парки – LV1256

08.06.2019

15 цікавих фактів про парки Львова

Львів славиться не лише старовинною архітектурою та затишними кав’ярнями, а й розмаїттям чудових парків – зелених клаптиків на тлі урбаністичного пейзажу. Вони не менш давні і красиві, ніж будівлі в центрі міста, тож цілком заслужено можуть зайняти місце в екскурсійному маршруті навіть найвибагливішого туриста.

Tvoemisto.tv спробувало не просто скласти перелік львівських парків, де обов’язково варто прогулятись в осінню пору, а й розповісти про них те, чого ви, можливо, ще не знали.

Стрийський парк (Парк Кілінського)

Один із найгарніших та найстаріших парків не лише Львова, а й України, пам’ятка садово-паркового мистецтва національного значення. Відкритий у 1879 році, загальною площею у 52,1381 га. Окрім розкішних краєвидів та можливості погодувати лебедів, що плавають у ставку, там можна знайти ще кілька цікавинок.

Фото: nash.lviv.ua, panoramio.com, lviv.restgeo.com

1. У 2004 році в парку відкрили пам`ятний знак «Львів – Батьківщина українського футболу», присвячений 110-річчю виникнення футболу в Україні. Саме тут 110 років тому відбувся перший матч за участі львівського «Сокола» та футболістів із Кракова, у якому «Сокіл» із рахунком 1:0 переміг краків`ян.

2. У Стрийському парку росте понад 200 видів дерев і рослин. Колись була оранжерея, альпінарій, а також платанова і липова алеї. Тут ростуть червоний дуб, тюльпанове дерево, магнолія, сосна Веймутова, японський бузок, маньчжурська аралія, гінкго дволопатеве.

3. У центрі парку споруджено пам’ятник Яну Кілінському – одному з учасників повстання під проводом Тадеуша Костюшка. У 1888 році розпочалася робота над спорудженням монументу, що було доручено відомому скульптору Юліану Марковському. З Миколаєва до Львова була доставили кам’яну брила, з якої скульптор мав виконати пам’ятник. Він був повністю готовий та відкритий 18 червня 1895 р.

Парк Івана Франка (Парк Костюшка, Єзуїтський сад)

Фото: foto.te.ua/authors/kadryk/photo/34819

Вважається найстарішим міським парком в Україні. Розбитий на території близько 11 га. Розташований навпроти головного корпусу Львівського національного універистету імені Івана Франка. Історія цього парку бере свій початок із кінця ХVI століття. Засновником можна вважати Антоніо Масарі, який і подарував родинний сад місту, переробивши його на італійський манір. А опісля міський садівник Бауер перепланував його за взірцем тогочасного англійського парку ландшафтному стилі.

1. Мабуть, усі, хто прогулювався цим парком, звертали увагу на ротонду в його центрі. Це альтанка-ротонда з дорійською колонадою, тип якої зустрічається у парках доби романтизму. Зведена вона у 1835 році. 1. У 50-х роках минулого століття тут виступали духові оркестри, грали на гармоніці. Люди приходили до альтанки відпочити, послухати музику, потанцювати.

2. При вході на головну алею парку розташована ваза з барельєфами (1839 рік), що за інтерпретацією твору Бертеля Торвальдсена зображають «Течію людського життя». Колись ця ваза прикрашала головний вхід у парк.

3. Колись центральний вхід до найдавнішого парку Львова з боку Галицького сейму (тепер Львівський національний університет ім. І. Франка) був обрамований двома кам’яними стелами-обелісками із зображеннями голів левів (не збереглися) та квітником, в центрі якого було поміщено вищезгадану вазу. Крім того, там стояла низка постаментів з бюстами славетних львів’ян: журналіста Яна Добжанського, театрального режисера Яна-Непомука Камінського, громадського діяча князя Леона Сапеги, художника Артура Гроттгера, засновника навчально-виховного закладу о. Самуеля Гловінського, поета графа Юзефа Дунін- Борковського, спорудженими у 1894-1896 роках скульпторами Антоні Попелем та Тадеушем Барончем.

Парк «Високий замок»

Він розбитий на схилах Замкової та Княжої гір, розташований на висоті, з якої відкривається вражаюча панорама міста. Заснований у 1835 році, загальна площа – 36,2 га. Звісно, піднятися на оглядовий майданчик Високого замку й без того є першим завданням тих, хто приїздить до Львова. Та небагато із них знає, що дорогою до нього можна прогулятися розкішними алеями зі столітніми деревами й цікавою історією.

