У Львові презентували проєкт Pinsel.AR – віртуальну галерею зі скульптурами Пінзеля та доповненою реальністю, пише Telegraf.Design.
Йоган Пінзель працював на території україни в середині 18-го століття. Команда Pinsel.AR хотіла переосмислити спадщину скульптора та збільшити увагу громадськості до скульптури, архітектури та мистецтва в цілому.
Wise Cow в проєкті використовували інноваційні методи фотограмметрії, 3D-сканування, віртуальної та доповненої реальності. На даному в Україні не має аналогічної.
Керівник проєкту Григорій Семенчук розповідає, що для створення віртуальної галереї вони відсканували кожну скульптуру з 25 точок на різних рівнях та відстанях і зробили близько 36000 фотографій. Загалом сканування однієї скульптури в середньому зайняло дванадцять годин. Після чого команда обрала відсканований матеріал та фотодані, змоделювала скульптури у 3D та адаптувала їх для використання у віртуальному просторі.
3D-моделі будуть доступні в мобільних додатках, завдяки яким можливо робити віртуальні експозиції в момент, коли відвідувачі наводять смартфон на маркери і бачать скульптури. Також відскановані та відтворені у вигляді 3D-моделей скульптури Пінзеля є у відкритому доступі на сайті проєкту. Біля кожного об’єкту є детальний опис, а також довідкова інформація про автора і хронологія його творчого шляху. Оригінальні україномовні тексти перекладені англійською, німецькою, польською та чеською мовами.
Протягом 2019 року команда обіцяє доповнювати сайт унікальними архівними матеріалами. Найближчим часом вони оновлять галерею та контент (текстові матеріали, описи скульптур, довідку). Надалі заплановано розширення проєкту і сканування скульптур, що знаходяться в музеях у м. Івано-Франківськ та Івано-Франківської області, а також у м. Бучач (Тернопільська область).
Також з’явиться аудіогід українською та англійською мовами — його інтегрують в додаток і на сайт. Аудіогід чеською, польською та німецькою мовами теж планується, але пізніше.
У Львові на площі Маланюка, 6 відкрили громадський музей «Чoрнобиль – пам’ять Львівщини». Відвідувачі можуть побачити давні фото ліквідaторів аварії на електростанції.
Дуже багато таких людей було з Самбірського та Калинівського полку, Львівської національної гвaрдії та мeдиків з різних районів. Також у музеї є книги та одяг ліквідaторів.
Збирали експонати для музею більше року з різних районів.
“Багато пaм’ятних речей нам приносили самі чорнобильці. Бувало, в них залишились фото, техніка, – розповідає організатор Георгій Чліянц. – Я сам чoрнобилець, тому розумію, як болить людей ця історія і як важливо, аби про неї пaм’ятали”.
У приміщенні є 2 кімнати. У одній можна розглянути книги про Чoрнобильську aварію та переглянути старі світлини. У іншій залі серед експонатів є біла робоча форма Георгія Чліянца.
“Я зберіг її, для мене це важливо. Зараз люди можуть побачити та доторкнутись до частинки тієї історії. Привів одяг у порядок та передав у музей. Дуже хочу, щоб так робили всі, хто причетний до тієї трaгедії. не варто тримати речі вдома, їх мають побачити відвідувачі. Зараз експонатів мало, але ми впевнені, що згодом завдяки небайдужим вони збільшаться”.
В Комунальному закладі Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчий музей» (Львів-Винники) з 12 березня відкриється виставка «Врятовані скарби України», на якій буде експонуватися унікальний
Про це повідомив директор К З Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчий музей» Ігор Тимець.
Він поінформував, що 5 березня о 12.00 у Національному заповіднику «Софія Київська», в Будинку митрополита, міністром культури України Євгеном Нищуком, представниками Міністерства культури України та Національного науково-дослідного реставраційного центру України, за участі першого віце-прем’єр-міністра України Степана Кубіва, та мера міста Винники Володимира Квурта, відбудеться урочиста передача меча каролінгського типу Х ст. до Комунального закладу Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчий музей».
