15 фактів про площу Старий Ринок у Львові

Площа старовинного Львова, яка у XІІ була центром древнього українського міста – площа Старий Ринок. І хоча забудова площі не налічує багато століть її стародавнє планування збереглося донині. Тож 15 фактів з історії давньої львівської площі від порталу Фотографії Старого Львова.

1. Площа Старий Ринок належить до світової спадщини ЮНЕСКО як частина об’єкта «Ансамбль історичного центру Львова».

Синагога Темпль, 1863

2. Згідно з археологічними розкопками, район площі був заселений ще в ХІІ столітті. Вважається, що саме на основі цього поселення біля підніжжя Замкової гори король Данило в середині ХІІІ століття заснував місто-твердиню Львів. Історики припускають, що на місці сучасної площі був центр міського життя — ринковий майдан.

3. За Іваном Крип’якевичем – «Це найстарший торг Львова. Він був укріплений, – досі ще місцеві жиди називають частину Жовківської вулиці (сучасна Богдана Хмельницького – ред.), від Краківської площі (сучасна площа Князя Ярослава Осмомисла – ред.) до Старого Ринку, «На мості»; був тут рів і на нім міст. На торговиці кипіло живе життя. Старий Ринок лежить при Жовківській вулиці, що колись звалася Волинською дорогою; туди йшов торговий шлях до Володимира на Волині і далі на Луцьк та Київ. З’їздилися сюди купці з усіх сторін. З Волині і Придніпрянщини привозили хутра, шкіри, віск; з полудня, через Галич, приходили товари зГреції й Азії: шовк, східне коріння, вино; з півночі й заходу, з Німеччини і західних держав ішло сукно, вовняні матерії, полотно, металеві вироби. На Старім Ринку відбувавс торг. Розкладали тут свої шатра купці з усіх сторін – греки, італійці, вірмени, татари, німці, але перше місце між усіма мали наші купці. Князі дуже дбали про розвиток міст, давали купцям окремі права й укладали для них торговельні умови з далекими державами. В ХV ст. оселі біля Старого Ринку звалися «Під Гораєм». Згадується тут корчма “Брага”, де, певно, купці по торзі запивали могорич».

© http://photo-lviv.in.ua

4. Після завоювання Львова у 1349 році, польським королем Казимиром ІІІ територія площі Старий Ринок була виведена із складу міста та нових фортифікацій, так що район площі опинився за мурами і увійшов, згодом, до Жовківського передмістя.

5. На місці сучасної площі Старий Ринок, як припускав відомий львівський реставратор Роман Могитич, було два майдани – св. Івана (біля храму Івана Хрестителя) та Старий Ринок. Сучасна конфігурація площі сформувалася на поч. ХІХ ст.

6. На поч. ХІХ ст. площа називалася Рибною, бо на ній торгували рибою. Частина майдану призначалася для торгівлі гончарними виробами. З середини ХІХ ст. вживалася паралельна назва – Нової Божниці. У 1871 р. площа стала називатися Старий Ринок.

Сквер на пл. Старий Ринок. Сучасне фото

7. У путівнику по Львову 1904 року Францішек Баранський писав, що назва площі мала означати, що «тут був Ринок первісного, руського Львова, спаленого дощенту литвинами у 1350 і 1351 роках».

8. За Йосифінською метрикою між нинішніми пл. Старий Ринок та вул. Б.Хмельницького стояв дім, який належав відомому архітектору Клеменсу Фесінґеру.

9. Сучасна забудова площі з’явилася кінці ХІХ-на поч. ХХ ст. та загалом виконан в стилях класицизму та сецесі. Окрім будівлі на розі вулиці Богдана Хмельницького, що постала у 2000-х роках у стилістиці раціональної сецесії й раннього функціоналізму.

Автобусна станція поруч Темпля на пл. Старий Ринок. Фото 1930-х рр.

10. За адресою пл. Старий Ринок, 4 у 1902 році був склад вугілля Йосифа Пордеса, а у 1912 – ресторан Генрика Бербера. З боку площі можна побачити окремий вхід т великі вікна першого поверху, за якими розміщувався цей заклад. У 1950-х роках тут були каси автобусної станції приміського сполучення.

11. Автобуси, що курсували приміськими маршрутами стояли на невеликій площі Святого Яна (біля храму) між будинками пл. Старий Ринок , 3 та 5.

Костел Івана Хрестителя. 1861-1863 рр.

12. Один з найдавніших християнських храмів міста Львова – костел Івана Хрестителя має адресу пл. Старий Ринок, або вул. Ужгородська, 1, а на деяких сучасних планах колишній костел позначений за адресою – Підгірна, 2.

13. Хоча сучасні дослідники Львова не мають єдиної думки відносно часу побудови храму, дату заснування якого називають від 1201 року до 1370 року. Традиційно датою побудови мурованого костелу вважають 1250 р. Побудував його князь Лев для своєї дружини Констанції, дочки угорського короля Бели ІV. За легендою, Констанція похована в крипті храму.