Фото: wikipedia.org, oko.kiev.ua, lviv.afisha-city.com.ua

1. У 1845 році на долішній терасі парку спорудили декоративний грот з криницею, біля якого були поставлені скульптури левів з числа тих, що прикрашали давню львівську ратушу. Кам’яні леви роботи скульптора Бернарда Дікембоша тримають щити з гербами знаних львівських міщан Еразма Сикста та Яна Юліана Лоренцовича. Цю печеру назвали «печерою самогубців», бо тут, за легендою, наклали на себе руки закохані, яким не дозволили бути разом. Проте жодних письмових свідчень про якісь конкретні випадки самогубств на цьому місці не залишилось.

2. На верхній терасі парку розташований штучний курган (Копець Люблінської унії) з оглядовим майданчиком (висота 413 над рівнем моря), насипаний в 1869–1900 роках польською громадою міста на честь 300-ліття Люблінської унії. На підніжжі кургану є залишки оборонного муру Високого замку, побудованого польськими королями, з якого пізніше і був узятий матеріал для будівництва кургану.

3. У парку також розташований будиночок садівника. Він завершує каштанову алея і споруджений у 1892 році. Навколо нього росте багато екзотичних рослин – магнолія, катальпа, червонолистий бук, деревовидна півонія, садова гортензія та інші. Тут також встановлено пам’ятний знак на честь Максима Кривоноса.

Парк “Знесіння”

Для тих, хто любить активні прогулянки і вражаючі природні краєвиди є регіональний ландшафтний парк «Знесіння». Парк оголошений об’єктом природно-заповідного фонду України. Також на його території розташований етнопарк-музей «Шевченківський гай». Площа – 312,1 га. Із усіх парків цього списку, «Знесіння» є наймолодшим – заснований він 1993 року для збереження та відновлення унікального природно-історичного комплексу гряди Знесіння і прилеглих територій давніх поселень — Знесіння і Кривчиці.

Фото: vchaban.blogspot.com, city-adm.lviv.ua

1. Парк розташований саме на вододілі Балтійського та Чорного морів, тому у Львові жартують, що з одного боку гори вода стікає в Чорне море, а з іншого – в Балтійське. Львів’яни ж називають парк “Знесіння” Кайзервальдом, що дослівно з німецької означає королівський ліс. Існує легенда, що колись тут гуляв цісар Австро-Угорської імперії.

2. Оскільки територія парку історично входила до складу приміського села Знесіння, тут є житлова забудова, старий Знесінський цвинтар, фармацевтична фабрика і склозавод. До архітектурних об’єктів паркової зони також належать колишній костел св. Войцеха середини ХVІІ ст. (теперішня церква св. Йосафата і всіх українських мучеників УГКЦ), розташований під горою Лева, та церква Вознесіння Господнього на вул. Старознесенській (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).

3. Рельєф парку формує пасмо височин, основну ланку якого становлять Знесінські пагорби – узгір’я історичного Кайзервальду. Найвища точка тут – 377 м над рівнем моря. У межах охоронної зони розташовуються декілька пагорбів: на захід від гряди – гора Лева (388 м над рівнем моря); південніше, з боку вул. Лисенка – гора Стефана над парком стрільниці та Змієва (Вовча) гора над будівлею обласної дитячої лікарні. На північний захід від Знесінської гряди знаходяться гори Баба (Рід) та Хом (Хомець).

Лісопарк “Погулянка”

І завершує список «Погулянка» — лісопарк у Личаківському районі Львова. Парк розташований між вулицями Пасічною, Вашингтона, Зеленою та місцевістю Погулянка; північна частина парку межує з Ботанічними садом Львівського університету. У парку є ставки, які розташовані вздовж довжелезної алеї. Площа парку – 100,33 га. Історія парку бере початок з ХVІІ стосліття. Тоді власником місцевих ґрунтів був львівський бургомістр Ян Аттельмаєр (Attelmajer), якому у 1641 р. вдалося за малу суму 6 злотих на рік взяти в оренду міські лани, що сягали майже Снопкова і Винників. Тут він розселив селян-орендарів і заснував пасіку (“аттельмаєрівська пасіка”). Ця територія багато разів переходила з рук у руки. В 1799 році багатий львівській адвокат Франциск Венгльовський придбав цю ділянку букового лісу. Саме за часів Венґлінського місцевість отримала назву “Погулянки”, або ж “ліска Венґлінського”. У 1821-му ресторатор Ян Дістль викупив Погулянку і влаштував там парк. У середині XIX століття парк разом з усією Погулянкою придбав Ян Кляйн. Він осушив парковий став і збудував на його місці броварню.