Унікальна зброя Х сторіччя оздоблена сріблом і має всі ознаки родинної реліквії, якою, можливо, володів знатний воїн та його нащадки.
«Унікальний взірець середньовічного зброярського мистецтва, знайдений на Львівщині, намагалися нелегально вивезти за межі України, однак на естонській митниці порушників було затримано, а меч «епохи вікінгів» передано на реставрацію в Національний науково-дослідний реставраційний центр України.
Художником-реставратором творів з металу вищої категорії Віктором Голубом були розкриті інкрустовані сріблом деталі ефесу, декоровані прямими та косими хрестами, скандинавською плетінкою та ланцюгами в техніці черні. Такий декор серед відомих каролінгських мечів до сьогодні не зустрічався.
Оздоблення та символіка свідчать про те, що меч міг належати військовій еліті, а характерні втрати срібної інкрустації, деталей декору — що його використовували протягом тривалого часу, можливо, передавали в спадок як реліквію. Тепер ця унікальна річ буде експонуватися в КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей» (Львів-Винники), — розповів Ігор Тимець.
Довідка. Історико-краєзнавчий музей міста Винники створено рішенням Винниківської міської ради першого демократичного скликання в 1991 році. Відкрито постійно діючу експозицію 4 вересня 1994 року, а в 1996 році музей отримав статус обласного.
У центрі Львова на вул. Дудаєва влітку відкрили унікальний Музей фотоілюзій, розповідає Zaxid.net.
Тут є 16 різних локацій, кожна з яких є різною за формою, стилем та емоціями, які має відчути людина, фотографуючись там.
Натрапивши на фото з музею фотоілюзій складається враження, що люди, які їх публікують, побували за кордоном. У Америці, Японії, Еміратах такі музеї притягують любителів нестандартних фото. Люди, використовуючи декорації музеїв, можуть зробити фото у польоті, стати частиною відомих картин, приборкувати диких тварин. Найважливіше – це увімкнути фантазію.
Тут можна і треба торкатись до експонатів, а емоції та фантазія відвідувачів заміняють екскурсоводів. У цьому музеї ви зможете спробувати вибратися з пащі акули, стати частиною картини ван Гога чи навіть застрибнути на спину людині-павуку.
Музей фотоілюзії
Кімнату Еймса можна побачити практичну у будь-якому музеї оптичних ілюзій за кордоном. Це приміщення неправильної форми, яке у першій половині ХХ ст. спроектував американський офтальмолог Альберт Еймс.
З першого погляду кімната Еймса має вигляд звичайної кімнати: підлога, задня стінка та дві бокові стіни. Однак справжня форма кімнати трапецієвидна: нахилені стіни, стеля та підлога, а один з кутів кімнати розташований набагато ближче до спостерігача, ніж інший.
Якщо у цю кімнату, наприклад, заходять двоє дорослих людей, то одна здаватиметься набагато нижчою за іншу. Такий ефект оптичної ілюзії можна отримати, якщо сфотографувати їх з правильного ракурсу.
Музей фотоілюзії
Дивитись на локації цього музею треба через призму фотоапарату чи телефону, адже камера створює ефект оптичної ілюзії, який часом не вдається побачити очима.
Музей фотоілюзії
Графік роботи: музей фотоілюзій розташований на вул. Дудаєва, 14 та працює щодня з 11:00 до 20:00.
Вартість: вхідний квиток для однієї людини коштує 150 грн (при реєстрації на сайті музею 100 грн), за додаткову оплату відвідувачі можуть також замовити професійну зйомку у музеї.
Перші згадки про костел Марії Магдалини, який розташований на вулиці Степана Бандери, 8, датовані ще XVIIст. Він належав домініканцям, але в різні часи будівлю використовували і як жіночу в’язницю, і як спортзал, а зараз тут знаходиться Львівський будинок органної та камерної музики, розповідає Фотографії Старого Львова.
Костел Марії Магдалини, 1906р (джерело фото – polona.pl)
В 1995 році, в часі проведення розкопок, під вівтарною частиною храму, окрім цікавих для дослідників матеріалів, було знайдено справжній скарб – золоті монети, приблизна вартість яких 35 тисяч доларів.
