Триває підготовка львівських парків до літнього сезону. Робітники ЛКП «Зелений Львів» інтенсивно працюють, зокрема, висаджують нові квіти та реконструюють старі лавки. Про зміни, які заплановані на цей рік у парках міста, розповів директор ЛКП «Зелений Львів» Богдан Москвяк, повідомили у прес-службі ЛМР.
«Ми вже розпочали прибирання у Замарстинівському парку. Далі плануємо зробити капітальний ремонт лавочок на центральній алеї у парку імені Івана Франка, зокрема замінити стару дерев’яну основу на нову. Також хочемо реконструювати Скнилівський парк і парк імені Папи Івана Павла І І. У Стрийському парку вже висаджують квіти вздовж алей та біля оранжереї. У найближчих планах — замінити лавки у сквері на вулиці Ряшівській», — повідомив директор ЛКП «Зелений Львів» Богдан Москвяк.
Також за словами директора департаменту містобудування Сергія Коровайника, на ремонт доріжок у парку імені Папи Івана Павла І І було виділено 3 млн грн.
Нагадаємо, загальна площа міських парків — 1137,55 га, у тому числі об’єктів природно-заповідного фонду — 632,95 га. Це 22 парки та лісопарки Львова: Стрийський парк, Снопківський, Скнилівський, Личаківський, Левандівський, Замарстинівський, парк ім. І. Франка, «Залізна Вода», «Горіховий гай», «Високий Замок», «Піскові озера», «Боднарівка», «700-річчя Львова», «Озеро Левандівське», «Знесіння», «Лісопарк Погулянка», «Білогорща», парк ім. Папи Івана Павла І І, парк ім. І. Виговського, «Кортумова гора», «Майорівка», меморіальний комплекс «Пагорб Слави».
Львівська міська рада просить мешканців міста та гостей берегти вуличні меблі і не знищувати лавки та урни.
Відвідувачів міських парків просять звертати увагу на санітарний стан та не залишати не прибраним зони відпочинку. Про це повідомили у прес-службі Львівської міської ради.
«Погодні умови сприяють збільшенню кількості відвідувачів у міських парках. На жаль, є випадки, коли люди залишають після відпочинку сміття. Просимо усіх бережно ставитись до довкілля та прибирати за собою», — повідомляють у департаменті містобудування ЛМР.
Як уточний директор департаменту містобудування ЛМР Сергій Коровайник, загалом у місті є майже 30 парків та скверів.
«Найближчим часом будуть встановлені нові урни у парку імені Івана Франка. Там буде закуплено майже 80 нових урн. Також нові урни встановлюються під час проведення реконструкції чи ремонтів у парках, зокрема, 700-річчя, Замарстинівському, парку імені Івана Павла ІІ», — додав Сергій Коровайник.
Департамент містобудування просить мешканців поставитися з розумінням до незручностей, які можуть виникнути під час проведення акарицидної обробки, та утриматися від відвідування згаданих парків протягом 72 годин після її проведення.
У сквері «На валах», біля Порохової вежі, почали облаштовувати спеціальний майданчик для гри у петанк. Про це повідомляє Tvoemisto.tv.
Проект є одним із торішніх переможців серед малих проектів Громадського бюджету Львова. На його реалізацію запланували майже 150 тис. грн. Роботи виконуєТзОВ «Леопрестиж».
У результаті на майданчику мають з’явитися вуличні меблі, освітлення, хідники та борти з брусу.
Як розповів у коментарі для Tvoemisto.tv Роман Годунько, спеціаліст управління молоді та спорту ЛМР, наступного тижня роботи на самому майданчику мають завершити: «Лишається ще питання щодо благоустрою дитячого спортивного майданчика. Там треба встановити лавки, які є нестандартними елементами. Маємо зачекати, коли їх виготовлять і встановлять. Це має бути орієнтовно до 10-15-го грудня».