Фото: wikipedia.org (MSha), city-adm.lviv.ua

1. У 1848 році новий власник Йоган Кляйн (Klein), отримавши Погулянку від спадкоємців Дістля за 15500 золотих ринських, розібрав старі будівлі, частково осушив ставок і поставив на його місці бровар. Тодішня Погулянка приваблювала городян, головним чином, пивом Кляйна, яке вважалось кращим у Львові. Споживалося воно на місці, у ресторані, який славився також пирогами та смаженими курчатами. На Погулянці можна було скуштувати й морозива, яке виробляли у літньому павільйоні цукерні Майсона (Maison).

2. У глибині парку розташовується колишній костел монастиря вірменських бенедиктинок, споруджений у 1897 році – нині церква Матері Божої Неустанної Помочі УГКЦ.

3. У 1821 pоці Погулянку за 5060 голландських дукатів отримав власник ресторану Йоган Дістль (Diestl) і заклав тут “пивний сад”.

Автор тексту Мельник Олеся за матеріалами сайтів Центру міської історії центрально-східної Європи, Вікіпедія, Virtual.ua, Високий замок.

04.06.2019

У львівських парках заборонили розпалювати вогонь під час пікніку

Львів’янам та гостям міста нагадують, що у межах міських парків заборонено розпалювати багаття. Відпочинок біля вогню дозволений лише у спеціально відведених зонах.

На цьому наголошують в адміністрації регіонального ландшафтного парку «Знесіння», пишуть на сайті міської ради.

Зокрема, такі відпочинкові зони є у міському парку «Знесіння».

«На території регіонального ландшафтного парку „Знесіння“ заборонено розпалювати вогнище. Проте ми йдемо на зустріч мешканцям та дозоляємо відпочивати біля водойми. Там є спеціально відведені місця, де можна розвести вогонь. Біля водойми є 5 альтанок, які впродовж місяця замінять на нові», — розповіла директорка парку Уляна Тарас.

Також вона нагадала, що розпалювання багаття біля пішохідних зон є не лише забороненим, а й шкодить довкіллю та забруднює територію парку.

07.03.2019

Занедбане джерело в парку «Залізна вода» перетворять у громадський простір

На території парку «Залізна вода», де існує джерело з бюветом, проведуть благоустрій. Крім його відновлення, тут також облаштують невеликий громадський простір, який буде доступний для людей з обмеженими можливостями.

Про це йдеться на порталі депутатів міськради Львова, передає Львівський портал.

Занедбане джерело у парку «Залізна вода» будуть у межах конкурсу «Благоустрій джерел Львова». Автором проекту є Андрій Козицький, загальна вартість – 500 тисяч гривень.

«Цього року на конкурс подались двоє авторів. Один проект – це джерело в парку «Залізна вода», другий – джерело Діви Марії в парку «Високий Замок». Члени комісії одноголосно проголосували за перший проект тому, що повністю була готова візуалізація проекту, добре складений кошторис, передбачений момент інклюзії, доступ осіб з інвалідністю, а також молодих мам із візочками. Сподіваюсь, це буде місцина рекреаційного відпочинку та дозвілля мешканців», – розповіла голова комісії екології та природокористування Львівської міськради Ірина Оршак.

Також вона наголосила, що джерело у парку «Залізна вода» потребує негайного відновлення не лише через свій занедбаний стан, а через те, що там тривалий час забиті стоки.

Зазначимо, влітку минулого року львів’яни створили петицію до мерії з проханням відновити це джерело, втім вона так і не набрала потрібної кількості голосів.

Зараз у міськраді вже виготовили проект реконструкції парку «Залізна вода», тож відновлення джерела буде його частиною.

Нагадаємо, парк «Залізна вода» розташований між вулицями Стуса, Мушака, Ярославенка, Мишуги та Кебальчича. Там є кілька джерел, одне із яких облаштоване бюветом.

Влітку 2017 року міський лабораторний центр проводив дослідження якості води у джерелах Львова. Тоді вода у шести джерелах, в тому числі й у парку «Залізна вода», не відповідала вимогам. Відтак зараз таку перевірку планують повторити і розмістити інформаційні таблички щодо придатності води.

