Польща послабила карантин та відкрили кордони для в’їзду іноземних студентів, зокрема і з України.
Відповідне розпорядження підписав міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Камінський. Про це йдеться на сайті польського уряду.
Чиновники розширили перелік іноземців, які можуть в’їжджати в країну під час карантину. Йдеться зокрема про:
міжнародних автоперевізників, які їдуть транзитом через Польщу іншими видами транспорту, крім транспортних засобів якими здійснюють міжнародні перевезення;
учнів та студентів, які навчаються у Польщі;
громадян інших країн ЄС, Європейської економічної зони і Швейцарії для проїзду Польщею транзитом. Вони не можуть перебувати в країні понад 12 годин з моменту перетину кордону.
Нагадаємо, 21 травня у Польщі вирішили послабити карантинні обмеження для сезонних працівників, які приїжджають зі Східної Європи. Вони зможуть починати працювати з першого ж дня після приїзду, без проходження двотижневої самоізоляції.
Команда магістрантів факультету прикладних наук Українського католицького університету здобула перемогу в міжнародному конкурсі Queen’s International Innovation Challenge, що відбувся в Торонто 25 листопада. Про це йдеться у повідомленні на сторінці факультету в Фейсбук, повідомляє Tvoemisto.tv.
Конкурс був присвячений проблемі продовольчої безпеки та сталого сільського господарства. До складу команди УКУ увійшли Маркіян Костів, Борис Ольшанецький, Олег Підгірняк та Орест Купин.
Львівські студенти з команди Seat&Eat на початку листопада увійшли зі своїм проектом до п’ятірки найкращих з-поміж 111 команд разом із трьома командами з Канади та однією з Португалії.
Завдання цьогорічного полягало в тому, що команди попросили визначити проблему, базовану на одному з механізмів, визначених ООН для подолання голоду в світі. Командам поставили задачу зібрати та аналізувати релевантні, якісні і набори відкритих даних та розробити рішення проблеми.
Студенти вищих навчальних закладів України у будь-який час доби мають право на вільний доступ до гуртожитків, у яких мешкають.
Про це йдеться у листі Громадської організації «Українська асоціація студентів», яке опублікувало Міністерство освіти і науки, передає Громадське.
Чинними законами України не передбачено будь-яких обмежень стосовно користування студентами-мешканцями гуртожитків своїм житловим приміщенням у певний час доби.
Це регулює закон України «Про освіту», де частина «Про вищу освіту» передбачає таке право для мешканців гуртожитків.
«Вважаємо неприпустимим встановлення вимог стосовно обов’язкового запису причин запізнення у спеціальні журнали або подання пояснювальних записок за такими фактами і подальшим їх розглядом адміністрацією ВНЗ», — йдеться у листі.
Також наголошується, що незаконними є безпідставні виселення з гуртожитків, а також залучення їх мешканців до примусових робіт.
Львівський національний університет імені Івана Франка є одним із найстаріших вищих навчальних закладів України та Східної Європи. Він був заснований у 1661 році королем Яном ІІ Казимиром і починався як звичайна єзуїтська колегія, що займала лише одне приміщення.
Однак, з роками університет розростався, збільшувалось число факультетів, а з ними і кількість студентів, тому одним корпусом уже було не обійтись.
Сьогодні, щоб помістити більше 20 тисяч своїх студентів у розпорядженні Львівського національного університету ім. І. Франка більше десятка корпусів. При чому історія кожного із них є доволі унікальною і цікавою, адже жоден корпус не будувався спеціально для потреб цього навчального закладу.
Головний корпус
Спочатку в цій будівлі розташовувася Галицький сейм. Як головний корпус університету Франка вона почала використовуватися з 1923 року.
Будівля була головним корпусом університету з 1848 до 1923 року. Раніше тут розміщувався єзуїтський конвікт, тобто своєрідний пансіон, в якому виховувалась шляхетська молодь. Після його закриття споруду використовували як казарми, поки замість солдатів сюди не переїхали студенти.
Фото кінця XIX – поч. XX ст.
Географічний факультет
Спочатку тут діяла духовна семінарія, а згодом богословська академія. У час радянської влади будинок було передано Львівському університету, але географічний факультет тут оселився лише в 1975 році. До того він використовувася як студентський гуртожиток.
Економічний факультет
Головний фасад зі сторони проспекту Свободи є добудовою 1948-1952 років, однак частина корпусу з боку вулиці Театральної була споруджена ще в 1890-1892 роках для Художньо-промислової школи.