Також він пояснив, чому реалізація проекту відбувається із затримкою. «Враховуючи, що це перший у Львові спеціалізований майданчик для гри у петанк, ми хотіли зібрати усі побажання мешканців, авторів проекту та львів’ян, які грають в цю гру: щодо покриття, розміру поля тощо. Після цього проект певний час проходив експертизу. Це все в сумі зайняло чимало часу», – зазначив Роман Годунько.
Візуалізація із сайту Громадського бюджету Львова
Майданчик для гри в петанк мали облаштувати ще до кінця травня цього року, разом із облаштуванням головної алеї скверу «На валах». Тоді ж там мали створити майданчики для баскетболу та скейт-парк.
Довідка:
Петанк – французька гра, яку зазвичай грають на твердому ґрунті або гравії. Умовами гри є стати на середину обмеженого кола кинути металеві кулі якомога ближче до маленької дерев’яної кулі. Нині у Львові грають три петанк-клуби, у яких налічують приблизно 30 професійних гравців та 60-70 аматорів, які періодично грають.
Місто Лева – музей під відкритим небом, де безліч подій трапилось вперше на теренах сучасної України, і не тільки. Водночас Львів є рекордсменом в Україні за кількістю і збереженістю найстаріших пам’яток.
Парк імені Івана Франка ( кол. Єзуїтський, Поєзуїтський сад, парк імені Т. Костюшка ) найстаріший парк України, відомий з кінця XVI століття.
Поєзуїтський сад ( нині парк Івана Франка ), фото до 1939 р.
До середини XVIII ст. тут господарював орден єзуїтів, доки не був розформований австрійською владою. Цісар Йосиф ІІ, перебуваючи у Львові, подарував цей зелений масив місту. Та без належного догляду парк так здичавів, що міська влада змушена була у 1799 р. продати його підприємцю І. Гехту.
Альтанка – ротонда у парку Франка, фото наших днів
За часів Йогана Гехта , який переоблаштував парк вже ” на французький спосіб “, бачимо регулярну, геометричну – ” французьку ” – структуру паркових алей. Намагаючись зробити парк прибутковим тут побудували ресторан, купальний басейн, каруселі, декілька фонтанів та з десяток альтанок …
Альтанка під час російської окупації Львова 1914 – 1915 рр.
Ротонда ( італ. rotonda, лат. rotundus — круглий ) — кругла в плані споруда, зазвичай увінчана куполом. По периметру ротонди нерідко розташовуються колони. Форму ротонди мають давньогрецькі толоси, деякі давньоримські храми ( наприклад Пантеон ) та мавзолеї, баптистерії, окремі християнські церкви ( переважно романського стилю, епохи Відродження та в стилі класицизму ), зали, а також з XVIII ст. — паркові павільйони ( або ж, власне, паркові альтанки ).
Альтанка – ротонда у парку Франка, фото наших днів
До наших днів, у парку Франка, збереглася лише одна – з античними колонами, у так званому доричному стилі. Цю граціозну альтану – ротонду, що знаходиться у самому серці парку, було споруджено у 1835 році.
Альтанка виконувала тоді, навіть краще ніж сьогодні, усі основні функції такого роду споруд : відпочинок, тінь, захист від дощу, чудовий краєвид, який нині перекриває монумент І. Франка, часто тут грав військовий оркестр, розважаючи містян … Ця альтанка була і залишається найбільш привабливою прикрасою давнього парку …
Ілюмінована альтанка у часи міжвоєння, фото 1930 – х рр.
На жаль, нинішний стан ротонди, яка цього року відсвяткує 180 років, бажає залишитись кращим … Стеля тріскає і обсипається, колони зписані графіті, декоративна ліпнина на карнизах збита…Схоже, залишається сподіватись на небайдужих, оскільки існує загроза втратити чергову пам’ятку архітектури.