Вівтарна частина костелу Марії Магдалени, 1929р (джерело фото – polona.pl)
У найдавніші часи храм знаходився за межами міських укріплень, а тому ще під час його спорудження він планувався як культова споруда оборонного типу. Про це свідчать товсті мури зокрема вівтаря. Розкопавши підземелля костелу, дослідницька група в складі Миколи Бандівського, Романа Сулика та Юрія Лукомського за ініціативою директора будинку Юліана Винницького та сприяння НТШ натрапили на муровані фундаменти дуже давньої споруди в долівці крипти, що передувала спорудженій на цьому місці апсиді храму.
Знайдена також була кістниця з перепохованими останками восьми осіб, що досі знаходяться в приміщенні костелу.
Фото, надане директором Львівського будинку органної та камерної музики Юліаном Винницьким
Але найважливішою знахідкою став золотий скарб, а саме 26 золотих монет, виявлених в підземеллях 30 березня. Монети знаходились в цупкому матеріалі, вочевидь колись це був гаманець, захований під порогом між двома цеглинами. В самому порозі, скоріш за все як позначка, був забитий цвях.
Тут же був складений акт та опис всіх монет, 31 березня весь скарб в присутності понятих передали старшому оперуповноваженому відділу захисту економіки УВС майорові міліції Кузьові О. М. та складено «Протокол добровільної видачі». Далі монети відправили на пробірно-хімічний аналіз.
З усієї кількості монет двадцять п’ять – номіналом 20 франків і одна десяти франкова. Вага однієї 20-франкової монети – 6,45 грама. Надписи на них свідчать, що карбовані вони були у Франції в період правління Наполеона III та Республіки.
Виготовлені із золота 900-ї проби, жовтий метал, а загальна вага скарбу становить 164.10 грама.
Фахівці оцінили знахідку як важливу пам’ятку історії грошового обігу на західноукраїнських землях другої половини XIX- поч. XXст. Найстаріша монета – 1853 року і найновіша – 1913-го – свідчать про нумізматичну колекцію, що трапляється дуже рідко і не завжди потрапляє до дослідників чи в музеї. Тож монети були передані в Львівський музей історії релігії.
Як зазначив сьогодні археолог, професор, доктор історичних наук Микола Бандрівський для «Фотографій Старого Львова», вочевидь цінні монети навіть не були у вжитку, адже при макрозйомці не було виявлено слідів зношення. «Особа, що заховала монети під час лихоліття Першої світової війни, напевно не мала змоги передати їх комусь іншому. Однак будь-який скарб має знаходитись не тільки в музеї, але і має бути пущений в науку» – вважає дослідник.
«Льодовиковий період» стане першою частиною великої експозиції
Унікальні опудала мамонта та волохатого носорога, які вимерли більше 10 тисяч років тому, незабаром можна буде побачити у Львові. Зараз у Львівському природознавчому музеї завершується їхня реставрація, а музейники готуються до відкриття нової експозиції «Льодовиковий період», яку розмістять на третьому поверсі. Відкриття заплановане на літо. Унікальні знахідки, які потрапили до музею ще у 1907 році, стануть основою невеликої експозиції. Водночас її обіцяють зробити інтерактивною, аби максимально зацікавити дітей.
Нову експозицію створюють за грантові гроші. У 2012 році в житті музею сталася безпрецедентна подія: обійшовши 25 інших музеїв, він переміг у загальнодержавному конкурсі фонду Ріната Ахметова «Розвиток України», оголошеному за напрямком «Динамічна культура». Ставши частиною проекту «Динамічний музей», установа здобула грант у розмірі 10 мільйонів гривень. Ці кошти мали спрямувати на навчання, створення нової експозиції та пристосування приміщення. Музейники створили проект експозиції, відреставрували експозиційні шафи та багато експонатів, однак зробити саму експозицію не встигли, – у 2015 фінансування заморозили і відновили лише нещодавно. Щоправда, якщо у 2012 році грошей мало вистачити на усю експозицію, то сьогодні, через девальвацію гривні, за ті самі гроші можна зробити лише невелику частину.
