоєрарх.

Патріарх УГКЦ також закликав дбайливіше ставитися до довкілля і тоді земля не продукуватиме смертносні хвороби, щоби захиститися перед людством.

Через коронавірус УГКЦ проведе недільну літургію онлайн

Українська греко-католицька церква запрошує своїх вірян до недільної літургії у режимі онлайн. Рішення про проведення недільної молитви у такому форматі ухвалене через епідемію коронавірусу та рішення урядів різних країн щодо упередження поширенню вірусу.

Віряни Церкви та усі охочі у неділю зможуть молитися у режимі онлайн, повідомляє Інформаційний ресурс УГКЦ, передає 24 канал.

Трансляцію будуть вести з Патріаршого собору Воскресіння Христового у Києві. Вона розпочнеться об 11 годині 15 березня.

Зауважуємо, що літургія онлайн є тільки пропозицією для тих, хто у зв’язку з різними причинами не зможе прийти на Службу Божу до свого храму,
– наголосили в УГКЦ.

Глава УГКЦ Блаженніший Святослав закликає не торкатися і не цілувати ікон

Блаженніший Святослав, отець і глава Української греко-католицької церкви зазначив, що на час карантину через коронавірус можна не цілувати ікони.

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

Як зазначається, Блаженніший Святослав передусім заохочує всіх дотримуватися правил особистої гігієни в храмах. За його словами, у цей період може бути оправданим не торкатися і не цілувати ікони.

Предстоятель пояснив, що Українська греко-католицька церква буде виконувати розпорядження державної та місцевої влади і санітарних служб. Водночас він закликав усіх громадян відповідально ставитися до заходів безпеки, зберігаючи при цьому спокій.

“Ми зобов’язані дотримуватися всіх правил, які випливають з певних розпоряджень органів державної влади. Крім цього, заохочуємо людей похилого віку і батьків із малими дітьми залишатися вдома, адже вони перебувають у зоні найбільшого ризику. У цей час Великого посту дотримуймося домашнього молитовного правила. Можна користати із трансляцій богослужінь за посередництвом сучасних засобів комунікації. Заохочуємо священників відповідати на прохання вірних уділяти їм Таїнства Сповіді та Причастя вдома, особливо коли йдеться про хворих осіб”, — зазначив глава УГКЦ.

Крім цього, він застерігає “від будь-якої стигматизації або якогось негативного ставлення до уражених вірусом COVID-19 чи тих, хто перебуває під підозрою щодо цієї недуги”.

На думку Блаженнішого Святослава, кожному, хто почувається хворим або знає, що контактував з особою, яка має симптоми цієї хвороби, варто самоізолюватися, не виходити з дому.

Цей день в історії : 8 березня 1946 – ліквідація УГКЦ

8 березня 1946 року розпочав роботу Львівський собор, на якому було проголошено ліквідацію Берестейської унії 1596 року і приєднання греко-католиків до Руської православної церкви. Католицька церква ніколи не визнавала його рішень, позаяк він був проведений із грубим порушенням канонічних правил — на соборі були відсутні греко-католицькі єпископи, а його проведення не було узгоджено з Ватиканом.

Радянська влада почала активну підготовку до ліквідації Української греко-католицької церкви (УГКЦ) одразу ж після відходу німецьких військ із західноукраїнських областей, хоча перші кроки в цьому напрямі були зроблені ще до Німецько-радянської війни. УГКЦ перешкоджала поширенню комуністичного світогляду та зміцненню радянських впливів в Західній Україні, і відтак сприймалася як «чужорідна ворожа структура». Значна роль в ліквідації греко-католицької церкви відводилася органам НКДБ, якими у квітні 1945 року були заарештовані митрополит Йосип Сліпий, єпископи Микита Будка, Миколай Чарнецький, Григорій Хомишин, Іван Лятишевський. Радянське керівництво вважало, що, позбавивши УГКЦ проводирів, її легше буде знищити.

Для агітації греко-католиків за їх перехід у лоно РПЦ у західні регіони надсилалися численні відозви, листівки й послання. Так, 10 тисяч примірників звернення патріарха Московського і всієї Русі Алексія «Пастирям і віруючим греко-католицької церкви, жителям західних областей Української РСР», узгодженого з В’ячеславом Молотовим, 19 березня 1945 року було направлено до нещодавно призначеного єпископа Львівського і Тернопільського Макарія (Оксіюка). У ньому патріарх Алексій висловлював жаль із приводу відірваності греко-католиків від православ’я, критикував діяльність греко-католицької церкви та її керівництва, закликав їх розірвати зв’язок із Ватиканом, «який веде вас у темряву, духовну загибіль завдяки своїм релігійним помилкам», і повернутися в «обійми вашої рідної неньки — Руської Православної Церкви».

