У Львові протестували проти призначення в. о. міністра освіти Шкарлета

Сьогодні, 30 червня, у центрі Львова провели акцію проти призначення Сергія Шкарлета в. о. міністра освіти.

Близько 70 учасників з університету імені Івана Франка, «Львівської політехніки», а також члени організацій «Демократична сокира», «Фундація регіональних ініціатив» та інших зібралися біля пам’ятника Шевченкові, інформує ZAXID.NET.

Фото Демократична Сокира

«Ми добре розуміємо, що від міністра освіти залежатиме те, як будуть реагувати майбутні покоління на ті чи інші ситуації, які відбуватимуться в країні. І головне, щоб ці люди були патріотично налаштовані. Тішимось, бо ті, хто прийшов сьогодні, поділяють нашу думку і готові вийти ще раз, якщо це буде потрібно», — розповів співорганізатор акції Ростислав Радиш.

https://www.facebook.com/rok.lviv/videos/646685522593793/

Також він додав, що молодь зареєструвала електронну петицію «За відставку в.о. міністра освіти Сергія Шкарлета». Станом на зараз вона назбирала 330 голосів із необхідних 25 тисяч.

Аналогічну акцію провели і у столиці.

Близько сотні людей під Кабміном влаштували акцію протесту проти призначення Сергія Шкарлета виконувачем обов’язків міністра освіти і науки, потім вони пішли під Офіс президента.

Нагадаємо, 25 червня Кабмін призначив заступником міністра освіти та виконувачем обов’язків очільника МОН Сергія Шкарлета. На цій посаді він замінив львів’янку Любомиру Мандзій.

Уряд призначив ексрегіонала Шкарлета в.о. міністра освіти і науки

Кабмін призначив колишнього “регіонала”, ректора Чернігівського національного технічного університету Сергія Шкарлета виконувачем обов’язків міністра освіти і науки.

Про це на засіданні уряду заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Шмигаль також подякував Любомирі Мандзій за роботу тимчасовою міністеркою освіти.

Раніше, 18 червня, комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій не підтримав кандидатуру Шкарлета на посаду міністра освіти. А в Києві пройшли акції протесту проти такого призначення.

Що відомо про Сергія Шкарлета – коротку біографію наводить 24 Канал:

  • Йому 47 роки.
  • У 2010 році Шкарлет став наймолодшим ректором в Україні, очоливши Чернігівський національний технологічний університет.
  • Балотувався до Чернігівської облради від “Партії регіонів”. За його словами, Віктора Януковича він підтримував ще з 2004 року.
  • У 2015 році висувався у місцеві депутати вже від Блоку Петра Порошенка.
  • У 2000 році Шкарлет захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю підприємництво, менеджмент та маркетинг у КНЕУ. А у 2008 році – докторську дисертацію з економіки.
  • У червні 2020 року у його двох монографіях та одній статті виявили суцільний плагіат.

Міністерка освіти пояснила як і коли відбудеться ЗНО в Україні

Міністерка освіти Любомира Мандзій розповіла в ефірі каналу “Україна 24“, коли відбудеться ЗНО для випускників шкіл.

“Плануємо провести ЗНО з 25 червня до 17 липня. Перед цим, 15-17 числа, ми повинні провести пробне тестування. Щоб це було безпечно, ми працюємо над алгоритмом, який повинен схвалити державний санітарний лікар”, — сказала Мандзій.

Міністерка розповіла, що були змінені дати прийняття до вишів. Навчальні заклади повинні  ближчим часом опублікувати умови та терміни на своїх сайтах. Подача документів  буде відбуватися в серпні. Сама процедура вступу не змінилася.

“Що до випускників з тимчасово окупованих територій, вони вступають за іншою процедурою. Тільки окремі категорії за бажанням можуть пройти ЗНО”, — сказала вона.

Мандзій також пояснила як і коли завершиться навчальний рік у школах.

“У школах навчання триватиме до кінця травня, як передбачено термінами навчального року, але ми розуміємо, що воно проходитиме тільки з використанням дистанційних технологій. Що ж до дошкільних навчальних закладів, тут немає поняття закінчення навчального року, так що вони можуть і будуть працювати влітку з урахуванням епідеміологічної ситуації”, — сказала вона.

