У московському музеї виявили десятки зниклих з України скарбів XVII-XVIII століть

Археолог Тимур Бобровський віднайшов у каталозі московського історичного музею десятки предметів із Києво-Печерського музею-заповідника, які в 1930-х роках вивезли більшовики і вважалися безповоротно втраченими.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці.

У 2001 році хранитель фондів Києво-Печерського заповідника Григорій Полюшко видав монографію “Втрачені скарби лаврського музею” з каталогом дорогоцінних речей, які радянська влада передала з фондів музею в Державне сховище цінностей СРСР.

Це були переважно богослужбові предмети, реквізовані в 1920-х роках з ризниць Софійського та Успенського соборів Києва, перетворених на музеї з приходом рад. У Держсховище цінні речі вилучалися під приводом “надійного зберігання”, але на початку 1940-х років більшість із них зникла в надрах державних банківських установ.

Бобровський зазначив, що він вирішив порівняти фотографії з “каталогу Полюшка” з каталогом на сайті ДІМ. “Із 119 предметів, зазначених у каталозі за даними 1930-х років, мені серед матеріалів цього сайту вдалося ідентифікувати 57 “київських” речей, з яких щонайменше чотири десятки вважалися втраченими назавжди. І це я переглянув тільки частину оцифрованої колекції”, – підкреслив археолог.

На світлинах – вироби з дорогоцінних металів (золото та срібло) та коштовного каміння (діаманти, яхонти, топази, рубіни тощо). Предмети представлені переважно церковними речами – архієрейські митри, наперсні хрести та панагії, напрестольні та благословенні хрести, літургійний посуд XVII-XVIII століть.

На кожній ілюстрації: ліворуч – архівні фото предметів 1930-х років, коли вони ще були в Києві, праворуч – сучасний їхній вигляд у московському музеї (із сайту).

Фото з каталогу
Фото з каталогу
Фото з каталогу
Фото з каталогу
Фото з каталогу
Фото з каталогу
Фото з каталогу

Більше фото можна переглянути у записі автора:

https://www.facebook.com/tymur.bobrovskyy/posts/4221147967897177

Три Львівські музеї розпочали роботу та запускають за новим протоколом

У Львові, за окремим протоколом, запрацювали три львівські музеї просто неба. Кожен, хто заходить на територію, повинен пройти дезінфекцію і температурний скринінг.

Від сьогодні, відповідно до рішення міської комісії з питань ТЕБ і НС, дозволена робота трьох львівських музеїв просто неба — Музею народної архітектури та побуту, «Території терору» та Личаківського кладовища.

Музеї розпочали роботу з чітким дотриманням усіх вимог та протоколів щодо роботи в часі карантину, зокрема, організовано скринінг працівників та відвідувачів, встановлені засоби дезінфекції, забезпечена можливість безготівкової оплати тощо.

«Ми провели консультації з фахівцями — з імунологами, інфекціоністами. У всіх них є одна порада — відкривати парки і сквери для того, щоб мешканці могли більше фізично рухатися, гуляти на відкритому просторі. Звичайно, що всі заходи безпеки мають бути збережені.

Також ми планували з 11 травня відкривати музеї, бібліотеки, але наразі це не виходить. Виняток ми робимо тільки для Музею народної архітектури і побуту ім. К. Шептицького, «Території Терору» та Личаківського кладовища, адже це на відкритому повітрі”, — прокоментував мер Львова Андрій Садовий.

Mузей-заповідник «Личаківський цвинтар»

Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького

Музей «Територія терору»

У Львові створили віртуальну галерею зі скульптурами Пінзеля

У Львові презентували проєкт Pinsel.AR – віртуальну галерею зі скульптурами Пінзеля та доповненою реальністю, пише Telegraf.Design.

Йоган Пінзель працював на території україни в середині 18-го століття. Команда Pinsel.AR хотіла переосмислити спадщину скульптора та збільшити увагу громадськості до скульптури, архітектури та мистецтва в цілому.

Wise Cow в проєкті використовували інноваційні методи фотограмметрії, 3D-сканування, віртуальної та доповненої реальності. На даному в Україні не має аналогічної.