Згодом було створено ініціативну групу, до складу якої ввійшли представники трьох єпархій Галицької митрополії. Її очолив настоятель Преображенської церкви у Львові Гавриїл Костельник, який водночас був представником Львівської єпархії. Серед членів ініціативної групи були також парох Нижанковичів і генеральний вікарій Перемишльської єпархії Дрогобицької області, представник Перемишльської єпархії Михаїл Мельник та парох Копичинців, декан Гусятинського деканату, представник Станіславської єпархії Антоній Пельвецький. Хоча сам Костельник був давнім ідейним прихильником зближення греко-католицької церкви з православ’ям, однак цього виявилося замало, щоб залучити його до активної діяльності в цьому напрямі, і Костельника схилили до співпраці шантажем щодо попередньої антирадянської діяльності його синів.

Члени ініціативної групи звернулися до уряду СРСР із заявою затвердити її склад та санкціонувати право керувати возз’єднанням греко-католицької церкви з РПЦ. Їх заява й відповідь на неї уповноваженого Ради в справах РПЦ в УРСР були опубліковані у львівській обласній газеті «Вільна Україна» 6 липня 1945 року. Прокламації ініціативної групи до населення подавалися в традиціях російського централізму: наголошувалося на величезній ролі, яку зіграла Росія в справі звільнення українців від польського поневолення.

На Соборі греко-католиків, який 8 березня 1946 року відкрився коротким богослужінням у храмі св. Юра у Львові, були присутні 216 делегатів-священиків і 19 делегатів-мирян (із запрошених 225 делегатів-священиків і 22 делегатів-мирян) із трьох єпархій — Львівської, Самбірсько-Дрогобицької і Станіславської. Гавриїл Костельник виступив із головною доповіддю «Про мотиви возз’єднання Греко-католицької церкви з Руською православною церквою», в якій він згадав історію та догматику католицизму та унії і закликав єднатися з православ’ям. Після нього виступили ще 13 делегатів. У той же день було прийнято текст ухвали про відкинення постанов Берестейського собору 1596 року, ліквідацію унії, розрив із Ватиканом і повернення до Руської православної церкви.

9 березня собор продовжився богослужінням у храмі св. Юра. З-поміж 4 єпископів, що його проводили, були нововисвячені Михаїл (Мельник) та Антоній (Пельвецький). Було здійснено обрядові дії щодо возз’єднання делегатів з’їзду з РПЦ. Завершився собор 10 березня. У цей день богослужіння проводив митрополит Київський і Галицький Іоан (Соколов). Із проповіддю, присвяченою возз’єднанню церков, виступив єпископ Львівський і Тернопільський Макарій (Оксіюк).

Постанови Львівського собору стали формальним підґрунтям для переслідування представників греко-католицького духовенства, що відмовлялися приєднатися до православ’я. Тому чимало греко-католицьких священиків зайняли конформістську позицію, бажаючи уникнути репресій та зберегти свої посади, а також вважаючи, що згода на добровільне приєднання дає шанс на збереження християнства у західних областях України.

В 1950 році у Львівській області органи МДБ заарештували 35 священиків УГКЦ
Однак було багато й тих, хто прилюдно виступали проти «возз’єднання» з РПЦ, в т. ч. і в проповідях. Проти таких осіб здійснювалися суворі репресії. Протягом 1945-51 років в УРСР було заарештовано більше ніж півтисячі греко-католицьких священнослужителів. Частину з них згодом було випущено, проте багатьом довелося пройти через тривалі тюремні ув’язнення та заслання.

Проголошення ліквідації унії зовсім не означало, що влада позбулася греко-католицизму. Так, у доповідній записці від 6 березня 1952 року уповноваженого Ради в справах РПЦ в УРСР Г. Корчового до завідувача відділу пропаганди та агітації ЦК КП(б)У Я. Пашка зазначалось, що в західноукраїнських областях, особливо у Станіславській, є багато сіл, у яких віруючі не прийняли православних священиків. Навіть у 1960-70-х роках пастирські обов’язки виконували кілька сотень нелегально діючих греко-католицьких священиків, а загнана в підпілля УГКЦ залишалася вагомим фактором релігійного життя в західноукраїнських областях.

