Підгорецький палац – одна із найкоштовніших перлин «історико-архітектурної колекції» на заході України. Насправді тут вже побував чи не кожен житель Радянського Союзу. Віртуально: переглядаючи відомий пригодницький фільм «Д’Артаньян і три мушкетери».
Та найперше, чим цікавий Підгорецький палац туристам зі всього світу – це містика. Загадкові історії про білу постать жінки, яку начебто бачив чи не кожен другий місцевий житель, та незвичайна енергетика всього замку приваблюють на Львівщину все більше відвідувачів. Тут вже побували знімальні групи «Битви екстрасенсів», «Мисливців за привидами», «Місць сили» та багатьох інших проектів. І найцікавіше, що всі вони в один голос стверджують: тут таки живуть привиди і палац справді є місцем параноpмальної активності. Тож двері у потойбічний світ тут залишаються привідчиненими.
А ми тим часом помандруємо залами палацу та спробуємо розгледіти його не містичну, а історичну сутність.
Історична довідка
Підгорецький замок був збудований на місці дерев’яного дворища, яке ймовірно існувало тут ще у XV столітті. У XVІІ, коли місцевість належала до володінь польських панів Конєцпольських, тут починають споруджувати справжній замок. Унікальна за своєю архітектонікою, це була будівля типу «Palazzo in Fortezzo». Напис латинською при вході “Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок” визначав призначення маєтку у Підгірцях. Замок був таким собі поєднанням магнатської резиденції і оборонної фортеці.
1635-1640 роки – час, коли велися будівельні роботи під керівництвом відомого архітектора з Венеції Андреа дель Аква. Новозбудований ренесансний палац, що красувався посеред рівнинного плато, вражав соєю величчю і вишуканістю. Квадратний за формою (приблизно 100 м на 100 м), на рогах він мав п’ятикутні бастіони. Бічні павільйони прикрашені мідними скульптурами атлантів. Один з них тримає на плечах кулю, що символізує Світ, інший – сонячну систему – Всесвіт.
Станіслав Конєцпольський подбав також про захист свого маєтку. Довкола перед бастіонами були викопані дуже глибокі та широкі рови, облицьовані каменем. Перед в`їзнаою брамою замку було влаштовано підйомний міст. З замку чудово проглядались довколишні ландшафти на багато кілометрів. Та така система захисту була не надто надійною. У 1651 році вона не стримала нападу козацьких загонів, які захопили замок. Відбудовувати його довелось вже новому власникові – Яну ІІІ Собєському. У 1688 році Підгорецька твердиня не вистоїть перед татарською навалою.
Один із найцікавіших палацово-паркових ансамблів України
Та попри всі руйнування, Підгорецький палац, який щоразу відновлюватимуть, збережеться до наших днів у гарному стані. Заможні польські роди, у власності яких був маєток, не шкодували на нього грошей. У різні часи тут правили Конєцпольські, Собєські, Жевуські та Сенґушки. Портрети власників прикрашали стіни залів, оббиті дорогими тканинами. Поряд з ними – дзеркала із позолоченими рамами.
За Вацлава Жевуського палац став триповерховим. Він завжди славився своїми вишуканими інтер’єрами. Зали Китайська, Золота, Лицарська, Зелена, Дзеркальна та Мозаїчна справді відповідали своїм назвам. Вацлав Жевуський – відомий поціновував творів мистецтва – зібрав у замку велику колекцію картин, зброї, дорогих меблів. Багато подорожуючи світом, він був знавцем мистецтва різних країн. Зі Сходу привозив у маєток також коней рідкісних порід. Розвівши табун у Підгірцях, почав постачати коней у Європу.
Довкола розкинувася великий красивий «італійський парк» – який рідко можна було зустріти на території сучасної України. У північній його частині розмістився «італійський дворик», прикрашений фонтаном та мармуровими скульптурами, які були привезені аж з Італії. В осінню пору терпким нектаром наливалися грона у виноградника парку. Довгі зелені алеї запрошували на приємні вечірні прогулянки. На жаль, до наших днів ані «італійський дворик», ні бароковий парк не збереглися.
Зате у Підгорецькому замку збереглось дуже цікаве приміщення. Це найстаріший в Україні готель і водночас корчма – Гетьманський заїзд. Побудований він у 1740-х роках. Будівлю площею 20 на 70 метрів прикрашав сонячний годинник, який показував середньоєвропейський час. Відомо, що свого часу, аби переночувати, у Гетьманському заїзді зупинявся Оноре де Бальзак.
У Підгірцях неодноразово проходили зустрічі коронованих осіб. Нерідко відбувались гучні забави: із музикою місцевого оркестру, феєрверками та парадами. Відомо, що у замку також діяв власний театр, був арсенал, величезна бібліотека та архів.
Довга алея зі старих лип веде до ще одного цікавого елементу палацового комплексу – костьолу Воздвиження XVIII століття. Планувався він господарем Підгорецького замку Вацлавом Жевуським як власна усипальня. (Всередині навіть був портрет Жевуського). Прикрашений вісьмома скульптурами святих, він був збудований у стилі італійського барокко.
У роки Першої світової вiйни Підгорецький палац кілька разів грaбувала російська армія. У міжвоєнний період тут діяв приватний музей князів Санґушків – українсько-литовського князівського роду, що мав багато володінь на Поділлі та Волині. З приходом 1945 року нащадкам Санґушків довелось перевозити колекцію аж у Бразилію. У 1956 році у Підгорецьку палаці трапилась велика пожежа, яка понищила інтер’єри залів. Не відновлені вони й до сьогодні. Підгорецький замок офіційно віднесений до 100 пам’яток світу, що потребують негайної реставрації.
Історія Білої Пані
Кожен місцевий може поділитися з вами історією про страшну смeрть найвідомішої постаті Підгорецького замку – Марії Жевуської. Це її привид ночами бродить залами, де досі не може знайти спокою. За легендою, колись її тіло було живцeм замуроване у кам`яну стіну руками рідного чоловіка. За що пан Жевуський так вчинив із молодою дружиною – існують різні версії. Одна із них навіть про те, що причиною була нездатність жінки народити графові спадкоємців. Та більш правдоподібно звучить версія невірності Марії своєму законному чоловікові. Старожили, хто насправді знав Марисю-Білу Пані розповідають, що та таки мала пристрасть до позашлюбних інтриг, за що і була покaрана. Відомо, що Марія була молодшою за свого чоловіка аж на 40 років.
Місць, де могла бути замурована графиня, у палаці є кілька. У підвалі, в який ведуть 4 сходини, привид бачили найчастіше. Є тут ще одна загадкова кімната. Це передпокій, який веде до спальні пана Жевуського. В одній зі стін – вмурований камін. Збережений ще із XVII століття, витвір дуже дивний: тут немає пiчки, де можна розпалити вогонь, анi димоходу. На камiнi — гравюра голови красивої жiнки. Що знаходиться усередині каміна — ніхто не знає. Хто зна, може саме тут спочиває тіло вбитої Марії.
Як би там не було, та на численних світлинах, знятих фотоапаратами простих туристів та дослідників паранoрмальних явищ дійсно видніють незрозумілі плями білого кольору. Звідки береться цей ефект – невідомо.
Відчути, чи справді у палаці мешкають привиди, ви зможете лише? приїхавши сюди особисто. Та навіть якщо не вірите у подібні історії, ви залишитесь задоволеними від екскурсії у Підгірці. Палац дійсно вражає своєю величчю і красою.
