Нацбанк дозволив здавати зношені банкноти в касах усіх банків

Нацбанк дозволив всім українським банкам приймати і передавати для дослідження в центробанк сильно зношені банкноти. Відповідні норми містить постанову правління НБУ №114 від 31 липня, яке вступає в силу з 1 вересня.

Постановою уточнено визначення ряду ознак зносу і пошкодження банкнот.

При цьому НБУ дозволив приймати і передавати значно зношені банкноти для дослідження в центральний банк всім банкам, а не тільки уповноваженим.

Також Нацбанк поширив на інкасаторські компанії вимоги, які раніше виконували тільки банки і які стосуються вилучення і передачі сумнівних банкнот для проведення досліджень в Національний банк, а також вилучення і передачі банкнот, забарвлених спеціальним розчином внаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, в правоохоронні органи.

НБУ ввів нову вимогу щодо організації та проведення банками і інкасаторської компанії навчальних заходів з метою підвищення рівня знань працівників, які працюють з готівкою, про ознаки справжності і платіжності банкнот (монет) національної валюти.

У той же час постановою скасована норма про розсилку банкам Національним банком плакатів і буклетів з описом банкнот (монет), оскільки на сторінках офіційного інтернет-представництва регулятора розміщується їх електронна версія.

Я запитав у президента, чи повинен звільнитись, він відповів “так” — ексголова НБУ Смолій

Ексголова НБУ Яків Смолій підтвердив, що зустрічався із президентом Володимиром Зеленським щоб узгодити процедуру відставку та розкрив деталі спілкування.

Про це він розповів у інтерв’ю lb.ua.

“Після засідання Національної ради реформ, 30 червня, в мене була зустріч з президентом. Під час цієї розмов я зрозумів, що маю запитати в президента, чи повинен звільнитись. Він відповів “так”.

Смолій спростував інформацію, про те що однієї з ключових причин звільнення була позиція щодо облікової ставки.

“На цих зустрічах 30-го і 1-го ми не обговорювали жодних причин, критеріїв. Це була абсолютно спокійна розмова. Зрозумійте правильно, не було зі сторони президента такого, щоб він сказав: пиши заяву, йди, ти мені набрид. Я з контексту зрозумів, що маю звільнитися”, – каже ексголова НБУ.

Смолій прийняв рішення про звільнення одразу після розмови із Зеленським, щоб Рада змогла обрати нового голову до канікул.

“…Ми абсолютно виважено обговорили з президентом, як і коли повинен відбуватися процес звільнення голови центрального банку, весь процес переходу, адже це важливо. Я запитав: “Коли ви хочете це зробити? На цій сесії ВР чи восени?”.

Президент сказав, що на цій. Залишалося три робочих дні, наступний тиждень був не сесійний. Важливо, щоб нового голову призначили до того, як Рада піде на канікули (17 липня – ред.), щоб не було великого розриву (між звільненням і призначенням нового очільника НБУ, – ред.) Тому я зобов’язаний сказати всій спільноті, що 30 червня по обіді в нас була розмова з президентом, а 1 липня я подав заяву”, – додав Смолій.

Зеленський не бачить необхідності стримувати курс гривні

Президент Володимир Зеленський заявив, що не бачить необхідності стримувати курс гривні після відставки голови НБУ Якова Смолія.

Про це він повідомив на брифінгу під час перебування в місті Южному Одеської області.

«Важелі для стримування курсу гривні всім відомі. Я не бачу, що вони повинні змінюватися. Я зараз не бачу, що ми щось повинні стримувати, якщо чесно. Це така дискусія, тонка. Ми можемо з вами про це говорити, про моє особисте ставлення: чи повинні ми стримувати, чи не повинні, чи ми все-таки в ринкових умовах», – заявив Зеленський.

За словами президента, керівники банків, із якими він мав зустрічі, «всі достатньо спокійно сприймають звільнення голови Нацбанку».