14. На місці скверу посеред пл. Старий Ринок майже сто років простояла одна з найбільших синагог Львова – Темпель, яку ще називали Новою божницею. Освячення Темплю відбулося 18 вересня 1846 р. Це була монументальна споруда в стилі класицизму, яку вінчав великий купол. Синагогу було спалено у липні 1941 року, а остаточно знищено у 1943 році гітлерівцями.

Криниця на площі Старий Ринок. Фото Вікіпедія

15. Згідно з матеріалами археологічних розкопок, які були проведені С. Терським у 1997 році, у житлових кварталах навколо Старого Ринку на Підзамчі з’явився перший львівський водогін з керамічних труб, який можна датувати XIV ст. Зараз на площі Старий Ринок знаходиться реставрована імітація старої криниці.

Автор: Софія ЛЕГІН / photo-lviv.in.ua

На Старому Ринку планують відновити криницю і розкопати фундамент синагоги

Облаштування громадського простору на площі Старий Ринок перебуває на стадії підготовки проектної документації. За словами архітекторки Ольги Криворучко, що займається дослідженням простору на площі, наразі розробники проекту знаходяться на етапі завершення розробки концепції громадського простору та підготовки до її обговорення із львів’янами. Обговорення заплановано приблизно на квітень 2018 року. Про це пише Твоє Місто.

«У нас була зустріч і по аналітиці, і по збору вихідних даних, ми думали про те, що треба врахувати при проектуванні громадського простору. Ми зустрічалися з єврейською спільнотою, оскільки там є захоронені фундаменти синагоги, ми зібрали технічну нараду з усіма міськими службами мереж, робочі процеси вже пройшли», – сказала вона в коментарі Tvoemisto.tv.

За її словами, в планах архітекторів на впорядкування площі Старий Ринок є відновлення криниці та проведення археологічних розкопок задля виявлення контурів втраченої синагоги.

«Ми би планували задемонструвати контури синагоги, після облаштування благоустрою їх би мало бути видно. Також ми хочемо додати озеленення та прибрати купу кіосків, щоб вони не загороджували вхід із трамвайної зупинки в саму частину скверу. Саме планування громадського простору не зміниться: частково там буде сквер, частково, власне, площа», – пояснила вона.

Найбільш суперечливе питання, що викликає обговорювання зацікавлених сторін, є зона парковки на площі. За словами Ольги, парковка завантажена не мешканцями, а працівниками, які приїжджають працювати в центрі.

«Це питання для міста: чи має Львів забезпечити паркування і як це має відбуватися. Наразі це найбільший дискусійний момент. З нашої точки зору, громадський простір не може бути заставлений автомобілями», – додала вона.

Депутат міської ради Сергій Івах в коментарі Tvoemisto.tv розповів, що парковка на площі Старий Ринок залишиться до початку робіт з облаштування громадського простору.

«Раніше була визначена ділянка, що була виділена компанії на 10 років. Півроку тому ця компанія подала документи щодо подовження користування нею. З великим протистоянням мешканців, нам вдалося добитися того, що цей проект ухвали не був проголосований. Тоді, у зв’язку із тим, що в нас є проблема із паркуванням в центральній частині міста, було запропоновано цій компанії облаштувати там тимчасові паркомісця до моменту реконструкції площі. В сесійній залі згодом була проголосована відповідна ухвала», – сказав він.

Окрім того, на площі власників парковки вмовили забрати шлагбаум, що перекривав рух для автомобілів. Наразі в комісії безпеки руху на розгляді перебувають документи щодо впорядкування руху на площі Старий Ринок та встановлення там дорожніх знаків.

При цьому в міській раді точних термінів реалізації робіт наразі назвати не можуть. Про це в коментарі Tvoemisto.tv розповіла начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко.

«Це довготривала перспектива, тому що це дуже важливий громадський простір. Минулого року ми почали працювати над ним дуже здалека, тому що там складна археологія, складна історія, там була синагога. Перед початком проектування простору нам необхідно провести обговорювання з усіма дотичними сторонами. Ми це почали, але навряд чи це буде реалізовано найближчим часом. Не можу навіть приблизно сказати дати. Наразі ми застрягли на етапі обговорення проектної документації», – сказала вона.

За її словами, на площі не можна просто спроектувати доріжки, мощення і лавочки. При цьому, райадміністрація може зробити там ремонт, хоча проект саме громадського простору в ЛМР представити поки що не готові.

Процес проектування громадського простору, за словами пані Онищенко, включає вивчення історії, археології, проведення археологічних досліджень. Згодом має відбуватись аналіз використання навколишніх будівель та обговорення проекту із їх власниками, аналіз людських потоків та спілкування із постійними користувачами площі.

Реформістська синагога “Темпль” у Львові на площі Старий Ринок. Фото 1863 року