Львів’янин Сергій Козак опублікував на каналі YouTube зняте з квадрокоптера відео парку Знесіння та його околиць. Політ над мальовничими пагорбами розпочинається з вулиці Личаківської та церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Розгортаються Високий замок, Лиса гора, церква Вознесіння Господнього та інше. Відеозйомка захоплює!
Зовсім недавно ми також публікували відеозйомку центральної частини Сихова з висоти, відзняте цим ж автором.
Осінь у Львові — прекрасна. Ловіть добірку місць, де Ви сповна насолодитесь пейзажами осіннього міста.
Стрийський парк. Цей парк недаремно заслужив звання улюбленого місця відпочинку львів’ян. Восени тут особливо гарно. Один із найстаріших та найгарніших парків Львова, пам’ятка садово-паркового мистецтва національного значення. Розташований у місцевості Софіївка Галицького району. Вважався найгарнішим парком міжвоєнної Польщі. У Стрийському парку налічується понад 200 видів дерев і рослин.
Неподалік від головних воріт розташований ставок з лебедями. У парку є також спортивні корпуси Львівської політехніки, головний корпус Української академії дизайну, кінотеатр «Львів», три ресторани, Львівська торгово-промислова палата, бібліотека № 18, дитяча залізниця.
Парк імені Івана Франка. Затишні алеї парку — чудове місце для прогулянок удвох чи роздумів на самоті.
Один з центральних парків Львова, розташований перед головним корпусом університету ім. Івана Франка (будівля колишнього Галицького сейму). Вважається найстарішим міським парком в Україні. Деревостан у парку представлений багатовіковими деревами, висадженими у 1855—1890 роках.
Вулиця Ужгородська
Ужгородська з’єднує центр міста із вулицею Замковою, яка веде на «Високий замок». А ще тут є дворик з іграшками, який став своєрідною туристичною візитівкою цієї частини міста.
«Високий замок»
Якщо ви опинились на Ужгородській, не полінуйтесь підійнятись на «Високий замок». Тут є дві тераси, з яких можна спостерігати неймовірні панорами Львова.
Сквер та парк імені Івана Павла ІІ
Невеличкий сквер на Сихові, поруч з храмом Різдва Пресвятої Богородиці, уже встиг стати улюбленою локацією для прогулянок сихівчан.
Парк імені Івана Павла ІІ знаходиться неподалік церкви і вважається чудовим місцем для духовного й активного відпочинків. У сучасному світі надто багато галасу та шуму, особливо – у місті. Тож знайти спокійне місце, де можна відпочити, дуже важко. Входів у цей парк є 8, але головний вхід розміщений збоку проспекту Червоної Калини.
Парк духовної культури імені Івана Павла II неподалік
Національний лісотехнічний університет України
Прогулянки на свіжому повітрі в таку краси – це просто ковток натхнення на наступні дні та запас енергії на зимні вечори. Лісотехнічний університет на території Львова має дві ділянки, відведені під ботанічний сад. Перша – на вул. Генерала Чупринки, 103, а друга – на вул. Ольги Кобилянської, 1.
Власне ботанічний сад Національного лісотехнічного університету України — це дендропарк, розташований між вулицею Чупринки і вулицею Природною. Тут розташовано головний корпус навчального закладу, в якому колись було Руське педагогічне товариство.
Парк «Знесіння» і Шевченківський гай
Якщо ви ніколи не були тут, осінь — прекрасна нагода це виправити.
Рельєф парку представлений львівськими лісистими пагорбами: Стефана, Льва (Лиса або Піщана), Баба (Рід), Хомець. Територія парку розташована неподалік від Головного європейського вододілу, що розділяє Балтійське та Чорне моря. У парку протікають Глибокий і Кривчицький струмки, потік Хомець (усі — притоки Полтви). На території парку можна побачити рідкісні степові рослини, відслонення пісковиків та вапняків міоцену зі скам’янілими залишками морської фауни, вкриті лісом горби, долини з озерами і струмками.
Територія парку належить до категорії земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького
Окрім чудових пейзажів, тут майже кожного вікенду проводять різноманітні заходи та фестивалі.