05.03.2019

У Стрийському парку розпочали капітальний ремонт освітлення

Два тижні тому у нижніх партерах Стрийського парку розпочато капітальний ремонт освітлення — заміну 51 опори та світильників. На ці роботи передбачено 800 тис.грн. До 30 квітня роботи мають завершити.

«Два тижні тому ми розпочали капітальний ремонт освітлення на нижніх партерах парку. Це заміна опор та світильників у кількості 51 штуки. До 30 квітня роботи плануємо завершити. Щодо коштів, то на ці роботи передбачено 800 тис. гривень», — розповіла в.о. директора Стрийського парку Олена Мазурик.

Через ремонтні роботи дирекція парку просить відвідувачів бути обережними, не торкатися ізольованих електричних дротів, у разі пошкодження ізоляції та інших проблем звертатися за номером +380 933 325 777.

До слова, як повідомили в парк, відповідно до Ухвали ЛМР від 05.07.2010р. №3468 відвідувачам парку забезпечене безперешкодне користування вбиральнями.

У приміщеннях виконавчих органів міської ради, комунальних підприємств, установ та організацій на безоплатній основі, а також у закладах ресторанного господарства.

Стрийський парк (Парк Кілінського) — один із найстаріших та найгарніших парків Львова, пам’ятка садово-паркового мистецтва національного значення. Розташований у місцевості Софіївка Галицького району. Вважався найгарнішим парком міжвоєнної Польщі.

29.09.2018

Мандрівка чотирма дендропарками Львівщини

Популярне перше питання, а чим дендропарк відрізняється від парку? Насправді, це один із видів парків з колекцією різних порід дерев, при цьому їх насадження здійснюються систематично за географічною, екологічною декоративною чи іншими ознаками. Зазвичай дендропарки мають невелику територію – 10-20 гектарів, лише окремі з них можуть мати площу понад сто гектарів, деякі є «малюками» з площею менше 1 гектара. Лише частина з них розташована у великих містах, більшість є на околицях невеликих міст, або ж входять до складу більших природоохоронних об’єктів, як ботанічні сади або заповідники.

Оскільки дендропарк є природоохоронною територією, то там заборонено їздити на автомобілях, мопедах і навіть велосипедах. Так само, заборонено розпалювати вогнище (так що про шашлики забудьте), а якщо на території дендропарку є водойма, то вона не призначена для ловлі риби. На території дендропарків не можна засмагати, ну а якщо вам сподобалась ялинка, то зрубати її (як і інші дерева) не можна.

Отож, спостерігайте за природою, читайте таблички на яких написані назви дерев, фотографуйтесь та отримуйте задоволення, але не порушуйте при цьому тиші та спокою природи.

Якщо ж говорити про Львівщину, то є 4 дендрологічних парки, і, що дуже важливо, усі вони не є надто віддаленими від Львова. Водночас два з них мають загальнодержавне значення.

1. Дендропарк імені Бенедикта Дибовського у Львові

Дендропарк імені Бенедикта Дибовського є найменшим із дендропарків Львівщини – його площа складає усього 0,644 га до того ж він розташований у Львові на вулиці Кубанській, 12. За цією ж адресою розташовано Львівський еколого-натуралістичний центр який відомий своїм зоокутком, а його найвідоміші мешканці бабаки-метеорологи, які віщують прихід весни – про це ми писали раніше. Сам дендропарк межує із Снопківським парком. До речі, свого часу у Львові була ідея розширити територію еколого-натуралістичного центру за рахунок Снопківського парку і таким чином перетворити зоокуток у невеликий зоопарк.

Статус дендропарку він отримав у 2010 році, хоча був закладений ще 1910 року видатним польським біологом Бенедиктом Дибовським, який тривалий час очолював у Львівському університеті кафедру зоології. Його пам’ять вшановано меморіальною таблицею на фасаді будинку еколого-натуралістичного центру, а поховано вченого на Личаківському цвинтарі.

Попри невелику площу дендропарк імені Дибовського має багату колекцію до складу якої входить 113 видів та форм дерев та кущів, при цьому найстаріші дерева мають вік понад 150 років, зокрема тут росте червонокнижний тис ягідний. Зоологічна колекція нараховує понад 130 видів тварин.