Вона також зазначила, що для вступу в перший клас школи повинні самі оприлюднити терміни та правила подачі документів. Найчастіше це онлайн-реєстрація або електронна пошта, а особисто можна буде віднести документи після закінчення карантину. Конкурсу для вступу до першого класу не передбачено.

З 1 січня зарплата науково-педагогічних працівників вишів підвищиться на 20%

З 1 січня 2019 року зарплата науково-педагогічних працівників вишів зросте на 20%. Відповідну постанову ухвалив Кабінет міністрів 18 грудня, повідомляє Міністерство освіти і науки України.

«За останні два роки ми суттєво підвищили зарплати педагогам – вчителям, вихователям у дитсадках. Однак жодне із цих підвищень не стосувалося викладачів – науково-педагогічних працівників, які працюють у наших університетах. Цьогоріч саме вони отримають найбільше збільшення заробітної плати – на 20%», – пояснила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Зарплати інших педагогічних працівників, як і решти бюджетників, наступного року зростуть на 9%.

Згідно із законодавством, науково-педагогічні працівники викладають вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації. До них належать, зокрема, професор, доцент, старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист, провідний концертмейстер, концертмейстер, декан, заступник декана.

До речі, згідно з даними офіційної статистики, в Україні найвищі зарплати у сфері авіаційного транспорту — понад 20 тис. грн. Щоправда, також варто враховувати, що статистика “бачить” виключно білі зарплати. Тому, якщо частину суми доплачують у конверті, вона не враховується Держстатом.

В Україні у вересні 2018 року середня заробітна плата зросла до 9042 гривень. Найвищі зарплати в таких сферах: фінансова і страхова діяльність — 15 956 грн; інформація і телекомунікації — 14 307 грн; державне управління та оборона; страхування — 12 993 грн.

За усередненими показниками, 2020-го українці отримуватимуть у середньому 11,9 тис. грн. 2021-го зарплата зросте до 14,2 тис. грн, йдеться у консенсус-прогнозі Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

МОН презентувало інноваційне обладнання для шкіл

У Міносвіти презентували сучасні меблі, обладнання та загалом інноваційні рішення для освітнього простору.

Про це повідомив у Facebook прем’єр Володимир Гройсман, розмістивши відповідний відеоролик.

“Парти та стільці, які формують правильну поставу, інтерактивні дошки, яскраві кольори та малюнки на стінах. Такою буде нова українська школа”, – зазначив прем’єр.

За його словами, все представлене – яскраве та технологічне, навчання тісно переплетене з грою.

“Впевнений, що дітям сподобається, особисто я – у захваті!”, – підкреслив Гройсман.

Гройсман і сам спробував повправлятися у каліграфії та зіграти на клавішних на інтерактивній дошці. Окрім цього, глава уряду спробував себе у мультимедійному футболі

https://www.facebook.com/volodymyrgroysman/videos/692859310882986/

Нагадаємо, 4 квітня 2018 Кабінет міністрів України затвердив виділення майже 1 млрд гривень на забезпечення якісної та сучасної освіти в рамках концепції “Нова українська школа”. Відповідне рішення уряду є в розпорядженні РБК-Україна.

Рішення прийнято з метою визначення порядку розподілу субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на забезпечення сучасної і доступної початкової освіти. Дана субвенція спрямовується на:

  • оплату праці тренерів, тренерів-педагогів, які здійснюють комплекс заходів по підвищенню кваліфікації вчителів та заступників директорів закладів загальної середньої освіти з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи в початкових класах для впровадження нового державного стандарту початкової освіти та сучасних освітніх методик в відповідності з концепцією “Нова українська школа”;
  • оплату праці викладачів закладів післядипломної педагогічної освіти комунальної форми власності, які підвищують кваліфікацію вчителів іноземних мов та вчителів закладів загальної середньої освіти, в яких діти навчаються мовами національних меншин;
  • забезпечення організаційних питань з підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, які будуть навчати учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 роках, заступників директорів закладів загальної середньої освіти з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи в початкових класах;
  • на придбання обладнання, а саме дидактичних матеріалів для перших класів НУШ, сучасних меблів для учнів та комп’ютерного обладнання.

У 2018 році в державному бюджеті передбачено субвенцію місцевим бюджетам у розмірі 1,37 млрд гривень – в тому числі, 370 млн гривень на оплату праці та організаційні питання та майже 999 млн гривень на оснащення класів.