Питання про легалізацію греко-католицької церкви остаточно було вирішено на зустрічі Михайла Горбачова з папою Іоаном Павлом II 1 грудня 1989 року у Ватикані. Слідуючи вказівкам із Москви, Рада в справах релігій при Раді Міністрів УРСР опублікувала заяву, в якій зазначалося, що греко-католики можуть утворювати та реєструвати свої релігійні обряди. 30 березня 1991 року з Риму до Львова прибув глава УГКЦ — верховний архієпископ і кардинал Мирослав-Іван Любачівський, який того ж дня провів архієрейську службу в соборі св. Юра, що символізувало остаточну легалізацію Української греко-католицької церкви. Джерело: jnsm.com.ua

УГКЦ зможе перейти на святкування Різдва 25 грудня лише разом із ПЦУ

УГКЦ зможе перейти на святкування Різдва 25 грудня лише разом із ПЦУ. Про це в інтерв’ю виданню «Главком» розповів глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав.

«Ми повинні влитися у світову християнську спільноту. Ми в Україні святкуємо Різдво разом і це добре, але ми мусимо відчувати, як святкує світ, вся Вселенська Церква – Католицька, Православні, Протестантські Церкви. Україна має більше відчувати себе частиною ширшого, вселенського контексту», – каже він.

На думку Глави Церкви, те, що сьогодні питання дати – в центрі уваги суспільства є доброю нагодою для проповіді Євангелія, катехизації і просвітництва. Він відзначив, що УГКЦ є глобальною Церквою і за кордоном переважна більшість громад, парафій, єпархій святкує Різдво 25 грудня.

«Ми в Україні святкуємо Різдво разом з нашими православними братами і, гадаю, це є певна цінність, яку треба зберігати. Навіть коли ми будемо робити реформу календаря, то хотілося б робити її разом, щоб календар нас не розділяв. Це мета будь-якої реформи, будь-якого вдосконалення. Щоб ці другорядні питання не стали причиною розколів і поділів», – додає Предстоятель.

Глава Церкви вважає, що в Україні потрібна така дискусія, і добре, що сьогодні суспільство про це запитує, бо це певний крок вперед до осмислення. Він дає нагоду, зокрема церковним лідерам, пояснювати, що таке календар, у чому полягає його реформа.

Блаженніший Святослав обговорить із Папою Римським питання щодо надання УГКЦ патріархату

Голова Української греко-католицької церкви, Блаженніший Святослав обговорить з Папою Римським Франциском питання отримання Церквою статусу патріархату. За словами Святослава, греко-католики України вже давно мають фактичний патріархат, пише Zaxid.net.

Як розповів Святослав в інтерв’ю РІСУ, їхня розмова відбудеться на початку липня під час зустрічі в Римі.

«Наш спосіб впорядковувати душпастирське життя відповідає способу існування саме патріарших структур. І ми самі вчимося так жити», – наголосив він і додав, що Папа Франциск загалом підтримує цей устрій.

«Ми не беремо миро з Ватикану чи будь-де. Глава Церкви освячує миро у Києві, а потім воно розходиться по світу. І всіх дітей, яких хрестять у будь-якій частині світу, помазують миром, яке було посвячене в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві. Так не було завжди, бо були різні обставини, однак це частина нашого партикулярного права», – розповів Святослав.

Він зауважив, що наразі зробили чимало для визнання за українськими греко-католиками їхнього власного патріархату. Проте остаточне рішення залежить від Ватикану.

«Тому ми кажемо, що патріархат будується, бо він не дається, а його визнають. З нашого боку ми робимо все для того, щоб функціонувати як патріарша Церква. А питання визнання ­– не створення чи проголошення – це питання, яке належить до рішення Вселенського Архієрея… Ми просимо його про це на кожній зустрічі, зокрема, коли говоримо про те, як ми сьогодні живемо …Це вже наша традиція, бо народ має право на це — молитися за патріарха. І цього права ніхто в нього не може забрати», – наголосив очільник УГКЦ.

Нагадаємо, перші спроби створити патріархат спільно з православними Церквою були зроблені ще XVII ст., проте вони не мали успіху. У сучасній історії УГКЦ, а саме 1975 року, голова Церкви Блаженніший Йосиф Сліпий пішов шляхом творення патріархату зсередини, а офіційне визнання Папою Римським мало б стати завершенням цього процесу, однак донині цього не відбулося.