Керівник проєкту Григорій Семенчук розповідає, що для створення віртуальної галереї вони відсканували кожну скульптуру з 25 точок на різних рівнях та відстанях і зробили близько 36000 фотографій. Загалом сканування однієї скульптури в середньому зайняло дванадцять годин. Після чого команда обрала відсканований матеріал та фотодані, змоделювала скульптури у 3D та адаптувала їх для використання у віртуальному просторі.

3D-моделі будуть доступні в мобільних додатках, завдяки яким можливо робити віртуальні експозиції в момент, коли відвідувачі наводять смартфон на маркери і бачать скульптури. Також відскановані та відтворені у вигляді 3D-моделей скульптури Пінзеля є у відкритому доступі на сайті проєкту. Біля кожного об’єкту є детальний опис, а також довідкова інформація про автора і хронологія його творчого шляху. Оригінальні україномовні тексти перекладені англійською, німецькою, польською та чеською мовами.

Протягом 2019 року команда обіцяє доповнювати сайт унікальними архівними матеріалами. Найближчим часом вони оновлять галерею та контент (текстові матеріали, описи скульптур, довідку). Надалі заплановано розширення проєкту і сканування скульптур, що знаходяться в музеях у м. Івано-Франківськ та Івано-Франківської області, а також у м. Бучач (Тернопільська область).

Також з’явиться аудіогід українською та англійською мовами — його інтегрують в додаток і на сайт. Аудіогід чеською, польською та німецькою мовами теж планується, але пізніше.

Мамонт повернувся до Львова: відкрили виставку, на яку чекали 20 років

У львівському Державному природознавчому музеї НАН України відкрили виставку “Льодовикова епоха: Повернення мамута до Львова”, першу частину унікальної виставки “Симфонія життя”. Про це повідомляє Gazeta.ua.

Вперше за кілька останніх десятиліть львів’яни та гості міста побачать унікальні експонати – доісторичного мамонта або мамута і носорога волохатого. Понад 20 років вони були на реставрації.

Природознавчий музей – один з найстаріших у Європі. Його засновував 1870 року граф Володимир Дідушицький – відомий львівський зоолог. Велику частину власних коштів витрачав на музей, поповнення експозиції. За його задумом, у музеї мають зберігатися лише представники регіональної фауни та флори. Музей знаходиться на вулиці Театральній, 18 у центрі Львова. Не працював з 1985 до 2012 року. Фонди налічують понад 400 000 експонатів.

2012 року музей виграв грант на 10 млн грн від фонду Ріната Ахметова. Проект називається “Динамічний музей”. Завдання проекту “Динамічний музей” фонду – аби найкращі світові практики були і в українських музеях. Потрібні позитивні зміни у сфері музейної справи в Україні. Гордість львівського природничого музею – мамонта та волохатого носорога, знайшли восени 1907 року на понад 12-метровій глибині біля села Старуня на Івано-Франківщині.

Мамонти та інші вимерлі тварини жили 10-20 тисяч років до нашої ери в останній льодовиковий період. На території сучасної Івано-Франківщини було багато трясовини з бітумів – окисленої нафти й озокериту. Важкі мамонти, носороги та інші тварини потрапляли в це болото, застрягали та бальзамувалися в озокериті.

“Нашому мамонту 24 тисячі років, а носорогу — 14,5 тисяч років. Останні півроку мамонт був на реставрації. Його відновлення обійшлося у півмільйона гривень. Усі роботи виконували реставратори музею, однак з Європи закуповували більшість матеріалів, а вони недешеві. Насправді це самка мамонта, ще зовсім доросла молода. Знахідка мамонта з м’якими тканинами – це сенсація у науковому світі. У шлунках гігантів навіть були рештки їжі”, – каже кандидат біологічних наук Андрій Бокотей.

У залі показують шкуру мамонта та кістки викопних тварин того періоду. Є окремі стенди, проектори, мультимедійні кіоски із різним рівнем складності подачі інформації. Центральний експонат наступного залу – волохатий носоріг, тут багато інформації про місцевість біля села Старуня, де знайшли унікальні знахідки. На виставці є фігура кроманьйонця, людини пізньої кам’яної доби та рослини, які збереглися до наших днів.