Снопківський парк
Восени тут можна згаяти час, прогулюючись тихими алеями та милуючись красою дерев.
Мережа алей і доріжок прокладена з таким розрахунком, щоб краще розкрити красиві види парку з перспективою на цікаві місця Львова, а також забезпечити максимальну пропускну здатність під час масових заходів на другому за величиною стадіоні міста, до якого ведуть просторі (завширшки 10—12 м) алеї. Знаходиться між вулицями Василя Стуса та Зеленою біля стадіону “Україна”.
Минулого року цей проект став одним із переможців у конкурсі «Громадський бюджет». Тут почалися роботи, тож активісти закликають небайдужих мешканців контролювати їх виконання, повідомляє Львівська газета.
Територія парку «700-річчя» – більше 20 гектарів. Він розташований у густозаселеному районі Львова, однак тут досі не було ані впорядкованих стежок, ані регульованого входу та виходу. Сам же парк більше нагадував лісосмугу.
«Ідея відновити парк зародилася ще кілька років тому, – розповідає Ірина Стахура, котра є членом ініціативної групи «Відродження парку 700-річчя Львова», – Я живу неподалік і бачила, в якому занедбаному стані він перебуває. Тож вирішили своїми ідеями його відродити».
Так поступово небайдужі мешканці об’єдналися. Спочатку вони працювали в проекті «Громади в дії» над облаштуванням головного входу в парк, роботи над яким також зараз тривають. А минулоріч вдалося перемогти у «Громадському бюджеті». Тож парк 700-річчя отримав більше 2,5 мільйонів гривень. Ці гроші витраться на облаштування доріжок.
«Чому саме стежки? Бо з їх появою парк стане гарнішим, тут буде зручно ходити. І це приверне відвідувачів », – пояснює Ірина Стахура.
Тож вже три тижні тут працюють робітники «Облсількомунгоспу». Саме ця фірма виграла тендер на капітальний ремонт парку.
За цей час вони встигли облаштувати половину доріжок. Таким чином з’єднають парк із церквою Йосафата, що на Замарстинівській. Готовими є також дві алеї.
За словами представника підрядника Тараса Цюри, роботу ускладнюють погодні умови, а також торф’яні ґрунти, через які техніка не працює на повну потужність. Однак до кінця року доріжки сподіваються завершити. Цікаво, що на них кладуть не просту плитку, а спеціальну – тактильну.
«На вулицях Торф’яній і Чорновола живе багато незрячих людей. Оскільки ми хотіли, щоб кожен, хто сюди приходить, почувався комфортно, то запланували тактильну плитку. Для Львова це не новинка. Така ж встановлена на проспекті Свободи перед пішохідними переходами», – каже Ірина Стахура.
Тактильна плитка має крапочки, які сигналізують незрячим знак «Стоп» і лінії, які позначають напрямок руху.
Загалом на цілковите відновлення парку потрібно близько 20 мільйонів гривень. Тож активісти збирались подаватись на конкурс «Громадського бюджету» знову. Зокрема, тут хочуть облаштувати 4 дитячі та 2 спортивні майданчики, футбольне поле зі штучним покриттям, відпочинкову зону, майданчик для вигулу собак, громадські вбиральні.
За словами мера Львова Андрія Садового завершити оновлення парку сподіваються до кінця 2018 року.
«Роботи триватимуть цього і наступного року. Ми отримаємо у Львові ще один красивий парк, де зможуть відпочивати мешканці усіх тих вулиць», – сказав міський голова.
Підрядника контролює Управління екології Львівської міської ради, яке є замовником та розпорядником коштів. Однак ініціатори проекту закликають усіх небайдужих також наглядати за процесом. Адже так львів’яни на практиці розуміють, що їх голос є важливим не лише віртуально.