У Львові відзначають 30-ліття виходу УГКЦ з підпілля. Раритетні фото

Ще у травні 1989 року перед зачиненим храмом святого архистратига Михаїла почали служити літургії, – пише Tvoemisto.tv.

22-23 червня у Львові в храмі Святого Архистратига Михаїла, що на вул. Винниченка, 22 відбудуться урочистості з нагоди 30-ліття виходу Української греко-католицької церкви з підпілля. Про це повідомляє прес-служба ЛМР.

У суботу, о 17:30 у храмі проведуть Велику вечірню та процесуальний обхід вулицями Винниченка – Просвіти – Короленка – Лисенка. У зв’язку з цим можливе тимчасове призупинення руху. У неділю, об 11:00, відбудеться Архиєрейська Божественна Літургія з відзначенням учасників підпілля.

Згідно з інформацією на офіційному сайті УГКЦ, активна боротьба за відродження церкви розпочалося у 1987 році із заяви про вихід з підпілля групи священиків (23 осіб) і вірних під керівництвом владики Павла Василика. Наприкінці цього ж року активні греко-католики утворили Комітет захисту прав Української Католицької Церкви на чолі з колишнім політв’язнем Іваном Гелем. Він почав збирати підписи під заявою щодо офіційного визнання УГКЦ. Протягом 1988–1989 років зібрали близько 120 тисяч підписів.

Фото Зеновія Боровця

У травні 1989-го біля зачиненого храму святого архистратига Михаїла у Львові греко-католицькі священики розпочали щонеділі служити літургії. Як розповів у коментарі Tvoemisto.tv отець Юстин Бойко, що надав історичні фотографії, на знімках зображена одна з таких літургій у червні 1989 року.

Фото Зеновія Боровця

Також у найбільших містах Західної України на міських цвинтарях проводилися багатолюдні панахиди на честь полеглих бійців за долю України. Найбільш масовим став похід вулицями Львова до собору Святого Юра 17 вересня 1989 року. Люди вимагали свободи віросповідання для греко-католиків. 28 листопада 1989 року Рада у справах релігій при Раді міністрів УРСР випустила заяву, згідно з якою греко-католики отримували право на заснування й реєстрацію громад, користуючись «усіма правами, встановленими законом для релігійних об’єднань в УРСР».

Фото Зеновія Боровця
Фото Зеновія Боровця

Знищення розписів у церкві в Славську: комісія Львівської ОДА готує позов

Створена при Львівській облдержадміністрації комісія описує втрати і позиватиметься до суду стосовно ремонту в церкві Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ курортного смт Славського.

Про це інформує департамент архітектури та розвитку містобудування ОДА.

«Ми звертаємось до суду з позовом про вилучення з власності Славської громади пам’ятки архітектури місцевого значення. Ми не можемо допустити, аби автентичні розписи Модеста Сосенка та Юліана Бацманюка, керамічна плитка фабрики Івана Левицького були знищені», – зазначила т.в.о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Оксана Ткачук.

За інформацією департаменту, створена при ОДА комісія обстежила хід ремонтних робіт церкви у Славському, які здійснюються без відповідних дозволів і погоджень органу охорони культурної спадщини Львівської ОДА.

Опісля огляду комісія намагалась вручити настоятелю храму та голові церковного братства припис щодо припинення будь-яких робіт, проте представники релігійної громади відмовилися його отримувати. Припис вручили голові Сколівської ОТГ Володимиру Безі. До ситуації залучені і правоохоронні органи, які займаються описом втрат.

«Ми скерували звернення і до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області щодо вжиття відповідних заходів за пошкодження пам‘ятки архітектури та припинення будь-яких робіт», – сказала Ткачук.

Як повідомляє ЛОО Українське товариство охорони пам’яток історії та культури “у церкві Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ у Славському під час ремонту знищили усі автентичні розписи Модеста Сосенка і Юліана Буцманюка. Настоятель церкви о.Андрій Петришин не зупинив ремонтні роботи попри численні звернення науковців та фахівців з охорони історичної спадщини”.

Також розібрано іконостас, хори, казальницю, бічні вівтарі.

В ОДА зазначають, що автентичні розписи митців Модеста Сосенка та Юліана Бацманюка збили та винесли із храму разом із будівельним сміттям, проте якась частина розписів церкви ще залишилася.