«Всі не бачать якихось ризиків… Усі багато разів казали, що долар завтра буде 100 гривень. Я думаю, що це якась фантастика», – сказав Зеленський.

Під час цього ж брифінгу президент заявив, що Офіс президента не чинив тиск на Якова Смолія, та запевнив, що мав хороші відносини із ексочільником Національного банку України.

 

Які гривневі банкноти найпопулярніші серед українців – статистика НБУ

У готівковому обігу країни станом на 1 жовтня 2019 року перебувало готівки на загальну суму 391,0 млрд грн, зокрема банкнот – 388,4 млрд грн (2,8 млрд шт.) та монет – 2,5 млрд грн (13,3 млрд шт.), йдеться у статистиці від НБУ.

Порівняно з початком року готівка в обігу зменшилася на 9,1 млрд грн (або на 2,3%). Така тенденція пов’язана, у тому числі, зі стабільним трендом на зростання популярності безготівкових розрахунків.

За перші 10 днів жовтня з обігу повернулося майже 5 млн штук монет дрібних номіналів внаслідок їх вилучення з обігу із 1 жовтня 2019 року. Загалом у обігу станом на 1 жовтня перебувало близько 5,7 млрд штук таких монет.

Найпопулярнішими банкнотами є 200 гривень, 1 гривня і 500 гривень. Найпопулярнішою монетою – 10 копійок.

Нагадаємо, що з 1 жовтня цього року монети номіналами 1, 2 та 5 копійок перестали бути засобом платежу. Впродовж року їх можна безкоштовно та без обмежень обмінювати в усіх відділеннях українських банків.

Нагадаємо, Національний банк України вводить в обіг нову банкноту номіналом 1000 гривень з 25 жовтня 2019 року. Вона стане найбільш платоспроможною банкнотою в Україні.

Банкнота буде блакитного кольору, на лицьовій стороні банкноти буде зображено портрет Володимир Вернадського, а на іншій будівля Національної академії наук України.

Що можна було придбати за 10 гривень в 1996 році

Із здобуттям Незалежності в Україні була введена тимчасова грошова одиниця «карбованець», яка проіснувала недовго. Вже у 1996 році з’явилася нова купюра – гривня. На початку свого шляху гривня була міцною валютою, однак за роки в результаті девальвації досить сильно знецінилася. Фінансові кризи та політична нестабільність сильно вдаряли по нацвалюті.

Це були складні часи, та більшість товару народного споживання було в дефіциті. Тому не варто порівнювати з сьогоденням. Що можна було купити за десять гривень на початку існування валюти (за даними НБУ), розповідає Промисловий Портал.

Зауважимо, що середньорічна зарплата в Україні у 1996 році була 125 гривень або 68 доларів на той момент. Тільки вдумайтесь в ці цифри.

Один батон коштував тоді 32 копійки, на десять гривень можна було купити 31 батон.

Літр молока мав вартість 90 копійок, на десять гривень можна було дозволити 11 літрів молока.

Півлітра сметани в 1996 році коштували 1,5 гривні. На десять гривень отримуємо 3,3 літра.

Кілограм м’яса коштував тоді 4 гривні, а значить маючи десять гривень ви могли купити 2,5 кілограма м’яса.

Кілограм вареної ковбаси коштував майже 5 гривень, а за десять гривень виходило цілих два кіло.

Одна 200-грамова упаковка масла коштувала гривню. На десять гривень виходило 10 таких упаковок, тобто 2 кілограми масла.

Літр рафінованої соняшникової олії коштував 1,8 гривні, і на десять гривень, відповідно, його можна було купити 5,5 літрів.

Кілограм гречки коштував 60 копійок. За десять гривень можна було купити 16,5 кілограмів крупи.

Кіло картоплі в 1996 році коштував 30 копійок, а на десятку виходило 33 кілограми.

Кілограм моркви був по 1 гривні. Нескладно порахувати, що на десять гривень виходило 10 кілограмів.

