Холодницький звільнився з посади керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

Назар Холодницький звільнився з посади керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за власним бажанням.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці, опублікувавши відповідну заяву за підписом Генерального прокурора Ірини Венедіктової, передає УНН.

Холодницький опублікував наказ Генерального прокурора, у якому йдеться про “звільнення Назара Холодницького з посади заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з 21 серпня 2020 року у зв’язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням”.

“Сьогодні можу із впевненістю сказати про те, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро України виконають свою місію. Я дякую своєму колективу за відданість справі, чесніть та непідкупність – ми гідно виконуємо свою роботу. У діяльності САП були також злети та падіння, розчарування… це природній процес… Однак у найтяжчі періоди ми залишалися єдиною командою, тому я дякую кожному з Вас за підтримку. 14 років я віддав прокуратурі, з яких 5 років свого життя я повністю присвятив САП, про що не шкодую жодного дня…” – прокоментував сам Холодницький.

Він також написав, чого досягла САП під його керівництвом та з якими викликами їй довелось зустрітись.

Основним з таких викликів Холодницький назвав “цілковите несприйняття” САП і НАБУ, як інституції зі сторони Генпрокуратури.

Він додав, що за час його каденції змінилось 4 генпрокурори, кожен із яких “у свій власний спосіб хотів створити режим підзвітності САП”.

За словами Холодницького, за 5 років його роботи НАБУ І САП встановили збитків у кримінальних провадженнях на понад 200 мільярдів гривень, притягнули до відповідальності 16 народних депутатів, 22 топпосадовців, 47 суддів, 68 керівників державних підприємств та 17 вищих посадових осіб державних органів.

Він також подякував своєму колективу “за відданість справі, чесніть та непідкупність”.

Додамо, Холодницький 30 листопада 2015 року був призначений заступником Генерального прокурора України – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Прокуратура відкрила справу проти Порошенка через призначення суддів Верховного суду

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова завела 5 справ проти Петра Порошенка за призначення суддів Верховного Суду у 2017 і 2019 роках.

Про це повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора, передає Hromadske.

Справу відкрили на підставі звернення працівників Верховного суду України.

Вони переконують, що підстави для указів Порошенка від 10 листопада 2017 року № 357/2017 та від 7 травня 2019-го № 195/2019 «Про призначення суддів Верховного Суду» не відповідають нормам Конституції України та закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Також у зверненні працівники суду вказали, що їх незаконно позбавили права на працю і її оплату через так звану ліквідацією Верховного суду.

Справу відкрили за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем), ч. 2 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів), ч. 4 ст. 382 (невиконання судового рішення), ч. ч. 1, 2 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) Кримінального кодексу. У разі доведення вини Порошенку загрожує ув’язнення від 5 до 10 років.

Розслідування у п’яти кримінальних провадженнях за цими фактами 7 квітня доручили слідчим центрального апарату Державного бюро розслідувань. Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Офісу генпрокурора.

Зазначимо, що Ірина Венедіктова брала участь у конкурсі на зайняття посади судді у реформованому Верховному суді, проте не набрала достатньо балів.

Нагадаємо, 19 лютого Конституційний суд визнав неконституційними положення судової реформи 2016 року у частині ліквідації Верховного суду України та проведення конкурсу на посади до нового Верховного суду.