Озброєні: Львівська політехніка презентувала нові розробки

На стенді Національного університету «Львівської політехніки» представлені розробки викладачів та студентів інституту, повідомляє Defence.

Мобільна роботизована платформа «Борсук» призначена для використання на дистанціях до 600 м в середовищі з середнім рівнем невизначеності та агресивності. Рухається за допомогою металевих гусениць, має електромеханічний привід із задніми тяговими зірочками. Корпус каркасний, бронезахист відсутній. Платформа має високу маневреність та прохідність, не потребує особливих навичок керування, є модульним рішенням. Вирішує задачу дистанційного переміщення та транспортування вантажів та навісних модулів різноманітного призначення: проведення радіаційної, хімічної розвідки.

Наразі машина тестується, зокрема і в зоні ООС та доробляється з урахуванням побажань та вимог військових. Зокрема розглядається варіант співробітництва з компанією Global Dynamics.

Вектор-3 – портативний прилад, призначений для вимірювання модуля вектора магнітного поля корабля «на стопі», складається з герметичного контейнеру з трикомпонентним ферозондовим давачем, блоку електроніки та фал-кабельного барабану.

Наземна радіотелеметрична система (виріб РПА 1810 МЗ) призначена для приймання по радіоканалах телеметричної інформації від бортових систем ракет-носіїв типу «Циклон» та інших, формат інформаційного кадру яких відповідає стандартам IRIG-106, CCSDS. Є можливість приймання сигналів зі структурою інформації, яка пройшла процедури рандомізації та згорткового кодування.

Професор «Львівської політехніки» створив безпілотник Arrow

У львівському Інституті геодезії науковці під керівництвом завідувача кафедри фотограмметрії та геоінформатики професора Володимира Глотова зреалізували університетський проект – створення та дослідження безпілотного Arrow, який у минулому році вже почав приносити прибутки. Про це повідомляє прес-служба «Львівської політехніки».

Над цим винаходом, за словами керівника університетського проекту Володимира Глотова, науковці інституту працюють спільно з київською компанією «Абріс», яка спеціалізується на проектуванні та виготовленні безпілотних літальних апаратів: кияни розробляють конструкцію міні-літака, а геодезисти удосконалюють фотограмметричну частину та опрацювання цифрових зображень.

Винахід удосконалили до виробничої моделі, покращили його технічні характеристики: легкість (важить усього вісім кілограмів і його можна запустити у повітря як з руки, так і з катапульти), швидкість польоту становить від 40 до 140 кілометрів за годину, максимальна висота, яку може підкорити, – 3000 метрів. Оснащений потужним акумулятором, пристрій може працювати у повітрі півтори години і передавати інформацію в радіусі двадцяти кілометрів.

Автор винаходу каже, що безпілотник відповідає стандартам класичного аерознімання, при цьому він удвічі дешевший за побідні апарати зарубіжних фірм.

«Якщо порівняти американський безпілотник фірми Trimble і наш, то вони різняться не лише класом, технічними характеристиками, а й зовнішнім виглядом.У нашій моделі встановлено гіростабілізатори – це дозволяє проводити класичне аерознімання з кутами нахилу знімання, що не перевищують 3–5 градусів; є парашутна система, яка дозволяє у разі непередбачених обставин здійснити м’яку посадку, оскільки для нас важливо зберегти літак з дорогою цифровою камерою неушкодженим