2. Рудківський дендропарк загальнодержавного значення

Найбільший дендропарк на території області – площа 59 гектарів, розташований поруч із залізничною станцією Рудки, входить до складу урочища Журавник на околиці містечка. Засновано у 1962-1967 рр. Хоча дендропарк розташовано за 50 км від Львова, однак дістатись до нього є дуже легко – не лише потягом (електричка Лььвів – Сянки), а й автобусом, що слідують у напрямку Самбора – від автостанції Рудки не більше 20 хвилин неспішного ходу. Його засновником був відомий український лісівник Йосип Білас. У колекції дендропарку 240 видів та форм дерев, чагарників та ліан (переважно екзоти). Найбільше тут представлені хвойні – 39 видів, зокрема саме тут росте такий вид, як сосна їстівна – вона мало поширена в Україні, натомість притаманна для флори США.

Її насіння є делікатесом, однак у нас про це мало хто знає. У парку представлена флора як Північної Америки, Європи, так і Сибіру і навіть Японії та Китаю. До речі, дехто стверджує, що відома українська приказка «як на вербі виростуть грушки» насправді про Рудківський дендропарк, начебто на деяких тутешніх вербах і справді так є. Стверджувати не буду – їдьте у Рудки та перевіряйте.

3. Оброшинський дендропарк

Оброшинський дендропарк так само загальнодержавного значення, розташований за 15 км від Львова у селі Оброшине Пустомитівського району, входить до складу Науково-дослідного інституту землеробства і тваринництва західних областей України. В принципі ви можете протягом одного дня відвідати одразу Оброшинський та Рудківський дендропарки – добиратись так само електричкою Львів – Сянки до станції Оброшине або ж автобусами, які їдуть у напрямку Рудок, якщо автомобілем – це завдання ще простіше. Парк невеликий – площею усього 10 гектарів, однак є одним з найстаріших в Україні – його засновано у 1730 році, а статус дендропарку отримав у 1983 році. Його колекція нараховує 60 видів дерев, серед яких є рідкісні та екзотичні, як дуб звичайний пірамідальної форми, ліріодендрон тюльпановий, клен цукровий, різні види туї, горіхів, липи. А втім, парк цікавий не лише рідкісними деревами – він зроблений у ландшафтному стилі із системою ставків. Поруч із парком є бароковий Палац архієпископів, який датується початком 18 століття – свого часу це була літня резиденція римо-католицьких єпископів Львова.

Як туристичний об’єкт оброшинський дендропарк не дуже відомий – його фасадна частина збереглася більш-менш добре, а от про решту так сказати не можна. Окрім того, тут є невеликий зоопарк – в його колекції переважно водоплавні птахи – на ставках можна побачити кілька видів лебедів, 20 видів гусей, качок, огарів, а в загонах проживають журавлі, фазани, перепели, куріпки, карликові декоративні кури. Також тут є далекосхідні плямисті олені, камерунські вівці, мериноси та карликові вівці з французького острова Уессант. Відвідини зоопарку є обмежені з квітня по жовтень у вихідні.

4. Басівський дендропарк

Басівський дендропарк свій статус отримав выдносно недавно – у 1984 році, хоча, звісно, дерева, які ростуть у ньому набагато старіші. Парк має площу трохи більшу за 15 гектарів, і у ньому під охороною перебуває понад 100 порід та форм чагарників. Басівський дендропарк це один з найкращих способів побути на природі, адже розташований неподалік Львова між селами Лапаївка, Оброшине та Басівка – сюди ви можете вирушити навіть на ровері – така подорож не займе багато часу.

Джерело: afishalviv.net

17.09.2018

Цього тижня парки Львова оброблятимуть від кліщів (графік, перелік)

У середу і четвер, 19-20 вересня, у парках Львова проводитимуть акарицидну обробку від кліщів. Про це Львівському порталу повідомили у відділі екології та природних ресурсів департаменту містобудування міськради.

Відтак у середу, 19 вересня, профілактичну дезінфекцію проводитимуть у таких парках:

Високий замок,

700-річчя Львова,

Замарстинівський,

Снопківський,

Залізна Вода,

зелена зона «Майорівка».

Другий етап обробки від кліщів відбудеться також у четвер, 20 вересня, у таких парках:

парк імені Івана-Павла ІІ,

Личаківський,

Піскові озера,

Горіховий Гай,

Скнилівський

лісопарк «Погулянка».

Відтак львів’ян просять із розумінням віднестись до незручностей, які виникатимуть під час проведення акарицидної обробки, а також утриматись від відвідування перелічених парків протягом 72 годин.