«Ідея відродження парку 700 річчя об’єднала мешканців. Вони зуміли створити ініціативну групу, підготувати проект та провести хорошу інформаційну кампанію під час голосування. Власне саме завдяки цьому вони ввійшли в четвірку великих проектів-переможців «Громадського бюджету» серед 100 інших проектів і показали, що екологічним громадським ініціативам цілком під силу конкурувати з шкільними проектами. Зараз ініціативна група активно контролює хід виконання робіт і це дає впевненість що проект буде успішно реалізовано», – прокоментував «Львівській газеті» начальник відділу громадського партнерства ЛМР Орест Файфурка.
Повертають до життя парк «700-річчя Львова». Проект реконструкції – один із минулорічних переможців громадського бюджету. Про це повідомляє Zaxid.net.
Парк «700-річчя Львова» заклали у середині минулого століття на торфовищах заплави річки Полтви. Та згодом це місце заросло і стало звичайною лісосмугою. Минулого року місцеві мешканці запропонували проект реконструкції парку і виграли фінансування громадського бюджету.
Світлана Гурняк – львів’янка з ініціативної групи. Разом із чиновниками тепер наглядає за роботою підрядника.
«Ми не хочемо, щоби це був просто контроль мешканців, а щоби справді була співпраця і навіть мешканцям є цікавіше, бо вони реально бачать, що вони на щось можуть впливати. Тобто віртуальний голос в інтернеті перетворюється на щось реальне», – розповіла Світлана Гурняк.
При реконструкції парку беруть до уваги особливі потреби людей. На хідниках встановили тактильну плитку для незрячих.
Від середини серпня підрядник встиг облаштувати доріжки. Роботу ускладнює те, що навколо торфовий ґрунт.
«Проклали доріжки, прокладаємо всюди футляри під електричну мережу, яка передбачає собою пізніше заміну електроопор, які мають освітлюватися. Усі наступні роботи будуть уже наступного року», – розповів підрядник Тарас Цюра.
У парку також з’являться спортивний майданчик, футбольне поле, вбиральні і місце для вигулу собак.
«Цього року запланована частка фінансування 2,5 млн грн і наступний рік відповідно будемо реалізовувати решта етапів проекту», – розповів Юрій Лукашевський, начальник управління «Секретаріат ради».
Коштів на ремонт наступного року обіцяють значно більше.
«Плануємо інвестувати орієнтовно більше 18 млн грн. Роботи на цей і наступний рік дуже багато, але що мені приємно, що ми отримаємо у Львові ще один красивий парк, де можуть відпочивати мешканці всіх тих вулиць, тому що територія парку – понад 20 гектарів», – розповів міський голова Львова Андрій Садовий.
Нагадаємо, реконструкцію парку розпочали 14 серпня. Капітальний ремонт проведе ТОВ НВО «Облсількомунгосп». Повністю відновити парк планують до кінця 2018 року.
Понад 140 років тому, у 1877 р., інспектором львівських парків Арнольдом Рьорінґом був спроектований один з найгарніших парків тогочасної Європи — парк Кілінського (сучасний Стрийський парк). І до сьогодні він залишається найчарівнішим у Львові, тож Фотографії Старого Львова пропонують вам 20 цікавих фактів з його історії.
1. Стрийський парк розташований у південній частині Львова між вулицями Стрийською і верхньою частиною Франка на узгір’ях, з яких бере початок потік Сорока. Як писав Іван Крип‘якевич: “Ця околиця в давніх часах складалася з піщаних падм (дюн. – ред.) і крутих ярів та долинок. В нижній частині, від теперішнього пам‘ятника Кілінському до вулиць Стрийської, Домбровського (сучасна Рутковича) й Пулавського (сучасна Паркова), був колись цвинтар, закритий 1823 р. Жодного сліду з нього тепер не зосталося. В горішній частині був австрійський флот”.