Автор/фото: Ольга Васьків, Gazeta.ua

У Львові покажуть унікальні експонати мамонта і волохатого носорога

Вона стане першою в новій постійній експозиції «Симфонія життя».Вона стане першою в новій постійній експозиції «Симфонія життя», – пише Tvoemisto.tv.

26 червня у Державному природничому музеї відбудеться офіційне відкриття виставки «Льодовикова епоха: Повернення мамута до Львова». Відвідувачі зможуть подивитися на унікальні експонати мамутів та носорогів, які більше 20 років до цього були недоступними. Про це під час пресконференції розповів директор Державного природничого музею Тарас Яницький.

«Уперше експозицію відкрили ще 150 років тому. Протягом 25 останніх років вона була недоступною для відвідувачів і от зараз знову повертається до Львова», – каже він.

Tvoemisto.tv

За словами Тараса Яницького, музей переміг у 2012 році в конкурсі «Динамічний музей» фонду Ріната Ахметова. Саме у межах цього проекту провели реставрацію останків мамута та волохатого носорога. А зали музею відремонтували й обладнали сучасними мультимедійними технологіями.

Tvoemisto.tv

«Ми доволі довго йшли до цього відкриття. Над виставкою працювали і комп’ютерники, і дизайнери, і загалом всі, хто дотичний до роботи в музеї. Тільки близько двох років пішло на те, аби відреставрувати унікальні експонати. Наразі у нас відкрито 5 кімнат з 23 запланованих», – розповідає Наталія Дзюбченко, завідувачка відділу прикладної музеології.

Додамо, що квитки на експозицію можна прибати в касі музею, 40 грн – повний і 20 грн – пільговий. Виставка окремо коштуватиме 20 і 10 грн відповідно. Державний природничий музей розташований за адресою вул. Театральна, 18 і працює з середи по неділю, з 11:00 по 18:00.

Ольга Коваль Tvoemisto.tv

Львів’ян запрошують на день комах у зоологічний музей

Вхід на екскурсію безкоштовний, пише Tvoemisto.tv.

У неділю, 19 травня, у Зоологічному музеї ЛНУ ім. Івана Франка буде «День комах». Про це музей повідомляє на своїй сторінці у Facebook.

«Ви зможете побачити та навіть попрацювати зі справжнім інвентарем та інструментами ентомологів, послухати про те, як і коли комахи з’явилися на Землі і які у них є пристосування до життя в різних умовах, зможете спитати в ентомологів все, що вас цікавить (постараємося не відповідати на всі питання “Бо така природа”)», — говорять у музеї.

«День комах» триватиме з 11:00 до 16:00 за адресою: вул. Грушевського, 4. Як уточнили у коментарі Tvoemisto.tv в музеї, виставка працюватиме на третьому поверсі, вхід безкоштовний.

У Львові відкрили музей в пам’ять про чoрнобильську трaгедію

У Львові на площі Маланюка, 6 відкрили громадський музей «Чoрнобиль – пам’ять Львівщини». Відвідувачі можуть побачити давні фото ліквідaторів аварії на електростанції.

Дуже багато таких людей було з Самбірського та Калинівського полку, Львівської національної гвaрдії та мeдиків з різних районів. Також у музеї є книги та одяг ліквідaторів.

Збирали експонати для музею більше року з різних районів.

© loda.gov.ua

“Багато пaм’ятних речей нам приносили самі чорнобильці. Бувало, в них залишились фото, техніка, – розповідає організатор Георгій Чліянц. – Я сам чoрнобилець, тому розумію, як болить людей ця історія і як важливо, аби про неї пaм’ятали”.

У приміщенні є 2 кімнати. У одній можна розглянути книги про Чoрнобильську aварію та переглянути старі світлини. У іншій залі серед експонатів є біла робоча форма Георгія Чліянца.

© loda.gov.ua

“Я зберіг її, для мене це важливо. Зараз люди можуть побачити та доторкнутись до частинки тієї історії. Привів одяг у порядок та передав у музей. Дуже хочу, щоб так робили всі, хто причетний до тієї трaгедії. не варто тримати речі вдома, їх мають побачити відвідувачі. Зараз експонатів мало, але ми впевнені, що згодом завдяки небайдужим вони збільшаться”.

© loda.gov.ua

Організатори кажуть, проблемою є утримання музею через дуже велику ціну за оренду. Однак, сподіваються, що відвідувачі та депутати їх підтримають.