Акарицидну обробку проводять для мінімізації випадків укусів кліщами відвідувачів у міських парках та для запобігання виникнення й розповсюдження вірусного кліщового енцефаліту, хвороби Лайма.

13.09.2018

9 парків України для прогулянок восени

Скоро настане знову осінь, захочеться вибратись з міста та подивитись на барви природи. Рекомендуємо відвідати наступні 9 місць в Україні!

Дендропарк Софіївка

Один з найвідоміших в Україні парків був заснований в 1796 р. власником міста Умані, польським магнатом Станіславом Потоцьким, названий на честь його дружини Софії і подарований їй же на іменини.

Був створений в майже безлісій місцевості, розділеній річкою Кам’янкою, силами кріпаків. На сьогоднішній день це місце щороку відвідує близько 500 тис. людей.

Його площа становить 179 га, і він є пам’яткою ландшафтного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII – першої половини XIX ст. Тут росте понад 3300 різновидів місцевих і екзотичних рослин, серед яких болотний кипарис, сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкго, ялини та інші. А також є безліч старовинних альтанок, містків, фонтанів, павільйонів і тематичних затишних куточків.

Ідеальним часом року для поїздки є весна та осінь. Хоча потрібно брати до уваги, що у свята там завжди дуже багато людей. На вході краще купити путівник, щоб нічого не пропустити.

Дендропарк Олександрія

Другий за кількістю туристів після Софіївського, парк Олександрія був заснований в 1793 р. гетьманом Браніцьким і також названий на честь дружини – Олександри.

Територія парку становить близько 200 га, і в той час він вважався одним з кращих в Європі, завдяки своїм 25 водойм і 2500 видів рослин, привезених з Південної Америки, Китаю і Японії, серед яких червоний дуб, тюльпанове дерево, магнолія Кобус, рододендрон японський та інші.

В основі ландшафтної композиції лежить Велика галявина, від якої розходиться мережа алей з парковою архітектурою і скульптурою. Є колонада з цікавою акустикою – сказане пошепки слово чути на протилежному її боці. А в спеціальному саду, де вирощуються екзотичні плодові та ягідні культури, проводяться екскурсії, дегустації і продаються саджанці.

Національний природній парк “Сколівські Бескиди”

НПП «Сколівські Бескиди» є відносно молодою заповідною територією Львівщини – він був створений Указом Президента України 11 лютого 1999 року. Однак традиції природно-заповідної справи на теренах Сколівщини мають більш ніж поважну понад столітню історію. Перші охоронні ліси в регіоні з’явилися близько 1900 року у селі Коростів. А ідея створення резервату об’єктів природи в карпатському регіоні вперше була висунута у 1912 році.

Ліси Карпат дарують прохолоду. Величезні буки, стародавні смереки і ялиці ростуть тут вже більше сотні років. Рідкісні тварини, чарівні водоспади.

В національному парку облаштовано і діють 8 рекреаційних зон: “Павлів потік”, “Водоспад на річці Кам’янка”, “Джершень”, “Колодка”, “Манмальсталь”, “Явори”, “Тустань”, “Дубравка”; 2 туристичні притулки – “Дубина”, “Тустань” – перший із них відповідно до Проєкту громадських ініціатив 2020 року планують реконструювати.

Крім того, для туристів у парку облаштована мережа піших шляхів активного екологічного туризму, до якої входять 8 екологічних стежок загальною протяжністю 29,2 км та 13 еколого-пізнавальні маршрутів загальною протяжністю 114,7 км; веломаршрут Східниця – Славське; автомобільні маршрути Львів – Славське та Східниця – Тисовець.

Ландшафтний парк Буки

Парк новий, був заснований в 1996 р. підприємцем Іваном Сусловим, котрий викупив близько трьох гектарів землі, на яких було звалище.

Тепер на цьому місці знаходиться один з найкрасивіших в Україні парків. У першій його частині є красива дзвіниця Данила і церква Святого Євгенія. А далі розташований фонтан – той самий, що стояв колись на Майдані Незалежності.

Зараз він відреставрований і працює в оточенні безлічі лавок. Далі починається територія самого парку, де є Алея казок для дітей і навіть невеличкий звіринець, населений ведмедями, оленями та іншими тваринами.

Парк Тростянець

Пам’ятник садово-паркового мистецтва середини XIX в. заснований зусиллями і засобами Івана Скоропадського (онука того самого гетьмана) на Чернігівщині.