Парк Кілінського (Стрийський). З колекції Софії Легін
2. Арнольд Рьорінґ розпланував парк використовуючи природні властивості ландшафту цієї частини міста. Проект парку – з оранжерею, озером та прилеглими квітниками, було розроблено у 1877 р. , а у 1879 р. його розпочали створювати та впорядковувати.
Парк Кілінського (Стрийський), 1907 р. (з колекції Софії Легін)
3. Парк умовно складається з трьох частин: нижньої, верхньої та дитячого сектора. Нижній партер — найстаріша паркова частина – це просторі газони. Тут зосереджені екзоти, декоративні дерева і чагарники. Верхня частина парку – густий лісовий масив, що підступає до липової алеї. Дитячий сектор парку, створений у 1950-1953 рр. на місці пустиря агрономами-садівниками С.М.Капланом та Є.С. Контаром.
Пам’ятник Яну Кілінському, 2017 р.
4. У 1894 р. на нижній терасі парку встановили пам‘ятник одному з керівників повстання під проводом Тадеуша Костюшка Янові Кілінському (автор – скульптор Юліан Марковський). Після встановлення і до 1939 р. парк називали ім’ям Кілінського. За радянської влади пам‘ятник не чіпали. У 2009 р. українські та польські реставратори відновили монумент.
Рекламний плакат Загальної виставки Крайової у Львові, 1894 рік
5. У 1894 p. верхня тераса стала місцем проведення грандіозної, як на галицькі масштаби, Крайової виставки, приуроченої до 100 річниці повстання Тадеуша Костюшка. “Крайова виставка 1894 р. знаходилася в горішній частині парку. Уладжено там фонтани, вечором освітлені різнобарвним світлом, квітники, поставлено ряд павільйонів” – Іван Крип‘якевич. Загальна кількість відвідувачів виставки досягла 1 млн. 150 тис. осіб. За підрахунками, аби повністю оглянути територію виставки, секції і відділи, палаци, павільйони, кав’ярні та цукерні тощо, потрібно було витратити тиждень часу. 7 вересня 1894 року Загальну Крайову виставку відвідав імператор Франц Йосиф I.
Ротонда “Рацлавицької панорами”, 1904 рік
6. До наших днів із споруд Крайової виставки “дожили” лише три: Палац мистецтв(архітектор Ф. Сковрон, скульптор А.Попель), ротонда “Рацлавицької панорами” (архітектор Людвік Рамульт)— зараз тут корпус кафедри фізичної культури Національного Університету «Львівська політехніка», та водонапірна вежа (інженер Міхал Лужецький, проект проф. Захаревича).
Декоративні руїни в Стрийському парку, 1930 р.
7. Руїни замку, які можна побачити в глибині Стрийського парку, насправді є декоративним. Вони були створені у 1894 р. з нагоди Крайової виставки. “У нижній частині парку поставлено тоді штучні руїни, до яких ужито матеріал зі старого мосту над Сорокою й надгробків з цвинтаря”, – Іван Крип‘якевич
Оранжерея в Стрийському парку, 2017 р.
8. Оранжерея, яка знаходиться поруч пам‘ятника Кілінському, була збудована у 1895 р.
9. “Згадати ще треба, що в парку від сторони Стрийської вулиці з 1890-х років був невеликий звіринець, де показувано вовка, лиса і вірла; потім була пара ведмедів”, – Іван Крип‘якевич.
Головний вхід до Військової виставки у Стрийському парку. Фото 1916-1918 рр.
10. У 1906 та 1911 рр. на повиставкових територіях проводилися Ярмарки крайових виробів, а влітку 1916 р. – Військова виставка Другої австоро-угорської армії, яка запам‘яталася павільйонами, оздобленими березовими колодами, та пам‘ятником її командувачу австрійському генералу Едварду Бьом-Ермоллі (скульптор Лайош Лукачі).
Парк Кілінського (Стрийський), 1911 р. (з колекції Софії Легін)
11. “Під час великої війни (Першої світової) у Стрийському парку поліг при повітряній катастрофі австрійський летун, його могила була коло Палати мистецтв. В листопаді 1918 р. були тут могилки українських стрільців, що полягли у бою. Їх ексгумовано і перенесено на цвинтар”, – Іван Крип’якевич.