Зараз у Львівському природознавчому музеї у рамках проекту «Природничий музей: від теорії еволюції життя до практики живого музею» проходить «Мистецтво виживання». Її присвячено пристосуванню тварин до різних середовищ: водного, підземного, повітряного, міського. В колекції є чимало тварин, які живуть у Африці, Центральній та Південній Америці, зокрема броненосець, пангулін, жуки й метелики-гіганти. Початок музеєві заклала колекція опудал графа Дідушицького, котру той подарував місту разом із приміщенням на вулиці Театральній, 18.
Лише за один місяць установа приймає декілька тисяч охочих, – розповідає науковий співробітник музею Тарас Яницький. Запропоновані для огляду експонати складають не більш як п’ять відсотків музейного фонду. Чимало з них – види, які занесено до Червоної книги України, зокрема, пелікан рожевий, орлан білохвіст, осетер балтійський.
Фонди унікального львівського музею налічують 400 000 експонатів. Львів’яни та гості міста мають змогу відвідати виставку щодня, крім понеділка й вівторка, з 11.00 до 18.00. А на «науковому горищі» музею регулярно відбуваються лекції про місцеві рослин і тварин, діє наукова бібліотека.
Зима – чудова пора, щоб завітати в одне із старовинних українських сіл, де все виглядає так, як двісті років тому. Це скансени – живі музеї просто неба, яких в Україні налічується більше десятка.
Тут бережуть багатовікову спадщину традицій зимових календарних свят краю, джерел автентичного фольклору у йорданських піснях, колядках, щедрівках, у маланковому дійстві, танцях, народному музикуванні, костюмах, етнографічній атрибутиці, народних ремеслах.
Національний музей народної архітектури та побуту в Києві (Пирогово)
Це найбільший у Європі музей просто неба. Тут можна побачити всю Україну в мініатюрі: від Слобожанщини до Полісся. Найстаріший експонат музею – хата 1587 року. Вітряки, водяні млини, кузня, колиба, сільська управа, церковно-парафіяльна школа, садиба священика, шинок. Загалом колекція етнографічних експонатів налічує 70 тисяч предметів.
Свята і фестивалі проводяться у «Пирогово» кожних вихідних.
Зима в Пирогово (автор Ашатан)Зима в Пирогово (Київський фотограф Дмитро Бартош)Зима в Пирогово (Київський фотограф Дмитро Бартош)Зима в Пирогово (автор vibas)
Переяслав-Хмельницький музей архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини – перший в Україні музей просто неба, будівництво якого було започатковано в 1964 році. У цьому етно-комплексі представлено українську архітектуру ще з часів пізнього палеоліту. На території близько 30 гектар зібрані експонати різних часів і культур. 11 дерев’яних церков та найбільша в Україні колекція млинів. Музей цікавий найдавнішими монументальними кам’яними скульптурами та саркофагами – кам’яними скринями, у яких ховали померлих племена кемі.
Експозиція “Середня Наддніпрянщина”. Лівобережжя. (Автор Марія Верговська)Українська зима, Переяслав-Хмельницький (Автор Антон Петрусь)Українська зима, Переяслав-Хмельницький (Автор Антон Петрусь)
Скансен “Мамаєва Слобода” у Києві
Архітектурний ансамбль комплексу нараховує 98 об’єктів. Цікавою є козацька триверха дерев’яна церква (такі ж були у часи Богдана Хмельницького). За невеличкими озерцями розташувались садиби титаря, козаків-джур, козацького старшини, коваля із кузнею, гончаря із гончарною майстернею, ворожки, шинок єврея-крамаря, а також пасіка та водяний млин.
Музей народної архітектури та побуту у Львові “Шевченківський гай”
Музей вдало поб’єднує мальовничість лісистих пагорбів, відновлену рослинність Карпат і дбайливо перенесені історичні споруди з різних регіонів Західної України. Окремими етнографічними регіонами тут є: Бойківщина, Рівнинне Закарпаття, Лемківщина, Львівщина, Буковина, Покуття, Гуцульщина, Полісся та Волинь. Кожна з хатинок по-своєму гарна: ретельно, до найдрібніших деталей, відтворено давній інтер’єр. Багато тут унікальних старовинних церков.