Автори розписів у Славській церкві Успіння Пресвятої Богородиці — відомі українські художники Модест Сосенко та його учень Юліан Буцманюк. Разом митці розписали стіни у кількох церквах Галичини. Зокрема, й у Славському. Всі роботи у галицьких церквах на той час велися під патронатом і наглядом митрополита Андрея Шептицького. Митрополит також був знайомий і опікувався освітою обох цих митців, так, Сосенко завдяки підтримці Шептицького вчився у Мюнхенській академії та Національній школі мистецтв у Парижі, а Буцманюк — у Краківській академії мистецтв.

Фото: loda.gov.ua, ugcc.ua

Владика Борис Ґудзяк очолить Філадельфійську митрополію УГКЦ у США

У понеділок, 18 лютого 2019 року, у Ватикані повідомлено про те, що Папа Франциск пітвердив рішення Синоду Єпископів УГКЦ і призначив владику Бориса Ґудзяка Архиєпископом і Митрополитом Філадельфійським УГКЦ у США, перенісши його з Паризької єпархії Святого Володимира Великого.

Про це Борис Ґудзяк повідомив на своїй сторінці у Facebook.

“В Америці я народився, там пірнув у хрещальні води, там вчився пізнавати Бога і любити ближніх, там поховані мої батьки, там живе мій брат з родиною, моя хресна мама. Це країна майже сто п’ятдесятилітньої української присутності, де Греко-Католицька Церква вповні інтегрована в життя суспільства та Католицької Церкви, де є прекрасні стосунки з православними. Сьогодні вони зустрічаються з великими викликами. Готовий їх розділити з своїми братами у єпископстві, священиками, монахами і монахинями, мирянами та всіма людьми доброї волі. Моя любов до Паризької єпархії не згасне. Як не згасла любов до академічної спільноти УКУ”, – написав він.

Нагадаємо, раніше Борис Ґудзяк з 19 січня 2013 року очолював Паризьку єпархію Святого Володимира Великого, яка об’єднує греко-католиків Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії. Тепер її очолить владика Гліба Лончина, який очолює Єпархію Пресвятої родини з осідком у Лондоні.

Також Борис Ґудзяк є першим ректором та чинним президентом УКУ у Львові. Він також є почесним громадянином міста.

58-річний Борис Ґудзяк стане сьомим архиєпископом та митрополитом Філадельфійської митрополії. Його інтронізація відбудеться 4 червня 2019 року в соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у Філадельфії.  Її здійснить Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ.

Владика Борис Ґудзяк народився у США в родині біженців-мігрантів з України, навчався в університеті в Сиракузах та в Римі. Докторський ступінь зі славістики та візантиністики здобув у Гарвардському університеті

Глава УГКЦ у різдвяному привітанні відзначив роль сім’ї у суспільстві

Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук у своєму різдвяному привітанні до усіх українців та вірян наголосив на тому, що різдвяний період дарує людям нагоду вкотре відчути Божу любов та єдність у сім’ї й родині, передає Zaxid.net.

«Свято Різдва Христового є святом любові Всевишнього, святом Божої і людської родини. Цей рік Всеукраїнська рада Церков та релігійних організацій оголосила Роком сім’ї та родини. Ми тепер бачимо, що саме сім’я, як первинна клітина людського суспільства, – є середовищем, оазисом, у якому народжується наш Спаситель. Творець показує нам, що немає іншої людської спільноти, яку можна назвати родиною. Адже тільки єдність (плідна і нерозривна) між чоловіком і жінкою здатна сприйняти нове життя, вона є тим середовищем надії на майбутнє, у яку входить наш Господь. Тому Різдво ми називаємо сімейним, родинним святом», – зазначив у своєму привітанні з нагоди свята Різдва Христового предстоятель УГКЦ.

На його думку, звістка про народження Сина Божого заохочує нас до радості та не боятися труднощів, особливо тепер, коли ми живемо у світі, сповненому тривоги й страху.

«У цей день дозвольте звернутися молитвою до новонародженого Спасителя за наші українські родини й сім’ї, які не рідко є зранені, переживають тривогу, є розділені, або перебувають у обставинах, які потребують підтримки і захисту. Українська сім’я завжди була домашньою Церквою, тому дуже важливо, щоб наш Спаситель скріпив, благословив й обновив наші родини», – зауважив духовний лідер греко-католиків.