На сайті електронних петицій до міської влади Львова з’явилася петиція, у якій пропонують тимчасово припинити скошування трави у місті.
Наразі петиція зібрала 260 голосів з 500 необхідних.
Автор петиції Ярослав Михайловський зазначає, що трава відіграє дуже важливу роль у міському просторі. Вона, як і зелені насадження, є додатковим джерелом кисню завдяки процесу фотосинтезу. Крім того, вона вбирає пилюку, утримує вологу в грунті і покращує зовнішній вигляд наших дворів та вулиць.
«Ми розуміємо, що на даний момент у бюджеті міста немає коштів на регулярний полив усіх міських газонів. Тому ми пропонуємо звернути увагу на досвід європейських міст і зупинити скошування трави хоча б на один рік – щоб дати можливість зеленому покрову відновитися. Це просто, не шкідливо і не потребує ніяких ресурсів. У 2020 році після майже безсніжної зими в Україні зафіксували найнижчий за 100 років рівень води в річках, що обов’язково позначиться на всіх сферах нашого життя. Щоб хоч якось адаптуватися до наслідків посухи, у країнах ЄС змінюють підходи догляду за зеленими насадженнями. Так, у Польщі один за одним міста (Елк, Конін, Варшава, Краків) підхоплюють тимчасову відмову від скошування трави. Таке рішення повинно допомогти рослинам перенести посуху та значно уповільнити випаровування води з ґрунту», – написано у петиції.
Також автор зазначив, що відмову від покосів у Познані ініціювали самі мешканці, зібравши у стислі терміни понад 700 підписів під відповідною петицією. У Любліні, наприклад, програма «Тут косимо рідше» діє вже три роки. Цьогоріч до неї додадуть ще 23 локації, загальною площею понад 14 гектарів.
«Просимо підтримати нашу ініціативу і відмовитися від скошування трави хоча б у цьому році, давши можливість трав’яним насадженням відновитися природнім шляхом. Це буде дуже корисно для міста та його мешканців», – йдеться у петиції.
На сайті Єдиної системи місцевих петицій зареєстровано ініціативу із вимогою заборонити закупівлю громадського транспорту для Львова без кондиціонерів. Якщо петиція збере 500 підписів її розглянуть у міськраді.
“Як показало дослідження проведене громадськими активістами та журналістами, температура в транспорті Львова перебуває поза межами здорового глузду та комфорту. За проведеними дослідженнями, в літню пору температура в громадському транспорті сягає позначок від 35 до 40+ градусів.
Львівські автобуси та маршрутки перетворились на справжнє пекло. Постійні скарги пасажирів на те, що комусь немає чим дихати, а комусь дує, а також жахливі запахи від розпарених людських тіл в переповнених трамваях, тролейбусах чи автобусах зробили неможливим пересування львів’ян та гостей міста в громадському транспорті.
З метою збереження здоров’я пасажирів та забезпечення їх комфорту пропоную заборонити закупівлю нових транспортних засобів для міста Львова, якщо в них відсутня встановлена заводська система кондиціонування та опалення.
Також пропоную ввести знижувальний коефіцієнт вартості проїзду для транспорту в якому відсутнє опалення в зимовий період чи кондиціонування в літній. Та затвердити нормативні показники температури в транспортному засобі для кожної пори року, в разі відхилення від яких застосовувати знижувальний коефіцієнт для всіх ТЗ”, – сказано у петиції.
В Єдиній системі електронних петицій зареєстрована петиціяДмитра Хмарного – міський залізничний транспорт.
Як пише мешканець Львова, існує велика проблема із добиранням до приміських зон Львова, особливо у час пік.
“Наразі у Львові немає зручного, швидкого способу дістатись з міста до приміських регіонів і навпаки. Усі напрямки обслуговують застарілі маршрутки, які знаходяться в аварійному стані. Не зрозуміло звідки і куда яка маршрутка їде і який має графік роботи. Зазвичай, кількість пасажирів перевищує норму в 1,5 – 2 рази. Хочеться щоб в нас, як і в Європі, існувало поняття міського залізничного транспорту, який би був орієнтований на приміські регіони”, – йдеться у петиції.
Дмитро Хмарний пропонує створення цілої системи залізничного транспортного сполучення – 3 або 6 основних ліній.
“Можливе рішення. Розглянути можливість створення системи міського залізничного сполучення із трьома лініями Мшана-Залуги, Зашків-Давидів, Пустомити-Запитів (може варіюватись в залежності від пасажиропотоку). Це може бути 6 окремих ліній, кожна з яких буде курсувати до головного або приміського вокзалу (в залежності від лінії). Поїзди будуть ходити в години пік з інтервалом в 30-60 хв”.
Хочеться щоб в нас, як і в Європі, існувало поняття міського залізничного транспорту, який би був орієнтований на приміські регіони та курсував хоча б в години пік.
Результат?
Це дасть можливість людям, які живуть не у Львові, швидко та зручно дістатись до роботи, а студентам на навчання.