Шевченківський гай взимкуШевченківський гай взимкуШевченківський гай взимку (vovsad.blogspot.com)
Чернівецький музей народної архітектури та побуту
Вишукана різьба по дереву, унікальний старовинний посуд та надзвичайне барвисте вбрання буковинців. Старовинні вітряки, корчма та кузня. Садиби бідняка, середняка та заможного селянина. Ви здивуєтесь, коли побачите дерев’яний ключ та замок — та ще й отвір для руки, щоб той замок відмикати знадвору!
Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту. Зима. (www.facebook.com/bukovina.ethnomuseum)Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту. Зима. (www.facebook.com/bukovina.ethnomuseum)
Закарпатський музей народної архітектури та побуту
Це один із найперших українських музеїв просто неба (з 1970 року). Планування експозиції справді відповідає географічній карті Закарпаття. На невеличких вуличках ви побачите взірці стародавніх гуцульських жител, а також садиби угорського та румунського населення. Дерев’яні будиночки виглядають особливо колоритно посеред саду із плодових дерев.
Загалом у етно-комплексі зберігається понад 14 тисяч експонатів. Чи не найцікавішим із них є автентична лемківська церква (1777 рік).
Закарпатський музей народної архітектури ужгород (автор Людмила Шалаева)Шелестівська церква в музеї
Музей історії сільського господарства на Волині, с. Рокині
Цей музей – справжнє діюче господарство. Тут є постійні працівники, котрі ночують у хатах, топлять піч, печуть хліб, доглядають худобу, обробляють посіви, косять сіно, пригощають гостей стравами української кухні. Тут можна навчитись народних ремесел і простим відвідувачам.
Комплекс загалом присвячений такій важливій сфері життя волинян як сільське господарство. Кузня, садиби, хліви та клуні. На території дендропарку – постійно діюча експозиція “Козацький зимівник”.
(автор: Palko Sergej)
Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття, с. Крилос
Заповідник розкинувся на території давнього городища. Невеличкі «села», кожне з яких відтворює колорит одного із чотирьох етнографічних районів Прикарпаття: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Найцікавіші речі побуту: старовинного одягу, вишиванок, прикрас представлені у окремих колекціях музею.
Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття, с. КрилосМузей народної архітектури та побуту Прикарпаття, с. КрилосМузей народної архітектури та побуту Прикарпаття, с. Крилос
Скансен «Козацький хутір» у с. Стецівка Черкаської області
Музей на лоні надзвичайно мальовничого ландшафту з полями, пагорбами, ставком, з отарою овець і кіньми на вільному випасі. Тут ви зможете побачити єдиний в Україні музей млинарства, територія якого становить майже 9 гектарів. Його розташували саме в тому місці біля села Стецівка, де вітряки стояли із сивої давнини.
Туристично-етнографічний комплекс «Козацький хутір» (автор Tatyana Dyachenko)Миколаївська церква (кін. XVIII ст.) з села Драбівці. Скансен «Козацький хутір» (автор Сергій Криниця)
Церковно-етнографічний комплекс “Українське село”, с. Бузова
Комплекс представляє багато історико-етнографічних областей України. Із Гуцульщини, Полтавщини, Вінниччини, Луганщини та Житомирщини сюди були привезені старовинні хатинки. Кожна – під своїм, характерним для регіону дахом, з оригінальними інтер’єром, меблями, господарським начинням, одягом. «Українське село» має свою гуральню і гончарню, кузню, пасіку, парафіяльну школу та церкву. Немало тут господарських будівель. Музей справді є «живим» і долучитись до його життя можна і відвідувачам, самостійно виліпивши горщика на гончарному крузі чи випікши хліб у печі.
Етнографічний комплекс “Українське село”. Зима. (www.facebook.com/Ukrselo)Етнографічний комплекс “Українське село”. Зима. (www.facebook.com/Ukrselo)Етнографічний комплекс “Українське село”. Зима. (www.facebook.com/Ukrselo)Етнографічний комплекс “Українське село”. Зима. (www.facebook.com/Ukrselo)
В своїх пошуках цікавого в нашому місту Фотографії Старого Львова завітали в Таємну Аптеку – інтерактивний музей, що розташувався в історичній аптеці “Під Угорською короною” на площі Соборній, 1. Тут аптекарі-історики Катерина та Анатолій розповіли багато цікавих фактів про фармацевтичне життя давнього Львова.