Кілограм цукру був по 70 копійок. За десять гривень ви могли б купити приблизно 14 кілограмів цукрового піску.




Один кілограм солі мав ціну 30 копійок. Відповідно за десять гривень виходило 33 кілограми.

Упаковка чаю (200 г) коштувала 4 гривні. У загальній сумі на десять гривень можна було купити 500 грамів чаю.

Плитка шоколаду (100 г) мала ціну 80 копійок. На десять виходило 12 плиток шоколаду.

Шпроти в 1996 коштували 1,5 гривні. На 10 гривень сумарно виходило 6 – 7 банок.

Літр горілки коштував тоді 3,4 гривні, а на десятку виходило майже три літри горілки.

Літр бензину коштував 60 копійок. На десять гривень виходило 16,5 літрів бензину.

Щоб оплатити місячну оренду комунальних послуг, проживаючи в однокімнатній квартирі, потрібно було мати 20 гривень.

Один долар тоді коштував 1,7 – 2 гривні.

Ось таке було співвідношення між цінами та зарплатою в 1996 році.

НБУ починає вилучення з обігу ще однієї монети

З 1 жовтня монети номіналом 25 копійок будуть поступово вилучатися

Національний банк з 1 жовтня 2019 року почне поступове вилучення з обігу монети номіналом 25 копійок. Про це на брифінгу сказав заступник глави НБУ Сергій Холод.

Як зазначив Холод, на відміну від монет 1, 2 і 5 копійок, монети номіналом 25 копійок поки залишатимуться в обігу і ними можна буде розраховуватися.

“Але ті монети номіналом 25 копійок, які будуть потрапляти в банки, не будуть повертатися назад в обіг і поступово їх буде ставати все менше”, – скзав він.

Нагадаємо, дрібні монети 1, 2 і 5 копійок перестануть бути платіжним засобом в Україні з 1 жовтня 2019 року. З цієї дати монети не будуть приймати під час розрахунків за товари та послуги, а НБУ почне вилучати ці монети з готівкового обігу. В той же час громадяни зможуть без обмежень і безкоштовно обміняти ці монети на монети та банкноти інших номіналів протягом наступних трьох років.

ДФС назвала вісім основних змін у валютному регулюванні

З 7 лютого 2019 року запрацює нова система валютного регулювання разом із введенням в дію Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції». Вона складається з восьми основних постанов Правління Національного банку, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання.

Дорожня карта валютної лібералізації розроблена Національним банком разом з експертами Міжнародного валютного фонду та передбачає суттєву лібералізацію валютного ринку. Мова йде про покрокове зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки законодавчих актів, спрямованих на підвищення якості регулювання фінансового ринку та попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни.

Цілі валютної лібералізації

• Лібералізація валютного ринку передбачає покрокове зняття всіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні.

• Буде прийнято низку законодавчих актів, спрямованих на підвищення якості регулювання фінансового ринку та попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни.

• Дорожню карту валютної лібералізації розробив Нацбанк разом з експертами МВФ.

8 змін у валютному регулюванні:

• Збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами зі 180 до 365 днів.

• Скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн.

• Скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції та запроваджується система е-лімітів (для здійснення господарської діяльності юридичній особі не більше 2 млн. євро протягом календарного року).

• Скасовується процедура реєстрації резидентами в НБУ зовнішніх запозичень.

• Скасовуються спеціальні санкції за порушення строків розрахунків (індивідуальний режим ліцензування та призупинення зовнішньоекономічної діяльності).

• Скасовується щоквартальне декларування валютних цінностей, доходів та майна, що знаходяться за межами України.

• Дозволяється вільне використання резидентами рахунків в іноземних фінансових установах та здійснення через такі рахунки валютних операцій, крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки.

• Дозволяється здійснення операцій за рахунками в українських фінустановах юридичних осіб-нерезидентів.