Музей працює щовівторка та щоп’ятниці з 12:00 до 16:00 години.

Винниківський музей отримає унікальний меч епохи вікінгів

В Комунальному закладі Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчий музей» (Львів-Винники) з 12 березня відкриється виставка «Врятовані скарби України», на якій буде експонуватися унікальний

Про це повідомив директор К З Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчий музей» Ігор Тимець.

Він поінформував, що 5 березня о 12.00 у Національному заповіднику «Софія Київська», в Будинку митрополита, міністром культури України Євгеном Нищуком, представниками Міністерства культури України та Національного науково-дослідного реставраційного центру України, за участі першого віце-прем’єр-міністра України Степана Кубіва, та мера міста Винники Володимира Квурта, відбудеться урочиста передача меча каролінгського типу Х ст. до Комунального закладу Львівської обласної ради «Історико-краєзнавчий музей».

Унікальна зброя Х сторіччя оздоблена сріблом і має всі ознаки родинної реліквії, якою, можливо, володів знатний воїн та його нащадки.

«Унікальний взірець середньовічного зброярського мистецтва, знайдений на Львівщині, намагалися нелегально вивезти за межі України, однак на естонській митниці порушників було затримано, а меч «епохи вікінгів» передано на реставрацію в Національний науково-дослідний реставраційний центр України.

Художником-реставратором творів з металу вищої категорії Віктором Голубом були розкриті інкрустовані сріблом деталі ефесу, декоровані прямими та косими хрестами, скандинавською плетінкою та ланцюгами в техніці черні. Такий декор серед відомих каролінгських мечів до сьогодні не зустрічався.

Оздоблення та символіка свідчать про те, що меч міг належати військовій еліті, а характерні втрати срібної інкрустації, деталей декору — що його використовували протягом тривалого часу, можливо, передавали в спадок як реліквію. Тепер ця унікальна річ буде експонуватися в КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей» (Львів-Винники), — розповів Ігор Тимець.

Історико-краєзнавчий музей © http://spilka.in.ua/

Довідка. Історико-краєзнавчий музей міста Винники створено рішенням Винниківської міської ради першого демократичного скликання в 1991 році. Відкрито постійно діючу експозицію 4 вересня 1994 року, а в 1996 році музей отримав статус обласного.

У пащі акули: як у Львові працює унікальний музей оптичних ілюзій

У центрі Львова на вул. Дудаєва влітку відкрили унікальний Музей фотоілюзій, розповідає Zaxid.net.

Тут є 16 різних локацій, кожна з яких є різною за формою, стилем та емоціями, які має відчути людина, фотографуючись там.

Натрапивши на фото з музею фотоілюзій складається враження, що люди, які їх публікують, побували за кордоном. У Америці, Японії, Еміратах такі музеї притягують любителів нестандартних фото. Люди, використовуючи декорації музеїв, можуть зробити фото у польоті, стати частиною відомих картин, приборкувати диких тварин. Найважливіше – це увімкнути фантазію.

Тут можна і треба торкатись до експонатів, а емоції та фантазія відвідувачів заміняють екскурсоводів. У цьому музеї ви зможете спробувати вибратися з пащі акули, стати частиною картини ван Гога чи навіть застрибнути на спину людині-павуку.

Музей фотоілюзії

Кімнату Еймса можна побачити практичну у будь-якому музеї оптичних ілюзій за кордоном. Це приміщення неправильної форми, яке у першій половині ХХ ст. спроектував американський офтальмолог Альберт Еймс.

З першого погляду кімната Еймса має вигляд звичайної кімнати: підлога, задня стінка та дві бокові стіни. Однак справжня форма кімнати трапецієвидна: нахилені стіни, стеля та підлога, а один з кутів кімнати розташований набагато ближче до спостерігача, ніж інший.

Якщо у цю кімнату, наприклад, заходять двоє дорослих людей, то одна здаватиметься набагато нижчою за іншу. Такий ефект оптичної ілюзії можна отримати, якщо сфотографувати їх з правильного ракурсу.

Музей фотоілюзії

Дивитись на локації цього музею треба через призму фотоапарату чи телефону, адже камера створює ефект оптичної ілюзії, який часом не вдається побачити очима.

