Український сайт для перевірки однофамільців і картою їх проживання

У мережі вже кілька років працює карта України з пошуком рідних за прізвищем. При введенні прізвища в рядок пошуку, сайт зазначає місця, де воно найбільш поширене і повідомляє, яка кількість людей носить це прізвище.

Онлайн-портал вміщає 876 000 прізвищ та 30 000 населених пунктів України.

На сайті під назвою “Рідні” – ridni.org можна перевірити кількість своїх однофамільців і дізнатися місця їх проживання в Україні.

Після введення прізвища в рядок пошуку, програма видає карту, на якій позначені локації, де воно найбільш поширене, а також повідомляє кількість носіїв, найпопулярніші імена та міста, де живуть з таким прізвищем. Пошукова система пропонує й схожі до введеного прізвища.

Також функціонал сайту дозволяє дізнатись згадки заданого прізвища  у козацьких реєстрах від 1756 року.

Матеріали були взяті з архівів України і оцифровані. Про це повідомляють творці карти із товариства українських родовідників «Рідні».

“Весь Національний архівний фонд України в 680 архівних установах нараховує 37 млн одиниць зберігання. Знайти в численних каталогах архівні справи, стосовно населеного пункту ваших предків – справа рутинна і непроста.

Протягом року ми працювали над оцифруванням і систематизацією різноформатних каталогів, щоб тепер мати можливість надавати зведений перелік джерел в короткий термін і в зручному форматі. Цей витяг ми називаємо джерельною довідкою”, – йдеться на сайті.

Наприклад, з прізвищем Гаврилів в Україні проживає 1963 людини. Більша частина з них – у Львові.

Найбільше Мельників проживає в Києві (6583), Вінниці (2385) та у Львові (2173). Загалом носіїв цього прізвища є 107 878. Серед архівів XVII–XIX століть прізвище МЕЛЬНИК числиться серед старшини Гетьманщини, православного духовенства та єврейства.

Одні з найпоширеніших українських прізвищ є Шевченко, Мельник, Бойко, Коваленко, Бондаренко, Ткаченко, Кавальчук, Кравченко, Олійник, Шевчук, Коваль, Поліщук, Бондар, Ткачук, Мороз, Марченко, Лисенко, Руденко, Гаврилюк.

Пропонуємо почати з прізвища одного з наших президентів: ГрушевськийКравчукКучмаЮщенкоЯнуковичПорошенкоЗеленський.

Найпопулярніші імена

В них на сайті також є інтерактивна карта поширення власних імен українців, народжених у ХХ сторіччі. Вона охоплює 1925-1995 роки. Можете побачити як змінювались та які були тенденції та моди називати новонароджених у різні роки.

10 найпоширеніших імен: Олександр, Тетяна, Сергій, Володимир, Олена, Наталія, Ольга, Микола, Марія, Валентина.

Найпоширеніші прізвища та їх значення: в Україні – як у Німеччині, у словаків – як у хорватів

Що означають найбільш поширені прізвища кожної країни Європи? На цій інфографіці від Jakub Marian тематика розбита за кольорами:

червоне – на основі властивостей,
коричневе – професія,
синє – на основі імені батька,
блакитне – місце походження,
зелене – природний об’єкт.

На другій карті всі імена перекладено англійською:

Цікаво, що українське найпоширеніше прізвище означає те саме, що німецьке.

Найпоширеніше прізвище в Україні – Мельник. Його носії найчастіше проживають на заході України. Зараз Мельників – понад 174 тисячі.

У словаків найпоширеніше прізвище – Хорват, але й у Хорватів теж.

Румунське “Попа” при перекладі не так вражає (священик). Зате вражає фінське “Глухенький”, яке явно випадає з загального алгоритму.

У кількох випадках (Швейцарія, Бельгія, Естонія) окремо визначені найпоширеніші прізвища для різних мовних груп, тому прізвищ більше одного.

Англійське Smith у перекладі – коваль. Ро́ссі (італ. Rossi) — поширене італійське прізвище. Походить з північної Італії, є формою множини від італійського прикметника Rosso (червоний, рудий).

Довідка:

Млинарство — одна з важливих галузей харчової промисловості; переробка зерна на борошно та крупи. Ремісника, що займається млинарством, в українській мові звуть млинар або мірошник.

В Україні ще з неоліту для розмелювання зерна на борошно або для одержання круп вживали зернотертки. Перші водяні млини відомі з кінця XIII ст., але аж до кінця XVI ст. їх було мало і назагал борошно мололи далі на жорнах (крім дрібних ручних, також більших, що оберталися силою коней або волів). З XVI ст. відомі й вітряні млини (найбільше на Волині).

Особливо сильно млинарство розвинулося за Гетьманщини. Майже в кожному селі були млини, які обертала зазвичай вода, загачена з малої річки чи струмка. Потужність млинів вимірювалася кількістю кіл (від 1 до 12, а іноді й більше). В той час млини не тільки переробляли зерно на борошно, товкли просо, а й нерідко використовувались для інших виробництв — валюшні для валяння сукна, різання дров (тартаки), виробництва паперу, пороху тощо. Млини належали землевласникам (наприклад, Ярема Вишневецький мав понад 420 млинових кіл) і козацькій старшині.

Чому багато українських прізвищ закінчуються на «енко»

Прізвища, що закінчуються суфіксом «енко», вважаються найбільш типовими для українців, і не тому, що становлять найбільшу групу, а тому, що практично не зустрічаються у інших слов’янських народів.

Українські прізвища з’явилися раніше, ніж російські

Той факт, що подібні прізвища набули поширення в Росії пояснюється тим, що українці після приєднання до Московської держави в 1654 році становили другу за чисельністю після росіян етнічну групу.

Потрібно відзначити, що українські прізвища увійшли в ужиток раніше, ніж російські. Найперші згадки про прізвища з суфіксом «енко» відносяться до XVI століття. Їх локалізація була характерна для Поділля, трохи рідше для Київщини, Житомирщини та Галичині. Пізніше вони стали активно поширюватися на Східну Україну.

На що вказує суфікс «енко»

Дослідник Степан Бевзенко, який вивчав реєстр Київського полку середини XVII століття, зазначає, що прізвища, які закінчуються на «енко» становили приблизно 60% від усього списку фамільних імен полку. Суфікс «енко» – зменшувальний і підкреслює зв’язок з батьком, що буквально означало «маленький», «молода людина», «син». Наприклад, Петренко – син Петра або Ющенко – син Юська.

Пізніше древній суфікс втратив своє пряме значення і став використовуватися як фамільний компонент. Зокрема він став доповненням не тільки для патронімів, але і для прізвиськ і професій – Зубченко, Мельниченко.

Джерело: infoportal