Вітрина аптеки “Під Угорською Короною” у Львові на площі Соборній, 1
1. Аптека “Під Угорською короною “, в якій знаходиться Таємна Аптека, безперервно працює вже майже 240 років. У 1800 році таких аптек було лише 6 . З тих часів тут майже нічого не змінилось: дубові меблі з елементами декору у стилі необароко, ковані решітки — авторська робота Едгара Ковача, підлога-кахлі, виготовлені на фабриці Левинського. Бачимо – велику увагу приділяли інтер’єру аптеки, все підбиралось ретельно з великою любов’ю. На жаль не збереглась унікальна вітрина аптеки, на якій було витравлено зображення Угорської корони оповитої ліліями. На початку 20 століття ця вітрина вважалась однією з найгарніших у Львові і коли її розбили – це була втрата для всього міста.
Аптека “Під Угорською Короною” у Львові на площі Соборній, 1
2. Від часу заснування аптеки до наших днів у неї було багато власників. Найдовше цією аптекою володіла родина Піпес-Поратиських. За часів їхнього володіння і відбувся найбільший розвиток цієї аптеки. Піпес-Поратинські займались розвитком курорту Моршин і здобули ексклюзивне право на продаж лікувальних вод в своїй аптеці. На основі моршинської води, родина Піпес-Поратиських розробила особливу лінію жіночої косметики. Львівські пані шикувались у довжелезні черги за чудодійними кремами “Селеста”, ”Султанна”, ”Крем Східної краси”. Родина володіла цілим будинком і це давало можливість працювати цілодобово.
Оригінальний історичний посуд аптеки “Під Угорською Короною” у Львові на площі Соборній, 1
3. В нашій аптеці “ Під Угорською короною” сформовано виставку автентичного аптечного посуду кінця 19 початку 20 століть. Експонати нам люб’язно надав приватний колекціонер. У виставці зібраний посуд з-під найпопулярніших лікарських засобів як місцевих так і іноземних виробників, і також посуд відомих львівських аптек. А найціннішим у цій виставці є посуд нашої аптеки зі збереженою етикеткою, на якій нанесено символ нашої аптеки та зазначений спосіб приймання ліків де міра — кавова ложка. Вже тоді у львів’ян кава користувалась більшим попитом аніж чай. Уявіть собі – цій етикетці більше ніж 100років!
Посуд аптеки “Під Угорською Короною” у Львові на площі Соборній, 1
4. Вже в 16 столітті аптекарська справа була шанованою та поважною. Часто аптекарі лікували людей від небезпечних хвороб — тифу, чуми. Вони ризикували своїм здоров’ям заради людей. Тому у ті часи почали з’являтись ікони на яких символічне представлення Христа у образі цілителя-чоловіколюбця, яке вказує на благородний характер медичних професій – аптекаря, лікаря, саме вони покликані допомагати людям і полегшувати їх тілесні страждання. Оригінал цієї ікони знаходиться у місті Вердер (Німеччина), датується ікона 16-17століттям. Ми розмістили в нашій аптеці копію такої ікони, адаптовану до стилю і техніки традиційної української ікони для того щоб ми могли зрозуміти чим лікує Ісус – це допомога, терпіння, любов, віра, благодать.
Аптека “Під Угорською Короною” у Львові на площі Соборній, 1
5. Під час ремонтних та реставраційних робіт в аптеці знайшли підвальне приміщення, яке ніяк не використовувалось. Нас дуже здивувало, що в такому багатофункціональному приміщенні є незадіяне підземелля. Нам вдалось з’ясувати що це приміщення слугувало аптекарям як лабораторія у якій вони розробляли та досліджували нові ліки, експериментували, проводити досліди. Можливо саме в таких аптечних лабораторіях фармацевти зробили свої винаходи такі як бехерівка, туш для вій, маргарин, дитяче харчування, лейкопластир.