Які норми залишаються в силі

• Валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства здійснюватиме ДФС.

• Фінансова санкція за порушення строків розрахунків залишається незмінною.

• Збережено обов’язок продажу на валютному ринку надходжень в іноземній валюті.

• Також банки зобов’язані продати валюту у разі її купівлі та невикористання валюти за призначенням, як було зазначено при її купівлі, а також у разі повернення резиденту передплати від нерезидента.

Нацбанк випустить сувенірну банкноту часів УНР

Придбати сувенірну банкноту можна буде з 17 грудня, пише Tvoemisto.tv.

Національний банк України 17 грудня випустить сувенірну неплатіжну банкноту, яка відтворює дизайн української банкноти номінальною вартістю 100 гривень, введеної в обіг 17 жовтня 1918 року. Про це повідомляє прес-служба банку.

Банкнота «100 гривень» створена з нагоди відзначення 100-річчя подій Української революції 1917–1921 рр. і введення в обіг перших українських паперових грошей.  Вона виготовлена на папері з водяним знаком (зображення тризуба). Її розміри: 80 × 170 мм. Тираж – 100 000 штук (у тому числі 50 000 штук у сувенірній упаковці).

Основне зображення лицьового боку – банкнота 1918 року номіналом 100 гривень, ліворуч від якої написи: «Не є платіжним засобом» (вертикальний напис), «Україна» (угорі), «До подій Української революції 1917-1921» (унизу); тризуб – історичний символ, який розташований на банкноті 1918 року; рік друкування банкноти – 2018. Ліворуч від основного зображення унизу – оптично-змінне зображення «100 років», колір якого під час зміни кута нахилу банкноти змінюється від золотистого до зеленого. Стилізовані зображення українських прапорів під дією ультрафіолетових променів набувають жовто-блакитного світіння.

Фото НБУ

Над дизайном сувенірної банкноти працювали художники Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук. Придбати її можна з 17 грудня в пунктах продажу відділу касових операцій та реалізації нумізматичної продукції, відділів грошового обігу Департаменту грошового обігу Національного банку України в регіонах, банків-дистриб’юторів. Крім того, з 17 грудня можна буде придбати сувенірну монету 5 гриіень, присвячену новорічним святам.

Довідка.

Навесні 1918 року український уряд ухвалив рішення змінити назву вітчизняних грошей із «карбованців» на «гривні. Таким чином, за доби Центральної Ради в Україні почала діяти національна грошова система.

Найціннішою з мистецького погляду була купюра номіналом 100 гривень, розроблена і виконана Георгієм Нарбутом, на якій зображено великий пишний вінок із квітів, плодів, овочів, пшениці. Обабіч стоять жінка в національному вбранні зі снопом пшениці та серпом у руці і чоловік у фартуху, що спирається на молот, обвитий лавром. Написи зворотного боку включено у великий картуш із рослинно-плодового орнаменту, а по боках – декоративні колони. Увінчує всю композицію тризуб, обрамлений лавровим вінком.

Як заокруглюватимуть суми у чеку після зникнення 1, 2, 5 та 25 копійок?

Із 1 липня при оплаті товару чи послуги готівкою, загальну суму в чеку округлюватимуть за затвердженими правилами.

Національний банк України затвердив правила округлення суми готівкових розрахунків у чеку, які наберуть чинності з 1 липня 2018 роки, внаслідок після припинення додаткового карбування монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок. Про це інформує прес-служба НБУ.

Відповідно до постанови НБУ «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів», у випадку відсутності монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок, у чеках заокруглюватимуть загальну суму за такими правилами:

  • сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;
  • сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

Водночас у Нацбанку запевняють, що не вилучатимуть наявні в обігу монети, однак й не карбуватимуть нових, що дасть змогу з часом повністю позбутися монет дрібних номіналів.