Вигляд з літака на парк Кілінського (Стрийський парк) та Східні Торги. Листівка 1921 р.
12. З 1921 р. на території Галицької крайової виставки стали проводити щорічні міжнародні ярмарки – “Східні торги”, участь у яких взяли близько 23 країн.
13. Джерело, над яким встановлено барельєф Котигорошка, який бореться із змієм (виготовлений у 1950-х рр. студентами Львівського інституту декоративного і прикладного мистецтва), є подякою А.Рьорінґу, про що свідчить відповідна таблиця: “Арнольду Рьорінґу — засновнику львівських парків”.
14. Поруч озера з лебедями та скульптурою русалки (скульптор Я.Мотика) з 1961 р. росте верба Т.Шевченка. Гілка, з якої виросло дерево, була привезена делегацією українських письменників з казахских степів. Її урочисто було висаджено в парку в соту річницю похорону Т.Шевченка на Чернечій горі в Каневі.
15. У 1950-х рр. у Стрийському парку з боку вул. Паркової будується вхідна арка (архітектор Генріх Швецько-Вінецький), проводиться перебудова колишніх “Палацу мистецтв” та ротонди “Рацлавицької панорами” на спортивні об’єкти.
16. У 1953 р. львівські залізничники збудували у Стрийському парку дитячу залізницю. За основу взята під‘їздна трамвайна колія, що у 1927 р. вела на східні горби до Персенківки. По ній у 20-х роках ХХ ст. доставлялися матеріали і товари до Східних Торгів.
Дитяча залізниця “Мала Львівська”, 1962 р. (з колекції Романа Метельського)
17. У 1956 р. в декількох реконструйованих павільйонах “Східних торгів” проводилася виставка, присвячена 700-річчю Львова. А в 1967 р. тут організували виставку до 50-річчя Жовтневої революції. Основну експозицію розгорнули у павільйоні “Підкова”, який у 1990 р. згорів.
Пам’ятник першому футбольному матчу в Україні на теренах Стрийського парку. Фото 2015 року
18. У 1930-х роках у центрі “Підкови” встановили антени “Львівського радіо”. Сьогодні на цьому місці стоїть пам‘ятник “Львів — батьківщина українського футболу” з написом: на цьому місці 14 липня 1894 р. львівський “Сокіл”, премігши команду Кракова, започаткував літопис українського футболу”. З другого боку – “На цьому місці з 1911 до 1939 р. на стадіоні “Сокола-Батька” тренувалася та проводила матчі футбольна команда стортивного товариства “Україна”. Хоча насправді стадіон “Сокола-Батька” був розташований на 400 м. далі від місця встановлення йому пам‘ятника. Та й напис про перший матч між командами польських товариств “Сокіл” зі Львова та Кракова варто було б подати не як початок “літопису українського футболу”, а як про перший матч на території України.
Фонтан Івасик Телесик, 2017 р.
19. У павільйоні науки і техніки у 1960-х рр. влаштували перший у місті широкоформатний кінотеатр “Львів”. Тоді ж встановили фонтан “Івасик Телесик” (скульптор Роман Чайка). У 2011 р. цей фонтан реставрували.
20. Серед екзотів та декоративних насаджень у Стрийському парку росте й реліктова рослина — гінкго дволопатеве. В палеогеновий період вона була поширена в Європі та Азії, а тепер зустрічається тільки в парках і ботанічних садах.
14. Поруч озера з лебедями та скульптурою русалки (скульптор Я.Мотика) з 1961 р. росте верба Т.Шевченка. Гілка, з якої виросло дерево, була привезена делегацією українських письменників з казахских степів. Її урочисто було висаджено в парку в соту річницю похорону Т.Шевченка на Чернечій горі в Каневі.