Для його створення на абсолютно рівній ділянці землі були насипані штучні гори (до 30 м), що нагадують Альпи, а отримані котловани перетворили в ставки. Рослини спершу були звичайними, начебто, ялини і сосни.

Однак незабаром їх трохи розбавили більш рідкісними представниками хвойних – сибірської ялиною і кедром, чорноїю сосною і ялівцем. На даний момент колекція парку налічує понад 620 видів рослин, які ростуть на 200 га землі.

На території частково збереглося кілька флігелів, які зараз реставруються з метою створення готелю і музею. Окрім того, тут похований сам засновник парку.

Парк Шенборна

Один з найкрасивіших парків Закарпаття був відкритий в карпатських лісах в 2013 р. Крім рослин і кельтського саду з календарем друїдів в ньому є сім незвичайних ліхтарів, які символізують дні тижня і 12 мостів, що позначають знаки зодіаку.

У центрі парку розташоване красиве озеро Тур з невеликим острівцем, до якого курсує пліт.

А також працює справжній кам’яний водяний млин. Територією можна покататися в кінних екіпажах, оскільки творці парку намагалися передати атмосферу Австро-Угорської імперії. Про що свідчать Австрійський і Угорський прапори, вивішені на головних воротах.

Парк розташований на території курорту Воєводино, де можна і зупинитися на пару днів.

Краснокутський дендропарк

Один з найстаріших дендропарків України, історія якого налічує понад 200 років. Заснований в кінці XVIII ст. поміщиком І.Н.Каразіним, братом засновника Харківського університету на місці козацького Петропавлівського монастиря (1664 р.).

Подорожуючи по світу, він зібрав і привіз на батьківщину безліч садженців і рідкісного насіння, серед яких гінкго, канадська тополя, платан, ялиця Лоуа, сосна Веймутова, айва японська, горіх чорний. На даний момент парк налічує понад 300 видів різних рослин і входить до складу Краснокутської дослідної станції садівництва.

Тут є кілька озер з лебедями і ажурними мостами, довгі алеї, засаджені віковими деревами і навіть збереглися печери Петропавлівського монастиря.

Правда, вхід в них закритий, але зате можна спуститися в маленьку підземну каплицю, біля входу в яку стоять половецькі кам’яні баби.

Національний парк Синевир

Парк вув створений не так давно, в 1989 р., а своєю назвою зобов’язаний розташованому на його території озеру Синевир – найбільшому озеру Закарпаття, яке знаходиться на висоті майже 1 000 м над рівнем моря.

Глибина озера в деяких місцях доходить до 22 м, проте вода в ньому настільки прозора, що далеко від берега видно форель, плаваючу по дну. До слова, її вилов заборонений. Площа самого парку 40 400 га. На цій території росте понад 900 видів рослин, близько сорока з яких занесені в Червону книгу. А в лісі можна зустріти близько 240 диких звірів.

Крім цього недалеко від Синевира є Музей лісу і сплаву. На березі можна пообідати в ресторані. А по дорозі ще й заїхати на один з найвідоміших водоспадів Шипіт.

Асканія-Нова

Це заповідник, проте побувати на землі, якої жодного разу за всю історію існування не торкався плуг, помилуватися морем ковили і подивитися на диких тварин у вільному доступі варто точно.

Асканія була заснована в 1828 р. герцогом Фрідріхом Ангальт-Кетенським, представником німецької династії Асканієм і спочатку була вівчарської колонією. Її площа 33 тис.га, 75% яких засаджені ковилою. У густих заростях мешкає 7 видів земноводних, 18 ссавців і 270 птахів.

А також зростає близько 480 видів рослин. Тут спокійно можна зустріти табун бізонів, сайгаків, коней Пржевальського, туркменських куланів, верблюдів чи неспішно розгулюючих павичів. А влітку зебр, антилоп і буйволів. На території є зоопарк і дендрологічний парк зі штучними озерами. Під відкритим небом 14 половецьких кам’яних баб (XI-XII ст.).

Відновлено садибу Фальц-Фейна, яку можна подивитися з екскурсією. А за попереднім замовленням з’їздити на фото-сафарі.

19.05.2018

У Львові з’явиться новий парк Кольонія

На сесії Львівської міської ради депутати ухвалили рішення щодо створення парку «Кольонія» та надання «ЛКП «Зелений Львів» дозволу на виготовлення проекту землеустрою ділянки для збереження і використання парку.