Нагадаємо, в Україні замінять банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень на монети. У НБУ показали, який вигляд матимуть оновлені монети. Планове оновлення національної валюти розпочали з 100-гривневої банкноти зразка 2014 року, яку ввели у обіг у березні 2015 року.

НБУ представив нові монети номіналом від 1 до 10 грн

Національний банк України відповідно до політики оптимізації готівкового обігу України презентував нові обігові монети номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень.

Новину повідомляє прес-служба НБУ.

Ці монети з часом замінять банкноти відповідних номіналів, що зараз перебувають в обігу.

Уводитися в обіг нові обігові монети будуть поетапно:

  • перший етап – 27 квітня 2018 року будуть введені в обіг монети номінальною вартістю 1 і 2 гривні.
  • другий етап відбудеться пізніше, монети номінальною вартістю 5 і 10 гривні вводитимуться в обіг у 2019 – 2020 роках (точну дату Національний банк повідомить додатково).

Українці зможуть розраховуватися одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіналів необмежений період часу – доки монети поступово не замістять банкноти в обігу. Тобто паперові гроші номіналом 1, 2, 5 і 10 гривні будуть в обігу паралельно з металевими, до останньої паперової гривні.

Вилучати з обігу банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень Національний банк не буде, але припинить друкувати ці банкноти та додатково поповнювати ними грошовий обіг.

Причини та переваги


“Національний банк України відповідає за емісію національної валюти та організовує готівковий обіг. Це положення Закону про Національний банк. Частиною цього завдання є оптимізація готівкового обігу, спрямована на підвищення зручності та скорочення суспільних витрат на його реалізацію”, – наголосив в. о. Голови Національного банку України Яків Смолій.

Він пояснив, що заміна банкнот на монети дасть можливість досягти оптимального співвідношення між якістю та кількістю банкнот і монет в обігу, що відповідатиме сучасним потребам держави та економіки, а також світовому досвіду: “У міжнародній практиці номінальні ряди мають у середньому 12 номіналів грошових знаків. І ми маємо прагнути до цього”.

Яків Смолій зазначив, що близько 1 млрд гривень зможе заощадити державі така заміна з урахуванням строку служби монет. Адже тривалість життя монет є значно вищою за тривалість життя банкнот. Монети перебувають в обігу близько 20 років, а банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень можуть перебувати в обігу незначний проміжок часу (у середньому близько одного року).

“До цього рішення нас стимулює і розвиток безготівкових розрахунків, зміна купівельної спроможності гривні за останні 20 років та зміни у поведінці споживачів. Розвиток безготівкових розрахунків приводить до зменшення кількості номіналів у номінальних рядах країн світу. І Україна – не виняток. Частка безготівкових розрахунків в Україні з використанням платіжних карток за останні п’ять років зросла більше ніж утричі – до 39% на початок 2018 року (з 12% – станом на початок 2013 року)”, – сказав він.

Досвід свідчить, що таке заміщення відбувається поступово, тож споживачі не відчувають незручностей. Загалом у зв’язку з фізичним зношенням банкнот гривні Національний банк щороку вилучає близько 800 млн штук банкнот усіх номіналів, майже половину з яких (понад 40%) становлять саме банкноти низьких номіналів від 1 до 10 гривень.

Крім того, заміна банкнот низьких номіналів на монети наблизить Україну до практики Європейського Союзу, де існують монети номіналом 1 та 2 євро.

Таку заміну свого часу успішно провели різні країни, наприклад, Угорщина, Чехія, Данія, Японія, Канада, Великобританія, Австралія.

Технічні параметри та дизайн нових монет


Директор Департаменту грошового обігу Національного банку України Віктор Зайвенко проінформував присутніх про технічні характеристики та дизайн нових обігових монет.