Музей фотоілюзії

Графік роботи: музей фотоілюзій розташований на вул. Дудаєва, 14 та працює щодня з 11:00 до 20:00.

Вартість: вхідний квиток для однієї людини коштує 150 грн (при реєстрації на сайті музею 100 грн), за додаткову оплату відвідувачі можуть також замовити професійну зйомку у музеї.

Львівський Зоологічний музей кличе подивитись на чудо-тварину

Чудо-тварина, котра зуміла в собі поєднати трошки від скорпіонів, трошки – від богомолів, дещо – від крабів, а решта – від павуків. Африканський чорний павук (Damon diadema) – представник ряду батогових павуків (Amblypygi) класу Павукоподібні. Це один з найцікавіших видів африканських павуків з дивовижною будовою та поведінкою.

Ці павуки своїм зовнішнім виглядом нагадують, скоріше, щось середнє між павуком і скорпіоном. Їхнє тіло широке і приплюснуте. Розмір такого павука може сильно відрізнятись залежно від віку і статі (самці більші), і, зазвичай, становить 2,8 см. Павук має 4 пари лап (як і належить павукові), проте, перша пара не бере участі у ходьбі – вони нагадують, скоріше, вусики комах і виконують роль тактильних органів. Ці лапи у павука тонкі, делікатні і можуть бути дуже довгими ( звідси тварина і отримала свою іншу назву – «безхвостий батоговий скорпіон»). Розмах ніг печерного павука може сягати до 20 см, і пересуваються вони боком, як краби! Педипальпи цієї тварини видозмінені і нагадують клешні скорпіонів, чи передні лапи богомолів. Ці педипальпи мають шипи і слугують для захоплення здобичі та боротьби з іншими печерними павуками.

Оскільки, у цього виду павуків нема «кінцевої линьки» вони будуть продовжувати рости протягом усього свого життя. У молодому віці вони линяють досить часто, майже кожні кілька місяців, досягнувши більш дорослого віку, линька відбувається лише раз на рік.

У дикій природі печерний павук трапляється уздовж східного узбережжя Африки, зокрема в Танзанії. Вони живуть у печерах (як правило, біля входу в печеру) у вузьких вертикальних щілинах і заглибленнях деревних стовбурів. Печерний павук, на відміну від інших павукоподібних, надає перевагу вертикальним поверхням.

Харчуються печерні павуки комахами, багатоніжками, іншими павуками, рідше – хробаками.

Тривалість життя даного виду досягає 10-15 років. Це одні з найбільш соціальних, покірних павукоподібних на планеті. Коли вони спокійні і не відчувають небезпеки, вони рухаються досить повільно, як і більшість павукоподібних. Однак, ці маленькі «демони» здатні надзвичайно швидко рухатись (здавалось б, що вони здатні телепортуватись з одного місця в інше). Коли павук відчуває небезпеку – він притискається тілом до землі (чи іншої поверхні), складає вздовж тіла свої довгі лапи і не рухається, поки небезпека не мине. Оскільки, вони не загрожують життю людини, багато хто наважуються тримати цих павуків у себе дома!

Адреса музею: вулиця Михайла Грушевського, 4

Довідка

Зоологічний музей Львівського національного університету імені Івана Франка належить до числа найстаріших університетських музеїв Європи. Заснований він, як Кабінет натуральної історії, у 1784 році. Статусу Зоологічного музею набув 25 лютого 1885 року згідно з наказом Ректора.

Наукові колекції музею налічують понад 180 тис. експонатів, з яких близько 10 тис. формують експозицію. Фонди музею репрезентують тваринний світ усіх континентів та всіх акваторій земної кулі. На сьогодні музей володіє чотирма залами, коридором-галереєю, фондосховищем і робочим приміщенням, загальною площею 469,4 м2.

Музейні колекції мають виняткове значення для науки і практично не підлягають відтворенню у разі їх втрати або руйнування. Вони є важливими джерелами дослідження проблем змін навколишнього природного середовища, збереження і відновлення біорізноманіття як основи функціонування біосфери. Це практично єдина форма науково задокументованого речового підтвердження видової різноманітності та змін ареалів тварин, яка може бути піддана критичній ревізії згідно сучасної систематики.