Люстра аптеки “Під Угорською Короною” у Львові на площі Соборній, 1
6. У сиву давнину, коли аптекарська справа тільки-но з’явилась у нашому місті, перші фармацевти збирали різні трави і мінерали та досліджували їхні властивості щоб зрозуміти, чи не нашкодить та чи інша речовина, чи може вона лікувати.
Для цього у велике коло, підвішене на мотузці до стелі, закладали мензурки з різними рідинами, порошками і травами, і починали нагрівати, охолоджувати, розводити водою, тобто усіляко експериментували.
І от одного разу, пізно ввечері, коли всі досліди вже були закінчено,один молодий фармацевт згадав, що забув у лабораторії свого капелюха. Коли він повернувся і відчинив двері, то побачив, що темна кімната освітлена теплим м’яким світлом. Це світилися мензурки з реактивами, залишені у лабораторії
Таким чином фармацевти відкрили для людства люмінофори – речовини, які світяться у темряві і сьогодні використовуються при виготовлені фарб, іграшок, побутової техніки. А кола з різнокольоровими мензурками стали використовуватися в інтер’єрі як світильники. Чи бачили ви колись такий?
Посуд аптеки “Під Угорською Короною” у Львові на площі Соборній, 1
7. Подейкують, що саме в цій аптеці у таємній лабораторії працював останній львівський алхімік Збігнев Дуніковський. Він створив апарат, який зміг би перетворювати звичайний пісок на золото, відтворити своєрідні властивості філосовського каменю. Збереглись свідчення світової преси що з першої спроби добування золота на своєму апараті алхімік отримав з 1 тони піску 2,8г золота. Звичайно, Збігнев свій винахід одразу запатентував. На шляху удосконалення процесу Дуніковський, отримує вже 409г золота. Але, на жаль він, не зміг завершити свою роботу так як почалась друга світова війна.
Емоційні ліки Таємної Аптеки у Львові на площі Соборній, 1
8. В нашій таємній аптеці до цього часу проводяться різні досліди та дослідження. Тільки у Львові в Таємній аптеці ви можете знайти для себе єдині у світі емоційні ліки на різну потребу від поширених проблем – це пігулки для щастя, від нудної роботи, для душевного спокою, для здійснення бажань, для легкого навчання та для закоханих,тут варять мило для блондинок, після загулу та для хабарників. А всі таємниці зберігає єдиний у світі лев-аптекар, який у ступці розтирає всі проблеми та негаразди. Лише у Таємній аптеці зберігається рецепт еліксиру здоров’я та краси. Лише у Таємній аптеці виробляють здорові емоції у чарівних чашах.
До кінця року підземелля львівської ратуші відремонтують та відкриють музей. Про це повідомляє Zaxid.net.
У підземеллі львівської ратуші, що на площі Ринок, 1, створять Музей міста. У рамках міжнародного Дня музеїв, з 18 до 20 травня, львів’яни могли долучитись до проекту «Музей, якого ще немає», де в майбутньому буде розташований музей.
Усі фото Павла Паламарчука для Zaxid.net
«Музей міста буде простором для тимчасових чи довготривалих виставок, запрошуватимемо кураторів, які пропонуватимуть свої ідеї для виставок, а найкращі будемо втілювати у цьому просторі. Загалом, це виставковий простір у форматі змінних виставок, що пов’язані з міською історією, культурою та концепції міста загалом», – розповіла ZAXID.NET Тетяна Бей, начальниця Музею міста ЛКП «Центр розвитку туризму Львова».
За її словами, над концепцією створення Музею міста працює близько десяти експертів та музейників, серед яких Зеновій Мазурик, віце-президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), засновник Музею ідей Олесь Дзиндра, начальниця міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко, директорка Центру міської історії Софія Дяк.
Площа музею, за словами Тетяни Бей, становить приблизно 600 м2. До кінця року у підземеллі ратуші планують зробити ремонт та відкрити Музей міста. Тетяна Бей зазначила, що до кінця року планують відкрити приблизно шість залів для виставок, що стане першим етапом відкриття музей.