“Нові обігові монети матимуть сріблястий колір, будуть невеликими, легкими та зручними для розрахунків, – сказав він. – Працюючи над їх дизайном, ми вирішили бути послідовними та зберегти портрети видатних українських особистостей, які зображені на відповідних банкнотах. На реверсі монети номінальною вартістю 1 гривня зображено портрет князя Володимира Великого; 2 гривні – князя Ярослава Мудрого; 5 гривень – гетьмана Богдана Хмельницького; 10 гривень – гетьмана Івана Мазепи”.

На аверсі всіх монет зображено малий Державний герб України (тризуб), номінал, назву країни-емітента (Україна) в обрамленні давньоруського орнаменту.

Віктор Зайвенко додав, що за кольором і розміром нові монети помітно відрізнятимуться від монет інших номіналів, що допоможе населенню легко визначати номінал.

Також він зазначив, що серед елементів захисту монети, які треба використовувати при візуальному та тактильному контролі її справжності, − дизайн аверсу і реверсу, оформлення гурта (відповідний тип рифлення) та дрібні елементи зображень, які складно відтворити в кустарних умовах.

Під час автоматизованого перерахування монет на спеціальному обладнанні для їх ідентифікації використовуються технічні характеристики – розмір та вага, а також так званий електромагнітний підпис – електронний сигнал, характерний для того чи іншого матеріалу.

Інформацію з детальним описом нових обігових монет буде розміщено на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку України 26 березня цього року.

Оптимізація обігу монет дрібних номіналів


Під час презентації нових обігових монет в. о. Голови Національного банку України Яків Смолій також оголосив, що у рамках продовження політики оптимізації готівкового обігу з 01 липня 2018 року в Україні застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум готівкових розрахунків.

Відповідні норми містяться у Постанові Правління Національного банку України “Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів”, якою передбачається:

1. Національний банк України припиняє карбувати монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок. Водночас усі ці номінали розмінних монет і надалі залишатимуться в обігу. Проте у подальшому готівковий обіг не буде поповнюватися новими монетами зазначених номіналів.

2. Монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок продовжуватимуть виконувати функцію засобу платежу (грошова одиниця України – гривня − і надалі дорівнюватиме 100 копійкам).

3. Для спрощення розрахунків встановлюватимуться правила заокруглення загальної суми покупки:

– сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в сторону зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;

– сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в сторону збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

4. У разі наявності у покупця монет дрібних номіналів він і надалі може ними розраховуватися, а у разі наявності таких монет у продавця, він може видати покупцеві решту цими номіналами.

5. Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься.

6. Населення і надалі зможе використовувати розмінні монети дрібних номіналів, а торговельна мережа – встановлювати маркетингові ціни, які закінчуються на 99 коп.

Застосування правил заокруглення Національний банк погоджено з усіма державними органами. Також відбулися обговорення з банками, представниками сфери торгівлі та послуг, іншою діловою спільнотою, які позитивно поставилися до застосування правил заокруглення.

Ціни від запровадження заокруглення не зміняться, а отже реалізація цієї ініціативи не призведе до подорожчання товарів та послуг. Запровадження правил заокруглення не матиме впливу на інфляцію як прямо, так і опосередковано, оскільки йдеться про правила заокруглення всіх товарів у чеку, а не про ціни на окремі товари.

Підсумовуючи ефект від оголошених рішень Національного банку України, в. о. Голови Національного банку Яків Смолій зазначив: “Якщо екстраполювати ці рішення на сьогоднішню структуру готівки в обігу, з нього зникне майже 47% від загальної кількості монет в обігу – це понад вісім мільярдів монет дрібних номіналів. Водночас, більш ніж один мільярд банкнот буде замінено монетами. Тож середня кількість монет, що припадають на одного українця, скоротиться вдвічі, а банкнот в обігу стане на 40% менше. І цей ефект ми побачимо вже через два-три роки”.

Яків Смолій підкреслив, що ці рішення Національного банку спрямовані на підвищення зручності та спрощення повсякденного використання готівки українцями, а також на стимулювання безготівкових розрахунків у країні.