Парк розташований на території між вул. А. П’ясецького, вул. Сполучною та вул. Генерала В. Курмановича. Він перебуває у зоні Р-3 ー зоні озеленених територій загального користування. Загальна площа ー 2,5 га.

У пояснювальній записці до проекту зазначено, що назва парку «Кольонія» є історичною, адже територія, на якій сьогодні розташований парк, до 1930 року перебувала за межами міста Львова (історичне село Сигнівка). Історичні довідки доводять, що Сигнівка є найбільшою в околицях Львова німецькою колонією, закладеною у 1880 році для 24 сімей з Німеччини, яка потім значно збільшилася.

За іншою версією, на території цих історичних сіл знаходився потужний залізничний вузол. Для якісного забезпечення функціонування залізниці земельні ділянки зазначеної території резервувалися для проживання працівників, які обслуговували залізницю. Відповідно, утворилося поселення, яке в народі отримало назву – «Залізнична кольонія» (на місцевому діалекті). За плином часу з назви поселення випало слово «залізнична», а озеленену територію в межах цього поселення стали називати парком «Кольонія».

04.05.2018

На ремонт доріжок у парку імені Папи Івана Павла ІІ виділили 3 мільйони гривень

Триває підготовка львівських парків до літнього сезону. Робітники ЛКП «Зелений Львів» інтенсивно працюють, зокрема, висаджують нові квіти та реконструюють старі лавки. Про зміни, які заплановані на цей рік у парках міста, розповів директор ЛКП «Зелений Львів» Богдан Москвяк, повідомили у прес-службі ЛМР.

«Ми вже розпочали прибирання у Замарстинівському парку. Далі плануємо зробити капітальний ремонт лавочок на центральній алеї у парку імені Івана Франка, зокрема замінити стару дерев’яну основу на нову. Також хочемо реконструювати Скнилівський парк і парк імені Папи Івана Павла І І. У Стрийському парку вже висаджують квіти вздовж алей та біля оранжереї. У найближчих планах — замінити лавки у сквері на вулиці Ряшівській», — повідомив директор ЛКП «Зелений Львів» Богдан Москвяк.

Також за словами директора департаменту містобудування Сергія Коровайника, на ремонт доріжок у парку імені Папи Івана Павла І І було виділено 3 млн грн.

Нагадаємо, загальна площа міських парків — 1137,55 га, у тому числі об’єктів природно-заповідного фонду — 632,95 га. Це 22 парки та лісопарки Львова: Стрийський парк, Снопківський, Скнилівський, Личаківський, Левандівський, Замарстинівський, парк ім. І. Франка, «Залізна Вода», «Горіховий гай», «Високий Замок», «Піскові озера», «Боднарівка», «700-річчя Львова», «Озеро Левандівське», «Знесіння», «Лісопарк Погулянка», «Білогорща», парк ім. Папи Івана Павла І І, парк ім. І. Виговського, «Кортумова гора», «Майорівка», меморіальний комплекс «Пагорб Слави».

Львівська міська рада просить мешканців міста та гостей берегти вуличні меблі і не знищувати лавки та урни.

01.05.2018

Львів’ян закликають прибирати за собою після відпочинку у міських парках

Відвідувачів міських парків просять звертати увагу на санітарний стан та не залишати не прибраним зони відпочинку. Про це повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

«Погодні умови сприяють збільшенню кількості відвідувачів у міських парках. На жаль, є випадки, коли люди залишають після відпочинку сміття. Просимо усіх бережно ставитись до довкілля та прибирати за собою», — повідомляють у департаменті містобудування ЛМР.

Як уточний директор департаменту містобудування ЛМР Сергій Коровайник, загалом у місті є майже 30 парків та скверів.

«Найближчим часом будуть встановлені нові урни у парку імені Івана Франка. Там буде закуплено майже 80 нових урн. Також нові урни встановлюються під час проведення реконструкції чи ремонтів у парках, зокрема, 700-річчя, Замарстинівському, парку імені Івана Павла ІІ», — додав Сергій Коровайник.

Нагадаємо, недавно парки Львова розпочали обробляти від кліщів.

Департамент містобудування просить мешканців поставитися з розумінням до незручностей, які можуть виникнути під час проведення акарицидної обробки, та утриматися від відвідування згаданих парків протягом 72 годин після її проведення.