Фото кінця XIX ст.
Факультет міжнародних відносин та юридичний факультет
Корпус факультету міжнародних відносин збудовано у 1889-1890 роках як елітний житловий будинок на замовлення княгині Кароліни Понінської. Львівському університету його передали після війни. Будівля юридичного факультету споруджена у 1883-1884 рр. як приватна кам’яниця посла до сейму Станіслава Брикчинського. Тоді вона мала не 6 поверхів, а тільки 4. З 1900 року нею володів Галицький кредитний банк пізніше – Королівсько-цісарський упривілейований кредитний заклад торгівлі і промислу та Варшавський дисконтний банк, на замовлення якого і було добудовано верхні поверхи у 1922-1923 рр. З приходом радянської влади будинок перейшов до Львівського університету.
Листівка 1917 року
Інститут післядипломної освіти
Фото кінця XIX ст.
Споруджений у 1886-1887 роках, до Другої світової війни належав страховій фірмі Товариство взаємних убезпечень “Флоріанка”. Частину приміщень товариство надавало в оренду. У міжвоєнний час за цією адресою діяв пансіонат “Каштелянка”, який славився своїми термальними водами. У цьому місці колись били термальні джерела, а до побудови Галицького сейму сюди виходили бані від казино Гехта.
Так, у КНУ подали 58тис 851 заяву від 27тис 112 вступників, у КПІ – 50тис 226 заяв від 20тис 952 вступників, у ЛНУ – 48тис 937 заяв від 22тис 790 вступників.
«Цей рейтинг свідчить, що, попри поширену думку, багато вступників обирають не лише столичні виші, а й регіональні – у Львові, Чернівцях, Харкові. Причому, цю тенденцію ми спостерігаємо не перший рік. Приміром, торік у рейтингу Топ-10 був Кам’янець-Подільський національний університет, непогані позиції також завжди має ДНУ імені Олеся Гончара», – відзначив директор департаменту вищої освіти Олег Шаров.
На четвертій сходинці ТОП-10 опинилася Львівська політехніка – туди надійшло майже 43,5тис заяв. Бажання вчитися в цьому виші виявили понад 20,5тис вступників.
Майже однакову кількість заяв подали в Київський національний торговельно-економічний університет (34тис 520) та Національний авіаційний університет (34тис 336). Ці виші обрали відповідно 17тис 206 та 18тис 698 вступників.
Далі у рейтингу Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова (28тис 522 заяв від 15тис 933 вступників), Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича (27тис 633 заяв від 13тис 257 вступників) та Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (26тис 697 заяв від 14тис 440 вступників).
Закриває ТОП-10 Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана. Він отримав трохи більше 24тис заяв від 13тис 531 вступника.
Збудують новий 9 гуртожиток, на будівництво якого львівські депутати попросили 110 мільйонів. Також реставрують санаторій на Пасічній 62, в який тепер зможуть поселятись студенти. За 8.5 мільйонів гривень облаштують фасад і відремонтують будинок зсередини. Ремонт повинні закінчити до 2018-го року.
Депутати надіслали звернення до віце-прем’єр-міністра України, щоби уряд передбачив ці кошти для будівництва гуртожитку у державному бюджеті.
Проект будівництва гуртожитка вже є, проте дозволу на будівництво, поки університет не отримає грошей, міська рада надати не може.
Чим здивують нові гуртожитки?
У відреставрованому санаторії зможуть жити студенти з усіх факультетів, в приміщенні буде їдальня, а першокурсників селитимуть тільки до першокурсників, щоб легше було робити ремонт.
А в новому 9 гуртожитку будуть лише двомісні кімнати з санвузлом на один півблок, тоді як зараз студенти живуть четверо в кімнаті, а іноді й шестеро.
Як зазначив директор студентського містечка Мирон Микитин, туди зможуть заходити студенти з усіх гуртожитків ЛНУ ім. Івана Франка.
Хто житиме в нових апартаментах?
Туди поселятимуть студентів факультету з найбільшою кількістю першокурсників. Цьогоріч найбільше студентів вступили на факультети журналістики, міжнародних відносин, іноземних мов та економіки.
Коли поселення?
Коли студенти зможуть жити в оновленому гуртожитку, в університеті ще не вирішили. Скоріш за все, їх поселятимуть з наступного навчального року.