Час подорожі завжди буде сталий і графік руху стабільний, оскільки поїзд ніколи не буде стояти в заторах.
Також це буде хорошим поштовхом для розвитку прилеглих до міста регіонів.
BHÉV у Будапешті
У 2017 році львівський активіст Олександр Шутюк у своєму блозі написав: “Можливо ви пам’ятаєте, що на воркшопі, присвяченому реконструкції площі перед залізничним вокзалом, обговорювалася ідея влаштування залізнично сполучення Рясне з центром Львова на час ремонту вул. Шевченка. Так ось робота в цьому напрямку триває і вчора працівники управління транспорту, Львівської залізниці та Інституту просторового розвитку проїхалися її можливим маршрутом.”
“З рухомого складу це наразі могли би бути двосекційні рейкові автобуси PESA. Вони є привабливими, але їхня пасажиромісткість для очікуваного навантаження є дуже в притик”.
Інший варіант – до потрібного часу залізничники можуть модернізувати пару своїх дизелів ДР1Б до приблизно такого стану. Вони можуть бути трьохвагонними і при потребі їх, на відміну від ПЕСИ, можна видовжувати. З точки зори екології у довгостроковій перспективі, звісно, краще електричка, але наразі вільних електричок залізниця не має.
Але поки їхали на ось такій дрезині, яку залізничники називають Ася.
10:34 – доїхали до зупинки біля палацу культури ім. Гната Хоткевича на перетині з проспектом Чорновола. Вона є найближчою до центру міста, але недолік в тому, що вона знаходиться просто на завантаженому перегоні.
11:28 – зробивши коло довкола міста, повернулися на вокзал. Наразі зійшлися на тому, що місто має дати залізничникам години, у які мав би рушати міський потяг і вони перевірять, наскільки можливо досягнути такого графіку з врахуванням руху всіх пасажирських та вантажних потягів. Якщо графік буде можливим, далі можна буде детальніше пропрацьовувати технічну та фінансову сторону.
11 квітня львів’янка Христина Козій зареєструвала електронну петицію до Львівської міської ради з проханням запровадити електронну оплату проїзду у міських маршрутках. Про це повідомляє кореспондент Львівського порталу.
«Незважаючи на всі недоліки, спосіб оплати проїзду безготівково через QR-код є найпрозорішим з тих, що існують у Львові. Він добре працює в електротранспорті та знайомий львів’янам. Такий спосіб оплати впорається з проблемою великої кількості окремих перевізників, бо зможе ідентифікувати кожну машину. Тому пропоную ввести оплату через QR-код як ще один можливий спосіб оплати проїзду в міських маршрутках та автобусах Львова», – йдеться в петиції.
Як розповів Львівському порталу голова Асоціації перевізників Львівщини Іван Велійка, автотранспортні підприємства не є проти введення безготівкової оплати проїзду у міських маршрутках:
«Неможливого немає нічого. Ми вже давно ведемо розмову, пропонуємо, щоби зробити проїзд у маршрутках безготівковим. Але тут все залежить від Львівської міської ради», – зауважив Іван Велійка.
Зазначимо, для того, аби Львівська міськрада розглянула петицію про запровадження онлайн-оплати проїзду в маршрутках, потрібно зібрати 500 підписів мешканців. Підписатися під петицією можна тут.
Нагадаємо, безготівкову оплату проїзду в електротранспорті Львова ввели на початку 2017 року. Для того, щоб оплатити проїзд, потрібно через мобільний додаток Privat24 зісканувати наліпку із QR-кодом.
Заступник мера Львова з питань житлово-комунального господарства Сергій Бабак прокоментував можливість реалізації петиції, у якій пропонують повністю відмовитися від маршруток, заявивши, що для переходу на електротранспорт місту потрібно десятки років і мільярди гривень. Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.
«Львів однозначно потребує транспортного оновлення. Як мешканець Львова, я підтримую таку петицію. Все ніби добре, однак у мене є три запитання до ініціаторів: скільки це буде коштувати, де взяти гроші та яке місто є прикладом, де за два роки реалізували таку суттєву зміну в транспортній інфраструктурі?
У цьому випадку лише проектні роботи коштуватимуть сотні мільйонів гривень, адже потрібно спроектувати нові трамвайні і тролейбусні лінії. Також необхідно розуміти, що трамваї та тролейбуси, це не тільки вагони. Це тягові підстанції, кабельні мережі, колії, контактні мережі. І лише на ці роботи потрібно кілька років», — наголосив Сергій Бабак
З його слів, ця петиція має право на існування, але потрібно розуміти механізм її реалізації. «Підкреслюю, що для цього потрібно мільярди гривень і десятиріччя на впровадження», — додав Сергій Бабак.
Нагадаємо, 21-го січня на сайті Єдиної системи місцевих петицій львів’янка Анна Меленчук розмістила вимогу повністю відмовитись від маршруток та перейти на електротранспорт і більш зручні великі автобуси.
У тексті петиції авторка зазначала, що функціонал маршруток не справляється з пасажиропотоком сучасного Львова.
